Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.)
Аналізується участь робітничого класу України в пошуку форм боротьби з бюрократизмом у процесі формування державного апарату в період громадянської війни. Особлива увага приділяється піднесенню творчої ініціативи робітників, гласності і демократизму при розв’язанні найскладніших завдань радянського...
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1990 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210534 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) / О.П. Реєнт, О.Є. Лисенко // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 54–60. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859606661570756608 |
|---|---|
| author | Реєнт, О.П. Лисенко, О.Є. |
| author_facet | Реєнт, О.П. Лисенко, О.Є. |
| citation_txt | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) / О.П. Реєнт, О.Є. Лисенко // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 54–60. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Аналізується участь робітничого класу України в пошуку форм боротьби з бюрократизмом у процесі формування державного апарату в період громадянської війни. Особлива увага приділяється піднесенню творчої ініціативи робітників, гласності і демократизму при розв’язанні найскладніших завдань радянського будівництва, висвітлюються основні напрями і перші результати цієї роботи.
Анализируется участие рабочего класса Украины в поиске форм борьбы с бюрократизмом в процессе создания государственного аппарата в период Гражданской войны. Особое внимание уделяется повышению творческой инициативы рабочих, гласности и демократизму при решении сложнейших задач советского строительства, освещаются главные направления и первые результаты этой работы.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:03:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. П. Реєнт, О. Є. Лисенко
визначився остаточний результат монгольського завоювання Русі, кож
ний з активно діючих князів—-Данило Романович, Михайло Всеволо
дович та Ярослав,— кожний на свій розсуд та у свій спосіб шукали
союзу із Заходом, доки енергійні дії візантійської церкви та ордин
ської адміністрації не поклали край цим зусиллям.
Одержано 10.05.89
Счастливая судьба постигла гипотезу С. Томашевского об отождествлении «рутен-
ского архиепископа Петра», вьіступавшего на Лионском соборе 1245 г., с игуменом
Спасо-Берестовского монастиря в Києве — Петром Акеровичем. В современной исто-
риографии зто предположение получило статус исторического факта. В сообщении
предпринимается попьітка отвергнуть устоявшеєся мнение и предложить иную иден-
тификацию загодчного киевского митрополита.
О. П. Реєнт (Київ), О. Є. Лисенко (с. Гора Київської обл.)
Участь робітничого класу України в боротьбі
проти бюрократизму в державному апараті
(1919—1920 рр.)
Аналізується участь робітничого класу України в пошуку форм боротьби з бюрокра
тизмом у процесі формування державного апарату в період громадянської війни.
Особлива увага приділяється піднесенню творчої ініціативи робітників, гласності
і демократизму при розв’язанні найскладніших завдань радянського будівництва, ви
світлюються основні напрями і перші результати цієї роботи.
В літературі, присвяченій історії становлення радянської державності
на Україні, донедавна основний акцент робився на аналізі та узагаль
ненні позитивного досвіду діяльності Комуністичної партії в справі за
лучення трудящих, насамперед робітничого класу, до управління дер
жавою. При цьому поза увагою дослідників залишалися численні
труднощі, негативні явища та суперечності, притаманні складному і
багатогранному процесу державного будівництва. Така позиція вчених
значною мірою створювала у читачів уявлення про нібито безконфлікт
ний, безболісний, позбавлений внутрішніх суперечностей і гострих ко
лізій хід залучення пролетаріату до створення радянських органів.
Однак документальні матеріали дають підставу говорити про те, що
утвердження і зростання провідної ролі робітничого класу в процесі
оволодіння мистецтвом управління в перші роки Радянської влади про
ходили в рішучій боротьбі з бюрократизмом, безвідповідальністю,
місництвом, казенно байдужим ставленням до людей.
