Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств
В публікації розповідається про внесок евакуйованих під час війни з Української РСР промислових підприємств у забезпеченні Червоної Армії бойовою технікою та озброєнням. В публикации рассказывается о вкладе эвакуированных во время войны из Украинской ССР промышленных предприятий в обеспечение Красно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210445 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств / Г.Р. Мухаметдінов // Український історичний журнал. — 1990. — № 5. — С. 39–45. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859536159618629632 |
|---|---|
| author | Мухаметдінов, Г.Р. |
| author_facet | Мухаметдінов, Г.Р. |
| citation_txt | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств / Г.Р. Мухаметдінов // Український історичний журнал. — 1990. — № 5. — С. 39–45. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | В публікації розповідається про внесок евакуйованих під час війни з Української РСР промислових підприємств у забезпеченні Червоної Армії бойовою технікою та озброєнням.
В публикации рассказывается о вкладе эвакуированных во время войны из Украинской ССР промышленных предприятий в обеспечение Красной Армии боевой техникой и вооружением.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
Діяльність на Уралі евакуйованих з УРСР підприємств
лення України і Білорусії більшість чехословацьких патріотів, які во
ювали в партизанських загонах і з’єднаннях, що дислокувалися на
територіях цих радянських республік, продовжували боротьбу проти
фашизму в складі 1-го Чехословацького армійського корпусу в СРСР
або в партизанських формуваннях на території Чехословаччини. Участь
чехословацьких антифашистів у партизанському русі на тимчасово оку
пованих територіях СРСР мала велике інтернаціональне значення. Вона
гартувала бойову співдружність радянського і чехословацького народів
в боротьбі проти фашизму.
Одержано 21.06.88.
Освещаются вопросьі, связанньїе с участием чехословацких антифашистов в партизан
ених формированиях на территории Украйни и Белоруссии в годи Великой Отечест-
венной войньї. Приводится значительное количество имен интернационалистов из Че-
хословакии, которие вместе с советскими патриотами участвовали в борьбе против
гитлеризма.
Г. Р. Мухаметдінов (Уфа)
Виробнича діяльність на Уралі
колективів евакуйованих з УРСР підприємств
В публікації розповідається про внесок евакуйованих під час війни з Української
РСР промислових підприємств у забезпеченні Червоної Армії бойовою технікою та
озброєнням.
З нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз її командуван
ня розраховувало на те, що втрати продуктивних сил в окупованих
районах, у тому числі на Україні, підірвуть всю економіку Радянського
Союзу. За цих умов необхідно було в найкоротші строки демонтувати
устаткування у прифронтових районах і перебазувати його у східні
райони країни, зокрема на Урал.
Питання прийому й розміщення евакуйованих підприємств пору
шувалися в узагальнених працях з історії Уралу періоду Великої Віт
чизняної війни розвитку промисловості й робітничого класу цього
регіону в той час -. Ряд статей уральських істориків спеціально при
свячений дослідженню відбудови перебазованих заводів і фабрик1 2 3. В
них показано турботу партійних і радянських органів про найшвидше
введення в експлуатацію цих підприємств, забезпечення їх кадрами,
1 Урал — фронту.— М., 1985.— 344 с.
2 Васильєв А. Ф. Промьішленность Урала в годи Великой Отечественной
войньї: 1941—1945.— М., 1982.— 280 с.; Якунцов И. А. Рабочий класе Урала в годи
Великой Отечественной войньї (Партийное руководство репіением проблеми кадров).—
Иркутск, 1987.— 198 с.
3 Шерстнева Т. Д. Организаторская работа коммунистов Свердловска по
восстановлению звакуированних предприятий в 1941 —1942 гг. // Из истории партий-
ной организации города Свердловска : Труди Урал, политех. ин-та.— 1964.— № 140.
— С. 54—63; Краюшкина 3. М. Работа партийннх организаций по приему и вводу
в зкеплуатацию звакуированннх предприятий в период Отечественной войньї (На
матеріалах Пермской области) // Учен. зап. кафедр истории КПСС по полит. зконо-
мии Перм. гос. пед. ин-та.— 1971.— Т. 86.— С. 68—76; Павленко В. Д. Партяйньїе
организации Урала в борьбе за восстановление звакуированних предприятий в 1941 —
1942 гг. // Деятельность партийних организаций Урала по созданию материально-тех-
нической бази социализма: Сб. науч. трудов Челябин. гос. пед. ин-та.— 1981 —
■С. 127—142; та ін.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №5 39
Г. Р. Мухаметдінов
електроенергією, паливом і транспортом. Відзначається також роль
евакуйованих інженерів і техніків у зростанні технічної культури ро
бітників, удосконаленні технології виробництва. В цих статтях є деякий
фактичний матеріал, про передислоковані з України підприємства.
