Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми
На основі останніх соціологічних досліджень розкривається зміст роботи первинних парторганізацій, визначаються основні напрями підвищення їх авторитету і активності в умовах перебудови. На основе последних данных социологических исследований раскрывается содержание работы первичных парторганизаций,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210363 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми / В.М. Зубко // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 54–63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860081629173645312 |
|---|---|
| author | Зубко, В.М. |
| author_facet | Зубко, В.М. |
| citation_txt | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми / В.М. Зубко // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 54–63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | На основі останніх соціологічних досліджень розкривається зміст роботи первинних парторганізацій, визначаються основні напрями підвищення їх авторитету і активності в умовах перебудови.
На основе последних данных социологических исследований раскрывается содержание работы первичных парторганизаций, определяются основные направления повышения их авторитета и активности в условиях перестройки.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. М. Зубко
В. М. Зубко (Київ)
Первинні парторганізації у здійсненні перебудови:
досвід, проблеми
На основі останніх соціологічних досліджень розкривається зміст роботи первинних
парторганізацій, визначаються основні напрями підвищення їх авторитету і активності
в умовах перебудови.
Первинні парторганізації — основа нашої партії. Саме в них віддзерка
люються усі аспекти життя партії, її успіхи та проблеми. Як органічна
частина трудового колективу, її політичний авангард первинна партор-
ганізація уособлює постійну присутність партії в житті суспільства *.
Вона є натхненником і організатором історичної творчості мас 1 2. З особ
ливою гостротою зростає її роль і відповідальність на таких великих
поворотах історичного розвитку радянського суспільства, як нинішня
перебудова. Якісне оновлення соціалізму, відновлення його ленінського
обліку, кінцевий результат цієї роботи залежить від того, наскільки ак
тивно перебудують свою роботу первинні парторганізації. Адже вони
діють там, де проходить «передній край» перебудови, куди сходяться усі
її нитки, від них насамперед залежить хід перетворень, уміння мобілізу
вати і надихнути людей, уміння добитися конкретного поліпшення в ро
боті 3. Ось чому первинні парторганізації виступають основною ланкою
боротьби за перебудову.
1 Матеріали XIX Всесоюзної конференції Комуністичної партії Радянського
Союзу,— К., 1988 — С. 74.
2 Матеріали XXVII з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу.— К, 1986.
— С. 217.
5 Горбачев М. С. Жовтень і перебудова: революція продовжується.— К-,
1987.— С. 41.
4 Правда Украиньї.—1988.—15 июня.
Очевидно й інше: чим відповідальніше роль первинних парторгані
зацій в будь-якій справі, тим вище стають вимоги до їх бойовитості.
Виходячи з цього, партія визначила як найважливіше завдання на су
часному етапі організаційне та ідейно-політичне зміцнення, значне під
вищення авторитету первинних організацій. Актуальність цього завдан
ня обумовлює також і той факт, що більшість з них повною мірою не
позбавились від хвороб застійних часів, повільно включаються в про
цес перетворень. Досить типовими у цьому плані є факти, викриті Сек
ретаріатом ЦК Компартії України під час вивчення питання про робо
ту Житомирського обкому партії по підвищенню активності первинних
парторганізацій в реалізації завдань перебудови. Як з’ясувалося, про
цес підвищення активності комуністів на місцях належним чином не
супроводжувався оновленням форм і методів роботи. Залишалась при
ниженою роль партійних зборів як органу політичного керівництва. Рі
шення, що приймалися, не завжди підкріплялися організаційними дія
ми. Відсутній належний контроль за їх виконанням. Частина комуністів
втратила інтерес до життя парторганізацій, вела себе пасивно. Багато
формалізму в прийомі до партії. Повільно вдосконалювалася структу
ра низових ланок. Проявлялась нерішучість у демократизації кадрової
роботи. Продовжувала мати місце підміна партійними організаціями
господарських 'та інших органів. Глибоко вкоренилась невимогливість
до комуністів. Відставала ідеологічна робота, недооцінювалися політич
ні методи впливу 4.
Варто відзначити, що недоліки, які накопичилися в застійні роки,
зокрема безініціативність, примиренське ставлення до негативних явищ,
формалізм в ідейно-виховній роботі, втрата реальної можливості низо
вої ланки впливати на зміст діяльності партії тощо, — продовжують
54 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Первинні парторганізації у здійсненні перебудови
існувати й сьогодні. Все це привело до зниження авторитету первинних
парторганізацій. Свідченням цього є результати соціологічних дослід
жень, проведених у жовтні 1989 р. у Харківській області. Було опитано
194 працівники райкомів, міськкомів і обкому партії, 803 секретарі пер
винних, цехових парторганізацій і партгрупоргів, 2199 комуністів і
2907 безпартійних. Серед 74 трудових колективів, де проводилися со
ціологічні дослідження, великий колектив Харківського тракторного за
воду 4а. Склад респондентів в основному відображає соціально-демо
графічну структуру обласної партійної організації і населення Харків
щини. Дослідження показали, що лише 13,4% опитаних з числа безпар
тійних вважають високим авторитет первинних парторганізацій, близь
ко третини дотримуються думки, що він недосить високий і майже кож
ний четвертий охарактеризував його як низький. А якщо подивитись на
результати, отримані при опитуванні комуністів, то побачимо, що вони
в цілому дають ще суворішу оцінку (відповідно 15,0%, 45,6%, 39,4%) 5 6.
