Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення)
Розробивши теорію глибокої наступальної операції і бою, радянська військово-теоретична думка завоювала широке світове визнання. На жаль, у другій половині 30-х років внаслідок розгорнутих сталінським керівництвом масових репресій у Збройних Силах СРСР радянському воєнному мистецтву було завдано жор...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210538 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) / Р.О. Савушкін // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 12–20. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859729590103048192 |
|---|---|
| author | Савушкін, Р.О. |
| author_facet | Савушкін, Р.О. |
| citation_txt | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) / Р.О. Савушкін // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 12–20. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Розробивши теорію глибокої наступальної операції і бою, радянська військово-теоретична думка завоювала широке світове визнання. На жаль, у другій половині 30-х років внаслідок розгорнутих сталінським керівництвом масових репресій у Збройних Силах СРСР радянському воєнному мистецтву було завдано жорстокого удару. Праці репресованих воєнних теоретиків вилучалися з обігу, оголошувалися шкідливими. Однак хід подій у світі зумовлював неминуче «відновлення в правах» їх творчої спадщини і дальший розвиток на цій основі радянської воєнної науки. Значну роль у цьому відіграла нарада вищого начальницького складу Червоної Армії, яка проходила 23—31 грудня 1940 р.
Разработав теорию глубокой наступательной операции и боя, советская военно-теоретическая мысль завоевала широкое мировое признание. К сожалению, во второй половине 30-х годов вследствие развёрнутых сталинским руководством массовых репрессий в Вооружённых Силах СССР советскому военному искусству был нанесён жестокий удар. Труды репрессированных военных теоретиков изымались из обращения, объявлялись вредными. Однако ход событий в мире обусловил неизбежное «восстановление в правах» их творческого наследия и дальнейшее развитие на этой основе советской военной науки. Значительную роль в этом сыграло совещание высшего начальствующего состава Красной Армии, проходившее 23—31 декабря 1940 г.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:04:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
P. О. Савушкін
Незважаючи на існуючі офіційні вказівки, радянські люди вважали
своїм головним класовим ворогом німецький фашизм як крайній прояв,
світового імперіалізму. В їхній свідомості міцно укріпилася пересторога
В. І. Леніна про небезпеку імперіалістичного нашестя і необхідність
бути напоготові до його відсічі. І ніякі повороти в політиці не могли
відвернути суспільство від пошуків конкретного противника. Радянський
народ знав, що війна з німецьким фашизмом наближається і, як міг,,
готувався до неї.
Ідейно-політична і моральна готовність трудящих Країни Рад до
захисту своєї Батьківщини, незважаючи на грубі помилки її політич
ного й військового керівництва напередодні війни, допомогла вистояти в
ту лиху годину, спинити фашистських загарбників, визволити окупова
ні радянські землі й поневолені народи Європи і перемогти. Цьому сприя
ли і заходи, що їх вживала Комуністична партія в передвоєнні роки-
для зміцнення обороноздатності країни.
Одержано 09.08.89.
В статье на основе главньїм образом архивного материала рассматривается внут-
ренняя жизнь ВК'П(б), ее состав и расстановка партийньїх сил накануне Великої
Отечественной войнн. По-новому освещается организаторская и идеологическая дея-
тельность партии по подготовке советского народа к обороне странм. Автор излагает
свой взгляд на роль административно-командной системи в укреплении обороноспо-
собности Советского государства.
Р. О. Савушкін (Москва)
Радянська воєнна наука
напередодні фашистського вторгнення
(Закінчення) *
Розробивши теорію глибокої наступальної операції і бою, радянська військово-тео
ретична думка завоювала широке світове визнання. На жаль, у другій половині 30-х
років внаслідок розгорнутих сталінським керівництвом масових репресій у Збройних
Силах СРСР радянському воєнному мистецтву було завдано жорстокого удару. Праці
репресованих воєнних теоретиків вилучалися з обігу, оголошувалися шкідливими. Од
нак хід подій у світі зумовлював неминуче «відновлення в правах» їх творчої спад
щини і дальший розвиток на цій основі радянської воєнної науки. Значну роль у
цьому відіграла нарада вищого начальницького складу Червоної Армії, яка проходила
23—31 грудня 1940 р. •
У міжвоєнні роки радянське воєнне мистецтво найбільш повно і грун
товно було розроблене в галузі тактики. У 1940 р. почалося уточнен
ня окремих його деталей. Однак загальна концепція глибокого насту
пального бою та глибокої оборони залишалася незмінною. її правиль
ність дістала підтвердження в роки Великої Вітчизняної війни.