Однак він не систематизований і має уривчастий характер.
Трудящі Української РСР разом з іншими народами нашої країни
зробили чималий внесок трудовими ресурсами і коштами у створення
воєнно-промислової бази на Уралі. Цікаві відомості про це містяться
у фундаментальних працях з історії республіки періоду Великої Віт
чизняної війни 4, а також деяких статтях 5.
4 История Украинской ССР : В 10 т.— Т. 8.—Киев, 1984.— 639 с.; К о в а л ь М. В.
У горнилі війни : Співдружність українського народу з братніми народами
СРСР у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.).— К., 1972.— 155 с.; Ко
валь М. В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в
период Великой Отечественной войньї.— Киев, 1977.— 264 с.; Замлинский В. А.
Несокрушимое единство.— Киев, 1984.— 207 с.; Могучие источники победн: Социали-
стический патриотизм и интернационализм советских людей в годьі Великой Отечест
венной войньї,—Киев, 1984.—263 с.; Саженюк С. Н. Трудовий подвиг робітників
України у Великій Вітчизняній війні.— К, 1985.— 113 с.; та ін.
s Кондратюк И. И. Звакуация промьішленнмх предприятий Одессьі в 1941
году // Немеркнущий подвиг: Тезиси докладов науч. конф.—Киев, 1966.— С. 31—33;
Саженюк С. Н., Мазило В. М. Героїчний подвиг робітників України під час
евакуації промисловості на Схід (1941—1942 рр.) // Вісн. Київ, ун-ту. Сер. історія.—
К., 1968.— № 10; Кравчук М. И. Звакуация проммшленности Советской Украиньї
и развертьівание ее работм на востоке страньї — коллективнмй подвиг народов СССР Ц
Во главе нерушимого братства—Киев, 1985.— С. 238—243; та ін.
*“7 История Украинской ССР.— Т. 8.— С. 257.
• Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 161, оп. 6, спр. 1188, арк. 105.
’Васильєв А. Ф. Промншленность Урала в годьі Великой Отечественной
войньї: 1941—1945.— С. 44.
10 Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 4, оп. 37, спр. 193, арк. 19.
Разом з тим спеціальних досліджень щодо розміщення й відбудови
евакуйованих з УРСР підприємств, спільної праці їхніх колективів
з уральцями в ім’я Перемоги поки що немає. А тим часом Урал був
головним арсеналом фронту. Туди перебазувалися багато заводів і фаб
рик з України, на яких було зайнято 10—15% всіх промислових пра
цівників республіки 6~7. Автор даної публікації, спираючись на архівні
документи, матеріали газет і праці попередників, робить спробу якоюсь
мірою заповнити цю прогалину.
3 Української РСР було вивезено устаткування майже 550 великих
заводів і фабрик більш ніж ЗО галузей промисловості, а також 23
крупні будівельні організації. Значна їх частина прибула на Урал.
Потік евакуйованих до регіону заводів наростав з кожним днем. Це
викликало надзвичайну напругу в роботі транспорту. Так, на Сверд-,
донському залізничному вузлі у грудні 1941 р. щоденно розвантажува
ли 1070 вагонів з устаткуванням і матеріалами . Для цієї роботи, яка
тривала цілодобово, місцеві партійні та радянські органи виділяли
транспорт, мобілізували робітників, службовців, студентів, колгосп
ників з підводами. На розвантажуванні й монтажу одного із заводів,
який прибув з України у Пермську область, місцеві жителі відпрацю
вали 5 тис. людино-змін. Чкаловський обком ВКП(б) запропонував
керівництву Південно-Уральської залізниці надати Новокраматорсько-
му заводу важкого машинобудування, який прибув в Орськ, 45-тонний
кран для розвантажування устаткування . Трудовий героїзм при при
йомі евакуйованих заводів і фабрик виявляли всі — і прибулі з Ук
раїни, і уральські робітники та службовці.
8
9
Місцеві партійні й радянські працівники оперативно організовували
розміщення перебазованих підприємств. Останнім виділялися приміщен
ня недобудованих підприємств і цехів, вузів, шкіл, магазинів, складів.
