Поступи Великого Октября
Рецензія на видання: Поступь Великого Октября: Из истории революционных и трудових традиций советского рабочего класса Юга Украины / Под ред. 3. В. Першиной. К.; Одесса: Вища шк., 1989.— 208 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210461 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поступи Великого Октября / П.М. Шморгун, Л.Я. Лук'янчук // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 144–146. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859763991701618688 |
|---|---|
| author | Шморгун, П.М. Лук'янчук, Л.Я. |
| author_facet | Шморгун, П.М. Лук'янчук, Л.Я. |
| citation_txt | Поступи Великого Октября / П.М. Шморгун, Л.Я. Лук'янчук // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 144–146. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на видання: Поступь Великого Октября: Из истории революционных и трудових традиций советского рабочего класса Юга Украины / Под ред. 3. В. Першиной.
К.; Одесса: Вища шк., 1989.— 208 с.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
Наведені Я. П. Нагорною факти і поло
ження свідчать про глибоку віру Леніна
в гуманістичний потенціал Жовтня. Навіть
в роки громадянської війни він робив все
можливе для реалізації гуманістичного по
тенціалу революції, оскільки був перекона
ний, що пролетарським революціонерам по
чуття помсти чуже, навіть по відношенню
до класових ворогів. Цілком справедливо
робиться наголос: ніяка велика мета не мо
же виправдати негідних вчинків для її до
сягнення. Це один з важливих уроків, які
нам дала історія.
В полі зору автора знаходиться також
характеристика тих засобів, які допомогали
Леніну отримувати перемогу в ідейних по
єдинках. Важливою запорукою цих пере
мог, вказується в дослідженні, була абсо
лютна чесність в полеміці. Вчитуючись у
сторінки книги, ми проходимо шлях від по
становки питання, через заперечення опо
нентів, співставлений доказів і контрдока-
зів до логічно обгрунтованих висновків.
Особливою темою в книзі, яка присутня
в усіх її розділах, а особливо в заключній
частині, є значення ленінських уроків прав
ди для теорії і практики перебудови і но
вого бачення соціалізму. В процесі пере
будови, цілком логічно стверджує автор,
нам Ленін особливо потрібен. «Ми діємо
за Леніним,— підкреслив М. С. Горба
чов.— А діяти за Леніним, значить дослід
жувати, як майбутнє виростає з нинішньої
дійсності. І відповідно до цього будувати
свої плани»3.
3 Там же — 28 листопада.
Рецензована книга — серйозна спроба
заглянути в творчу лабораторію В. І. Ле
ніна. Узагальнений в ній образ Леніна —
полеміста збуджує думку, змушує замисли
тися. Все це надає роботі Л. П. Нагорної
актуального значення, робить її співзвуч
ною нинішнім реаліям перебудови.
О. Д. ЗУБАЛІИ (Київ),
М. В. ТРАФ’ЯК (Тернопіль)
Лоступь Великого Октября:
Из истории революционньїх
и трудових традиций советского
рабочего класса Юга Украиньї
/Под ред. 3. В. Першиной.
К.; Одесса: Вища шк„ 1989.— 208 с.
Нещодавно побачила світ колективна мо
нографія одеських учених, які зробили
спробу висвітлити весь процес становлен
ня, розвитку й збагачення революційних
і трудових традицій робітничого класу на
матеріалах Півдня України (сучасних
Одеської, Миколаївської, Херсонської та
Кіровоградської областей). Автори даної
книги спираються на досягнення своїх по
передників, широко використовують дослід
ження, присвячені як загальносоюзним, так
і республіканським, місцевим темам. Проте
дуже вже стисло подали вони огляд наяв
ної літератури, який має характер скоріше
бібліографії, ніж історіографії. Трохи до
кладніше зроблено джерелознавчий огляд,
але й тут бракує належної фундаменталь
ності. Тим чином дослідникам було що ска
зати, оскільки вони використали широке
коло джерел, виявлених не тільки в місце
вих державних і партійних архівосховищах,
а й у чотирьох всесоюзних і кількох рес
публіканських. Саме така багата джерель
на основа й дала можливість авторському
колективу створити оригінальне наукове
дослідження.
