Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Стаття присвячена огляду індійської клинкової зброї ХVIІ – поч. ХХ ст. із колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У зібранні представлені зразки короткоклинкової та довгоклинкової зброї. Предметом даного дослідження є шабля та кинджали. Проведено уточнену атрибу...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210792 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 217-223. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859579279296167936 |
|---|---|
| author | Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. |
| author_facet | Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. |
| citation_txt | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 217-223. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена огляду індійської клинкової зброї ХVIІ – поч. ХХ ст. із колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У зібранні представлені зразки короткоклинкової та довгоклинкової зброї.
Предметом даного дослідження є шабля та кинджали. Проведено уточнену атрибуцію розглянутих зразків, простежено шляхи їх надходження до музейного зібрання.
Досліджені артефакти дають уявлення не лише про морфологію давньої зброї індо-перського регіону, а й про її побутування тут фактично упродовж усього ХІХ ст.
Проведення детальної атрибуції наявної індо-перської клинкової зброї відкриває нові можливості для показу різноманіття та багатогранності музейного зібрання, що формується вже понад 130 років. У контексті побудови нової експозиції створення комплексу індо-перської зброї вбачається надзвичайно перспективним, адже раніше цей регіон взагалі не був представлений для ознайомлення.
The article is dedicated to overview of Indian bladed weapon of the 17th – early 20th centuries. from the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum gathering. Collection includes samples of short-bladed and longbladed weapon. All of them brightly illustrate Indian military traditions of Indo-Muslim culture at its highest peak in the mentioned time.
Bladed weapon took important place in weapon set of an Indian warrior. It became more various due to the passage of time: from traditional authentical till borrowed from neighbor countries and modified samples. Indian bladesmiths knew perfectly different techniques of metal working. Woots or Indian steel that was basis for making damask steel was exported from India to Eastern countries. In the 19th c., mild steel became rather popular as it imitated ornament of original damask steel and in some way repeated its quality, though being not so good in separate characteristics.
Sabre and daggers are object of a given research. Improved attribution of observed samples is made, ways of their coming to museum collection are traced.
Researched artifacts shed light not only on morphology of ancient weapon of Indo-Persian region, but also on its functioning hear during the whole 19th c.
Performing detailed attribution of existing Indo-Persian bladed weapon gives new abilities of demonstrating variousness and complexity of the museum collection, that is being formed during more than 130 years. Creating set of Indo-Persian weapon can be rather perspective in context of building new exposition, as previously this region was not represented at all. Perspective of this research is studying other samples of mentioned region, blunt weapon in particular.
|
| first_indexed | 2026-03-13T20:16:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
216 217
Сократ (470–399 рр. до н. е.). Алебастр; лиття у форму;
3,5 х 2,8 х 0,7 см. А 92/120. Профільне портретне зобра-
ження грецького філософа з Афін, який вважається за-
сновником західної філософії. Зображення відтворене за
римською копією бюста Сократа роботи Лісіппа, що збе-
рігається у Музеї Лувр (м. Париж, Франція). Відбиток зня-
тий за зразком № 10225 із зібрання Дж. Тассі [16, с. 593].
Франческо Петрарка (1304–1374 рр.). Алебастр; лиття
у форму; 3,5 х 2,9 х 0,8 см. А 92/121. Профільне портретне
зображення італійського поета й літописця. Зображення
відтворене за портретом Венеційської школи живопису,
що зберігається у Палаццо делла Пілотта (м. Парма, Італія).
Джованні Боккаччо (1313–1375 рр.). Алебастр; лиття
у форму; 3,5 х 2,6 х 0,8 см. А 92/122. Профільне портрет-
не зображення італійського літератора. Зображення від-
творене за скульптурою, що знаходиться на вулиці Уффі-
ці (м. Флоренція, Італія).
Джованні Піко делла Мірандола (1463–1494 рр.). Але-
бастр; лиття у форму; 3,9 х 3 х 0,9 см. А 92/123. Профільне
портретне зображення італійського мислителя та філосо-
фа епохи Відродження, представника раннього гуманіз-
му. Зображення відтворене за портретом на металі Нік-
коло Фіорентіно, створеним XV ст., що нині зберігається
у Національноу музеї Барджелло (м. Флоренція, Італія).
Леонардо да Вінчі (1452–1519 рр.). Алебастр; лиття
у форму; 4 х 3,2 х 0,6 см. А 92/124. Профільне портретне
зображення італійського митця і науковця епохи Відро-
дження, яскравого представника концепції «універсальної
людини». Зображення відтворене за портретом, створе-
ним Франческо Мельці, який був одним із учнів майстра.
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616 рр.). Але-
бастр; лиття у форму; 3,8 х 2,1 х 0,8 см. А 92/125. Профіль-
не портретне зображення відомого іспанського письмен-
ника і драматурга. Зображення відтворене за гравюрою,
створеною Фернандо Сельмою у 1791 р. для видання
«Retratos de Españoles ilustres», яке того ж року вийшло у
м. Мадрид (Іспанія).
Шарль-Луї де Монтеск’є (1689–1755 рр.). Алебастр;
лиття у форму; 3,8 х 3 х 0,5 см. А 92/126. Профільне пор-
третне зображення відомого французького письменника
і мислителя. Зображення відтворене за портретом неві-
домого автора 1728 р., що нині зберігається у Музеї Вер-
саля (Франція).
Такий сюжетно-зображальний репертуар відбитків
камей пояснюється захопленням мистецтвом антично-
го періоду і відображає смаки замовників і художні тен-
денції, властиві естетичній програмі епохи класицизму
в Європі. У відповідь на зростаючий попит серед колек-
ціонерів відбулося суттєве розширення обсягів виготов-
лення подібних предметів, що в свою чергу призвело до
примноження подібних колекцій – своєрідних «енцикло-
педій» гліптики. Порівняно невелика кількість відбитків
камей із зображеннями філософів, письменників і митців
епохи Відродження у музейному зібранні слугує підтвер-
дженням тези про сюжетне спрямування до античності,
адже ці зображення слугували радше доповненням кла-
сичних дактиліотек, ніж їх основою.
За результатами проведеного дослідження логічним
видається ствердження поняття «художнього потенціа-
лу» відбитка камеї та перегляд його ієрархічного поло-
ження в музеї в бік його підвищення. Практичним ре-
зультатом проведеної атрибуції та укладання детальних
описів є введення предметів до наукового обігу, а завдяки
виконаним заходам із реставрації та консервації пам’ят-
ки значно підвищили свою експозиційну атрактивність.
