Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енер...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210545 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір / Д. К. Ткач // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 31-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860256083528908800 |
|---|---|
| author | Ткач, Д.К. |
| author_facet | Ткач, Д.К. |
| citation_txt | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір / Д. К. Ткач // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 31-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки. Особливу увагу приділено викликам воєнного часу та перспективам подальшої інтеграції України в європейський енергетичний простір. Підкреслено важливість стратегічного планування для забезпечення стабільного та сталого розвитку енергетичного сектору країни.
The problem of forming Ukraine’s energy sovereignty is not only a technical or economic task, but also a key element of national security, geopolitical resilience, and post-war recovery. For decades, the country’s energy sector was characterized by significant dependence on fossil fuel imports and high energy intensity, which made it vulnerable to external pressure. This vulnerability became especially evident after the full-scale invasion, accompanied by systematic missile strikes on critical infrastructure. Despite its destructive nature, this crisis has created a unique window of opportunity for a fundamental transformation of the energy system.
Purpose of the study. The aim of the research is a comprehensive analysis of the institutional and economic foundations for building a new architecture of Ukraine’s energy security in the conditions of post-crisis transformation, as well as an assessment of its European and global dimension.
Methods. The study uses the analytical method to assess damages based on data from the KSE Institute and other open sources. A systemic approach was applied to structure information on physical damage, economic losses, and humanitarian consequences. The method of comparative analysis was also used to study recovery strategies and integration with the European market.
Results. It was determined that as of 2024–2025, Ukraine has lost, damaged, or has occupied more than 60% of its generating capacity. Nevertheless, thanks to colossal recovery efforts and the implementation of physical protection, the energy system has demonstrated high resilience. The key strategic direction has been the decentralization of the energy system, which involves a shift to less vulnerable, distributed sources of generation. An important aspect is integration with the European market, confirmed by physical synchronization with ENTSO-E in March 2022 and the adoption in July 2025 of a draft law that creates the legal basis for market integration with the EU. At the same time, Ukraine’s post-war recovery is taking place against the background of global energy transformations and the European Green Deal, which creates synergy for decarbonization and reducing dependence on fossil fuels.
Perspectives. The long-term strategy envisions a complete rejection of the centralized model and a transition to a “green” transformation. The implementation of this strategy is crucial for strengthening Ukraine’s energy security and economic recovery, ensuring its integration into the global energy space.
|
| first_indexed | 2025-12-17T12:04:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
31ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
ЕКОНОМІКА
ПРОМИСЛОВОСТІ
ECONOMY
OF INDUSTRY
МІЖНАРОДНІ, МАКРОЕКОНОМІЧНІ
ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОМИСЛОВОСТІ
EINTERNATIONAL, MACROECONOMIC
AND REGIONAL PROBLEMS OF INDUSTRY
http://doi.org/10.15407/econindustry2025.04.031
УДК 330.5:620.91(477)
JEL: Q47, L95
Дмитро Костянтинович ТКАЧ, доктор філософії з економіки
Е-mail: dtkach1994@gmail.com; https://orcid.org/0009-0009-1401-3324
Центр інновацій та технологічного розвитку, Державна установа
«Інститут досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
бул. Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна
ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
ТА ГЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР
Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті
європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність
країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енергії та зміцнення
енергетичної безпеки. Особливу увагу приділено викликам воєнного часу та перспективам подальшої інтеграції
України в європейський енергетичний простір. Підкреслено важливість стратегічного планування для забезпе-
чення стабільного та сталого розвитку енергетичного сектору країни.
Ключові слова: енергетичний суверенітет, енергетична безпека, євроінтеграція, відновлювані джерела енергії,
енергетична незалежність, стратегічне планування, Україна.
Цит ування: Ткач Д. К. Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний
вимір. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112). С. 31—44. http://doi.org/10.15407/econindustry.2025.04.031
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2025. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
Глобалізація докорінно змінила дослідження у
сфері аналізу формування енергетичного су-
веренітету України, що є актуальним пріори-
тетом державної політики в умовах сучасних
геополітичних викликів і значних змін на сві-
товому енергетичному ринку. Енергетична не-
залежність розглядається як ключовий чин-
ник у забезпеченні національної безпеки, еко-
номічної стабільності та сталого розвитку
країни, що набуває особливої ваги в умовах
32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
воєнної агресії та необхідності інтеграції до
європейських енергомереж 1.
Інший напрям досліджень поширився у зв’яз-
ку з проявом інтересу економістів до того, що
Україна, перебуваючи в зоні впливу глобаль-
них трансформацій та зазнаючи таких серйоз-
них проблем, як руйнація енергетичної інфра-
структури, обмеження доступу до традицій-
них джерел енергопостачання, водночас роз-
виває відновлювані джерела енергії та рефор-
мує законодавство відповідно до європейсь-
ких стандартів 2.
Активно досліджується впровадження со-
нячної та вітроенергетики, розвиток біопали-
ва, а також інноваційні технології, такі як вод-
нева енергетика та «розумні» енергомережі.
Програми державної підтримки передбачають
збільшення встановлених потужностей від-
новлюваних джерел енергії (ВДЕ), що сприяти-
ме як енергетичній незалежності, так і еконо-
мічному зростанню, створенню нових робо-
чих місць. Згідно з прогнозами до 2040 р. част-
ка відновлюваних джерел енергії в енергоба-
лансі країни суттєво зросте, що відповідає сві-
товим трендам декарбонізації енергетики 3.
Науковці все більше уваги приділяють пи-
танням стійкості енергетичної системи Укра-
їни у 2024—2025 рр., зокрема, відновленню
атомної енергетики, розвиту «зелених» техно-
логій, посиленню кооперації з ЄС у сфері енер-
гетики 4. За даними аналітиків DiXi Group (2024),
1 Ukraine’s energy sector in June 2024. Analytical report.
Razumkov Centre. 2024. https://razumkov.org.ua/
images/2024/11/07/2024-PAKT-ENGL-12.pdf; Energy
sector trends and forecast. LCF Law Group. 2018. http://
lcf.ua/en/sectors/energy/SEF 2025: Форум інновацій та
відновлення енергетики відбувся у Києві (2025, 22 лип-
ня). Асоціація сонячної енергетики країни. https://
aseu.org.ua/sef-2025-forum-innovatsij-ta-vidnovlennia-
enerhetyky-vidbuvsia-u-kyievi/
2 Ігнатьєв С. (2024, 23 грудня). Енергетична систе ма
України: стан на кінець 2024 року та сценарії на
2025-й. Banker.ua. https://banker.ua/uk/projects/stan-
energetichnoi-sistema-ukraini-ta-scenarii-na-2025/
3 Марченко О. (2025, 31 липня) Відновлювана енергети-
ка: стратегія для нової України. Ua-energy.org. https://
ua-energy.org/uk/posts/vidnovliuvana-enerhetyka-
stratehiia-dlia-novoi-ukrainy
4 Winter Outlook 2024/2025 (2024). DiXi Group. https://
dixigroup.org/analytic/winter-outlook-2024-2025-
electricity/; Річний звіт Громадської спілки «Українська
вітроенергетична асоціація» (UWEA) за 2023 р. (2024).
Громадська спілка «Українська вітроенергетична асо-
ціація» (UWEA). https://uwea.com.ua/ua/news/entry/
незважаючи на значні втрати генеруючих по-
тужностей через обстріли енергетичної інфра-
структури, система демонструє високу стій-
кість завдяки масштабній ремонтній кампанії
та зростанню частки відновлюваної енергети-
ки (до 17—18 % в загальному балансі). Міністр
енергетики Г. Галущенко підкреслює, що в
Україні вже третій рік поспіль зимові опалю-
вальні сезони тривають без масових відклю-
чень світла, попри інтенсивні ракетні атаки 5.
Розвиток «зелених» технологій, включно із
сонячною та вітровою енергетикою, а також
поступова інтеграція з європейськими енерго-
системами є ключовими чинниками зміцнен-
ня енергетичної безпеки України. Підвищення
надійності та гнучкості енергосистеми сприяє
стабільному забезпеченню населення та кри-
тично важливих об’єктів енергією навіть в
умовах повномасштабної війни 6.
Посилення енергетичної безпеки супрово-
джується не лише технічними заходами, а й ак-
тивним законодавчим регулюванням, яке спри яє
інтеграції на європейських енергетичних рин-
ках і диверсифікації джерел енергії 7.