Вчені творчо підійшли до вивчення, про
паганди й використання традицій радян
ського робітничого класу, прагнули розгля
дати їх становлення і збагачення як склад
ний, діалектично суперечний і тривалий
процес, не сумісний з формалізмом, догма
тизмом і псевдоноваторством. Дослідники
справедливо наголошують на необхідності
чітко дотримуватися марксистських прин
ципів історизму і партійності у підході
до традицій.
144
Автори вміло і доказово полемізують з
окремими своїми попередниками, зокрема
з В. Д. Плаховим, який писав про те, що
класові традиції пролетаріату стають рево
люційними тільки з часом, «з розвитком
класової свідомості й революційної теорії,
яка дедалі більше оволодіває розумом ро
бітників» •. Вони визнають важливу роль
усвідомлення робітничим класом своєї іс
торичної місії та поєднання масового про
летарського руху з теорією наукового со
ціалізму. Водночас дослідники показують
нерозривний зв’язок зародження револю
ційних традицій пролетаріату з початковим
етапом робітничого руху, коли відбуваєть
ся визрівання тих його рис і якостей, які
підготували трудящих Росії до сприйняття
ідей наукового соціалізму, обумовили не
бачено швидкі темпи цього процесу. Пере
конливим свідченням цього є історія ство
реного в Одесі «Південноросійського союзу
робітників» (1875 р.), який мав революцій
ний, політичний, а не реформістський, тред-
юніоністський характер. Автори досить до
кладно висвітлюють діяльність цієї органі
зації. Однак чомусь вони зовсім не згада
ли пізніші пролетарські об’єднання — «Союз
миколаївських робітників», Одеський і Ми
колаївський комітети РСДРП. Ні слова не
сказано в монографії про І з’їзд РСДРП,
який став основоположним в історії КПРС.
Дальший розвиток революційних і бойо
вих традицій робітничого класу проходив
на пролетарському етапі визвольного руху.
Визначальну роль у цьому процесі відігра
вала марксистська партія пролетаріату Ро
сії. Автори на численних прикладах пока
зують активну участь робітників промис
лових центрів Півдня України у першій ро
сійській революції, розгортання творчої са-
1 Цит. за: Плах о в В. Д. Традиции и
общество: Опьіт философско-социологичес-
кого исследования.— М., 1982.— С. 139.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 4
Критика та бібліографія
модіяльності пролетарських мас, що вияви
лось у створенні Рад робітничих депутатів
і профспілок, проведенні демонстрацій, мі
тингів і страйків солідарності з виступами
трудящих столиці. Однак дещо ширше й
повніше слід було, на наш погляд, висвіт
лити питання про початок формування
бойових традицій пролетаріату, коли пер
ші робітничі дружини брали участь у зброй
них сутичках з поліцією та чорносотенця
ми в жовтневі дні 1905 р„ і почали готу
ватися до збройного повстання, яке не від
булося на Півдні України з вини меншови
ків та інших непролетарських партій.
У зв’язку з цим, очевидно, варто було б
і до підзаголовку монографії включити
згадку щодо пролетарських бойових тра
дицій, бо вони займали важливе місце у
боротьбі робітничого класу за краще май
бутнє. В радянській науковій літературі
формування передових традицій пролета
ріату завжди розглядається як триєдиний
процес. Автори ж намагаються твердити
про якесь трансформування революційних
традицій у бойові, коли завоювання Жовт
ня довелося захищати в роки громадян
ської та Великої Вітчизняної воєн, а також
у трудові — в період соціалістичного будів
ництва (с. 73). Проте всі ці традиції існу
ють у комплексі, нерозривній єдності, хоча
й виявляються не однаковою мірою, а
залежно від обставин, конкретних умов
буття.
