Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період
Порушуються маловивчені питання створення та діяльності перших студентських наукових товариств у вищих спеціальних навчальних закладах України у дожовтневий період. Освещаются малоизученные вопросы создания и деятельности первых студенческих научных обществ в высших учебных заведениях Украины в доо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210532 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період / Є.П. Степанович // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 68–75. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859548642830974976 |
|---|---|
| author | Степанович, Є.П. |
| author_facet | Степанович, Є.П. |
| citation_txt | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період / Є.П. Степанович // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 68–75. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Порушуються маловивчені питання створення та діяльності перших студентських наукових товариств у вищих спеціальних навчальних закладах України у дожовтневий період.
Освещаются малоизученные вопросы создания и деятельности первых студенческих научных обществ в высших учебных заведениях Украины в дооктябрьский период.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Є. П. Степанович
й інші напрями їх боротьби з продовольчою кризою в країні, перекон
ливо спростовують твердження буржуазних істориків про те, що ре
волюційна практика більшовиків в період підготовки Жовтня і вста
новлення диктатури пролетаріату дестабілізувала політичну обстанов
ку, зруйнувала господарське життя в країні42. Таким чином, трудящі
України в перші місяці після перемоги Жовтневої революції підтри
мали продовольчу політику Радянської влади, виявили творчу ініціа
тиву у цій справі і не дозволили придушити голодом завоювання со
ціалістичної революції.
1 Фроммлет Борис. Очерки по истории студенчества в России,—СПб.,
1912.— L. 77.
Одержано 19.09.89
Освещаются основнме направлення деятельности большевистской партии по органи-
зации и осуществлению товарообмена на Украяне в дооктябрський период, а также
в первме месяцм после победн социалистической революции.
42 Суслов А И. Современная англо-американская буржуазная историография
о продовольственной политике в первьіе годьі Советской власти // История СССР.—
1972.— № З — С. 190.
Є. N. Степанович (Київ)
Студентські наукові товариства на Україні
в дожовтневий період
Порушуються маловивчені питання створення та діяльності перших студентських нау
кових товариств у вищих спеціальних навчальних закладах України у дожовтневий
період.
Питання про діяльність наукових товариств у вузах України в дожовт
невий період, крім суто історичного пізнання, має й певне практичне
значення, оскільки перебудовні процеси в нашій країні не можуть обій
ти осторонь й діяльність вузів.
Необхідність поглиблення знань, здобутих студентами на лекцій
них та семінарських заняттях, набуття навичок дослідницької роботи
та досвіду, впровадження її результатів у практику викликали до жит
тя у дожовтневі часи таку форму організації наукової роботи слуха
чів вузів України, як наукові товариства. Виникали вони з ініціативи
студентів та прогресивних викладачів, які сумлінно ставилися до під
готовки майбутніх спеціалістів, допомагали хоча б частині з них до
датково розширити коло своїх професійних знань. Спочатку такі това
риства виникали в університетах і об’єднували в основному профе
сорсько-викладацький склад. Згодом, з відкриттям вищих спеціальних
навчальних закладів при них також стали створюватися наукові то
вариства, до яких входили переважно студенти.
Зацікавлені в науці і обдаровані слухачі вузів вступали до таких то
вариств, щоб обмінюватися інформацією, опрацьовувати наукову літера
туру по профілю, підвищувати рівень своїх знань, поліпшувати свою
професійну підготовку.
Організація наукових товариств пов’язана ще з одним фактором.
Вони стали рекомендуватися «як засіб проти студентських завору
шень» *, тобто заохочувалися, щоб відволікати студентство від полі
тичної боротьби. Навіть таку потрібну для вузів справу міністерство
68 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 6
Студентські наукові товариства в дожовтневий період
освіти перетворило на казенщину і «спускало» відповідні циркуляри.
Так, у липні 1899 р. в одному з них рекомендувалося спілкування між
студентами і професорами, а також рекомендувалося робити все, «щоб
наукові та літературні товариства не могли перетворюватися на органі
зації, не терпимі у навчальних закладах» 2.
2 Там же.
3 Отчет о состоянии II деятельности Харьковского ветеринарного института за
1909 г. — Харьков, 1910.—С. 65—66.
