Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Історіографічні дослідження в Україні
Datum:2002
1. Verfasser: Михненко, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2002
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210403
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі / А. Михненко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 267-277. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860097654338355200
author Михненко, А.
author_facet Михненко, А.
citation_txt Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі / А. Михненко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 267-277. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Історіографічні дослідження в Україні
first_indexed 2025-12-17T12:03:49Z
format Article
fulltext Про стан вивчення історії Межигір’я 267 //Киевлянин. 1927. №36; Шамрай С. Хвилювання робітників Києво-Межигірської фаянсової фабрики //Червоний шлях. 1925. № 9. 71 Оглоблін О. Архів Києво-Межигірської фабрики //Записки історично-філологічного відділу УАН. К., 1926. Кн.ІХ (1926). С. ; Його ж. Фабрично-заводські архіви за кріпацької доби //Архівна справа. 1928. №7. С.3-15. 72 Винар Л. О.Оглоблін: Біобібліографічні матеріали. Рим, 1958; Його ж. Наукова творчість Олександра Петровича Оглоблина //Український історик. 1970. №4-3 (25-27). С.11. 73 ЦДАВО України. Ф.3806. Оп.2. Спр.3. С.1-88. 74 Петрякова Ф.С, Украинский художественный фарфор (конец ХVІІІ - начала ХХ ст.). К., 1985. 221 с. 75 Нестерова Е.Д. З історії українського керамічного виробництва ХІХ ст. //УІЖ. 1968. №5. С.99-101. 76 Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. К., 19 . Ч.1. Ремесло і мануфактура. 495 с. 77 Герасименко Н.О. До історії Межигір’я //УІЖ. 1990. № 12. С.90-99; Її ж. Києво- Межигірська фаянсова фабрика: сторінки історії //Праці центру пам’яткознавства. К., 1993. Вип.2. С.143-159; Її ж. Межигірський в’язень //Київська старовина. 1994. №5. С.104. Її ж. Межигір’я: сторінки історії //Київська старовина. 1996. №4/5. С.35-48. 78 Лиман І. Церковний устрій Запорозьких вольностей (1734-1775). Запоріжжя, 1998. С.41- 57. 79 Там само. С.56. 80 Федчук А. Порцеляна і фаянс у збірці Національного музею історії України //Київська старовина. 1999. №4. С.89-99. Анатолій Михненко ДОНБАС 1921 - 1941 РОКІВ В ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-ті та 30-ті роки в історії Донбасу ознаменувалися як великими досягнен- нями, так і страшними, кривавими трагедіями. З одного боку – це час нової економічної політики більшовиків, період українізації, створення могутньої індустріальної бази, час, названий О.Субтельним “золотим віком українців під владою Рад”1. З іншого боку – це доба голодоморів, організованих у 1921-1923 і 1932-1933 рр., розкуркулювання і масового терору, а в цілому - побудова засад тоталітарної держави. Значення і суперечливість подій, що відбулися в 20-30-і роки, зумовили підвищений інтерес до них істориків. Уже в 20-і роки в СРСР видається значна кількість монографій, статей і джерел з історії Донбасу зазначеного періоду. Національні аспекти історії Донбасу 1920-х років, процес українізації суспільства глибоко розкриваються у працях українських радянських вчених і політичних діячів В.Затонського, М.Попова, М.Скрипника, М.Волобуєва, та ін.2 Досить широко подані джерела з історії промисловості Донбасу 1920-1930 рр.3 Важливе місце серед них займають довідники ЦСУ УРСР, щорічники ВСНГХ з промисловості. Проте, враховуючи посилення ідеологічного тиску і терору щодо вчених у 30-і роки, Анатолій Михненко 268 статистичні матеріали того періоду потребують критичного осмислення та відповід- ної оцінки4. Цікаві матеріали про кількісні і якісні зміни у складі промислових і сільсько- господарських робітників регіону опубліковані у працях А.Рашина, В.Ренке, П.Ширая, І.Дубинської, О.Цукерника, Я.Кваші та інших дослідників5. Авторами книг і статей були головним чином економісти, соціологи, статисти, тому переважна більшість їх робіт відноситься радше до категорії інформативних матеріалів, а не наукових досліджень. Для сучасних учених ретельне вивчення цієї літератури необхідне, бо джерела з деяких інших важливих питань фрагментарні. Певний інтерес у цьому плані викликає видана у 1941 р. «Історія Донецького індустріального інституту за 20 років (1921-1941 рр.)» (м. Сталіно). У працях, опублікованих протягом 20-30-х років, доволі широко подана і мемуарна література. Але головною метою видання спогадів М.Ізотова, О.Стаханова, М.