В. І. Ленін вважав особливо важливою боротьбу з бюрократиз
мом саме в переломні моменти, під час переходу від однієї системи
управління до іншої, коли необхідно вирішувати поставлені завдання
оперативно, зі знанням справи. «Ми повинні мати мужність сказати,
що ми створюємо свій апарат стихійно,— підкреслював Володимир Іл
ліч.— Кращі робітники йшли і бралися за найтяжчі обов’язки і в
галузі військовій і в галузі цивільній, брались дуже часто неправильно,
але вміли виправлятися і працювати. Співвідношення між цими, може,
десятками мужніх людей і сотнями тих, які сидять і саботують або
54 ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 6
Участь робітників України в боротьбі проти бюрократизму
напівсаботують, плутаючись в обсязі своїх паперів,— це співвідношення
губило дуже часто наше живе діло в непомірному морі паперів. Ми
повинні будемо якнайдокладніше вивчити це питання, яке досі вивчити
не могли. Роки і роки повинні минути, роки і роки ми повинні вчитися,
бо рівень культури наших робітників низький, робітникам важко взя
тись за цілком нову справу виробництва,— а тільки на самих робітни
ків ми і можемо покластися в розумінні щирості і ентузіазму. Роки і
роки повинні минути, щоб ми добились поліпшення нашого державного
апарату, піднесення його — не в розумінні окремих осіб, а в повному
його обсязі — на вищі щаблі культури»
Після перемоги Жовтневої революції більшовицька партія докла
дала багато зусиль для залучення трудящих, насамперед робітників,
до управління державою. Передові представники робітничого класу
України за рекомендацією більшовицьких організацій направлялися
на роботу в Ради. Вони становили кістяк ревкомів, пролетарської мі
ліції, нового радянського суду і революційних трибуналів, надзвичай
них органів по боротьбі з контрреволюційними елементами, Збройних
Сил, відігравали провідну роль у діяльності ряду наркоматів, у про
веденні масових політичних кампаній.
Таким чином, завоювавши політичну владу, робітничий клас рес
публіки згуртовував навколо себе широкі непролетарські маси, налагод
жував діяльність радянського державного апарату, що мав служити
інтересам трудового народу.
У процесі руйнування старого механізму влади і формування ор
ганів держави диктатури пролетаріату робітничий клас змушений був
долати значні труднощі, пов’язані з налагодженням діяльності радян
ських установ. Зокрема, посилення боротьби з бюрократизмом, тяга
ниною і казенщиною в умовах громадянської війни стало об’єктивною
необхідністю, оскільки вони створювали реальну загрозу нормальному
функціонуванню державних і господарських установ, перешкоджали їх
зближенню з широкими верствами трудящих. В. І. Ленін у березні
1919 р. писав: «Ми добре знаємо, що у нас ще багато хиб в організації
Радянської влади. Радянська влада не чудесний талісман. Вона не
виліковує відразу від хиб минулого, від безграмотності, від некультур
ності, від спадщини дикої війни...» 2-3
Важливим кроком на шляху організації чіткої роботи державних
органів став III Всеукраїнський з’їзд Рад, який затвердив першу Кон
ституцію УСРР, визначив конкретні етапи радянського будівництва в
республіці.
Непримиренну боротьбу з недоліками в діяльності державних
установ вела партія більшовиків. У Програмі РКП(б), прийнятій її
VIII з’їздом у березні 1919 р., було записано: «Тільки завдяки радян
ській організації держави революція пролетаріату могла відразу роз
бити і зруйнувати дощенту старий, буржуазний, чиновницький і судо
вий державний апарат. Проте не досить високий культурний рівень
широких мас, відсутність необхідних навиків у справі управління у
працівників, яких маса висуває на відповідальні пости, необхідність
спішно залучати у важких умовах спеціалістів старої школи і забирати
найрозвиненішу верству міських робітників на військову роботу, при
звело до часткового відродження бюрократизму всередині радянського
устрою. Ведучи якнайрішучішу боротьбу з бюрократизмом, РКП від
стоює для цілковитого подолання цього зла такі заходи: 1) Обов’язко
ве залучення кожного члена Ради до виконання певної роботи по
управлінню державою; 2) Послідовну зміну цих робіт з тим, щоб вони
поступово охоплювали всі галузі управління; 3) Поступове залучення
1 Ленін В. І. Промова на IV сесії ВЦВК IX скликання ЗІ жовтня 1922 р. //
Повне зібр. творів.— Т. 45.— С. 238.
2~? Ленін В. І. Що таке Радянська влада? // Там же.— Т. 38.— С. 232—233.
■ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №6 55
О. П. Реент, О. Є. Лисенко
всього трудящого населення поголовно до роботи по управлінню дер
жавою» 4.
4 Комуністична партія Радянського Союзу в резолюціях і рішеннях з’їздів, кон
ференцій і пленумів ЦК.— К., 1979.— Т. 2.— С. 44.
5 Ленинский сборник.— М., 1959.— Т. XXXVI.— С. 422.
6 Известия БУЦИК.—1919.—10 апр.
7 Декрети Советской власти.—М., 1974.—Т. VII.—С. 451—452.