* Харків, обл. держ. арх., ф. 770, on. 1, 1902 р., сир. 432, арк. 71 (далі—ХОДА).
5 Сборник технического общества при Харьковском технологическом институте.—
Харьков, 1903.— № 1—15.— С. 9.
° ХОДА, ф. 770, on. І, 1902 р„ спр. 424, арк. 11—16.
* Фототипія — вид плоского друку.
1 Сборник технического общества...— № 1.— С. 9.
8 Там же.— С. 13.
9 Там же.— С. 78.
Деякі з новостворених студентських товариств спиралися на вже
існуючі — університетські, використовуючи їх багатий досвід. Студен
ти Харківського ветеринарного інституту разом із студентами місце
вого університету брали участь в діяльності «гуртка любителів приро
ди». Перед гуртківцями з доповідями виступали провідні вчені-при-
родознавці. Наприклад, професор М. Ф. Іванов у 1909 р. виголосив
доповідь «Огляд теорії про спадковість у тварин та новітні дані на
основі дослідів при зоотехнічному кабінеті Харківського ветеринарно
го інституту» 3.
Не раз наукові інтереси студентства випереджали інститутські
навчальні програми, зокрема, відгукувалися на актуальні технічні
проблеми часу. Так, директору Харківського технологічного інституту
19 вересня 1902 р. було подано прохання групи студентів про органі
зацію Технічного студентського товариства під керівництвом професо
рів Д. С. Зернова і Г. А. Латишева 4. Статут такого товариства було
затверджено 29 жовтня 1902 р. на засіданні учбового комітету інсти
туту і в міністерстві народної освіти. У 1902 р. товариство об’єднувало
189 студентів, а в 1903 р.— 232 5.
Метою технічного студентського товариства було сприяти розши
ренню знань та розвитку інтересу до техніки шляхом самостійної ро
боти його членів 6 *. У статуті товариства зазначалося, що можливим
є відкриття при ньому окремих секцій та гуртків з певними правила
ми. З часом директору інституту надійшли прохання про створення
студентської бібліотеки під головуванням професора К. А. Красуського.
її було відкрито і в 1903 р. вона налічувала 390 томів. Незабаром при
студентському товаристві було створено музей та фототипічний ка
бінет *.
Провідні професори та викладачі виступали на засіданнях з до
повідями на актуальні теми. В 1903 р. М. Д. Пільчиков говорив про
невідомі промені, а Ф. М. Вер—про успіхи доменної справи в Німеч
чині, представлені на останній Дюссельдорфській виставці. Студенти
М. Короткевич і О. Підвисоцький готували на обговорення доповіді —
«Терміти та їх використання в металургії та для обробки металів»
і «Хімія низьких температур» 1. Члени товариства з інтересом знайоми
лися з новинками науки і техніки тому, що у той час, як вони самі
стверджували, «техніка так швидко рухається вперед, а реформи про
грам вищих технічних шкіл удосконалюються так повільно, що мати
повну уяву про прогрес техніки без додаткових установ, типу «тех
нічних товариств», неможливо» 8.
З 1903 р. товариство почало видавати свій збірник. Зважаючи
на те, що практичні заняття' слухачів спеціальних навчальних закладів
стали «найвидатнішими факторами у справі набуття студентами прак
тичних знань»9, члени товариства організовували екскурсії на фаб
рики та заводи. У 1903 р. відбулося 8 екскурсій студентів на чолі з
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн,, 1990, № 6 69
Є. П. Степанович
викладачами на підприємства міст Павлодар, Катеринослав, Баку,
Грозний, Москва, Полтава, Тростянець та ін.
ЗО жовтня 1910 р. учбовий комітет затвердив статут хімічної сек
ції студентського технічного товариства. А на початку грудня того ж
року група студентів звернулася до учбового комітету з проханням
затвердити при інституті аеросекцію 10 *. Бюро новоутвореної секції ви
значило своєю метою «розвиток інтересу до аерографії, дослідження
та опис властивостей повітря, аеронавтики повітроплавання та аеро-
техніки». Студенти вивчали спеціальну літературу, проекти, що над
ходили до інституту. Наприклад, ними було розглянуто проект поручика
Д. М. Чернушенка, що надійшов ще у 1894 р., та прохання виготовити
повітряний корабель «літохід»п, вивчено доповідь професора Петер
бурзького політехнічного інституту Найденовича на другому Всеро
сійському з’їзді повітроплавців про викладання повітроплавання в тех
нічних вузах. В зв’язку з цим аеросекція студентського технологічного
товариства 8 травня та 31 грудня 1912 р. зверталася в учбовий комі
тет з проханням про відкриття при інституті факультативного курсу
з повітроплавання, який включав би лекції з повітроплавання, аероди
наміки, теорії стабілізації тощо 12.
