Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
У статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди....
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210543 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 57-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860045536203112448 |
|---|---|
| author | Сердюк, О.С. |
| author_facet | Сердюк, О.С. |
| citation_txt | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 57-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | У статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди. Запропоновано функціонал цифрової платформи, спроможної забезпечити прозорість, довіру між контрагентами та ефективну взаємодію з державними органами.
This article presents a theoretical and applied framework for developing an intelligent crowdfunding investment platform as a key institutional tool for supporting the growth of smart enterprises in the context of Industry 4.0. The relevance of this research lies in the contradiction between the high economic efficiency of smart manufacturing models and the low pace of their diffusion in emerging economies, particularly in Ukraine. Despite their potential to boost productivity, optimize resources, and increase adaptability to market changes, smart enterprises remain underfinanced due to a lack of investor confidence and excessive transaction costs.
The paper analyzes these transaction costs through the lens of neoclassical and institutional economic theories. It identifies several major inhibitors to investment in high-tech production: information asymmetry, distrust among market participants, opportunistic behavior of contractors, and complex administrative procedures. While classical theory points to low labor costs as a key barrier to automation, real-world evidence from China, Bangladesh, and Morocco suggests that other factors — such as global supply chain integration, state subsidies, reputational pressures, and skilled labor shortages — may override the wage factor and stimulate investment in smart manufacturing even in low-wage environments.
To address these constraints, the article proposes a multi-layered digital platform that combines financial, informational, legal, and reputational functions. The platform is expected to provide real-time operational data from smart factories (via IoT sensors), AI-based analytics, reputation scoring, blockchain-secured transactions, smart contract generation tools, and integration with public registries. In doing so, it acts not only as a financial intermediary, but as a digital institution that improves transparency, reduces uncertainty, and fosters trust between investors and project owners.
The study concludes that the implementation of such a platform would significantly lower the transaction costs associated with financing smart enterprises, thus enhancing their attractiveness to private investors and accelerating the digital transformation of industrial sectors.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:04:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
57ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
ЕКОНОМІКА
ПРОМИСЛОВОСТІ
ECONOMY
OF INDUSTRY
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
ECONOMIC PROBLEMS OF THE DEVELOPMENT
OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
http://doi.org/10.15407/econindustry2025.04.057
УДК 330.322.1:330.342.146:338.45:005.216.3
JEL: O33, G23, D83, L86
Олександр Сергійович СЕРДЮК, д-р екон. наук, старший дослідник
E-mail: serdyuk_O@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3049-3144
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КРАУДІНВЕСТИНГОВА
ПЛАТФОРМА ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ
РОЗВИТКУ СМАРТ-ПІДПРИЄМСТВ
У статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних
витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри
залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди.
Запропоновано функціонал цифрової платформи, спроможної забезпечити прозорість, довіру між контрагента-
ми та ефективну взаємодію з державними органами.
Ключові слова: смарт-підприємства, краудінвестинг, трансакційні витрати, Індустрія 4.0, інформаційна аси-
метрія, цифрова платформа, інвестиційна привабливість.
Цит у в а ння: Сердюк О. С. Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання роз-
витку смарт-підприємств. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112). С. 57—70. http://doi.org/10.15407/
econindustry.2025.04.057
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2025. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
Цифровізація економіки та впровадження
принципів Індустрії 4.0 формують нову пара-
дигму розвитку промисловості, в якій ключо
ву роль відіграють смарт-підприємства — ви-
сокотехнологічні виробничі структури, спро-
можні адаптуватися до мінливих умов ринку,
забезпечувати сталу конкурентоспроможність
й ефективно використовувати ресурси. Їх роз-
виток є критично важливим для модернізації
національної економіки, підвищення продук-
тивності праці, інтеграції в глобальні ланцюги
доданої вартості та досягнення стратегічних
цілей економічної безпеки. Однак, незважаю-
чи на стратегічну значущість, темпи поширен-
ня смарт-виробництва в Україні залишаються
низькими. Однією з основних причин цього
є обмежений інтерес приватних інвесторів до
фінансування відповідних проєктів. Інвести-
ції в смарт-підприємства зазвичай потребують
значних початкових витрат, тривалого циклу
реалізації, високої технологічної складності та
супроводжуються невизначеністю щодо май-
бутньої рентабельності. У поєднанні з інформа-
ційною асиметрією, недовірою до контрагентів
і громіздкими адміністративними про цедурами
це зумовлює зростання трансакційних витрат,
що істотно знижує інвестиційну привабливість
таких проєктів.
У вітчизняному науковому дискурсі пробле-
матику цифрової трансформації промисловості
активно досліджують співробітники Інституту
економіки промисловості НАН України. Зокре-
58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
ма, О. Амоша окреслює інституційні пере думови
та бар’єри впровадження смарт-виробництва в
умовах посткризового розвитку промисловос-
ті (Амоша, 2019). О. Вишневський розглядає
цифрові платформи як інструмент проривного
промислового зростання (Вишневський, 2021).
Н. Брюховецька зосереджується на питаннях
адаптації зарубіжного досвіду запровадження
технологій Індустрії 4.0 до умов України, ак-
центуючи увагу на перешкодах автоматизації,
перспективах інтелектуалізації та роботиза-
ції виробничих процесів (Брюховецька, 2020).
Ю. Залознова аналізує вплив трансакційних ви-
трат на інвестиційні рішення в рамках індустрі-
альної політики (Залознова, 2024).
Попри наявні вагомі наукові напрацюван-
ня, недостатньо дослідженими залишаються
ас пек ти, пов’язані з використанням цифро вих
платформ як інструментів зниження транс-
акційних витрат. Зокрема, йдеться про відсут-
ність комплексного теоретико-методологічного
обґрунтування функціоналу краудінвестинго-
вих платформ у контексті подолання інформа-
ційної аси метрії, зменшення витрат на контрак-
тацію, підвищення прозорості інституційного
середовища та стимулювання інвестиційної ак-
тивності. Вивчення цих аспектів є важливим як
для економічної теорії, так і для прикладного
формування сучасної промислової політики в
умовах цифрової економіки.
У даному контексті наукова проблема полягає
у відсутності дієвого інституційного механізму
залучення інвестицій до смарт-підприємств з
одночасним зменшенням трансакційних ви-
трат і ризиків, що виникають унаслідок інфор-
маційної невизначеності та опортуністичної
поведінки контрагентів.
Метою статті є дослідження теоретичних і
практичних засад розвитку смарт-підприємств
у контексті інституційних бар’єрів та трансак-
ційних витрат, що стримують залучення інвес-
тицій, а також обґрунтування концепції крау-
дінвестингової платформи як інституційного
інструменту зниження цих витрат і стимулю-
вання інвестицій у смарт-виробництво.
У рамках дослідження краудінвестингової
платформи як інституційного інструменту
важливо насамперед окреслити теоретичні та
практичні засади розвитку смарт-підприємств.
Саме їхня економічна природа, технологічна
структура та наявні інституційні бар’єри ви-
значають особливості інвестиційного про-
цесу й зумовлюють потребу в нових формах
фінансового забезпечення. Тому аналіз смарт-
виробництва та чинників, що стримують його
поширення, є вихідною передумовою для по-
дальшого обґрунтування функціоналу крау-
дінвестингової платформи.
