Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.)
Зроблена спроба системного аналізу поглядів Л. Д. Троцького на проблеми соціалістичної організації праці. Розкриваються причини і суть трансформації цих поглядів в умовах переходу від політики «воєнного комунізму» до непу. Предпринята попытка системного анализа взглядов Л. Д. Троцкого на проблемы...
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1990 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210366 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) / В.І. Бакулін, Ю.А. Горбань // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 26–36. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860164397387743232 |
|---|---|
| author | Бакулін, В.І. Горбань, Ю.А. |
| author_facet | Бакулін, В.І. Горбань, Ю.А. |
| citation_txt | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) / В.І. Бакулін, Ю.А. Горбань // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 26–36. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Зроблена спроба системного аналізу поглядів Л. Д. Троцького на проблеми соціалістичної організації праці. Розкриваються причини і суть трансформації цих поглядів в умовах переходу від політики «воєнного комунізму» до непу.
Предпринята попытка системного анализа взглядов Л. Д. Троцкого на проблемы социалистической организации труда. Прослеживаются причины и суть трансформации этих взглядов в условиях перехода от политики «военного коммунизма» к нэпу.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПОВІДОМЛЕННЯ
Маловідомі сторінки історії
В. І. Бакулін (Березняки), Ю. А. Горбань (Київ)
Л. Д. Троцький про організацію
суспільної праці в умовах переходу
до соціалізму (1917—1923 рр.)
Зроблена спроба системного аналізу поглядів Л. Д. Троцького на проблеми соціа
лістичної організації праці. Розкриваються причини і суть трансформації цих погля
дів в умовах переходу від політики «воєнного комунізму» до непу.
В міру того, як у боротьбі поглядів і оцінок долаються віджилі стерео
типи, стираються «білі плями» вітчизняної історії, дедалі більш змі
стовнішим, багатобарвнішим постає процес революційного творення.
Цьому сприяє й повернення з небуття політичних діячів, які працювали
поряд з В. І. Леніним, але чиї імена донедавна невиправдано були ви
лучені з контексту багатьох важливих подій. Проте і сьогодні їх доля
є неоднаковою. Одним майже беззастережно довіряють, до інших став
ляться з настороженістю і недовір’ям — іноді заслужено, часом не зов
сім справедливо, дотримуючись канонів, що склалися в минулому, або
через недостатню поінформованість. Це великою мірою стосується і та
кої складної і неоднозначної постаті, як Лев Давидович Троцький.
Оцінки діяльності і поглядів Троцького, сформульовані Сталіним
і його оточенням, а слідом за ними офіційною наукою, протягом ба
гатьох десятиліть залишалися практично незмінними. Зрозуміле «за
барвлення» таких оцінок, враховуючи політичні устремління Сталіна,
а також те, що Троцький був його чи не найбільш послідовним і по
інформованим політичним опонентом протягом більш як 20 років.
Сьогодні вже мало хто погодиться, що діяльність Троцького, зо
крема в період, визначений хронологічними рамками даної розвідки,
мала винятково негативний характер. І все ж в історичній та публіци
стичній літературі поки що рідко робляться спроби об’єктивно, без
заздалегідь заданих висновків і упереджень проаналізувати погляди і
практичну діяльність цього неординарного політичного діяча. Відмо
вившись в основному від ярликів і штампів, характерних для історіо
графії попередніх десятиліть, окремі автори все ж дотримуються ста
рих догм, зображаючи діяльність Троцького як суцільний ланцюг по
милок і зловмисностей. Такі підходи не дають можливості об’єктивно
висвітлити проблему, тому їх не можна визнати задовільними на су
часному етапі розвитку історичної науки. Настав час розібратися з
Троцьким не як з демоном і зовсім не ангелом, а як із значним полі
тичним діячем. Розібратися доказово, без зайвих емоцій, спираючись
не на домисли й припущення, а на історичні документи, включаючи
і його праці, чого, до речі, бракує багатьом сучасним публікаціям.
Становище Троцького в державі й партії, масштаби його особисто
сті і неабиякі організаторські здібності справляли суттєвий вплив на
формування в керівному ядрі КПРС різних підходів до оцінки і розв’я
зання тих чи інших суспільних проблем, у тому числі питань госпо
дарського будівництва, в період від жовтня 1917 до осені 1923 р., коли
його політичні позиції були істотно підірвані. У роки громадянської
26 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці
війни та іноземної інтервенції в умовах політики «воєнного комуніз
му» Л. Д. Троцький брав безпосередню участь у здійсненні поставле
ного В. І. Леніним завдання об’єднати фронт і тил, фронт і вироб
ництво. Він чимало зробив для реалізації ленінських ідей про вико
ристання буржуазних спеціалістів в інтересах соціалістичної революції.