Так, у Свердловськ на виробничу площу Верх-Ісетського металургійно
го заводу в середині 1941 р. був евакуйований з Києва завод «Укрка-
бель» — 794 одиниці устаткування й 437 робітників 10. Виділеної терито
40 ISSN 0130—5247. У up. іст. жури., 1990, Л6 5
Діяльність на Уралі евакуйованих з УРСР підприємств
рії не вистачало. Якщо до війни київський завод мав 12 тис. кв. м
виробничої площі, то на Верх-Ісетському заводі йому було надано
7,3 тис. кв. м Через це необхідно було розширити деякі цехи, по
будувати ряд нових. 18 серпня 1941 р. Свердловський міськком ВКП(б)
прийняв постанову «Про будівництво заводу «Візкабель» (так почало
називатися київське підприємство). Верх-Ісетський металургійний за
вод повинен був виділити для цього необхідний транспорт, робочу силу,
матеріали. Крім того, артіль «Красний строитель» направила 12 тес
лярів і 8 каменярів. З ремісничого училища № 3 прибували групи
слюсарів з 25 чол. та мулярів з 10 чол.11 12
11 Там же, спр. 210, арк. 2.
12 Там же, ф. 161, оп. 6, спр. 1123, арк. 13—14.
13 Цит. за: Киевщина в годн Великой Отечественной войньї. 1941—1945: Сб. до-
кументов.— Киев, 1963.— С. 398.
14 Верх-Исетский металлургический.— Свердловск, 1972.— С. 109.
15 Саженюк С. Н. Трудовий подвиг робітників України у Великій Вітчизняній
війні.— К., 1985.— С. 67; Парт. арх. Челябін. обкому К.ПРС, ф. 234, оп. 15, спр. 49,
арк. 102—103.
16 Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 483, оп. З, спр. 58, арк. 146.
17 Челябинский рабочий.— 1942.— 20 янв.
Потреби фронту вимагали різкого скорочення строків будівництва
й швидкого введення в дію підприємств. Був розроблений графік бу
дівельних і монтажних робіт. Партійний і профспілковий комітети очо
лили соціалістичне змагання за дострокове виконання цього завдання.
Всі бригади переводилися на відрядну оплату праці, була розроблена
система преміювання за перевиконання норм виробітку. Разом з бу
дівельниками копали котловани і зводили стіни цехів робітники заводу.
Працювали вони з величезним ентузіазмом, виконуючи і перевиконую
чи встановлені завдання. Начальник цеху, депутат Верховної Ради
СРСР П. Гусятникова відзначала: «З першого ж дня приїзду на нове
місце київські кабельники стали енергійно збирати верстати, агрегати.
День і ніч, не знаючи втоми, працювали вони, а разом з ними їхні
жінки, сини, дочки...» 13. На допомогу робітникам і будівельникам прий
шли більш ніж 1 тис. студентів міста 14. Міськком і Молотовський
райком ВКП(б) постійно контролювали хід будівництва, подавали
необхідну допомогу. В результаті героїчної праці робітників і службов
ців завод з 1 вересня 1941 р. почав випускати продукцію.
Ряд підприємств були об’єднані із спорідненими заводами і фабри
ками (місцевими або евакуйованими). Так, київська взуттєва фабрика
№ 4, прибувши на станцію Кунгур Пермської залізниці, об’єдналася
з вітебською взуттєвою фабрикою «Красний Октябрь», поклавши та
ким чином початок новому підприємству. 34 промислові об’єкти (3387
вагонів устаткування) розмістилися на території Магнітогорського ме
талургійного комбінату. 19 з них були передислоковані з України:
Дніпропетровський завод ім. Петровського, Дніпровський ім. Дзержин-
ського, «Запоріжсталь», криворізький завод «Комуніст» та ін.15 16 17 Ко
лективи Харківського заводу ім. Комінтерну й Маріупольського заводу
ім. Ілліча влилися в трудову сім’ю Уральського вагонобудівного заводу.
З цими підприємствами до Нижнього Тагіла прибули більш ніж 36 тис.
робітників, службовців і членів їх сімей. Для розселення цих людей
вагонобудівний завод виділив 6 автомашин, надав їм квартири, гур
тожитки ,6. Таким чином утворився Уральський танковий завод. Під
приємства «Електрошнур» з Одеси, «Винилпровод» з Подільська та
«Злектропровод» з Москви поклали початок Уфімському кабельно
му заводу.
