Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії
Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізовано...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21050 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії / О.Я. Добровольська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 1. — С. 106-109. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859483639591469056 |
|---|---|
| author | Добровольська, О.Я. |
| author_facet | Добровольська, О.Я. |
| citation_txt | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії / О.Я. Добровольська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 1. — С. 106-109. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова.
Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова.
|
| first_indexed | 2025-11-24T15:27:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
106
ПРІЗВИЩА, УТВОРЕНІ ВІД НАЗВ ЛЮДЕЙ ЗА ЇХНІМИ ОСОБИСТИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, ЗА
ДАНИМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ АНТРОПОНІМІЇ
Етимологічний та семантичний аналізи апелятивних і власноіменних основ, представлених в прізвищах,
залишається невичерпним джерелом при відтворенні історико-культурної спадщини народу, передусім його
соціальної та політичної структури, зокрема його виробництва, побуту, вірувань, звичаїв. А це, у свою чергу,
допомагає окреслити характерні риси індивідуальності народу на фоні інших народів світу, сприяє глибшому
пізнанню творчого духу народу в галузі його мови.
Прізвищева система кожного народу формується під впливом цілого ряду лінгвістичних та
екстралінгвістичних факторів, які є здебільшого специфічними для кожного народу. Так, зокрема, англійську та
українську прізвищеві системи, які є предметом нашого зіставного дослідження, відрізняє, щонайперше, час їх
становлення та юридично-адміністративної кодифікації. В Англії прізвиська почали успадковуватися на початку
XII ст., а час стабілізації цього процесу, тобто перетворення індивідуальних прізвиськ у спадкові офіційні
найменування, що вказували на належність людини до певної сім'ї, припадає на початок XV століття. В Україні
ж про стабільність прізвищ на цей період можна говорити лише стосовно шляхти, бо ще до кінця XIX століття в
ідентифікації низів суспільства мали місце відхилення, навіть в документах уряду [2, с. 97]. Ці хронологічні
розбіжності, звичайно, не могли не позначитися на характеристиці етимологічного і семантичного складу
анпропооспов аналізованих нами прізвищевих систем.
Своє дослідження, спрямоване на виявлення типового і специфічного в семантиці антропооснов прізвищ
цих двох віддаленоспорідпених мов, ми побудували па базі 22700 прізвищ, внесених до «Словника англійських
прізвищ» А.І.Рибакіна [1]. Матеріалом з української антропонімії послужили понад 13 тисяч найменувань
прізвищевого типу, засвідчених в одній з найвизначніших пам'яток української антропонімії — «Реєстрах
Війська Запорозького» 1649 р. [4]. До них, як відомо, увійшли найменування понад 40 тисяч денотатів з
величезної території українських земель – 16 полків Війська Запорозького, що приблизно збігаються з
територією таких сучасних областей України: Вінницької, Київської, східної частини Житомирської, Черкаської,
більшої частини Чернігівської, Полтавської, південно-західної частини Сумської. Час укладання «Реєстрів»
припадає на період активного формування прізвищевої системи українського народу. Усі ці фактори, тобто
кількість антропонімійних фактів, точність та однорідність їх фіксації, широта охоплюваної території, роблять
«Реєстри Війська Запорозького» чи не найбагатшою писемною пам'яткою української історичної антропонімії
періоду формування української нації, української національної мови та сучасної антропонімійної системи.
«Реєстри» містять багатющу інформацію про лексику, що послужила базою для творення прізвищ. Ця
лексика представляє найрізноманітніші лексико-сємаптичні групи української мови. Однак етимологічний та
семантичний аналізи показали, що найповніше в аптропоосповах прізвищ репрезентовані лексеми, що с
атрибутивними позначеннями особи: назви за внутрішніми властивостями людини та назви за зовнішніми
ознаками людини.
З назв, що характеризують внутрішній світ людини, надзвичайно цікавими для нас є ті, що позначають
людину за рисами характеру: варивода («вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками,
незадоволенням з будь-чого і т.іп.» СУМ) у прізвищах Варивода, Всіриводенко; бурмак («ворчун, брюзга» – Гр) у
прізвищах Бурмака, Бурмаченко; гуторний («жартівливий, веселий» – ЕС) у прізвищі Гуторный; ганебний у
прізвищі Ганебний; добрий у прізвищах Добрый, Добренко, Добриян, Добринский, Добрановский, Добрецкий,
Добрицкий; жадний у прізвищі Жадниченко та ін.