4а Поточний архів відділу організаційної і кадрової роботи Харківського обкому
Компартії України. Результати конкретних соціологічних досліджень на тему: «Шляхи
підвищення активності первинних парторганізацій в вирішенні завдань перебудови».
Зведені анкети №№ І—4.
5 Там же, анкети №№ 1, 3.
6 Там же, анкета № 3.
6а Поточний арх. відділу організаційної і кадрової роботи Житомирського об
кому Компартії України.
66 Аргументи и факти.— 1989.— № 40.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 3 55
Дослідження засвідчили, що безпартійні не залишаються байдужи
ми до діяльності парторганізацій своїх колективів: лише 2,3% відверто
визнали, що не цікавляться нею. Однак якусь конкретну справу, здій
снену членами партії чи під їх керівництвом, згадав лише кожний двад
цятий (серед комуністів таких було вдвічі більше). Дослідженням та
кож виявлено, що майже 30% опитуваних в свій час зверталися з різ
ними питаннями чи побажаннями на адресу первинної парторганізації,
її виборних органів, секретаря, але серед них лише 41,8% відповіли, що
порушене ними питання було розв’язане позитивно ®.
Данні соціологічних досліджень засвідчують, що нині авторитет
первинних парторганізацій тримається на авторитеті лише певної час
тини комуністів, причому меншої. Так, кожний восьмий опитаний хар
ків’янин вважає, що партійці нині працюють краще безпартійних, кож
ний шостий-сьомий — що всі комуністи виконують свої обов’язки. По
над половини з тих, хто брав участь в анкетуванні, назвали членів
партії, які можуть бути для них прикладом, але 34% з них знають
таких комуністів особисто. Решта — це відомі історичні діячі чи ті
люди, з якими опитувані особисто не знайомі. Соціологічні досліджен
ня, проведені в 1988 р. у Житомирській області, показали, що багато
первинних парторганізацій виявились непідготовленими до роботи в
нових політичних умовах, не зуміли очолити процес оновлення 6а. За
оцінкою третини безпартійних Харківської області, робота первинних
партійних організацій за останні роки не поліпшилась. Такої ж думки
дотримуються і 28,3% комуністів. Особливе занепокоєння викликає у
харківських комуністів відсутність позитивних зрушень в організації
ідейно-виховної роботи (41,7%), діяльності цехових парторганізацій та
груп (41%), в практиці відбору до партії (39,9%), подоланні недолі
ків (31,8%) 6б.
Подібна інертність, мабуть, найважча спадщина командно-адмініс
тративної системи. Вона залишається дуже серйозним гальмом пере
будови. В зв’язку з цим актуальним нині стають пошуки шляхів актив
ності низових ланок партії. Постає цілком логічне питання: як підви
щити їх роль і авторитет? Принципові підходи до розв’язання цієї про
блеми розроблені досить грунтовно. їх зміст визначений в партійних до
кументах. Сутність перебудови партійної роботи, в тому числі і в низо
вій ланці, чітко визначив лютневий (1990 р.) Пленум ЦК КПРС. Вона
В. М. Зубно
полягає в утвердженні влади партійних мас. У цьому зв’язку, відзна
чається в доповіді на Пленумі М. С. Горбачова, нам треба буде по-
новому зрозуміти роль первинних парторганізацій у тому, що стосує
ться прийому в партію і виходу з неї, використання членських внесків,
реалізації завдань, пов’язаних з новою роллю партії як політичного
авангарду та багато іншого. По-новому повинна бути переосмислена
роль районної, міської ланок, істотно розширені їх права. Ми повинні
внести такі зміни в систему формування партійних органів усіх рівнів,
які забезпечили б вирішальне слово комуністам 1.
7 Про проект платформи ЦК КПРС до XXVIII з’їзду партії: Доповідь М. С. Гор
бачова на Пленумі Центрального Комітету КПРС 5 лютого 1990 року // Рад. Украї
на.—1990.—7 лют.
Кожна організація має активно боротися за втілення в життя лінії
лютневого (1990 р.) Пленуму ЦК КПРС, постійно перебувати в атмос
фері пошуку, оновлення форм і методів своєї діяльності. Зробити це
можна лише зусиллями всіх комуністів на основі розвитку внутріпартій
ної демократії і гласності, здійснення принципу колективності керівни
цтва, розгортання критики та самокритики, контролю підвищення від
повідальності до справи.
Ця стратегічна лінія перебудови партійної роботи в низовій ланці,
безумовно, знайде широку підтримку серед комуністів. Адже й до
цього перебудови! процеси виявились у практичному досвіді бага
тьох партійних організацій. Але здійснювалась вона по-різному. На
шахті імені О. Ф. Засядька в Донецькій області почали з відновлення
ролі партійних зборів, підвищення відповідальності комуністів, в кол
госпі «Поділля» Тернопільської області — з енергійного розв’язання
соціальних питань, впровадження бригадного, сімейного і орендного
підрядів, що дозволило господарству перейти на повний госпрозраху
нок, а у Київському науково-виробничому об’єднанні ім. С. П. Коро-
льова — із зміцнення морально-психологічного клімату, розвитку іні
ціативи людей.
