Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи
Стаття присвячена основним моментам гастрольно-сценічної діяльності Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 90-х рр. ХХ ст. Місцева преса є одним з джерел вивчення творчого життя Ніжинського драматичного театру. Рецензії на спектаклі та публікації, вміщені в періодични...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210795 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 203-206. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860127390762532864 |
|---|---|
| author | Рой, С.В. |
| author_facet | Рой, С.В. |
| citation_txt | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 203-206. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена основним моментам гастрольно-сценічної діяльності Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 90-х рр. ХХ ст. Місцева преса є одним з джерел вивчення творчого життя Ніжинського драматичного театру. Рецензії на спектаклі та публікації, вміщені в періодичних виданнях, були присвячені найбільш яскравим прем’єрам та виставам за участі його акторської трупи.
Метою даної розвідки є виокремлення основних мистецьких тенденцій та напрямків у творчому пошуку театрального колективу.
The article is devoted to the main moments of the touring stage performance of the Nizhyn Ukrainian Drama Theater named after M. M. Kotsiubynskyi in the 90s of the 20th century. The processed materials of articles in the local press are a source for studying bright moments in the creative life of the Nizhyn Drama Theater. Reviews of performances and publications included in them were devoted to the most vivid premieres and performances with the participation of his acting troupe. The purpose of this investigation is to highlight the main artistic trends and directions in the creative search of the Nizhyn Theater team. These include publications by O. Nazarova, L. Romanchuk, O. Chumachenko, Yu. Kahanov, N. Petrenko, and others.
Each period in the history of the Nizhyn Drama Theater named after M. Kotsiubynskyi remained forever in the memory of many generations of viewers, including the 90s of the 20th century. The study of the creative output of the Nizhyn Drama Theater in the period under study became possible thanks to the appearance of publications that are a source for highlighting the creative activity of this artistic collective.
The first post-Soviet decade in the life of the Nizhyn Drama Theater was distinguished by the variety of performances, their deep emotional content, the successful use and combination of comic-musical and dramatic techniques, which gave the actors the opportunity to fully reveal their skills, show themselves from different angles, and help the team establish itself in the artistic environment of the city and region. The theater team continued the glorious traditions of Mariia Zankovetska and used new scenic and artistic directions.
|
| first_indexed | 2026-03-19T21:28:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
202 203
348 – 377. Hlukhiv. [in Ukrainian].
41. Hrytsenko, A. P., Kurok, O. I. (2023). Tradytsiia provedennia
naukovo-praktychnykh konferentsii z istorii u Hlukhivskomu
natsionalnomu pedahohichnomu universyteti imeni Oleksandra
Dovzhenka [The tradition of conducting scientific and practical
conferences on history at the Hlukhiv National Pedagogical University
named after Oleksandr Dovzhenko]. Aktualni pytannia doslidzhennia
istorychnoi nauky u vykladanni predmetiv hromadianskoi ta istorychnoi
osvitnoi haluzi v umovakh reformuvannia: zbirnyk naukovykh prats,
2, pp. 13 – 22. Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/
handle/123456789/2224 [in Ukrainian].
42. Hrytsenko, A. P. (2024). Sviatkuvannia 50-richchia vid dnia
stvorennia Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu u 1924 rotsi
[Celebration of the 50th anniversary of the founding of the Hlukhiv
Teachers’ Institute in 1924]. Nauka ta osvita v umovakh viiny: Hlukhivskyi
natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka»:
materialy zvitnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, pp. 49 – 52.
Hlukhiv. [in Ukrainian].
43. Hrytsenko, A. P., Ashchaulova, T. A. (2023). Upravlintsi
Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu (1874-1991 rr.) [Managers
of the Hlukhiv Teachers’ Institute (1874-1991)]. Istoryko-kraieznavchi
doslidzhennia: tradytsii ta innovatsii: materialy VI Mizhnarodnoi naukovoi
konferentsii, 1, pp. 75 – 79. Sumy: FOP Ts’oma S.P. [in Ukrainian].
44. Hrytsenko, V. (2024). Diialnist yevreiv u hlukhivskomu
pedahohichnomu instytuti [Activities of Jews at the Hlukhiv Pedagogical
Institute]. «Hlukhivski istoryko-filosofski chytannia»: zbirnyk naukovykh
prats, 2, pp. 84 – 88. Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/
handle/123456789/2924 [in Ukrainian].
45. Hrytsenko, V. (2024). Postat dyrektora hlukhivskoho
pedahohichnoho tekhnikumu Platona Horiloho [The figure of
Platon Gorily, director of the Hluhiv Pedagogical Technical School].
«Hlukhivski istoryko-filosofski chytannia»: zbirnyk naukovykh prats,
2, pp. 94 – 96. Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/
handle/123456789/2927 [in Ukrainian].
46. Zaika, V. V. (2013). Hlukhivskyi vchytelskyi instytut v systemi
osvitnytstva pivnichno-skhidnoi Ukrainy druhoi polovyny XIX –
pochatku XX st. [Hlukhiv Teacher’s Institute in the education system
of northeastern Ukraine in the second half of the 19th - early 20th
centuries.]. Sumska starovyna, pp. 41–42, pp. 51–52. [in Ukrainian].
47. Zaremskyi, M. Y. (2001). Istoriohrafiia Ya. M. Kolubovskoho ta
ii vplyv na rozvytok filosofskoho protsesu [Historiography of Y. M.
Kolubovsky and its influence on the development of the philosophical
process]. Materialy chetvertoyi Sumskoyi oblasnoi naukovoi istoryko-kraieznavchoi
konferentsii, pp. 63–67. Sumy. [in Ukrainian].