Наукові дослідження свідчать, що лише ком-
п лексний підхід до формування енергетичного
суверенітету — поєднання технічних, еконо-
мічних і політичних інструментів — може за-
безпечити довгострокову енергетичну безпеку
і стійкість України.
Вагомий внесок у дослідження інструментів
стимулювання розвитку енергетичного суве-
ренітету України зробили науковці, які наголо-
шують на всебічному підході до реформування
енергетичного сектору. Зокрема, у «Новій Енер-
гетичній стратегії України до 2035 року» визна-
чено пріоритети, серед яких модернізація гене-
руючих потужностей, розвиток відновлюваної
5 Галущенко Г. (2025, 17 липня). Чотири роки стійкості
енергетики під час великої війни. Міністерство енерге-
тики України. https://www.mev.gov.ua/novyna/herman-
halushchenko-chotyry-roky-stiykosti-enerhetyky-pid-
chas-velykoyi-viyny
6 Річний звіт Громадської спілки «Українська вітроенер-
гетична асоціація» (UWEA) за 2023 р. (2024). Громад-
ська спілка «Українська вітроенергетична асоціація»
(UWEA). https://uwea.com.ua/ua/news/entry/
7 Energy sector trends and forecast. (2025, 22 липня). LCF
Law Group. http://lcf.ua/en/sectors/energy/SEF 2025: Фо-
рум інновацій та відновлення енергетики відбувся у
Києві (2025, 22 липня). Асоціація сонячної енергетики
країни. https://aseu.org.ua/sef-2025-forum-innovatsij-ta-
vidnovlennia-enerhetyky-vidbuvsia-u-kyievi/
33ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
енергетики, диверсифікація джерел енергії та
інтеграція в європейську енергомережу 8. Ак-
цент зроблено на створенні сприятливого ін-
вестиційного клімату в Україні для розвитку
«зеленої» енергетики, що включає законодавчі
ініціативи, державну підтримку та фінансові
інструменти, такі як Ukraine Renewable Energy
Risk Mitigation Mechanism (URMM). Це дозво-
ляє зменшити ринкові ризики інвесторів і сти-
мулює інвестиції в «зелені» проєкти (сонячні
та вітрові електростанції, біогаз і акумуляторні
системи). За 2025 р. уряд встановив квоти під-
тримки ВДЕ, а також адаптував «зелені» тари-
фи для приватних домогосподарств, що додат-
ково спонукає до розвитку сталої енергетики 9.
Інтенсивно здійснюються дослідження роз-
витку енергосервісних компаній (ESCO) як
ефективного механізму підвищення енергое-
фективності в Україні. ESCO-компанії дозволя-
ють залучати приватні інвестиції у проєкти з
оптимізації споживання енергії, охоплюючи
такі сфери, як утеплення будівель, встановлен-
ня сонячних електростанцій, модернізація сис-
тем опалення і освітлення. Законодавчі ініціа-
тиви, зокрема Законопроєкт № 13258, спрямо-
вані на усунення бар’єрів для розвитку ЕСКО,
запровадження прозорих процедур тендерних
закупівель, збільшення строку договорів і га-
рантований розподіл економії енергії між спо-
живачем і виконавцем 10. Значна увага приділя-
ється підтримці державою, а саме спільним
проєктам з ПРООН і Глобальним екологічним
фондом, що дозволяють скоротити бюрокра-
тичні процедури та спростити доступ до фінан-
сування для ESCO. Ці зміни сприяли зростан-
ню кількості укладених ESCO-контрактів у бю-
джетній сфері, зміцненню енергетичної безпе-
ки країни в умовах війни, а також стимулювали
8 Верховна Рада України (2024). Нова Енергетична
стратегія України до 2035 року: безпека, енергоефек-
тивність, конкурентоспроможність. https://www.
rada.gov.ua/uploads/documents/41771.pdf
9 Відновлювана енергетика України: шанс для країни
та пріоритет для ЄС у контексті децентралізації
та євроінтеграції. (2025, 29 липня). Clear Energy.
https://clearenergy.ua/uk/?view =article&id=89%
3Avidnovlyuvana-enerhetyka-ukrajini-shans-dlya-
krajini-ta-prioritet-dlya-es-u-konteksti-detsentralizatsiji-
ta-evropejskoji-integratsiji&catid=11
10 Верховна Рада України (2025). Підтримка ESCO у бю-
джетній сфері. https://koda.gov.ua/na-kyyivshhyni-do-
kinczya-2024-roku-zagalom-bude-ukladeno-20-esko-
dogovoriv-na-proyekty-energoefektyvnosti-bryfi ng-kova/
впровадження інноваційних енергоефектив-
них заходів у лікарнях, школах, водоканалах 11.
Науковці також звертають увагу на розви-
ток енергосервісних компаній (ESCO) як меха-
нізму підвищення енергоефективності, що до-
зволяє залучати приватні інвестиції в проєкти
з оптимізації споживання енергії. Законодавчі
ініціативи спрямовані на підтримку «зеленої»
трансформації, підвищення прозорості ринків
і захист прав споживачів, що сприяє стабіль-
ності й конкурентоспроможності енергетич-
ного комплексу України 12.
Таким чином, у наукових колах визнається,
що комплексне поєднання державного регулю-
вання, інвестиційних інструментів та іннова-
ційних технологій є ключовим для посилення
енергетичного суверенітету України.
Метою статті є аналіз сучасних підходів до
формування енергетичного суверенітету Укра-
їни з урахуванням як внутрішніх викликів, так
і європейського та глобального контексту. Осо-
бливу увагу приділено проблемам адаптації
енергетичного сектору до умов війни, рефор-
мам енергетичного законодавства та перспек-
тивам сталого розвитку галузі.
Аналіз стану енергетичного суверенітету
Ук раїни свідчить про спроможність держави
ефек тивно контролювати, забезпечувати й
управ ляти власними енергоресурсами, інфра-
структурою для захисту національних інтере-
сів і підтримки економічної, політичної та без-
пекової стабільності. Для України, яка перебу-
ває в скла д ному геополітичному становищі та
зазнає воєнної агресії, питання формування
надійного енер гетичного суверенітету набу-
ває особливого значення.
На тлі руйнівних наслідків війни та глобаль-
них енергетичних криз сучасні підходи перед-
бачають не просто відновлення колишнього
стану, а радикальну трансформацію енергетич-
ної системи з урахуванням світових тенденцій
11 ЕСКО-проекти — це величезний ринок утеплення бу-
дівель обсягом близько 8 млрд євро (2018, 28 квітня).
Держенергоефективності. https://saee.gov.ua/news/
esko-proekti-ce-veliceznii-rinok-uteplennia-budivel-
obsiagom-blizko-8-mlrd-jevro
12 Energy sector trends and forecast (2025, 22 липня). LCF
Law Group. http://lcf.ua/en/sectors/energy/SEF 2025: Фо-
рум інновацій та відновлення енергетики відбувся у
Києві (2025, 22 липня). Асоціація сонячної енергетики
країни. https://aseu.org.ua/sef-2025-forum-innovatsij-ta-
vidnovlennia-enerhetyky-vidbuvsia-u-kyievi/
34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
сталого розвитку, інтеграції до європейських
ринків і підвищення внутрішньої незалежності.
Україна розташована на перетині геополі-
тичних інтересів ЄС і РФ, що робить її енерге-
тичну безпеку критичною складовою держав-
ного суверенітету. Значні поклади природно-
го газу, нафти, вугілля формують потенціал
для автономного забезпечення енергетичних
потреб, проте за останні десятиліття залеж-
ність від імпорту, особливо російського газу,
була значною.
Руйнування енергомостів, об’єктів передачі та
генерації внаслідок воєнних дій 2022—2025 рр.
підтвердило потребу в нових підходах до по-
будови стійкої енергетичної системи. Енерге-
тичний суверенітет вже не обмежується тільки
видобутком і транспортом, а включає:
• диверсифікацію джерел і маршрутів поста-
чання;
• підвищення ефективності виробництва і
споживання;
• інтеграцію у європейський енергетичний
простір;
• використання інноваційних технологій та
цифрових систем управління 13.
