Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр.
Автор розповідає про становлення системи охорони пам'яток архітектури на Укра їні в 1943—1945 рр., основні напрямки робіт по їх збереженню, консервації та відбудові на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Автор рассказывает о становлении системы охраны памятников архитектуры на Укра...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210467 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. / С.І. Кот // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 100–107. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859481009162027008 |
|---|---|
| author | Кот, С.І. |
| author_facet | Кот, С.І. |
| citation_txt | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. / С.І. Кот // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 100–107. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Автор розповідає про становлення системи охорони пам'яток архітектури на Укра їні в 1943—1945 рр., основні напрямки робіт по їх збереженню, консервації та відбудові на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
Автор рассказывает о становлении системы охраны памятников архитектуры на Украине в 1943—1945 гг., об основных направлениях работ по их сохранению, консервации и восстановлению на завершающем этапе Великой Отечественной войны.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ
ТА КУЛЬТУРИ
С. І. Кот (Київ)
Відбудова пам'яток архітектури на Україні
в 1943—1945 рр.
Автор розповідає про становлення системи охорони пам'яток архітектури на Укра
їні в 1943—1945 рр., основні напрямки робіт по Тх збереженню, консервації та від
будові на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
На хвилі патріотичного піднесення, яке охопило трудящих Радянської
країни, в роки Великої Вітчизняної війни відбулось відродження су
спільного розуміння необхідності відбудови пам'яток історії та куль
тури як символів непереможності духовних сил народу, його багато
вікових героїчних, трудових, культурних традицій, вільного і незалеж
ного розвитку. За ініціативою громадськості, яку підтримали партійні
і державні органи країни, був здійснений ряд першочергових заходів
щодо охорони надбань вітчизняної культури. Значну увагу при цьому
було приділено пам'яткам містобудування та архітектури. Пропонова
на увазі читачів стаття є спробою висвітлити основні напрямки робо
ти по їх збереженню на Україні в 1943—1945 рр.
Питання охорони архітектурної спадщини починали вирішуватися
ще безпосередньо під час бойових дій, у ході вигнання фашистських
окупантів з території України. Важливу роль виконала комісія по облі
ку та охороні пам'яток мистецтва під головуванням академіка І. Е. Гра
баря, створена у квітні 1942 р. у складі Комітету у справах мистецтв
при РНК СРСР '. Вона підтримувала тісні контакти з командуванням
Червоної Армії, відправляла йому списки й карти розташування пам'я
ток на лінії фронту, розробляла рекомендації щодо їх збереження.
Досить наочно про конкретний зміст цих заходів свідчить наказ коман
дуючого Південно-Західним фронтом генерала армії Р. Я. Малинов-
ського, датований 1 вересня 1943 р. Тобто він з'явився під час Дон
баської наступальної операції. Доцільно навести його повністю: «Ко
місія по обліку та охороні пам'яток мистецтва при Комітеті у справах
мистецтв при РНК СРСР порушила клопотання про подання допомоги
у збереженні й захисті від знищення пам'яток мистецтва, старовини й
культури. Враховуючи велику культурно-історичну значущість цих за
ходів, з метою сприяння збереженню пам'яток культури народів СРСР,
командуючий військами Південно-Західного фронту наказав:
1. Здійснити ряд невідкладних заходів щодо охорони пам'яток, що
перебувають у смузі фронту.
2. Всі будівлі, що підлягають охороні у смузі фронту і є висотними
орієнтирами, замаскувати (закамуфлювати) нарівні з військовими
об'єктами.
3. При виборі вогневих точок уникати використання з цією метою
пам'яток архітектури, уникати копання траншей біля самих стін пам'я
ток та під будівлями.
4. Не займати будинки-пам'ятки під військові об'єкти й склади
з вогнепальними речовинами, гаражі та стайні. При необхідності вико
ристання будинків-пам'яток заборонити будь-які перебудови (встанов
100 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, А? 4
1 С у х о в Д. Охрана и реставрация архитектурньїх памятников. // Памятники
зодчества, разрушеннне или поврежденньїе немецкими захватчиками: Документи и
материалш.— М., 1942.— Внп. 1.— С. 35.
Пам’ятки історії та культури
лення нових перекрить, пробиття віконних і дверних отворів, перене
сення старих і встановлення нових сходів і т. п.).
5. Заборонити розбирання зруйнованих будинків-пам'яток і дбайливо
охороняти від розкрадання цеглу, каміння, залізо та інші будівельні
матеріали, що лишилися від зруйнованих будинків» .2
2 Центр арх. Міністерства оборони СРСР, ф. 469, оп. 6046, сир. 4, арк, 106.