Газета «Челябинский рабочий» писала в ті дні: «Найпершим обо
в’язком партійних, радянських і господарських організацій — допомог
ти колективам евакуйованих заводів, які щойно прибувають, швидше
розміститися, відбудувати підприємства, негайно почати випуск продук
ції» |7. Введення в дію цих промислових об’єктів було предметом що
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №5 41
Г. Р. Мухаметдінов
денної турботи партійних і радянських органів Уралу. Так, плену
Чкаловського міськкому ВКП(б) у грудні 1941 р. обговорив питань
«Про розміщення, монтаж і пуск підприємств, евакуйованих у м. Чк;
лов з прифронтової смуги» і зобов’язав, зокрема, первинні партій!
організації взяти під неослабний контроль виконання воєнних замо:
день 18. Пленум Башкирського обкому партії (лютий 1942 р.) націль
міськкоми й райкоми на якнайшвидше завершення монтажу устатк
вання, доручив бюро обкому ВКП(б) «взяти під щоденний контро;
будівництво нових підприємств, відбудову й пуск в експлуатацію ев
куйованих підприємств у строки, встановлені урядом» 19.
18 Центр, парт. арх. Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, ф. 17, оп.
спр. 3820, арк. 132.
19 Резолюции областньїх конференцій Башкирской партийной организации и п
нумов обкома КПСС (1941—1960 гг.).— Уфа, 1962.— С. 43.
20 Парт. арх. Башкир, обкому КПРС, ф. 122, оп. 21, спр. 114, арк. 8, 9.
21 Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 1667, on. 1, спр. 18, арк. 168—169.
У м. Стерлітамак було евакуйовано устаткування Одеського ве
статобудівного заводу ім. В. І. Леніна. Цьому підприємству над а/
виробничі площі заводу нафтоустаткування, який будувався. Бю}
Башкирського обкому ВКП(б) на початку жовтня обговорило питані
«Про пуск верстатобудівного заводу імені В. І. Леніна (м. Стерлітамаї
і будівництво цехів заводу». Воно зобов’язало Держплан Башки
ської АРСР виділяти щомісячно з цегельних заводів по 150 ти
штук цегли, з Тавтиманівського цегельного заводу — 25 тис. штук вс
нетривкої цегли. Уфімський моторобудівний завод повинен був забе
печити завод крупним литтям до 200—250 т щомісячно 20 21. Поруч з б
дівельниками працювали робітники заводу. Вже наприкінці жовті
1941 р. підприємство почало випускати верстати.
З Харківського електромеханічного заводу устаткування було евак
йовано до 5 міст Росії — Ульяновська, Чебоксарів, Свердловська, К
мерово та Уфи. На базі його цехів у роки війни утворилися самостій
підприємства. В Уфу устаткування з Харкова почало надходити у жое
ні 1941 р. Інженери, техніки, кваліфіковані робітники перетворювали
на якийсь час у бетонників, землекопів, теслярів. У грудні 1941
Уфімський електроапаратний завод почав працювати. Нерідко був а.
так, що будівельники ще зводили стіни корпусів підприємств, а роб
ники вже монтували устаткування і приступали до випуску продукц
На будівництві евакуйованих підприємств зміцнювалася друж
робітників і службовців різних національностей, згуртованих єдине
метою — перемогти фашистських загарбників. На Першоуральський ь
вотрубний завод було передислоковано устаткування Нікопольське
Південнотрубного заводу, Дніпропетровського трубопрокатного заво
ім. В. І. Леніна, Нижнєдніпровського трубопрокатного ім. К- Лібкнех
й заводу ім. В. Куйбишева з Маріуполя. Останній ешелон з устаткува
ням прибув на завод 7 вересня 1941 р. Для його розміщення необхід
було побудувати новий балонний цех. Партбюро заводу обговори
питання про хід монтажних робіт і підготовку до пуску цеху. Б
розроблений графік робіт по будівництву й монтажу устаткувані
Партбюро зобов’язало всіх комуністів працювати на будівництві
Інженери, службовці, кваліфіковані робітники самовіддано прав
вали на будівництві цеху. Велику допомогу в його організації та осі
енні нових видів продукції подавали Свердловський обком і Пери
уральський міськком партії. На будівництві цеху ударно трудиk
колектив уральського тресту «Трубстрой».