8 Известия ВЦИК— 1920.— 28 апр.
9 Известия БУЦИК.— 1919.— 15 мая.
Однак в умовах громадянської війни, гострої класової боротьби
використовувалися переважно адміністративно-командні методи дер
жавного керівництва, яким були притаманні насамперед зневага до
конкретної особи, нетерпимість до інакомислення, байдужість до люд
ських страждань тощо. Це особливо яскраво виявилося в діяльності
Наркомату внутрішніх справ, різних відомств Червоної Армії, Ради
Народного Господарства, керівних органів залізничного транспорту, в
яких працювало багато буржуазних спеціалістів. «Наш держапарат,
за винятком Наркомзаксправу, — писав В. І. Ленін, — найбільшою
мірою є пережитком старого, найменшою мірою підданого корінній
ломці. Він тільки злегка підглажений зверху» 5.
Бюрократизація органів пролетарської влади спричиняла виник
нення величезної паперотворчості у вигляді численних інструкцій,
інформацій, анкет, звітів, збільшення обсягу листування, ускладнювала
ведення реєстраційних книг, а головне — вимагала нових штатних
одиниць. Розбуханню апарату сприяла також низька кваліфікація
службовців, які нещодавно зайняли свої посади.
Налагодити чітку діяльність усіх структурних підрозділів проле
тарської держави за таких умов виявилося надзвичайно складною
справою. І там, де контроль з боку партійних організацій і робітничих
колективів був ослаблений, негативні рецидиви старих методів управ
ління виявлялися особливо помітно.
Небезпека посилення проявів бюрократизму і казенщини у діяль
ності державних органів полягала в тому, що їх маховик, розкручу
ючись, захоплював у сферу своєї дії поряд з буржуазними, контррево
люційними елементами трудящих, у тому числі простих робітників.
Процес боротьби з проявами бюрократизму в державному апараті
базувався на відповідній юридичній основі. Типовим щодо цього пра
вовим актом була постанова РНК УСРР «Про спрощення діловодства
і листування в радянських установах» (квітень 1919 р) 6- Через півро
ку— ЗО грудня 1919 р.— за підписом В. І. Леніна видано декрет ВЦВК,
згідно з яким усі органи влади, відповідальні працівники радянських
установ мали виконувати постанову VI Всеросійського з’їзду Рад про
точне дотримання законів, ліквідацію тяганини, швидкий та уважний
розгляд скарг громадян 7.
Наприкінці квітня 1920 р. ВЦВК і РНК РСФРР прийняли спільну
постанову про дисциплінарні та адміністративні стягнення, що накла
далися на працівників керівних органів і службовців радянських
установ, які недбало ставилися до виконання своїх службових обов’яз
ків і порушували трудову дисципліну 8.
На реалізацію вказівок, що містилися у згаданих постановах,
спрямували свою діяльність керівні органи Рад — виконкоми. На
приклад, 14 травня 1919 р. Київський губвиконком прийняв рішення
про скорочення штату канцелярських працівників у радянських устано
вах і встановлення більш тісного контакту з трудящими, а також про
здійснення заходів для чистки державних органів від антирадянських
елементів9. З цією метою при губернських і повітових виконкомах
створювалися контрольні комісії, до складу яких входили і робітники.
Згодом контрольна комісія Київського губвиконкому опублікувала в
газеті «Більшовик» звернення до робітників і службовців, в якому,
56 ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 6
Участь робітників України в боротьбі проти бюрократизму
зокрема, зазначалося: «Трудова дисципліна можлива лише тоді, коли
службовці і робітники проймуться усвідомленням її необхідності, коли
вони зрозуміють усю злочинність чиновницького ставлення до своїх
обов'язків. І це стане можливим тільки за умови широкої політичної
і культурної роботи серед товаришів робітників і службовців. На жаль,
коріння бюрократизму і саботажу так глибоко проникло в радянські
установи, що на перших порах дуже важко боротися зі становищем, що
склалося».
Комісія пропонувала негайно повідомляти їй про факти бюро
кратизму, недбальства і зловживань службовим становищем.
За рішенням Київського губвиконкому від 3 червня 1919 р. було
створено спеціальну комісію з надзвичайними повноваженнями, яка в
разі необхідності мала право ліквідовувати радянські органи і звіль
няти з роботи всіх їх службовців. Відділи губвиконкому за вказівкою
цієї комісії повинні були негайно скоротити свої штати не менш як
на 25 %, позбавляючись при цьому в першу чергу кар’єристських
елементів 10.
