Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.)
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210412 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) / І. Мищак // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 152-165. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860046887700135936 |
|---|---|
| author | Мищак, І. |
| author_facet | Мищак, І. |
| citation_txt | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) / І. Мищак // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 152-165. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
Яна Шолох 152
47 Там само. С.249.
48 Там само. С.255.
49 Armstrong John A. Ukrainian nationalism…Р.158-159.
Гунчак Т. Вказ. праця. С.241.
50 Potichnyj Peter J. Ukrainains in World War II… Р.61.
51 Там само. С.62.
52 Там само. С.63.
53 Мірчук П. УПА 1942-1952 Документи і матеріали… С.220; Shankovsky L. Ten Years of the
UPA Struggle… Р.23-51.
54 Potichnyj Peter J. The Ukrainian Isurgent Army … Р.163-171; Tys-Krokhmaliuk Y. UPA
Warfare… Р.447.
55 Armstrong John A. Ukrainain nationalism…, Р.120.
56 Там же. С.22.
57 Tys-Krokhmaliuk Y. UPA Warfare…, Р.19.
58 Potichnyj Peter J. The Ukrainian Insurgent Army…, Р.164.
59 Там же. С.165.
60 Там же. С.165.
61 Armstrong John A. Ukrainian nationalism… Р.155.
62 Там само. С.156.
63 Там само. С. 156-157.
64 Tys-Krokhmaliuk Y. UPA Warfare…Р.VII-VIII.
65 Там само. С.26.
66 Субтельний О. Україна:історія. К., 1993. С.321; Лисяк-Рудницький І. Вказ. праця. С. 268.
Гунчак Т. Вказ. праця. С.246.
67 Tys-Krokhmaliuk Y. UPA Warfare… Р..23.
68 Potichnyj Peter J. The Ukrainian Insurgent Army… Р. 170-171.
69 Tys-Krokhmaliuk Y. UPA Warfare… Р.22.
Іван Мищак
ІСТОРІОГРАФІЯ РОЗВИТКУ АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
(1943- середина 1960-х рр.)
Історія архівної справи в Україні у розглядуваний період неодноразово
привертала до себе увагу дослідників. Це і не дивно, оскільки повоєнний період є
одним з найцікавіших в історії розвитку архівної справи і в історії України взагалі.
Завдяки цьому на сьогоднішній день написано велику кількість праць, що висвітлю-
ють ті чи інші аспекти даної проблеми, або дають коротку характеристику періоду в
цілому.
Але дослідження даної проблеми проводилося не завжди однаково. У різні
часи тут були свої особливості і різне бачення ситуації. Також вирішальну роль
відіграла певна ідеологічна спрямованість історіографії радянського періоду, з
притаманним для неї возвеличуванням керівної ролі партії і уряду, у разі
досягнення успіхів, та замовчуванням недоліків.
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
153
Тому розглядаючи праці, висвітлюючи архівну роботу в Україні у повоєнні
роки, хотілося б виділити три такі основні етапи:
1. Охоплює період від визволення України у 1944 р. до ХХ з’їзду КПРС у
1956 р. Це період перебування архівних установ у складі МВС, повної сталінської
диктатури в усіх сферах життя, приховування недоліків і написання праць у дусі
пануючої ідеології. Для цього періоду характерний не стільки науковий підхід у
висвітленні проблеми, як написання статей інформаційного характеру про різні
аспекти архівної роботи. Майже всі статті з даної проблеми того періоду написані
архівістами, що пояснюється як їхньою професійною зацікавленістю, так і обмежен-
ням доступу науковців до архівних джерел у вказаний період. Значну частину серед
цих праць становлять спогади учасників оперативних груп УДА НКВС УРСР і
окремих архівістів про перші кроки по відбудові архівного господарства після
звільнення України від загарбників, заходи щодо розшуку вивезених окупантами
матеріалів тощо.
2. Охоплює період після ХХ з’їзду КПРС і аж до розвалу СРСР. Для цього
етапу характерне зростання науково-дослідної роботи в цілому, що позитивно
вплинуло і на стан розробки праць з історії архівної справи. Відбулося загальне
пожвавлення у роботі дослідників з архівними документами, причиною чого стало
розсекречення значної кількості архівних фондів і збільшення допуску дослідників
у архіви. Як наслідок, праці з історії архівної справи почали з’являтися не тільки з-
під пера архівістів, а і дослідників з різних наукових установ, що дало можливість
простежити розвиток архівного будівництва як з “середини”, так і з “зовнішнього”
боку, тобто бачення цієї проблеми людьми, зацікавленими у об’єктивному висвіт-
ленні питання. Слід відмітити, що більшість праць з даної проблеми вийшла саме у
період хрущовської “відлиги”, тобто період відносної лібералізації і плюралізму
думок, що підносить цінність цих робіт. Але і в період утвердження тоталітаризму і
аж до розвалу СРСР з’явилося чимало праць, які посіли достойне місце у дослід-
женні цього питання, хоча радянська епоха наклала на них свій негативний
відбиток.
3. Етап охоплює останнє десятиріччя, тобто період української історіографії в
умовах незалежної України. Праці цього етапу вигідно відрізняються від попередніх
своїм неупередженим ставленням і об’єктивністю, намаганням позбутися стереотипів
минулого. Автори намагаються проводити джерелознавчу критику, що сприяє
найбільш об’єктивному висвітленню даної проблеми.
Дослідження з історії розвитку архівної справи в Україні у розглядуваний
період з’явилися вже у перші повоєнні роки. Вони висвітлювали шляхи подолання
тих проблем, які постали перед архівістами при відновленні архівної мережі Укра-
їни і нормального функціонування архівних установ, проблему підготовки кадрів
тощо. Так, вже у першому номері Науково-інформаційного бюлетеня АУ УРСР, що
вийшов у 1947 р., було опубліковано статтю В.Коновалової1, у якій авторка
розповідає про пошук у архівах України документів, що були використані при
відбудові зруйнованих об’єктів народного господарства і дали можливість
заощадити значні кошти і багато часу. У цьому ж номері бюлетеня вміщено статтю
Іван Мищак
154
про підготовку кадрів архівістів на архівному відділі КДУ ім. Т.Г.Шевченка2. Про
роботу українських архівістів у роки війни розповів у своїй статті3 відомий історик-
архівіст, співробітник УДА НКВС УРСР П.І.Павлюк. На основі власних спогадів він
висвітлює заходи оперативних груп архівістів по відбудові архівної мережі України
і розшуку документів архівного фонду республіки, вивезених окупантами за кордон.
