Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова
Рецензія на книгу: Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / Наук. ред. та упор. Ю.А.Пінчук. К.;Полтава: АСМІ, 2000. 192 с.
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210396 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 384-387. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859852345864617984 |
|---|---|
| author | Гончар, О. |
| author_facet | Гончар, О. |
| citation_txt | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 384-387. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | Рецензія на книгу: Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / Наук. ред. та упор. Ю.А.Пінчук. К.;Полтава: АСМІ, 2000. 192 с.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
О.Т.Гончар
384
РЕЦЕНЗІЇ
Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / Наук. ред. та
упор. Ю.А.Пінчук. К.;Полтава: АСМІ, 2000. 192 с.
90-і роки ХХ ст. - період бурхливого розвитку української історичної науки.
Наслідком ідеологічного звільнення стало повернення до наукового обігу спадщини
відомих учених. В добу тоталітаризму вона була частково або взагалі недоступна і
висвітлювалася тенденційно. Вивчення творчого доробку українських вчених у
сучасних умовах окреслює нові можливості та перспективи. На модерному етапі
розвитку вводяться заново десятки і сотні імен, як маловідомих і забутих, так і тих,
які складали еліту нації. До таких величних постатей належить Микола Іванович
Костомаров.
Костомаровознавство сьогодні переживає часи розквіту і особливої популярності.
Значна кількість перевидань студій М.І.Костомарова в Україні та Росії, вихід першої
англомовної біографії вченого спричинилися до поширення і поглиблення косто-
марознавчих досліджень. Рецензована монографія - доказ того, що інтерес до
творчого доробку вченого зростає. Докладніше про історію створення цієї книги
читач дізнається з передмови, написаної відомим костомаровознавцем, завідувачем
відділом української історіографії Інституту історії України НАН України,
доктором історичних наук Ю.А.Пінчуком.
Останнє видання з подібною назвою вийшло ще в 1918 р. Його автором був
відомий вчений І.П.Крип’якевич. Його робота складається з трьох частин, перша з
яких присвячена загальному огляду археографічної діяльності М.І.Костомарова,
друга - роботі вченого в Петербурзькій Археографічній комісії, а третя - - додаток
під назвою "Архіви і бібліотеки, якими користувався Микола Костомарів".
Безперечно, рецензована монографія значно ширше висвітлює тему завдяки
пильному аналізу друкованих матеріалів щодо роботи Археографічної комісії в
Санкт-Петербурзі, зокрема "Летописи занятий Археографической коммисии". Це
видання І.Крип’якевич використав лише побіжно, оскільки писав свою роботу в
1918 р і не мав можливості звернутися до архіву Археографічної комісії. Крім того
С.Петренко висвітлює археографічну діяльність вченого на різних етапах його
наукового шляху, користуючись хронологічним принципом. Спираючись на новітні
дослідження, дослідник подає цікаві факти з біографії вченого, що надають можли-
вість повніше висвітлити провідну проблематику дослідження. Надзвичайно зміс-
товним є аналіз наукового диспуту між М.І.Костомаровим і Г.Ф.Карповим, який
відтворює контраверсійні тенденції в тогочасній історіографії. До позитиву слід
віднести й те, що маючи власний погляд на проблему, автор не намагається
нав’язати його читачеві.
Особливої уваги заслуговує список використаних джерел та літератури, який
С.Петренко класифікувала у чотирьох частинах: 1) археографічні та джерелознавчі
праці М.І.Костомарова; 2) твори М.І.Костомарова; 3) видання Археографічної комісії
Рецензії
385
в С.-Петербурзі; 4) література. Очевидно, у списку бракує архівних матеріалів, як і в
самій монографії.
Археографічна спадщина М.І.Костомарова розглядається у монографії
С.Петренко з урахуванням сучасних тенденцій розвитку історіографії, археографії та
джерелознавства. Автор поставив перед собою ряд чітких завдань, головним серед
яких є комплексне дослідження археографічної діяльності та спадщини вченого. На
нашу думку, він досяг бажаного результату. Йому вдалося дослідити діяльність
М.Костомарова в Археографічній комісії С.Петербурга, висвітлити його редактор-
ську та археографічну роботу у процесі підготовки "Актов Юго-Западной Росии"
(далі - "АЮЗР"), подати огляд археографічної діяльності вченого на різних етапах
творчого і життєвого шляху та простежити еволюцію історичних поглядів вченого.
Загалом рецензована монографія має цілком продуману структуру і складається
зі вступу, двох розділів, п’яти параграфів, висновків та списку використаних джерел
та літератури. Останній складається з 260-и позицій, що свідчить про значну
джерельну базу праці.