Теоретичні та практичні аспекти
розвитку смарт-підприємств
Аналіз сучасних трендів розвитку виробничих
технологій свідчить, що сьогодні передові еко-
номіки світу перебувають в активній фазі Чет-
вертої промислової революції, в рамках якої
системоутворюючу роль відіграють смарт-
підприємства. З парадигмальної точки зору ці
підприємства являють собою нові типи орга-
нізацій, які поєднують фізичні процеси з циф-
ровими технологіями, створюючи інтегровану
й адаптивну систему управління. У технічній
площині це проявляється в цифровізації всіх
аспектів діяльності підприємства: від вироб-
ництва і логістики до маркетингу, обслугову-
вання клієнтів й управління персоналом.
В основі смарт-підприємств — смарт-
фабрики (smart factories), які використовують
технології Індустрії 4.0 (штучний інтелект,
Інтернет речей, 3D-друк, блокчейн) в рамках
виробничих процесів, що забезпечує високий
рівень автоматизації. Результатом застосуван-
ня такої виробничої моделі є підвищення про-
дуктивності праці при одночасному зниженні
змінних витрат, що досягається за рахунок
оптимального розподілу ресурсів, скорочення
простоїв, зменшення енергоспоживання та ви-
трат на технічне обслуговування. Окрім цього,
смарт-фабрики реалізують модель гнучкого,
клієнтоорієнтованого виробництва, яка пе-
редбачає адаптацію продукції до індивідуаль-
них потреб споживачів.
Іншим важливим структурним елементом
смарт-підприємств є цифрові ланцюги поста-
чання (smart supply chains), які являють собою
динамічну систему управління потоками мате-
ріалів, інформації та фінансів. Побудовані на
основі технологій Індустрії 4.0, цифрові лан-
цюги постачання дають змогу автоматизувати
управління запасами, оптимізувати логістичні
маршрути, прогнозувати попит і оперативно
реагувати на збої в постачанні або коливанні
споживчого попиту з мінімальними втратами.
59ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
Такі системи не лише сприяють скороченню
операційних витрат, але й підвищують надій-
ність поставок, забезпечуючи стабільну ро-
боту підприємства навіть в умовах кризових
ситуацій. Також цифрові ланцюги постачан-
ня підтримують високий рівень кастомізації
продукції, дозволяючи інтегрувати дані про
індивідуальні замовлення безпосередньо у ви-
робничі процеси, що забезпечує клієнтоорієн-
товану складову смарт-підприємства.
Не менш важливими структурними елемен-
тами смарт-підприємств є цифрові системи
управління, які поєднують комплекс програм-
них рішень для стратегічного та операційного
управління підприємством. До їх складу вхо-
дять модулі фінансового планування, управлін-
ня людськими ресурсами, взаємодії з клієнта-
ми, контролю виробничих ресурсів, аналітики
бізнес-процесів, а також цифрові офіси, що
забезпечують інтеграцію та координацію ді-
яльності всіх функціональних підрозділів. Такі
системи формують єдиний інформаційно-ана-
літичний простір, у межах якого управлінські
рішення ухвалюються на основі актуальних
даних, що надходять у режимі реального часу.
Використання цифрової управлінської плат-
форми сприяє скороченню адміністративних
витрат і підвищенню ефективності організа-
ційної структури підприємства.
Слід також відзначити інші структурні еле-
менти смарт-підприємств, що забезпечують
інтеграцію фізичних виробничих процесів із
цифровим середовищем, такі як цифрова інф-
раструктура, платформи для внутрішньої та
зовнішньої співпраці, автоматизовані вироб-
ничі системи, цифрові двійники, системи біз-
нес-аналітики, цифрові робочі місця та засоби
кіберзахисту (рис. 1).
Відповідно до положень неокласичної еко-
номічної теорії, яка виходить із раціональності
поведінки економічних агентів та визначаль-
ної ролі ринкових сил (Samuelson, Nordhaus,
2009), економічні вигоди, що створюються
смарт-підприємствами, мають сприяти їхньо-
му поширенню та розвитку. Тобто згідно з ло-
гікою цієї теорії підприємці, оцінивши високу
ефективність цифрових моделей виробництва,
прагнутимуть упроваджувати їх для оптиміза-
ції ресурсів і підвищення прибутковості. Стри-
муючим чинником для них у даному випадку
виступає низька вартість праці на внутріш-
ньому ринку, яка зменшує економічну прива-
бливість автоматизації. Це обумовлено тим,
що в умовах дешевої робочої сили вартість за-
лучення й утримання додаткових працівників
у розрахунку на одиницю продукції є нижчою,
ніж витрати на капітальні інвестиції в інтелек-
туальні технології (такі як системи штучного
інтелекту, Інтернет речей або 3D-друк).
Проте на практиці низький рівень опла-
ти праці на внутрішньому ринку не завжди
стримує впровадження капіталомістких інно-
вацій. Так наприклад, у Китаї активно розви-
ваються смарт-підприємства, незважаючи на
те що середня заробітна плата в країні після
оподаткування становить лише 925 дол. США.
Цей показник є нижчим, ніж у низці економіч-
но слабших країн Європейського Союзу, зо-
Рис. 1. Структурні елементи смарт-підприємства
Джерело: розроблено автором.
60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
крема таких як Румунія (1 067 дол.), Болгарія
(1 082 дол.), Греція (1 108 дол.) та Угорщина
(1 137 дол.) (NUMBEO, 2025), де, на відміну
від Китаю, не спостерігається стрімкого роз-
витку смарт-підприємств. Таке на перший по-
гляд протиріччя з положеннями неокласичної
теорії пояснюється низкою чинників. Переду-
сім, у Китаї реалізується масштабна держав-
на стратегія «Made in China 2025» (Mercator
Institute for China Studies, 2016), у межах якої
значні інвестиції спрямовуються на підтримку
цифрової трансформації промисловості. Крім
того, китайська економіка глибоко інтегро-
вана у глобальні ланцюги постачання, що ви-
суває підвищені вимоги до якості, швидкості
та гнучкості виробництва — саме ті переваги,
які забезпечують смарт-підприємства. Також
вагомим чинником є дефіцит кваліфікованих
працівників у виробничому секторі, що додат-
ково стимулює автоматизацію.
Слід відзначити й інші чинники, які унеза-
лежнюють розвиток смарт-підприємств від
вартості праці. Зокрема, це висока плинність
персоналу та його низька продуктивність, що
зменшує корисну віддачу від людської пра-
ці. Яскравим прикладом дії цього чинника є
текстильна промисловість Індонезії (середня
зарплата в країні — 301 дол.), де через часті
страйки робітників і високий відсоток браку
продукції деякі власники фабрик почали інвес-
тувати у створення автоматизованих виробни-
чих ліній. разом із цим упровадженню іннова-
цій можуть сприяти прогресивні вподобання
споживачів, які надають перевагу продукції,
виробленій за допомогою високих технологій.
Так, наприклад, споживачі зі США та ЄС на-
дають перевагу текстильній продукції з Бан-
гладеш ( середня зарплата в країні — 120 дол.),
виготовленій з використанням інноваційних
технологій. Це пов’язано із зростаючим по-
питом споживачів на сучасні тренди, такі як
прозорість походження продукції, зменшення
екологічного сліду, технологічна обізнаність й
етичні принципи виробництва.
Високі технологічні стандарти можуть бути
інтегровані в промисловість також із зо-
внішніх джерел, зокрема внаслідок приходу
в країну іноземних інвесторів, націлених на
збереження якості та іміджу своєї продукції.