Проблемі впорядкування фондів Закарпатського облдержархіву у перші повоєнні
роки присвячена стаття Г.Неклеси4. У праці подано коротку історію Закарпаття,
вказано причини поганого збереження документів і ті труднощі, що виникли перед
архівістами при їх подоланні. Архівному будівництву в Україні у перші повоєнні
роки присвятив ряд своїх статей А.Ярошенко5. Особливу увагу він приділив
відбудові архівних установ Західної України, проблемі збереження і концентрації
документів, науковій роботі архівів.
Загальну картину використання документів держархівів у 1940-х рр. для
відбудови народного господарства дає спільна стаття Н.Герасимчук, В.Клокова,
Т.Сатової і В.Скорини6. Цю ж тему продовжує у своїй статті І. Л. Бутич7, який
більше уваги приділяє науковій роботі архівів. З’явилися статті і про архівну роботу
у окремих архівах. Наприклад, роботу читального залу ЦДІА УРСР висвітлює
стаття М.Новиченко8. У перших номерах Науково-інформаційного бюлетеня АУ
УРСР вміщено повідомлення і про інші види архівної роботи.
На протязі першого етапу було підготовлено і опубліковано ще цілий ряд
статей з різних питань архівного будівництва, але вони носили не стільки науковий,
як інформаційний характер і базувалися на власних поглядах авторів і їхньому
баченні проблеми.
Другий етап історіографії проблеми, що розпочався після ХХ з’їзду КПРС,
представлений великою кількістю праць з різних питань архівної справи. Чи не
найбільший вклад у дослідження розвитку архівної справи в Україні у повоєнний
період вніс тодішній начальник АУ УРСР С.Д.Пількевич. У 1956 р. вийшла у світ
його стаття «О работе архивных органов и государственных архивов Украины»9, де
автор висвітлює архівне будівництво республіки в цілому, дає загальну характерис-
тику стану архівної справи, показує досягнення та труднощі, які постали перед
архівістами при відновленні і розбудові архівного господарства України. Цю тему
продовжує і спільна стаття С.Д.Пількевича і А.Й.Грінберга, що вийшла у 1958 р.10 У
тому ж році у збірнику «З історії архівного будівництва на Україні» вміщено статтю
С.Д.Пількевича «40 років архівного будівництва на Україні»11, де автор розглядає
історію архівної справи в Україні з часу створення перших архівів, велику увагу
приділивши архівній роботі у перші повоєнні роки і заходам архівістів по відбудові
архівної мережі республіки. Його перу також належать такі грунтовні статті:
«Головні етапи розвитку архівної справи в Україні», «Архівне будівництво на
Україні за роки Радянської влади» та цілий ряд інших12. Він же написав ряд статей і
повідомлень про участь українських архівістів у міжнародних конференціях та
архівну діяльність за кордоном13. Всі ці статті написані на основі численних
архівних джерел та літератури і є значним внеском у висвітлення проблеми.
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
155
Дослідження історії архівної справи продовжив наступник С.Д.Пількевича на
посту начальника АУ УРСР О.Г.Мітюков. Йому належить монографія «Радянське
архівне будівництво на Україні. 1917-1973»14. Ця праця спеціально присвячена
проблемі становлення і розвитку архівної справи в Радянській Україні і охоплює
досить широкий за хронологічними межами проміжок часу. Розвиток архівної
справи у досліджуваний нами період викладено у шостому та, частково, п’ятому і
сьомому розділах. Досить значну увагу О.Г.Мітюков приділив відбудові
зруйнованого під час війни архівного господарства, заходам уряду щодо
упорядкування режиму зберігання і кращого використання архівних матеріалів.
Звичайно, не всі питання розвитку архівної справи дістали належне висвітлення. На
мою думку, автор замало уваги приділив реевакуації та реституції архівних фондів,
підготовці кадрів архівістів у повоєнні роки та ряду інших проблем. До того ж,
праця О.Г.Мітюкова, як і всі дослідження радянського періоду, має певне
ідеологічне спрямування і направлена на висвітлення провідної ролі партії і уряду у
розбудові архівного господарства республіки.
Крім вказаної праці, перу О.Г.Мітюкова належить і цілий ряд статей, опублі-
кованих у наукових збірниках та періодичних виданнях15. Автором розроблено
питання періодизації архівного будівництва на Україні, простежено діяльність
архівних установ республіки на окремих коротких етапах і на протязі тривалого
часу, розглянуто окремі аспекти архівної справи. Всі статті О.Г.Мітюкова написані
на досить значній джерельній базі.
Відомо, що А.Й.Грінберг, викладач кафедри архівознавства КДУ і архівіст-
практик одночасно, підготував монографію з історії архівної справи в Україні у
1917-1969 рр., але вона так і не була видана.
Історії архівного будівництва у повоєнний період присвятили праці
А.Й.Грінберг, Л.Хміль, І.Л.Бутич, В.І.Вяліков16. А.Грінберг і Л.Хміль простежують
розвиток архівного будівництва в республіці лише до другої половини 50-х років,
тобто до часу написання статей. В.Вяліков більше уваги звернув на періодизацію і
виділив на протязі розглядуваного періоду два етапи: 1. 1945-1955 рр. 2. 1956-1960
рр., а також подав короткі довідки про центральні державні архіви УРСР. Цікава
стаття з даної проблеми належить Л.І.Лозенко і А.В.Кентію17, які зробили загальний
огляд архівного будівництва в республіці з 1919 р. до середини 1970-х рр.