Вагомою ознакою, що служила для характеристики людини, були її розумові здібності. Підтвердження цьому
знаходимо в кількох десятках прізвищ «Реєстрів», утворених на основі назв людей за їх розумовими якостями:
бец («телепень) ЕС) у прізвищі Бец: безмозкий («дурний, безглуздий» СУМ) у прізвищі Безмозкий; дурний у
прізвищах Дурний, Дурненко, Дурнѣенко, Дурначенко; йолоп у прізвищі Елоп; кеп («дурак, глупец» Гр) у прізвищі
Кепченко; кметь («сметливый человѣк, находчивый, хитрец» Гр) у прізвищах Кметаа, Кмитенко, Кмѣтович;
мудрий у прізвищах Мудрий, Мудрій, Мудренко, Мудрицкий; мудрак у прізвищі Мудраченко; незнайко («людина,
яка нічого не знає або не знає чого-небудь» СУМ) у прізвищі Незнайченко; нероззнака («несв'ѣдущій человѣк,
назнающій» – Гр) у прізвищі Нерозняченко; розумний у прізвищі Розумний; розумник у прізвищі Розумник;
телепень у прізвищах Телепня, Телепнейко, Телепненко та ін.
Помітне місце посідають прізвища, утворені під назв, що характеризують особливості темпераменту
людини. Це назви: базалій («тюхтій, неповороткий» ЕС) у прізвищах Базалій, Базаліенко; бистрий у прізвищах
Быстрый, Быстрик, Быстрыченко; борзий («прудкий, швидкий, моторний» – СУМ) у прізвищах Борзак,
Борзенко, Борзий, Борзиленко, Борзяк; ворозький («шаловливьій; быстрый, горячій» Гр) у прізвищі Воросченко;
в'ялий («млявий» – СУМ) у прізвищах Вялый, Вяленко, Вялик; дикий у прізвищах Дикий, Диканеико, Дикинский,
Диченко; дерев'яний («позбавлений емоцій» – СУМ) у прізвищах Деревяненко, Деревянка, Деревянченко,
Деревянчик; завод («заводій» ЕС) у прізвищах Завод, Заводко; загайко («медлитель» – Гр) у прізвищі
Загайковский; кваша («про нерішучу, кволу, безхарактерну людину» СУМ) у прізвищах Кваша, Квашына та ін.
Особливості поведінки людей в різноманітних життєвих ситуаціях виділяли її з-поміж оточуючих, отже
служили підставою для виникнення найрізноманітніших прізвиськ. Серед твірних основ прізвищ «Реєстрів»
знаходимо такі назви людей за характерною для них поведінкою: байда («безтурботна, гуляща людина, гульвіса»
– СУМ) у прізвищах Байда, Байдечко; бурда («бешкетник» – ЕС) у прізвищах Бурда, Бурденко, Бурдик, Бурдун,
Бурдунко; гава («роззява» – СУМ) у прізвищі Ґава; гавря («разиня» – Гр) у прізвищі Гавриненко; динда
(«швендя» – ЕС) у прізвищах Дында, Динденко; гулясчий у прізвищі Гулясчий; гуляка у прізвищі Гулячка; жигун
(«баламут, п'яниця» – ЕС) у прізвищі Жыкгуч; канюка («набридливий прохач» – СУМ) у прізвищах Канюка,
Канюченко; лабусь («спокусник» – ЕС) у прізвищі Лабуса; лякливий у прізвищі Лякливий; моргач («залицяльник»
107
~ СУМ) у прізвищах Моргун, Моргуненко, Моргунець; напрасник («задирака; кривдник» СУМ) у прізвищі
Напрасниченко та ін.
Яскравий індивідуалізуючий характер носять ті назви, що дають означення людини за її звичками. Численні
прізвища «Реєстрів Війська Запорозького», утворені семантичним або морфологічним способом, на основі таких
назв: Глядченко від глядько («гой, хто постійно дивиться» ЕС); Дрикга, Дрижаки, Дрикгайло, Дрыдженко,
Дрижаченко від дрига («той, хто дригас ногами» ЕС); Киваленко від кива(«той, хто любить кивати»1 ЕС);
Куроїденко від куроїд («лакомка» Гр); Курцов зять під курець; Лапупенко від лапун («любящій щупаться» Гр);
Ласый, Ласай, Ласенко, Ласченко, Ласько від ласий, ласько («ласун» – Гр); Питчеико від питець («гой, хто
постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного» – СУМ); Плюваченко від плювака («иостоянно
плюющій, плюющая» – Гр.); Плюйко, Плюйчепко від плюйко («любящій плевать» – Гр); Свистун, Свистуненко
від свистун («той, хто свистить» – СУМ); Спѣівоченко від співучий («який багато співає» – СУМ); Тупало,
Тупальский від тупало («человѣк тупающій» – Гр); Халусеико від халус («лакомка» Гр); Храпчеико від храпко
(«хропун» — Гр) та ін.