У 30-ті роки метою наступального бою був розгром тактичного
угруповання противника і утворення прориву в його обороні, через який
армійське командування мало б змогу проштовхнути в оперативну
глибину свою рухому групу. В наступні роки у цьому питанні істотних
змін не відбулося, чого не можна сказати про форми бою.
* Початок див.: Укр. іст. журн.— 1990.— № 5.
12 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № S
Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення
Після радянсько-фінляндської війни всі розмови про форми на
ступального бою припинилися. Бій, що його вело з’єднання, яке діяло
на напрямку головного удару армії, міг мати лише одну форму — удар
усім фронтом з’єднання з метою прориву тактичної зони оборони про
тивника.
Значні зміни відбулися у побудові бойового порядку. Зберігся
лише його кістяк: перший ешелон; група танків безпосередньої під
тримки піхоти; артилерійські групи: підтримки піхоти, далекої дії;
загальновійськовий, танковий і протитанковий резерви.
На грудневій нараді вищого начальницького складу РСЧА 1940 р.
насамперед було піддано критиці прагнення до глибокого ешелону
вання в усіх ланках бойової побудови з’єднання. У доповіді начальни
ка Генерального штабу Червоної Армії К. О. Мерецкова наводилися
розрахунки співвідношення між кількістю учасників атаки і чисель
ністю бійців, які вели наступ у більш глибоких ешелонах. Для диві
зії, що діяла на напрямку головного удару, вони були такими: у пер
шій лінії в атаку йдуть 16 взводів або 640 бійців із 17-тисячної дивізії’.
Решта — наступають у подальших ешелонах.
Взагалі, прагнення до ешелонування бойового порядку відбивало
суть глибокого наступального бою, який вимагав нарощування сил із
глибини. Однак, як показала практика, ешелонування сил і засобів
у ланках взвод — рота не виправдало себе. Досвід радянсько-фінлянд
ської війни виявив також недоцільність створення ударної та скову
ючої груп бойового порядку, оскільки це прирікало війська сковуючої
групи на пасивне очікування результату дій ударної групи. Скасуван
ня такого поділу, підкреслив К. О. Мерецков, «одразу ж дало більші
успіхи і менші втрати»1 2. Не виправдав себе й поділ танків на групи
підтримки піхоти і далекої дії. Він утруднював завдавання одночас
ного потужного удару по противникові, що оборонявся. Зросла роль у
бойовому порядку загальновійськового й протитанкового резервів. Во
ни використовувалися для уникнення випадковостей, що могли виникну
ти в ході бою, посилення протитанкових засобів частин бойового по
рядку та для швидкого висування вперед при розвитку успіху3.
1 Центр, держ. арх. Рад. Армії, ф. 4, оп. 14, clip. 2742, арк. 21 (далі—ЦДАРА).
2 Там же, арк. 23.
3 Див.: Общая тактика.— М., 1940.— Т. 1.— С. 123.
* Тииошенко С. К. Заключительная речь на военном совещании 31 декабря
1940 г,—М„ 1941,—С. 64.
У заключній промові на цій нараді наркома оборони Маршала
Радянського Союзу С. К- Тимошенка також містилися дуже важливі
теоретичні узагальнення з тактичних питань4.
Виступи учасників грудневої (1940 р.) наради вищого начальниць
кого складу, польові статути, а також видана в 1940—1941 рр. літера
тура дають можливість відтворити загальну картину ведення наступу
в масштабі фронту і армії й показати місце стрілецьких з’єднань у
глибокій наступальній операції. Вона мала такий вигляд. За добу до
початку операції передовими батальйонами, що виділялися від кож
ної дивізії першого ешелону, на широкому фронті проводиться розвід
ка боєм.
Початком першого етапу операції — прориву тактичної зони обо
рони противника — і початком бою стрілецьких з’єднань був момент
початку артилерійської підготовки. Остання мала розпочинатися одно
часно в усій смузі наступу фронту (армії) і вестись по можливості на
всю глибину 1-ї і 2-ї смуг оборони, тобто тактичної зони оборони
противника. У ході артилерійської підготовки в тилу оборонної смуги
противника викидаються тактичні авіадесанти.
Після артпідготовки стрілецькі корпуси, посилені артилерією, тан
ками та хімічними засобами, при потужному сприянні авіації присту
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №6 13
Р. О. Савушкін
пають до прориву тактичної зони оборони. З цього моменту артиле
рія починає вирішувати завдання підтримки атаки піхоти й танків.
Бій піхоти і танків від початку атаки до повного виконання по
ставленого завдання поділявся на два етапи, які включали в себе
послідовний прорив першої та другої смуг оборони противника.
Прорив першої смуги оборони противника (перший етап) здійс
нювався так. Перед початком руху в атаку піхоти й танків безпосе
редньо підтримуючий піхоту вогонь артилерії по найближчих цілях
досягає найбільшої напруги, причому в ньому бере участь максималь
но можлива кількість батарей.