Перелічені статті вносять значний вклад у дослідження проблеми, але всі вони
написані у радянський період, тому автори були змушені дотримуватись офіційного
курсу радянської історіографії з притаманними їй вихваляннями партійної і
урядової політики, чиї рішення не завжди були спрямовані на всебічний розвиток
науки і об’єктивне висвітлення подій. До того ж, автори були обмежені обсягом
статті, тому не могли зробити докладного огляду і висвітлення розглядуваної
проблеми, тим більше у межах цілої України і на протязі досить тривалого
проміжку часу.
Більш детальну картину дають нам ті статті, що висвітлюють архівне будів-
ництво у окремому регіоні чи області, і на протязі значно меншого хронологічного
періоду. До них належить ряд праць з історії розвитку архівної справи у західних
Іван Мищак
156
областях Української РСР18. Стаття О.Т.Вайнбаума і П.В.Замкового розглядає хід
архівного будівництва в регіоні до 1958 р. У ній вміщено багатий статистичний
матеріал, проте автори не роблять жодного посилання на будь-які архівні фонди чи
літературу. Кілька статей даній проблемі присвятив М.П.Глинський, який розглядає
архівну діяльність в регіоні на протязі всього періоду, особливу увагу приділивши
відбудові архівів, концентрації і впорядкуванню фондів, використанню документів
архівів при відбудові народногосподарських об’єктів. В.І.Куцинда простежує
історію архівної справи в регіоні з кінця 18 ст. і детальніше зупиняється на
упорядкуванні фондів держархівів на початку 1950-х рр.
Велика кількість статей висвітлює архівне будівництво в окремих областях
України. Більшість із них вийшли у кінці 1960-х рр. і були приурочені до 50-річчя
декрету 1918 р. «Про реорганізацію і централізацію архівної справи в РСФРР». Всі
вони публікувалися у журналі «Архіви України», а частина з них - у матеріалах
Третьої республіканської наукової конференції з архівознавства та інших спеціаль-
них історичних дисциплін19, що відбулася у 1968 році у Києві. Ці статті написані за
єдиним принципом. Вони висвітлюють розвиток архівної справи в області за роки
радянської влади і базуються на багатому фактичному матеріалі. Основним
джерелом для їх написання послужили матеріали фондів обласних державних
архівів (автори статей - співробітники даних архівів чи АВ), що дає змогу деталь-
ніше простежити хід розвитку і становлення архівної мережі у кожній області
зокрема. Велику увагу автори цих статей звернули саме на відновлення архівної
мережі після визволення території областей від загарбників, зміцнення матеріальної
бази і відбудову державних архівів, концентрацію і впорядкування матеріалів,
науково-видавничу роботу архівів, використання архівних документів при відбудові
народного господарства тощо.
Так само, досить велика кількість статей присвячена діяльності окремих
державних архівів20. Ці статті написані, в основному, співробітниками даних архівів
на основі матеріалів архіву і висвітлюють роботу архіву на протязі певного періоду
чи присвячені якомусь окремому виду архівної роботи. Так, у статті О.М.Бунькової
і О.О.Кривошеєвої розглядається історія ЦДАЖР УРСР з часу утворення -
листопада 1943 р., і до другої половини 1960-х років. Велику увагу приділено
відновленню роботи архіву у Києві і його філіалу у Харкові, зміцненню
матеріальної бази архіву і роботі архіву у Харкові після його об’єднання з філіалом.
Також зосереджено увагу на роботі лабораторії по мікрофільмуванню і реставрації
документальних матеріалів, показано, яких успіхів добилися співробітники
лабораторії за 10 років її роботи. Значне місце у статті приділено роботі архіву по
передачі фондів до центральних державних архівів СРСР та пошукам документів
профілю архіву у інших держархівах СРСР, а також науково-видавничій роботі
архіву. В цілому, тут міститься досить докладний виклад історії і діяльності
ЦДАЖР у межах статті.
Історія створення і діяльності ЦДІА УРСР у Львові розглянута у статті
Н.Ф.Врадій. Авторка подає коротку історіографію проблеми та розглядає історію
архіву з 80-х рр. 18 ст. (починаючи від попередників архіву), більш детально
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
157
зупиняється на роботі архіву з 1946 р., коли архівні фонди було повернуто після їх
вивезення фашистами і замість Центрального державного архіву стародавніх актів
створено філіал ЦДІА УРСР у Львові, який у жовтні 1958 року за постановою РМ
УРСР перейменовано на ЦДІА УРСР у Львові. У статті висвітлено роботу архіву по
упорядкуванню, опису і обліку фондового складу, діяльність по створенню НДА,
роботі реставраційної майстерні.
Найбільша кількість статей, що розглядають розвиток архівної справи в
Україні 40-60-х років ХХ ст., присвячена якомусь окремому виду архівної роботи.
Одночасно вони є і найбільш докладним дослідженням даної проблеми, оскільки
автори мали можливість зосередити свою увагу на якомусь вузькому аспекті
архівної роботи за певний проміжок часу. Значна частина таких праць висвітлює
діяльність архівістів у роки Другої світової війни і одразу ж по її закінченні.
Більшість з цих праць написані на основі особистих спогадів і тривалої роботи
з місцевими архівними фондами. Так, П.П.Гудзенко, начальник УДА НКВС УРСР у
роки війни, у своїй статті21 розповідає про діяльність оперативних груп українських
архівістів по збиранню і збереженню документів у роки війни, відновленню архівної
мережі України на звільненій від загарбників території, розшук і повернення з-за
кордону вивезених фашистами архівних фондів державних архівів республіки,
зокрема про діяльність оперативної групи по розшуку і поверненню архівних доку-
ментів в Румунії, до складу якої він сам входив. У цій же статті автор наводить
списки українських архівістів, які внесли найбільший вклад у справу збереження і
відновлення архівного фонду України.