Лінія поведінки Троцького багато в чому визначалася як його ам
біційністю, так і дійсними заслугами. В. І. Ленін неодноразово відзна
чав його великі організаторські здібності, рішучість, інші позитивні
риси. В той же час широко відомі ленінські оцінки Троцького як діяча,
надмірно схильного до адміністрування, політично нерозбірливого в
методах боротьби за досягнення певних цілей, самовпевненого. Без
умовно, такі риси політичного діяча негативно позначалися на його
практичних діях з питань господарської політики.
Варто зауважити, що і в новітніх публікаціях (певно за інерцією)
нерідко автори вдаються до розгромної критики Л. Д. Троцького, поси
лаючись на висловлювання В. І. Леніна навіть з тих питань і стосовно
того періоду, коли між ними не існувало принципових розходжень. Фак
ти ділової критики, яка дійсно мала місце, безпідставно видаються за
«рішучу боротьбу» В. І. Леніна проти Л. Д. Троцького, проти «теорії
і практики троцькізму».
В даному повідомленні розглядаються переважно проблеми, з
яких ленінські оцінки поглядів Троцького у досліджуваний період зде
більшого не виходили за рамки ділової критики окремих помилок і
збочень, оскільки в цілому ці погляди відображали тогочасну загаль
нопартійну політику. Автори не ставили своєю метою висвітлювати
питання про ідейні тупики Троцького, про суть його політичних роз
ходжень з опонентами в умовах внутріпартійної боротьби, про те,
що в намаганні якнайдошкульніше «насолити» Сталіну пізніше він
нерідко скочувався на позиції, ворожі тій владі, у встановленні і захи
сті якої свого часу брав активну участь. За межами нашого аналізу
залишаються також погляди Троцького на проблему соціалістичного
нагромадження, а в даному контексті і його ставлення до селянства. Ці
питання потребують спеціального дослідження.
Отже, в цій розвідці показано внесок Троцького у формування по
глядів і здійснення практичних рішень з проблем організації суспіль
ного виробництва (головним чином промислового) в умовах переходу
до соціалістичного будівництва. При цьому робиться спроба не лише
піддати критичному розгляду погляди Троцького, а й виділити в них
раціональне зерно, зокрема показати їх еволюцію щодо проблем орга
нізації суспільної праці, яка відбувалася під впливом певних історич
них обставин, особливо в зв’язку з переходом партії від політики «во
єнного комунізму» до непу, від громадянської війни до відбудови на
родного господарства.
«Учитися працювати — це завдання, за глибоким переконанням
В. І. Леніна, Радянська влада повинна поставити в усьому його обсязі
перед народом» '. Саме* з розв’язання його розпочалися соціалістичні
перетворення на ниві господарського будівництва. Адже на перший
план, зазначав Володимир Ілліч, неодмінно висувається «...корінне
завдання створення вищого, ніж капіталізм, суспільного укладу, а са
ме: підвищення продуктивності праці, а в зв’язку з цим (і для цього)
її вища організація»1 2. Партія враховувала, що побудова нового су
спільства, якому притаманна суспільна власність на засоби вироб
ництва, неодмінно викличе до життя нові форми організації праці.
1 Ленін В. І. Чергові завдання Радянської влади // Повне зібр. творів.—
Т. 36 —С. 178.
2 Там же.— С. 176.
Таку точку зору в цілому поділяв і Троцький. У доповіді на IX
з’їзді РКП(б) «Про господарське будівництво» він, зокрема, заявив:
«Організація праці є по суті організація нового суспільства, оскільки
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 3 27
В. І. Бакулін, Ю. А. Горбань
кожне історичне суспільство є організацією праці»3. Викладені на
з’їзді погляди Троцького на проблеми організації суспільної праці і
виробництва в умовах перехідного періоду підтримала більшість то
дішніх партійних керівників і його делегати. Сам Троцький активно
відстоював їх у суперечках з своїми політичними опонентами. Так, по
лемізуючи з «лівими» комуністами, він на конференції московських
комуністів у березні 1918 р. підкреслював, що Радянська влада, непе
реможна в політичному і воєнному відношеннях, «...може спіткнутися
на своїй власній нездатності впоратися з творчими організаційними
завданнями» 4. На відміну від «лівих комуністів» він у той період вва
жав, що перехід до соціалізму (змістом якого була організація праці
і виробництва на нових засадах) буде здійснюватися поступово і охо
пить цілу історичну епоху.