Прикладом такої кооперації є серійне вироб-
ництво автомобілів компанією Renault на за-
водах у Марокко (середня зарплата в країні —
440 дол.) (MOROCCO NOW, 2022).
Інституціональні чинники, що стримують
розвиток смарт-підприємств
В Україні середній рівень заробітної плати ста-
новить 465 дол. США, що суттєво перевищує
відповідні показники в Бангладеш й Індонезії
та є співмірним із рівнем заробітної плати в
Марокко, де, як зазначено вище, активно роз-
виваються смарт-підприємства. Таким чином,
усупереч положенням неокласичної теорії про
вирішальний вплив вартості праці на стимули
до автоматизації, в Україні також існують пере-
думови для розвитку смарт-підприємств. Для їх
ефективного використання необхідно змістити
акценти підприємницької стратегії з орієнтації
на короткострокові прибутки на внутрішньому
ринку на довгострокову інтеграцію в глобальні
ланцюги створення доданої вартості.
Проте одне лише зміщення акцентів не га-
рантує розвитку смарт-підприємств. Вирі-
шальну роль у цьому процесі відіграють сис-
темні чинники, які залишаються поза увагою
неокласичної школи економіки, але детально
аналізуються в межах неоінституціональної
теорії. Насамперед ідеться про чинники, що
визначають трансакційні витрати залучення
інвесторів до фінансування проєктів розвитку
смарт-підприємств (табл. 1), а також витрати
на підтримку їхньої діяльності в умовах на-
явного інституціонального середовища. Адже
навіть тоді, коли ринкові чинники сприяють
розвитку окремого виду бізнесу, внутрішньо-
системні можуть стримувати цей процес. Зо-
крема, чинник інформаційної асиметрії, який
часто недооцінюється неокласичною школою
економіки, здатен нівелювати ринкові сти-
мули. Наприклад, проєкт будівництва смарт-
підприємства може бути ефективним з по-
зиції технологічних можливостей, економії
матеріальних і трудових ресурсів. Водночас
необізнаність інвестора щодо внутрішньої
кон’юнктури ринку, очікуваної ефективності
смарт-виробництва та доступних альтерна-
тивних проєктів підвищує ризики інвестуван-
ня, що, своєю чергою, може спонукати його або
відмовитися від участі в проєкті, або зменши-
ти ризики шляхом додаткових витрат. У дру-
гому випадку інвестор витрачатиме власний
ресурс на вивчення техніко-економічних ха-
61ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
рактеристик проєкту, отримання консалтин-
гових послуг, аналіз ринку тощо. У сукупності
ці витрати формуватимуть додаткові трансак-
ційні витрати, які, зрештою, зменшуватимуть
очікуваний прибуток, знижуючи тим самим
інвестиційну привабливість проєкту.
Інше джерело трансакційних витрат, харак-
терне саме для проєктів розвитку цифрово-
го виробництва, — це попередження ризиків
узалежнення інвесторів від ринкової політи-
ки окремих постачальників обладнання та
послуг. Мережевий принцип використання
цифрового продукту суттєво збільшує витра-
ти, пов’язані із заміною постачальника. На-
приклад, упровадження на підприємстві про-
грамного забезпечення для автоматизованого
контролю виробництва створює технологічну
прив’язаність до одного постачальника. У разі
зміни останнього підприємство буде вимуше-
не здійснити повторну адаптацію виробничих
процесів, перенавчання персоналу, а поде-
куди — модернізацію обладнання, сумісного
лише з конкретними цифровими платформа-
ми. Це зумовлює ефект «lock-in», який підви-
щує залежність інвестора від первинного ви-
бору постачальника, а отже, посилює ризик
«hold-up». Останній полягає в тому, що після
здійснення інвестицій, які важко переорієнту-
Таблиця 1. Чинники, що визначають трансакційні витрати залучення
інвесторів до фінансування проєктів розвитку смарт-підприємств
Чинники Прояви Вплив на трансакційні витрати
Інформаційна асиметрія
та невизначеність
Неповна/непрозора інформація про
проєкт;
недовіра до звітності;
слабка аналітика ринку
Зростають витрати на аудит, перевірку,
консалтинг та оцінювання ризиків
Залежність інвесторів
від ринкової політики
постачальників
Високі витрати, пов’язані з відмовою
від цифрової продукції окремих поста-
чальників
Збільшується ризик «hold-up» — вит-
рати на юридичні гарантії, довгостро-
кове контрактування
Складність та обсяг
контракту
Складні технічні вимоги;
тривалі строки реалізації;
невизначеність майбутніх умов
Зростають витрати на розроблен-
ня, супровід і періодичний перегляд
контрактів
Ризик опортуністичної
поведінки
Зміна умов після залучення інвестицій;
ухилення від зобов’язань
Необхідність вбудованих механізмів
захисту (застав, попередніх платежів)
Неформальні інститути Корупція;
низький рівень ділової етики;
недовіра до партнера
Витрати на репутаційний аудит, за-
лучення міжнародних посередників,
страхування
Адміністративні бар’єри Складність отримання дозволів;
часті зміни законодавства;
податкові обмеження
Підвищення витрат на легалізацію
проєкту, податкове структурування,
затримки через бюрократію
Джерело: розроблено автором.
вати на альтернативні рішення, інвестор стає
вразливим до зміни умов співпраці з боку по-
стачальника. Відтак потенційний інвестор на
етапі прийняття рішення щодо участі в проєк-
ті повинен ураховувати трансакційні витрати,
пов’язані з глибокою контрактацією — трива-
лими переговорами, забезпеченням юридич-
них гарантій, залученням посередників тощо.
На потребу в глибокій контрактації також
впливають чинники структурної складнос-
ті контрактів участі у фінансуванні проєктів
розвитку смарт-підприємств, ризики опорту-
ністичної поведінки та неформальні інститу-
ти. Перший чинник проявляється у значній
кількості умов, які мають бути погоджені між
сторонами з метою уникнення потенційних
конфліктів. У випадку смарт-підприємств, де
часто поєднуються різні форми власності, ін-
новаційні технології та гнучкі моделі управлін-
ня, контракти стають не лише об’ємними, а й
складними в юридичному і технічному аспек-
тах. Вони мають охоплювати питання інтелек-
туальної власності, розподілу прибутків, від-
повідальності за технічні збої, захисту даних, а
також ураховувати можливі сценарії розвитку
проєкту. Така структурна складність підвищує
витрати на укладення контракту та подальший
моніторинг його виконання.
62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
Ризики опортуністичної поведінки, які є
специфічними для проєктів розвитку смарт-
підприємств, виникають насамперед унаслідок
складної структури взаємодії між інвесторами,
технологічними партнерами, консультантами
та виконавцями. В умовах високої інформацій-
ної асиметрії та невизначеності окремі учасни-
ки можуть використовувати тимчасову пере-
вагу в доступі до спеціалізованих знань або
управлінських рішень для просування власних
інтересів за рахунок проєкту в цілому. Напри-
клад, партнер, відповідальний за проєктуван-
ня або технічну експертизу, може навмисно
затягувати підготовчі етапи, перебільшувати
складність робіт або нав’язувати надлишкові
функції з метою отримання додаткового фі-
нансування. Такі ризики спонукають сторони
заздалегідь включати до контрактів детальні
механізми розподілу повноважень, графіки
виконання робіт, умови коригування бюдже-
ту, процедури зовнішньої верифікації, а також
штрафні санкції за відхилення від узгоджених
параметрів. Це істотно ускладнює структуру
контрактної документації, зумовлюючи зрос-
тання витрат на її підготовку, погодження та
юридичний супровід.