13 Оновлений огляд атак на енергетичну інфраструк-
туру України [Звіт]. (2025, лютий). ACAPS. https://
www.acaps.org/fi leadmin/Data_Product/Main_media/
20250219_ACAPS_Ukraine_-_Energy_infrastructure_
attacks-_Updated_outlook_and_impact_during_the_
2024-2025_cold_season_.pdf
Таблиця 1. Сучасні підходи до формування енергетичного суверенітету України
в європейському та глобальному контексті
Підхід Опис і роль
Розвиток власних ресурсів і дивер-
сифікація
Інтенсивне нарощування видобутку вуглеводнів, розвиток ВДЕ, змен-
шення імпортозалежності енергоресурсів для забезпечення національ-
ної безпеки
Модернізація та цифровізація енер-
гетичної інфраструктури
Упровадження інноваційних технологій, smart grids, «розумних» мереж
і систем моніторингу для підвищення ефективності та стійкості системи
Інтеграція з європейськими енерге-
тичними ринками
Поглиблена інтеграція з ENTSO-E, уніфікація стандартів, посилення
ринкової конкуренції та прозорості, підвищення енергетичної безпеки
Законодавча підтримка та міжна-
родне партнерство
Упровадження сучасних норм і стандартів, залучення інвестицій і тех-
нічної допомоги від ЄС, НАТО, США та МБРР для сталого розвитку
енергосектору
Стратегічне планування та кліма-
тична нейтральність
Відповідність національним стратегіям, зокрема Енергетичній стратегії
України до 2050 року, спрямованій на кліматичну нейтральність та ста-
лий розвиток
Джерело: Шевченко Ю. (2025, 23 квітня). Відновлювана енергетика України у 2025: стратегія, інвестиції та прори-
ви. Fbc.biz.ua. https://fb c.biz.ua/news/dumki/vidnovlyuvana-energetika-ukrayini-u-2025-strategiya-investitsiyi-prorivi/
Таким чином, формування енергетичного су-
веренітету України зумовлене викликами без-
пеки, економічної стабільності та відповідності
міжнародним кліматичним зобо в’я зан ням. Го-
ловним напрямом формування енергетичного
суверенітету є розвиток внутрішніх ресурсів.
Україна має значний потенціал у видобутку
природного газу, нафти, кам’яного вугілля, а та-
кож широкі можливості для відновлюваних
джерел енергії (ВДЕ).
За оцінками експертів, розроблення нових
родовищ і підвищення продуктивності існую-
чих добувних підприємств можуть покрити
значну частину потреб країни в газі та нафті.
Залучаються сучасні технології — горизон-
тальне буріння, інтелектуальні системи моні-
торингу, інноваційні методи розвідки, що під-
вищують ефективність і знижують екологічне
навантаження.
Україна розширює імпорт зрідженого при-
родного газу (LNG) через морські термінали, зо-
крема в порті Південний, які дають змогу уник-
нути залежності від континентальних газопро-
водів, що часто піддавалися геополітичним ри-
зикам. Сполучені Штати та ЄС активно підтри-
мують нарощування можливостей прийому
LNG й інфраструктури для газового ринку.
Відновлювані джерела енергії стали одним із
пріоритетів України у стратегії енергетичного
суверенітету. За підтримки міжнародних до-
норів, державних програм та з урахуванням
35ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
світових кліматичних цілей зростає частка со-
нячної, вітрової, біогазової генерації.
Упровадження відновлюваних технологій і
розвиток відповідної інфраструктури здійсню-
ються в рамках Національного плану з енерге-
тики та клімату, що узгоджується з європей-
ськими директивами. Модель суверенного енер-
гетичного розвитку передбачає поступову від-
мову від залежності від викопних ресурсів і
формування стійкої безпечної мережі з висо-
кою часткою ВДЕ.
Розширення локальної генерації (малі со-
нячні установки на дахах будинків, у громадах,
агровиробництво з біогазових установок) по-
силює енергетичну автономію регіонів і гро-
мад. Енергетичні спільноти стають не лише
джерелом енергії, але й інструментом демокра-
тизації управління та підвищення стійкості.
Одним із ключових чинників формування
суверенітету є інтеграція в європейські ринки
енергії та мережі, зокрема ENTSO-E. Це дає
змогу підвищити стабільність, гнучкість систе-
ми та скористатися перевагами спільних плат-
форм обміну енергією. Україна імплементує
європейські директиви з енергетики, упрова-
джує екологічні стандарти за зразком ЄС, що
сприяє співпраці з міжнародними інвесторами
та поліпшує інвестиційний клімат.
Міжнародна допомога відіграє визначальну
роль у реалізації амбітних цілей України. Сві-
товий банк, Європейський інвестиційний банк,
ЄБРР, Фонд Зеленого клімату, ЄС та ок ремі
країни надають кредити, гранти й технічну
підтримку для модернізації, енергозбережен-
ня, розвитку ВДЕ та підключення до європей-
ських мереж 14.
Така співпраця не обмежується фінансуван-
ням: знання та передові практики передаються
через навчальні програми, консультації, пілот-
ні проєкти. Координація дій на міжнародному
та внутрішньому рівнях підвищує прозорість
й ефективність результатів.
Одним із сучасних трендів є впровадження
цифрових технологій — систем «розумного»
14 Корнієнко М. В. (2025, 05 травня). Відносини США та
України в контексті енергетичної безпеки: роль США
в енергетичному секторі України під час війни з Росі-
єю. Науковий блог НаУ «Острозька академія». https://
naub.oa.edu.ua/vidnosyny-ssha-ta-ukrayiny-v-konteksti-
enerhetychnoyi-bezpeky-rol-ssha-v-enerhetychnomu-
sektori-ukrayiny-pid-chas-vijny-z-rosiyeyu/
обліку, смарт-мереж, автоматизації управління
енергопотоками. Це підвищує ефективність ви-
користання ресурсів, знижує втрати та збіль-
шує здатність системи оперативно реагувати на
зміни навантаження.
Інновації суттєво впливають на формування
«гнучких» енергетичних мереж (smart grids),
які зможуть інтегрувати та координувати як
централізовані, так і децентралізовані джерела
енергії. Такі мережі забезпечують балансуван-
ня виробництва та споживання в реальному
часі, підвищують стійкість енергосистеми до
зовнішніх загроз, зокрема викликів воєнного
часу. В умовах воєнних руйнувань і періодич-
них атак на критичну інфраструктуру України
впровадження цифрових технологій управлін-
ня, мобільних систем керування та автоматизо-
ваних рішень стало критично важливим для
збереження стабільності електропостачання15.
Українська енергосистема пройшла шлях
трансформації від централізованої радянської
моделі до інтегрованої ринкової структури з
елементами лібералізації, управління попитом
і балансуванням, що дозволяє більш ефектив-
но включати локальні та відновлювані джерела
енергії. Активне встановлення приватними до-
могосподарствами і бізнесом сонячних пане-
лей, акумуляторних систем і мікромереж ство-
рює додатковий буфер стійкості системи на
випадок надзвичайних ситуацій і пошкоджень.
Ключовими технологічними аспектами є
впровадження систем smart grid, які забезпе-
чують інтеграцію цифрових рішень для моні-
торингу, управління навантаженням і коорди-
нації різнорідних джерел енергії. Вони дають
змогу оперативно реагувати на зміни в генера-
ції та споживанні, оптимізувати використання
запасів акумуляторів, а також підвищувати за-
гальну ефективність і надійність функціону-
вання енергомереж.
В Україні впроваджуються як національні
програми, так і міжнародні ініціативи з циф-
ровізації сектору, які включають розвиток сис-
тем управління та автоматизації енергетичних
підприємств. Ці рішення не лише посилюють
кібербезпеку та продовжують адаптувати сис-
тему до викликів війни, але й підтримують ці-
15 Корф Є. (2025, 18 березня). 3 роки війни: стан енер-
гетики України та її перспективи. ЕнергоБізнес.
https://e-b.com.ua/3-roki-viini-stan-energetiki-ukrayini-
ta-yiyi-perspektivi-7614
36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
лісність та інтеграцію в європейський енерге-
тичний простір ENTSO-E.
Таким чином, інновації створення «гнучких»
мереж — це комплексна технологія, яка поєд-
нує цифрові платформи, автоматизацію, децен-
тралізовані джерела енергії та акумуляцію, що
є необхідним для забезпечення стабільності та
безпеки енергопостачання в сучасних умовах16.
Важливою складовою є підтримка соціаль-
ного супроводу трансформації — захист робо-
чих місць, адаптація вугільних регіонів, пере-
кваліфікація кадрів, розвиток людського капі-
талу, що забезпечує прийнятність змін і міні-
мізує соціальне напруження.
Формування енергетичного суверенітету Ук-
раїни — це комплексний процес, який поєднує
розвиток внутрішніх ресурсів, інновації, де-
централізацію та інтеграцію в європейські та
глобальні системи. Активна міжнародна під-
тримка посилює спроможність країни забез-
печити безпеку, ефективність і сталий розви-
ток енергетичного сектору, що є фундаментом
для економічної стабільності та національної
безпеки в сучасних умовах.