3 Из истории советской архнтектурьі 1941—1945 гг. : Документи и материалм.
Хроника воєнних лет. Архитек. печать.— М., 1978.— С. 88.
4 Правда.— 1943 — ЗО сентяб.
5 Укр іст. журн.— 1980.— № 5.— С. 103.
6 Советская Украйна в годьі Великой Отечественной войньї. 1941—1945.— К-,
1980 — Т З — С. 367.
7 ЦДАЖР УРСР, ф. 4906, on. 1, спр. 11, арк. 20.
8 Там же, арк. 1—2.
9 Там же.
До наказу було додано чотири сторінки машинописного тексту, на
яких перелічувалися пам'ятки, котрі підлягали охороні.
Досвід перших широких відбудовних робіт показав, що всі ці пи
тання найтіснішим чином пов'язані з практикою містобудування. XI
пленум правління Спілки радянських архітекторів, який відбувся у се
редині 1943 р., указав на необхідність розробки високоякісних планів
відродження населених пунктів, в яких було б намічено їх цілісне об
личчя та враховано особливості розвитку, котрі склалися історично.
Пленум звернувся до директивних органів з пропозицією про створен
ня всесоюзного органу по керівництву архітектурно-планувальними
роботами 3.
За постановою РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 29 вересня 1943 р. по
чав діяти Комітет у справах архітектури при РНК СРСР. Відповідно при
РНК союзних республік організовувалися Управління у справах архітек
тури, а при крайових та обласних Радах депутатів трудящих — крайові
й обласні відділи. У великих містах з'явилися посади головних міських
архітекторів. Комітет мав розв'язувати такі важливі завдання, як керів
ництво охороною та реставрацією пам'яток архітектури, розробка за
ходів щодо їх збереження під час забудови міст та сіл. З цією метою
було створене Головне управління по охороні пам'яток архітектури4.
Практичне керівництво діяльністю організацій та установ у галузі
архітектури в республіці було покладене на Управління у справах
архітектури при РНК УРСР, створене 15 грудня 1943 р. Його очолив
Г. В. Головко. Воно відчувало постійну підтримку з боку партійних та
радянських органів. На прохання ЦК КП(б)У із рядів Червоної Армії
були відкликані спеціалісти-архітектори5. При Управлінні головного
архітектора Києва організовано 7 державних архітектурно-плануваль
них майстерень. Враховуючи нестачу фахівців високої кваліфікації,
Раднарком УРСР звернувся до Комітету у справах архітектури при
РНК СРСР з проханням направити на роботу до Києва 90 архітекторів
та інженерів6. Уже в роки війни на архітектурних факультетах вузів
Києва, Харкова, Одеси було розпочато підготовку кадрів спеціалістів7.
Здійснені заходи дозволили до 1945 р. створити 24 обласних від
діли у справах архітектури та управління головних архітекторів у 27
містах, що мали особливе значення. За даними на 1 січня 1945 р., у
системі Управління у справах архітектури працювали 900 чол., а до
кінця року чисельність працівників архітектурних установ України зрос
ла майже вдвічі й становила 1600 чол.8
Разом з тим повністю задовольнити потреби республіки в кадрах
спеціалістів поки що не вдалося. Нестача понад 400 кваліфікованих
фахівців позначилася на ході проектно-планувальних робіт. Обласні
відділи управління були неукомплектовані. У 8 містах з 35, які намітив
Комітет у справах архітектури при РНК СРСР, не були створені управ
ління головних архітекторів 9. Це, звичайно, не допомогало справі.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 4 101
Пам’ятки історії та культури
Щоб активізувати архітектурно-планувальні роботи в республіці,
було засновано Український філіал Академії архітектури СРСР. Фак
тично він почав працювати з березня — квітня 1944 р. під керівництвом
відомого архітектора, члена-кореспондента Академії архітектури
СРСР В. Г. Заболотного *.
* У червні 1945 р. на базі філіалу організовано Академію архітектури Україн
ської РСР.
10 Архітек. України. 1917—1967.— К., 1967.— С. 9; Килессо С. К. Восстанов-
ление городов и сел.— С. 3.
11 Держ. арх. Вінниц. області, он. 1, спр. 2, арк. 2 зв.— 3 зв., 7 зв., 18, 26.
12 Держ. арх. Харків, області, он. 1, спр. 19, арк. 1—5; спр. 9, арк. 5; спр. 6,
арк. 1.