3 Девятнй сьезд РКП(б). Март-апрель 1920 года: Протоколи.— М„ 1960.
— С. 91.
4 Троцкий Л. Труд, дисциплина, порядок спасут социалистическую советскую
республику.— М., 1918.— С. 17.
5 Там же.— С. 16.
6 Там же,—С. 12, 22—23.
Які ж методи пропонував Троцький для вироблення нових форм
організації суспільної праці? Залежно від історичної ситуації вони
різнилися між собою. У рамках досліджуваного нами часу можна ви
ділити три періоди: 1) весна 1918 р., 2) період громадянської війни;
3) перші роки непу.
Основні положення концепції весни 1918 р. були викладені Троць-
ким у раніше згадуваному виступі на конференції Московської партій
ної організації. В них відсутній майбутній надмірний радикалізм, їм
не чужі принципи демократичного централізму. Зокрема, оратор не
обійшов увагою такі актуальні питання, як оптимальне співвідношен
ня колегіальності і єдиноначальності, мітингування і зміцнення трудо
вої дисципліни. Вважаючи природним явищем, нормальною реакцією на
вчорашнє безправ’я мас розгул мітингового демократизму і стихійної
колегіальності в перші місяці Радянської влади, Троцький зазначав
разом з тим, що це явище не є останнім словом господарського держав
ного будівництва. Йдучи шляхом рятівного самообмеження, робітни
чий клас повинен ввести колегіальність і виборність (не відмовляючись
від них повністю) у рамки економічної доцільності, що допускає єдино
начальність і використання буржуазних спеціалістів 5.
Елементів анархії, притаманних демократизації економічного і су
спільного життя, на його думку, варто було б без зайвої драматизації
ситуації позбавлятися в ході зміцнення свідомої пролетарської дис
ципліни і розвитку творчої активності мас. Саме на їх активність ро
бив навесні 1918 р. головну ставку Троцький, стверджуючи, що хоч
революційні потрясіння тимчасово погіршили і без того тяжке еконо
мічне становище країни, але це повинно окупитися сторицею, коли ро
бітничий клас, що прийшов до влади, стане проводити творчу господар
ську політику. Найважливішим фактором зміцнення трудової дисцип
ліни він вважав формування у робітників як представників правлячого
класу комуністичної моралі, почуття причетності до долі країни і ре
волюції, відповідальності за неї. Поряд з цим, на думку Троцького,
повинні використовуватися і примусові засоби — трудові суди, обнаро
дування в пресі прізвищ ледарів, розкрадачів та інших порушників дис
ципліни, але пріоритет при цьому слід надавати виховним функціям 6.
Навесні 1918 р. Троцький ще не аналізував проблему становлення
нового господарського механізму як системи в цілому, конкретного
господарського життя країни. Грунтовно зайнятися проблемами орга
нізації праці і матеріального виробництва йому довелося вже в роки
громадянської війни та іноземної інтервенції, які докорінно змінили
погляди Троцького, як й інших керівників партії, на форми і методи
28 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці
революційного творення. Особливо це позначилося на концептуальних
положеннях Троцького. Адже набутий ним протягом 1918—1920 рр.
досвід організаторської і господарської діяльності був пов’язаний з
розв’язанням воєнних завдань як головою Реввійськради Республіки
або як керівником залізничного транспорту, де воєнізовані форми і ме
тоди управління за тих умов були єдино можливими. Тому у нього
сформувалися спрощені уявлення про те, що «...організація виробниц
тва є організація людей для виробництва» 7.
7 Троцкий Л. Производственньїй союз железнодорожников и задачи транс
порте : Доклад на 2-м Всероссийском сьезде профессионального союза железнодорож
ников 21 июня 1920 г.— М., 1920.— С. 2.
8 Троцкий Л. Д. Соч. — М.; Л„ 1927.— Т. XV,— С. 11.
9 ПА ІІП при ЦК. Компартії України, ф. 1, оп. 20, спр. 226, арк. 133.