Характерною рисою для більшості таких партійних організацій
була активізація людського фактора, мобілізація комуністів на прак
тичне розв’язання найбільш пекучих проблем.
Широко відомий досвід парторганізацій сумського виробничого
об’єднання «Електрон», черкаського «Ротора». В цих колективах була
створена творча обстановка, сконцентровані зусилля спеціалістів і ро
бітників на вирішенні найважливішого завдання — давати продукцію,
яка б по якості не тільки не поступалася світовим зразкам, а багато у
чому переважала би їх. Помітно також виникнення і деяких загальних
позитивних тенденцій в діяльності багатьох первинних парторганізацій.
Так, стало більше самостійності, відкритості в їх роботі, зростає гро
мадсько-політична активність комуністів. Більш гострою стає їх реак
ція на недоліки.
Однак разом з тим на загальному фоні політизації суспільства по
зитивні зміни в низовій ланці партії не завжди виявляються досить яс
краво і своєчасно. Саме тому нині дуже важливо з’ясувати, що зава
жає цьому процесу, чому ті зусилля, що витрачаються, не завжди при
водять до очікуваного результату, які форми і методи роботи дають
сьогодні найбільший ефект. Відповідь на ці питання якоюсь мірою да
ють результати вже згаданих соціологічних досліджень в Харкові, у
Купянському, Балаклейському, Золочевському і Сахновщанському ра
йонах області, а також вибірковий аналіз практики і накопиченого до
свіду в інших організаціях Компартії України. В результаті з’ясувало
ся, що комуністи досить критично оцінюють рівень роботи своїх первин
них організацій, для яких стала характерною відсутність творчої ініціа
тиви. До речі, цей недолік поставили на перше місце і безпартійні (30% *
56 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн.. 1990, Л* З
Первинні парторганізації у здійсненні перебудови
опитуваних), і члени партії (41,1% рядових комуністів і 47,9% пар
тійних працівників) 8.
8 Поточний арх. Харківського обкому Компартії України, анкети №№ 1, 3.
9 Там же, зведена анкета № 3.
>° Известия ЦК КПСС,— 1989.— № 8.— С. 7—9.
Дослідження підтвердило також, що існує кілька груп факторів,
здатних ефективно впливати на процеси перебудови в первинній парт
організації, підвищувати її активність і авторитет. Це організаційно-
політичне зміцнення низової ланки партії, ідейне загартування комуніс
тів, виховання їх як політичних бійців, стиль роботи виборних органів
і секретаря парторганізації, конструктивне співробітництво з громад
ськими організаціями (формуваннями), робота по мобілізації комуніс
тів та розв’язання соціально-економічних і виховних завдань, правиль
ні взаємовідносини з вищестоящими партійними органами.
Обсяг статті не дозволяє глибоко розкрити механізм дії і роль
кожної з цих груп. Немає можливості також повністю висвітлити і ре
зультати досліджень. Тому зупинимося лише на деяких суттєвих аспек
тах проблеми по першій групі факторів, пов’язаних з організаційно-по
літичним зміцненням низової партійної ланки.
Боєздатність первинної парторганізації, як і партії в цілому, визна
чається передусім складом її рядів. Тому обов’язок комуніста — дбати
про поліпшення їх якості. У цьому плані вирішальне значення має до
бір партійного поповнення. Адже від того, хто приходить у партію, за
лежить не лише її сучасне, а й майбутнє. Особливо важливо це сьогод
ні, коли авангарду народу потрібні свіжі, здорові, творчі сили, коли
необхідно найшвидше подолати серйозні деформації ленінських прин
ципів членства в КПРС, що мали місце в минулому. Це дуже важливо,
оскільки навіть тепер, як свідчать дослідження в Харківській області,
значна частина безпартійних вважає, що люди вступають у партію по
негативним мотивам, а саме: для більш швидкого службового просу
вання (37,5%), з матеріальних міркувань (14,9%). І лише третина опи
туваних вважає, що бути членом партії почесно, що комуністами стають
для рішучої боротьби з негативними явищами, для більш активної
участі в перебудові. Дані досліджень свідчать, що кожний десятий хо
тів би вступити в КПРС. Майже дві третини опитуваних такого бажан
ня не виявили. При цьому останніми на перший план були поставлені
такі аргументи: 20% послались на небажання перебувати в партії ра
зом з тими, хто скомпрометував себе, 17,7% на те, що членство в пар
тії їм нічого не дає, 10,5% — на низький авторитет парторганізацій у
своїх трудових колективах. Ще 8,7 % не пов’язують свою долю з пар
тією, не маючи часу на громадську роботу, 4,8% не наважуються взяти
на себе відповідальність члена КПРС 9. Як бачимо, більшість з цієї
категорії при інших умовах могла б скласти партійне поповнення.