13 Ш т е й б е р г Я. А., Грабовський С. Я. Архітектура Радянської України
І/ Вісн. Акад. архітек. УРСР.— 1947.— № 4.— С. 26—27.
14 Из истории советской архитектурьі. 1941—1945.— С. 121.
15 Там же —С. 149—150; ЦДАЖР УРСР, ф. 4906, он. 7, спр. 11, арк. 13.
Провідні містобудівники республіки, серед яких були В. Г. Забо
лотний, О. О. Тацій, В. І. Чуприна, О. М. Касьянов, П. Ф. Альошин,
В. М. Орєхов, В. І. Пушкарьов, напружено працювали над створенням
планів забудови міст. Велику допомогу їм подали відомі зодчі Москви
й Ленінграда — А. Г. Мордвинов, О. В. Щусєв, Г. П. Гольц, К. С. Ала-
бян, Є. А. Левінсон та інші 10 11.
Слід сказати, що підготовці планів відбудови міст і селищ Украї
ни передувала серйозна дослідницька робота, в якій особливе місце
відводилося характеристиці їх історично сформованого архітектурного
обличчя, пам'яток архітектури й монументального мистецтва, необ
хідних заходів щодо їх охорони. Так, були зроблені описи Вінниці, Рай
онна, Козятина, Жмеринки та інших історичних міст Вінниччини и. На
Харківщині у квітні — липні 1944 р. були розроблені проекти схем за
будови Ізюма, Куп'янська, Чугуєва, Лозової, Старого Салтова та ба
гатьох інших міст і селищ. У 1945 р. завершено складання генеральної
схеми Харкова. При цьому пам'ятки архітектури розглядалися як
важливий містоутворюючий фактор. Наприклад, при виконанні плану
забудови Ізюма одним з основних висотних елементів майбутнього
міста вважався Преображенський собор XVII ст., велика роль відводи
лася ряду будівель початку XIX ст.— будинку поштової станції, Мико
лаївській церкві, одноповерховим будівлям торговельних приміщень,
котрі стояли симетрично І2.
Найкращі сили радянських архітекторів зібрав оголошений у трав
ні 1944 р. конкурс на забудову центральної магістралі Києва — Хре
щатика. У творчому змаганні взяли участь видатні майстри К. С. Ала-
бян, П. Ф. Альошин, О. В. Власов, В. Г. Гельфрейх, В. Г. Заболотний,
Г. П. Гольц та інші. Понад 20 проектів були виставлені для громад
ського обговорення. Враховуючи те, що жоден з них не відповідав
високому рівневі завдань, уряд УРСР доручив двом бригадам (О. В.
Власова та О. О. Тація) розробити нові, скориставшись найкращими
пропозиціями з першого туру 13.
Узагальнюючи досвід перших містобудівних проектів, Комітет у
справах архітектури при РНК ^РСР у 1944 р. підкреслював: «Визнати
як правильний розвиток проектно-планувальних робіт у напрямку ін
дивідуального архітектурного обличчя кожного міста, котре відпові
дає природним його особливостям, а також тим, що склалися істо
рично» 14 15. Саме на такій основі створювалися проекти розвитку таких
великих культурних та історичних центрів України, як Київ, Львів, Чер
нігів, Одеса, Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Луганськ, Херсон, За
поріжжя та інших. Це сприяло збереженню їх архітектурного обличчя
й багатьох пам'яток культури. Вже в 1944 р. проектно-планувальні
роботи були виконані по 34 містах республіки, а в 1945 — 60 ,5.
Безпосередню роботу по збереженню культурних цінностей Укра
їнської РСР вів відділ охорони пам'яток, що працював у складі Управ
102 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, А* 4
Пам'ятки історії та культури
ління у справах архітектури при РНК УРСР. Фактично його створення
у березні 1944 р.— це і був початок формування нової системи орга
нів охорони пам'яток в УРСР. Співробітники відділу почали з організа
ції обліку будинків та приміщень, що мають художню цінність, визна
чення невідкладних заходів щодо їх ремонтування й консервації, під
готовки інструктивних рекомендацій з питань збереження та експлуа
тації і6. Деякий час відділ очолювала Є. В. Горбенко, а згодом — І. О.
Ігнаткін.
16 Укр. іст. журн.— 1973.— № 5.— С. 111.
17 Держ. арх. Вінниц. області, ф. P-4510, on. 1, спр. З, арк. 16.
18 ЦДАЖР УРСР, ф. 4906, on. 1, спр. 11, арк. 5 зв.
19 Там же, арк. 6.