48. Hrytsenko, A. P. (2023). Kalendar znamennykh dat i podi istorii
Hlukhivshchyny: 2023 rik. Dovidkove vydannia [Calendar of significant
dates and events in the history of Hlukhiv region: 2023. Reference edition].
Hlukhiv. [in Ukrainian].
49. Kyrychenko, A. V. (2024). Istoriia Hlukhivskoho uchytelskoho
instytutu z 1874 po 1924 roky: biobibliohr. pokazhchyk do 150-richchya z
chasu zasnuvannya universytetu [History of the Hlukhiv Teacher’s Institute
from 1874 to 1924: biobibliography. index to the 150th anniversary of the
founding of the university]. Hlukhiv. [in Ukrainian].
50. Kryzhanivskyi, V. M. (2017). Vykladachi Hlukhivskoho
instytutu (1874 – 1924 rr.). Biobibliohrafichnyy slovnyk [Teachers of the
Hlukhiv Institute (1874 - 1924). Biobibliographic dictionary]. Hlukhiv;
Kropyvnytskyi. [in Ukrainian].
51. Kryzhanivsky, V. M. (2017). Istoriia v systemi navchalnykh
dystsyplin Hlukhiv’koho uchytelskoho instytutu (1874–1914 r.)
[History in the system of educational disciplines of the Hlukhiv
Teacher’s Institute (1874–1914)]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 10, pp.
310 – 312. [in Ukrainian].
52. Kryzhanivsky, V. M. (2018). Materialy do biohrafichnoho
slovnyka «Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho
natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1924
– 1941 rr.» [Materials for the biographical dictionary «Scientific and
pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National
Pedagogical University, 1924-1941.»]. Istorychni studii suspilnoho
prohresu, 6, pp. 112 – 147. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
iscp_2018_6_13 [in Ukrainian].
53. Kryzhanivsky, V. M. (2014). Materialy do biohrafichnoho
slovnyka «Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho
natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952
– 1991 rr.» [Materials for the biographical dictionary «Scientific and
pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National
Pedagogical University, 1952-1991.»]. Istorychni studii suspilnoho
prohresu, 2, pp. 99 – 112. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
iscp_2014_2_16 [in Ukrainian].
54. Kryzhanivskyi, V. M. (2015). Materialy do biohrafichnoho slovnyka
«Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho
pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 – 1991 rr.»
(litera «K») [Materials for the biographical dictionary «Scientific and
pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National
Pedagogical University, 1952-1991.» (letter «K»)]. Istorychni studii
suspilnoho prohresu, 3, pp. 113 – 125. Retrieved from: http://nbuv.gov.
ua/UJRN/iscp_2015_3_16 [in Ukrainian].
55. Kryzhanivskyi, V. M. (2016). Materialy do biohrafichnoho slovnyka
«Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho
pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 – 1991 rr.»
(litery «L, O») [Materials for the biographical dictionary «Scientific and
pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National
Pedagogical University, 1952-1991.» (letters «L, O»)]. Istorychni studii
suspilnoho prohresu, 4, pp. 149 – 158. Retrieved from: http://nbuv.gov.
ua/UJRN/iscp_2016_4_16 [in Ukrainian].
56. Kryzhanivskyi, V. M. (2017). Materialy do biohrafichnoho slovnyka
«Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho
pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 – 1991 rr.» (litery
«S, Sh, Kh, Yu») [Materials for the biographical dictionary «Scientific
and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National
Pedagogical University, 1952-1991.» (letters «С, Ш, Х, Ю»)]. Istorychni
studii suspilnoho prohresu, 5, pp. 311 – 333. Retrieved from: http://nbuv.
gov.ua/UJRN/iscp_2017_5_23 [in Ukrainian].
57. Kryzhanivskyi, V. M. (2014). Spohady rodyny Poliarushiv pro
Hlukhivskyi pedahohichnyi instytut (1964 – 1972 rr.) [Memories of
the Polyarush family about the Hlukhiv Pedagogical Institute (1964 -
1972)]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 1, pp. 88 – 94. Retrieved from:
http://issp.gnpu.edu.ua/sites/default/files/doc/14.pdf [in Ukrainian].
58. Kurok, O., Hrytsenko, A., Kryzhanivskyi, V., Chumachenko, O.
(2023). Hlukhivskyi instytut v 1917–1924 rr.: mizh derusyfikatsiieiu
ta ukrainizatsiieiu [The Hlukhiv Institute in 1917–1924: between
Derussification and Ukrainization]. Siveryanskyi litopys, 1, pp. 37–43.
REtrieved from: https://doi.org/10.58407/litopis.230105 [in Ukrainian].
59. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2020). Dosvid formuvannia
profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv istorii u Hlukhivskomu
uchytelskomu instytuti u 1874–1917 rokakh [The experience of forming
the professional competence of future history teachers at the Hlukhiv
Teachers’ Institute in 1874–1917]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 13, pp.
233–237. [in Ukrainian].
60. Kurok, O., Hrytsenko, A. (2022). Zasnuvannia Hlukhivskoho
uchytelskoho instytutu [Foundation of the Hlukhiv Teacher’s Institute].
Aktualni pytannia doslidzhennia vitchyznianoi istorii i vykladannia predmetiv
hromadianskoi ta istorychnoyi osvitnoi haluzi v umovakh NUSh: zbirnyk
naukovykh prats, 1, pp. 19 – 23. Hlukhiv. [in Ukrainian].