Проблемі діяльності архівістів, в тому числі і українських, у роки війни і по її
закінченні присвятили свої праці ряд відомих радянських дослідників. Кілька з них
належать В.В.Цапліну22. У статті «Возвращение в Советский Союз документов ГАФ
(1945-1946 гг.)» він висвітлює діяльність оперативних груп ГАУ НКВС СРСР за
кордоном та процес повернення документів у СРСР, значну увагу приділяє повер-
ненню архівних фондів на Україну. Діяльності архівів у роки війни В.В.Цаплін
присвятив і свою монографію «Архивы, война и окупация. 1941-1945 годы», але
вона і досі не видана і існує лише в машинопису. Роботу архівістів у роки війни
висвітлюють і інші статті цього дослідника, але вони розглядають евакуацію
архівних фондів на початку війни і лише побічно торкаються відновлення архівної
мережі України одразу ж після визволення.
Проблемі діяльності архівістів у роки війни присвятив свої праці ще один
відомий радянський дослідник В.В.Максаков23. У своїй монографії «История и
организация архивного дела в СССР (1917-1945 гг.)» він розповідає про викорис-
тання архівних фондів при відбудові народного господарства країни, але не виділяє
окремо роботу українських архівістів. Такий самий характер має і його стаття «Ар-
хивы и архивное дело СССР в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.».
Дослідниця Л.В.Максакова у своїй монографії24 розповідає про виявлення у
Німеччині у 1945 р. і повернення в Україну цінних книг бібліотеки АН УРСР та
книг інших бібліотек України.
Іван Мищак
158
Велика кількість статей висвітлює проблему підготовки кадрів архівістів у
повоєнний період. Більшість із них присвячені роботі кафедри архівознавства та
архівного відділу КДУ ім. Т.Г.Шевченка. Зокрема, досить детальний розгляд роботи
кафедри по підготовці істориків-архівістів зробили у своїх статтях колишні її
завідувачі В.І.Стрельський, В.О.Замлинський та інші викладачі кафедри25.
Є статті, присвячені підготовці кадрів архівістів безпосередньо у архівах26.
Проте, комплексної статті, яка висвітлювала б роботу архівів України і кафедри
архівознавства університету по підготовці кадрів та кадровий стан архівних установ
республіки на протязі розглядуваного періоду так і не було створено, хоча на
Україні вдалося у повоєнний період підготувати цілу плеяду відомих істориків-
архівістів і своїми силами у значній мірі вирішити кадрову проблему.
Ряд статей розглядають питання зміцнення матеріальної бази архівів, комплек-
тування, експертизи і впорядкування архівних фондів27. Зокрема, В.Коновалова у
своїй статті «Питання перебудови діяльності державних архівів у галузі комплекту-
вання і наукової експертизи документальних матеріалів радянських установ»
розглядає ті зміни, які сталися у роботі ЕПК для покращення відбору документів на
постійне зберігання. Цій же проблемі авторка присвятила ще кілька статей, деталь-
ніше зупинившись на поверненні документів установам, внаслідок чого архіви
змогли проводити концентрацію необхідних матеріалів. Л.Метельська у своїй статті
висвітлила хід роботи по упорядкуванню документів в обласних установах, а
Г.Пшеничний розповів про комплектування ЦДАКФФД УРСР кінодокументами.
Значне зацікавлення у дослідників викликала науково-видавнича діяльність
архівних установ і використання документів архівів при відбудові об’єктів народного
господарства. Ряд статей з даного питання опублікував І.Л.Бутич28. Зокрема у його
статті «Публікація документальних матеріалів архівними установами Української
РСР» дається аналіз збірників документів, виданих архівними установами республіки
до 1958 р.
Багато статей про виявлення і використання документів опублікували співро-
бітники окремих архівів і АВ за матеріалами своїх архівів29. Так, Н.Мірошниченко
підготувала і видала докладну статтю про використання документальних матеріалів
Львівського облдержархіву; Л.Метельська повідомила про використання матеріалів
фондів Державного архіву Вінницької області. Численні статті інших авторів дають
можливість простежити хід пошуку документів народногосподарського значення і
їх роль у відбудові, проектуванні промислових і культурних об’єктів, наукових
установ, а також у сільському господарстві та інших галузях.
Ряд статей присвячено питанням роботи дослідників у читальних залах архівів
і діяльності НДБ архівних установ, а також підготовці архівістами виставок,
проведення екскурсій, читання лекцій30. Зокрема, роботу НДБ висвітлює стаття
І.Л.Бутича «Назрілі питання роботи науково-довідкових бібліотек державних
архівів Української РСР». Автор звертає увагу на недосконалість НДА у бібліотеках
архівів, що затрудняє роботу з їхніми фондами, а також називає ті архіви, де весь
НДА приведено до належного стану, створено систему каталогів і упорядковано.
Про організацію виставки до 100-річчя від дня смерті Т.Г.Шевченка у Львові
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
159
розповідається у повідомленні О.Мокрицької, а Л.Латишева у своїй статті
знайомить із виставками документальних матеріалів у Одеському облдержархіві.
С.Вініковецький у статті «Організація роботи читального залу Вінницького
облдержархіву» висвітлює роботу читального залу архіву, показує, на скільки
збільшилась чисельність дослідників у порівнянні з 1950-ми роками і початком
1960-х рр., розповідає про роботу НДБ архіву і НДА, який полегшує пошук
потрібних матеріалів.
Чимало праць розглядають питання науково-методичної роботи архівів і
створення НДА31. Про вихід першого в Україні путівника по ЦДІА УРСР у Києві
повідомляє стаття «Перший путівник по архівних фондах України». І.Л.Бутич у
своїй статті розповідає про стан науково-методичної роботи у архівах Української
РСР і її роль у організації інших видів архівної роботи. С.Кукреш у праці
«Створення предметно-тематичного каталогу в ЦДІА УРСР у Києві» простежує
шляхи удосконалення НДА архіву, починаючи з карткового методу описання і до
створення системи каталогів. Стаття цього ж автора «Створення єдиної системи
науково-довідкового апарату в державних архівах України» підводить підсумки
роботи держархівів республіки по каталогізації документів у першій половині
1960-х рр., створенню путівників, оглядів фондів тощо. Діяльність окремих архівів
у цьому напрямку теж знайшла своє відображення у наукових статтях і повідомлен-
нях. Зокрема, Г.П.Неклеса у своїй статті ділиться досвідом науково-методичної
роботи архівістів Київської області, набутим ними під час розробки методичних
посібників на протязі 1956-1961 рр.