Наведені дані свідчать не лише про повільне подолання недоліків
на кадровій ділянці партійної роботи, а й віддзеркалюють суперечли
вість і складність перебудовного процесу. В той же час вони виявляють
резерви для вдосконалення практики залучення нових сил у партію.
Політичну й організаційну роботу по формуванню партійних рядів сьо
годні важливо посилювати, вести її більш цілеспрямовано і наполегли
во, використовуючи її як ефективний засіб зміцнення зв’язку з безпар
тійними, як важливу умову ідейного і організаційного зміцнення парт
організацій, посилення їх впливу на хід перебудови.
Нові підходи до розв’язання цього завдання розкриті в постанові
Політбюро ЦК КПРС від 21 липня 1989 р. «Про роботу партійних ор
ганізацій по зміцненню своїх рядів і оновленню складу КПРС в умо
вах поглиблення перебудови і політичної реформи»І0. Центральний
Комітет виходить з того, що сьогодні першочергове значення має не
кількість, а якість партійного поповнення. Партія зацікавлена прийма
ти до своїх лав на основі суто індивідуального підходу діяльних при
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 3 57
В. М. Зубко
хильників перебудови, що мають високі політичні і ділові якості, людей
глибоко порядних, здатних особистим прикладом реально впливати на
інших. Вона орієнтується в першу чергу на робітників, але також залу
чає до себе колгоспників, кращих представників інтелігенції, орендато
рів, кооператорів, а також осіб, що займаються індивідуальною трудо
вою діяльністю. Засуджена практика регулювання прийому в КПРС
шляхом «рознарядок» і інших засобів механічної регламентації зверху.
З метою послідовної реалізації установок XIX Всесоюзної конференції
КПРС на демократизацію процесу прийому в КПРС на всіх стадіях
прийому введено в норму попереднє обговорення заяв про бажання
вступити в партію на зборах у трудових колективах. Прийнята пропо
зиція Красноярського крайкому і кількох обкомів партії про надання
на рівні експерименту первинним парторганізаціям відповідних регіо
нів права остаточного прийому в кандидати та про вибуття чи виклю
чення із кандидатів у члени КПРС без наступного затвердження цього
рішення райкомом партії. Встановлено, що при вибутті кандидата з
даної партійної організації кандидатський стаж припиняється.
Суттєво збагачується в нових умовах і сама практика прийому в
партію на низовій ланці. Відновлюється втрачений в ряді місць досвід
формування резерву росту і індивідуальної роботи з ним. Заяви всту
паючих попередньо розглядаються в партгрупах і цехових парторганіза-
ціях, а, наприклад, на Новомосковському трубному заводі Дніпропет
ровської області — І в підрозділах трудового колективу. Звіти про них
друкуються у заводській багатотиражній газеті. На основі досвіду пер
винних парторганізацій Ташкента практикуються «відкриті анкети» —
обнародування відомостей про вступаючих на спеціальних стендах.
Прийом, як правило, проходить на відкритих партійних зборах, у робо
ті яких активну участь беруть безпартійні товариші. Важливе значення
має посилення відповідальності рекомендуючих не лише за об’єктивність
характеристик, а й за роботу з кандидатами у члени КПРС. У Рожня-
тівському районі Івано-Франківської області вступаючому в партію да
ється конкретне-доручення, про виконання якого він доповідає під час
звіту про проходження кандидатського стажу на зборах і на бюро рай
кому партії. Виявляючи турботу про навчання нового поповнення кому
ністів основам партійного будівництва, партійні комітети відновлюють
необгрунтовано згорнуту мережу шкіл молодого комуніста.
Про зрослу увагу до цього питання свідчить активна участь партій
ній і безпартійних у передз’їздівській дискусії, що проходить, численні
пропозиції щодо змін статутних норм, спрямованих з одного боку на
демократизацію прийому в партію, а з іншого — на підвищення відпо
відальності за якість партійного поповнення, а також розширення прав
у даному питанні первинних парторганізацій.
Дієвість зусиль первинної парторганізації нерозривно пов’язана з
правильною розстановкою комуністів. Від цього багато у чому зале
жить ефективність партійного впливу на вирішальну чи, навпаки, ос
лаблену ланку. 'Цей напрям роботи здійснюється переважно двома
шляхами: за рахунок прийому місцевих активістів чи направленням
комуністів з інших підрозділів. А успіх в кінцевому рахунку залежить
від того, наскільки керівні органи первинної парторганізації відчувають
перспективу, глибоко і своєчасно реагують на обстановку, що змінюєть
ся, знають людей, здатних вплинути на неї, наскільки висока свідомість
самих комуністів. Вміло користуються цим ефективним важелем пар
тійного впливу на Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті.
Партком підприємства кожний квартал проводить аналіз розстановки
комуністів, виявляє ділянки, що вимагають посиленої уваги через пріо
ритетність чи, навпаки, низький рівень роботи, і вживає відповідні
заходи.