Примітним для оточуючих була манера поведінки людини, те, як вона тримається в товаристві. У
повсякденному спілкуванні проявлялося те, як людина ставиться до інших, її доброзичливість, чуйність,
гостинність тощо, однаково, як і негативні риси. У прізвищах «Реєстрів Війська Запорозького» закладені такі
назви: благодар («благодітель» Гр) у прізвищі Благодар; вірний у прізвищі Вірненко; гречный у прізвищі
Кгречный; гощний («гостинний» – ЕС) у прізвищі Кгощенко; добродій у прізвищах Добродѣй, Добродіенко;
ємець («хват, ловкач» – ЕС) у прізвищах Емець, Емцов, Емченко, Емчик; забірний («такий, що багато бере» – ЕС)
у прізвищах Заборний, Заборник; лесний («улесливий, облесливий» – ЕС) у прізвищах Лесний, Леснепко;
сороміцький у прізвищі Соромотченко; хороший у прізвищах Хорошиленко, Хорошилович, Хорошко, Хорощенко;
чулий у прізвищі Чула; чуйний у прізвищі Чуйнов; чуткий у прізвищі Чуток та ін.
Самоусвідомлення людини в колективі могло стати підставою для появи різноманітних іменувань,
мотивованих такими назвами. Понад десяток з них закладено в прізвищах «Реєстрів Війська Запорозького». В
антропоосновах цих прізвищ рсконструйовуються такі загальні назви: бережний у прізвищі Береженя; пишний
(«пихатий, бундючний» – СУМ) у прізвищах Пышный, Пышненко, Пишненский; пестун («баловень; ніженка» –
Гр) у прізвищі Пістун; Самохвал у прізвищах Самохвал, Самохваленко; хвалько у прізвищі Хвалченко; хваст у
прізвищі Хвастенко; хвастун у прізвищі Хвастуненко.
У прізвищах закладені також назви людей за виявом їх різноманітних почуттів, таких як радість, смуток,
гнів, страх, голод тощо: безпечний у прізвищі Безпечний; громовик («про грізну, сурову людину» – СУМ) у
прізвищі Громовик; завидько («завистник» Гр) у прізвищі Завидко; голодний у прізвищі Голодненко; каяний
(«раскаявшійся» Гр) у прізвищі Каян; мерзляк у прізвищі Мерзляченко; покутний («пройнятий каяттям» СУМ) у
прізвищах Покутний, Покутняк; ситий у прізвищах Ситенко, Ситко, Ситченко.
Помітно виділяють людину з-поміж оточуючих особливості її мовлення. Саме тому індивідуалізуючі
людину власні назви часто виникали на основі тих загальних назв, що дають характеристику людині за
особливостями її мовлення. Кілька таких назв відтворилися в прізвищах «Реєстрів Війська Запорозького»: гакало
(«часто говорящій меж. га» – Гр) у прізвищі Гакало; гаркавий у прізвищі Гаркавенко; гаркуша у прізвищі
Гаркуша; дзекало («названіе бѣлорусса4 по причинѣ употреблнія им в своей рѣчи звуков дзє» Гр) у прізвища
Дзекало, Дзекалишин; гугнивий у прізвищах Гугнивый, Гугнивенко; дробот («той, що швидко говорить» – ЕС) у
прізвищах Дробот, Дроботенко, Дроботченко; заїка у прізвищах Заика, Заиченко; момот («заїка» – ЕС) у
прізвищах Момот, Момотенко, Момотикга, Момутко, Момутченко; тикало («говорящій на «ты» Гр) у
прізвищі Тикаленко; шегерявий (« шепелявый» – Гр; пор. шекерявити «шепелявити» – СУМ) у прізвищі
Шекерявый та ін.