20 Там же, арк. 17.
21 Там же, ф. 4802, on. 1, спр. 607, арк. 93, 104, 109; ф. 4906, on. 1, спр. 11,
арк. 6.
З перших кроків на шляху обліку та вивчення пам’яток архітекту
ри багато що доводилося починати із самого початку, бо практично
не збереглося відомостей про їх чисельність, місцезнаходження, ма
теріали вимірювань, креслень, замальовок та фотографій. Необхід
но було здійснити нове обстеження всієї території республіки. До
цієї справи залучалися обласні відділи у справах архітектури й управ
ління головних архітекторів міст, учені. Виділялися спеціальні кошти.
Так, лише для обліку пам'яток Вінниччини у 1944 р. було асигновано
7 тис. крб.17 Але через нестачу кваліфікованих кадрів, загальні труд
нощі, викликані війною, ця робота в 1944 р. велася переважно в об
ласних центрах і тільки частково — на периферії. Спроби якось поліп
шити ситуацію шляхом анкетного опитування місцевих Рад виявилися
неефективними. Про це, зокрема, свідчать його результати на Харків
щині. Тому списки пам'яток, які були складені у більшості областей
республіки, були неповними.
Більш значних масштабів робота по виявленню та обліку пам'яток
набула в 1945 р. З цією метою уряд УРСР виділив значні кошти —
850 тис. крб., що становило майже половину всіх асигнувань, направ
лених на їх охорону, ремонтування, консервацію й відбудову18. Зав
дяки науковим експедиціям, вивченню літературних та архівних дже
рел на державний облік було взято понад 2 тис. будинків і будівель,
котрі мали художню вартість. Лише на території Волинської, Вінниць
кої, Житомирської, Закарпатської, Ізмаїльської, Київської, Сумської,
Полтавської, Чернігівської та Кам'янець-Подільської областей обсте
жено 1127 пам'яток архітектури, з яких 463 раніше не були відомі спе
ціалістам 19. На багатьох з них за рекомендацією відділу охорони
пам'яток було або встановлено таблички з написом «Пам'ятка архітек
тури. Охороняється державою», або зроблені відповідні позначки
стійкою фарбою. Не менше значення мало й складання опорних пла
нів ряду історичних міст республіки, де були позначені цінні архітек
турні об'єкти (Київ, Одеса, Херсон та інші)20. Крім того, у згаданому
вище відділі обговорювалися проекти забудови населених пунктів
тощо.
Помітну роль у справі охорони історичних пам'яток в 1943—
1945 рр. відіграв Український філіал Академії архітектури СРСР, який
завдяки активній позиції В. Г. Заболотного з перших днів існування
зарекомендував себе як науковий і методичний центр по збережен
ню історико-архітектурної спадщини. В 1944 р. учені філіалу почали
вивчати 50 найцінніших споруд Києва, Чернігова та Львова. Спеціальна
бригада поїхала в західні області України для виявлення та дослід
ження пам'яток архітектури. Протягом 1945 р. на території УРСР уче
ні детально обстежили 450 таких історичних будівель21.
Не менш активно співробітники Українського філіалу Академії
архітектури УРСР та Спілки архітекторів УРСР збирали навколо себе
JSSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №4 103
Пам’ятки історії та культури
авторитетний актив, котрий мав досвід роботи в цій галузі. Наприклад,
у Харкові виявили бажання взяти участь у вивченні та охороні пам'я
ток І. О. Ігнаткін, А. Ф. Михайлик, Д. Р. Торубаров, А. Є. Буценко,
О. М. Касьянов, в Одесі — Л. А. Чернеліовський, О. Д. Зейлігер, А. Р.
Копилов, у Полтаві — М. І. Сімікін та багато інших22. На цю пропози
цію відгукнулося чимало архітекторів, про що свідчать їхні листи. На
приклад, О. Д. Зейлігер повідомляв: «Займаюсь дослідженнями в цій
галузі протягом понад 25 років. Можу взяти на себе організацію, ке
рівництво науковим вивченням пам'яток архітектури м. Одеси». С. А.
Таранушенко, який стояв біля джерел організації охорони пам'яток на
Україні, підкреслив: «Мої спостереження під час експедиції сучасного
стану старовинних архітектурних пам'яток навіть у самому Києві, не
говорячи вже про провінцію, дають змогу зробити висновок, що, якщо
ми прагнемо зберегти їх для науки, то необхідно негайно зайнятися
фіксацією найважливіших пам'яток. Я міг би взяти на себе керівництво
дослідженнями монументального мистецтва 17—18 ст. і рекоменду
вати спеціалістів з досвідом»23. Вони активно підключилися до робо
ти по охороні пам'яток.