Повоєнне відновлення енергетичного секто-
ру України потребує впровадження сучасних
технологій та інновацій, що забезпечать стій-
кість, екологічність й енергонезалежність краї-
ни. Велике значення в цій трансформації мають
відновлю вані джерела енергії (ВДЕ) і водневі
технології, які вже стають базисом для розви-
тку нової енергетичної системи, орієнтованої
на стале майбутнє та інноваційний розвиток.
У рамках даного дослідження доцільно більш
детально розглянути системи накопичення енер-
гії (батареї та акумулятори). Важливим техно-
логічним напрямом є створення комплексних
систем накопичення енергії (ESS), які згладжу-
ють нерівномірність виробництва відновлюва-
ної енергії та забезпечують стабільність мережі
за умов викликів війни. Такі системи дозволя-
ють зберігати надлишкову електроенергію і ви-
користовувати її в пікові години споживання
або в разі аварії.
Залучення міжнародних грантів і технічної
підтримки сприяє інсталяції накопичувачів
16 Марченко О. (2025, 23 липня). Уроки з темряви: як
війна в Україні змінює глобальне уявлення. «Україн-
ська енергетика ua-energy.org». https://ua-energy.org/
uk/posts/uroky-z-temriavy-iak-viina-v-ukraini-zminiuie-
hlobalne-uiavlennia
великої потужності, що стимулює розвиток
розподіленої генерації в побутовому та про-
мисловому масштабах 17.
Водневі технології — це новий напрям для
повоєнного відновлення. Водень розглядається
як один із ключових елементів «зеленої» енер-
гетики в Україні. Як чисте джерело енергії, він
не викидає парникових газів і може бути вико-
ристаний у промисловості, енергетиці, на тран-
спорті, а також для зберігання енергії.
В Україні вже реалізуються пілотні проєкти
з виробництва «зеленого» водню, отриманого
шляхом електролізу води з використанням енер-
гії ВДЕ. Це стратегічний напрям, який має по-
тенціал задовольнити внутрішній попит і ство-
рити нові експортні можливості 18.
Для масштабного розвитку водневих техно-
логій в Україні наразі нагальною є потреба у
створенні повноцінної інфраструктури, що
включає виробничі потужності, системи збері-
гання, а також транспортні мережі — трубо-
проводи та заправні станції. Уряд України вже
розробив детальний операційний план упро-
вадження водневої стратегії до 2025 року, де
ключовими напрямами відзначено створення
законодавчої бази, розвиток науково-дослід-
них центрів, формування фінансових механіз-
мів, які дозволять залучити інвестиції для
масштабної реалізації водневих проєктів.
Україна має унікальний потенціал, щоб ста-
ти потужним виробником «зеленого» водню в
Європі, оскільки її відновлюваний енергетич-
ний потенціал перевищує 415 ГВт. Завдяки
цьому надлишкова електроенергія з ВДЕ може
бути конвертована у водень для подальшого
зберігання чи транспортування. Це сприятиме
вирішенню проблеми нестабільності генерації
ВДЕ та складності накопичення енергії, що є
особливо актуальним для повоєнного періоду.
Існують масштабні приватні та державні ініці-
ативи, такі як проєкти «Воднева долина Одеси»
чи «Воднева долина Закарпаття», які мають на
меті створення повноцінної екосистеми водневої
енергетики, включно з виробництвом, зберіган-
17 Форум інновацій та відновлення енергетики відбувся у
Києві (2025, 22 липня). Асоціація сонячної енергетики
країни. https://aseu.org.ua/sef-2025-forum-innovatsij-ta-
vidnovlennia-enerhetyky-vidbuvsia-u-kyievi/
18 Марченко О. (31 липня 2025). Відновлювана енерге-
тика: стратегія для нової України. Українська енер-
гетика ua-energy.org. https://ua-energy.org/uk/posts/
vidnovliuvana-enerhetyka-stratehiia-dlia-novoi-ukrainy
37ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
ням і транспортуванням водню. Для транспор-
тування використовується як модернізація існу-
ючих газотранспортних мереж (зокрема, частко-
ва їх адаптація для «гібридного» транспортуван-
ня метану з домішкою водню), так і нові трубо-
проводи та заправні станції, що розвиваються за
підтримки міжнародних партнерів.
Європейський Союз розглядає Україну як
важливого стратегічного партнера у водневій
трансформації, оскільки країна може стати од-
ним із ключових експортерів «зеленого» водню
в Центральну Європу після 2030 р. Відповідно,
інтеграція в загальноєвропейський водневий
коридор передбачає узгодження інвестицій-
них планів, нормативно-правового поля та
стандартів безпеки.
Уже розпочалося залучення масштабних ін-
вестицій у цю сферу: до 2030 р. очікується вста-
новлення до 10 ГВт електролізерів, що потре-
буватиме інвестицій в обсязі приблизно 85—
90 млрд євро та створить близько 100 тис. ро-
бочих місць. Це сприятиме як внутрішній ди-
версифікації енергетичного балансу, так і роз-
витку експорту з високою доданою вартістю.
Зокрема, частина міжнародних грантів спря-
мовується на розвиток інфраструктури: будів-
ництво великих Водневих долин, включно з ви-
робництвом, очисними спорудами, накопичу-
вачами, заправками для транспорту з водневим
двигуном (станом на середину 2025 р. існує по-
над 1100 світових заправних станцій — орієн-
тир і для України). Державні програми та між-
народна підтримка координуються через Укра-
їнську платформу зеленого промислового від-
новлення, а також шляхом співпраці з ЄС,
McKinsey, Breakthrough Energy та ін.
Упровадження водневих технологій також
стимулює інновації в суміжних секторах, зокре-
ма в транспортуванні, енергозбереженні, про-
мисловості й будівництві, що сприяє не лише
енергетичній безпеці, але й економічному ожив-
ленню регіонів, збільшенню кількості іннова-
ційних робочих місць і науковому розвитку.
Таким чином, стрімкий розвиток водневих
технологій в Україні відбувається завдяки ство-
ренню відповідної інфраструктури (виробни-
чих потужностей, транспортувальних систем і
заправних станцій) і залученню значних інвес-
тицій з боку міжнародних партнерів. Це не
лише диверсифікує енергетичний баланс краї-
ни, але й закладає фундамент для екологічно
чистого, технологічно інноваційного та еконо-
мічно сталого енергетичного майбутнього 19.
Цифровізація та smart grid становлять тех-
нологічну основу стабільної енергосистеми. На
інноваційних цифрових платформах базується
сучасна трансформована енергосистема. Тех-
нології smart grid включають системи автома-
тичного управління виробництвом, споживан-
ням і балансуванням енергії, що дозволяє інте-
грувати великі обсяги ВДЕ та децентралізоване
виробництво.
В Україні активно впроваджуються такі рі-
шення, що дозволяють оперативно реагувати на
пошкодження мереж і мінімізувати ризики по-
вного відключення. Цифрові платформи також
відкривають можливості для інтеграції зі спіль-
ним європейським енергетичним простором
ENTSO-E, підвищуючи рівень безпеки й ефек-
тивність20. Одним із найбільших проєктів ВДЕ в
Україні є Тилігульська ВЕС, яка після модерніза-
ції в 2024—2025 рр. стала символом сталого від-
новлення й інноваційного розвитку галузі. Ві-
троелектростанція не лише постачає значну по-
тужність електроенергії, а й впроваджує сучасні
технології моніторингу та обслуговування.
Пілотні проєкти водневої енергетики. У 2024—
2025 рр. реалізовано декілька пілотних устано-
вок водневої генерації у Львівській і Харківській
областях, що отримують «зелений» водень із со-
нячних панелей і використовують його для те-
плопостачання та генерації електроенергії.
Відновлювані джерела енергії разом із вод-
невими технологіями формують технологічну
основу повоєнного відновлення енергетично-
го сектору України. Вони сприяють зменшен-
ню екологічного впливу, підвищенню енерге-
тичної безпеки, зростанню інвестиційної при-
вабливості та інтеграції в європейський енер-
гетичний простір.
Інновації в цифрових системах, smart grids
та ESS створюють технологічний фундамент
для надійної, гнучкої та стійкої енергосистеми.