Першоуральськ зустрів українських трубопрокатників коротк
уральською осінню, а потім суворою зимою. Морози досягали 50 гра,
сів. Далеко від своїх домівок робітники й службовці разом з ура.
цями робили все від них залежне для розгрому ворога. 5 жовтня бу
відковано перший уральський балон, а у жовтні—листопаді цех і
42 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, А
Діяльність на Уралі евакуйованих з УРСР підприємств
пустив 1320, грудні — 1878 балонів. Наприкінці 1941 р. почав діяти
другий прогін цеху. В ньому було освоєно виробництво авіабомб, «ка
тюш», іншої оборонної продукції22.
22 Братством сильньї. О дружбе и сотрудничестве трудящихся Днепропетровщини
и других областей и республик СССР. 1917—1982: Сб. документов и материалов.—
Днепропетровск, 1982.— С. 82—83.
23 Центр, держ. арх. нар. госп-ва СРСР, ф. 8878, он. 2, сир. 396, арк. 7, 15;
Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 4, он. 38, спр. 115, арк. 163, 164.
и Анимица Е. Борода Среднего Урала.— Свердловск, 1975.— С. 66; Парт,
арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 4, оп. 40, спр. 112, арк. 85.
25 Парт. арх. Оренбур. обкому КПРС, ф. 371, оп. 6, спр. 167, арк. 31—34.
26 Парт. арх. Курган, обкому КПРС, ф. 166, on. 1, спр. 16, арк. 14.
27 Центр, держ. арх. Башкир. АРСР, ф. 4598, on. 1, спр. 1, арк. 14; спр. 2, арк.
22; спр. 7, арк. 60.
Порівняно з 1940 р. випуск продукції на заводі в 1941 р. зріс
у 2 рази. Тільки за друге півріччя останнього року був освоєний про
кат 57 нових видів і розмірів труб для мінометів, фугасних і бронебій
них снарядів і «катюш». За короткий час було підготовлено 572 нових
робітники 23. Все це досягалося героїчною працею всього багатонаціо
нального колективу трубопрокатників.
За зразкове виконання завдань Державного Комітету Оборони по
виробництву і освоєнню труб для оборонної промисловості країни завод
у січні 1942 р. був нагороджений орденом Леніна. За роки війни обсяг
виробництва збільшився у 8 разів, було налагоджено випуск 129 нових
видів труб із спеціальної сталі для танкової, авіаційної та артилерій
ської промисловості24.
Разом з евакуйованими підприємствами прибувало звичайно не
більш як ЗО—40% виробничого персоналу. Перебазовані заводи й фаб
рики потребували поповнення їх трудовими ресурсами з місцевого на
селення. За призовом партійних і радянських організацій Уралу до
верстатів стали домогосподарки, студенти, пенсіонери.
Новому поповненню робітничого класу необхідно було швидко опа
нувати заводські професії. Велику допомогу в цьому їм подавали ква
ліфіковані робітники, які прибули з Києва, Харкова, Одеси, Черкас,
Дніпропетровська, Запоріжжя. Евакуйовані робітники брали шефство
над новачками, працювали з ними на один наряд, ставали наставни
ками молоді, сприяли росту національних кадрів робітників.
У вересні 1941 р. до Орська прибув Дніпропетровський машино
будівний завод ім. К- Ворошилова з 30% своїх робітників. Питання
про підготовку нових кадрів обговорювалося на засіданнях партбюро
цього підприємства, цехових партзборах. У їх навчанні взяли участь
103 кваліфіковані робітники, 37 інженерно-технічні працівників. До се
редини березня 1942 р. було підготовлено 554 стругальників, шліфу
вальників, токарів, слюсарів-лекальників, робітників інших спеціаль
ностей 25.
Місцеві партійні й радянські органи, керівництво прибулих під
приємств наполегливо працювали з новим робітничим поповненням,
готували з нього основний кістяк кваліфікованих робітників. У квітні
1943 р. бюро Курганського обкому ВКП(б) обговорило питання про
виробниче навчання робітників на Курганському заводі деревообробних
станків, створеному на базі евакуйованого з Черкас заводу «Продмаш».
Відзначалося, що необхідно широко популяризувати досвід кадрових
робітників України, які добилися найкращих результатів у підготовці
нових кадрів 26.