10 ЦДАЖР УРСР, ф. 2. on. 1, спр. 447, арк. 4.
10а Там же, ф. 5, on. 1, спр. 137, арк. 4—4 зв.
У червні 1919 р. атестаційна комісія для контролю складу службов
ців різних державних установ була створена при Херсонському губ-
виконкомі. В цей же час Чернігівський губвикбнком дав вказівку пові
товим виконавчим комітетам провести чистку радянського апарату.
Для боротьби з бюрократизмом та ліквідації паралелізму в роботі
органів Радянської влади спеціальним розпорядженням НКВС УСРР
на початку 1920 р. було створено міжвідомчу атестаційну комісію, до
складу якої входили й представники робітничих організацій. Масштаби
та результативність її діяльності можна показати за матеріалами об
стеження Одеської губернії. У радянські установи Одещини було ро
зіслано близько 50 тис. анкет. Комісія переглянула штати раднаргоспу,
губернського продкому, житлового відділу, ряду інших органів, оскіль
ки попередні спроби скорочення штатів у них були безуспішними —
через деякий час вони знову розросталися. В результаті перевірки
комісія звільнила 624 службовці 10а.
Атестаційні та контрольні комісії в роки громадянської війни зай
малися виявленням у державному апараті контрреволюційних елемен
тів, саботажників і очищенням радянських установ від некомпетентних
осіб, які не вміли працювати з людьми, зловживали своїм службовим
становищем.
Велику допомогу в боротьбі з бюрократизмом надавала більшо
вицька преса. У республіканських, губернських, повітових виданнях
друкувалися передові й проблемні статті, полемічні замітки, в яких
аналізувалися причини недоліків у діяльності державних органів і
пропонувалися шляхи їх подолання. Так, 18 травня 1919 р. газета
«Известия ВУЦИК» опублікувала статтю Д. Романовського «Внутріш
ній Колчак», в якій йшлося про конкретні заходи по боротьбі з бюро
кратизмом і канцелярщиною — спрощення діловодства, активізацію
роботи всіх підрозділів -державного апарату, зменшення непродуктив
них витрат часу, енергії, праці, коштів тощо. Крім того, автор рекомен
дував «всебічно сприяти і заохочувати творчу ініціативу і самостійність
працівників державних установ».
Цій же проблематиці були присвячені й інші публікації в партій
ній і радянській пресі. Наприклад, газета «Трудова комуна» (орган
Клинцівського міського і Суражського повітового комітетів КП(б)У)
27 травня 1919 р. повідомляла про рішення повітового відділу праці
скоротити штати усіх установ на 25 % за рахунок колишніх спекулян
тів, лавочників та інших осіб, що недбало виконували покладені на
них обов’язки.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №6 57
о. 17. Реєнт, О. Є. Лисенко
Делегати Полтавської губернської конференції КП(б)У, серед
яких була більшість робітників, відзначили, що в боротьбі з бюрокра
тизмом повинні брати участь усі члени партії, й висловилися за ство
рення при «Віснику губкому» дискусійного листка, в якому публіку
ватимуться полемічні матеріали з питань налагодження роботи дер
жавних органів
Газета «Красная правда» (орган Бахмутського повітвиконкому і
повітового парткому) 18 лютого 1920 р. надрукувала статтю «Зло наших
днів», в якій редакція звернулася до робітників за підтримкою діяль
ності комісії по чистці радянських установ: «Замість того, щоб писати
анонімки в редакцію і в ревком, товариші і громадяни повинні набра
тися громадянської мужності і сміливо, відкрито, не приховуючи своїх
імен, увійти із заявою в комісію, вказавши конкретний факт неспра
ведливості або зловживання. ...Якщо саме населення, самі робітники
не прийдуть на допомогу комісії в справі чистки установ від наносних
елементів, то цілком вірогідно, що комісія може дещо пропустити, не
викрити саботажників і контрреволюціонерів». Газета закликала робіт
ників допомогти створити такі радянські установи, які б дійсно відо
бражали волю трудящих.