19 Юнакова К. (2025, 28 квітня). Воднева революція:
Україна на шляху до енергетичної незалежності. На-
уково-популярний портал Sci314.com. https://sci314.
com/news/vodneva-revoliutsiia-ukraina-na-shliakhu-
do-enerhetychnoi-nezalezhnosti/
20 Галущенко Г. (2025, 17 липня). Чотири роки стійкості
енергетики під час великої війни. Міністерство енерге-
тики України. https://www.mev.gov.ua/novyna/herman-
halushchenko-chotyry-roky-stiykosti-enerhetyky-pid-
chas-velykoyi-viyny
38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
Успіх реалізації цих технологій залежить від
координації державної політики, міжнародної
підтримки й активної участі бізнесу та громад.
Повоєнне відновлення енергетичного сектору
України та його подальший розвиток потребу-
ють інтеграції передових технологій, які забез-
печать стабільність, надійність й екологічність
енергосистеми. Особливо важливе місце по-
сідають малі модульні ядерні реактори (SMR) —
інноваційні компактні енергоблоки, що відкри-
вають нові перспективи для збалансованого роз-
витку енергетики з урахуванням воєнних ви-
кликів, екологічних вимог і потреб локальних
громад. SMR є значно меншими за традиційні
реактори (потужністю близько 1000 МВт) —
їхня одинична потужність варіюється від 50 до
500 МВт. Проте за рахунок модульного принци-
пу будівництва їх можна масштабувати та гнуч-
ко інтегрувати в енергомережі (табл. 2).
SMR мають такі технологічні переваги:
• компактність і гнучкість розміщення. Для
установлення SMR потрібна площа близько 20
тис. м2, що дозволяє розміщувати їх навіть у
районах з обмеженим простором і на близькій
відстані до споживачів;
• підвищений рівень безпеки. Більшість SMR
оснащені пасивними системами безпеки, що
працюють без участі людини, знижуючи ризи-
ки аварійних ситуацій;
• гнучкість в експлуатації. SMR можуть
швидко регулювати навантаження і навіть ви-
робляти теплову енергію для промислових по-
Таблиця 2. Малі модульні реактори (SMR) та їх впровадження в Україні
Аспект Опис
Що таке SMR Малі модульні реактори — це компактні ядерні реактори потужністю до 300—400 МВт,
які можуть виготовлятися на заводі та транспортуватися цілісною одиницею до місця
встановлення. Вони мають значну гнучкість і високий рівень безпеки
Перспективи
впровадження
Упровадження перших SMR в Україні очікується після 2030 р., з можливим запуском у
2032—2033 рр., залежно від технологічних та інвестиційних умов. Перші майданчики
для розміщення — Трипільська ТЕС та інші пошкоджені станції
Важливість для
енергетики
SMR розглядаються як спосіб модернізації енергосистеми, заміни зруйнованих тепло-
вих електростанцій, підвищення енергетичної стійкості та сприяння виробництву «зе-
леного» водню
Поточні кроки Підписані меморандуми з провідними світовими компаніями (NuScale Power, Rolls-
Royce, Westinghouse, EDF) для вивчення та впровадження SMR. Регулювання здійсню-
ватиме Міністерство енергетики України
Місця розташування Розглядаються 12 потенційних майданчиків, включно з територіями в Чорнобильській
зоні відчуження, де існує достатня площа для розміщення компактних модулів
Джерело: Король А. (2025, 15 серпня). Коли в Україні запрацюють малі модульні реактори: відповідь експерта.
Dengi.ua. https://dengi.ua/ua/business/9755688-koli-v-ukrayini-zapratsyuyut-mali-modulni-reaktori-vidpovid-eksperta
треб, що є вигідним для балансування енерго-
системи з високою часткою ВДЕ;
• можливість локалізації виробництва. В
Україні здійснюється активна робота з вироб-
ництва компонентів SMR на вітчизняних під-
приємствах.
Перспективи впровадження SMR в Україні.
Україна підписала угоду з американською компа-
нією Holtec International про будівництво 20 ма-
лих модульних реакторів SMR-160 потужністю
160 МВт кожен. Це проєкт, орієнтований на за-
міну зруйнованих теплоенергетичних потуж-
ностей, підвищення енергетичної безпеки та на-
ближення до екологічних стандартів ЄС. Його
реалізація передбачає: ліцензування першого пі-
лотного реактора та підключення його до енерго-
мережі до 2029 р.; масштабне будівництво 20 ре-
акторів впродовж наступних років, що дозво-
лить знизити залежність від викопного палива;
створення спільного офісу Holtec і «Енергоато-
му» для локалізації виробництва, що сприятиме
розвитку високотехнологічного сектору України.
Також Україна веде переговори та укладає
меморандуми про співпрацю з іншими роз-
робниками SMR, зокрема NuScale, Westinghouse
і Rolls-Royce SMR, що свідчить про багатовек-
торний підхід до розвитку цієї технології 21.
21 Україна і США уклали угоду про будівництво 20 ма-
лих модульних атомних реакторів. (2023, 22 квітня).
Радіо Сво бода. https://www.radiosvoboda.org/a/news-
modulnyy-reaktor-enerhoatom-ssha-ukrayina/32374976.
html
39ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
Передові SMR-технології доповнюють від-
новлювані джерела енергії (ВДЕ), забезпечую-
чи стабільне виробництво електроенергії в
періоди низької генерації сонячної або вітро-
вої енергії. Вони позитивно впливають на ста-
більність енергомережі. SMR дають змогу
швидко регулювати виробництво, підвищую-
чи гнучкість системи для адаптації до змін
попиту і пропозиції. Використання SMR за-
мість традиційних теплових станцій зменшує
викиди парникових газів, сприяючи досяг-
ненню кліматичних цілей. Деякі SMR розро-
блені для комбінованого виробництва тепло-
вої та електроенергії, що є важливим для регі-
онів, які потребують модернізації теплової
інфраструктури.
В умовах війни та руйнувань інфраструкту-
ри SMR є ефективним рішенням для швидкого
відновлення енергопостачання, зменшення
ризиків від зовнішніх атак і посилення енерге-
тичної незалежності України.
Крім SMR, в Україні застосовуються інші тех-
нологічні інновації для підвищення ефектив-
ності та стійкості енергосистеми. Інтелектуаль-
ні мережі, автоматизовані системи моніторин-
гу й керування допомагають балансувати ви-
робництво та споживання, інтегрувати локаль-
ні джерела. Батарейні установки компенсують
нерівномірність ВДЕ, забезпечують надійність
електропостачання. «Зелений» водень виро-
бляється шляхом електролізу води за допомо-
гою ВДЕ, що сприяє позиціонуванню України
серед перспективних учасників глобальної вод-
невої економіки.
Упровадження цих технологій у комплексі з
SMR формує збалансований та інноваційний
енергетичний сектор, спроможний протистоя-
ти викликам майбутнього.
Виклики та перспективи. Для успішної реа-
лізації SMR в Україні мають бути подолані ви-
клики, пов’язані з:
• ліцензуванням і регуляторикою — першим
кроком є отримання дозвільних документів, які
відповідають міжнародним вимогам безпеки;
• фінансуванням — будівництво SMR потре-
бує значних інвестицій, частина з яких залуча-
ється завдяки міжнародній підтримці США,
ЄС та фінансових інституцій;
• інфраструктурною адаптацією — необхід-
но модернізувати мережі та системи передачі
для інтеграції нових джерел;
• кадровим потенціалом — підготовка фа-
хівців з експлуатації та безпеки SMR є важли-
вим аспектом сталого розвитку.
Разом із цим перспектива зробити Україну
одним із світових лідерів у застосуванні SMR
посилює стратегічну значущість цих техноло-
гій для енергетичного суверенітету.
Малі модульні ядерні реактори — це іннова-
ційний і технологічно перспективний напрям,
який має стати основоположним чинником
повоєнного відновлення та сталого розвитку
енергетичного сектору України. Їх здатність
поєднувати безпеку, гнучкість та екологічність
є ключовою для забезпечення енергетичної
безпеки, а також для інтеграції з відновлюва-
ними джерелами та цифровими технологіями.
Реалізація проєктів SMR за підтримки між-
народних партнерів відкриває шлях до ство-
рення сучасної, збалансованої та незалежної
енергосистеми України, що відповідатиме су-
часним стандартам і буде спроможна проти-
стояти викликам війни та кліматичної кризи.