У вступі автор акцентує свою увагу на постаті М.І.Костомарова не лише як
історика, талановитого публіциста і письменника, а й суспільно-політичного діяча.
Він слушно відзначає, що вчений був не тільки істориком, а й етнографом,
публіцистом, письменником. Його спадщина належить до різних галузей та
дисциплін історичної науки, зокрема біографістики, едиційної археографії,
джерелознавства та історії архівної справи. Зростання інтересу до різноманітної
творчої спадщини вченого С.Петренко пов’язує з необхідністю "виокремлення
національних засад" української науки в ХІХ ст. Далі перераховується низка
чинників та причин, які зумовили актуальність означеної дослідницької
проблематики. Серед них основними є відсутність грунтовних досліджень
археографічної діяльності Костомарова, виконаних на рівні сучасних вимог науки та
нагальна потреба створення систематичної історії української археографії як
наукової дисципліни. Також подано етапи розвитку костомаровознавства, визначено
мету, дослідницькі завдання та окреслено хронологічні межі студії.
У першому розділі книги "Археографічний доробок М.І.Костомарова на
початкових етапах його науково-дослідної діяльності (1838-1861)" С.Петренко
досить грунтовно розглядає історіографію проблеми, спираючись на доробок
вітчизняних та зарубіжних вчених, приходить до висновку про актуальність
висвітлення археографічної діяльності Костомарова на рівні сучасних наукових
вимог. Також автор дає характеристику початковому етапу викладацької та
археографічної діяльності вченого, показуючи як виник інтерес Миколи Івановича
до опрацювання архівних джерел. Зокрема, докладно аналізується курс лекцій
М.Костомарова "Джерела руської історії". Прикметною рисою цієї студії є ідея
полінаціональності Російської імперії та важливості висвітлення історії всіх
народностей, що її заселяють.
С.Петренко доводить, що погляди Костомарова, талановитого публіциста і
вченого, не позбавлені певних упереджень, зумовлених своєрідною реакцією на
О.Т.Гончар
386
пануючі стереотипи в тогочасній історіографії. Автор характеризує стиль викладу
матеріалу у костомаровських працях як художній.
У другому розділі "Археографічна діяльність М.І.Костомарова в 60-80-і роки
ХІХ ст." висвітлено умови, за яких розпочалася діяльність вченого в Петербурзькій
Археографічній комісії. Зокрема виділяються основні чинники включення Костома-
рова в роботу цього органу: 1) пореформена лібералізація суспільства та культур-
ного життя в Російській імперії і як результат зростання інтересу до провінційної
історії з боку освічених верств населення; 2) авторитет вченого як історика; 3) знач-
ний досвід його роботи з архівними джерелами; 4) популярність Костомарова як
професора університету. Перед читачем Микола Іванович постає як головний
фундатор видання "Актов Юго-Западной России" (далі - "АЮЗР") та титанічний
трудівник. Варто підкреслити, що "АЮЗР" - одне з найфундаментальніших
серійних зібрань джерел та матеріалів з української історії. Але ця збірка не
позбавлена ряду значних недоліків. С.Петренко вдається охарактеризувати процес
підготовки всіх 15 томів цього видання, основні досягнення і огріхи в їх
комплектуванні. При цьому автор не робить постать Костомарова одіозною, а чітко
вказує на похибки його редакторської праці та причини їх виникнення. А саме:
відсутність відомостей про місце зберігання оригіналів, коментарів та приміток,
відсутність подекуди грунтовних передмов та іменного і географічного покажчиків,
непропорційний розподіл опублікованого матеріалу за проблемно-тематичним
принципом, дещо спотворена загальна структура ряду томів тощо.
Особливий інтерес викликає § 2.2 "Археографічна та джерелознавча
проблематика в наукових дискусіях М.І.Костомарова і Г.Ф.Карпова (поч. 70-х років
ХІХ ст.)". Ця дискусія показана автором як зіткнення двох різних течій в
історіографії останньої третини ХІХ ст. - державницької (юридичної) школи
російської історичної науки і народницького напряму української історіографії.
С.Петренко, погоджується з багатьма критичними заувагами Г.Ф.Карпова щодо
наукового апарату "АЮЗР" і костомаровського "Богдана Хмельницького", але
називає їх надзвичайно суперечливими і гіперболізованими. Автор спершу стисло
характеризує опонента Костомарова. Детально аналізуючи всі роботи Г.Ф.Карпова та
М.І.Костомарова, які стосуються полемічних питань, С.Петренко показує два різні
концептуальні підходи історіографії до інтерпретації української історії. Слушним є
висновок дослідника про упередженість Костомарова стосовно історико-юридичних
і дипломатичних джерельних комплексів, яка виявилася під час наукової полеміки.