Наведений вище аптропонімійпий матеріал «Реєстрів Війська Запорозького» розкриває перед нами
розмаїту палітру особових назв, що дають характеристику людині за її внутрішніми властивостями. До с ередини
XVII століття відбувся процес онімізації цих апелятивів, і вони перетворилися у власні назви. Семантичний
аналіз прізвищ «Реєстрів Війська Запорозького» (точніше, тих прізвиськ, на основі яких вони утворилися)
показує, що спосіб називання людини за її внутрішніми властивостями у XVII столітті на Україні був одним з
найпродуктивніших: на 6193 відапелятивних прізвища «Реєстрів Війська Запорозького» припадає 1145 прізвищ,
утворених на базі назв людей за їх внутрішніми рисами; 642 семем закладені в антропоосновах цих прізвищ
становлять близько 14 % від загальної кількості семем [3].
Англійські прізвища з експресивами в антропоосновах відзначаються значно меншою їх чисельністю у
порівнянні з даними української антропонімії, а саме 534 прізвища, що становить 2,35 % від загальної кількості
прізвищ [1]: 293 сtмеми, що відносяться до семантичної групи «назви людей за їх внутрішніми властивостями»,
не утворюють такого розмаїття підгруп, як українські семеми. Розглядуванf лексико-семаyтbчна група
англійської мови представлена, зокрема, такими назвами людей за розумовими здібностями: пор. busard(с.-англ.
«дурень») у прізвищах Buszard, Buzzard; daft (с.-англ. «глупий») у прізвищі Daft; етимон д.-англ. cсобового
власного імені *Dylla, у прізвищах Dill, Dills, Dilling; у прізвищах Dilke, Dilkes, Dilks знаходимо дериват цього
імені * Dylluc; а в прізвищі Dilcock – ім'я Dilcock < *Dylla<dol; fon (с.-англ. «глупий») у прізвищах Fon, Fone;
gawk (діал. «йолоп, роззява») у прізвищах Gawkroger, Gawkrodger, Gaukrodger, Gaukroger; samwis (д.-англ.
«глупий, безтолковий») у прізвищі Samways; totte (с.-англ. «дурень, глупак») у прізвищі Tott. Кілька лексем
дають позитивну характеристику людини за її розумовими здібностями: gleaw (д.-англ. «мудрий, розважливий»)
в прізвищах Glew, Glue; cene (д.-англ. «вчений, розумний») у прізвищах Keen, Kean, Keane; sage (с.-англ.
«мудрий, мудрець») у прізвищі Sage; wis (д.-англ. «мудрий, вчений; проникливий; розсудливий; досвідчений») у
прізвищах \Wise, Wyse. Цікавими для нас є композити, один з компонентів яких належить до розглядуваної
лсксико-сeмантичної групи: пор. с.-анг. Bon «хороший» + clerk «грамотна людина; вчений; чиновник» у
108
прізвищах Bunclark, Bunclarke; д.-англ. god «хороший» + hleaford «голова» у прізвищі Goodhead; с.-англ. skil,
skile «майстерність; розум» + man y прізвищі Skillman; д.-англ. wis «мудрий»+ тaп у прізвищі Wiseтап.
Досить широко представлені назви людей за особливостями темпераменту: пор. Breme, brim(e) (с.-англ.
«енергійний, горячий») у прізвищах Bream, Breem; boggisch (с.-англ. «задирливий») у прізвищах Boggis, Boggers,
Bogges, Boggs; coi (с.-англ. «спокійний, тихий, скромний, сором'язливий») у прізвищі Соy; gerish (с.-англ.
«поривчастий, стрімкий: норовливий») у прізвищах Gerish, Gerrish; kedge (діал. «жвавий, моторний») у
прізвищах Kedge, Ketch; opred (д.-англ. «діяльний, енергійний, жвавий») у прізвищі Орrеt.
Назви, що характеризують людину за її манерою поведінки в суспільстві, теж є одними з
найчисельніше представлених в антропоосновах англійських прізвищ: пор. bask (с.-англ. «різкий;
дратівливий») у прізвищі Baskin; clos (с.-анг. «самітний, відлюдний») y прізвищах Coote, Cootes, Coots, Coutes,
Couts, Coutts; hende (с.-англ. «простак») у прізвищах Hendy, Hendey, Handy; myrge (с.-англ. «увічливий,
приємний, добрий») у прізвищах Merry, Merriman, Merryman; discreet (д.-англ.»обережний, розважливий,
стриманий, скромний») у прізвищах Descrett; smethe (д.-англ. «м'який, приємний, увічливий») прізвищах Smeed,
Smead, Smeathman та ін.