ДЖЕРЕЛА
1. Хомчик М. А., Сорокіна С. А. Відбитки античних камей
ХVІІІ ст. у зібранні Національного музею історії України. Архео-
логія. 2008. № 1. С. 54–59.
2. Хомчик М. А., Сорокіна С. А., Гаврилюк О. О., Біскулова
С. О., Андріанова О. Б. Дактиліотека дрезденського майстра Фі-
ліпа Даніеля Ліпперта (1702–1785) у зібранні Національного
музе історії України. Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 30.
Київ, 2016. С. 143–157.
3. Gems. Classical Art Research Center. University of Oxford. Ре-
жим доступу: https://www.carc.ox.ac.uk/carc/gems (дата звернен-
ня 20.02.2024 р.).
4. Каган Ю. О. Кабинет слепков Джеймса Тасси в Эрмитаже. Труды
Государственного Эрмитажа. Вып. XIV. Ленинград, 1971. С. 54–56.
5. Супруненко О.Б. Доля колекції музею К. М. Скаржинської.
Музеї. Меценати. Колекції: Збірник наукових праць. Полтава: Ар-
хеологія, 2000. 392 с.
6. Стадник С.М. Музей в роки Великої Вітчизняної війни. Пол-
тавський краєзнавчий музей: сторінки історії та колекції. Полта-
ва, 1991. С. 42–43.
7. Інвентарна книга ПКМВК «А-1» (розпочата у 1948 р.). 117 с.
8. Інвентарна книга Державного історико-краєзнавчого № 12
(розпочата 1939 р.). 598 c.
9. Інвентарна книга Державного історико-краєзнавчого № 38
(розпочата 1939 р.). 588 c.
10. Каталог археологічного відділу (розпочатий 1906 р.). Ча-
стина 1. 370 арк.
11. Акт обстеження предметів інвентарної групи «Археологія»
від 04.01.2024 // Акти обстеження музейного зібрання. Роб. архів
фондів ПКМ імені Василя Кричевського, 2024.
12. Протокол засідання реставраційної ради музею № 1 від
14.02.2024. Протоколи засідань реставраційної ради ПКМВК. Роб.
архів фондів ПКМ імені Василя Кричевського, 2021–2024.
13. Паспорти реставрації РП-821-824. Паспорти реставрації
музейних предметів Полтавського краєзнавчого музею імені Ва-
силя Кричевського. Роб. архів фондів ПКМ імені Василя Кричев-
ського, 2024.
14. Інвентарна книга Державного історико-краєзнавчого № 25
(розпочата 1939 р.). 626 c.
15. Інвентарна книга Полтавського Державного історико-кра-
єзнавчого музею (розпочата 1947 р.). 203 с.
16. Raspe R. E. A Descriptive Catalogue of a General Collection of
Ancient and Modern Engraved Gems, Cameos and Intaglios, Taken
from the Most Celebrated Cabinets in Europe; and Cast in Coloured
Pastes, White Enamel, and Sulphur. London, 1791. 534 p.
17. Tassie W. Manuscript Catalogue. Cambridge, 1791. 310 p. Ре-
жим доступу: https://www.carc.ox.ac.uk/XDB/ASP/browseBooks.asp
?new=true&PublicationName=William+Tassie&imageSize=3&Home
Page=/carc/gems2/William-Tassie (дата звернення 20.02.2024 р.).
18. Неверов О. Я. Геммы античного мира / За ред. Н. А. Сидо-
рова. Москва : Наука, 1982. 166 с. Режим доступу: https://coollib.
com/b/409388-oleg-yakovlevich-neverov-gemmyi-antichnogo-mira/
read (дата звернення 20.02.2024 р.).
Kondratenko N. H. Cameo imprints from Kateryna Skarzhynska: at-
tribution and restoration
The article is dedicated to characteristics of the Vasyl Krychevsky
Poltava Local Lore Museum gathering of cameo imprints, that came
to museum from collection of Kateryna Skarzhynska, who was famous
philanthropist as she gave her private ethnographical collection to the
museum. Making cameo imprints of carved stones and their imitations
developed side by side with glyptic art since Ancient Roman time. In
the Renaissance period collectors started to unite cameo imprints into
«dactyliothecas»; in the Enlightenment this kind of collecting reached its
peak of popularity. New kind of entertainment for rich gatherers started
to spread – making cameo imprints and replicas with own hands in
specially equipped laboratories. Among the most famous lovers of this
entertainment were even members of European royal families and their
surroundings. Problem of traditional underestimating of these artifacts
in Ukrainian and world museums is observed.
Detailed attribution of museum cameo imprints collection is made, its
systemization in «dactyliotheca» is described. Most images are connected
with Roman Empire. Such plots of cameo imprints can be explained by
interest to antique art and reflect collectors’ tastes and art tendencies in
Europe during the Enlightenment period. Small number of cameo imprints
with philosophers, writers and artists of the Renaissance period in museum
collection proves thesis about plot preference to antique period, as these
images served more as appendixes to classic dactyliothecas than their basis.
Way of cameos camming to the museum and their faith during ruff events of
the 20th c. is analyzed. Process of restoration of museum items is observed
in details. Special attention is paid to peculiarities of their preserving.
Their renovated expositional potential and attractiveness are outlined.
Key words: cameo, glyptic, imprint, the Vasyl Krychevsky Poltava Local
Lore Museum, Kateryna Skarzhynska.
REFERENCES
1. Khomchyk, M. A., Sorokina, S. A. (2008). Vidbytky antychnykh
kamei 18 st. u zibranni Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy [Antique
Cameo Imprints of the 18th c. in the National Museum of History of
Ukraine collection]. Arkheologiia – Archaeology, pp. 54-59. [in Ukrainian].
2. Khomchyk, M. A., Sorokina S. A., Havryliuk, O. O., Biskulova,
S. O., Andrianova, O. B. (2016). Daktylioteka drezdenskoho maistra
Filipa Danielia Lipperta (1702–1785) u zibranni Natsionalnoho muzeiu
istorii Ukrainy [Dactyliotheca of Drezden master Phillipe Daniel
Lippert (1702–1785) in the National Museum of History of Ukraine
collection]. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva – Works of Monument Study Centre
(30), pp. 143-157. [in Ukrainian].