Незважаючи на амбітні плани та значну між-
народну підтримку, енергетичне відновлення
України зазнає ризиків, які можуть суттєво упо-
вільнити або ускладнити процес. Повномасш-
табне вторгнення РФ та запровадження воєнно-
го стану значною мірою вплинули на ділову ак-
тивність, спричинивши невпевненість щодо ре-
алізації капіталомістких проєктів і переміщення
підприємств до західних регіонів України. В еко-
номічному огляді KSE/OECD на 2025—2027 рр.
«тривалість війни» визначено як ключовий чин-
ник, оскільки її продовження у 2026 р. перешко-
джатиме відновленню та призведе до збільшен-
ня витрат. Це означає, що навіть за наявності
правових рамок і міжнародної допомоги масш-
табні приватні інвестиції, які є критично важли-
вими для сталого відновлення, залишатимуться
обмеженими, доки ризики безпеки не будуть
суттєво зменшені. «Низька зацікавленість інвес-
торів» у «зелених аукціонах», попри стимули, є
прямим наслідком цього середовища високого
ризику22. Безпекова ситуація залишається го-
ловною перешкодою для економічного віднов-
лення, разом із браком кваліфікованих кадрів та
обстрілами енергетичної інфраструктури.
22 Україна: від війни до миру та відновлення: аналітич-
ні оцінки. (2025, вересень). Центр Разумкова. https://
razumkov.org.ua/images/2025/10/13/2025-monthly-
September.pdf
40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
KSE визначає «дефіцит інвестицій» як ключо-
вий ризик, зазначаючи, що Україні необхідно
залучити 300 млрд дол. інвестицій протягом на-
ступного десятиліття для підвищення продук-
тивності та забезпечення сталого економічного
зростання. Недостатнє фінансування віднов-
лення уповільнить прогрес України на шляху до
рівня доходів ЄС. Незважаючи на наявність
державних стимулів для індустріальних парків,
компенсації залежать від положень державного
та місцевих бюджетів. Низька зацікавленість ін-
весторів у пілотних «зелених аукціонах» свід-
чить про те, що поточних стимулів може бути
недостатньо для подолання зазнаних ризиків.
Ефективне фіскальне управління є критично
важливим, особливо з урахуванням очікуваної
значної частини зовнішньої допомоги в поточ-
ному році, щоб зберегти макроекономічні ре-
зерви та бюджетні ресурси на майбутнє.
В Україні дійсно існує інвестиційний пара-
докс у сфері енергетики: попри величезну по-
требу в капіталі (близько 300 млрд дол. за деся-
тиліття для відновлення та розвитку) середо-
вище високих ризиків суттєво стримує масш-
табні приватні інвестиції. Хоча законодавчі
стимули, такі як індустріальні парки та «зелені
аукціони», разом із міжнародною допомогою
створюють сприятливі умови, це не компенсує
премію за ризики, пов’язані з безпекою, підви-
щену на тлі воєнних дій і нестабільності.
Низька зацікавленість інвесторів у пілотних
«зелених аукціонах» і загалом у великих про-
єктах альтернативної енергетики свідчить про
те, що нинішніх заходів недостатньо для подо-
лання інвестиційних бар’єрів безпекового ха-
рактеру. Для розв’язання цієї проблеми по-
трібні більш надійні механізми розподілу ри-
зиків, гарантії для інвесторів, а також іннова-
ційні фінансові інструменти, які змогли б усу-
нути цю інвестиційну прогалину. Бізнес і вели-
кі девелопери шукають способи зменшення
впливу політичної та воєнної невизначеності
на дохідність власних проєктів.
Крім того, активна залежність бюджету від
зовнішньої допомоги підкреслює наявність ба-
лансу між поточними фінансовими потребами
держави і довгостроковою фіскальною стійкіс-
тю, що свідчить про важливість такого фіс-
кального управління, яке б забезпечило прозо-
рість й ефективність використання залучених
ресурсів, стимулюючи довіру інвесторів.
За експертними оцінками, бізнес і громади
вже інвестують в енергетичну автономію через
проєкти сонячної та вітрової енергетики, сис-
теми накопичення енергії, а також укладають
угоди про прямі поставки електроенергії. Про-
те масштабні інвестиції в проєкти альтернатив-
ної енергетики можливі лише за умов суттєво-
го зниження воєнних і політичних ризиків.
Державне фінансування важливих енергетич-
них проєктів у бюджеті на 2025 рік закладене на
рівні понад 54 млрд грн, що доповнює приватні
та міжнародні інвестиції. Проте цей ресурс ефек-
тивним буде лише за умови стабільного політич-
ного та безпекового середовища, забезпечення
прозорих правил гри та гарантування прав ін-
весторів. При цьому в секторі відновлюваної
енергетики існують проблеми з виплатами за
«зеленим» тарифом, що підриває довіру інвесто-
рів і посилює інвестиційні ризики. Це закономір-
но впливає на загальний інвестиційний клімат і
затримує пришвидшений розвиток галузі.
Отже, для подолання інвестиційного пара-
доксу в Україні необхідно розробити та впро-
вадити стабільні механізми розподілу ризиків,
зокрема страхування воєнних ризиків в енер-
гетичних проєктах; посилити гарантії для ін-
весторів через державні чи міжнародні фонди
підтримки; використовувати інноваційні фі-
нансові інструменти, які дозволять залучити
довгостроковий капітал, чутливий до ризиків;
забезпечити прозорість і ефективність фіс-
кального управління у сфері енергетики та су-
міжних публічних інвестицій.
Лише інтегрований підхід, який поєднає
безпекову стабілізацію, законодавчі стимули,
інноваційні фінансові рішення та підтримку
міжнародних партнерів, дозволить залучити
необхідні інвестиції для сталого розвитку
енергетики України (табл. 3) 23.
Центр економічної стратегії (ЦЕС) визначає
«брак кваліфікованих працівників» як одну з
постійних і гострих перешкод для економічно-
го відновлення України у 2025 р. Прогнози й
аналітика свідчать, що ринок праці країни за-
знає дефіциту понад 500 тис. кваліфікованих
23 Розвиток генераційних потужностей та інвестиції в
альтернативну енергетику: тренди та прогнози на
2025 рік. (2025, 17 січня). Асоціація «Енергоефективні
міста України» (АЕМУ). https://enefcities.org.ua/novyny/
rozvytok-generatsiynyh-potujnostey-ta-investytsi-v-
alternatyvnu-energetyku-trendy-ta-prognozy-na-2025-rik/
41ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
кадрів. Особливо це стосується робітничих
професій, технічних спеціальностей, сфери ІТ.
У даному контексті велике значення має
програма «єРобота», яка включає ініціативу
«Старт в ІТ», спрямовану на навчання україн-
ців без формальної ІТ-освіти, що допомагає
заповнити дефіцит кваліфікованих фахівців у
динамічно зростаючому ІТ-секторі. Вона забез-
печує швидку перепідготовку та набуття нави-
чок, необхідних для роботи в ІТ-компаніях,
створюючи умови для адаптації робочої сили
до потреб ринку.
Основними причинами дефіциту кваліфі-
кованих працівників є масова трудова мігра-
ція через війну, демографічні зміни, старіння
населення, а також невідповідність системи
освіти сучасним вимогам ринку праці. Крім
того, на дефіцит впливає низький інтерес мо-
лоді до робітничих і технічних професій, що
формує додаткову конкуренцію між робото-
давцями за фахівців. Для вирішення цієї про-
блеми необхідно застосовувати комплексний
підхід, що включає програми перенавчання,
розвиток ІТ-навичок через ініціативи («Старт
в ІТ»), підтримку внутрішньо переміщених
осіб, жінок у нетрадиційних сферах, а також
упровадження гнучких умов роботи. Програ-
ма «єРобота» є важливим державним інстру-
ментом щодо подолання кадрового дефіциту,
Таблиця 3. Ключові кроки щодо залучення необхідних інвестицій
для сталого розвитку енергетики України у 2025 р.