Велика увага підготовці кваліфікованих кадрів робітників і техні
ків з місцевих жителів -г- башкирів, татар, чувашів, мордвинів — при
ділялася на Стерлітамакському верстатобудівному заводі. При ньому
були відкриті технікум і ремісниче училище. Застосовувалися й інші
форми навчання. В 1941 р. робітничі спеціальності набували 268 чол.,
1942 р,— 504, 1944 р — 229, 1945 р,— 83 чол. 27
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №5 43
Г. Р. Мухаметдінов
Поступово серед робітників заводу зростала частка місцевих кад
рів: у 1943 р. вона становила 68%, 1944 р.— 78,3, а наприкінці 1945 р.—
83,1 % усіх працюючих 2а.
Прибулі заводські колективи, маючи славні революційні й трудові
традиції, високий рівень професійної підготовки, сприяли культурно-
технічному росту місцевих кадрів робітників, пропагували передові ме
тоди праці. Газета «Уральский рабочий» відзначала: «Сюди, на Урал,
принесли свою високу трудову культуру, свої досконалі методи праці
знатний бурильник Криворіжжя Семиволос і ленінградець Босий, дні-
пропетровець Сороковий... Завдання партійних та інших організацій
Уралу, завдання господарських керівників Уралу — цю передову тру
дову культуру, передові навички зробити надбанням усіх трудящих
Уралу, підняти культуру праці всіх підприємств, всіх галузей госпо
дарства Уралу до рівня культури цих передових людей»28 29.
28 Там же, спр. 4, арк. 16; спр. 5, арк. 58; спр. 7, арк. 57.
29 Уральский рабочий.— 1943.— 3 янв.
30 Губахинский рабочий.— 1942.— 15 февр.
31 Магнитострой.— 1943.— 2 марта; 29 мая.
32 Новая историческая общность людей: сущность, формирование, развитие.— М.,
1976.—С. 151.
33 Парт. арх. Челябін. обкому КПРС, ф. 124, оп. З, спр. ЗО, арк. 424.
34 X а в и н А. Великое перемещение индустрии // Новьій мир.— 1948.— № 6.
— С. 274.
33 Васильєв А. Ф. Промьшіленность Урала в годьі Вели кой Отечественной
войни.— С. 267.
Водночас уральські робітники передавали евакуйованим свій ви
робничий досвід, навчали їх працювати в умовах регіону.
На шахту ім. Урицького Кизелівського вугільного басейну прибули
гірники з Донбасу. Бригадир прохідників Л. Благодаров розповів їм
про розміщення гірничих виробок потужність пластів, особливості умов
праці, показав на практиці застосування передових методів роботи.
В результаті донбасівці швидко освоїлися з працею в умовах Уралу,
почали виконувати і перевиконувати норми виробітку 30.
На Урал приїхало багато випускників ремісничих училищ і шкіл
ФЗН України, які навчалися в уральських робітників секретам профе
сійної майстерностіЗІ.
На евакуйованих підприємствах проводилася велика робота по
згуртуванню багатонаціональних трудових колективів, інтернаціональ
ному вихованню робітників і службовців. Кіровський завод з Ленін
града, Харківський дизельний, московські верстатобудівні заводи «Ди
намо» і «Красний пролетарий» були евакуйовані на Челябінський
тракторний завод. Вони утворили єдине підприємство, назване в народі
Танкоградом. На ньому працювали майже 40 тис. чол. 55 національно
стей 32, у тому числі 75,6%—росіян, 7,2 — українців, 5,2 — євреїв,
4,5 — татар, 1,5 — башкирів, 0,9 % —білорусів, а також латиші, чуваші,
марійці, узбеки, естонці, туркмени та ін.33
Завдяки зусиллям багатонаціонального колективу завод в короткі
строки освоїв серійне виробництво 13 типів танків і самохідних гармат,
6 типів танкових моторів 34. За роки війни Червона Армія одержала
18 тис. танків і самохідних артилерійських установок, 48,5 тис. танко
вих дизельних двигунів, 85 тис. комплектів паливної апаратури. Завод
ський колектив 33 рази завойовував першість у Всесоюзному соціалі
стичному змаганні. Після закінчення війни заводу на вічне зберігання
передали три перехідних Червоних прапори ДКО і Наркомату танкової
промисловості СРСР 35.
До Нижнього Тагілу були евакуйовані криворізькі металургійний і
коксохімічний заводи, Харківський завод ім. Комінтерну, Маріуполь
ський ім. Ілліча та ін.