Мазая та інших відомих робітників Донбасу, як і величезної кількості праць про стахановський рух, була підтримка пропагандистських заходів6. Цю ж мету переслідували видавці цілої серії публікацій з питань запровадження жіночої праці у металургійну і вугільну промисловість Донбасу7. Характерними рисами зазначених праць є недостатня джерельна база, аргументація та відсутній критичний аналіз описуваних подій. З урахуванням поверховості викладу матеріалу, його пропагандистського характеру, вони не мають серйозної наукової цінності. Після закінчення Другої світової війни зарубіжні дослідники стали активно видавати праці, пов’язані з міжвоєнним розвитком як Донбасу, так і України в цілому. Зокрема, треба відзначити монографії К.Меннінга, Г.Костюка, У.Коларжа, Б.Дмитришина, З.Мельника та інших авторів, які, завдяки можливості працювати без тиску влади, критично аналізують різноманітні аспекти історії 1921-1941рр.8 До опрацювання цих проблем вчені, в тому числі і історики народного госпо- дарства, приступили у післявоєнний період. Поряд із статистичними даними і мате- ріалами до дослідження стали залучатися архівні матеріали. Багато статей, брошур за ступенем використання джерел, за широтою і аргументованістю узагальнень вигідно відрізняються від наукових праць, виданих у попередні роки. Одночасно виходить ціла низка монографій О.Кучера, К.Шияна, Ф.Мартинюка, П.Бакуменка, Л.Скобцова, Г.Діденко та інших дослідників, що порушують проблеми розвитку важкої промисловості країні в 1921-1925 рр.9 У другій половині 60-х - початку 70-х років публікується студія О.Єпштейна, в якій розглядається період непу і відновлення “всеросійської кочегарки”10. Особливо потрібно відзначити праці М.Запорожеця і Р.Ляха11, в яких розроблялися проблеми аграрної політики непу. Одним із спеціальних досліджень історії непу в регіоні є, видана 1976 р., праця О.Курдюмової12. Хоча в даному історичному нарисі узагальнений фактичний матеріал, автору не вдалося уникнути тенденційності в тлумаченні характеру Непу. У 70-і - початку 80-х років ХХ ст. українські дослідники публікують ряд статей щодо окремих аспектів історії Донбасу 1921-1941 рр.13 Вихваляючи успіхи у відновленні промисловості Донбасу і “ударництво”, автори не вказують на багато Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі 269 негативних фактів цього періоду. Останній, на думку В.Верстюка, характеризується інтенсивним процесом “декласації робітників, втрати інтересу до промислового виробництва, застосуванням позаекономічного примусу, аж до створення концтабо- рів”14. Значна кількість праць зазначеного періоду не містить нових матеріалів, а лише констатує окремі епізоди діяльності організацій КП(б)У в краї15. Про рівень наукового аналізу процесів, що відбувалися в Донбасі у 1929 р., можна, зокрема, судити з тези одного з авторів про те, що “діяльність Комуністичної партії з практичного втілення ленінського кооперативного плану посилила потяг селян до колективних форм господарювання”16. До чергової “червоної дати” в 1970 р. донецькі історики і краєзнавці випус- тили низку збірників і статей про роль В.Леніна в процесах, що відбувалися в Донбасі в досліджуваний період17. Певний інтерес з точки зору зазначених проблем мають праці О.Великотруб і П.Сидоренко18. Значна частина праць радянських дослідників присвячена проблемам внутріш- ньопартійної боротьби початку 20-х років в Донецькому басейні. Автори підходять до висвітлення цього питання надзвичайно однобоко, поверхово, у дусі сталінської інтерпретації тогочасних подій19. У низці важливих досліджень з історії індустрі- алізації Донбасу, основні положення і висновки зроблені на догоду підтримання традиційного уявлення про “героїчний час перших п’ятирічок”20. Замовчування реальних процесів індустріалізації в Донбасі є основним недоліком цілої низки статей, опублікованих у зазначений період21. Вагоме місце у працях істориків України посідають проблеми робітничого класу. Їм присвячена ціла низка досліджень З.Лихолобової22, в яких дослідниця аналізує кількісні і якісні зміни у даній соціальній групі населення Донбасу в 20-30-і роки. Питанням історії робітничого класу Донбасу в 1921-1941 рр. присвячені чотири розділи «Історії робітників Донбасу» Київ, 1981р.), написані В.Пєсковим, Е.Курдюмовою, С.Кульчицьким, З.Лихолобовою, Г.Пономаренко, А.Климовою і С.Сирцовою. Образи відомих промислових і сільськогосподарських робітників Донбасу (О.Стаханова, П.Кривоноса, П.Ангеліної і інших), висвітлені істориками у зазначений період, на жаль, позбавлені реальності та критичного аналізу в контексті епохи23. Автори багатьох праць про стахановський рух прагнули довести, що робітники Донбасу, відчуваючи гордість і ентузіазм, охоче віддавали себе вико- нанню завдань, які перед ними ставила більшовицька партія24. Перелом у працях українських дослідників, присвячених подіям 1921-1941 років в Донбасі, спостерігаємо з кінця 1980-х років. Саме в цей час дослідники почали поступово позбавлятися від пануючої більшовицької методології і догматизму. З’являється ряд досліджень, присвячених закритим раніше темам в історії Донбасу і України в цілому. Уже в 1989 р. публікуються статті М.Трояна і М.