В антропоосновах англійських прізвищ знаходимо досить багато назв на позначення сміливої, відважної
людини. Безперечно, саме ці якості вимагало від людини середньовічне суспільство: пор. beald (д.-англ.
сміливий, стійкий, відважний») у прізвищах Bold, Bolde, Bolt, Boud, Bould, Boulde, Bowd; deor (д.-англ.
«сміливий») у прізвищах Dear, Deare, Deer< Deere, Deares, Dare, Dares; eorl (д.-англ. «хоробра людина, воїн») у
прізвищах Earl, Earle, Earles, Earll,Harle, Hearl, Hearle, Hurl, Hurle; free, freca (д.- англ. «хоробрий, сміливий») у
прізвищах Freak, Freake, Freke, Frick; hardi (с.- англ. «сміливий, відважний») у прізвищах Hardi, Hardie, Herdey,
Hardiman, Hardman; masculin (с.-англ. «мужній, сильний») у прізвищі Maskelyne; proud (с.-англ. «хоробрий,
доблесний») у прізвищах Proud, Proude, Prout; stif (с.-англ. «рішучий, хоробрий, доблесний») у прізвищі Stif; toh
(с.-англ. «стійкий, виносливий») у прізвищах Tough, Tow, Towe, Towes; sauvage (с.-англ. «дикий») у прізвищах
Savage, Savidge, Salvage, Salvidge, Sauvage та ін.
Окремо виділяється група назв, що характеризують людину за твердістю хактеру, стійкістю, відданістю:
пор. cruste (с.-англ. «твердий, впертий») у прізвищі Crust; constant (с.-англ. «постійний, незмінний») у прізвищі
Constant; geri (с.-англ. «мінливий, непостійний») у прізвищах Geary, Gearey, Gerrey, Gerrie, Gerry, Gery, Garay;
laweles (с.-англ. «непокірний, неприборканий; той, хто не підкоряється законам») у прізвищі Lawless; certain (с.-
англ. «впевнений, надійний; визначений») у прізвищах Sertin, Sartin, Sarton, Sattin; stable (с.-англ. «стійкий,
твердий, непохитний, цілеспрямований») у прізвищах Stable, Stables ін.
Цілий ряд назв веселих, життєрадісних людей свідчить про те, що це були яскраві, індивідуалізуючі риси,
які послужили мотивом номінації: пор. blithe (д.-анг. «веселий, життєрадісний») в прізвищах Blythe, Blithe, Bligh,
Blight, Bly, Blyth; carleas (д.-англ. «безпечний, безтурботний») у прізвищах Careless, Carless; faegen (д.-англ.
«задоволений, радісний») у прізвищах Fane, Fayne, Faynes, Vaines, Vane, Vanes, Vayne; gai (с.-англ. «веселий») у
прізвищах Gay, Gaye; jolif (с.-англ. «веселий, радісний») у прізвищах Jolly, Jolley, Jollie, Joly, Jolliff, Jolliffe,
Joliffe; rot (д.-англ. «веселий, радісний'«) у прізвищах Root, Roote, Rootes, Roots; saeli (с.-англ. «щасливий,
блаженний») у прізвищах Seeley, Seely, Seelie, Sealey, Sealy, Sellmen< Sillman, Silman та ін. І лише одна
антрополексема утворилася на основі назви сумної людини: пор. sad (с.-англ. «сумний») у прізвищі Sad.
З-поміж негативних рис, що послужили підставою антропопімійної номінації в англійській мові,
виділяються хвалькуватість, брехливість, балакучість, хитрість, підступність, зрадливість: пор. brag (с.-англ.
«хвалько») у прізвищах Bragg, Bragge; jai (с.-англ. «балакун») у прізвищах Jay, Jaye, Jays, Jayes, Jaze, Jeayes,
Jeays, Jeyes; prat (с.-англ. «хитрий, лукавий») у прізвищах Pratt, Prett< Pritt; sutil (с.-англ. «хитрий, підступний»)
у прізвищах Suttill, Suttle; titler (с.-англ. «балакун, пліткар») у прізвищах Titler, Tytler; waerloga (д.-англ.
«зрадник; брехун; спокусник») у прізвищах Warlock, Worlock, Werlock, Wherlock.