Ще однією цікавою проблемою архівної роботи, яка знайшла своє відобра-
ження у науковій літературі, є міжнародна діяльність українських архівістів і їх
співробітництво з архівістами інших республік СРСР. Значна частина цих статей
розповідає про відвідини українських архівів іноземними делегаціями архівістів і
про поїздки наших архівістів за кордон32. Більшість із них написані С.Д.Пількевичем і
повідомляють про участь українських архівістів у роботі міжнародних конференцій
та про хід самих конференцій, а також про архівну роботу за кордоном. У статті
І.Дем’янченка розповідається про відвідини України чеськими архівістами та пере-
дачу їм фотокопій документів. Л.Попова у своїй статті знайомить нас із документами
з історії України, що зберігаються у архівах Польщі. О.Тодосіна повідомила про
візит на Україну з метою обміну досвідом вірменської делегації співробітників
відомчих архівів.
Одним з найдокладніших досліджень даної проблеми є доповідь В.В.Кузьменка
«Інтернаціональні зв’язки архівних установ УРСР», виголошена ним під час роботи
Другої республіканської наукової конференції з архівознавства та інших спеціаль-
них історичних дисциплін, що проходила у Києві у 1965 р., і опублікована у
матеріалах конференції33. Автор розглядає участь українських архівістів у роботі
конференцій МРА, поїздки архівістів за кордон для обміну досвідом, обмін
архівною періодикою, а також зв’язок з архівістами інших республік СРСР, зокрема
участь у спільних нарадах, обмін архівними документами тощо.
Іван Мищак
160
Висвітленню архівного будівництва у розглядуваний період свої праці
присвятили і інші науковці. Так, російська дослідниця Т.І.Хорхордіна у своїй
монографії34 подає цікаву передісторію видання урядової постанови з архівної
справи 1956 року, яка почала етап хрущовської “відлиги” у архівній галузі. Вона ж
розглядає діяльність архівних установ по розсекречуванню фондів, аналізує ті
зміни, які сталися у архівному будівництві країни у 1950-х - на початку 1960-х рр.
Але Т.Хорхордіна досліджує історію архівної справи в СРСР, не торкаючись окремо
України.
Цілий ряд цікавих досліджень з даної проблеми зробили українські дослідники
вже після здобуття Україною незалежності. Значне зацікавлення вітчизняною істо-
рією посилило інтерес і до архівознавства в цілому та історії архівної справи
зокрема. Серед основних проблем, які досліджуються, у першу чергу слід виділити
розшук і повернення документів українських архівів, вивезених загарбниками у
роки війни. Цьому питанню присвятила свою працю американська дослідниця
П.К.Грімстед та український дослідник Г.Боряк. Їхня спільна праця і статті у
періодичній пресі 35 базуються на багатому джерельному матеріалі українських,
російських і німецьких архівів, що значно піднімає вагу самого дослідження.
Автори розглядають, якої шкоди завдала українським архівам війна, нищення
архівних фондів як німецькою, так і радянською стороною, пошук та повернення
архівних документів на Україну.
Ще однією цікавою темою є міжнародні зв’язки українських архівістів.
Висвітленню цього питання присвятив свої праці В.Лозицький36. Головну увагу він
зосередив на створенні МРА і вступі до неї АУ УРСР, та подальшій участі
українських архівістів у роботі міжнародних конференцій цієї організації. Дану
проблему досліджує С.І.Шевченко, який у своїй статті37 розглянув участь вітчизня-
них архівістів у роботі міжнародних архівних конференцій та співробітництво
українських і зарубіжних архівів у справі розшуку і передачі профільних
документів та їх фотокопій.
У праці Л.Лозенко38 розглянуто ті втрати, яких зазнали архіви України у
повоєнні роки внаслідок вивезення фондів до центральних державних архівів СРСР.
Стаття підготована на основі матеріалів поточного архіву Державного комітету
архівів України і дає уявлення про масштаби вивезення документів, більшість з яких
і досі перебуває в Росії.
Дослідниця Н.М.Христова опублікувала ряд статей і захистила кандидатську
дисертацію на тему «Науково-довідковий апарат архівів та рукописних підрозділів
бібліотек в Україні у 1920-1990 рр.»39. Вона розглянула діяльність архівів по
створенню НДА і, зокрема, каталогів у кінці 50-х - першій половині 60-х рр.
М.Г.Дубик у своїй дисертації «Архівна справа в окупованій Україні (1941-
1944 рр.)»40 окремий параграф виділила з’ясуванню збитків, яких зазнали державні
архіви України у роки війни та, частково, поверненню вивезених окупантами
архівних фондів.
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
161
Висвітленню археографічної діяльності архівних установ у повоєнний період
присвятили свої статті Ю.Прилепішева і М.Савченко41, розглянувши хід підготовки
та видання державними архівами республіки збірників документів та інших видань.
Проблему забезпечення держархівів України приміщеннями і зміцнення їх
матеріальної бази у розглядуваний період частково висвітлив М.І.Крячок у своїй
статті42, але його праця присвячена саме діяльності С.Д.Пількевича у даному
напрямку і хронологічно охоплює період його перебування на посаді начальника
АУ УРСР.
Питанню підготовки кадрів істориків-архівістів на кафедрі архівознавства
Київського університету ім. Тараса Шевченка присвятив ряд праць теперішній
завідувач кафедри професор Я.С.Калакура43. Зокрема, у своїй статті «Архівознавство
у шевченківському університеті», він простежує зародження і розвиток
архівознавчих студій у стінах університету. Велику увагу приділяє питанню
створення кафедри архівознавства та заходам перших викладачів по підготовці
кадрів архівістів на архівному відділі університету, розглядає діяльність кафедри на
протязі всього періоду існування аж до теперішнього часу.