3. Gems. Classical Art Research Center. University of Oxford.
Retrieved from https://www.carc.ox.ac.uk/carc/gems [in English].
4. Kahan, Yu. O. (1971). Kabinet slepkov Djeimsa Tassi v Ermotazhe
[Cabinet of imprints of James Tassie in Hermitage]. Trudy Hosudarstvennoho
Ermitaga – Works of State Hermitage, 14, pp. 54–56. [in Russian].
5. Suprunenko, O. (2000). Dolia kolektsii muzeiu K. M. Skarzhynskoi
[Faith of K. M. Skarzhynska’s museum collection]. Muzei, Mezenaty.
Kolektsii, pp. 9-18. [in Ukrainian].
6. Stadnik, S. M. (1991). Muzei v roky Velykoi Vitchyznianoi viiny
[Museum during the Second World War]. Poltavskyi kraieznavchyi muzei:
storinky istorii ta kolektsii – The Poltava Local Lore Museum: Pages of History and
Collections, pp. 42-43. [in Ukrainian].
7. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum
“A-1” (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
8. Inventory book of the State Historic Local Lore Museum 12
(started in 1939). [in Ukrainian, unpublished].
9. Inventory book of the State Historic Local Lore Museum 38
(started in 1939). [in Ukrainian, unpublished].
10. Catalogue of the archaeological department (started in 1906).
Part 1. [in Ukrainian, unpublished].
11. Examination act of inventory group “Archaeology” items of
04.01.2024. Examination acts of museum gathering [in Ukrainian,
unpublished].
12. Protocols of the Museum restoration soviet meeting number
1 at 14.02.2024. Protocols of PKMVK restoration soviet meetings of
2021-2024. [in Ukrainian, unpublished].
13. Conservation passports CP-321-324 (2024). Work archive of
funds of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. [in Ukrainian,
unpublished].
14. Inventory book of the State Historic Local Lore Museum 25
(started in 1939). [in Ukrainian, unpublished].
15. Inventory book of the State Historic Local Lore Museum (started
in 1947). [in Ukrainian, unpublished].
16. Raspe, R. E. (1791). A Descriptive Catalogue of a General Collection of
Ancient and Modern Engraved Gems, Cameos and Intaglios, Taken from the Most
Celebrated Cabinets in Europe; and Cast in Coloured Pastes, White Enamel, and
Sulphur. London [in English].
17. Tassie, W. (1791). Manuscript Catalogue. Retrieved from https://
www.carc.ox.ac.uk/XDB/ASP/browseBooks.asp?new=true&Publicat
ionName=William+Tassie&imageSize=3&HomePage=/carc/gems2/
William-Tassie [in English].
18. Neverov, O. Ya. (1982). Hemmy antichnoho mira [Gems of antique
world]. Moskva: Nauka. Retrieved from: https://coollib.com/b/409388-
oleg-yakovlevich-neverov-gemmyi-antichnogo-mira/read [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 10.03.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.
УДК 069.51:739.5](477.53)
Т. К. Кондратенко
Н. Г. Кондратенко
ІНДІЙСЬКА КЛИНКОВА ЗБРОЯ ІЗ
ЗІБРАННЯ ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО
МУЗЕЮ ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
Стаття присвячена огляду індійської клинкової зброї ХVIІ –
поч. ХХ ст. із колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею
імені Василя Кричевського. У зібранні представлені зразки коротко-
клинкової та довгоклинкової зброї.
Предметом даного дослідження є шабля та кинджали. Проведе-
но уточнену атрибуцію розглянутих зразків, простежено шляхи їх
надходження до музейного зібрання.
Досліджені артефакти дають уявлення не лише про морфоло-
гію давньої зброї індо-перського регіону, а й про її побутування тут
фактично упродовж усього ХІХ ст.
Проведення детальної атрибуції наявної індо-перської клинкової
зброї відкриває нові можливості для показу різноманіття та бага-
тогранності музейного зібрання, що формується вже понад 130 ро-
ків. У контексті побудови нової експозиції створення комплексу ін-
до-перської зброї вбачається надзвичайно перспективним, адже
раніше цей регіон взагалі не був представлений для ознайомлення.
Ключові слова: зброя, шабля, кинджал, Індія, Персія, колекція, Пол-
тавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Музейні предмети, що походять з Індії, традиційно ви-
кликають особливий інтерес не лише у дослідників, а й
у пересічних відвідувачів музеїв чи виставок. Така увага
обумовлена, перш за все, загадковістю далекої країни, її
самобутньою історією та культурою. Серед дивовиж чіль-
не місце займає індійська холодна зброя, яку можна наз-
вати віддзеркаленням реалій, легенд, релігійних вірувань
і побуту надзвичайно строкатого регіону світу – Індій-
ського субконтиненту.
У колекційній збірці Полтавського краєзнавчого му-
зею імені Василя Кричевського холодна зброя Індії пред-
ставлена зразками короткоклинкової, довгоклинкової та
ударної зброї. Усі вони яскраво ілюструють індійську вій-
ськову традицію періоду розквіту індо-мусульманської
культури ХVIІ – кін. ХІХ ст.
Предметом цього дослідження стала клинкова зброя –
шабля та кинджали. Серед завдань – проведення атрибуції
зразків, простеження історії їх надходження до музейної
колекції, укладання наукових описів та аналіз можливо-
стей уведення цих артефактів до експозиційного простору.
Індійська клинкова зброя здавна є об’єктом колекціо-
нування та вивчення дослідниками багатьох країн. Фун-
даментальною науковою працею з цього питання вва-
жається монографія відомого англійського зброєзнавця
Е. Егертона лорда Таттона, «Індійська і східна зброя й об-
ладунки», вперше опублікована у 1880 р. У ХХ ст. тему про-
довжили відомі дослідники Р. Єлгуд, Ф. Росон, Р. Робінсон,
Дж. Стоун, К. Носов та ін. Наукові розвідки проводяться й
в Україні зусиллями музейників Одеси та Львова [1; 2; 3].
Клинкова зброя посідала найбільш почесне місце в
комплексі озброєння індійського воїна. З плином часу
вона стала надзвичайно різноманітною: від традиційних
автентичних до запозичених у сусідніх країнах й моди-
фікованих зразків. Подібне явище має певні історичні та
j
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
218 219
етнічні витоки [4, c. 17].