Погордливість, зверхність, байдикуватість, неробство, розпутність викликали до себе в англійському
суспільстві осуд і зневагу, а носії цих рис виділялися з-поміж інших, що і спричинилося до виникнення
наступних антропонімів: рrапсе < Prапсеп (с.-англ. «ходити з поважним, пихатим виглядом, зазнаватися»);
Proud, Proude, Prout, Proudfoot, Proudfit, Proundfoot, Proudlove, Proudler, Proudman < рroud «гордий, зверхній»);
Rапк < rапс (д.-англ. «гордий»); Lordan, Lorden, Lordon < lordein (с.-англ. «ледар, нероба»); Idle, Idell < idel (д.-
англ. «нероба, гультяй») та ін.
Примітною є група прізвищ (в основному це композити) з елементами bon ( c.-англ. «хороший»); good;
true (д.-англ. treowe «правдивий, чесний, вірний; який викликає довіру») в антропоосновах прізвищ Bone, Bonn,
Bonne, Bunn; Bonnamy (<bon + ami «друг»); Bonser, Bonsor (< bоп + sire «пан; сер»); Good, Goode, Goodes, Gudd,
Gudde; Duguid (<д.-англ. don «робити» + god); Goodbrain (с.-англ. god + bearn «дитина; син або дочка»);
Goodban, Goodband, Goodbarn, Goodbarne.
У результаті семантичного аналізу антропооснов англійських та українських прізвищ можемо зробити такі
загальні висновки, що, по-перше, англійські семеми лексико-семантичної групи «Назви людей за внутрішніми
властивостями» значно поступаються чисельністю українським; по-друге українські семеми лексико-
семантичної групи «Назви людей за внутрішніми властивостями», які закладені в антроноосповах прізвищ,
утворюють більшу різноманітність підгруп; і, по-третє, на противагу англійським, українські семеми з
нейтральним та негативним значенням помітно переважають над семемами з позитивним значенням.
Джерела і литература
1. Рыбакин А. И. Словарь английских фамилий. – М.. 1986.
2. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. – К., 1977.
3. Добровольська О. Я. Лексична база прізвищ війська Запорозького, за «Реєстрами» 1649 р.: Дис. ... канд. філолог. наук. — Ужгород, 1995.
4. Реестра всего Войска Запорожскаго послѣ Зборавскаго договора съ королемь польскимъ Яномъ Казимиромъ, составленные 1649 года,
октября 16 дня, изданные по подлиннику О. М. Бодянскимь. – М., 1875.
109
Умовні скорочення
Гр – Грінчснко Б.Д. Словарь української мови. – Т. 1–4. – К., 1907-1909.
ЕС – Етимологічний словник української мови. – Т. 1-3. – К., 1982-1989.
СУМ – Словник української мови. – Т. 1-10. – К., 1970-1980.
Долгина Е. А.
АРТИКЛИ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ: КОГНИТИВНЫЙ АНАЛИЗ
Хотя артикли в английском языке являются постоянным предметом научных изысканий и подробно
обсуждаются почти во всех учебных пособиях, практика преподавания показывает, что артикль, по-прежнему,
представляет большую трудность для студентов всех уровней – от начинающего до продвинутого и выше.
Поэтому изучение артиклей не теряет актуальности, которая в первую очередь связана с практической
значимостью темы. Вместе с тем сложности практического освоения английского артикля говорят о
необходимости разрабатывать новые подходы к его изучению, то есть развивать теорию вопроса, что в конечном
итоге определяет методику преподавания.
В настоящей работе выдвигается когнитивный подход к изучению данной темы. Его новизна состоит в
том, что артикли рассматриваются как особая система знаков, каждый из которых призван обозначать
определенный мыслительный процесс и его результат в виде представления о предмете (денотате, референте),
выражаемом существительным в речи. Совокупность представлений о предмете составляет понятие о нем, что
выражает имя существительное как единица языка. Такой подход применим к любому артиклевому языку,
однако именно природа английских артиклей обусловливает его наибольшую эффективность, так как
английскому языку свойственна большая свобода артиклевого дейксиса по сравнению с другими европейскими
языками, где семиотика артиклей в основном состоит в выражении морфологических категорий имен
существительных, таких как число, род и падеж.
Хотя и в английском языке одной из функций артикля остается указание на число, вся система в целом
служит, в основном, для выражения понятийной категории дейксиса как вида референции, построенной на
противопоставлении определенности и неопределенности предмета (денотата). [1] Следовательно, артикль
можно рассматривать как средство указания на мысленную категоризацию предметов участниками
коммуникативного акта на более или менее знакомые, иначе говоря, на степень или ступень их познания.