Однак розстановку не можна розуміти спрощено — як механічну
концентрацію комуністів на певній, хай і вирішальній ділянці. Важливо
58 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990. № З
Первинні парторганізації у здійсненні перебудови
їх по-справжньому організувати, спрямувати в єдиному напрямі. Форма
такого об’єднання відома — це цехові партійні організації і партгрупи,
що діють в єдиній системі. Ось чому одним з ефективних шляхів підви
щення активності первинної ланки вважається вдосконалення її струк
тури, а також підвищення ролі і активності її структурних складових.
Зростання партійних рядів, збільшення кількості великих трудових
колективів, науково-виробничих і інших об’єднань створили в партії
стійку тенденцію укрупнення первинних парторганізацій. За період з
1977 р. до 1987 р. замість малочисельних осередків на перше місце вий
шли середні (40,2%), а питома вага організацій з кількістю комуністів
понад п’ятдесяти членів партії перевищила п’яту частину їх загальної
кількості. Відповідно ускладнюється структура парторганізацій та їх
керівних органів: зростає кількість первинних парторганізацій, що ма
ють парткоми з правами райкомів, цехових парторганізацій, включаю
чи з правами первинних, партійних груп, вузлових парткомів, рад сек
ретарів парторганізацій об’єднань і т. д.11
11 КПСС в цифрах // Партийная жизнь, 1987, № 21.— С. 15.
На жаль, не всі секретарі парткомів і партбюро первинних партор
ганізацій ставляться до даного процесу з відповідним розумінням. На
практиці вони часто-густо керуються одним принципом: менше ланок—
менше турботи. Однак такий підхід спростовує саме життя, ситуація
наполегливо ставить питання про утворення таких структур у госпроз
рахункових і орендних колективах, у тимчасових бригадах, нарешті,
партгруп у позапартійних органах. На Криворізькому ГЗК, про який
вже йшлося, партком оперативно розв’язує питання про створення чи
зміцнення цехових парторганізацій або груп підрозділів, що перейшли
на нові умови господарювання, подає їм необхідну допомогу, спира
ється на них. Добре налагоджені зв’язки членів парткому з низовим ак
тивом на Вінницькому заводі «Кристал», де кожного тижня практику
ються зустрічі з секретарями цехових парторганізацій, а кожний квар
тал — з партгрупами. На цих зустрічах відбувається не тільки взаємо-
інформування, а й обмін думками про шляхи розв’язання проблем, що
виникають, проходить навчання.
Для підвищення боєздатності первинної парторганізації важливо
не тільки отримати якісне поповнення, правильно розставити сили, а й
забезпечити високу активність, авангардну роль комуністів у трудовому
та громадсько-політичному житті, йдеться про те, щоб подолати па
сивність, байдужість комуністів, які накопичувалися в застійні часи,
добитися, щоб кожний з них був справжнім політичним бійцем, знай
шов своє місце в перебудові.
Після XXVII з’їзду КПРС з новою силою звучить ленінська вимога
піднімати звання і значення члена партії вище і вище. Більшість пар
тійних організацій активно включилась у боротьбу за чесне і чисте об
личчя партійця. У Дніпропетровську, Іршавському районі Закарпат
ської області, наприклад, відбулись партійні збори на цю тему. В біль
шості парторганізацій обговорювалися питання: «Чи за Статутом ти
живеш, комуніст?», «Твій особистий внесок у перебудову?», а в Харків
ській області пройшли збори з єдиним порядком денним: «Комуніст, що
тобою конкретно зроблено по виконанню рішень XIX Всесоюзної пар
тійної конференції?» На думку їх учасників, розмова, що відбулась, і
дальша робота по виконанню наміченого допомогли багатьом подолати
апатію, активно включитися в роботу. Цьому також сприяли співрозмо-
ви з комуністами на засіданнях парткомів, партбюро, зборах, у тому
числі і під час затвердження характеристик. У Чернівцях, Кременчуку,
Макіївці, інших містах України проведені громадсько-політичні атеста
ції комуністів. Парторганізації стали більш рішуче і послідовно звіль
нятися від тих, хто чорнить звання комуніста, від тих, хто скомпроме
тував себе. 11
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З 59
В. М. Зубко
Разом з тим понад третини опитуваних на Харківщині вважає, що
проступки комуністів все ще оцінюються досить ліберально і навіть не
принципово, особливо керівників (46,8%) 11а. Нетерпимість до таких лю
дей зростає. Якщо за даними Центру соціологічних досліджень Академії
суспільних наук при ЦК КПРС ще у червні 1989 р. тих, хто вважає не
обхідним «безжалісне» (!) очищення партії та оновлення її лав, було
10%, то на кінець року їх кількість наблизилася до 86% ,2.
Підвищення активності комуністів, ролі і впливу первинної парт-
організації в колективі безпосередньо залежить від розвитку внутріпар
тійних відносин — демократії, гласності, критики і самокритики, здій
снення справжньої колективності в роботі і одночасно в руслі всебічно
го зміцнення свідомої дисципліни, розвитку творчої ініціативи комуніс
тів. Особливо актуальна ця проблема для сільських первинних партій
них організацій, де в більшій мірі ще дається взнаки психологія авто
ритарного керівництва і виконання. Вирішальне значення для її подо
лання має повне відновлення норм партійного життя, принципів пар
тійного керівництва і в першу чергу положення про те, що «всі справи
партії ведуть, прямо або через представників, усі члени партії, на рів
них правах і без всякого винятку; причому всі службові особи, всі ке
рівні колегії, всі установи партії — виборні, підзвітні, змінювані» 12 13.