10 Л е н і н В. І. Чергові завдання Радянської влади // Повне зібр. творів.—
Т. 36 —С. 178.
Ідеї мілітаризації праці захопили голову Реввійськради Республі
ки, він став надавати їм майже універсального значення, повірив у
творчу силу насильства в сфері виробництва. В опублікованих ним 17
грудня 1919 р. у «Правде» тезах підкреслювалося, що раціональний
розподіл робочої сили між різними галузями народного господарства,
включаючи сільське господарство, може бути досягнутий шляхом точ
ного її врахування, мобілізації і застосування. При цьому перед
бачалося, що поки зафіксована в Конституції 1918 р. загальна тру
дова повинність не стане нормою життя суспільства (що, на думку
самого Троцького, відбудеться протягом життєдіяльності принаймні од
ного покоління), її здійснення «...повинне підтримуватися заходами
примусового характеру, тобто, в кінцевому рахунку, збройною силою
пролетарської держави»8.
З позицій сьогодення сказане викликає подив і неприйняття. Про
те в умовах громадянської війни такі ідеї сприймалися як єдино мож
ливі і доцільні для розв’язання найгостріших народногосподарських
завдань. Саме про це йшлося, наприклад, на Катеринославській гу
бернській партійній конференції (лютий 1920 р.), яка проходила під
керівництвом Е. й. Квірінга, Є. Б. Бош і С. К- Мініна. В рішеннях
конференції наголошувалося, що тільки після перемоги над ворогами
радянські республіки зможуть продуктивно розгорнути мобілізацію
праці і застосування трудової повинності9.
Не можна не погодитися, що подібні погляди певного мірою відоб
ражали реальний стан речей. Адже йшлося про організацію праці в
умовах жорстокої війни і різкого падіння технічного рівня виробницт
ва, коли людська праця відігравала вирішальну роль навіть у тих га
лузях, які раніше були механізовані. Залучити робочу силу до вироб
ництва в умовах товарного голоду, зубожіння ринку і небаченого па
діння купівельної спроможності карбованця без запровадження тру
дової повинності було практично неможливо. Особливості перехідного
від капіталізму до соціалізму періоду, писав В. І. Ленін ще навесні
1918 р., для підвищення продуктивності праці «...вимагають, з одного
боку, щоб були закладені основи соціалістичної організації змагання,
а з другого боку, вимагають застосування примусу, так щоб лозунг
диктатури пролетаріату не осквернявся практикою киселеподібного
стану пролетарської влади» 10.
ЇХ з’їзд РКП(б) схвалив політику «воєнного комунізму», складо
вою частиною якої була .відповідна система заходів по організації су
спільної праці і виробництва. Троцький, безумовно, був не тільки її
палким прихильником, а й одним з головних теоретиків і пропаганди
стів, енергійно втілював її в життя. Проте звинувачувати особисто
Троцького (і тільки його) в насаджуванні воєнізованих методів праці
та їх наслідках, очевидно, немає належних підстав. Непереконливим
видається нам, наприклад, твердження про те, що в умовах переходу
від війни до миру Троцький виступив з ідеями «мілітаризації праці»
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З 29
В. І. Бакулін, Ю. А. Горбань
і створення «трудових армій», які суперечили ленінським ідеям відмо
ви від мілітаристських методів і використання економічних методів
управління народним господарством п.
Не Троцький був їх безпосереднім ініціатором. Ідею трудових мо
білізацій у практичну площину фактично перевела VIII конференція
РКП(б) (грудень 1919 р.), яка прийняла пропозицію О. І. Рикова
про мобілізацію цивільного населення на заготівлю дров для залізнич
ного транспорту11 12. З кінця 1919 — початку 1920 р. почали систематич
но використовувати на трудовому фронті бійців частин Червоної Армії.
Вперше таку ідею висунуло командування 3-ї армії (Д. Е. Гаевський
і М. С. Матіясевич), розквартированої на Уралі. 10 січня 1920 р. воно
надіслало на ім’я В. І. Леніна телеграму з пропозицією перетворити
названу армію в трудову. Ідея була схвалена Володимиром Іллічем.
За його пропозицією для розробки конкретних заходів по використан
ню армії на господарських роботах 13 січня була створена комісія в
складі В. І. Леніна, Л. Б. Красіна, О. І. Рикова, М. П. Томського,
Л. Д. Троцького, О. Д. Цюрупи І3. Дещо пізніше подібні трудові армії
були створені в інших регіонах країни, в тому числі на Україні. Тому
непереконливими є посилання деяких авторів саме на доповідь Троць
кого на IX з’їзді РКП(б) про господарське будівництво з метою пока
зати його творцем крайніх методів організації праці.