10 ХОДА, ф. 770, on. І, спр. 728, арк. 1.
» Там же, 1912—1916 рр„ спр. 208, арк. 1—39.
12 Там же, спр. 728, арк. 4, зб. 5.
13 Центр, держ. іст. арх. СРСР, ф. 1281, on. 187, 1912 р., спр. 46, арк. 8
(далі —ЦДІА СРСР).
14 ХОДА, ф. 770, оп. 2, 1885 р., спр. 1281, арк. 1—27. Устав азросекции имени
капитана Л. М. Мациевича технического студенческого обіцества при Харьковском тех-
нологическом институте.— Харьков, 1913.— С. 6.
>5 ХОДА, ф. 770, on. 1, 1916, спр. 833, арк. 38.
16 Там же, 1902, спр. 424, арк. 10; 1912—1916 рр„ спр. 728, арк. 2 зв.
17 ЦДІА СРСР, ф. 1276, оп. 10, 1914 р„ спр. 968, арк. 5.
18 Там же, арк. 6.
Як свідчать архівні документи, бюро аеросекції працювало успіш
но. Піддаючись новим віянням, у 1912 р. воно подало прохання про
присвоєння бюро імені капітана Л. М. Мацієвича, який був випуск
ником інституту 13.
Учбовий комітет, а за ним і міністерство народної освіти затвер
дили новий статут аеросекції та присвоїли їй ім’я капітана Л. М. Ма
цієвича 14. Довгий час головою цього об’єднання був ведучий професор
інституту Г. Ф. Проскура. Секція влаштовувала відкриті й закриті
засідання (в 1915 р. таких засідань було 7) 15, аерографічні вечори,
виставки, проводила заняття в лабораторіях і майстернях інституту.
Члени аеросекції вчилися на практиці літати на аеропланах, аероста
тах і планерах, організували для пропаганди авіасправи публічні
польоти, друкували свої праці у збірниках технічного студентського
товариства, організовували екскурсії.
Секції та технічні товариства здійснювали обмін з іншими інсти
тутами та товариствами своїми виданнями, літературою. У 1902 р.
для студентського технічного товариства надійшли праці Вищого Ка
теринославського училища, Петербурзького політехнічного інституту
та ін.16
На той час вже у багатьох вищих технічних навчальних закладах
читались курси повітроплавання та існували лабораторії, які мали го
тувати наукові кадри з аеронавтики. Петербурзький, Ризький, Київ
ський політехнічні інститути влаштовували факультативні курси з ос
нов повітроплавання і легких деталей обладнання 17. Ставилося зав
дання створити аеродинамічну лабораторію навчального характеру
з влаштуванням, малої аеродинамічної труби з відповідними вимірю
вальними приладами 18.
Студенти не тільки знайомилися з основами аеродинаміки, а й самі
створювали такі прилади і випробовували їх.
70 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн„ 1990, 6
Студентські наукові товариства в дожовтневий період
Учбовим комітетом Харківського технологічного інституту 1 лю
того 1914 р. було затверджено секцію холодильної справи 19. Студенти
одержали можливість проводити відкриті засідання, обмінюватися лі
тературою. Секція визначала своєю метою вивчення науково-техніч
ної справи, підготовку, читання та публікацію рефератів, наукових
праць, присвячених цій проблемі. Студенти планували проведення екс
курсій на виробництво з холодильними установками20. Організація
цієї секції, статут якої попередньо обговорювався студентами, сприяла,
очевидно, проведенню II з’їзду з холодильної справи і відповідної ви
ставки у Харкові з 29 квітня по 2 травня 1912 р.21. Учасником цього
з’їзду та наступного, що відбувся у Москві, був організатор товарист
ва, викладач інституту Г. Г. Скворцов, який двічі у січні і березні
1913 р. виступав з доповідями по темі холодильників на засіданні сту
дентського наукового об’єднання. Організація секції та її функціону
вання значно випереджали діяльність у цьому напрямі міністерства
народної освіти, яке ввело на прохання учбового комітету курс лек
цій з холодильної справи в план занять тільки у 1915/1916 навчаль
ному році.