11а Поточний арх. Харківського обкому Компартії України, анкета № 1.
12 Что может и должна знать партия о себе // Лит. газета.— 1989.— 13 дек.
13 Л е н і н В. І. Соціал-демократія і вибори в Петербурзі // Повне зібр. творів.
— І. 14.—С. 234.
Партійні рішення останніх років, практика перебудови суттєво роз
ширили рамки внутріпартійної демократії, створили сприятливі умови
для її здійснення в низовій ланці. Уходить в минуле практика, коли
кандидатури для обрання в керівні органи визначалися вузьким колом
людей чи навіть особисто секретарем парткому, а самі вибори часто-
густо перетворювалися у формальність. Суттєво розширилася практика
широкого вільного обговорення кандидатур, їх змагальності, таємного
голосування. Первинні парторганізації почали обирати на зборах, що
передували звітно-виборним, комісії з найбільш авторитетних комуніс
тів для попереднього вивчення громадської думки, узагальнення пропо
зицій і висунення власних кандидатур у склад виборних органів. Вели
кі (понад 500 комуністів) парторганізації отримали можливість само
стійно визначати норми представництва на свої конференції, що
проводились замість зборів.
Все це, безперечно, вплинуло на активізацію роботи багатьох пар
тійних організацій. Однак процес демократизації, що швидко розгорта
ється, ставить на порядок денний питання про закріплення в Статуті та
інших документах тих нових форм, що підказує життя. Доцільно, ма
буть, перейти до прямих виборів секретарів парткомів і партбюро на
альтернативній основі таємним голосуванням; встановити, що звітно-ви
борні збори вважати повноважними при умові участі в них двох третин
комуністів, оскільки при теперішній практиці допускається обрання ке
рівних органів при 26% складу парторганізації (якщо, наприклад, при
сутня половина плюс один комуніст); скоротити періодичність скликан
ня зборів в парторганізаціях з складною структурою та ін.
В процесі демократизації внутріпартійного життя важко переоціни
ти роль такого фактора, як партійні збори, які мають бути подією в
житті кожного комуніста, підвищувати його особисту відповідальність
за авторитет своєї організації і партії в цілому, сприяти його політич
ному загартуванню. Шлях до цього лежить через творче використання
досвіду перебудови, в тому числі останніх звітно-виборних кампаній.
Це в першу чергу — актуальність порядку денного зборів: про стиль
керівництва, про політичну ситуацію, про ставлення до негативних
явищ, про виконання програмних і статутних вимог, про особистий вне
сок комуніста у конкретну справу, звіт про роботу, затвердження харак
60 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Первинні парторганізації у здійсненні перебудови
теристик тощо. У колгоспі «Південний» Дніпропетровської області від
булися збори з порядком денним: «Комуніст і сім’я», в яких взяли
участь дружини членів партії. Збори пройшли цікаво і мали великий
резонанс.
Сприяє підвищенню уваги до партзборів широке врахування гро
мадської думки, в тому числі і безпартійних, підготовка альтернативних
проектів постанов, як це інколи практикують в парторганізації київ
ського заводу «Ленінська кузня». Використовуються також і такі фор
ми, як персональна оцінка в доповіді роботи виконавців, конструктив
ності виступів, конкретності рішень. Дає позитивний результат демок
ратизація порядку роботи зборів: обрання в президію не за пропозицією
«зверху», а тих, кого бажають комуністи, виголошення проекту поста
нови не в кінці обговорення, а відразу після доповіді, можливо, і до
початку роботи зборів, виступ керівника колективу не наприкінці збо
рів, а серед перших виступаючих. Започатковуються і такі нестандартні
форми проведення зборів, як дискусії, мітинги. Важливою вбачається
традиція інформування на кожних чергових зборах про виконання рі
шень минулих.
Ефективність зусиль первинної, цехової парторганізації, партгрупи
багато у чому залежатиме від дієздібності виборного активу, в першу
чергу від тих, хто його очолює. Вона значною мірою визначається авто
ритетом, змістом і стилем роботи своїх лідерів. Перебудова вже вису
нула в низовій ланці чимало талановитих організаторів, розкрила їх
творчий потенціал. Але, на жаль, і досі далеко не всі виборні органи
зуміли знайти своє місце в процесі оновлення. За даними дослідження
в Харківській області лише 18,3% комуністів переконані, що їх парт-
бюро чи парткоми працюють активно. На думку 52,6% респондентів,
працюють вони не на повну силу, а 21,9% взагалі не бачать результатів
їх діяльності. Приблизно 5% комуністів і 10% безпартійних заявили,
що їх секретар партійної організації не користується у них авторите
том 14. Саме так переважно оцінюють тих, хто не живе інтересами лю
дей, ухиляється від розв’язання болючих питань, не виявляє справж
ньої принциповості. Є серед них і такі, хто виконує свої обов’язки сум
лінно, але формально, діє у суворих рамках вказівок. Але частіше за
все це люди, що не володіють політичними методами керівництва, не
вміють вести дискусію, переконувати словом і прикладом, не мають ор
ганізаційних здібностей. Саме вони нерідко віддають ініціативу лідерам
неформальних об’єднань, уникають дискусій з демагогами і екстреміста
ми, пасують перед труднощами. Таке становище пояснюється тим, що
продовжує мати місце застарілий підхід до формування інституту сек
ретарів, що не виключає висування на цю посаду комуністів, які не
виступають визнаними лідерами в своїх колективах. Зокрема, він
дозволяє обирати секретарями тих, чия кандидатура влаштовує в пер
шу чергу керівників колективів і вищестоящі органи. Мабуть, не випад
ково серед незвільнених секретарів первинних парторганізацій помітно
переважають не рядові працівники, а ті, хто завжди, образно кажучи,
під рукою чи рядом з телефоном. Зручно це й для працівників апарату
райкому чи міськкому партії, які не відмовилися від кабінетно-канце
лярського стилю роботи.