11 Масло в Н. Н. Историко-партийная наука: современньїе проблеми, решения.
— М„ 1989,—С. 24—25.
12 Восьмая конференція РКП(б) : Протоколи,—М., 1961.— С. 188.
13 Див.: Ленін В. 1. Телеграма Реввійськраді 3 армії // Повне зібр. творів.—
Т. 51.— С. 115, 400 (примітки).
14 Ленін В. І. Промова на III Всеросійському з’їзді професійних спілок 7 квіт
ня 1920 р. // Повне зібр. творів.— Т. 40.— С. 285.
15 Ленін В. І. Повне зібр. творів.— Т. 52.— С. 233.
16 Див.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори.— Т. 4.— С. 430.
17 Див.: Там же.— С. 321.
18 П о к р о в с к и й М. Советская глава нашей истории // Коммунист.— 1988.—
№ 16.—<7. 85.
Політика трудових мобілізацій і використання трудових армій бу
ла схвалена IX з’їздом РКП(б) і протягом року відображала офіцій
ну лінію партії в питаннях організації господарського будівництва. На
III Всеросійському з’їзді профспілок В. І. Ленін зазначав, що «...ни
нішній момент всю увагу переносить на питання трудової дисципліни,
на питання трудових армій...»14. Причому і в період переходу до мир
ного будівництва Володимир Ілліч визнавав за доцільне використан
ня трудових армій, пропонуючи надати їх роботі планомірного харак
теру. В листі на ім’я заступника голови Реввійськради Республіки
Е. М. Склянського від ЗО травня 1921 р. він писав: «Треба обміркува
ти, підготувати, розробити систематичний план такого використання
і проводити його неухильно» 15. Особливе значення при цьому нада
валося залученню армії до справи електрифікації країни.
До речі, не в політиці більшовицької партії належить шукати ви
токи ідей про мілітаризацію праці. В «Маніфесті Комуністичної пар
тії» К- Маркса і Ф. Енгельса серед заходів, які мав здійснити проле
таріат після перемоги, названо утворення промислових армій 16. Роком
раніше Ф. Енгельс висловив цю ж думку в статті «Принципи кому
нізму» 17.
У досліджуваний період, за свідченням відомого історика М. Пок-
ровського, мілітаризація охопила всі сфери життя, до народної освіти
включно. Причини цього процесу він пояснював двома обставинами.
По-перше, на той час вже стало очевидним, що сподівання на швидке
здійснення пролетарських революцій на Заході і створення там соціа
лістичного господарства не справдилися. По-друге, швидка ліквідація
білих фронтів, завершення громадянської війни вселяли надію на те,
що так само швидко вдасться досягти успіхів і в господарському бу
дівництві, якщо застосовувати воєнні прийоми 18.
ЗО ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990. № З
Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці
В роки громадянської війни Троцький захоплювався ідеями мілі
таризації праці, надмірно перебільшував роль насильства в історії. І
все ж навіть у той період він не абсолютизував примус як єдиний ме
тод господарювання (причому акцент робив не на державному, а на
класовому, пролетарському примусі), а пропонував застосовувати од
ночасно агітаційні, організаційні заходи, використовувати елементи
матеріального стимулювання (премії за ударну працю) 19. Тому став
можливим в кінцевому підсумку поворот Троцького до принципів но
вої економічної політики в 1921 р. Щоправда, як й іншим керівникам
партії, йому цей крок дався нелегко. Вирішальним аргументом на цьо
му крутому історичному повороті стали селянські заворушення, що
прокотилися майже по всій країні.
19 Троцкий Л. Организация труда : Доклад на IX сьезде РКП(б).—М., 1920.
— С. 14—15.
20 Троцкий Л. Новая зкономическая политика Советской России и перспек
тиви мировой революции.— М., 1923.— С. 12, 14, 19.
21 Там же.— С. 21, 22.
22 Там же.— С. 21.