Останній параграф цього розділу С.Петренко присвячує рецензіям, бібліогра-
фічним заміткам, передмовам та іншим працям М.Костомарова, які мають джерело-
знавче та археографічне спрямування, прослідковуючи їх появу в хронологічному
порядку. Більшість з них охарактеризовано як об’єктивні, продумані, логічні, хоча
виділяється кілька праць, написаних у полемічному запалі. Зокрема це стосується
рецензії на другий том "Архіву Південно-Західної Росії". Тут же простежується
еволюція поглядів Костомарова від романтичних до позитивістських, яка пояснюється
професійним ростом вченого.
Рецензії
387
У "Висновках" автор підводить загальні підсумки дослідження. Докладні,
розгорнуті висновки подані окремо в кожному підрозділі.
Звичайно, робота містить деякі недоліки. Зокрема, автору варто було б вико-
ристати архівні матеріали Російського державного історичного архіву про діяльність
Петербурзької Археографічної комісії. Зокрема доречно було б віднайти записку
про редакційну роботу Костомарова протягом 20-ти років, зачитану на засіданні
комісії 15 грудня 1879 р., про яку згадує як І.Крип’якевич, так і сама С.Петренко
(с.33). Монографія також містить коректорські помилки та окремі фактичні неточ-
ності, але вони не можуть перекреслити безсумнівно значного внеску автора у
розвиток костомаровознавства.
На нашу думку, в результаті дослідження С.Петренко вдалося не тільки
розкрити археографічну діяльність Костомарова, а й показати його співробітництво
з іншими відомими вченими України і Росії. Тому рецензована праця безперечно
буде цікава широкому колу читачів. Крім того, вона може бути використана для
створення узагальнюючих нарисів історії української історіографії, при розробці
курсів з археографії у вищій школі, при підготовці довідкових та енциклопедичних
видань, а також у процесі розробки навчальних посібників відповідного фахового
профілю.
О.Т.Гончар
Верба І.В. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні (До 100-річчя з дня
народження)/ Відп.ред. П.С.Сохань. К.: НАН України. Ін-т укр. археографії та
джерелознавства ім. М.С.Грушевського, 1999. 384 с.
Монографічне опрацювання наукової спадщини визначних українських учених
стає прикметною рисою сучасної української історіографії. Очевидно, що поши-
рення монографічних досліджень слід розглядати в руслі перших спроб узагаль-
нення та інтерпретації величезного масиву емпіричного матеріалу, який увійшов до
наукового обігу в останнє десятиліття. До таких праць безперечно належить й моно-
графія київського дослідника Ігоря Верби, присвячена видатному українському
історику Олександру Петровичу Оглоблину (1899-1992). Окрім того слід взяти до
уваги, що дослідження творчого доробку репрезентантів української зарубіжної
історіографії, у т. ч й О.Оглоблина, в Україні розпочалося власне тільки в 90-і роки.
То ж студія становить неабиякий інтерес не тільки з огляду на масштаб наукової
спадщини цього вченого, але й на його становище в українській історіографії 20-30-
х років ХХ ст., широкі і складні взаємини з багатьма провідними науковцями того
часу, владними структурами та академічною адміністрацією. Відтак, однією з прові-
дних проблем дослідження українського періоду життя та творчості О.Оглоблина
виступає проблема конфронтації і водночас адаптації історика до соціокультурного
та інтелектуального середовища радянської доби. Тому ракурс дослідження, обра-
ний автором, скерований на відтворення життєвого та творчого шляху, різноманіт-
них стосунків історика з сучасниками, осередками, інституціями, науковими
школами, на аналіз доробку вченого та його окремих складових, а в цілому підпо-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210396 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:49Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гончар, О. 2025-12-07T15:21:02Z 2002 Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 384-387. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210396 Рецензія на книгу: Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова / Наук. ред. та упор. Ю.А.Пінчук. К.;Полтава: АСМІ, 2000. 192 с. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Рецензії Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова Article published earlier |
| spellingShingle | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова Гончар, О. Рецензії |
| title | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова |
| title_full | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова |
| title_fullStr | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова |
| title_full_unstemmed | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова |
| title_short | Петренко С.М. Археографічна спадщина Миколи Костомарова |
| title_sort | петренко с.м. археографічна спадщина миколи костомарова |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210396 |
| work_keys_str_mv | AT gončaro petrenkosmarheografíčnaspadŝinamikolikostomarova |