Мокрищева, в яких авторами вперше робляться спроби аналізу голоду 1932-1933 рр. та реальної оцінки стахановського руху25. Донецький дослідник М.Троян на підставі архівних документів, вперше введених у науковий обіг, висвітлив трагічні події голодомору 1933 р. в Донбасі. Так, наприклад, в селі Шапарському у березні Анатолій Михненко 270 1933 р. з 212 колгоспних та 18 одноосібних господарств 190, тобто 82,6 % абсолю- тно не мали продовольства…500 чоловік лежали у лікарні хворі від голоду, а 74 особи померли за січень і двадцять днів лютого. Смертність в окремі дні досягала 8- 10 чоловік. Понад половину померлих складали діти віком до десяти років26. Дове- дені до відчаю голодуючі люди, підкреслює автор, йшли на найтяжчі злочини. Наприклад, у селі Шапарському “Колгоспниця Хрипун Домна разом із своєю 16- літньою донькою 19.02.1933 р. зарізали одинадцятирічну дівчинку для вживання в їжу”27. Таким чином, навіть сухе викладення фактів, на підставі документів дозволили автору красномовно показати трагічне становище селян Донбасу. Беручи до уваги викладене, підкреслює М.Троян, виглядає блюзнірством Й.В.Сталіна, що колек- тивізація “знищила бідняцтво на селі. Вона підняла бідноту та нижчі прошарки середняків у колгоспах на становище людей забезпечених, знищивши тим самим процес розорення та зубожіння селянства… Тепер селянин – забезпечений господар, член колгоспу, має у своєму розпорядженні трактори, сільгоспмашини, насінні фонди, запасні фонди і т.д. і т.п.”28. У іншій своїй праці М.Троян, досліджуючи стахановський рух, основним критерієм для оцінювання різноманітних форм соцалістичного змагання, зокрема, і стахановського руху, вважає економічні показники. У вугільній промисловості Донбасу найбільший приріст продуктивності праці припадає на 1934 р. Одночасно знижується і собівартість вугілля. У 1937 р. вугільна промисловість не виконала план за всіма показниками. Із 292 шахт “Донбасвугілля” із завданням впоралися лише 3329. На підставі аналізу фактів історик приходить до висновку, що у 30-і роки більш ефективними були такі форми змагання, як ізотовський рух в поєднанні з ударництвом, виробничими конкурсами і рухом за рентабельність. А ось повсюдне впровадження стахановських методів в якості єдиноправильних, не виправдало себе30. В 1990 р. виходить ціла низка цікавих праць українських та російських дослідників, присвячених сфальсифікованим чи прихованим сторінкам історії Донбасу 1920-1930-х рр.: непу, політиці українізації, голодомору 1932-1933 рр., стахановському рухові, сталінському терору31. Так, М.Примуш на великому фактичному матеріалі показує як починалося масове змагання, яким шляхом йшов пошук форм та методів організації праці, які допускалися прорахунки. З першої п’ятирічки до нас прийшло поняття “ударники”, “ударна праця”. Протягом десятиріч їх висували як приклад для наслідування і перетворили на легенду. У нашій свідомості вона втратила реальні обриси і набула рис абстрактного взірця32. Дослідник дійшов до висновку, що на заключному етапі реконструкції основну ставку було зроблено на випробуваний засіб матеріальної винагороди праці – індивідуальний підряд (мається на увазі підрядна оплата праці). Саме він став одним з наріжних каменів стахановського руху. На думку автора, ліквідація середніх планок заробітної плати, використання стимулюючих можливостей необмеженого підряду дозволили підняти продуктивність праці робітників- новаторів і провести на цій підставі масовий перегляд норм виробітку33. Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі 271 У 90-і роки інтерес до історії Донбасу 1921-1941 рр., якість наукового аналізу подій і процесів в регіоні, а також обсяг джерельної бази досліджень значно зроста- ють. Публікуються раніше неприступні документальні матеріали і статистичні дані, серед яких необхідно виділити книгу-меморіал про голодомор 1932-1933 рр., з науковим коментарем М.Трояна, і “репресованого” всесоюзного перепису населення 1937 р., а також збірника документів про голод 1921-1923 рр. за редакцією канадського історика Р.Сербина34. Книга Сербина написана з нагоди сторіччя українського поселення в Канаді та в сімдесяті роковини першого великого голоду в “підсовіцькій” Україні. Значний інтерес становлять зібрані та опубліковані автором 819 документів про голод в Україні з літа 1921 р. до весни 1923 р., у тому числі про допомогу голодуючим. Наприклад, повідомлення з канадської газети «Українські робітничі вісті»: 21 січня [1922 р.] – в Донеччині… голодує понад 400.000 осіб. Голоднеча поширюється і на дальші повіти. Наслідком нужди вибухла епідемія тифу, а крім того лютує шкорбут. Для голодуючих Донеччини створено рятунковий комітет. Ця область потребує 6000 вагонів збіжа на насінє. В Мариупольському повіті зорганізовано прохарчувальну акцію для 10.000 осіб. Одначе та допомога є зовсім недостаточною”35. А ось уривок звернення «До українського громадянства», опублікованого 