Кілька статей з даної проблеми підготував автор цих рядків44, розглянувши хід
розбудови архівного господарства України у повоєнний період, комплектування і
впорядкування архівних фондів, проблему підготовки кадрів тощо.
Особливою заслугою у розробленні питань архівознавства останнього періоду
є підготовка і видання підручника з архівознавства під редакцією завідувача
кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка професора Я.С.Калакури45. У ньому
висвітлено найважливіші питання історії, теорії, та практики архівної справи.
Окремий розділ присвячено історії архівної справи в Україні з найдавніших часів і
до сьогодення. Про видатних діячів архівної справи розповідає довідник «Українську
архівісти»46, підготовлений ГАУ при Кабінеті Міністрів України. Найближчим
часом мають вийти з друку «Нариси з історії архівної справи в Україні». Ведеться
робота і над іншими виданнями. Головною особливістю праць сучасного періоду є
їхня висока об’єктивність, джерельна критика, неупередженість у висвітленні
розглядуваного процесу.
Таким чином, аналіз літератури з даної проблеми дає можливість нам
пересвідчитись у тому, що далеко не всі аспекти історії розвитку архівної справи у
повоєнний період висвітлені у достатній мірі, особливо враховуючи те, що коло
джерел на протязі останнього десятиріччя значно збільшилось, а це дає нам
можливість доповнити і, у деякій мірі, переглянути вже зроблені висновки.
Виходячи з цього слід сказати, що історія архівного будівництва у вказаний період
ще потребує детального дослідження.
1 Коновалова В Використання документальних матеріалів державних архівів УРСР для
народногосподарських цілей //Науково-інформаційний бюлетень АУ УРСР. 1947. №1. С.18-
22.
Іван Мищак
162
2 Про роботу кафедри архівознавства та допоміжних історичних дисциплін КДУ ім.
Т.Г.Шевченка //Там само. С.38-40.
3 Павлюк П. Архіви України в роки Великої Вітчизняної війни //Там само. 1948. №2. С.11-
14.
4 Неклеса Г. Впорядкування матеріалів у Закарпатському обласному державному архіві
//Там само. С.28-29.
5 Ярошенко А. Архівне будівництво в західних областях Української РСР // Там само. С. 23-
27; Его же. Архивы западных областей УССР к 10-летию воссоединения украинского
народа в едином Украинском советском государстве //Там само. 1950. №1. С.15-21; Его же.
Об организации и проведении совещаний в архивных органах и государственных архивах
УССР: (В порядке обсуждения) //Там само. 1952. №3. С.31-36.
6 Герасимчук Н., Клоков В., Сатова Т., Скорина В. Использование документальных
материалов государственных архивов УССР в народно-хозяйственных целях //Там само.
1951. №1. С.26-30.
7 Бутыч И. Использование документальных материалов государственных архивов УССР в
научных и народнохозяйственных целях //Там само. 1954. №2. С.31-42.
8 Новиченко М. Работа читального зала ЦГИА УССР //Там само. 1953. №1. С.37-39.
9 Пилькевич С. Д. О работе архивных органов и государственных архивов Украины
//Исторический архив. 1956. №2. С.208-211.
10 Пилькевич С. Д., Гринберг А. И. Архивное строительство в союзной республике УССР
//Там само. 1958. №3. С.199-205.
11 Пількевич С. Д. 40 років архівного будівництва на Україні //З історії архівного
будівництва на Україні: Зб. ст., присвячений 40-річчю Радянського архівного будівництва
на Україні. Харків. 1958. С. 3-27.
12 Пилькевич С. Д. Архивное дело в УССР //Вопрсы архивоведения. 1965. №3. С.16-26;
Його ж. Головні етапи розвитку архівної справи на Україні (1917-1965 рр.) //Історичні
джерела та їх використання. К., 1968. Вип.3. С.5-31; Його ж. Архівне будівництво на
Україні за роки Радянської влади //Архіви України. 1968. №6. С.13-20 та ін.
13 Пилькевич С. Архивное дело в Германской демократической республике //Научно-
информационный бюллетень АУ УССР. 1957. №1. С.82-87; Его же. Архивное дело в
Югославии //Там само. 1957. №3. С.75-80; Його ж. Міжнародна конференція круглого столу
//Там само. 1958. №2. С.55-60; Його ж. IV Міжнародний конгрес істориків-архівістів //Там
само. 1960. №6. С.3-6; Його ж. VI Міжнародна конференція Круглого Столу архівів //Там
само. 1961. №4. С.85; Його ж. VI Міжнародна конференція Круглого Столу архівів у
Варшаві //Там само. 1961. №5. С.30-33; Його ж. V Міжнародний конгрес істориків-
архівістів //Там само. 1965. №1. С.3-6.
14 Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні. 1917-1973. К., 1975. 271 с.
15 Мітюков О. Г. Архівна справа в Україні (Вступна стаття) //Державні архіви Української
РСР. Короткий довідник /Відпов. ред. О. Г. Мітюков. К., 1972. С.6- 32; Його ж. Питання
періодизації архівного будівництва на Україні //П’ята республіканська наукова конференція
істориків-архівістів, присвячена 50-річчю утворення СРСР. Матеріали. К., 1972. С.28-44;
Його ж. Здобутки і перспективи розвитку архівної справи в Українській РСР //Укр. іст.
журн. 1974. №11. С.3-10; Його ж. Діяльність архівних установ Української РСР у період
Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) //Архіви України. 1975. №2. С.9-18; Його ж. 60
років архівної справи в УРСР //Там само. 1978. №3. С.20-34 та ін.