Глибокої контрактації потребують також уго-
ди, укладені в межах економічної системи, у
якій значний вплив мають неформальні ін-
ститути. Такі інститути можуть ускладнювати
або навіть нівелювати дію формальних норм
і правил, зокрема у сфері інвестиційної ді-
яльності. Наприклад, якщо в межах господар-
ської системи існує група економічно впливо-
вих промисловців, не зацікавлених у появі та
розвитку смарт-підприємств, то вони можуть
протидіяти розбудові цього сектору шляхом
вживання заходів, які або безпосередньо су-
перечать чинному законодавству, або вихо-
дять за межі його регуляторного впливу. Зо-
крема, йдеться про можливість корупційного
впливу на уповноважених осіб з метою при-
зупинення реалізації інвестиційного проєкту
чи створення адміністративних бар’єрів для
його впровадження. Подібна модель взаємо-
дії формує неформальний інститут (корупції),
що суперечить правовим нормам. Водночас
так звані «підприємці-консерватори» можуть
обирати менш ризиковану стратегію — напри-
клад, залучати постачальників до неофіційно-
го бойкоту смарт-підприємств. У такому разі
створюється неформальний інститут (змови),
що діє поза межами правового регулювання
і, відповідно, формально не порушує закон
(оскільки відмова від співпраці постачальни-
ків без прямої законодавчої заборони не вва-
жається правопорушенням).
Для мінімізації ризиків, пов’язаних із впли-
вом неформальних інститутів, інвестиційні
контракти мають містити положення, спря-
мовані на запобігання неформальному втру-
чанню та забезпечення прозорості відносин
між учасниками проєкту. Зокрема, у контр-
акті можуть бути передбачені: процедури
незалежної верифікації рішень; включення
третіх сторін — міжнародних або галузевих
інституцій — як гарантів зобов’язань; вимоги
щодо прозорої взаємодії з постачальниками;
положення про колективну відповідальність і
репутаційні ризики; механізми оперативного
перегляду умов контракту тощо.
Разом із чинниками, що спричиняють по-
требу в глибокій контрактації, суттєві трансак-
ційні витрати залучення інвесторів до фінан-
сування проєктів розвитку смарт-підприємств
зумовлюють адміністративні бар’єри. У ши-
рокому розумінні вони ускладнюють проце-
дури отримання дозволів та ліцензій на під-
приємницьку діяльність. Тоді як у контексті
діяльності смарт-підприємств адміністративні
бар’єри, крім того, уповільнюють адаптацію
формальних інститутів до виробничих реалій,
що швидко змінюються під впливом цифрових
технологій. Це, своєю чергою, породжує пра-
вову невизначеність щодо допустимості або
легітимності рішень, пов’язаних із цифровим
виробництвом. У відповідь на таку невизначе-
ність інвестори змушені витрачати ресурси на
оцінювання регуляторних ризиків, розроблен-
ня альтернативних сценаріїв взаємодії з дер-
жавними органами та залучення додаткових
консультантів для забезпечення відповідності
проєкту чинним і перспективним норматив-
но-правовим вимогам.
Оскільки трансакційні витрати, пов’язані
із залученням інвесторів до проєктів, станов-
лять об’єктивну складову інвестиційних ви-
трат, їх доцільно враховувати при оцінюванні
ефективності інвестиційних проєктів. До них
також слід додати трансакційні витрати на під-
тримку діяльності підприємства в умовах чин-
ного інституціонального середовища. З ураху-
63ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
ванням цього модифікована формула чистої
приведеної вартості інвестиційного проєкту
матиме такий вигляд:
( ) ( ),
(1 )
n t s
t q O it
S T
NPV I T
r
де St — дохід у період t; Ts — трансакційні ви-
трати підтримки діяльності у період t; Io — по-
чаткові інвестиції; Ti — трансакційні витрати
залучення інвестора; r — ставка дисконту; n —
кількість періодів прогнозування.
Концепція інтелектуальної
краудінвестингової платформи
та її вплив на трансакційні витрати
залучення інвесторів до фінансування
проєктів розвитку смарт-підприємств
Отже, три з шести наведених чинників (залеж-
ність інвесторів від політики постачальників,
ризик опортуністичної поведінки та нефор-
мальні інститути) де-факто походять від непе-
редбачуваності поведінки економічних агентів,
у той час як трансакційні витрати, які вони
зумовлюють, виступають своєрідною платою
підприємців за прогнозованість і контрольо-
ваність ділового середовища. Така непередба-
чуваність виникає внаслідок відсутності до-
статнього обсягу об’єктивної інформації, на
основі якої економічний агент мав би можли-
вість обрати вигідну для себе модель поведін-
ки. Принцип побудови такої моделі описаний
у теорії ігор (Діксіт, Нейлбафф, 2023) та перед-
бачає прогнозованість реакції агента на змі-
ни в економічному середовищі. Зокрема, цей
принцип можна описати за допомогою методу
зворотних міркувань. Наприклад, в умовах по-
вільного й обмеженого поширення інформації
в межах економічної системи інвестор може
передбачити, що постачальник продукції та
послуг буде схильний до маніпулювання своїм
ексклюзивним становищем, оскільки за такої
ситуації для нього знижуються ризики втра-
ти репутації. Відтак, передбачивши можливий
розвиток подій та оцінивши потенційні втрати,
пов’язані з цим, інвестор із високою вірогідніс-
тю відмовиться від участі в проєкті (рис. 2).
Ті самі мотиви, які спонукають до відмови
від участі в проєкті, залишаються актуальними
і для решти чинників трансакційних витрат,
що виникають унаслідок непередбачуваності
поведінки економічних агентів. Зокрема, не-
достатня обізнаність інвестора щодо ефектив-
ності соціальних, політичних й економічних
механізмів стримування партнерів від опорту-
ністичної поведінки може призвести до хибної
оцінки надійності економічних зв’язків усеред-
ині системи, що дестимулює інвестиційну ак-
тивність. Подібним чином існування простору
для інституціонального маневру, тобто мож-
ливості партнерів залучати як формальні, так
і неформальні інститути (які дублюють функ-
ції законодавчо закріплених норм і правил,
а отже, де-юре є протизаконними), створює
додаткову невизначеність для інвестора щодо
майбутніх «правил гри». Відтак перед ним по-
стає дилема, подібна до «дилеми ув’язненого»,
описаної в рамках теорії ігор. Якщо інвестор
діятиме відповідно до формальних правил,
контроль за якими здійснюють державні ін-
ституції, то він може наразитися на протидію з
боку неформальних інститутів. З іншого боку,
Рис. 2. Дерево прийняття рішень, що характеризує вибір інвестора в умовах низь-
ких репутаційних ризиків для постачальника
Джерело: розроблено автором.
64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
Рис. 3. Матриця рішень, що характеризує наслідки використання формальних і неформальних інститутів
Джерело: розроблено автором.
залучення неформальних механізмів спричи-
няє ризик притягнення до відповідальності за
порушення закону. Доступні дії та їх наслідки
для інвестора і партнера можна зобразити за
допомогою матриці рішень (рис. 3).