28 серпня 1922 р. в газеті «Канадийський Українець»: ”В 1921 р. впало страшне нещастє – посуха, особливо на губернії Запоріжську, Катеринославську, Миколаївську і Донецьку. Всі посіви, трави, ярина – вигоріли, на деревах посохло листя і осипалося. Богата земля, що годувала населення своє і чуже, перетворилася у випалену – порепану пустелю, а на цій пустелі лишилось майже десять міліонів людей!.. Над краєм, над Україною повис жах і божевілля… Громадяне України!.. не забувайте тих міліонів, що вже цілий рік не бачили шматка справжнього хліба печеного, не їдять зовсім вареного, ходять голі і босі. Прийдіть як найскоріше з допомогою, подайте руку тим, що вже конають. Поможіть їм побороти страшну голодну смерть!”36. Велику зацікавленість в українських учених викликають проблеми соціально- економічного розвитку Донбасу і України в цілому в період нової економічної політики і українізації. Серед виданих у 1990-і рр. праць, що порушували окреслену проблематику, необхідно відзначити фундаментальну працю С.Кульчицького, в якій автор вперше в українській історіографії висунув концептуальну конструкцію реальної історії комунізму в країні в 1919-1928 рр.37 Значне місце займають події 1920-1930 рр. в Донбасі у праці Б.Кравченка «Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття». У числі праць з історії непу, виданих донецькими вченими в 1990-і роки, необхідно відзначити праці В.Нікольського, в яких автор порушує раніше практично недосліджене питання формування і діяльності Донецької трудармії, проблеми репресій в регіоні, а також різноманітні аспекти соціально-економічного і суспіль- ного життя тих років38. У цей час виходить велика кількість праць, присвячених соціальним, культур- ним і демографічним проблемам Донбасу 1921-1941 рр. Серед них роботи З.Лихолобової, С.Гнітько, Ю.Красноносова та ін.39 Українські історики видають Анатолій Михненко 272 цілу низку монографій, статей, присвячених періоду кривавого терору і репресій 1920-1930-х років уДонбасі і Україні. Серед них студії В.Даниленка, Г.Касьянова, С.Кульчицького, Р.Ляха, Т.Гунчака, Я.Хонігсмана та І.Біласа40. З новітніх досліджень з проблем тоталітаризму в Донбасі необхідно виділити праці З.Лихолобової, в яких автор, грунтуючись на широкій базі джерел, уперше введених у науковий обіг матеріалах, розкриває специфіку функціонування тоталі- тарної системи на регіональному рівні41. Підводячи підсумки проведеного історіографічного огляду матеріалів з історії Донбасу 1921-1941 рр. потрібно зазначити, що, не зважаючи на значну кількість праць, у межах зазначеної проблематики, а також нові наукові публікації 1990-х років існує необхідність проведення глибокого та об’єктивного дослідження історії робітничого класу, інтелігенції, економічних та соціальних процесів, що відбува- лися як у місті , так і на селі. Недостатньо вивчені демографічні зміни населення регіону, питання розвитку культури, мистецтва. Практично немає досліджень, присвячених розвитку фізкультури та спорту в Донбасі. Важко назвати вагомі праці, що висвітлюють питання екології та охорони здоров’я. Актуальним й до сьогодні залишається питання про створення нової концептуальної студії про так званий реконструктивний період в історії Донбасу. 1 Субтельний О. Україна: історія. К., 1990. С.332. 2 Затонський В. Національна проблема на Україні. Харків, 1926; Попов Н.Н. Нарис історії Комуністичної партії (більшовиків) України. Харків, 1928; Скрипник М. До теорії боротьби двох культур. Харків, 1928; Він же. Національне питання: Ст. і промови. Харків, 1929-1931. Т.1-4; Волобуєв М. До проблеми української економіки //Більшовик України. 1928. Ч.2/3; Будівництво Радянської України: Зб. Харків, 1929. Т.1-2. 3 Довідник. Харків, 1925; Україна: Стат. щорічник. Харків, 1926; Народне господарство України в 1924-1925 рр. Харків, 1926. Кн.1-4; Праця в промислових закладах України в 1925 р. Харків, 1927; Україна: Стат. щорічник на 1928 р. Харків, 1928; Труд и профсоюзы на Украине: Стат. справочник за 1921-1928 гг. Харьков, 1928; Промышленность в СССР в 1926/27 гг.: Ежегодник ВСНХ. М., 1928; Промышленность в СССР в 1927/28 гг.: Ежегодник ВСНХ. М., 1929; Україна: Стат. щорічник, 1928 р. Харків, 1929;Бюджети промислових робітників України в 1926/27-1928/29 рр. Харкiв, 1930; Всесоюзная перепись населения 1926 г. М., 1930. Т.XXX. 4 Див наприклад: Фабрики та заводи України: Стат. довідник. Харків, 1931; Народне господарство УСРР: Стат. довідник. K., 1935; УСРР в цифрах: Стат. довідник. K., 1936; Праця в УРСР: Стат. довідник. K., 1937; Народне господарство УРСР: Стат. довідник. K., 1940 та інші. 5 Див.: Рашин А.Г. Состав фабричного-заводского пролетариата СССР: Предварительные итоги переписи металлистов, горнорабочих и текстильщиков в 1929 г. М., 1930; Ренке В.П., Ширай П.А. Забойщицкие кадры в рудоуправлениях Донугля: По материалам переписей 1923 и 1929 гг. Харьков, 1929; Дубинская И.