Кидок піхоти в атаку здійснюється в момент, коли танки безпосе
редньої підтримки піхоти, ввірвавшись на передній край, починають
подавленая вогневих точок. Артилерія в цей час підтримує атаку ме
тодом послідовного зосередження вогню і вогневим валом.
Піхота знищує противника на передньому краї, ліквідує вогнища
опору, відбиває контратаки і невпинно просувається вперед, нарощуючи
темп наступу, утворюючи тріщини, прогалини і прориви у ворожій
обороні. У той же час другі ешелони розчищають і розширяють прорив,
блокують і знищують опорні пункти противника, що залишилися в
тилу першого ешелону, і в потрібний момент посилюють його війська.
Після прориву піхотою першої смуги в прорив переходила кор
пусна група танків далекої дії (танковий резерв). Вона повинна була
розвинути прорив у глибину і спільно з авіацією та повітряними де
сантами розбити корпусні і найближчі оперативні резерви, надалі вий
ти в район другої смуги, не даючи закріпитися на ній відступаючому
противникові. Разом з групою танків далекої дії або слідом за нею
могло здійснюватися скидання механізованих десантів.
В ході наступу стрілецьких корпусів першого ешелону штурмова
авіація сприяє своїм військам у вирішенні тактичних і оперативних
завдань. В окремих випадках для розв’язання деяких з цих завдань
мала залучатися й бомбардувальна авіація.
Допускалося, що в ході прориву стрілецькими корпусами оборон
них смуг противник може здійснити ряд дій у відповідь, спрямованих:
на відбиття прориву: користуючись глибокими резервами, шляхами
сполучення у своєму тилу, вигідними рубежами, зробити спробу на
кризовий момент бою (вихід наступаючих військ у район артилерій
ських позицій і дивізійних резервів) підтягнути свої далекі резерви,,
підготувати контратаку, організувати оборону на вигідних рубежах.
Тому в період наступу стрілецьких корпусів передбачалися дії, спря
мовані на ізоляцію ділянки прориву. Значною мірою це завдання роз
в’язувалося силами авіації, штурмової та бомбардувальної.
Підсумком бойових дій стрілецьких корпусів був розгром против
ника в тактичній зоні оборони, утворення в ній прориву, створення
умов для введення туди ешелону розвитку успіху армії (фронту).
Другий етап операції — розвиток тактичного успіху в оператив
ний — розпочинався після прориву тактичної зони оборони з моменту
введення в прорив ешелону розвитку успіху (рухомої групи).
Вважалося, що, вирвавшись на оперативний простір, рухома група
здійснюватиме розгром живої сили і технічних засобів, що входили до
складу оперативних резервів, а також резервів, які противник вису
вав із глибини; паралельно переслідуватиме відступаючого противни
ка, позбавляючи його можливості затримуватися на проміжних ру
бежах, дезорганізуючи його відступ; знищуватиме живу силу ворога,
завдаючи ударів у фланг і тил його основного угруповання; розстрою
ватиме управління і постачання (тилове забезпечення) військ про
тивника.
В розвитку тактичного успіху в оперативний значна роль відво
дилася висадженню та дії в оперативному тилу противника повітря
ного десанту.
14 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 6
Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення
Наступний розвиток операції передбачався так. Під ударами з
фронту й тилу оборона противника у смузі наступу ударної армії по
чинає розвалюватися, над ним нависає загроза оточення, і його
командування приймає рішення про відхід на проміжні рубежі. З по
чатком відступу противника війська, які ведуть наступ, переходять до
його переслідування.
Передбачалося застосування двох основних способів пересліду
вання — фронтального і паралельного. Фронтальне переслідування
повинне було здійснюватися менш рухомими з’єднаннями і частинами.
Паралельне — механізованими з’єднаннями. Завдання останнього по
лягало в тому, щоб відрізати шляхи відходу противника і тим самим
сприяти військам фронту в оточенні і знищенні ворога.
У ході переслідування важлива роль відводилася авіації.
Під час наступу військ ударної армії на другому етапі операції
передбачався прорив з ходу армійської (тилової) оборонної смуги
противника силами армійської рухомої групи. В кульмінаційний мо
мент розвитку наступу, який визначався розгромом армійських резер
вів, в «оперативні ворота», що розкрилися, вводилися другі ешелони
армій. їх передбачалося викидати на автомашинах. Завершувати ар
мійську операцію планувалося маневром на оточення в оперативній
зоні і знищенням угруповання противника. Підсумки другого і третьо
го етапів глибокої наступальної операції мали бути такими: прорив
армійської смуги оборони (а інколи й смуги резервів групи армій);
розгром найглибших оперативних резервів, глибокий обхід або повне
оточення і знищення угруповання противника у межах всієї армійської
зони його оборони; переростання армійського прориву у прорив фрон
тового масштабу за рахунок розширення ділянки прориву.