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
163
16 Грінберг А. Й. Успіхи архівного будівництва в Українській РСР за роки Радянської влади
//Наукові записки КДУ. К., 1957. Т.XVI, вип. XII. С.123-130; Хміль Л. 40 років архівного
будівництва на Україні (інформаційне повідомлення) //Науково-інформаційний бюлетень
АУ УРСР. 1958. №3. С.15-23; Бутич І.Л. Архів - літопис народу (Матеріали на допомогу
лекторові). К., 1970. 20 с.; Вяликов В. И. Архивное строительство и государственные
архивы в Украинской ССР (1919-1960) //Государственные архивы и архивное дело в
союзных республиках: Учеб. пособие. М., 1971. С.36-53.
17 Лозенко Л. І., Кентій А. В. Архівне будівництво в УРСР (1919-1974) //Архіви України.
1978. №3. С.5-15.
18 Вайнбаум О. Т., Замковий П. В. Архівне будівництво в західних областях Української
РСР //З історії архівного будівництва… С.93-103; Глинський М. П. З історії архівного
будівництва в Західних областях УРСР //Друга республіканська наукова конференція з
архівознавства та інших історичних дисциплін. Перша секція. Архівознавство та
діловодство. К., 1965. С.217-234; Його ж. Архівна справа в Західних областях України у
роки Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) //Архіви України. №2. С.14-24; Радянське архівне
будівництво в західних областях УРСР //Там само. 1979. №5. С.16-22; Куцинда В. І.
Радянське архівне будівництво в західних областях УРСР //Там само. 1990. №1. С.5-9.
19 Третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних
історичних дисциплін. К., 1968. Перша секція. Архівознавство. 290 с.; Друга секція.
Спеціальні історичні дисципліни. 428 с.
20 Бунькова О. М., Кривошеєва О. О. До історії Центрального державного архіву Жовтневої
революції і соціалістичного будівництва УРСР //Там само. Перша секція. С.5-21; Врадій Н.
Ф. Центральний державний історичний архів УРСР у Львові //Там само. С.22-42 та ін.
21 Гудзенко П. Історики-архівісти України у дні Великої Вітчизняної війни //Науково-
інформаційний бюлетень АУ УРСР. 1958. №2. С.30-42.
22 Цаплин В. В. Возвращение в Советский Союз документов ГАФ (1945-1946 гг.)
//Музейное дело в СССР. М., 1976. С.184 -194; Його ж. Подвиг архивистов //Советские
архивы. 1968. №3. С.63-70; Його ж. Восстановление архивных фондов в период войны //Там
же. 1969. №3. С.22-29.
23 Максаков В. В. История и организация архивного дела в СССР (1917-1945 гг.). М., 1969.
431 с.; Його ж. Архивы и архивное дело СССР в годы Великой Отечественной войны 1941-
1945 гг. //Вопросы архивоведения. 1961. №2. С.3-13.
24 Максакова Л. В. Спасение культурных ценностей в годы Великой Отечественной войны.
М., 1990. 132 с.
25 Яковлев С. А. Подготовка архивистов в Киевском университете //Вопросы
архивоведения. 1962. №3. С.62-65; Стрельський В.І. Підготовка кадрів істориків-архівістів у
нашій республіці //Архіви України. 1978. №5. С.54-57; Замлинський В. О. Підготовка кадрів
архівістів на кафедрі джерелознавства та архівознавства Київського державного
університету ім. Т.Г.Шевченка //Там само. 1984. №4. С.7-11 та ін.
26 Мучинка А. Из опыта работы по повышению деловой квалификации //Научно-
информационный бюлетень АУ УССР. 1956. №4. С.72-74; Кириченко І. Підвищення
кваліфікації архівних кадрів //Там само. 1958. №1. С.50-53 та ін.
27 Коновалова В. Питання перебудови діяльності державних архівів у галузі комплектування
і наукової експертизи документальних матеріалів радянських установ //Там само. 1961. №1.
С.7-11; Її ж. Деякі питання комплектування державних архівів УРСР документальними
матеріалами //Там само. 1962. №6. С.6-12; Її ж. Методика і практика комплектування
Іван Мищак
164
держархівів документальними матеріалами та експертиза їх наукової цінності //Там само.
1963. №6. С.8-15; Метельська Л. Організація роботи по упорядкуванню документальних
матеріалів в архівах обласних установ //Там само. 1964. №3. С.31-32; Пшеничний Г.
Джерела комплектування Центрального державного архіву кінофотофонодокументів УРСР
кінодокументами //Там само. 1962. №6. С.12-18.
28 Бутич І. Л. Публікація документальних матеріалів архівними установами Української РСР
//З історії архівного будівництва на Україні… С.27-37; Його ж. Наукова робота державних
архівів Української РСР //Науково-інформаційний бюлетень АУ УРСР. 1958. №1. С.6-19 та
ін.
29 Мірошниченко Н. Використання документальних матеріалів державного архіву
Львівської області для народногосподарських цілей //Там само. 1958. №4. С.30-34;
Метельська Л. Документи державного архіву Вінницької області та їх використання //Там
само. 1958. №3. С.122-125 та ін.
30 Бутич І. Л. Назрілі питання роботи науково-довідкових бібліотек державних архівів
Української РСР //Там само. 1960. №5. С.39-43; Мокрицька О. Шевченківська виставка у
ЦДІА УРСР у Львові //Там само. 1961. №3. С.43-44; Латишева Л. Підготовка виставок
документальних матеріалів в Одеському облдержархіві //Там само. 1962. №5. С.29-33;
Вініковецький С. Організація роботи читального залу Вінницького облдержархіву //Там
само. 1965. №3. С.27-29 та ін.
31 Перший путівник по архівних фондах України //Там само. 1959. №2. С.76-84; Бутич І. Л.
Науково-методичну роботу на рівень сучасних завдань //Там само. 1959. №4. С.3-8; Кукреш
С. Створення предметно-тематичного каталога в ЦДІА УРСР у Києві //Там само. 1960. №2.
С.15-22; Його ж. Створення єдиної системи науково-довідкового апарату в державних
архівах України //Там само. 1964. №6. С.10-14; Неклеса Г. П. Научно-методическое
руководство архивами //Вопросы архивоведения. 1961. №3. С.26-30 та ін.