Визнавши необхідність і неминучість нової економічної політики,
Троцький був послідовним в її практичному здійсненні. Однак не всі
аспекти і потенціальні можливості непу були ним усвідомлені. Най
більш повно, на наш погляд, він оцінив регулюючу і творчу роль то
варно-грошових відносин, ринку (погоджуваного з планом) у перехід
ний до соціалізму період. Меншою мірою Троцький сприймав демокра
тичні тенденції, об’єктивно закладені в непі. Це зумовило його позицію
в період дискусії про роль і завдання профспілок напередодні X з’їзду
РКП(б).
В період переходу країни від «воєнно-комуністичного» господарю
вання до непу різко змінилися погляди і підходи Троцького до проб
лем соціалістичного будівництва. Він відмовився від ставки на голий
ентузіазм і примус й почав орієнтуватися на економічні методи госпо
дарювання, основані на товарно-грошових відносинах. Відносно повно
нова система його поглядів була викладена в доповіді «Нова еконо
мічна політика Радянської Росії і перспективи світової революції»,
зробленій на IV конгресі Комінтерну.
Переосмислюючи спрощені підходи і оцінки періоду «воєнного ко
мунізму», Троцький визнавав, що вилучення лишків у селян і розподіл
пайків були, по суті, заходами осадженої фортеці, а не соціалістичного
господарювання. Заперечуючи противникам непу, які атакували його
з «лівих» позицій, твердячи, нібито економічний розвиток країни йде
від комунізму до капіталізму, він говорив: «Комунізму у нас не було.
Не було у нас соціалізму і не могло бути»20.
В доповіді на IV конгресі Комінтерну Троцький піддав аргументо
ваній критиці господарський механізм «воєнного комунізму» за відсут
ність належної гнучкості, неефективність, бюрократизм, надмірний цен
тралізм, відсутність стимулів до продуктивної праці. Визнав він також
той незаперечний факт, що згортання товарно-грошових відносин не
гативно вплинуло на ефективність суспільного виробництва. Після лік
відації ринку і системи кредиту кожний завод став схожий на теле
фонний апарат з відрізаними проводами, а бюрократичне управління
народним господарством нівелювало особливості кожного підприємства,
позбавляло можливості перевірки його продуктивності і вигідності21.
І хоч Троцький кваліфікував неп як відступ у бік використання «...ка
піталістичних методів, тобто методів ринку»22, він оцінював цю полі
тику як необхідну на даному етапі розвитку суспільства.
Ще раніше, на XI з’їзді РКП(б), Троцький висловлював сумніви
відносно того, що всеохоплюючий єдиний господарський план зможе
замінити ліквідовані в централізованому порядку ринок і конкуренцію.
До речі, водночас він зазначав, що ще в лютому 1920 р., напередодні
ISSX’ 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З ЗІ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210366 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:45Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бакулін, В.І. Горбань, Ю.А. 2025-12-06T13:02:23Z 1990 Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) / В.І. Бакулін, Ю.А. Горбань // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 26–36. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210366 Зроблена спроба системного аналізу поглядів Л. Д. Троцького на проблеми соціалістичної організації праці. Розкриваються причини і суть трансформації цих поглядів в умовах переходу від політики «воєнного комунізму» до непу. Предпринята попытка системного анализа взглядов Л. Д. Троцкого на проблемы социалистической организации труда. Прослеживаются причины и суть трансформации этих взглядов в условиях перехода от политики «военного коммунизма» к нэпу. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) Л. Д. Троцкий об организации общественного труда в условиях перехода к социализму (1917—1923 гг.) Article published earlier |
| spellingShingle | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) Бакулін, В.І. Горбань, Ю.А. Повідомлення |
| title | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| title_alt | Л. Д. Троцкий об организации общественного труда в условиях перехода к социализму (1917—1923 гг.) |
| title_full | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| title_fullStr | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| title_full_unstemmed | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| title_short | Л. Д. Троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| title_sort | л. д. троцький про організацію суспільної праці в умовах переходу до соціалізму (1917—1923 рр.) |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210366 |
| work_keys_str_mv | AT bakulínví ldtrocʹkiiproorganízacíûsuspílʹnoípracívumovahperehodudosocíalízmu19171923rr AT gorbanʹûa ldtrocʹkiiproorganízacíûsuspílʹnoípracívumovahperehodudosocíalízmu19171923rr AT bakulínví ldtrockiioborganizaciiobŝestvennogotrudavusloviâhperehodaksocializmu19171923gg AT gorbanʹûa ldtrockiioborganizaciiobŝestvennogotrudavusloviâhperehodaksocializmu19171923gg |