Н. Рабочие кадры каменноугольной промышленности Донбасса: Итоги переписи 1929 г. Харьков, 1930; Металлисты СССР: Стат. материалы /Текст А.Г.Рашина. М., 1930. Т.1; Цукерник А.Л. Производительность труда и численность трудящихся в каменноугольной промышленности Донбасса. Харьков, Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі 273 1940; Кваша Я. Механизация каменноугольной промышленности: Итоги переписи забоев и оборудования угольной промышленности. М., 1936. 6 Див.: Нa форпостах індустріалізацїї: Молодь Донбасу в боях за вугілля. Харків, 1929; Изотов Н. Моя жизнь, моя работа. Харьков, 1936; Комсомол в стахановском движении: Очерки, речи, факты и документы. М., 1936; 300 мастеров угля о своем опыте /Под ред. Б.Б.Товаровского. Харьков, 1936; Стахановское движение и производительность труда. М.; Л., 1936; Стаханов А.Г. Расказ о моей жизни. М., 1938; Мазай М. Записки сталевара. М., 1940; Кабалкін А.С. Стахановський рух і продуктивність праці у вугільному Донбасі. К., 1940; Шевченко А.О. Стахановський рух і ріст продуктивності праці в чорній металургії. К., 1940; Кузьминов И.И. Стахановское движение высший этап социалистического соревнования М., 1940; Ерманский О.А. Стахановское движение и стахановские методы работы. М., 1940; Обобщение стахановских методов работы на шахтах Донецкого бассейна. Харьков, 1940. Вып.1; Бердников Д. От коммунистических субботников к стахановскому движению //Борьба пролетариата. 1941. №1; Нефедов Н. История возникновения стахановского движения //Истор. журн. 1941. №1 та інші. 7 Нюрина Ф. Женщина в борьбе за новое общество. Харьков, 1930; Орман А.І. Робітниця у важкій промисловасті: (Досвід застосування жіночої праці на заводі ім. Ілліча). Харків, 1931; Козуйок Г., Гайліт К. Жінки Донбасу в боротьбі за промфінплан. Харків, 1931; Балд Л. Робітниця на соціалістичній будові. Харків, 1931; Гаско В. Жіноча праця на Україні. Харків, 1932; Cерінна Е.Нові жіночі кадри для народного господарства. Харків, 1934; Ландау А.М., Батшава М.М. О внедрении женского труда в каменно-угольную промышленность. Харьков, 1934. 8 Manning C. The History of the Ukraine. New York, 1947; (Меннінг К. Історія України. Нью- Йорк, 1947); Manning C. Twentieth Century Ukraine. New York, 1951; (Він же. Україна XX століття. Нью-Йорк, 1951); Manning C. Ukraine under the Soviets. New York, 1953; (Він же. Україна під Совєтами. Нью-Йорк, 1953); Kostiuk H. Stalinist rule in the Ukraine, 1929-1939. Munich, 1953; (Костюк Г. Сталінське правління в Україні. 1929-1939 рр. Мюнхен, 1953); Kostiuk H. Stalinist Rule in the Ukraine: A Study of the Decade of Mass Terror (1929-1939). London; New York, 1960; (Він же. Сталінське правління в Україні. Вивчаючи десятеліття масового терору (1929-1939 гг.). Лондон; Нью-Йорк, 1960); Kolarz W. Russia and Her Colonies. New York, 1955; (Коларж У. Росія і її колонії. Нью-Йорк, 1955); Dmytryshyn B. Moscow and the Ukraine, 1918-1953. New York, 1956; (Дмитришин Б. Москва і Україна. 1918-1953 гг. Нью-Йорк, 1956); Sullivant R. Soviet Politics and the Ukraine. 1917-1959. New York, 1962; (Саллівант Р. Радянська політика і Україна. 1917-1959 гг. Нью-Йорк, 1962); Melnyk Z. Soviet Capital Formation: Ukraine, 1928/29-1932. Munich, 1965; (Мельник З. Утворення радянського капіталу, 1928/29-1932. Мюнхен, 1965). 9 Кучер О.О.Боротьба робітників України за відбудову важкої промисловості після громадянської війни. Харків, 1959; Шиян К.К. Боротьба робітничого класу України за від будову промисловості (1921-1925 рр.). К., 1959; Черненко Н.В. Борьба Коммунистической партии за восстановление промышленности и консолидацию рабочего класса Украины в 1921-1925 гг. K., 1959; Мартинюк Ф.М. Cоціалістична індустріалізація України. K., 1959; Скобцов Л.Я. Партийная организация Донбасса в борьбе за осуществление ленинского плана индустриализации страны, 1926-1929 гг. K., 1959; Бакуменко П.І Українська РСР в період відбудови народного господарства, 1921-1925 рр. К., 1960; Диденко Г.Д. Рабочий класс Украины в годы восстановления народного хозяйства (1921-1925). К., 1962; Анатолій Михненко 274 Самофалов В.М. Комуністична партія України в боротьбі за відбудову народного господарства (1921-1925 рр.). К., 1963. 10 Епштейн А.І. Робітники України в боротьбі за створення матеріально-технічної бази соціалізму (1928-1932). Харків, 1968. 11 Запорожец М.Я. Истоки великих свершений. В.И.Ленин и партийные организации Донбасса. Донецк, 1972; Лях Р.Д. Аграрні перетворення на Донеччині (1917-1923 рр.). Донецьк, 1974; Він же. Розв’язання аграрного питання на Україні. 1917-1923. К., 1975. 12 Курдюмова Е.А. Донбасс на подъёме (1921-1925). Донецк, 1976. 13 Павленко М. Комуністичний вексель (Зобов’язання металургів Донбасу В.І.Леніну 1921 р.) //Під прапором ленінізму. 1970. №8; Першак Д.