Протягом значної частини своєї історії Індія не була
політично цілісною країною. Дуже умовним є її поділ у
географічному та етнокультурному аспектах. Найчастіше
дослідники Індійського субконтиненту виділяють три ве-
ликі регіони – Північну, Центральна та Південну Індії [5,
c. 8]. Усі вони завжди були місцем перетину і змішуван-
ня різноманітних культур, традицій, що підсилювалось
активною торгівлею та численними воєнними конфлік-
тами. Тривалий час завойовники й торговці проникали
в Індію виключно північно-західним шляхом. Саме так
у VII–VIII ст. значну частину території північного регіо-
ну країни завоювали араби, які принесли з собою нову
релігію – іслам. Наступні століття, особливо у часи Імпе-
рії Великих Моголів (ХVI – поч. ХVIІІ ст.), були розквітом
індо-мусульманської культури, що яскраво виявилась і в
зброярському мистецтві. Культурна експансія з боку су-
сідніх Непалу, Таїланду, Бірми, Китаю, Персії, Афганіс-
тану призвела до виникнення величезного різноманіття
зброї, яку через це, як правило, досить складно іденти-
фікувати та датувати [3, c. 161].
Індійські зброярі здавна досконало володіли різнома-
нітними техніками обробки металу. З Індії у країни Сходу
вивозили вутц або індійську сталь, що була основою для
виготовлення булату, секрет виробництва якого втрачений
вже у XVIII ст. [5, c. 345]. У ХІХ ст. виключного поширення
набула відкрита місцевими умільцями «дамаська сталь»
або «зварний булат», що імітував візерунок справжньо-
го булату на виробах та певною мірою повторював його
якості, дещо поступаючись основними характеристика-
ми [5, c. 348–349]. Художня обробка металу відзначалась
високим рівнем і включала чеканку, різьблення, гравію-
вання, інкрустацію дорогоцінними металами та камін-
ням, орнаментування рослинним та зооморфним орна-
ментами, написами зі священних книг. Відзначимо, що
індійська бойова зброя практично не прикрашалась, хіба
що легким орнаментом чи графікою [6, c. 98].
Серед досліджуваних артефактів увагу приваблює
ошатна шабля із фігурним металевим цільнолитим «ін-
до-мусульманським» ефесом, який набув поширення у
XVІІ ст. У різноманітних комбінаціях він зустрічається з
клинками різних форм. Перш за все, у традиційній індій-
ській шаблі – тальварі з широким масивним клинком, без
вираженої єлмані, з долами або без них. Такий ефес ро-
бить його легко пізнаваним серед інших типів шабель [7,
c. 74]. Однак у ХVIІ ст. на теренах Індії набув поширення
шамшир (шамшер, шемшир) або дослівно «тигриний кі-
готь» – традиційна перська шабля із сильно вигнутим, ву-
зьким, однолезовим та плавно звуженим до вістря клин-
ком. Першокласна репутація зброярів Персії, захоплення
їх мистецтвом знаттю сусідньої країни сприяли ввезен-
ню шамширів до Індії як цільних, так і у вигляді окремих
клинків. Пізніше технологію виготовлення цієї зброї осво-
їли індійські майстри. Примітно, що саме на шамширах
індійського виробництва найчастіше зустрічаються ін-
до-мусульманські ефеси [5, c. 168].
Індійська шабля з музейної збірки – ПКМВК 3401 Зб 136 –
у діючій фондово-обліковій документації описана як «…
шабля з сталевим клинком. Рукоятка і ефес залізні –
хрестовидні, на кінці рукоятки металевий кружок і кону-
совидна фігурка. Індокитай ХVІІІ ст.» [8, c. 55–56]. Такий
же опис артефакту за № 17604 наведений в інвентарній
книзі № 19 1939 р. із приміткою «Опис Жука № 138». Ос-
таннє джерело нині є втраченим [9, c. 106–107]. Відомо-
сті про «шаблю з Індокитаю» знаходимо і в розділі «Рее-
вакуація із Уфи» із архівної справи «Чорнові матеріали
про зброю», що підтверджує її належність до так званої
довоєнної колекції та предметів, евакуйованих у 1941 р.
до м. Уфа й повернутих музею у повоєнний час [10]. Про-
те походження цього музейного предмета у музейному
зібранні залишається не встановленим.
Клинок шаблі однолезовий, без рікассо, помітно ви-
гнутий (має виражену «шамширну геометрію»), без долів,
плавно звужений до вістря. Оздоблення ефеса та клин-
ка прості, без прикрас, що є ознакою бойової зброї. Від-
сутність незаточеної частини клинка біля ефеса (рікас-
со) свідчить на користь його індійського походження [5,
c. 198]. Наявний різновид індо-мусульманського ефеса –
пурбі («східний»), притаманний для східних районів Ін-
дії [5, с. 188]. Однак впевнено стверджувати на користь
місцевого виробництва, імпорту шаблі із сусідніх країн
або перемонтажу виробу індійськими зброярами за цими
ознаками не можемо.
Шабля виготовлена не раніше XVІІ ст. (час появи ін-
Рис. 1. Шабля «шамшир» з індо-мусульманським ефесом (Зб 136). Малюнок Н. Кондратенко
до-мусульманського ефеса) і не пізніше 1850-х рр., коли
кустарне виробництво традиційних індійських клинків
практично згорнулось.
Отже, маємо шамшир із індо-мусумальським ефесом.
Аналог подібної зброї наведений у відомому дослідженні
К. Носова «Традиційна індійська зброя», де опубліковане
фото артефакту із зібрання Музею Мехрангарх, м. Джод-
хпур (Раджастхан, Індія) [5, c. 197]. Наведемо новий опис
досліджуваного предмета, враховуючи основні поля уні-
фікованого паспорта.
ПКМВК 3401 Зб 136.
Старі номери: № 17604, № МФУ 323 [9, с. 106–107].
Шабля «шамшир». XVІІ ст. – 1850-х рр. Східна Індія.
Сталь, кування.
Загальна довжина – 91 см; довжина клинка – 78 см;
ширина клинка – 2,5 см.
Клинок сталевий без оздоблення та інших характер-
них ознак, значної кривизни, однакової ширини, плавно
звужений до вістря. Заточка одностороння. Ефес індо-му-
сульманського типу, різновид «пурбі». Руків’я, елементи
Рис. 2. Кинджали індо-перського походження із музейного зібрання: джамбія, пешкабз, кинджал, катар, халаді, кинджал
(Зб 264, 267, 269, 1026, 266, 216). Фото Д. Землякової
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
220 221
гарди металеві із залишками позолоти.