Після прориву армійської оборонної смуги (а іноді й раніше —
відразу ж після прориву тактичної зони оборони) в прорив, створений
на найважливішому операційному напрямку, слідом за армійським
ешелоном розвитку прориву вводився фронтовий ешелон — армія роз
витку прориву, що складалася з кількох механізованих, моторизова
них, кавалерійських і авіаційних з’єднань. Переслідування противника
передбачалося вести всіма засобами (авіація, авіадесант, мотомехані-
зовані з’єднання, кіннота, лижники, самокатники та ін.) з повного на
пругою сил. Авіація завдає ударів по колонах, що відходять, знищує
переправи, громить аеродроми, тили, резерви, які підходять, ізолю
ючи останні від відступаючих частин. Рухомі війська відрізають шля
хи відходу і забезпечують оточення, взяття в полон або знищення
противника. Стрілецькі з’єднання чинять вплив на відступаючого во
рога у тісній взаємодії з рухомими військами, ізолюють окремі коло
ни противника і знищують його по частинах. Підсумком дій військ
мало бути оточення і цілковите знищення ворожого угруповання на
театрі воєнних дій.
Велика Вітчизняна війна показала, що основні положення і нор
мативи глибокого наступального бою та операції відповідали вимогам
об’єктивних процесів збройної боротьби. Деякі положення в ході війни
були переглянуті, переважна більшість взята за основу і розвинута
стосовно до конкретних умов.
В останні два роки перед початком війни оборонний бій стрілець
кого з’єднання неодноразово ставав предметом найуважнішого аналізу.
Особливо багато уваги напередодні війни приділялося позиційним
формам боротьби в обороні, попередженню спроб прориву позиційної
оборони. Запорукою стійкості останньої правомірно визнавалася добре
організована протитанкова оборона (ПТО). її найважливіші пробле
ми на основі детальних розрахунків викладалися в книзі В. М. Бала-
банова «Противотанковая оборона в основних видах боя» (М., 1940).
Питання ПТО розглядалися також у працях із загальної тактики, ар
тилерії, фортифікації та ін. Однак на грудневій нараді 1940 р. обгово-
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 6 15
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210538 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:04:09Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савушкін, Р.О. 2025-12-10T17:34:49Z 1990 Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) / Р.О. Савушкін // Український історичний журнал. — 1990. — № 6. — С. 12–20. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210538 Розробивши теорію глибокої наступальної операції і бою, радянська військово-теоретична думка завоювала широке світове визнання. На жаль, у другій половині 30-х років внаслідок розгорнутих сталінським керівництвом масових репресій у Збройних Силах СРСР радянському воєнному мистецтву було завдано жорстокого удару. Праці репресованих воєнних теоретиків вилучалися з обігу, оголошувалися шкідливими. Однак хід подій у світі зумовлював неминуче «відновлення в правах» їх творчої спадщини і дальший розвиток на цій основі радянської воєнної науки. Значну роль у цьому відіграла нарада вищого начальницького складу Червоної Армії, яка проходила 23—31 грудня 1940 р. Разработав теорию глубокой наступательной операции и боя, советская военно-теоретическая мысль завоевала широкое мировое признание. К сожалению, во второй половине 30-х годов вследствие развёрнутых сталинским руководством массовых репрессий в Вооружённых Силах СССР советскому военному искусству был нанесён жестокий удар. Труды репрессированных военных теоретиков изымались из обращения, объявлялись вредными. Однако ход событий в мире обусловил неизбежное «восстановление в правах» их творческого наследия и дальнейшее развитие на этой основе советской военной науки. Значительную роль в этом сыграло совещание высшего начальствующего состава Красной Армии, проходившее 23—31 декабря 1940 г. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Статті Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) Советская военная наука накануне фашистского вторжения (окончание) Article published earlier |
| spellingShingle | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) Савушкін, Р.О. Статті |
| title | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| title_alt | Советская военная наука накануне фашистского вторжения (окончание) |
| title_full | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| title_fullStr | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| title_full_unstemmed | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| title_short | Радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| title_sort | радянська воєнна наука напередодні фашистського вторгнення (закінчення) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210538 |
| work_keys_str_mv | AT savuškínro radânsʹkavoênnanaukanaperedodnífašistsʹkogovtorgnennâzakínčennâ AT savuškínro sovetskaâvoennaânaukanakanunefašistskogovtorženiâokončanie |