61. Kurok, O., Hrytsenko, A., Prokopchuk, V. (2023). Likvidatsiia
nepysmennosti 20-30-kh rokiv XX stolittia yak sotsialnyi ta politychnyi
proiekt radianskoi vlady: filosofskii aspekt [Eliminating illiteracy in
the 20s and 30s of the 20th century as a social and political project of
the Soviet government: a philosophical aspect]. Sumskyi istoryko-arkhivnyi
zhurnal, XL, pp. 12–18. Retrieved from: doi.org/10.21272/shaj.2023.
i40.p.12 [in Ukrainian].
62. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2022). Orhanizatsiia fakhovoi
pidhotovky maibutnikh pedahohiv u Hlukhivskomu uchytelskomu
instytuti u 1870-kh rokakh [Organization of professional training of
future teachers at the Hlukhiv Teacher’s Institute in the 1870s]. Visnyk
Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra
Dovzhenka, 50, pp. 12 – 24. Retrieved from: https://drive.google.com/
file/d/182VCBkC9-qYdkoz1j2mGgLebtmGkpLdo/view [in Ukrainian].
63. Kurok, O, Hrytsenko, A. (2024). Slavni yuvilei hlukhivskoho
natsionalnoho pedahohichnoho universytetu v 2024 rotsi [Glorious
anniversaries of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical
University in 2024]. «Hlukhivski istoryko-filosofski chytannia»: zbirnyk
naukovykh prats, 2, pp. 11–15. Hlukhiv. http://46.201.250.252/
handle/123456789/2906 [in Ukrainian].
64. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2023). Tradytsii istoryko-
filosofskoi shkoly Hlukhivskoho universytetu: rol personali v ii
rozvytku [Traditions of the historical and philosophical school of
Hlukhiv University: the role of personalities in its development].
«Hlukhivski istoryko-filosofski chytannya pamiati Valeriia Bielashova, Mechyslava
Zaremskoho, Viktora Zaiky ta Yuriia Kovalenka»: zbirnyk naukovykh prats,
1, pp. 10 – 14. Hlukhi. [in Ukrainian].
65. Hrytsenko, A. P., Khrolenko, M. V., Koreneva, I. M. (2024).
Lidiia Kyrylivna Narochna (1924 - 2015): biobibliohr. pokazhchyk do
100-richchia vid dnia narodzhennia [Lidia Kyrylivna Narochna (1924
- 2015): biobibliography. index to the 100th anniversary of the birth].
Hlukhiv. [in Ukrainian].
66. Hrytsenko, A. P., Zaremska, I. M. (2023). Mechyslav Yosypovych
Zaremskyi (1951-2022): biobibliohr. Pokazhchyk [Mechyslav Yosypovich
Zaremskyi (1951-2022): biobibliography. index]. Hlukhiv. Retrieved
from: http://46.201.250.252/handle/123456789/1958. [in Ukrainian].
67. Hrytsenko, A. P. (2023). Mykola Pavlovych Stozhok (1923-2003):
biobibliohr. pokazhchyk do 100-richchia z dnia narodzhennia ta 20-richchia z
dnia smerti [Mykola Pavlovich Stozhok (1923-2003): biobibliography. index
to the 100th anniversary of the birth and the 20th anniversary of the death].
Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2182
(data zvernennya: 11. 04. 2024 r.). [in Ukrainian].
68. Hrytsenko, A. P. (2024). Oleksandr Ivanovych Zadoianchuk (1959
– 2002): biobibliohr. pokazhchyk do 65-richchya vid dnia narodzhennia
[Oleksandr Ivanovich Zadoyanchuk (1959 - 2002): biobibliographer. pointer
to the 65th birthday]. Hlukhiv. [in Ukrainian].
69. Prokopchuk, V. S., Hrytsenko, A. P. (2023). Pamiatkookhoronna
robota v zakladakh zahalnoi serednoi osvity: navchalno-metodychny
posibnyk [Monument preservation work in general secondary education
institutions: educational and methodological manual]. Hlukhiv. Retrieved
from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2066 [in Ukrainian].
70. Prokopchuk, V. S., Hrytsenko, A. P. (2024). Pamiatkookhoronna
robota v zakladakh zahalnoi serednoi osvity: navchalno-metodychnyi
posibnyk: 2-he vydannia: dopovnene [Monument preservation work in
institutions of general secondary education: educational and methodological
guide: 2nd edition: supplemented]. Sumy: FOP Ts’oma S. P. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 10.06.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.
го театру: б’є вода із Кастальського джерела» [10], «Мрія
ідіотки» [11]; стаття О. Чумаченко «Тема людських по-
чуттів» [15]. Всі вони стосувались питань сценічних по-
шуків акторського колективу театру.
Друга половина ХХ ст. відзначилася появою моно-
графії професора О. Г. Самойленка з історії Ніжинсько-
го українського драматичного театру ім. М. М. Коцю-
бинського від часу його створення і до другої половини
1990-х рр. [13]. В кінці 1990-х рр. з’явилися публікації
Ю. Каганова, присвячені прем’єрним спектаклям театру:
«Заради вищого: «Кайдашева сім’я» в постановці НДТ»,
«І знову прим’єра!», «Оголошення про прем’єру виста-
ви «Фея гіркого мигдалю» за І. Кочергою» [1; 2; 3; 4]. Мо-
нографія професора Г. В. Самойленка «Театри і актори
Північного Лівобережжя України» і стаття цього ж авто-
ра «Ніжинський драматичний театр у часи незалежності
України: випробування і здобутки» [12; 14], що побачи-
ли світ на початку 2000-х років, частково розкривають
основні моменти сценічного життя мистецького колек-
тиву у досліджуваний період.