14 Поточний арх. Харківського обкому Компартії України, анкети №№ І, 3.
Практика свідчить, що лише деякі секретарі перебувають до обран
ня на посаду в резерві на висування. Це є однією з причин того, що
понад половини знову обраних секретарів парторганізацій має приб
лизне уявлення про зміст, форми і методи своєї роботи. Нестача знань,
особливо вміння, навичок працювати в нових умовах заважає налагод
женню у багатьох районних і первинних організаціях ефективної си
стеми навчання низового активу. Важливо виправити становище, що
склалося у застійні часи і в плані самоосвіти: якісної літератури неба
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990. № З 61
В. М. Зубко
гато, до того ж вона не завжди доступна секретарю парторганізації і
партгрупоргу. Також негативно впливає на склад секретарів первинних
і цехових парторганізацій і недостатньо високий престиж цього інститу
ту. Серед молодих секретарів небагато таких, хто розраховує працюва
ти понад одного звітного періоду, хоча більшість з них вважає опти
мальним терміном для роботи на цій посаді приблизно 3—5 років. Не
сприяють поліпшенню складу секретарів, стилю їх роботи й ті критерії
діяльності, якими все ще користуються деякі місцеві партійні комітети.
Досить часто кандидати на посаду оцінюються не по здібностям пра
цювати з людьми, реально втілювати в життя політику партії, а по
вмінню складати плани, оформляти протоколи, дотримуватися графіків
проведення зборів чи засідань тощо. Погіршує справу й та обставина,
що деякі представники партійних органів за старою традицією відда
ють явну перевагу в контактах керівнику колективу, нерідко стають на
його бік при загостренні стосунків з секретарем парторганізації.
Зміцненню і підвищенню авторитету секретаря первинної парторга
нізації сприяло б закріплення в Статуті КПРС норми прямого обрання
його таємним голосуванням всіма комуністами із кількох кандидатур;
посилення його відповідальності шляхом щорічного проведення процеду
ри про довір’я; розвитку компетентності через грунтовно продуману,
постійно діючу, диференційовану (по категоріях) систему навчання, в
якій необхідна увага має приділятися практичній роботі, обміну досві
дом, використанню сучасних активних форм. Мова йде про проведення
днів секретарів і курсів у вищестоящих органах, семінарів і стажировок
на базі кращих парторганізацій, ділових ігор, розбір конкретних ситуа
цій і прийомів роботи та ін.
Життя засвідчує, що справа просувається значно краще в тих ни
зових ланках, які на основі критичного аналізу зуміли визначити най
болючіші точки своєї діяльності і колективно виробити програму
перебудови. Більшість опитаних в Харківській області комуністів за
свідчили її наявність, однак 38,1 % разом з тим'зауважили, що вона по
ки що не виконується 15. Отже, ця програма ще не стала для них мобі-
лізуючим документом, не визначила їх конкретне місце у справі пере
будови. В той же час досвід кращих парторганізацій Києва, Харків
ської, Донецької, Миколаївської та інших областей України свідчить
про високу дієвість цього засобу. їх досвід останнім часом поширився
під девізом: «Кожній первинній — конкретну соціально значиму
справу».
15 Там же.
Таким чином, одним із шляхів подолання протиріччя, яке виникло
між реальною необхідністю активізації ролі первинної партійної орга
нізації та її фактичним відставанням у вирішенні завдань перебудови,
є організаційно-політичне зміцнення низової ланки партії. Воно вима
гає посилення турботи про якісне поновлення партійних лав, підвищен
ня ініціативи і відповідальності комуністів, покращення їх розстановки
та структури первинних парторганізацій. З цим тісно зв’язане питання
про розширення партійної демократії і гласності. Вимагає вдоскона
лення практика розподілу партійних доручень, проведення зборів, орга
нізації контролю і перевірки виконання прийнятих рішень, критичних
зауважень та пропозицій комуністів, вивчення, використання та форму
вання громадської думки. Потрібні нові підходи до формування інсти
туту секретаря та виборного активу первинної парторганізації, їх нав
чання і надання дійової допомоги в оволодінні ними політичними мето
дами роботи.