Будучи новым направлением в артиклеведении, когнитивный подход, тем не менее, опирается на
достижения функциональной лингвистики, основной заслугой которой является определение основных функций
3-х форм артикля – обобщения, классификации и индивидуализации обозначаемого существительным предмета.
[2] В когнитивном освещении функция того или иного артикля состоит в обозначении одноименного
мыслительного процесса.
Кроме того, также как и функциональный, когнитивный подход, предусматривает рассмотрение артиклей
как особой системы знаков, указывающих на неразрывную связь ситуации и языка в виде имени и обозначаемого
им референта. Поэтому предметом исследования является не просто артикль, а комплекс, состоящий из артикля
и имени существительного. Однако имеется и существенное различие: традиционно изучение ведется в
направлении от референта (предмета) к слову, т. е. имени, а от имени к его значениям, в которых проявляется
все многообразие его лексико- грамматических свойств, в то время как когнитивный подход не отрицает
рассмотрения существительных и их значений, а предполагает включение его в более комплексную систему,
первым и основным элементом которой следует считать представление говорящего или пищущего о предмете
(или референте). Оно является частью происходящего мыслительного, когнитивного процесса и облекается в
форму существительного, вводимого в речь с помощью артикля. Таким образом, изучение артикля включает уже
не 2 составляющих компонента, а 3 и ведется от представления о предмете к слову, и от слова к значению.
Когнитивный подход рассматривает английские артикли как показателей определенных ступеней
мыслительно-познавательного процесса, т. е. познания и восприятия предметов, обозначаемых
существительными. При этом их анализ предлагается вести от нулевого артикля (значащего отсутствия артикля)
через неопределенный к определенному артиклю. Такой порядок противопоставляется традиционному, согласно
которому описание или анализ употребления артикля начинается либо с неопределенного (в практических
грамматиках), либо с определенного артикля, при этом всегда нулевой артикль противопоставляется двум
грамматически выраженным формам. [3] Итак, система включает три элемента, каждый из которых
соответствует определенному уровню познания: нулевой артикль указывает на обобщение, абстракцию,
неопределенность того или иного представления о предмете, выражаемого именем, а именно, на начальную
ступень или отправную точку процесса познания. Неопределенный артикль указывает на промежуточную
ступень процесса познания – классификацию предмета, и, наконец, определенный артикль сигнализирует об
абсолютной определенности предмета в сознании говорящего/пишущего. Результатами этих процессов являются
соответствующие представления о предмете: обобщенное (или отвлеченное), классифицированное и
индивидуализированное.
Вместе с тем каждая форма артикля говорит о типе значения имени существительного, а изменение
дейктической ориентации немедленно сообщает об изменении значения. Предлагаемый системный порядок
следования артиклей позволяет сделать вывод о сужении значения имени на каждой новой ступени познания
предмета.
Когнитивный подход, в основе которого лежит представление говорящего о предмете, позволяет также
утверждать, что независимо от принадлежности к тому или иному лексико-грамматическому классу, каждое имя
за исключением только неисчисляемых, достаточно малочисленных и требующих отдельного рассмотрения,
может отражать все три ступени познания понятия им обозначаемого. Таким образом, анализ дейктической
организации того или иного имени, отражающей все возможные представления о предмете является
понятийным. Если проводить данный анализ на уровне языка как системы, то наиболее адекватным материалом
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21050 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:27:07Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Добровольська, О.Я. 2011-06-14T18:22:49Z 2011-06-14T18:22:49Z 2006 Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії / О.Я. Добровольська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 1. — С. 106-109. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21050 Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Язык и Мир Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії Article published earlier |
| spellingShingle | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії Добровольська, О.Я. Язык и Мир |
| title | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| title_full | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| title_fullStr | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| title_full_unstemmed | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| title_short | Прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| title_sort | прізвища, утворені від назв людей за їхніми особистими властивостями, за даними англійської та української історичної антропонімії |
| topic | Язык и Мир |
| topic_facet | Язык и Мир |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21050 |
| work_keys_str_mv | AT dobrovolʹsʹkaoâ prízviŝautvorenívídnazvlûdeizaíhnímiosobistimivlastivostâmizadanimianglíisʹkoítaukraínsʹkoíístoričnoíantroponímíí |