Починаючи з перших років незалежності України, Ні-
жинський театр продовжував стабільно працювати, хоча
і відносився до розряду пересувних колективів. Директо-
ром театру був Віктор Гаврилюк, а до складу акторської
трупи входили: народна артистка УРСР Г. Пащенко, заслу-
жені артисти УРСР В. Тось, В. Авраменко, О. Горбенко, а та-
кож народом визнані народними В. Білоусова, К. Репень-
ко, Н. Старикова, та ін. Свій слід у житті театру залишили
як представники молодшої гілки 80–90-х рр. Г. Білецька,
Л. Мерва, Г. Литвиненко, О. Чумаченко, М. Мироненко,
О. Коваленко, так і ветерани сьогоднішньої сцени А. Ма-
зепа, Л. Чевичелова, Г. Коршикова.
Серед вистав 1990-х рр. найпомітнішими та найпо-
пулярнішими були «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левиць-
кого, «Мина Мазайло» М. Куліша, «Душогуби» І. Тогобоч-
ного, «Мар’я» А. Кудрявцева, «Криваве весілля» Ф. Лорки,
«Дивна місіс Севідж» Д. Патрика, «Сватав Гриць удови-
цю» В. Канівця, «На віру» М. Коцюбинського, «У сутінках
долини» Д. Сінга, а також деякі твори дитячого реперту-
ару. У цих виставах вищезгадані актори змогли розкри-
тися, проявити свій талант. Кожна з цих робіт ніжинців
була подією для глядачів, свідченням того, що тут пра-
цюють талановиті особистості [12, с. 7].
Однією з перших постановок театру у означений пе-
ріод було своєрідне прочитання у 1991 р. комедійної п’є-
си «Мина Мазайо» М. Куліша, повністю виконане в стилі
епохи 1930-х рр. На думку мистецтвознавиці О. Назаро-
вої, режисер театру О. Горбенко ставив перед акторами
завдання гостро типізувати кожну із ролей, щоб досягти
головної мети, розкрити основний зміст комедії – «роз-
мови про міщан і українізацію». Г. Пащенко виконувала
роль тьоті Моті, відтворюючи персонажа, що мав агре-
сивний характер, спрямований на те, щоб забути все:
мову, традиції свого народу, землю батьків… Своє пе-
реосмислення ролі дядька Тараса, легкого та спокійно-
j
УДК 792.03(477.51–21)
С. В. Рой
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НІЖИНСЬКОГО
УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ
ім. М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО У 1990-х рр.:
ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ПІДХОДИ
Стаття присвячена основним моментам гастрольно-сценіч-
ної діяльності Ніжинського українського драматичного театру
ім. М. М. Коцюбинського у 90-х рр. ХХ ст. Місцева преса є одним з
джерел вивчення творчого життя Ніжинського драматичного те-
атру. Рецензії на спектаклі та публікації, вміщені в періодичних ви-
даннях, були присвячені найбільш яскравим прем’єрам та виставам
за участі його акторської трупи.
Метою даної розвідки є виокремлення основних мистецьких тен-
денцій та напрямків у творчому пошуку театрального колективу.
Ключові слова: Ніжинський український драматичний театр
ім. М. Коцюбинського, спектакль, прем’єра, бенефіс, афіша, п’єса, ви-
става, комедія.
Кожний театральний сезон Ніжинського українсько-
го драматичного театру ім. М. Коцюбинського залишив-
ся в пам’яті багатьох поколінь глядачів.
Вивчення творчого доробку театру в досліджуваний
період стало можливим завдяки появі статей у періо-
дичних виданнях, які є цінним джерелом для висвітлен-
ня діяльності цього мистецького колективу у 90-ті роки
ХХ ст. Першою з них була рецензія О. Назарової «Це ви
серйозно чи по-українськи?» на виставу за п’єсою «Мина
Мазайло» М. Куліша, вміщена у журналі «Український те-
атр» [5]. Дещо згодом у місцевій пресі з’явилися наступ-
ні публікації: Н. Петренко «Жарт-опера» [6], «Про буру
свиню і гусака» [7]; цикл статей Л. Романчук «Аншлаги,
гарячі оплески: актори НДТ на гастролях у західних ре-
гіонах України» [8], «Бенефіс» [9], «До історії Ніжинсько-
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
204 205
го за вдачею, глядачеві запропонував актор А. Мазепа.
Цікаво у спектаклі були вирішені персонажі Рини (Г. Бі-
лецька) та Улі (М. Голубєва). Дотепна і темпераментна
Рина, фанатична у своїх ідеях, знаходить підхід до кож-
ного. Вихід Рини у фінальній сцені у сукні жовто-бла-
китного кольору справив сильне враження на глядача.
Такий персонаж комедії, як Мокрій, у виконанні Г. Лит-
виненка, постає носієм національної ідеї, якого не почу-
ло тогочасне суспільство. Головна, хоча і негативна, роль
зрадника і манкурта випала актору В. Ковалю [5, с. 19].
Слід відзначити, що Ніжинський драматичний театр
протягом 1990-х рр. знаходився у творчих пошуках.
Завдяки активній гастрольній діяльності глядачі знали
про нього не лише в Ніжині, а й у інших містах України:
Херсоні, Києві, Чернігові та ін.. У 1992 р. театр брав участь
у Міждержавному фестивалі театрального мистецтва у
Чернігові зі спектаклем «Сватав Гриць удовицю»; так
само у Києві в травні 1993 р. На заключному показі
кращих вистав фестивалю «Прем’єри сезону» ніжинці
представили спектаклі «Наймичка» та «Коли зійде
місяць» [13, с. 106].