Кроки Опис
Забезпечити передбачувану
регуляторну політику
Визначити стабільні правила і норми для інвесторів, що зменшують ри-
зики та формують довіру
Спростити дозвільні процедури Скоротити бюрократію, пришвидшити процес отримання дозволів на
будівництво й експлуатацію енергетичних об’єктів
Підтримувати доступ до
пільгового фінансування
Створити фінансові інструменти, такі як субсидії, а також налати гаран-
тії для проєктів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності
Забезпечити страхування
політичних і воєнних ризиків
Захистити інвестиції від непередбачуваних політичних або воєнних по-
дій, що особливо актуально для України
Розвивати партнерства з
міжнародними організаціями
Залучити фінансову, технічну та організаційну підтримку від ЄС, МБРР,
G7, міжнародних донорів і приватних інвесторів
Локалізувати виробництво
«зелених» технологій
Підтримувати розвиток власного виробництва компонентів для ВДЕ, що
створює робочі місця та підвищує енергетичну незалежність
Упроваджувати інновації та
здійснювати модернізацію
Активно вживати заходів щодо цифровізації, енергоефективності, роз-
витку «розумних» мереж, систем накопичення й екологічних технологій
Джерело: Енергоефективні заходи в громадах України: кроки до сталого розвитку та енергетичної незалежності у
2025 році. (2025). Ліга оновлення України ONOVA. https://onova.org.ua/news/enerhoefektyvni-zakhody-v-hromadakh-
ukrainy-kroky-do-staloho-rozvytku-ta-enerhetychnoi-nezalezhnosti-u-2025-rotsi
оскільки сприяє збільшенню кількості доступ-
них для роботи ІТ-фахівців і стимулює розви-
ток економіки, особливо за потреби гнуч кості
та інноваційного зростання.
Таким чином, вирішення питання браку ква-
ліфікованих працівників у 2025 р. неможливе
без активної підтримки навчальних ініціатив,
таких як «Старт в ІТ», націлених на швидку
адаптацію українського населення до сучасних
професійних вимог24.
Визначення «браку кваліфікованих праців-
ників» як виклику свідчить, що пошкодження
фізичної інфраструктури є не єдиною пробле-
мою. Людський капітал, особливо кваліфіко-
вана робоча сила, є вирішальним як для негай-
них ремонтів, так і для довгострокової модер-
нізації. Ініціатива «єРобота» з навчання ІТ є
позитивним кроком, але вона вказує на більшу
потребу в розвитку робочої сили в усіх секто-
рах, а саме в спеціалізованих енергетичних га-
лузях (наприклад, упровадження SmartGrid,
обслуговування ВДЕ). Воєнні дії посилили цю
проблему через переміщення та мобілізацію,
роблячи розвиток людського капіталу критич-
24 Жмельнюк Л. (2025, 12 січня). Україні бракуватиме
понад 500 тисяч кваліфікованих працівників у 2025 ро-
ці. Finteco.com.ua. https://finteco.com.ua/article/9255-
ukraini-brakuvatyme-ponad-500-tysiach-kvalifi kovanykh-
pratsivnykiv-u-2025-rotsi/
42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
но важливим, хоча часто недооціненим, ком-
понентом енергетичної безпеки.
Хоча законодавчі реформи спрямовані на
відповідність стандартам ЄС і покращення ін-
вестиційного клімату, перехідний період для
корпоративних форм і скасування прав «госпо-
дарського відання» потребують ретельної наві-
гації з боку бізнесу та юристів. Зволікання з
трансформаціями може призвести до негатив-
них правових наслідків. У контексті децентра-
лізації існуюча правова база в енергетиці часто
не узгоджується з принципами децентралізації,
а учасники ринку (наприклад, оператори сис-
тем розподілу) можуть чинити опір поділу сво-
єї монополії. Поточний процес видачі дозволів
для вільних митних зон потребує застарілих
документів, що обумовлює необхідність нових
проєктів наказів для узгодження з чинним за-
конодавством.
Разом з тим зберігаються значні прогалини
між реформами та їхньою реалізацією, а також
інституційна інерція. Складність переходу кор-
поративних прав і виклики в узгодженні енер-
гетичного законодавства з децентралізацією
свідчать про те, що лише законодавчих змін не-
достатньо. Подолання бюрократичних переш-
код, таких як застарілі вимоги до дозволів, є ви-
рішальним. Отже, необхідна постійна технічна
допомога та активна взаємодія із зацікавлени-
ми сторонами для перетворення законодавчих
намірів на відчутні поліпшення на місцях.
Висновки. Формування енергетичного суве-
ренітету України в сучасних європейських та
глобальних умовах виступає ключовим чинни-
ком національної безпеки, стабільності та ста-
лого розвитку країни. Доведено, що забезпе-
чення енергетичної незалежності потребує ком-
плексного застосування інноваційних техноло-
гій, диверсифікації джерел енергії, активної ін-
теграції в європейський енергетичний простір
та сталого законодавчого регулювання. Запро-
поновано системний підхід до поєднання тех-
нічних, економічних і політичних інструмен-
тів, що дозволяють адаптувати енергетичну сис-
тему України до викликів воєнного часу та гло-
бальних енергетичних трансформацій.
Одержані результати дослідження можуть
бути використані в діяльності державних орга-
нів управління, енергетичного бізнесу, міжна-
родних донорів і наукової спільноти для роз-
роблення та прийняття стратегічних рішень і
здійснення практичних кроків. Упровадження
запропонованих інструментів стимулювання і
реформ сприятиме посиленню енергетичної без-
пеки, залученню інвестицій у відновлювану енер-
гетику, розвитку «зелених» технологій, а також
зміцненню позицій України як регіонального
енергетичного хаба.
Перспективи подальших досліджень поляга-
ють у глибшому аналізі впливу світових енер-
гетичних трендів на енергетичний сектор Ук-
раїни, розробленні моделей ефективної інте-
грації «розумних» мереж і систем накопичен-
ня енергії, а також механізмів фінансової під-
тримки інноваційних проєктів з урахуванням
наслідків воєнних дій.
Рекомендації:
• для органів державної влади України — по-
силити координацію між міністерствами та
регуляторними органами для реалізації інно-
ваційної політики, спрямованої на диверсифі-
кацію джерел енергії та інтенсифікацію інте-
грації України в європейські енергетичні рин-
ки; продовжувати здійснення законодавчих
реформ щодо підтримки відновлюваної енер-
гетики та енергоефективності;
• для енергетичного бізнесу — активізувати
інвестиційну діяльність щодо впровадження
передових технологій, зокрема у сфері віднов-
люваної енергетики, акумуляції енергії та ци-
фровізації енергосистем. Розвиток публічно-
приватного партнерства має стати одним із
ключових напрямів зниження ризиків і підви-
щення ефективності;
• для наукової спільноти та експертів — про-
довжувати міждисциплінарні дослідження, спря-
мовані на адаптацію енергетичних стратегій до
умов воєнних викликів, а також системний ана-
ліз впливу глобальних енергетичних трендів на
національний енергетичний сектор;
• для міжнародних донорів і партнерських
організацій — посилювати підтримку України
у вигляді технічної, фінансової та консульта-
тивної допомоги для впровадження інновацій-
них екологічно чистих технологій і створення
інфраструктурних проєктів.
Реалізація рекомендацій сприятиме зміц-
ненню енергетичної безпеки України, підви-
щенню енергетичної незалежності, створен-
ню стабільних і конкурентних ринкових умов,
що позитивно вплине на соціально-економіч-
ний розвиток та посилить позиції країни в
43ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 4 (112)
Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір
міжнародній енергетичній сфері. Надані реко-
мендації формують чітку дорожню карту для
відповідальних суб’єктів, забезпечуючи комп-
лексний підхід до посилення енергетичного
суверенітету України в сучасних геополітич-
них реаліях.
ЛІТЕРАТУРА
Бобров Є. А. Енергетична безпека держави : монографія. Київ: Університет економіки та права «КРОК», 2013. 308 с.
Дугінець Г., Генералов О., Ніжейко К. Цифрова трансформація європейського енергетичного сектору: виклики
сталого розвитку під час геополітичних криз. Економіка та суспільство. 2025. № 76. https://doi.org/10.32782/
2524-0072/2025-76-108
Кузнєцов М. П. Відновлювані джерела енергії та їх використання для систем розподіленої генерації (стенограма
доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.). Вісник НАН України. 2025. № 9. С. 65—71.
https://doi.org/10.15407/visn2025.09.065
Перегуда Є. В., Стойко О. М., Деревінський В. Ф., Семко В. Л., Мамонтов І. О., Місержи С. Д. Політика енергое-
фективності та енергозбереження як чинник національної консолідації: проблеми формування та реалізації :
монографія. Київ—Тернопіль: «Бескиди», 2018. 203 с.
Яковюк І. В., Єфремова К. В., Новіков Є. А. Енергетична безпека в умовах геополітичної нестабільності. Право
та інновації. 2022. № 4 (40). С. 37—44. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-4(40)-6
Raimi D., Davicino A. Securing energy sovereignty: A review of key barriers and opportunities for energy-producing Na-
tive Nations in the United States. Energy Research & Social Science. 2024. Vol. 107, Art. 103324. https://doi.org/10.1016/
j.erss.2023.103324
Timmermann C., Noboa E. Energy Sovereignty: A Values-Based Conceptual Analysis. Sci Eng Ethics. 2022. Vol. 28. Art. 54.
https://doi.org/10.1007/s11948-022-00409-x
Надійшла до редакції 04.09.2025 р.