Застосування неформальних інститутів при-
зводить до виникнення негативних наслідків як
для інвестора, так і для його партнерів, однак
ступінь їх прояву залежить від імовірності на-
стання. Якщо одна зі сторін в односторонньому
порядку вдається до неформальних механізмів
впливу, то вона наражається на ризик застосу-
вання державних санкцій. Натомість у ситуації,
коли лише один учасник користується нефор-
мальними практиками, а інший дотримується
формальних норм і правил, останній, як пра-
вило, зазнає матеріальних втрат. Рівень ризи-
ку санкцій та ймовірність втрат визначаються
ефективністю дії формальних ы неформальних
інститутів у конкретній державі. З урахуванням
цього оптимальною стратегією для обох сторін
є взаємодія в межах правового поля, але за на-
явності очікування, що партнер може вдатися
до неформальних практик, імовірність дотри-
мання такої стратегії істотно знижується.
На відміну від попередніх, два інших чин-
ники трансакційних витрат — адміністративні
бар’єри та складність контракту — навпаки,
пов’язані з передбачуваністю майбутнього
розвитку подій. Тобто інвестор, маючи впевне-
ність у тому, що він матиме складну процеду-
ру юридичного оформлення участі в проєкті,
а також громіздкі технічні умови контракту,
буде менш мотивованим до інвестиційної ді-
яльності. У контексті цих чинників інформа-
ція, що циркулює в межах економічної систе-
ми, є симетричною та не викривленою, а отже,
проблему можна подолати суто технічними та/
або адміністративними засобами.
Іншого підходу потребує проблема тран-
сакційних витрат, що походять від асиметрії
інформації, оскільки відсутність об’єктивного
знання про ринок, дії конкурентів, технічні
та фінансові аспекти проєктів не може бути
усунена самими лише адміністративними ди-
рективами. Критично важливим є створен-
ня ефективної інформаційно-комунікаційної
системи, яка забезпечуватиме добровільний
обмін релевантною інформацією між усіма
учасниками ринку. Такий обмін може здійсню-
ватися в межах краудінвестингової платфор-
ми, яка акумулюватиме економічно значущу
інформацію та надаватиме сервіси з управлін-
ня інвестиційними проєктами.
У контексті вирішення проблеми асиметрії
інформації функціонал платформи передбача-
тиме збір даних із промислового устаткування
смарт-підприємств за допомогою «розумних»
65ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
датчиків, які є складовою технологічної сис-
теми Інтернету речей. Потрапляючи на плат-
форму, дані оброблятимуться за допомогою
штучного інтелекту та подаватимуться інвес-
торам як у форматі техніко-економічних зві-
тів про діяльність підприємств, так і у вигляді
інтерактивних графіків, що відображатимуть
динаміку ключових показників у реальному
часі. Уся вихідна інформація зберігатиметь-
ся в блокчейні з метою її захисту від несанк-
ціонованих змін. Крім того, блокчейн забез-
печуватиме прозорість операцій, дозволяючи
відстежувати дії економічних агентів, які вза-
ємодіятимуть із платформою.
Для підвищення поінформованості корис-
тувачів щодо реальної ринкової кон’юнктури
концепція платформи передбачає впрова-
дження функціоналу моніторингу галузевих
і макроекономічних трендів у режимі реаль-
ного часу. Насамперед ідеться про інтеграцію
агрегаторів ринкових даних, які автоматич-
но збиратимуть, оброблятимуть і візуалізу-
ватимуть інформацію з відкритих джерел,
зо крема, з державної статистики, біржових
котирувань, тендерних майданчиків, фінан-
сової звітності компаній тощо. Крім того,
платформа надаватиме користувачам доступ
до аналітичних дашбордів, які відобража-
тимуть ключові індикатори попиту та про-
позиції в окремих секторах, динаміку цін на
ресурси, рівень конкуренції, обсяги імпорту/
експорту тощо. Ще одним важливим елемен-
том функціоналу стане система економічних
сповіщень, що інформуватиме учасників про
суттєві зміни в регуляторному середовищі,
введення санкцій, макроекономічні ризики
або появу нових бізнес-можливостей (напри-
клад, запуск державних програм стимулюван-
ня виробництва чи інновацій). Разом із цим
на платформі розміщуватиметься незалежна
експертна аналітика, сформована на основі
алгоритмів штучного інтелекту. Це дозволить
користувачам не лише отримувати «сирі»
дані, а й користуватись їхньою інтерпретаці-
єю з точки зору ризиків, трендів і потенцій-
ної інвестиційної привабливості. Додатково
передбачається впровадження інструментів
порівняльного аналізу, що дадуть змогу інвес-
торам співставляти проєкти за такими крите-
ріями, як рентабельність, окупність, екологіч-
ність, рівень державної підтримки тощо. Це
сприятиме ухваленню обґрунтованих рішень
у середовищі прозорої конкуренції та відкри-
тої інформації.
Таким чином, ухвалюючи рішення про
участь у проєкті, інвестор матиме, з одного
боку, актуальну інформацію про техніко-еко-
номічний стан об’єкта інвестування (або по-
дібних проєктів, якщо сам об’єкт ще не ство-
рений), а з іншого — об’єктивне уявлення про
стан ринку, що уможливить ухвалення раціо-
нального інвестиційного рішення. У контексті
розвитку смарт-підприємств другий чинник є
особливо важливим, оскільки саме недостатня
обізнаність щодо ринкової кон’юнктури час-
то стримує інвесторів від участі в потенційно
прибуткових проєктах смарт-виробництва.
Відтак усунення цієї перешкоди сприятиме
формуванню у бізнес-середовищі сталого уяв-
лення про переваги інноваційних виробничих
технологій, на важливості яких акцентується
увага в економічній теорії.
Своєю чергою, інтеграція краудінвестинго-
вої платформи з державними сервісами дозво-
лить істотно знизити адміністративні бар’єри,
яких зазнають інвестори на початкових етапах
реалізації проєктів. Передбачається, що в меж-
ах платформи функціонуватимуть сервіси елек-
тронної взаємодії з органами державної влади,
за допомогою яких користувачі зможуть: по-
давати заяви на отримання дозволів, ліцензій і
погоджень у цифровому форматі; відстежувати
статус розгляду документів у режимі реально-
го часу; отримувати шаблони та зразки доку-
ментів, адаптовані до чинного законодавства;
автоматично перевіряти відповідність заявок
формальним вимогам; підписувати документи
електронним підписом; обмінюватися офіцій-
ними документами з регуляторними органами.
Крім того, передбачається інтеграція плат-
форми з державними реєстрами та базами
даних, такими як Єдиний державний реєстр
підприємств і організацій України (ЄДР), ре-
єстр Державної регуляторної служби, система
Prozorro та ін. Це дозволить оперативно пере-
віряти правовий статус суб’єктів господарю-
вання; з’ясовувати наявність або терміни дії лі-
цензій; виявляти інформацію про судові спори
та санкції; отримувати відомості щодо участі
компаній у державних програмах підтримки.
Такий функціонал сприятиме суттєвому ско-
роченню трансакційних витрат, пов’язаних із
66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
проходженням адміністративних процедур, що
позитивно вплине на інвестиційну привабли-
вість проєктів розвитку смарт-підприємств.