Органи пролетарської влади повели рішучу боротьбу з бюрокра
тизмом. 17 травня 1920 р. Бахмутський повітвиконком видав наказ,
в якому, зокрема, наголошувалося: «...Зіткнувшись з фактом нарікань
широких робітничих мас на існування в радянських установах бюро
кратизму, саботажу, нехлюйства, що проводяться особами, які не
користуються довір’ям Радянської влади, шкурниками і просто елемен
том, що примазався до пролетарських організацій, повітвиконком
рекомендує протягом 24 годин звільнити від служби осіб, про яких вже
відбулись постанови комісії по чистці радянських установ». Згодом
списки звільнених були опубліковані в газеті «Красная правда».
Велика роль у боротьбі з недоліками належала Робітничо-Селян
ській Інспекції. На відміну від Наркомату державного контролю, що
здійснював нагляд за дотриманням законів, Наркомат PCI, створений
у травні 1919 р., був зобов’язаний контролювати, інспектувати та спря
мовувати діяльність усіх державних органів.
Протягом 1919 р. при всіх губернських і повітових інспекціях
України було відкрито бюро скарг та пропозицій. У зверненні конт
рольної комісії Київського губвиконкому з цього приводу зазначалося:
«Не на словах, а на ділі Радянська влада вживає необхідних заходів
для усунення зловживань, помилок, канцелярщини і всіх інших недолі
ків радянського механізму. Але завдання постійного систематичного
вдосконалення радянських організацій може бути розв’язане лише в
тому випадку, якщо самі робітники і селяни візьмуть у цій роботі
енергійну участь» 11 12.
11 Більшовик (орган Полтавського губкому КП(б)У).— 1920.— 29 жовт.
12 Известия ВУЦИК.— 1919.— 16 мая.
13 Більшовик (орган Полтавського губкому КП(б)У).— 1920.— 11 груд.
З метою уникнення хиб, притаманних буржуазному контрольному
апарату, в 1920 р. було вирішено перетворити Робітничо-Селянську
Інспекцію на широку представницьку установу. Робітничі колективи
посилали в інспекцію кращих своїх представників. Так, президія Пол
тавської губпрофради ухвалила для посилення апарату PCI виділити
по одному робітникові від кожної профспілки 13.
Переважна частина робітників залучалася до роботи в PCI через
гуртки, осередки, групи сприяння, де вони спочатку навчалися здійсню
вати елементарні, а надалі й складніші контрольно-інспекційні функ
ції. На 1 грудня 1920 р. в республіці діяв 921 фабрично-заводський
гурток сприяння PCI.
Основними формами участі трудящих у діяльності Робітничо-Се
лянської Інспекції були масові обстеження і літучі ревізії. У травні
58 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210534 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:31Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Реєнт, О.П. Лисенко, О.Є. 2025-12-10T17:33:39Z 1990 Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) / О.П. Реєнт, О.Є. Лисенко // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 54–60. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210534 Аналізується участь робітничого класу України в пошуку форм боротьби з бюрократизмом у процесі формування державного апарату в період громадянської війни. Особлива увага приділяється піднесенню творчої ініціативи робітників, гласності і демократизму при розв’язанні найскладніших завдань радянського будівництва, висвітлюються основні напрями і перші результати цієї роботи. Анализируется участие рабочего класса Украины в поиске форм борьбы с бюрократизмом в процессе создания государственного аппарата в период Гражданской войны. Особое внимание уделяется повышению творческой инициативы рабочих, гласности и демократизму при решении сложнейших задач советского строительства, освещаются главные направления и первые результаты этой работы. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) Участие рабочего класса Украины в борьбе против бюрократизма в государственном аппарате (1919—1920 гг.) Article published earlier |
| spellingShingle | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) Реєнт, О.П. Лисенко, О.Є. Повідомлення |
| title | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| title_alt | Участие рабочего класса Украины в борьбе против бюрократизма в государственном аппарате (1919—1920 гг.) |
| title_full | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| title_fullStr | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| title_full_unstemmed | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| title_short | Участь робітничого класу України в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| title_sort | участь робітничого класу україни в боротьбі проти бюрократизму в державному апараті (1919—1920 рр.) |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210534 |
| work_keys_str_mv | AT reêntop učastʹrobítničogoklasuukraínivborotʹbíprotibûrokratizmuvderžavnomuaparatí19191920rr AT lisenkooê učastʹrobítničogoklasuukraínivborotʹbíprotibûrokratizmuvderžavnomuaparatí19191920rr AT reêntop učastierabočegoklassaukrainyvborʹbeprotivbûrokratizmavgosudarstvennomapparate19191920gg AT lisenkooê učastierabočegoklassaukrainyvborʹbeprotivbûrokratizmavgosudarstvennomapparate19191920gg |