А. Перші ударні рудники, заводи й бригади в Донбасі (1920 р.) //Питання історії СРСР. 1974. Вип.18; Сырцова С.М. Социалистическая индустриализация и изменения в составе рабочего класса Украины //Рабочий класс и индустриальное развитие СССР. М., 1975. С.153-158; Бабко Ю.В. Развитие трудовой активности рабочего класса УССР в годы второй пятилетки (Состояние и задачи изучения проблемы) //Там же. С.203-208; Першак Д.А., Масальський В.І. Відбудова і розвиток важкої промисловості Донбасу як бази соціалістичної індустріалізації країни (1920-1928) //Питання історії СРСР. 1978. Вип.23; Мединцев А.Г. Изменение национального состава рабочего класса Украины в период социалистического строительства (1917-1937 гг.) //Рабочий класс - решающая сила интернационального единства советского народа. М., 1981. С.46-58; Троян Н.П. К вопросу о национальном составе рабочих Донбасса. 1926-1937 гг. //Там же. С.59-64; Лихолобова З.Г. Творческое сотрудничество рабочих братских республик в период социалистической индустриализации //Там же. С.150-162; Канунников В.Н. Торговая смычка рабочего класса с крестьянством в 1926-1937 годах: (На материалах Донбасса) //Рабочий класс СССР - ведущая сила советского общества. Донецк, 1987. Ч.1. С.78-79. 14 Верстюк В.Ф. Воєнний комунізм на Україні //Маршрутами історії. К., 1990. С.113. 15 Див.: Гайдуков Л.Ф., Тихомиров Б.О. Боротьба партії за відбудову і подальший розвиток вугільної промисловості Донбасу (1921-1925) //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.39; Носков В.А. Удосконалення організаційної структури партійних організацій вугільних підприємств Донбасу у 1921-1925 рр. //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.39; Гвоздирькова З.І. Діяльність Горлівської партіїної організації по розвитку політичної і трудової активності робітничого класу (1921-1922) //Наук. праці з іст. КПРС. 1972. Вип.51; Гулий М.С. Комуністична партія - організатор відродження Донбасу на заключному етапі громадянської війни //Наук. праці з іст. КПРС. 1972. Вип.54; Зимоглядов Ф.Р. Коммунистическая партия Советского Союза во главе трудовой активности масс 1928-1941 гг. (Из опыта работы партийных организаций Донбасса). Донецк, 1973. 16 Конопля А.Н. Усиление шефской помощи рабочих Донбасса селу в 1929 г. //Докл. науч. конф. каф. ист. КПСС ДонГУ. Донецк, 1970. С.54. 17 Бурносов В.Ф. В.І.Ленін і трудящі Донбасу (До історії відбудови Донецького басейну) 1921-1925 рр. //Архіви України. 1970. №1; Пономаренко Г.Я. В.І.Ленін і відбудова Донбасу //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.41; Синенко П.С. Роль В.І.Леніна у відбудові Донбасу у 1922 р. //Укр. істор. журн. 1970. №6; Донецкой ордена Ленина областной комсомольской организации - пятьдесят: Хроника комсомоль-ской жизни /Сост. И.Д.Лепша и др. Донецк, 1970; Поступь Донбасса: Сб. Донецк,1970. 18 Великотруб А.А. Деятельность комиссий Центрального комитета партии в Донецком каменоугольном бассейне в 1923 г. //Вестник МГУ. Сер.9. История. 1971. №2; Сидоренко Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі 275 П.О. Діяльність КП(б)У по здійсненню ленінського плану ГОЕРЛО в Донбасі у відбудовний період (1921- 1925) //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.39. 19 Див.: Берлін Л.І. Зміцнення робітничого ядра партійних організацій Донбасу (1926-1929) //існик Харків. політ. ін-ту. Сер. Історія КПРС. 1973. №82. Вип.4; Антонов П.О. Участь партійних организацій Донбасу у розгромі троцкістсько-зінов’євського опозіційного блоку //Наук. праці з іст. КПРС. 1974. Вип.67; Він же. Борьба коммунистов Донбасса с троцкизмом в период внутрипартийной дискуссии накануне XIII конференции РКП(б). // Докл. науч. конф. каф. ист. КПСС Донецк,1970; Гвоздирькова З.І. Ідейний і політичний розгром правого ухилу (1928-1929) //Наук. праці з іст. КПРС. 1976. Вип.82; Борьба коммунистов Донбасса с “левым” оппортунизмом (1926-1927): Метод. рекоменд /Под. ред. И.Н.Банько. Ворошиловград, 1977; Гулий М.С. Боротьба партійних організацій Донбасу за єдність партійних рядів у період переходу на мирну роботу (листопад 1920 - березень 1921) //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.39; Пономаренко Г.Я. Боротьба парторганізацій Донбасу проти троцькизму за ленінську єдність партійних рядів (1926-1927) ) //Наук. праці з іст. КПРС. 1970. Вип.39; Литвиненко В.Ф. Банько И.Н. Коммунисты Донбасса в борьбе против троцкистско-зиновьевского блока (1926-1927) //Науч. труды по ист.КПСС. 1978. Вып.92 та інші. 20 Пономаренко Г.Я. Во главе трудового подъема: Коммунисты Донбасса - организаторы коммунистического соревнования рабочего класса в годы первой пятилетки. К., 1971; Він же. Курсом индустриализации: Исторический очерк. Донецк, 1974; Він же. Коммунисты Донбасса в борьбе за социалистическую индустриализацию. 1926-1929. К.; Донецк, 1979. 21 Див.: Лихолобова З.