Наведений функціонал також може частко-
во сприяти вирішенню проблеми складності
контрактів, зокрема через спрощення вза-
ємодії інвесторів із державними органами, за-
безпечення прозорого доступу до норматив-
но-правової інформації, а також створення
технічної можливості для оперативної пере-
вірки правового статусу учасників та ліцензій-
ної документації. У сукупності це спри ятиме
зменшенню юридичної невизначеності та при-
швидшенню процесу попередньої підготовки
угод. Втім для повноцінного розв’язання цієї
проблеми до функціоналу краудінвестинго-
вої платформи доцільно додати спеціалізовані
сервіси, орієнтовані на безпосереднє знижен-
ня трансакційних витрат, пов’язаних із розро-
бленням, укладенням і супроводом складних
контрактів у сфері смарт-виробництва, а саме:
• інтелектуальні конструктори контрактів,
які на основі введених параметрів про тип парт-
нерства, обсяг відповідальності, форму власнос-
ті, обіг інтелектуальної власності тощо автома-
тично формують проєкти угод з урахуванням
чинного законодавства й галузевої специфіки;
• модулі для колективного узгодження умов,
що дозволяють в інтерактивному форматі вести
переговори, фіксувати зміни, коментувати окре-
мі пункти та забезпечувати прозоре погодження
ключових умов контракту між сторонами;
• інструменти багатосценарного моделюван-
ня контрактних умов, які дають змогу про-
аналізувати зміну зобов’язань сторін за різних
сценаріїв (наприклад, зміна вартості сирови-
ни, збої в поставках, упровадження нових ре-
гуляцій) й одразу вбудовувати ці механізми в
структуру договору;
• автоматизовані системи моніторингу ви-
конання контрактів, які синхронізуються з
ви робничими та фінансовими даними підпри-
ємства та фіксують дотримання ключових умов
у реальному часі з можливістю генерування зві-
тів і сповіщень про порушення;
• цифрові механізми адаптації контрак-
тів — уможливлюють запровадження триге-
рів для автоматичного перегляду умов угоди
(наприклад, перегляд частки прибутку в разі
перевищення цільового рівня доходу чи зміни
податкового навантаження).
Застосування цих сервісів сприятиме не лише
зниженню вартості контрактної взаємодії, але
й підвищуватиме передбачуваність і захище-
ність інвестицій, що є критично важливим для
залучення ресурсів у складні й технологічно
насичені проєкти смарт-промисловості.
Разом із наведеними технічними сервісами
та функціоналом краудінвестингова платфор-
ма може також виконувати роль комунікацій-
ного майданчика для обміну системно важ-
ливою інформацією. Зокрема, на платформі
може бути реалізовано базу даних із рейтинга-
ми надійності та сумлінності постачальників
критично важливої для смарт-промисловості
продукції. Такий рейтинг може формуватися
на основі відгуків споживачів й учасників про-
єктів. Це, по-перше, дасть змогу інвесторам
без зайвих часових затрат (тобто без додатко-
вих трансакційних витрат) знаходити надій-
них партнерів; по-друге, знизить ризик того,
що постачальник у майбутньому зловжива-
тиме своїм ексклюзивним становищем. Адже
усвідомлення того, що його недобросовісні дії
можуть стати надбанням широкого кола еко-
номічних агентів і спричинити колективний
бойкот, із високою імовірністю стримуватиме
постачальника від опортуністичної поведінки.
Крім системи репутаційного рейтингу, важ-
ливу роль у зменшенні проявів опортуністич-
ної поведінки може відігравати функціонал
публічної фіксації зобов’язань сторін із ви-
користанням технології блокчейн. Такий під-
хід забезпечуватиме незмінність і відкритість
умов домовленостей, що унеможливлює їхній
односторонній перегляд або трактування на
користь однієї зі сторін. Публічна фіксація
також стимулює дотримання етичних норм
і формальних домовленостей, оскільки відо-
мості про порушення будуть доступні іншим
користувачам платформи.
Окремо, в рамках платформи, може бути пе-
редбачений сервіс верифікації репутації осіб,
пов’язаних із неформальними інститутами,
що діють поза правовим полем. Такий репута-
ційний рейтинг може вибудовуватися на осно-
ві публічної та/або ексклюзивної інформації
(наданої інсайдерами платформи) про: зв’язки
економічних агентів із фігурантами корупцій-
них розслідувань; судові справи; тіньові до-
ходи; ухилення від сплати податків; участь у
схемах фіктивного підприємництва; зв’язки з
67ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
посадовими особами, що фігурують у кримі-
нальних провадженнях; наявність непогаше-
них боргових зобов’язань перед державними
чи приватними контрагентами; спроби тиску
або шантажу партнерів; непрозорість струк-
тури власності; наявність офшорних зв’язків.
Для убезпечення користувачів від маніпуля-
цій або навмисного поширення недостовірних
відомос тей у межах сервісу має бути передбаче-
на багаторівнева система верифікації інформа-
ції, яка включатиме компоненти: крос-перевірки
з відкритими офіційними джерелами; підтвер-
дження достовірності інсайдерської інформації
че рез інституційно визнаних контриб’юторів
(на приклад, професійні асоціації, аналітичні
центри, галузеві експерти та ін.); оцінювання
репутаційної ваги джерела.
Таким чином, відповідно до теорії ігор у
контексті повторюваної взаємодії (тобто коли
економічний агент неодноразово вступає у
відносини з іншими учасниками ринку), пу-
блічність інформації про його опортуністичні
або соціально неприйнятні дії формує моти-
вацію дотримуватися прийнятної з точки зору
суспільства моделі поведінки. Механізм, що
становить основу цього явища, у теорії ігор
відомий як «стратегія покарання за відступ-
ництво» (grim trigger strategy). Вона передба-
чає автоматичне та безстрокове застосування
санкцій до агента, який порушив умови співп-
раці. Наприклад, постачальник продукції для
смарт-промисловості, який зловживає своїм
ексклюзивним становищем, може зазнати не-
гативної реакції з боку споживачів, зокрема з
організованим бойкотом, що завдає йому сут-
тєвих економічних збитків. Аналогічна мо дель
реагування може застосовуватися і до інших
форм опортуністичної поведінки, таких як не-
добросовісне виконання контрактів, прихо-
вування критичної інформації чи маніпуляції
умовами постачання.
Реакцію суспільства на прояви опортунізму
з боку економічного агента можна зобразити у
вигляді «таблиці стратегічних дій у повторюва-
ній грі» (табл. 2). У першому та другому раунді
гри агент дотримується встановлених «правил
гри» (не демонструє опортуністичної поведін-
ки), у відповідь на що суспільство співпрацює
з ним, а отже, обидві сторони отримують виго-
ди. У третьому раунді агент порушує «правила
гри», тоді як суспільство, не знаючи про це, про-
довжує співпрацю. У результаті агент отримує
короткострокову вигоду за рахунок суспільства,
яке, маючи більші економічні ресурси, зазнає
несуттєвих втрат. У четвертому раунді суспіль-
ство виявляє порушення і застосовує санкції до
агента, внаслідок чого той зазнає значних втрат.
Суспільство при цьому продовжує зазнавати
певних, але контрольованих збитків. У п’ятому
раунді агент, усвідомивши негативні наслідки
своєї поведінки, намагається повернутися до
співпраці. Проте суспільство, маючи досвід по-
переднього обману, відмовляється від подаль-
шої взаємодії. Це призводить до того, що агент
продовжує зазнавати економічних втрат.