Важливим етапом у випробуванні міцно
сті революційних традицій робітничого кла
су став Великий Жовтень. У монографії
показано високу згуртованість, політичну
самосвідомість, "дисциплінованість, героїзм
пролетаріату, який під керівництвом біль
шовиків вів самовіддану боротьбу за вста
новлення влади Рад, проти внутрішньої
контрреволюції, зокрема на Півдні Украї
ни. Автори підкреслюють значення допо
моги у цій справі Центрального Комітету
більшовицької партії та особисто В. І. Ле
ніна. Варто було б згадати і про додаткові
труднощі цієї боротьби, пов’язані з пев-
ною слабкістю сил більшовиків у даному
регіоні. Це пояснюється, зокрема, трива
лим періодом їх спільного перебування з
меншовиками-оборонцями в єдиних органі
заціях РСДРП. У книзі відзначається, що
«в червні 1917 р. відбулося організаційне
розмежування більшовиків і меншовиків у
містах Півдня України» (с. 57). Тим часом
у червні таке розмежування відбулося тіль
ки в Одесі, а в Миколаєві воно сталося у
серпні, Єлисаветграді та Херсоні — у ве
ресні 1917 р.2 В інших невеликих містах
більшовики відділилися від меншовиків ще
пізніше.
2 Великая Октябрьская социалистическая
революция и победа Советской власти на
Украине: Хроника важнейших историко-
партийннх и революционннх собьітий. В 2
ч.— Киев, 1977.— ц. 1—С. 424, 432, 553.
Після переможного закінчення громадян
ської війни почалася нова сторінка в істо
рії збагачення передових традицій робіт
ничого класу, коли на перший план постали
нові завдання, здійснення ленінського пла
ну соціалістичного будівництва. Автори по
казують наростання трудової активності
робітників, наводять імена передовиків, які
ще в 1922—1923 рр. були удостоєні висо
кого звання Героя праці та нагороджені
орденами Трудового Червоного Прапора
УСРР. У монографії містяться факти про
організацію ударних бригад, розгортання
масового соціалістичного змагання, стаха-
новського руху. Разом з тим відзначаються
і негативні моменти в цьому процесі, штуч
не завищення числа ударників і стаханов-
ців, погоня за окремими рекордами, ство
рення «тепличних» умов для деяких пере
довиків тощо. Наприкінці 20 — на початку
30-х років було допущено відступ від ле
нінських принципів соціалістичного будів
ництва, в умовах культу особи Сталіна
створювалась атмосфера загальної підозрі
лості, ворожнечі, нетерпимості, яка штуч
но підігрівалася псевдонауковою теорією
про загострення класової боротьби у ході
будівництва соціалізму.
Значна увага в книзі приділяється фор
муванню інтернаціональних традицій ро
бітничого класу, висвітленню діяльності у
цій галузі партійних, профспілкових і ком
сомольських організацій, секцій МОДР,
зміцненню міжнародних зв’язків, організа
ції допомоги республіканській Іспанії.
Слід було, однак, докладніше висвітлити
питання боротьби робітників проти агре
сивних дій фашистських держав в Європі,
Азії та Африці, а не обмежуватися загаль
ними фразами про організацію зборів і
мітингів протесту. В цьому зв’язку непра
вомірним виглядає висновок про те, що
дана традиція робітничого класу одержала
дальше продовження в його підтримці ді
яльності КПРС і Радянської держави на
світовій арені в нинішніх умовах (с. 99).
Крім того, докладний аналіз цього питан
ня допоміг би авторам довести неспромож
ність сучасних зарубіжних політологів, які
заперечують всесвітньо-історичну роль про
летаріату, його вплив на суспільний роз
виток, зв’язок і спадкоємність досвіду й
традицій різних поколінь трудящих.
Належне місце у монографії відведено
висвітленню передових традицій робітничо
го класу в найтяжчий період історії нашої
країни — роки Великої Вітчизняної війни.