Г. Боротьба робітників Донбасу за піднесення вугільної промисловості Донбасу на початку другої п’ятирічки //Питання історії СРСР. 1974. Вип.17; Першак Д.А. З історії боротьби за розв’язання проблеми механізації вугільної промисловості Донбасу. 1917-1940 рр. //Питання історії СРСР. 1975. Вип.20; Бурлакова Г.В. Виробничі наради на підприємствах Донбасу в перші роки соц. індустріалізації (1926-1928) //Питання історії СРСР. 1976. Вип 20; Федорова Л.А. Укрепление профсоюзных организаций Донбасса (1928- 1932) //Вопросы истории СССР. 1984. Вып.29. 22 Лихолобова З.Г. Из истории интернациональных связей рабочих Донбасса (1925- 1928) //Докл. науч. конф. каф. ист. КПСС ДонГУ. Донецк, 1970; Вона ж. До історії ліквідації безробіття в Донбасі (1926- 1930) //Укр. істор. журн. 1971. №5; Вона ж. Поповнення робітничих кадрів Донбасу на початку реконструктивного періоду (1926-1928) //Питання історії народів СРСР. 1972. №13; Вона ж. Источники пополнения и рост численности рабочих Донбасса в период социалистической реконструкции народного хозяйства (1926- 1937) // История СССР. 1973. №2; Вона ж. Зростання і згуртування робітничих рядів Донбасу в роки другої п’ятирічки //Укр. істор. журн. 1973. №12; Вона ж. Рабочие Донбасса в годы первых пятилеток (1928-1937 гг.). Донецк, 1973; Вона ж. Поступь новаторов. Донецк, 1976; Вона ж. Поступь новаторов //Страною возвеличенный Донбасс: Очерки /Сост. З.Г.Лихолобова. Донецк. 1987. С.47-72. 23 Потапова А. “Наш паровоз в комуну мчить!” (Про М.Ф.Кривоноса) //Під прапором ленінізму. 1971. №22; Петров К.Г. Живые силы. Записки бывшего парторга ЦК ВКП(б) на шахте “Центр. Ирмино” о зарождении стахановского движения. Донецк, 1971; Стаханов А.Г. Труд - Родине. //Вопросы истории. 1971. №3; Жихарев Г. Марш ударных бригад //Донбас. 1976. №4; Стеценко Г. Там на шахті вугільній… //Прапор. 1971. №3; Ангелина П.Н. Нива юности. К., 1981 та інші. Анатолій Михненко 276 24 Див.: Пахарев А.Д. Участь комсомольців Донбасу у стахановському русі (1935-1941) //Наукові праці з іст. КПРС. 1970. Вип. 39; Кузьменко М.М. Участь молодих шахтарів Донбасу у стахановському русі (1935-1941) //Укр. істор. журн. 1985. №7; Примуш Н.В. Профсоюз и стахановское движение в угольной промышленности во 2-ой пятилетке //Уголь Украины. 1985. №8; Захарченко Н.А. Зарождение стахановско-кривоносовского движения на железнодорожном транспорте Донбасса (июль-декабрь 1935) //Вопросы истории СССР. 1989. Вып.33. 25 Троян Н. Голод //Донбас. 1989. №3; Мокрищев Н. Не померкнет никогда: А. Стаханов: портрет без лака //Донбас. 1989. №2. 26 Троян М. Голод //Донбас. 1989. №3. С.80. 27 Там же. С.81. 28 Там же. С.85. 29 Троян Н. “Мы покоряем время…”: стахановское движение: взгляд с порога 90-х //Донбасс. 1990. №1. С.79-80. 30 Там же. С.80. 31 Див.: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів /Кер. кол. упоряд. Р.Я.Пиріг. К., 1990; Викторов Б.А. Без грифа “Секретно”: Записки военного прокурора. М., 1990. С.142-169; Троян Н. “Мы покоряем время…”. Стахановское движение: взгляд с порога 90-х //Донбас. 1990. №1; Примуш Н.В. Ударничество: миф и реальность. Донецк, 1990; Троян Н.П., Стуканов Е.Н., Михненко А.М. История развития народного образования в Донбассе в 30-е гг. //Народное образование Донецкой области: история и современность: Тез. докл. и выступ. Донецк, 1990. С.12-13; Лихолобова З.Г. Хозрасчет в металлургии и легкой промышленности //Возвращаясь к истокам: Науч.-популярные очерки. Донецк, 1990. С.37-48. 32 Примуш Н.В. Ударничество: миф или реальность. Донецк, 1990. С.4. 33 Там же. С.45. 34 Сербин Р. Голод 1921-1923 і українська преса в Канаді. Торонто; Київ, 1992; 33-й: голод: Народна книга-меморіал /Упоряд.: Л.Б.Коваленко, В.А.Маняк. К., 1991; Всесоюзная перепись населения. 1937 г.: Краткие итоги /Сост.: Н.А. Араловец, В.Б. Жиромская, И.Н. Киселев. М., 1991. 35 Сербин Р. Голод 1921-1923 і українська преса в Канаді. Торонто; Київ, 1992. С.203. 36 Там же. С.395. 37 Див.: Кульчицький С.В. УСРР в добу нової економічної політики ( 1921-1928 рр.): Спроба побудови концептуальних засад реальної історії. К., 1995; Він же. УСРР в добу НЕПу //Історія України: нове бачення: У 2 т. Т.2. С.173-213; Він же. “Великий перелом” //Там же. С.214-255; Він же. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). К., 1996 та інші. 38 Никольский В.Н., Бурносов В.Ф. На культурной стройке 20-х годов //Возвращаясь к истокам: Науч.-популярные очерки. Донецк, 1990. С.49-60; Він же. Повторение пройденного: нэп во втором прочтении ( в Донбассе ) //Донбас. 1991. №2; Никольский В., Шевченко В. Молодеж Донбасса в годы нэпа. Донецк, 1991; Нікольський В.М. Безробіття в Донбасі часів непу //Укр. іст. журн. 1992. №2. С.50-57; Він же. “Велика чистка” //Правда через роки. Донецьк, 1995. С.28-30; Він же. Українці Донеччини, репресовані в 1937-1939 рр.: соціологічний аналіз статистики //Схід. 1995. №3; Він же. Жертви 1939 року на Донеччині //Нові сторінки в історії Донбасу: Ст. Донецьк, 1997. Кн.5. С.120-129 та інші. 39 Див.: Касьянов Г.