19 ХОДА, ф. 770, on. І, спр. 80S, арк. 42.
20 Устав секции по холодильному делу технического студенческого общества при
Харьковском институте.— Харьков, 1914.— С. 7.
21 ХОДА, ф. 770, on. 1, 1913 р., спр. 764, арк. 3.
22 Там же, 1915 р., спр. 809, арк. 3.
23 Там же, спр. 833, арк. 37.
24 Там же, 1916, спр. 833, арк. 34.
25 ЦДІА УРСР, ф. 442, оп. 637, 1908 р„ спр. 1, арк. 243—245.
26 Очерк развития и современного состояния химического отделения. -- Киев,
1913.— о. 189.
27 К а р а ц у б а С. І. Київське товариство повітроплавання // Нариси з історії
природознавства і техніки.— 1972.— Вип. XVI.— С. 77.
28 Из истории Киевского политехнического института.— Киев, 1961.— Т. 1 : 1898—
1917.— О. 246.
З ЗО жовтня 1910 р. при студентському технічному товаристві була
організована і діяла хімічна секція 22. Вона активно проводила свою
роботу, і в 1915 р. до неї входило 557 студентів 23. У тому ж році при
товаристві діяла фотосекція, яка налічувала 168 членів. Технічне това
риство проводило відкриті засідання і щорічно підбивало підсумки
своєї діяльності. Так, на загальних зборах цього студентського об’єд
нання 24 січня 1915 р. студент П. Троїцький зробив доповідь на тему
«Математична символіка психічних явищ» 24. Діяльність гуртків у Ки
ївському політехнічному інституті (КПІ) розпочалася в основному з
1903 р., але, на жаль, документів про їх існування збереглося зовсім
мало. Наприклад, студентський хімічний гурток виник з ініціативи
професора М. І. Коновалова 25, який проводив бесіди із своїми учнями.
Крім того, члени цього гуртка готували і читали реферати на різні
теми з хімії26.
Є свідоцтва про роботу в КПІ 1905/1906 навчальному році меха
нічного гуртка. В той час при ньому з ініціативи професора М. А. Ар-
тем’єва було організовано секцію повітроплавання. її головою було
обрано у 1908 р. професора М. Б. Делоне, старостою — студента меха
нічного відділу В. Ф. Боброва (в майбутньому ректора КПІ, дирек
тора Київського авіаційного інституту) 27.
Поштовхом до активізації діяльності гуртка, за словами М. Дело
не, послужила лекція з питань повітроплавання професора Москов
ського університету М. С. Жуковського, яка відбулася в грудні 1908 р.
у Києві. Після цього, на прохання студентів, М. Делоне прочитав у
фізичній лібораторії КПІ лекцію на аналогічну тему28.
Члени гуртка повітроплавання виступали з повідомленнями, буду
вали моделі та літали на них, купували необхідну спеціальну літерату
ру і виписували журнали з аеронавтики французькою та німецькою
мовами.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990. № 6 71
Є. П. Степанович
При секції працювали різні комісії, для розгляду проектів, а також
музейна та адміністративна—для збору грошей на побудову аероди
намічної труби. Рада КПІ затвердила 14 березня 1909 р. і передала
на розгляд в міністерство народної освіти статут гуртка повітропла
вання. Згідно з цим документом, його членами могли бути «особи
непричетні до інституту, але бажаючі брати участь в діяльності гурт
ка», якому надавалося «право створювати капітали»29. Це активізу
вало любителів.
29 ЦДІА УРСР, ф. 442, оп. 640, 1910, спр. 304. арк. 2.
30 Из истории Киевского политехнического...— С. 247.
81 Киевская мисль. — 1909—22(9) авг.; З сент. (21 авг.).
82 Карацуба С. І. Назв, праця.— С. 79.
33 Абарбарчук С. Біля витоків авіації // Вечірній Київ.—1983.—10 листоп.
34 Труди института истории естествознания и техники AH СССР.— М.,
1962,—С. 45.