Завдяки високій організованості підприємства міста в 1943 р. дали
країні й фронту чавуну на 25% більше, ніж у 1942 р., сталі — на 37,
44 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 5
Гербові відзнаки та прапорові барви України
прокату — на 43, танків — на 50, боєприпасів — на 21% 36. За роки
війни Нижній Тагіл дав Батьківщині майже 35 тис. танків, 4 278 тис. т
чавуну, 924 тис. т сталі, 532 тис. т прокату37.
* Закінчення. Початок див.: Укр. іст. журн.— 1990.— № 4.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 5 45
Таким чином, колективи евакуйованих з Української РСР підпри
ємств зробили значний внесок у забезпечення Червоної Армії бойовою
технікою та озброєнням. Спільні зусилля уральських та українських
трудящих спрямовувалися на ефективне використання устаткування,
досягнення переваги у бойовій техніці над ворогом. «Пройдуть роки,—
писала в ті тяжкі дні газета «Челябинский рабочий»,— народ-перемо-
жець створить історію Вітчизняної війни проти фашистських загарбни
ків. У цій книзі слави і подвигів кращих синів нашої Батьківщини
знайдуть почесне місце й імена бійців трудового фронту»38. Багато
нині прославлених на Уралі заводів і фабрик ведуть свій родовід від
перебазованих з України підприємств. Між багатьма уральськими та
українськими заводами існують міцні дружні зв’язки. В нинішніх їхніх
успіхах є і крихта праці бійців трудового фронту часів Великої Віт
чизняної війни.
36 Парт. арх. Свердлов, обкому КПРС, ф. 483, оп. З, спр. 100, 9. (Підрах. авт.).
37 Тагильский рабочий.—1982.— 17 дек.
38 Челябинский рабочий.— 1941.— 27 нояб.
Одержано 10.05.89.
В публикации рассказьівается о вкладе звакуированннх во время войнм из Украин-
ской ССР промьішленньїх предприятий в обеспечение Красной Армии боевой техникой
и вооружением.
З досліджень у галузі
спеціальних історичних дисциплін
К. Ю. Гломозда (Київ), Д. Б. Яневський (Київ)
Історичні гербові відзнаки
та прапорові барви України *
В умовах, коли в суспільстві глибоко усвідомлюється необхідність не декларованого,
а справжнього розв’язування національного питання, закономірно зростає інтерес і до
зовнішніх атрибутів кожного етносу, його державності, до історії тих символів,
навколо яких гуртувалися, яких шанували далекі й близькі предки. Ряд питань,
пов’язаних з історією української національно-державної символіки, розглядається в
даному повідомленні.
Знамена козацтва
Новий етап у розвитку символіки на Україні пов’язаний з виник
ненням козацтва, Визвольною війною та зародженням нової держав
ності.
Серед козацьких прапорів найчастіше зустрічаються прямокутні й
трапецієвидні полотнища. Відзнаки дрібних підрозділів були пере
важно трикутними. На них превалювали різні відтінки червоного ко-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210445 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:27Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мухаметдінов, Г.Р. 2025-12-09T21:15:17Z 1990 Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств / Г.Р. Мухаметдінов // Український історичний журнал. — 1990. — № 5. — С. 39–45. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210445 В публікації розповідається про внесок евакуйованих під час війни з Української РСР промислових підприємств у забезпеченні Червоної Армії бойовою технікою та озброєнням. В публикации рассказывается о вкладе эвакуированных во время войны из Украинской ССР промышленных предприятий в обеспечение Красной Армии боевой техникой и вооружением. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств Производственная деятельность на Урале коллективов эвакуированных из УССР предприятий Article published earlier |
| spellingShingle | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств Мухаметдінов, Г.Р. Повідомлення |
| title | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств |
| title_alt | Производственная деятельность на Урале коллективов эвакуированных из УССР предприятий |
| title_full | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств |
| title_fullStr | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств |
| title_full_unstemmed | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств |
| title_short | Виробнича діяльність на Уралі колективів евакуйованих з УРСР підприємств |
| title_sort | виробнича діяльність на уралі колективів евакуйованих з урср підприємств |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210445 |
| work_keys_str_mv | AT muhametdínovgr virobničadíâlʹnístʹnauralíkolektivívevakuiovanihzursrpídpriêmstv AT muhametdínovgr proizvodstvennaâdeâtelʹnostʹnauralekollektivovévakuirovannyhizussrpredpriâtii |