В. Українська інтелегенція 1920-х - 1930-х років: соціальний портрет та історична доля. К.; Едмонтон, 1992; Красноносов Ю.Н. Демографические изменения в Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі 277 составе шахтеров Донбасса в 1926-1932 гг. //Літопис Донбасу: Краєзнавчий зб. Донецьк, 1992. Вип.1. С.44-46; Він же. Особенности становления шахтерских традиций на рубеже 20- 30-х гг. в Донбассе //Материалы международного симпозиума. Мариуполь, 1992. С.192-195; Гнітько С.П. Становище інженерно-технічної інтелегенції Донбасу у 20-і роки //Сторінки історії: Бюл. Асоціації істориків Вищої школи України. К., 1993. С.50-57; Він же Технічна інтелегенція України в умовах формування тоталітарної системи в СРСР ( 20-гі роки ХХ ст.) //Сторінки історії. К., 1995. С.108-114; Мовчан О.М. Придушення меньшовицької опозиції в профспілковому русі України (1920-1924 рр.) //Укр. іст. журн. 1993. №2. С.37-47; Лихолобова З.Г., Коваленко В.Л. Процессы урбанизации в Донбассе ( 1926-1939 гг.) //Новые страницы в истории Донбасса: Ст. Донецк, 1994. Кн.3. С. 57-59; Соловей А.В. К вопросу о взаимоотношениях Донецкой Трудовой армии с местным населением. // Новые страницы в истории Донбасса: Ст. Донецк, 1997. Кн.5. С.72-78; Храповицкая О.Ю. Инженерно-технические кадры угольной промышленности в первые годы советской власти //Там же. С.78-83; Мартынчук И.И. Подготовка национальных педагогических кадров в 20-е годы //Там же. С.83-90; Богінська І.В. Учительські кадри Донбасу на початку 1920-х років //Там же. С.90-102; Хюренина И.Ю. Культурные процессы и формирование тоталитарного общественного сознания при сталинизме ( 1920-1930-е гг.) //Там же. С.102-113; Нагорняк Т.Л. Некоторые аспекты художественной литературы Донбасса в русле государственной политики “коренизации” //Там же. С.113-120 та інші. 40 Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. К., 1991; Касьянов Г. “Шахтинська справа” (Про жертви сталінських репресій у Донбасі 1928 ) //Під прапором ленінізму. 1989. №22; Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелегенція (20-30-і роки). К., 1991; Лях Р.Д. Репресії за колективізації на Донеччині //V Всеукр. конф. “Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України”: Тез. допов. та повід. К.; Кам’янець-Подольський, 1991. С.278-280; Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. К., 1993; Хонігсман Я.С. Колективізація, голодомор і занепад єврейського землеробства на Україні //Укр. істор. журн. 1994. №2-3. С.66-75; Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. К., 1994. 41 Лихолобова З. Найбільша “чистка” в Донбасі //З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 1995. №1-2. С.177-189; Вона ж. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні (Переважно на матеріалах Донбасу): Навч. посіб. Донецьк, 1996 та інші. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ІСТОРІОГРАФІЯ (УСТАНОВИ, ТОВАРИСТВА ТА ЧАСОПИСИ) Ганна Пасещенко "ЖУРНАЛ МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОЇ ОСВІТИ" (1834 -1843) ЯК ДЖЕРЕЛО З УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІОГРАФІЇ Одним з завдань української історіографії є введення до наукового обігу нових джерел та їх неупереджений аналіз. Це завдання не втрачає своєї актуальності. Зокрема це стосується вивчення періодичних видань, які б могли бути джерелами
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210403
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2415-8003
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-17T12:03:49Z
publishDate 2002
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Михненко, А.
2025-12-07T15:21:38Z
2002
Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі / А. Михненко // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 267-277. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
2415-8003
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210403
uk
Інститут історії України НАН України
Історіографічні дослідження в Україні
Регіональна історіографія
Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
Article
published earlier
spellingShingle Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
Михненко, А.
Регіональна історіографія
title Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
title_full Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
title_fullStr Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
title_full_unstemmed Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
title_short Донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
title_sort донбас 1921 - 1941 років в історичній літературі
topic Регіональна історіографія
topic_facet Регіональна історіографія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210403
work_keys_str_mv AT mihnenkoa donbas19211941rokívvístoričníilíteraturí