Таким чином, на етапі ухвалення рішення
про можливе порушення умов гри агент здатен
раціонально прорахувати ймовірну послідов-
ність подій, що стримуватиме його від опорту-
ністичних дій.
Дещо відмінною, але схожою за сутністю є
мотивація економічних агентів дотримувати-
ся формальних норм і правил (інститутів) в
умовах публічності їхньої поведінки. Залучен-
Таблиця 2. Послідовність стратегічних дій у повторюваній грі з покаранням за відступництво
Раунд Агент (А) Суспільство (С) Результат
1 Співпраця Співпраця Взаємна вигода
2 Співпраця Співпраця Взаємна вигода
3 Зрада Співпраця А отримує вигоду
С несуттєво втрачає
4 Зрада Покарання А зазнає втрат
С не співпрацює
5+ Співпраця Покарання А зазнає втрат
С уникає ризику
Джерело: розроблено автором.
68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
ня неформальних інститутів, що суперечать
чинному законодавству, піддає їх ризику за-
стосування санкцій з боку держави, що є до-
волі потужним стримувальним чинником. У
цьому випадку діє не лише внутрішній (репу-
таційний), а й зовнішній — інституційний —
механізм покарання, де ключову роль відіграє
держава як гарант формальних «правил гри».
З урахуванням посилення цифрової прозорос-
ті, зростання публічної підзвітності та автома-
тизації реєстрації правопорушень імовірність
виявлення порушення підвищується, що, сво-
єю чергою, збільшує очікувані втрати для еко-
номічного агента в разі використання нефор-
мальних або тіньових механізмів.
Отже, представлений функціонал і сервіси
краудінвестингової платформи безпосередньо
впливають на чинники, що визначають трансак-
ційні витрати залучення інвесторів до фінансу-
вання проєктів розвитку смарт-підприємств
(рис. 4). Зокрема, вони сприяють зниженню
інформаційної асиметрії, спрощують адміні-
стративні процедури, мінімізують витрати на
Рис. 4. Концепція краудінвестингової платформи та її вплив на чинники, що визначають трансакційні витрати
залучення інвесторів до фінансування проєктів розвитку смарт-підприємств
Джерело: розроблено автором.
укладення й супровід контрактів, а також під-
вищують передбачуваність поведінки еконо-
мічних агентів шляхом посилення інституцій-
ної відповідальності та прозорості. У результаті
створюються сприятливі умови для формуван-
ня довіри між учасниками інвестиційного про-
цесу, що є критично важливим при реалізації
довгострокових, технологічно складних і капі-
таломістких проєктів у сфері Індустрії 4.0.
Висновки. Смарт-підприємства є високо ефек-
тивними формами виробництва, які дозволя-
ють автоматизувати процеси, підвищити точ-
ність планування, мінімізувати втрати ресурсів і
забезпечити гнучке реагування на зміни ринко-
вої кон’юнктури. Проте з позиції неокласичної
економічної теорії їхній розвиток може гальму-
ватися в умовах низької вартості праці — чин-
ника, що є характерним для України. Водночас
практика демонструє, що за певних передумов
цей бар’єр втрачає стримувальну силу. Ідеться,
зокрема, про державні програми підтримки, ін-
теграцію в глобальні ланцюги постачання, дефі-
цит кваліфікованих кадрів, прагнення підпри-
69ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств
ємств зменшити залежність від нестабільності
ринку праці, а також про вимоги до якості про-
дукції з боку імпортерів. У сукупності ці чинни-
ки можуть стати потужним стимулом для впро-
вадження смарт-виробництва навіть у країнах із
відносно дешевою робочою силою.
Отже, низька вартість праці не є вирішаль-
ною перешкодою для розвитку смарт-під-
приємств. Відповідно, потенціал їх поширення
доцільно аналізувати крізь призму інституці-
ональних умов, які визначають характер вза-
ємодії економічних агентів усередині системи,
зокрема тих чинників, які формують рівень
трансакційних витрат при залученні інвесто-
рів до фінансування проєктів розвитку смарт-
виробництва. Брак достовірної інформації
про якісні характеристики проєкту, недовіра
до партнерів і наявні адміністративні бар’єри
змушують інвестора витрачати додаткові ре-
сурси на подолання цих труднощів. Такі ви-
трати фактично додаються до загальних опе-
раційних витрат проєкту, знижуючи його
інвестиційну привабливість.
Запропонована концепція краудінвестинго-
вої платформи орієнтована на зменшення за-
значених трансакційних витрат, які виникають
у процесі залучення до інвестиційної діяль-
ності. Зокрема, сервіси надання об’єктивної
інформації про техніко-економічні параме-
три діяльності смарт-підприємств, ринкову
кон’юнктуру та регуляторну політику дадуть
змогу інвестору обґрунтовано оцінити фінан-
сову доцільність проєкту. Інтеграція платфор-
ми з державними базами даних й електронни-
ми сервісами спростить процедури отримання
дозволів, ліцензій і погоджень. Сервіси верифі-
кації репутації економічних агентів і публічної
фіксації зобов’язань сприятимуть формуван-
ню довіри між учасниками та стримуватимуть
опортуністичну поведінку.
Таким чином, реалізація краудінвестинго-
вої платформи дозволяє створити сприятли-
ве інституційне середовище для активіза ції ін
вестицій у розвиток смарт-виробництва, особ-
ливо в умовах високої невизначеності та фраг-
ментарності ринку.
ЛІТЕРАТУРА
Амоша О. І., Нікіфорова В. А. Розвиток металургійної смарт-промисловості в Україні: передумови, проблеми,
особливості, наслідки : науково-аналітична доповідь. Київ: ІЕП НАН України, 2019. 67 c. URL: https://iie.org.
ua/wp-content/uploads/2019/11/amosha_nikiforova.pdf (дата звернення 04.05.2025).
Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки : можливості використання зарубіж-
ного досвіду на промислових підприємствах України. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90). С. 116—132.
http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116
Вишневський О. С. Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки : мо-
нографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2021. 449 с. https://iie.org.ua/wp-content/uploads/
application/pdf/tsyfrova-platformizatsiya-mono2021_r.pdf (дата звернення 01.05.2025).
Діксіт А., Нейлбафф Б. Мистецтво стратегії : посібник з теорії гри в житті та бізнесі. Львів : Видавництво Старо-
го Лева, 2023. 602 с.
Залознова Ю. С., Сердюк О. С. Стимулювання розвитку смарт-енергосистем. Вісник економічної науки України.
2024. № 1 (46). С. 16—23. https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).16-23
Made in China 2025. Mercator Institute for China Studies. 2016. 73 p. URL: https://merics.org/sites/default/fi les/2020-04/
Made%20in%20China%202025.pdf (accessed: 23.04.2025).
Rankings by Country of Average Monthly Net Salary. URL: https://www.numbeo.com/cost-of-living/country_price_
rankings?itemId=105 (accessed: 21.04.2025).
Samuelson P., Nordhaus W. Economics. New York : McGraw Hill, 2009. 744 p.
Th e industrial base of the Renault Group. 2022. URL: https:// morocco.country-reports.net/the-industrial-base-of-the-
renault-group (accessed: 23.04.2025).
Надійшла до редакції 04.09.2025 р.
Прийнята до друку 26.09.2025 р.