Підкреслюючи його провідну роль у той
час, автори розкривають вірність робітни
чого класу революційним традиціям, його
згуртованість, непохитну віру в перемогу
над ворогом. Однак, хоч автори і провели
певну роботу по виявленню нових доку
ментальних джерел, їх зусилля не можна
вважати задовільними з цієї проблеми, бо
вони використали в основному вже давно
відомі читачеві факти. Недостатньо наве
дено узагальнюючих даних по регіону, який
досліджується. Так, наприклад, висвітлю
ючи трудовий героїзм робітничого класу
під час проведення евакуації промислових
підприємств, автори користуються даними
щодо цього в цілому по СРСР і по УРСР,
а потім лише по Одесі (с. 108). Безумовно,
такий підхід до висвітлення цієї важливої
проблеми не може задовольнити вимогли
вого читача.
На конкретних прикладах у книзі пока
зано, що передові традиції робітничого
класу стали вирішальною умовою при від
будові й дальшому розвитку народного
10. ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 4 145
Критика та бібліографія
господарства республіки у післявоєнний
період. Підкреслюється, що саме робітники
в тяжких умовах розрухи виступили ак
тивними борцями за втілення у життя всіх
найважливіших заходів партії, спрямованих
на відбудову народного господарства, під
вищення життєвого рівня трудящих. Бага
то уваги автори приділили новим формам
організації праці, передовим методам ро
боти, дальшому збагаченню трудових тра
дицій, вихованню молодого покоління ро
бітників. Вони показали, як міцніли інтер
національні зв’язки робітничого класу, ши
рилося соціалістичне змагання з підприєм-
ствами-суміжниками країн — членів РЕВ,
навели яскраві приклади трудового супер
ництва міст-побратимів Одеси та Варни
(с. 152—153). Не обходять автори й нега
тивних явищ у житті виробничих колек
тивів, проявів утриманських настроїв, пси
хології «зрівнялівки», безвідповідального
ставлення до праці. Проте слід було про ці
недоліки, особливо в застійні роки бреж-
нєвщини, сказати вагоміше.
На завершення аналізу становлення й
розвитку передових традицій робітничого
класу автори приділяють певну увагу і ос
танньому періоду революційної перебудови.
Вони назвали їх важкими й складними ро
ками пошуку нових шляхів і методів удос
коналення нашого суспільного ладу, часом
переосмислення і переоцінки всього мину
лого, коли ми нерідко виявляли революцій
не нетерпіння і забігали наперед. Однак,
незважаючи на недоліки, робітничому кла
су є чим пишатися. Його революційні, бойо
ві та трудові традиції й нині збагачуються,
служать перебудові.
її швидкий темп вимагає оцінки нових
явищ, які нелегко здійснити у книзі, що
готується тривалий час. Авторський колек
тив відчував цю вимогу часу і в деяких
місцях свого дослідження вніс відповідні
уточнення, однак цього явно не досить.
Монографія перевантажена подекуди фак
тичним матеріалом без глибокого його ана
лізу, не завжди рівномірний розподіл зіб
раних фактів і прикладів між областями
регіону (хоч Одеса закономірно відігравала
і відіграє у ньому провідну роль), відсут
нє чітке визначення всіх тих загонів робіт
ничого класу, які є об’єктом вивчення. Вна
слідок цього героїзм і трудові подвиги ро
бітників ряду галузей народного господар
ства (легкої, харчової промисловості, мор
ського, річкового та автомобільного транс
порту) лише згадуються побіжно чи й вза
галі випали з поля зору.
Зустрічаються у книзі й окремі редак
ційні огріхи, друкарські помилки. Непра
вильно названо ленінську статтю «Початок
революції в Росії» (с. 40), більшовицьку
газету «Вперед» (с. 42), орган Херсонсько
го губернського комітету сільських органі
зацій РСДРП «Письма к крестьянам» (с.
48). Помилково приписується Миколаїв
ському та Одеському комітетам партії пе
ревидання ленінської листівки «Перше
травня» (с. 41). Вони підготували і видали
свої власні Першотравневі листівки, що й
підтверджує наведене джерело. Є помилки
у написанні прізвища відомого більшови
ка П. П. Сафронова (с. 37), ініціалів К. О.