35 Карацуба С. І. Назв, праця.— С. 80.
З ініціативи професора М. Б. Делоне та під тиском студентів, за
цікавлених в опануванні передових знань, з осені 1909 р. в КПІ став
викладатися необов’язковий курс повітроплавання. У рапорті дирек
тору інституту професор вказував, що це найдешевий засіб організації
вивчення повітроплавання 30.
Для кращої постановки справи викладання необхідно було облад
нати лабораторії, виготовити аероплан, планер тощо. На все це одразу
потрібно було 14 000 крб. та по 1000 крб. на рік. Гурток КПІ став
ядром Київського товариства повітроплавання. 200 студентів-гуртків-
ців слухали лекції з теорії авіації. Душею товариства став його голо
ва — професор М. Б. Делоне, який разом з синами побудував кілька
планерів31. У травні 1910 р. в Києві демонструвався літак з бензи
новим двигуном. Його автор — викладач інституту А. С. Кудашев—
28 травня на Сирецькому іпподромі випробував свій літак 32.
Випускник КПІ І. І. Сікорський зробив значний вклад у розвиток
авіації. У 1913 р. він побудував важкий 4-моторний літак «Ілля Муро-
мець»33. Один з перших гуртків повітроплавання — Київський — ви
ховав і об’єднав у своїх рядах багатьох талановитих конструкторів.
Серед них — Д. П. Григорович, А. С. Кудашев, А. Д. Карпека,
А. М. Свиніків, брати Касьяненки, П. М. Нестеров, Ф. Ф. Терещенко
та ін.34
Гуртківці проводили велику пропагандистську роботу серед насе
лення Києва. Публічні лекції та виставки, підготовлені за участю ви
кладачів та студентів, привертали увагу любителів авіації у 1909—
1913 рр. Близько ЗО кваліфікованих доповідачів з професорів та ви
кладачів політехнічного інституту й університету, військових пілотів
та ведучих конструкторів товариства двічі на тиждень читали лекції.
Секретар ради Київського товариства повітроплавання (КТП) Г. М. Ри-
ндик і член спорткомітету цього товариства Г. П. Адлер щотижня на
зборах виступали з оглядом нової світової та вітчизняної літератури.
Двічі на місяць у науково-технічному комітеті КТП проводились нау
ково-технічні бесіди та консультації35.
Науково-технічна база гуртка КПІ, який був складовою частиною
Київського товариства повітроплавання, стала основою для розвитку
авіації в країні. Під час першої світової війни в майстернях КПІ ви
готовлялися та лагодилися літаки. Гурток повітроплавання цього ін
ституту відновив свою діяльність у 1923 р. як авіаційне наукове това
риство.
У 1909 р. наукові товариства при інститутах активізували свою
діяльність і стали щорічно видавати звіти (або звітуватися) як перед
своїми членами, так і перед керівництвом інституту. За розпоряджен
ням міністерства народної освіти товариства реєструвалися і затверд
жувалися в охоронних відділах міністерства внутрішніх справ. Пропо
нувалося в правління гуртків вибирати провідних професорів інсти
72 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210532 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:31Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Степанович, Є.П. 2025-12-10T17:32:57Z 1990 Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період / Є.П. Степанович // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 68–75. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210532 Порушуються маловивчені питання створення та діяльності перших студентських наукових товариств у вищих спеціальних навчальних закладах України у дожовтневий період. Освещаются малоизученные вопросы создания и деятельности первых студенческих научных обществ в высших учебных заведениях Украины в дооктябрьский период. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період Студенческие научные общества на Украине в дооктябрьский период Article published earlier |
| spellingShingle | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період Степанович, Є.П. Повідомлення |
| title | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період |
| title_alt | Студенческие научные общества на Украине в дооктябрьский период |
| title_full | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період |
| title_fullStr | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період |
| title_full_unstemmed | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період |
| title_short | Студентські наукові товариства на Україні в дожовтневий період |
| title_sort | студентські наукові товариства на україні в дожовтневий період |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210532 |
| work_keys_str_mv | AT stepanovičêp studentsʹkínaukovítovaristvanaukraínívdožovtneviiperíod AT stepanovičêp studenčeskienaučnyeobŝestvanaukrainevdooktâbrʹskiiperiod |