Візуально помітне загальне забруднення, щерблення,
спостерігаються осередки корозії. Піхви відсутні.
Далі звернемось до музейних зразків короткоклинко-
вої зброї, а саме кинджалів, що побутували на території
Індії, однак не є автентичними, а такими, що поширились
регіоном під впливом традицій мусульманського світу.
При цьому під поняттям «кинджал» розуміємо клинко-
ву зброю із заточкою переважно з обох боків леза, у ко-
трої домінує колюча дія [5, c. 14].
Усі досліджувані кинджали належать до музейного зі-
брання, сформованого до 1941 р. [9; 10; 11]. Зі старих ін-
вентарних книг 1939 р. дізнаємося, що більшість зразків
індійської та східної зброї потрапили до музею завдяки
вельми незвичайній людині – Павлу Бобровському (1860–
1944). Полтавець, відставний військовий, він став одним
із фундаторів колекційного зібрання Музею Полтавсько-
го губернського земства, нині Полтавського краєзнавчого
музею імені Василя Кричевського. Подорожуючи багать-
ма країнами світу, у тому числі Індією, Персією, іншими
країнами Близького Сходу, він придбав і передав до музею
значну кількість предметів, що розповідали про побут та
традиції регіону. Упорядкування подарованих музею ко-
лекцій завершилось створенням «каталогу Бобровського»,
який до наших днів не зберігся [12, с. 45–49].
До традиційних індійських кинджалів відноситься
прямий двохлезовий кинджал тичкового типу – джамд-
хар або катар. Він легко ідентифікується за ефесом Н-по-
дібної форми, утворений двома бічними планками, пара-
лельними до клинка, та кількома поперечними планками,
перпендикулярними до нього. Верхня поперечна планка
утворює із клинком єдине ціле. Останні поперечні план-
ки слугують власне руків’ям.
ПКМВК 12382 Зб 1026.
Катар (джамдхар). Індія, Персія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь; кування.
Довжина клинка – 19,8 см, ширина клинка: біля осно-
ви – 6 см, біля вістря – 1,5 см.
Клинок прямий, трикутної форми, загострений з обох
боків, підсилений центральним ребром жорсткості. Бойове
викінчення має ромбічний перетин. Декоративні прикра-
си та графіка відсутні. Руків’я у вигляді залишків бічних
пластин довжиною до 1 см, поперечні пластини втрачені.
На клинкові спостерігається загальне забруднення,
осередки корозії. Піхви відсутні.
Датувати катар із музейного зібрання ХІХ – поч. ХХ ст.
дозволяють його наступні особливості: добре помітна низь-
ка якість металу, що, ймовірно, походить із переплавле-
них зразків європейської зброї; спосіб кріплення бічних
пластин до клинка – приклепування – ознака більш піз-
ніх варіантів [5, c. 220].
Втрата частини елементів призвела до невірної атрибу-
ції предмета як наконечника рогатини [13, с. 103–104]. У
1952 р. катар був реставрований із так званого «фонду горі-
лих експонатів» реставратором музею Євгеном Мячиним.
У колекційному зібранні представлені також кинд-
жали, які мають ознаки «арабської» зброї, що побутува-
ла в Індії, Персії, Афганістані та інших країнах мусуль-
манського світу.
ПКМВК 3537 Зб 264.
Старий інвентарний № 17780 [9, с. 196–197].
Джамбія. Індія, Персія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь (дамаск), кістка; кування, різьблення, травлення.
Загальна довжина – 45 см; довжина клинка – 30,5 см, ши-
рина клинка: біля руків’я – 5 см, у середній частині – 3 см.
Клинок слабо вигнутий, загострений із обох боків, з
гострим викінченням, двома широкими долами. Лезо
вузьке, у середній частині увігнутого боку його замінює
невелика ділянка обуха довжиною 8 см. На окремих від-
різках клинка помітні хвилясті лінії – залишки візерунку
дамаску. У нижній частині клинок декорований сюжет-
ним малюнком, виконаним методом травлення: зобра-
ження сидячого чоловіка в ошатному індійському одязі
в обрамленні віньєтки.
Гарда відсутня. Руків’я кістяне, у формі пісочного го-
динника, декороване різьбленим багатокомпонентним
геометричним орнаментом (тло), у місці звуження по
центру – сюжетна композиція: зображення трьох чоло-
віків у ошатному одязі східного типу, центральна фігура
Рис. 3. Зображення із клинка джамбії (Зб 264).
Фото Д. Землякової
в аркоподібному обрамленні.
Спостерігається загальне забруднення, потемніння ме-
талу, осередки корозії, тріщини, ознаки непрофесійного
шліфування. Руків’я має потертості та глибоку повздовж-
ню тріщину. Кістка дуже пожовтіла, має сліди деструкції.
Піхви втрачені.
Кинджал подарований Павлом Бобровським та вне-
сений до каталогу мецената за № 3710 [9, с. 196–197]. На
користь індійського походження музейної джамбії свід-
чить прийом декорування кістяного руків’я різьблени-
ми фігурами людей. Однак зразок може носити комбі-
нований характер.
ПКМВК 3540 Зб 267.
Старий інвентарний № 17783 [9, с. 198–199].
Пешкабз. Індія, Персія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь (дамаск), кістка; кування, різьблення, травлення.
Загальна довжина – 42 см; довжина клинка – 30 см, ши-
рина клинка: біля руків’я – 4 см, у середній частині – 2 см.
Клинок із одностороннім загостренням, легким по-
двійним вигином, широкий біля руків’я, плавно звуже-
ний у середній частині, з гострим викінченням. Т-подіб-
ний у перетині, із добре вираженим масивним обухом.
На площині клинка добре помітний візерунчатий малю-
нок дамаської сталі. У нижній частині декорований трав-
леним рослинним орнаментом.
Руків’я кістяне пряме, злегка увігнуте з одного боку, без
навершя. Прикрашене сюжетним різьбленим малюнком:
на складно декорованому тлі по центру в аркоподібному
обрамленні фігури двох чоловіків у традиційному схід-
ному вбранні. Гарда відсутня.
Спостерігається загальне забруднення, локальні осеред-
ки корозії, подряпини, щерблення. Руків’я має потертості,
повздовжню тріщину, пожовтіння кістки. Піхви втрачені.