32 Дем’янченко І. Чехословацькі історики в Закарпатті //Науково-інформаційний бюлетень
АУ УРСР. 1958. №1. С.132-133; Попова Л. Документальні матеріали з історії України в
архівах Польської Народної Республіки //Там само. 1961. №1. С.64-71; Тодосіна О. Гості з
Вірменії //Там само. 1964. №5. С.110 та ін.
33 Кузьменко В. В. Інтернаціональні зв’язки архівних установ УРСР // Друга республі-
канська наукова конференція з архівознавства та інших історичних дисциплін. К., 1965.
С.73-89.
34 Хорхордина Т. И. История Отечества и архивы: 1917-1980 гг. М., 1994. 360 с.
35 Грімстед П. К. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни:
винищення архівів, бібліотек, музеїв /За участю Г.Боряка. К., 1992. 108 с; Боряк Г.В. У
рамках проекту “Доля культурних цінностей, вивезених з України під час Другої світової
війни” //Архіви України. 1993. №1/3. С.80-85; П.К.Грімстед. Нищення українських музеїв,
архівів, бібліотек у роки Другої світової війни //Пам’ятки України. 1994. №3/6. С.92-105.
36 Лозицький В. Україна в контексті міжнародного архівного співробітництва (до 50-річчя
Міжнародної ради архівів) //Архіви України. 1998. №1-6. С.86-92; Його ж. Історія
міжнародного архівного співробітництва (1898-1998 рр.). К., 1999. 130 с.
37 Шевченко С. І. С. Д. Пількевич і зарубіжні зв’язки українських архівістів у 60-70-х рр.
//Збірник на пошану Семена Даниловича Пількевича /Редкол. В.П.Ляхоцький (гол. ред.) та
ін. К., 1998. С. 80-89.
38 Лозенко Л. Архівні втрати України: вивезене до Росії //Пам’ятки України. 1994. №3-6.
С.87-91.
Історіографія розвитку архівної справи в Україні
165
39 Христова Н. М. Формування типо-видової структури науково-довідкового апарату
державних архівів україни у 50-60-х рр. //Там само. С.70-79; Її ж. До питання формування
системи каталогів у державних архівах та рукописних підрозділах бібліотек України
//Бібліотечний вісник. 1999. №3. С.8-13; Її ж. Науково-довідковий апарат архівів та
рукописних підрозділів бібліотек в Україні у 1920-1950 рр: Дис. … канд. іст. наук. К., 1999.
40 Дубик М. Г. Архівна справа в окупованій Україні (1941-1944 рр.): Дис. … канд. іст. наук.
К., 1997.
41 Прилепішева Ю. З історії підготовки міжреспубліканських та міжнародних збірників
документів (кінець 50-х - початок 80-х рр.) //Архіви України. 1998. №1/6. С.93-102;
Савченко М. З історії археографічної практики академічних і архівних установ України
повоєнних років //Студії з архівної справи та документознавства. К., 1999. Т.4. С.79-82.
42 Крячок М. І. Організаційна роль С. Д. Пількевича у забезпеченні666666 державних архівів
приміщеннями та розширенні їх мережі в Україні //Зб. на пошану Семена Даниловича
Пількевича… С. 25-42.
43 Калакура Я. С. Архівознавство у шевченківському університеті //Студії з архівної справи
та документознавства. К., 1999. Т.4. С.58-61; Його ж. Архівіст третього тисячоліття
//Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник /Редкол.
Р.Я.Пиріг (відп. ред.) та ін. К., 1999. Вип.1: Архів і особа. С. 37-45 та ін.
44 Мищак І. М. Діяльність оперативних груп Архівного управління України по збиранню
документальних матеріалів (1941-1944 рр.) //Історія України: Маловідомі імена, події,
факти: Зб. статей /П.Т.Тронько та ін. (відп. ред.). К., 1999. Вип.6. С.204-209; Його ж.
В.І.Стрельський як організатор підготовки істориків-архівістів //Архівознавство.
Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник /Редкол. Р.Я.Пиріг (відп.
ред.) та ін. К., 1999. Вип.1: Архів і особа. С.274-278; Його ж. З історії комплектування та
впорядкування архівів України у повоєнні роки //Там само. К., 2000. Вип.2: Архівознавчі
читання. С.173-182; Його ж. Відновлення та розвиток архівної системи України.
Реевакуація та реституція архівних матеріалів (1943-1945) //Вісник Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка. Історія. К., 2000. Вип.46. С.46- 50; Його
ж. Науково-видавнича діяльність архівних установ України (1944-1955) //Там само. К.,
2000. Вип.49. С.56-60.
45 Архівознавство: підручник для студентів історичних факультетів /Редкол. Я.С.Калакура
(гол. ред.) та ін. К., 1998. 316 с.
46 Українські архівісти: Біобібліографічний довідник /Упор. О.М.Коваль, І.Б.Матяш,
В.С.Шандра: У 3-х вип. К., 1999. Вип.1: (ХІХ-1930-ті рр.).368 с.
Світлана Костилєва
СТАНОВЛЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ (90-ті рр. ХХ ст.) У СВІТЛІ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Національний інформаційний простір, під яким науковці розуміють всю
сукупність інформаційних потоків національного та іноземного походження,
поширюваних на території України (друковані та електронні засоби масової
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210412 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:51Z |
| publishDate | 2002 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мищак, І. 2025-12-07T15:22:32Z 2002 Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) / І. Мищак // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 11. — С. 152-165. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210412 uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Проблемно-тематична історіографія Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) Мищак, І. Проблемно-тематична історіографія |
| title | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| title_full | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| title_fullStr | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| title_full_unstemmed | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| title_short | Історіографія розвитку архівної справи в Україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| title_sort | історіографія розвитку архівної справи в україні (1943 - середина 1960-х рр.) |
| topic | Проблемно-тематична історіографія |
| topic_facet | Проблемно-тематична історіографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210412 |
| work_keys_str_mv | AT miŝakí ístoríografíârozvitkuarhívnoíspravivukraíní1943seredina1960hrr |