У грудні 1993 р. Ніжинський драматичний театр свят-
кував своє 60-річчя. Напередодні ювілею провідній ак-
трисі театру Ганні Пащенко було присвоєне звання «На-
родна артистка України». Серед представлених глядачам
вистав на січень 1993 р. у афіші значилися наступні:
«Наймичка» Т. Г. Шевченка, «Ніч на полонині» О. Олеся,
«Сватав Гриць удовицю» В. Канівця, комедія-абсурд «Во-
на+вона або мрія ідіотки» А. Дяченка [1, с. 3].
Лютий місяць 1993 р. в житті театру позначився
прем’єрою пікантної постановки «Вона+вона або мрія
ідіотки» за п’єсою А. Дяченка. Режисером цієї комедії був
О. Бойцов-Троцький, а її сюжет будувався на стосунках
коханка – дружина, яку перша хоче вбити. На цьому шля-
ху виникало багато психологічних ситуацій, які швид-
ко змінювалися, а глядач не встигав стежити за ними.
Пластика спектаклю, його кольори нагадували су-
тінки. Їх створювали вибухи, труна, отруєння, смерть,
репліки шестилітнього піонера і блаженного лікаря. У
виставі подвійну природу людини своєю грою донесли
глядачу актриси Ганна Пащенко (дружина) і Ольга Чу-
маченко (коханка). Вони постійно поставали перед ви-
бором між реальністю та рятівною ілюзією. Ілюзія і мрія
ідіотки полягала у прагненні любові, тепла і розуміння.
Все стає на місця, коли зрештою з’ясовується, що кохан-
ка потрапила не в ту квартиру [11, с. 3].
Запрошений режисером Одеського українського дра-
матичного театру К. Г. Пивоваров, за відсутності режи-
сера в штаті, у березні 1993 р. поставив традиційний і
водночас прем’єрний для Ніжинського театру спектакль
«Наймичка» [9, с. 3]. Травень 1993 р. ознаменувався бе-
нефісом, комедією за п’єсою В. Канівця «Сватав Гриць
удовицю», яка була приурочена до 60-річчя театру та
його актора В. Коваля [10, с. 2].
Через рік на сцені театру відбулися прем’єри як в сти-
лі арт-хаус, так і драматичних постановок за п’єсами
українських авторів: казкового мюзиклу «Дюймовочка»
Г. Х. Андерсена, трагікомедії «У сутінках долини» за п’є-
сою Дж. М. Сінга, драми «На віру» за однойменною по-
вістю М. Коцюбинського. З цією ж виставою театр взяв
участь у святкуванні 130-річчя від дня народження М. Ко-
цюбинського в м. Чернігові. У тому ж 1994 р. відбулася
сота постановка спектаклю «Сватав Гриць удовицю» за
п’єсою В. Канівця. Саме цією виставою талановита актри-
са Ганна Пащенко, народна артистка України, відзначи-
ла свій 55-річний ювілей та 35-річчя творчої діяльності.
У виставі «У сутінках долини» були задіяні такі актори
театру: Г. Білецька (Нора Берк), М. Мироненка (Перехо-
жий); у драмі «На віру» М. Коцюбинського ролі виконува-
ли Л. Мерву (Явдоха), Л. Остапенко (Настя), О. Коваленко
(Гнат). Феєрверком акторської майстерності засяяла ви-
става «Дюймовочка». У 63-му сезоні, як і в попередніх,
театр розвивав тему людських почуттів.
Згодом, 1995 р., глядачам були представлені такі ви-
стави, як «Наймичка», «Ніч на полонині», «Дивна місіс
Севідж». Під керівництвом директора Віктора Гаврилен-
ка за рік театр виконав 134 спектаклі. У цей час посаду
заступника директора обіймав Олександр Василенко, ре-
жисера-постановника – Роман Валько [15, с. 4].
Крім цього, відбулася інсценізація твору М. В. Гого-
ля «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іва-
ном Никифоровичем». Рушниця, через яку посварили-
ся головні персонажі вистави, поставленої В. Канівцем,
не вистрілила жодного разу. Одноманітне мирське бут-
тя оживляє хіба що дванадцятирічна тяганина двох по-
міщиків. «Сумно на цьому світі, панове», ‒ резюмував
Гоголь у повісті. І цей іронічний настрій зуміли переда-
ти на невеликій сцені міського Будинку культури поста-
новник Микола Волошин, заслужений художник України
Михайло Ковальчук і композитор Ігор Щербаков.
На сцені органічно виглядали виконавці гоголівських
типажів: худий Іван Іванович, чия приємна мова огор-
тала глядача, та Іван Микофорович, який поширювався
в товщину і чиє слівце «голило» краще всілякої бритви.
Майже тотожні до цих персонажів були образи, втіле-
ні акторами Андрієм Кудрявським і Віталієм Ковалем.
Дуже красномовні жіночі образи зіграли акторки Люд-
мила Чевичелова та Ольга Чумаченко. Діалоги між ак-
торами весь час викликали у глядача таку ж іронічну
посмішку, як і гоголівський твір. В іншій манері грали
ролі судді і секретаря Микола Мироненко і Олег Кова-
ленко, які вибивалися з темпоритму, заданого режисе-
ром і попередніми виконавцями. Це були штампи з ін-
шої вистави, не гоголівської. Особливі емоції викликала
бура свиня, яка з’явилася у виставі на самому її початку
і завершила її [7, с. 3].
В цьому ж 1995 р. Ніжинський театр перебував на га-
стролях у Івано-Франківській та Львівській областях.