Точне походження кинджала встановити не вдалося.
Музейний пешкабз – чудовий зразок холодної зброї, ви-
готовленої із дамаска, центрами виробництва якого до
ХІХ ст. залишались Індія та Персія (Іран) [5, c. 348–349].
ПКМВК 3539 Зб 266.
Старий інвентарний № 17782 [9, с. 198–199].
Халаді. Північна та Центральна Індія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь, дерево; кування, травлення.
Загальна довжина 53 см; довжина клинка – 21 см, ши-
рина клинка: біля руків’я – 3,2 см, у центральній части-
ні – 3,2 см, біля вістря – 1,5 см.
Кинджал із двома протилежно спрямованими злегка
вигнутими клинками, загостреними з обох боків. Звужен-
ня до вістря плавне. З обох боків по всій площині клин-
ки оздоблені травленим складним графічним орнамен-
том. Руків’я кістяне, світле, із фігурними виступами біля
основи клинків, декор відсутній.
Піхви шкіряні (вірогідно, шкіра крокодила), для кож-
ного клинка – окремі, повторюють його форму. Кріплять-
ся плетеним шкіряним шнуром.
Спостерігається загальне забруднення, подряпини.
На руків’ї – подряпини, потертості. Шкіра піхов втрати-
ла еластичність, є невеликі втрати, тріщини та потертості.
Шкіряні шнури потерті, із втратами матеріалу.
Халаді – екзотичний кинджал воїнів давнього індій-
ського клану Раджпутів, які присвячували себе боротьбі
за незалежність від завойовників [5, c. 337–338]. Кинджал
належить до довоєнного (до 1939 р.) музейного зібрання.
Проте відомості про точний шлях надходження предме-
та до зібрання відсутні.
ПКМВК 3487 Зб 216 [9, с. 164–165].
Старий інвентарний № 17718.
Кинджал. Індія, Персія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь, дерево; кування, травлення.
Загальна довжина – 59 см; довжина клинка – 42 см,
ширина клинка: біля руків’я – 3,6 см, у середній части-
ні – 3,6 см, біля вістря – 1,5 см.
Клинок прямий, загострений із обох боків, повторює
Рис. 4. Зображення із руків'я пешкабза (Зб 267).
Фото Д. Землякової
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
222 223
форму класичного прямого меча. З обох боків по всій
площині декорований травленим графічним малюнком.
Руків’я дерев’яне, пряме, грибовидне, у центральній ча-
стині має незначне потовщення, із навершям у вигляді
невеликої кульки. Декор відсутній.
Піхви шкіряні (вірогідно, шкіра крокодила), прямі,
повторюють форму кинджала, із плетеним шкіряним
шнуром для кріплення.
Метал клинка потьмянів, візуалізується загальне за-
бруднення. Оригінальне руків’я втрачене, наявне іміто-
ване, вкрите темною фарбою, яка місцями осипається.
Шкіра піхов із забрудненнями, втратила еластичність, є
невеликі втрати, тріщини та потертості.
Кинджал подарований Павлом Бобровським [9, с. 164–
165].
ПКМВК 3543 Зб 269.
Старий інвентарний № 17789 [9, с. 200–201].
Кинджал. Індо-Персія. ХІХ – поч. ХХ ст.
Сталь, ріг; кування.
Загальна довжина – 38,5 см; довжина клинка – 27 см,
ширина клинка: біля руків’я – 4,5 см, по центру – 3,5 см,
біля вістря – 2 см.
Клинок із S-подібним вигином, загострений з обох бо-
ків, широкий біля руків’я, плавно звужений у середній ча-
стині, з гострим викінченням, підсилений центральним
ребром жорсткості. Гарда проста, у вигляді вузької пласти-
ни, викінчена округлими кульками, спрямованими дони-
зу, з’єднана із верхівкою руків’я тонкою захисною дужкою.
Руків’я із рогу (вірогідно, буйвола), грибовидне, ре-
бристе, викінчене невеликою кулькою. Декор відсутній.
Руків’я насаджене на хвостовик і закріплене п’ятьма ме-
талевими шпильками.
У 1939 р. експерт В. Маєвський, який здійснив огляд ко-
лекції зброї, відніс цей кинджал до індійських [11, c. 28].
Однак шлях надходження предмета до музейного зібран-
ня залишається невідомим.
Досліджені зразки дають уявлення не лише про мор-
фологію давньої зброї індо-перського регіону, а й про її
побутування тут фактично впродовж усього ХІХ ст. Саме
тоді спостерігалось одночасне існування як клинків, виго-
товлених кустарним способом, так і продуктів машинного
виробництва. Поява регулярної армії, уніформи, уставно-
го озброєння вояків призвели до переходу частини тра-
диційної зброї у розряд сувенірної продукції, представ-
леної на численних індійських та східних ринках [5, c. 7].
Проведення детальної атрибуції наявної індо-перської
клинкової зброї відкриває нові можливості для показу
різноманіття та багатогранності музейного зібрання, що
формується вже понад 130 років. У контексті побудови но-
вої експозиції створення комплексу індо-перської зброї
вбачається надзвичайно перспективним, адже раніше цей
регіон взагалі не був представлений для ознайомлення.
Перспективою подальшого дослідження є вивчення ін-
ших зразків вказаного регіону, зокрема – ударної зброї.
ДЖЕРЕЛА
1. Бреннер Л. Індійська холодна зброя у колекції львівського
історичного музею. Наукові записки. Львівський історичний музей.
Львів; Дрогобич, 2021. Вип. 19. С. 88–101.
2. Процак Т. До питання уточнення атрибуції індійської хо-
лодної зброї: памятки ЛІМу з Музею ім. князів Любомирських.
Матеріали V науково-практичної конференції Львівського історичного му-
зею «Музей – платформа суспільного діалогу». Львів, 3–4 листопада
2022 р. С. 222–238.
3. Федорук Н. В. Комплекс наступательного индо-персидского
оружия из коллекции Одесского историко-краеведческого музея.
Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею: наук. зб. Одеса : Астро-
принт, 2016. С. 160–167.
4. Успенская Е. Н. О воинской культуре Индии. Смертельная
красота. Оружие Индии и Китая: каталог выставки. Москва : Государ-
ственный музей Востока, 2015. С. 7–48.
5. Носов К. Традиционное оружие Индии. Москва: Эксмо, 2011.