Левицького (с. 35), Г. М. Шкапіна (с. 36),
В. О. Дьогтя (с. 47), П. П. Мизикевича
(с. 62). При переліку міст Півдня Укра
їни поряд з Одесою, Херсоном, Миколає
вом, Єлисаветградом названо Кременчук
(с. 34), хоча він ніколи до південних міст
республіки не належав. Представник ЦК
РСДРП В. В. Веронський помилково на
званий головою ЦК (с. 52).
У цілому ж рецензована монографія під
готовлена на належному науковому рівні.
Вона стане корисним посібником для всіх,
хто цікавиться історичним минулим робіт
ничого класу Радянської України.
П. М. ШМОРГУН (Київ),
Л. Я. ЛУК’ЯНЧУК (Київ)
Одержано 24.10.89
Проблеми исторической демографии СССР:
Сб. науч. трудов.
Киев: Наук, думка, 1988.—164 с.
Рецензована книга — збірник наукових
праць, підготовлених на основі матеріалів
V Всесоюзного семінару з історичної де
мографії, який відбувся у Львові в ли
стопаді 1985 р. Це не перша публікація
подібного роду: матеріали попередніх чо
тирьох зустрічей учених-демографів, які
проводяться з 1974 р„ відображені в опуб
лікованих уже п’ятьох збірниках статей.
Історична демографія — галузь суспіль
ствознавства, яка має важливе науково-
прикладне значення. Вона дає можливість
повніше і всебічніше вивчати проблеми іс
торії, глибше їх розуміти. Актуальність де
мографічних процесів особливо зростає на
сучасному етапі розвитку радянського су
спільства, коли вчені шукають нові підхо
ди до аналізу історичного досвіду нашої
146
країни, використанню його в соціальній
практиці. Тому опублікування даної книги
безперечно викличе інтерес наукової гро
мадськості.
В рецензованому збірнику, адресованому
дослідникам, викладачам і студентам істо
ричних та економічних факультетів, зібрані
матеріали, присвячені методології й мето
диці питань народонаселення, демографіч
ній політиці. В статті Ю. Ю. Конду-
фора та Ю. О. Курносова, наприклад,
розглядаються проблеми взаємозв’язку де
мографічних процесів і змін у соціально-
класовій структурі суспільства на прикладі
Української РСР. С. М. Бібіков та ТІ. П.
Толочко висвітлили деякі аспекти палео-
демографії у зв’язку з археологічними до
слідженнями. Ряд статей збірника охоп
лює широке коло проблем. Вони присвя
чені питанню про зменшення населення у
нашій країні після Великої Вітчизняної
війни (А. Л. Кваша), біологічним і соці
ISSK 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210461 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:58Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шморгун, П.М. Лук'янчук, Л.Я. 2025-12-09T21:51:24Z 1990 Поступи Великого Октября / П.М. Шморгун, Л.Я. Лук'янчук // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 144–146. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210461 Рецензія на видання: Поступь Великого Октября: Из истории революционных и трудових традиций советского рабочего класса Юга Украины / Под ред. 3. В. Першиной. К.; Одесса: Вища шк., 1989.— 208 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія Поступи Великого Октября Поступи Великого Октября Article published earlier |
| spellingShingle | Поступи Великого Октября Шморгун, П.М. Лук'янчук, Л.Я. Критика та бібліографія |
| title | Поступи Великого Октября |
| title_alt | Поступи Великого Октября |
| title_full | Поступи Великого Октября |
| title_fullStr | Поступи Великого Октября |
| title_full_unstemmed | Поступи Великого Октября |
| title_short | Поступи Великого Октября |
| title_sort | поступи великого октября |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210461 |
| work_keys_str_mv | AT šmorgunpm postupivelikogooktâbrâ AT lukânčuklâ postupivelikogooktâbrâ |