Театрали познайомилися із стилістикою ніжинського
колективу, грою його акторів. Глядачам було презенто-
вано виставу-мюзикл «Дюймовочка» та прем’єру драми
«За двома зайцями» в рамках фестивалю, присвяченого
150-річчю від дня народження І. Карпенка-Карого, який
проходив у Львові з 2 по 10 грудня. Вистава мала шале-
ний успіх серед глядачів. Ніжинські актори отримали
приз – вазу із кольорового скла та пам’ятні медалі [8, с. 1].
15 грудня 1995 р. відбулася прем’єра жарт-оперети
«Пошились у дурні» за п’єсою М. Кропивницького. Це був
третій спектакль, який поставив у Ніжині Роман Валько.
Його режисерське прочитання п’єс «Дюймовочка», «За
двома зайцями» завжди залишиться в пам’яті глядачів.
Допомагали режисеру художник Борис Фірцак, компо-
зитор Олександр Козаренко і балетмейстер Валерій Ки-
рилюк. Декорації і костюми, музичне оформлення і хо-
реографія були строго витримані в жанрі опери. Образи,
втілені Ольгою Чумаченко, Анастасією Кудявською, Ми-
колою Мироненком, Віталієм Ковалем, Олегом Кудряв-
ським і Валерієм Трєгубовим, свідчать про їх прагнення
у слові, пісні і танці жартувати легко й граціозно [6, с. 3].
Творчі пошуки Ніжинського театру й надалі залиша-
лися в орбіті як класичної, так і сучасної драматургії та
бурлеску. 13 червня 1998 р. відбулася прем’єра вистави
«Фея гіркого мигдалю» за мотивами комедії І. Кочер-
ги. Романтична бувальщина у двох діях, втілена в коме-
дійному жанрі, висвітлювала події, що відбулися в Ні-
жині 1809 р. Її постановку здійснив заслужений артист
України Олег Мосейчук. Роль Нюточки у виставі грала
Г. Білецька, роль Дзюби виконував заслужений артист
України М. Заїка, роль Клавочки – Л. Коршикова [4, с. 2].
Того ж 1998 р. сценічну версію спектаклю «Кайдаше-
ва сім’я» за повістю І. Нечуя-Левицького здійснив режи-
сер Костянтин Пивоваров – заслужений діяч мистецтв
України, відомий ніжинському глядачу як постановник
вистав «Наймичка», «До домашнього вогнища», «Дивна
місіс Севідж». Художником-постановником вистави став
заслужений художник України Микола Вилкул, музич-
ний супровід здійснив заслужений працівник культури
України Віталій Батраков. У виставі були задіяні акто-
ри: О. Ковалинко (Кайдаш), О. Чумаченко (Кайдашиха),
Л. Чевичелова, Г. Білецька (Параска), В. Трегубов (Лав-
рін), С. Костинецька (Мелашка), А. Кудрявська (Мотря),
О. Парасюк (Карпо) [3, с. 4].
Ю. Каганов у рецензійній статті «Заради вищого:
«Кайдашева сім’я» в постановці НДТ» красномовно опи-
сав сценічне дійство, яке відбувалося під час цієї поста-
новки: «На сцені згас запальний танок. – У вашому селі
одна босота, – резюмує Кайдаш. – А я? – щиро запитує
вічно п’яненький кум Гнат. Лаврін (В. Трєгубов), зовсім
не дурник, як може здатися спочатку. – А дітей повна
хата, – в захваті мовить він про бідну сім’ю своєї нарече-
ної і зал знову вибухає оплесками. Щемливою режисер-
ською знахідкою стали вставки про весілля, Великдень,
народження дитини. Може вперше в той момент щиро
посміхнулася свекруха. Смерть старого Кайдаша, сцена
ворожіння благають нас забути про мирську суєту зара-
ди вищого – любові один до одного разом з улюбленими
акторами Ольгою Чумаченко, Ганною Білецькою, Олегом
Коваленком, Людмилою Чевичеловою, Анастасією Куд-
рявською, Ганною Коршиковою та балетною групою На-
талією Мокеровою, Ларисою Нечваль, Тетяною Новіко-
вою, Юрієм Гардою, Миколою Дерновим та Ярославом
Смалем. Однак хочеться назвати композитора Віктора
Батракова та диригента Віктора Гаврилюка та художни-
ка-постановника Віктора Валкуна» [2, с. 4].
Відомо, що у 90-х рр. ХХ ст. у репертуарі Ніжинсько-
го театру були вистави «Сонячний зайчик» В. Нестайка,
«МУПС» О. Чумаченко, «Таємниця старовинного годин-
ника» В. Орлова, які завжди проходили з аншлагом. Те-
атр продовжував гастролювати, пропонуючи глядачам
наступні спектаклі: «Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги,
«Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «По щучому ве-
лінню» М. Старицького. Складна економічна ситуація як
для всієї країни, так і для театру ще більше погіршила-
ся, коли у січні 1999 р. В. Гаврилюка перевели на робо-
ту до Чернігівського обласного музично-драматичного
театру ім. Т.Г. Шевченка, призначивши його на посаду
директора. З Ніжинського театру пішли його провідні
актори: Г. Білецька, О. Чумаченко, О. Коваленко. Його
новий директор О. Василенко не зміг об’єднати навко-
ло себе колектив, запропонувавши своє бачення по-
дальшого функціонування закладу в нових економіч-
них умовах [14, с. 89].