Прийнята до друку 13.10.2025 р.
REFERENCES
Bobrov, Ye. A. (2013). Energy security of the state. Monograph. KROK University of Economics and Law.
Duhinets, H., Heneralov, O., & Nizheiko, K. (2025). Digital transformation of the European energy sector: Challenges
of sustainable development during geopolitical crises. Ekonomika ta suspilstvo, 76. https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2025-76-108
Kuznietsov, M. P. (2025). Renewable energy sources and their use for distributed generation systems (verbatim report of
the report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine on 2025, July 16). Visnyk NAN Ukrainy, 9, 65—71.
https://doi.org/10.15407/visn2025.09.065
Perehuda, Ye. V., Stoiko, O. M., Derevinskyi, V. F., Semko, V. L., Mamontov, I. O., & Miserzhy, S. D. (2018). Energy effi -
ciency and energy saving policy as a factor of national consolidation: Problems of formation and implementation. Mono-
graph. Kyiv—Ternopil, Beskydy.
Yakovyuk, I. V., Yefremova, K. V., & Novikov, Ye. A. (2022). Energy security in the conditions of geopolitical instability.
Pravo ta innovatsii, 4 (40), 37—44. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-4(40)-6
Raimi, D., & Davicino, A. (2024). Securing energy sovereignty: A review of key barriers and opportunities for energy-
producing Native Nations in the United States. Energy Research & Social Science, 107, 103324. https://doi.org/10.1016/j.
erss.2023.103324
Timmermann, C., & Noboa, E. (2022). Energy Sovereignty: A Values-Based Conceptual Analysis. Science and Engineer-
ing Ethics, 28, 54. https://doi.org/10.1007/s11948-022-00409-x
Received: 04.09.2025
Accepted: 13.10.2025
44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 4 (112)
Д. К. Ткач
Dmytro K. Tkach, PhD in Economics,
Е-mail: dtkach1994@gmail.com; https://orcid.org/0009-0009-1401-3324
Research Fellow, Center for Innovation and Technological Development, State Institution “Dobrov Institute
for Scientifi c and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine”,
60 Taras Shevchenko Blvd., Kyiv, 01032, Ukraine
THE FORMATION OF UKRAINE’S ENERGY SOVEREIGNTY:
CONTEMPORARY EUROPEAN AND GLOBAL DIMENSIONS
Th e problem of forming Ukraine’s energy sovereignty is not only a technical or economic task, but also a key element of
national security, geopolitical resilience, and post-war recovery. For decades, the country’s energy sector was character-
ized by signifi cant dependence on fossil fuel imports and high energy intensity, which made it vulnerable to external
pressure. Th is vulnerability became especially evident aft er the full-scale invasion, accompanied by systematic missile
strikes on critical infrastructure. Despite its destructive nature, this crisis has created a unique window of opportunity
for a fundamental transformation of the energy system. Purpose of the study. Th e aim of the research is a comprehen-
sive analysis of the institutional and economic foundations for building a new architecture of Ukraine’s energy security
in the conditions of post-crisis transformation, as well as an assessment of its European and global dimension. Methods.
Th e study uses the analytical method to assess damages based on data from the KSE Institute and other open sources. A
systemic approach was applied to structure information on physical damage, economic losses, and humanitarian conse-
quences. Th e method of comparative analysis was also used to study recovery strategies and integration with the Euro-
pean market. Results. It was determined that as of 2024—2025, Ukraine has lost, damaged, or has occupied more than
60% of its generating capacity. Nevertheless, thanks to colossal recovery eff orts and the implementation of physical
protection, the energy system has demonstrated high resilience. Th e key strategic direction has been the decentralization
of the energy system, which involves a shift to less vulnerable, distributed sources of generation. An important aspect is
integration with the European market, confi rmed by physical synchronization with ENTSO-E in March 2022 and the
adoption in July 2025 of a draft law that creates the legal basis for market integration with the EU. At the same time,
Ukraine’s post-war recovery is taking place against the background of global energy transformations and the European
Green Deal, which creates synergy for decarbonization and reducing dependence on fossil fuels. Perspectives. Th e long-
term strategy envisions a complete rejection of the centralized model and a transition to a “green” transformation. Th e
implementation of this strategy is crucial for strengthening Ukraine’s energy security and economic recovery, ensuring
its integration into the global energy space.
Keywords: Energy sovereignty, energy security, European integration, renewable energy sources, energy independence,
strategic planning, Ukraine.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210545 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:04:10Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткач, Д.К. 2025-12-11T18:20:58Z 2025 Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір / Д. К. Ткач // Економіка промисловості. — 2025. — № 4 (112). — С. 31-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-109Х JEL: Q47, L95 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210545 330.5:620.91(477) https://doi.org/10.15407/econindustry2025.04.031 Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до формування енергетичного суверенітету України в контексті європейських і глобальних тенденцій. Розглянуто ключові чинники, що впливають на енергетичну незалежність країни, а саме: впровадження євроінтеграційних реформ, розвиток відновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки. Особливу увагу приділено викликам воєнного часу та перспективам подальшої інтеграції України в європейський енергетичний простір. Підкреслено важливість стратегічного планування для забезпечення стабільного та сталого розвитку енергетичного сектору країни. The problem of forming Ukraine’s energy sovereignty is not only a technical or economic task, but also a key element of national security, geopolitical resilience, and post-war recovery. For decades, the country’s energy sector was characterized by significant dependence on fossil fuel imports and high energy intensity, which made it vulnerable to external pressure. This vulnerability became especially evident after the full-scale invasion, accompanied by systematic missile strikes on critical infrastructure. Despite its destructive nature, this crisis has created a unique window of opportunity for a fundamental transformation of the energy system. Purpose of the study. The aim of the research is a comprehensive analysis of the institutional and economic foundations for building a new architecture of Ukraine’s energy security in the conditions of post-crisis transformation, as well as an assessment of its European and global dimension. Methods. The study uses the analytical method to assess damages based on data from the KSE Institute and other open sources. A systemic approach was applied to structure information on physical damage, economic losses, and humanitarian consequences. The method of comparative analysis was also used to study recovery strategies and integration with the European market. Results. It was determined that as of 2024–2025, Ukraine has lost, damaged, or has occupied more than 60% of its generating capacity. Nevertheless, thanks to colossal recovery efforts and the implementation of physical protection, the energy system has demonstrated high resilience. The key strategic direction has been the decentralization of the energy system, which involves a shift to less vulnerable, distributed sources of generation. An important aspect is integration with the European market, confirmed by physical synchronization with ENTSO-E in March 2022 and the adoption in July 2025 of a draft law that creates the legal basis for market integration with the EU. At the same time, Ukraine’s post-war recovery is taking place against the background of global energy transformations and the European Green Deal, which creates synergy for decarbonization and reducing dependence on fossil fuels. Perspectives. The long-term strategy envisions a complete rejection of the centralized model and a transition to a “green” transformation. The implementation of this strategy is crucial for strengthening Ukraine’s energy security and economic recovery, ensuring its integration into the global energy space. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Міжнародні, макроекономічні та регіональні проблеми промисловості Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір The formation of Ukraine’s energy sovereignty: contemporary European and global dimensions Article published earlier |
| spellingShingle | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір Ткач, Д.К. Міжнародні, макроекономічні та регіональні проблеми промисловості |
| title | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір |
| title_alt | The formation of Ukraine’s energy sovereignty: contemporary European and global dimensions |
| title_full | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір |
| title_fullStr | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір |
| title_full_unstemmed | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір |
| title_short | Формування енергетичного суверенітету України: сучасний європейський та глобальний вимір |
| title_sort | формування енергетичного суверенітету україни: сучасний європейський та глобальний вимір |
| topic | Міжнародні, макроекономічні та регіональні проблеми промисловості |
| topic_facet | Міжнародні, макроекономічні та регіональні проблеми промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210545 |
| work_keys_str_mv | AT tkačdk formuvannâenergetičnogosuverenítetuukraínisučasniiêvropeisʹkiitaglobalʹniivimír AT tkačdk theformationofukrainesenergysovereigntycontemporaryeuropeanandglobaldimensions |