384 с.
6. Эгертон Э. Индийское восточное оружие. От державы Му-
арьев до империи Великих Моголов. Москв а: ЗАО Центрполи-
граф, 2007. 294 с.
7. Попов А. Ю. О типологическом разнообразии индийского
оружия. Смертельная красота. Оружие Индии и Китая: каталог выстав-
ки. Москва : Государственный музей Востока, 2015. С. 61–76.
8. Інвентарна книга ПКМВК «Зб-1» (розпочата у 1948 р.). 150 с.
9. Інвентарна книга Державного історико-краєзнавчого № 19
(розпочата 1939 р.). 588 c.
10. Опис зброї, реевакуйованої з м. Уфа. Чорнові матеріали
про колекцію зброї Полтавського краєзнавчого музею. Робочий
архів фондів ПКМ ім. Василя Кричевського.
11. Aкт обстеження колекції зброї Полтавського краєзнавчого
музею від 22.02.1939. Чорнові матеріали про колекцію зброї Пол-
тавського краєзнавчого музею. Робочий архів фондів ПКМ ім. Ва-
силя Кричевського.
12. Тітков О.В. Східний світ у колекціях Полтавського краєз-
навчого музею. Музеї. Меценати. Колекції: Збірник наукових праць. Пол-
тава: Археологія, 2000. С. 45–49.
13. Інвентарна книга ПКМВК «Зб-2» (розпочата у 1948 р.). 196 с.
Рис. 5. Реконструкція загальної геометрії катара (Зб 1026). Малюнок Н. Кондратенко
Kondratenko T. K., Kondratenko N. H. Indian bladed weapon in the
Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum
The article is dedicated to overview of Indian bladed weapon of the
17th – early 20th centuries. from the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore
Museum gathering. Collection includes samples of short-bladed and long-
bladed weapon. All of them brightly illustrate Indian military traditions of
Indo-Muslim culture at its highest peak in the mentioned time.
Bladed weapon took important place in weapon set of an Indian
warrior. It became more various due to the passage of time: from traditional
authentical till borrowed from neighbor countries and modified samples.
Indian bladesmiths knew perfectly different techniques of metal working.
Woots or Indian steel that was basis for making damask steel was exported
from India to Eastern countries. In the 19th c., mild steel became rather
popular as it imitated ornament of original damask steel and in some way
repeated its quality, though being not so good in separate characteristics.
Sabre and daggers are object of a given research. Improved attribution of
observed samples is made, ways of their coming to museum collection are traced.
Researched artifacts shed light not only on morphology of ancient weapon
of Indo-Persian region, but also on its functioning hear during the whole 19th c.
Performing detailed attribution of existing Indo-Persian bladed
weapon gives new abilities of demonstrating variousness and complexity
of the museum collection, that is being formed during more than 130
years. Creating set of Indo-Persian weapon can be rather perspective
in context of building new exposition, as previously this region was not
represented at all. Perspective of this research is studying other samples
of mentioned region, blunt weapon in particular.
Key words: weapon, saber, dagger, India, Persia, collection, the Vasyl
Krychevskyi Poltava Local Lore Museum.
REFERENCES
1. Brenner, L. (2021). Indiiska kholodna zbroia u kolektsii Lvivskoho
istorychnoho muzeiu [Indian cold weapon in the Lviv Historic Museum
collection]. Naukovi zapysky / Lvivskyi istorychnyi muzei – Scientific notes / The
Lviv Historic Museum, (19), pp. 88-101. [in Ukrainian].
2. Protsak, T. (2022). Do pytannia utochnennia atrybutsii indiiskoi
holodnoi zbroi: pamiatky LIMu z Muzeia im. kniaziv Liubomyrskih [To
the question of new attribution of Indian cold weapon: monuments
from the LHM in the Liubomyrskyis Princes Museum]. Abstract of Papers
of the 5th scientific research conference of the Lviv Historic Museum “Museum –
platform of the social dialogue”, (pp. 222-238). [in Ukrainian].
3. Fedoruk, N. V. (2016). Kompleks nastupatielnoho indo-persidskoho
oruzhiia iz kollektsyi Odesskoho istoriko-kraievedcheskoho muzeia
[Complex of Indo-Persian offensive weapon from the Odesa Historic
Local Lore Museum]. Visnyk Odeskoho istoryko-kraieznavchoho muzeiu –
Annals of the Odessa Historic Local Lore Museum, pp. 160-167. [in Russian].
4. Uspenskaia, Ye. N. (2015). O voinskoi culture Indii [About
military culture of India]. Smertelnaia krasota. Oruzhyie Indii i Kitaia:
kataloh vystavky – Mortal beauty. Weapon of India and China: catalogue of
exhibition, pp. 7-48. [in Russian].
5. Nosov, K. (2011). Tradizyonnoie oruzhiie Indii [Traditional weapon of
India]. Moscow: Eksmo. [in Russian].
6. Eherton, E. (2007). Indiiskoie vostochnoie oruzhyie. Ot derzhavy Mauryev
do imperii Velikikh Moholov [Indian oriental weapon. From state of Muariia till the
Grand Mogul empire]. Moscow: ZAO Tsentrpoihraf. [in Russian].
7. Popov, A. Yu. (2015). O tipolohicheskom raznoobrazii indiiskoho
oruzhiia [About typological varieties of Indian weapon]. Smertelnaia
krasota. Oruzhyie Indii i Kitaia: kataloh vystavky – Mortal beauty. Weapon of India
and China: catalogue of exhibition, pp. 61-76. [in Russian].
8. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum
“Zb-1” (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
9. Inventory book of the State Historic Local Lore Museum 19
(started in 1939). [in Ukrainian, unpublished].
10. Description of weapon re-evacuated from Ufa City. Materials
about weapon collection in the Poltava Local Lore Museum. Work
archive of funds of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.
[in Ukrainian, unpublished].
11. Act of exploration of the Poltava Local Lore Museum weapon
collection (1939). Materials about weapon collection in the Poltava
Local Lore Museum. Work archive of funds of the Vasyl Krychevsky
Poltava Local Lore Museum. [in Ukrainian, unpublished].
12. Titkov, O. V. (2000). Skhidnyi svit u kolekysiiakh Poltavskoho
kraieznavchoho muzeiu [Oriental World in collections of the Poltava
Local Lore Museum]. Muzei. Metsenaty. Kolektsii: Zbirnyk naukovykh prats,
pp. 45-49. [in Ukrainian].
13. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore
Museum “Zb-2” (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
Стаття надійшла до редакції 04.04.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.
УДК 069.02:908/069.5:[929+82]
О. С. Сулима
«ФОНД ПИЛИПА КАПЕЛЬГОРОДСЬКОГО»
У ПОЛТАВСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
У статті представлена характеристика документально-речового
зібрання, пов’язаного із письменником, поетом, публіцистом, громадським
діячем Пилипом Йосиповичем Капельгородським (1882–1938). Комплекс
музейних предметів, що складає «Фонд П.Й. Капельгородського»,
належить до колекції Полтавського краєзнавчого музею імені
Василя Кричевського. Він був сформований упродовж 1970–80-х рр. і
хронологічно охоплює період від початку ХХ ст. до 1982 р. Розкрита
цінність «персонального фонду» як історичного джерела та складової
інформаційного ресурсу із музейної колекції.
Ключові слова: фонд, колекція, П.Й. Капельгородський, репресії,
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Важливим напрямом суспільних практик Полтавсько-
го краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (далі
ПКМВК) є акумуляція та музеєфікація предметів різних
епох. Щороку колекцію закладу поповнюють змістов-
ні, часом й унікальні артефакти, що всебічно розкрива-
ють життєдіяльність людей як минулого, так і сучасного
етапу. Співробітники музею цілеспрямовано формують
збірки пам’яток, що належали відомим краянам. Доку-
ментально-речові фонди з музейного зібрання мають
значний науково-інформаційний потенціал у розрізі ло-
кальної історії, генеалогії та просопографії. Актуалізує їх
дослідження й та обставина, що нині серед домінуючих
тенденцій розвитку наукового дискурсу визначальними
є гуманізація та антропологічний поворот в історичних
дослідженнях. Подібні узагальнюючі розвідки покликані
розв’язати комплекс емпіричних завдань: з одного боку,
поглибити знання про комплектування фондів закладу у
радянські часи; з другого – гарантувати ефективне вико-
ристання музейних предметів у експозиційній, науковій
та видавничій діяльності.
Тривалий час на маргінесі музейних досліджень зали-
шався комплекс матеріалів, пов’язаних із письменником,
поетом, публіцистом, громадським діячем Пилипом Йо-
сиповичем Капельгородським (14(26).11.1882, с. Городище
Роменського повіту Полтавської губернії (нині Недригай-
лівський р-н Сумської обл.) – 23 липня 1938, Полтавщина).
Попри те, що П. Й. Капельгородського у 1957 р. було
реабілітовано, його творчий та життєвий шлях не знахо-
див належного висвітлення у вітчизняній гуманітаристи-
ці, ім’я літератора потрапляло на шпальти періодичних
видань лише у «ювілейні роки». Зі здобуттям Україною
незалежності про спадок письменника теж згадують
спорадично, переважно у контексті розвідок про літера-
турно-мистецьке покоління діячів періоду «Розстріляно-
го відродження». Фактично доробок митця опинився на
периферії сучасного наукового дискурсу.
Після виправдання Пилипа Йосиповича з’явилися
перші розвідки, наприклад, І. Доброгорського, побіжні
згадки в історіях української літератури, відгуки і спо-
гади про прозаїка родини, друзів, колег, учнів – С. Жура-j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210792 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-13T20:16:37Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. 2025-12-17T16:04:14Z 2024 Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 217-223. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210792 069.51:739.5](477.53) Стаття присвячена огляду індійської клинкової зброї ХVIІ – поч. ХХ ст. із колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У зібранні представлені зразки короткоклинкової та довгоклинкової зброї. Предметом даного дослідження є шабля та кинджали. Проведено уточнену атрибуцію розглянутих зразків, простежено шляхи їх надходження до музейного зібрання. Досліджені артефакти дають уявлення не лише про морфологію давньої зброї індо-перського регіону, а й про її побутування тут фактично упродовж усього ХІХ ст. Проведення детальної атрибуції наявної індо-перської клинкової зброї відкриває нові можливості для показу різноманіття та багатогранності музейного зібрання, що формується вже понад 130 років. У контексті побудови нової експозиції створення комплексу індо-перської зброї вбачається надзвичайно перспективним, адже раніше цей регіон взагалі не був представлений для ознайомлення. The article is dedicated to overview of Indian bladed weapon of the 17th – early 20th centuries. from the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum gathering. Collection includes samples of short-bladed and longbladed weapon. All of them brightly illustrate Indian military traditions of Indo-Muslim culture at its highest peak in the mentioned time. Bladed weapon took important place in weapon set of an Indian warrior. It became more various due to the passage of time: from traditional authentical till borrowed from neighbor countries and modified samples. Indian bladesmiths knew perfectly different techniques of metal working. Woots or Indian steel that was basis for making damask steel was exported from India to Eastern countries. In the 19th c., mild steel became rather popular as it imitated ornament of original damask steel and in some way repeated its quality, though being not so good in separate characteristics. Sabre and daggers are object of a given research. Improved attribution of observed samples is made, ways of their coming to museum collection are traced. Researched artifacts shed light not only on morphology of ancient weapon of Indo-Persian region, but also on its functioning hear during the whole 19th c. Performing detailed attribution of existing Indo-Persian bladed weapon gives new abilities of demonstrating variousness and complexity of the museum collection, that is being formed during more than 130 years. Creating set of Indo-Persian weapon can be rather perspective in context of building new exposition, as previously this region was not represented at all. Perspective of this research is studying other samples of mentioned region, blunt weapon in particular. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Музейна справа Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Indian bladed weapon in the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum Article published earlier |
| spellingShingle | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. Музейна справа |
| title | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_alt | Indian bladed weapon in the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum |
| title_full | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_fullStr | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_full_unstemmed | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_short | Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_sort | індійська клинкова зброя із зібрання полтавського краєзнавчого музею імені василя кричевського |
| topic | Музейна справа |
| topic_facet | Музейна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210792 |
| work_keys_str_mv | AT kondratenkotk índíisʹkaklinkovazbroâízzíbrannâpoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogo AT kondratenkong índíisʹkaklinkovazbroâízzíbrannâpoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogo AT kondratenkotk indianbladedweaponinthevasylkrychevskyipoltavalocalloremuseum AT kondratenkong indianbladedweaponinthevasylkrychevskyipoltavalocalloremuseum |