Отже, перше пострадянське десятиріччя в житті
Ніжинського українського драматичного театру
ім. М. Коцюбинського, який продовжував славетні традиції
Марії Заньковецької, відзначилося різножанровістю
вистав, їх глибокою емоційною наповненістю, вдалим
використанням і поєднанням комічно-музичних і
драматичних прийомів. Це дало можливість акторам
повною мірою розкрити свою майстерність, показати
себе з різних сторін, допомогти знайти своє місце в
мистецькому середовищі міста та регіону.
ДЖЕРЕЛА
1. Афіша з виставами Ніжинського українського драматично-
го театру ім. М. Коцюбинського. Ніжинський вісник. 1993. № 5. С. 3.
2. Каганов Ю. Заради вищого: «Кайдашева сім’я» в постановці
НДТ. Ніжинський вісник. 1998. № 57. 22 липня. С. 4.
3. Каганов Ю. І знову прем’єра! Вісті 1998. № 33. 14 серпня. С. 4.
4. Каганов Ю. Оголошення про прем’єру вистави «Фея гір-
кого мигдалю» за І. Кочергою. Ніжинський вісник. 1998. № 45.
10 червня. С. 2.
5. Назарова О. Це ви серйозно чи по-українськи? Український
театр. 1991. № 2. С. 19‒20.
6. Петренко Н. Жарт-опера. Вісті. 1995. № 48. 15 грудня. С. 3.
7. Петренко Н. Про буру свиню і гусака. Вісті. 1995. № 42. 5 ли-
стопада. С. 3.
8. Романчук Л. Аншлаги, гарячі оплески: актори НДТ на га-
стролях у західних регіонах України. Ніжинський вісник. 1995.
№ 97. 23 грудня. С. 1.
9. Романчук Л. Бенефіс . Ніжинський вісник. 1993. № 67. 12 черв-
ня. С. 2.
10. Романчук Л. До історії Ніжинського театру: б’є вода із
Кастальського джерела. Ніжинський вісник. 1993. № 33. 27 берез-
ня. С. 3.
11. Романчук Л. Мрія ідіотки. Ніжинський вісник. 1993. № 16.
13 лютого. С. 3.
12. Cамойленко Г. В. Ніжинський драматичний театр у часи
незалежності України: випробування і здобутки. URL: http://
http://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html%20Дата%20звернення:%2021.03.2024
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
206 207
www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-
dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-
i-zdobutky.html (дата звернення 21.03.2024 р.).
13. Самойленко Г. В. Ніжинський драматичний театр ім. М. М. Ко-
цюбинського : історія театру за 60 років існування. Ніжин : НДПІ,
1996. 108 с.
14. Самойленко Г. В. Театри і актори Північного Лівобереж-
жя України. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2010. 199 с.
15. Чумаченко О. Тема людських почуттів. Вісті. 1995. № 4(5).
3 лютого. С. 4.
Roy S.V. The creative activity of the Nizhyn Ukrainian Drama The-
ater named after M. M. Kotsiubynskyi in the 1990s: traditions and in-
novative approaches
The article is devoted to the main moments of the touring stage
performance of the Nizhyn Ukrainian Drama Theater named after
M. M. Kotsiubynskyi in the 90s of the 20th century. The processed materials
of articles in the local press are a source for studying bright moments in
the creative life of the Nizhyn Drama Theater. Reviews of performances
and publications included in them were devoted to the most vivid
premieres and performances with the participation of his acting troupe.
The purpose of this investigation is to highlight the main artistic trends
and directions in the creative search of the Nizhyn Theater team. These
include publications by O. Nazarova, L. Romanchuk, O. Chumachenko,
Yu. Kahanov, N. Petrenko, and others.
Each period in the history of the Nizhyn Drama Theater named after
M. Kotsiubynskyi remained forever in the memory of many generations of
viewers, including the 90s of the 20th century. The study of the creative
output of the Nizhyn Drama Theater in the period under study became
possible thanks to the appearance of publications that are a source for
highlighting the creative activity of this artistic collective.
The first post-Soviet decade in the life of the Nizhyn Drama Theater
was distinguished by the variety of performances, their deep emotional
content, the successful use and combination of comic-musical and dramatic
techniques, which gave the actors the opportunity to fully reveal their
skills, show themselves from different angles, and help the team establish
itself in the artistic environment of the city and region. The theater team
continued the glorious traditions of Mariia Zankovetska and used new
scenic and artistic directions.
Key words: Nizhyn Academic Ukrainian Drama Theater named
after M. Kotsiubynskyi, performance, premiere, benefit, poster, play,
performance, comedy.
REFERENCES
1. Afisha z vystavamy Nizhynskoho ukrainskoho dramatychnoho
teatru im. M. Kotsiubynskoho [Poster with performances of the Nizhyn
Ukrainian Drama Theater named after M. Kotsyubynskyi]. Nizhyn visnyk–
Nizhyn herald, 5. (1993). [in Ukrainian].
2. Kahanov, Yu. (1998). Zarady vyshchoho [For the sake of the
highest]. Nizhyn visnyk–Nizhyn herald, July 22, 57, p. 4. [in Ukrainian].
3. Kahanov, Yu. (1998). I znovu prymiera! [And again the premiere!].
Visti–News, August 14, 33, p. 4. [in Ukrainian].
4. Kahanov, Yu. (1998). Oholoshennia pro premieru vystavy «Feia
hirkoho myhdaliu» za I. Kocherhoiu [Announcement of the premiere
of the play «The Bitter Almond Fairy» by I. Kocherha]. Nizhyn visnyk–
Nizhyn herald, June 10, 45, p. 2. [in Ukrainian].