REFERENCES
Amosha, O. I., & Nikiforova, V. A. (2019). Development of the metallurgical smart industry in Ukraine: prerequisites, prob-
lems, features, consequences: scientifi c and analytical report. Kyiv, Institute of Industrial Economics. https://iie.org.ua/
wp-content/uploads/2019/11/amosha_nikiforova.pdf [in Ukrainian].
Bryukhovetskaya, N. Yu., Chernykh, O. V. (2020). Industry 4.0 and digitalization of the economy: opportunities for us-
ing foreign experience at industrial enterprises in Ukraine. Econ. promysl., 2 (90), 116—132. [in Ukrainian].
70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
О. С. Сердюк
Vyshnevskyi, O. S. (2021). Digital platformization of the process of strategizing the development of the national economy.
NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics, Kyiv. https://iie.org.ua/wp-content/uploads/application/pdf/tsyfrova-
platformizatsiya-mono2021_r.pdf [in Ukrainian].
Diksit, A., & Neilbaff , B. (2023). Th e Art of Strategy: A Guide to Game Th eory in Life and Business. Lviv: Old Lion Publish-
ing House. [in Ukrainian].
Zaloznova, Yu. S., Serdiuk, O. S. (2024). Stimulating the development of smart energy systems. Visnyk ekonomichnoyi
nauky Ukrayiny, 1 (46), 16—23. https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).16-23 [in Ukrainian].
Mercator Institute for China Studies. (2016). Made in China 2025. https://merics.org/sites/default/fi les/2020-04/
Made%20in%20China%202025.pdf
NUMBEO. (n.d.). Rankings by Country of Average Monthly Net Salary. Retrieved April 21, 2025 from https://www.numbeo.
com/cost-of-living/country_price_rankings?itemId=105
Samuelson, P., & Nordhaus, W. (2009). Economics. New York, McGraw Hill.
Th e industrial base of the Renault Group. (2022). Morocco.country-reports. https://morocco.country-reports.net/the-
industrial-base-of-the-renault-group
Received: 04.09.2025
Accepted: 26.09.2025
Oleksandr S. Serdiuk, Doctor of Economic Science, Senior Researcher
E-mail: serdyuk_O@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3049-3144
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
INTELLECTUAL CROWD INVESTMENT PLATFORM AS A TOOL
FOR STIMULATING THE DEVELOPMENT OF SMART ENTERPRISES
Th is article presents a theoretical and applied framework for developing an intelligent crowdfunding investment plat-
form as a key institutional tool for supporting the growth of smart enterprises in the context of Industry 4.0. Th e rel-
evance of this research lies in the contradiction between the high economic effi ciency of smart manufacturing models
and the low pace of their diff usion in emerging economies, particularly in Ukraine. Despite their potential to boost pro-
ductivity, optimize resources, and increase adaptability to market changes, smart enterprises remain underfi nanced due
to a lack of investor confi dence and excessive transaction costs. Th e paper analyzes these transaction costs through the
lens of neoclassical and institutional economic theories. It identifi es several major inhibitors to investment in high-tech
production: information asymmetry, distrust among market participants, opportunistic behavior of contractors, and
complex administrative procedures. While classical theory points to low labor costs as a key barrier to automation, real-
world evidence from China, Bangladesh, and Morocco suggests that other factors — such as global supply chain integra-
tion, state subsidies, reputational pressures, and skilled labor shortages — may override the wage factor and stimulate
investment in smart manufacturing even in low-wage environments. To address these constraints, the article proposes
a multi-layered digital platform that combines fi nancial, informational, legal, and reputational functions. Th e platform
is expected to provide real-time operational data from smart factories (via IoT sensors), AI-based analytics, reputation
scoring, blockchain-secured transactions, smart contract generation tools, and integration with public registries. In
doing so, it acts not only as a fi nancial intermediary, but as a digital institution that improves transparency, reduces un-
certainty, and fosters trust between investors and project owners. Th e study concludes that the implementation of such
a platform would signifi cantly lower the transaction costs associated with fi nancing smart enterprises, thus enhancing
their attractiveness to private investors and accelerating the digital transformation of industrial sectors.
Keywords: smart enterprises, crowdinvesting, transaction costs, Industry 4.0, information asymmetry, digital plat-
form, investment profi tability.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210543 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:04:10Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сердюк, О.С. 2025-12-11T18:19:06Z 2025 Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 57-70. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-109Х JEL: O33, G23, D83, L86 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210543 330.322.1:330.342.146:338.45:005.216.3 http://doi.org/10.15407/econindustry2025.04.057 У статті обґрунтовано концепцію краудінвестингової платформи як інструменту зниження трансакційних витрат, що обмежують інвестиційну активність у сфері смарт-виробництва. Проаналізовано ключові бар’єри залучення інвестицій — інформаційну асиметрію, складність контрактів й адміністративні перешкоди. Запропоновано функціонал цифрової платформи, спроможної забезпечити прозорість, довіру між контрагентами та ефективну взаємодію з державними органами. This article presents a theoretical and applied framework for developing an intelligent crowdfunding investment platform as a key institutional tool for supporting the growth of smart enterprises in the context of Industry 4.0. The relevance of this research lies in the contradiction between the high economic efficiency of smart manufacturing models and the low pace of their diffusion in emerging economies, particularly in Ukraine. Despite their potential to boost productivity, optimize resources, and increase adaptability to market changes, smart enterprises remain underfinanced due to a lack of investor confidence and excessive transaction costs. The paper analyzes these transaction costs through the lens of neoclassical and institutional economic theories. It identifies several major inhibitors to investment in high-tech production: information asymmetry, distrust among market participants, opportunistic behavior of contractors, and complex administrative procedures. While classical theory points to low labor costs as a key barrier to automation, real-world evidence from China, Bangladesh, and Morocco suggests that other factors — such as global supply chain integration, state subsidies, reputational pressures, and skilled labor shortages — may override the wage factor and stimulate investment in smart manufacturing even in low-wage environments. To address these constraints, the article proposes a multi-layered digital platform that combines financial, informational, legal, and reputational functions. The platform is expected to provide real-time operational data from smart factories (via IoT sensors), AI-based analytics, reputation scoring, blockchain-secured transactions, smart contract generation tools, and integration with public registries. In doing so, it acts not only as a financial intermediary, but as a digital institution that improves transparency, reduces uncertainty, and fosters trust between investors and project owners. The study concludes that the implementation of such a platform would significantly lower the transaction costs associated with financing smart enterprises, thus enhancing their attractiveness to private investors and accelerating the digital transformation of industrial sectors. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Економічні проблеми розвитку промислових підприємств Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств Intellectual crowd investment platform as a tool for stimulating the development of smart enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств Сердюк, О.С. Економічні проблеми розвитку промислових підприємств |
| title | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| title_alt | Intellectual crowd investment platform as a tool for stimulating the development of smart enterprises |
| title_full | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| title_fullStr | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| title_full_unstemmed | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| title_short | Інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| title_sort | інтелектуальна краудінвестингова платформа як інструмент стимулювання розвитку смарт-підприємств |
| topic | Економічні проблеми розвитку промислових підприємств |
| topic_facet | Економічні проблеми розвитку промислових підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210543 |
| work_keys_str_mv | AT serdûkos íntelektualʹnakraudínvestingovaplatformaâkínstrumentstimulûvannârozvitkusmartpídpriêmstv AT serdûkos intellectualcrowdinvestmentplatformasatoolforstimulatingthedevelopmentofsmartenterprises |