Цей далеко не повний перелік даної групи факторів являє собою
доказ того, що немає якихось універсальних засобів поліпшення спра
ви. Для цього потрібний комплексний підхід, серйозна і різнобічна пов
сякденна робота всіх членів партійного колективу.
62 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Болгаристика — наука про Болгарію
На основе последних данньїх социологических исследований раскрьівается содержа-
ние рабстві первичнмх парторганизаций, определяются основнме направлення пови-
шения их авторитета и активносте в условиях перестройки.
С. Радсс (НРБ), Генеральний директор Центру болгаристики в Софії
Болгаристика — наука про Болгарію
Розкриваючи поняття болгаристики як науки про Болгарію, автор прагне показати її
внесок у висвітлення місця й ролі НРБ у світовому культурному процесі.
З 23 травня до 1 червня 1991 р. у столиці Народної Республіки Болга
рії — Софії — має відбутися Третій міжнародний конгрес болгаристів.
В його роботі візьмуть участь понад 500 відомих зарубіжних спеціаліс
тів та учених-болгаристів, а також сотні болгарських учених.
Цей всесвітній болгаристичний форум збігається із 100-річчям ус
тановчого Бузлуджанського з’їзду, на якому було створено марксист
ську революційну партію болгарських трудящих. її очолили Д. Благоєв
та його соратники. Називалася вона Болгарська робітнича соціал-де-
мократична партія (БРСДП). Попередниця партії болгарських комуніс
тів, вона була однією з перших партій у Європі. її засновник — Д. Бла
гоєв розпочав соціалістичну пропаганду ще у Петербурзі, де він нав
чався з 1881 р. Там він розвинув активну діяльність у студентській ко
муні на Васильєвському острові. На початку 1883 р. Д. Благоєв ство
рив одну з перших соціал-демократичних організацій в Росії, відому
під назвою «Група Благоєва». Під його керівництвом група організува
ла в російській столиці марксистські гуртки, нелегальну друкарню і
почала видавати свій друкований орган — газету «Рабочий». її першу
передову статтю, яка по суті мала програмний характер, написав
Д. Благоєв. У своїй праці «З минулого робітничої преси в Росії» В. І.
Ленін, оцінюючи значення газети «Рабочий» для російського револю
ційного руху писав: «За 12 років, з 1883 по 1895 р., чи не єдиною спро
бою створити с.-д. робітничу пресу в Росії було видання в Петербурзі
в 1885 році с.-д. газети «Рабочий»...» *.
1 Ленін В. І. З минулого робітничої преси в gocii // Повне зібр. творів.—
Т. 25 — С. 92.
26 лютого 1885 р. царська поліція заарештувала Д. Благоєва і
вислала його з Росії. Після повернення до Болгарії він розпочав там
посилену пропаганду марксизму й проводив відповідну організаційну
діяльність по створенню робітничої партії. Наслідком цього, а також
сприятливих соціально-економічних умов, які створилися в Болгарії на
той час, 20 липня (2 серпня) 1891 р. на Старій планині, біля підніжжя
легендарної вершини Бузлуджи був скликаний і проведений Установ
чий з’їзд болгарської робітничої партії, з якого бере початок організо
ваний революційно-марксистський рух у Болгарії. Д. Благоєв успішно
керував партією протягом усього складного періоду її становлення і
розвитку. В 1919 р. Болгарська робітнича соціал-демократична партія
(тісних соціалістів), як вона називалася з 1903 р., увійшла одним з фун
даторів до заснованого за ініціативою В. І. Леніна Третього, Комуніс
тичного Інтернаціоналу. Треба підкреслити, що, на відміну від бага
тьох інших європейських партій, БРСДП (т. с.) стала членом III Ін
тернаціоналу без внутрішньої боротьби й розколу. Як на Установчому
з’їзді Комінтерну, так і потім Болгарська робітнича соціал-демократич
на партія (т. с.) брала активну і послідовну участь у міжнародному
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З 63
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210363 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:45Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зубко, В.М. 2025-12-06T13:01:47Z 1990 Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми / В.М. Зубко // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 54–63. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210363 На основі останніх соціологічних досліджень розкривається зміст роботи первинних парторганізацій, визначаються основні напрями підвищення їх авторитету і активності в умовах перебудови. На основе последних данных социологических исследований раскрывается содержание работы первичных парторганизаций, определяются основные направления повышения их авторитета и активности в условиях перестройки. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми Первичные парторганизации в осуществлении перестройки: опыт, проблемы Article published earlier |
| spellingShingle | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми Зубко, В.М. Повідомлення |
| title | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| title_alt | Первичные парторганизации в осуществлении перестройки: опыт, проблемы |
| title_full | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| title_fullStr | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| title_full_unstemmed | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| title_short | Первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| title_sort | первинні парторганізації у здійсненні перебудови: досвід, проблеми |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210363 |
| work_keys_str_mv | AT zubkovm pervinnípartorganízacííuzdíisnenníperebudovidosvídproblemi AT zubkovm pervičnyepartorganizaciivosuŝestvleniiperestroikiopytproblemy |