22 Там же, ф. 4802, on. 1, спр. 607, арк. 2, 20, 78.
23 Там же, арк. 50, 86 зв., 90—91.
24 Там же, арк. 57—62.
25 Держ. арх. Харків, області, ф. P-5696, on. 1, спр. 9, арк. 6, 9—14.
26 Культурное строительство в прифронтових и освобожденньїх районах СССР
в 1941—1945 гг. // Сб. статей.— М., 1985.— С. 71.
27 Укр. іст. жури.— 1973.— № 5.— С. 111.
Доля архітектурної спадщини України хвилювала не лише вчених
республіки, а й діячів науки й культури братніх республік країни. У
червні 1944 р. професор Московського архітектурного інституту С. В.
Безсонов запропонував своїм колегам з Українського філіалу Акаде
мії архітектури СРСР план організації обстежень історико-художньої
спадщини 72 визволених міст України, що мали давню історію. Планом
були намічені такі заходи: вивчення джерел і літератури, збирання
краєзнавчих матеріалів, обмір й опис пам'яток24.
Московські спеціалісти взяли в них безпосередню участь. Уже в
серпні 1944 р. бригада Московського архітектурного інституту почала
дослідження пам'яток Харківщини, розробила рекомендації щодо збе
реження найцінніших об'єктів обласного центру — Покровського й
Успенського соборів, університету, колишніх Дворянських зборів і
т. ін.25 З 1945 р. і протягом тривалого часу С. В. Безсонов керував
роботою одного із секторів Академії архітектури УРСР. П. Д. Бара-
новський зробив вагомий вклад у збереження історичних будівель
Києва й Чернігова.
Війна ще тривала, а вчені та діячі культури вже запитували себе,
якими ж мають бути масштаби, шляхи й методичні принципи відбудо
ви й реставрації зруйнованих історико-культурних цінностей? Зокре
ма, широкий резонанс мав лист академіка Б. Д. Трекова «До питання
про відбудову Новгорода», надрукований на сторінках «Исторического
журнала». Чи потрібно лишати руїни й зводити поряд копію пам'ятки,
відновлюючи у первісному вигляді, або варто охопити її життя протя
гом століть? Запитуючи про це, вчений підкреслював: «Перед тим як
взятися за справу, треба дбайливо й всебічно її обміркувати»26.
Початковим етапом відбудовно-реставраційних робіт став облік
втрат, завданих окупантами архітектурній спадщині. Протягом 1944 р.
відділ охорони пам'яток Управління у справах архітектури при РНК
УРСР організував обстеження зруйнованих і пошкоджених пам'яток у
14 областях республіки. Були складені дефектні акти й кошториси
аварійно-відбудовних робіт для 310 архітектурних об'єктів27. Ця робо
та мала й політичне значення. Адже завдяки їй можна було визначити
масштаби втрат, які зазнала культурна спадщина українського народу.
104 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210467 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:27Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кот, С.І. 2025-12-09T21:58:29Z 1990 Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. / С.І. Кот // Український історичний журнал. — 1990. — № 4. — С. 100–107. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210467 Автор розповідає про становлення системи охорони пам'яток архітектури на Укра їні в 1943—1945 рр., основні напрямки робіт по їх збереженню, консервації та відбудові на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Автор рассказывает о становлении системы охраны памятников архитектуры на Украине в 1943—1945 гг., об основных направлениях работ по их сохранению, консервации и восстановлению на завершающем этапе Великой Отечественной войны. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Пам'ятки історії та культури Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. Восстановление памятников архитектуры на Украине в 1943—1945 гг. Article published earlier |
| spellingShingle | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. Кот, С.І. Пам'ятки історії та культури |
| title | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. |
| title_alt | Восстановление памятников архитектуры на Украине в 1943—1945 гг. |
| title_full | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. |
| title_fullStr | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. |
| title_full_unstemmed | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. |
| title_short | Відбудова пам'яток архітектури на Україні в 1943—1945 рр. |
| title_sort | відбудова пам'яток архітектури на україні в 1943—1945 рр. |
| topic | Пам'ятки історії та культури |
| topic_facet | Пам'ятки історії та культури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210467 |
| work_keys_str_mv | AT kotsí vídbudovapamâtokarhítekturinaukraínív19431945rr AT kotsí vosstanovleniepamâtnikovarhitekturynaukrainev19431945gg |