5. Nazarova, O. (1991). Tse vy seriozno chy po-ukrainsky? [Are
you serious or in Ukrainian?]. Ukrainskyi teatr‒ Ukrainian Theater, 2, pp.
19 ‒ 20. [in Ukrainian].
6. Petrenko, N. (1995). Zhart-opera [Joke-opera]. Visti–News,
December 15, 48, p. 3. [in Ukrainian].
7. Petrenko, N. (1995). Pro buru svyniu i husaka [About the brown
pig and the goose]. Visti–News, November 5, 42, p. 3. [in Ukrainian].
8. Romanchuk, L. (1995). Anshlahy, hariachi oplesky: aktory NDT
na hastroliakh u zakhidnykh rehionakh Ukrainy [Full houses, warm
applause: NDT actors on tour in the western regions of Ukraine]. Nizhyn
visnyk–Nizhyn herald, December 23, 97, p. 2. [in Ukrainian].
9. Romanchuk, L. (1993). Benefis [Benefits]. Nizhyn visnyk–Nizhyn
herald, June 12, 67, p. 2. [in Ukrainian].
10. Romanchuk, L. (1993). Do istorii Nizhynskoho teatru: Bie voda
iz Kastalskoho dzherela [To the history of the Nizhinsky Theater:
Water flows from the Kastal spring]. Nizhyn visnyk–Nizhyn herald, March
27, 33, p. 4. [in Ukrainian].
11. Romanchuk, L. (1993). Mriia idiotky [Dream of an idiot]. Nizhyn
visnyk–Nizhyn herald, February 13, 16, p. 3. [in Ukrainian].
12. Samoilenko, H. V. Nizhynskyi dramatychnyi teatr u chasy
nezalezhnosti Ukrainy: vyprobuvannia i zdobutk [Nizhyn Drama
Theater of Ukraine’s struggle for independence: trials and
achievements]. Retrieved from: https://www.nezhin-dram.in.ua/
novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-
nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html [in Ukrainian].
13. Samoilenko, H. V. (1996). Nizhynskyi dramatychnyi teatr im. M.
M. Kotsiubynskoho: istoriia teatru za 60 rokiv isnuvannia [Nizhyn Drama
Theater named after M.M. Kotsiubynskyi: the history of the theater for
60 years of its existence]. Nizhin. [in Ukrainian].
14. Samoilenko, H. V. (2010). Teatry i aktory Pivnichnoho
Livoberezhzhya Ukrayiny [Theaters and actors of the Northern Left
Bank of Ukraine]. Nizhyn: NSU Publishing House named after M.
Hohol. [in Ukirainian].
15. Chumachenko, O. (1995). Tema liudskykh pochuttiv [Topic of
human feelings]. Visti–News, February 3, 4, p. 4. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 03.05.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.j
УДК 261.5 (477.51)
Д. В. Рига
ІНТЕР’ЄР СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО
СОБОРУ НА СВІТЛИНАХ ТА НЕГАТИВАХ
З КОЛЕКЦІЇ «ФОТОДОКУМЕНТАЛЬНОГО
ФОНДУ» НАЦІОНАЛЬНОГО
АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНОГО
ЗАПОВІДНИКА «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»
На основі вивчення світлин «Фотодокументального фонду» На-
ціонального архітектурно-історичного заповідника «Чернігів ста-
родавній» (далі – НАІЗ «Чернігів стародавній») досліджується ін-
тер’єр пам’ятки архітектури ХІ ст. – Спасо-Преображенського
собору у Чернігові.
Вперше зроблено спробу цілісного та комплексного досліджен-
ня матеріалів з «Фотодокументального фонду» у питанні збере-
ження та фотофіксації інтер’єру Спасо-Преображенського собору.
Виявлено й охарактеризовано особливості та доцільність викори-
стання та введення до наукового обігу фотоматеріалів з історії
унікальної пам’ятки.
Ключові слова: «Фотодокументальний фонд», фотодокументи,
негативи, іконостас, світлини, НАІЗ «Чернігів стародавній».
Спасо-Преображенським собор у Чернігові – один
з найдавніших храмів Київської Русі, що зберігся до
наших днів на Лівобережній Україні. Собор закладений
князем Мстиславом Володимировичем Хоробрим у
центрі Чернігівського дитинця [1, с. 770–771]. Після
смерті князя у 1036 р. стіни, за літописом, було зведено
на висоту вершника, що стоїть на коні. Архітектурна
композиція Спаського собору поєднує базилікальну
схему романського походження з центричною
хрестово-купольною візантійською системою. Храм
тринефний, триапсидний, восьмистовпний, п’ятибанний.
Прямокутник плану видовжений по осі захід – схід.
Стіни собору виведено мішаною кладкою, з чергуванням
цегли (плінфи) та каменю-пісковика на цем’янковому
розчині [2]. Архітектурні форми собору спокійні та
урочисті, а об’ємно-просторова композиція надає йому
оригінальну форму піраміди [3].
Собор зазнав багато перебудов. 1239 року під час нава-
ли Батия частково зруйновано склепіння храму, знище-
но бані. Він значно перебудований після пожежі 1750 р.
Під час наступного ремонту було розібрано пошкоджену
вогнем хрестильню, а на її місці збудовано круглу в пла-
ні вежу, симетричну північній. І ту, й іншу увінчали ви-
сокими шпилями, дещо змінили форму бань церкви [2].
Інтер’єр Спасо-Преображенського собору у Чернігові
прикрашали біломармурові різьблені колони, фрески.
Підлога з шиферних плит була оздоблена мозаїкою з
різнокольорової смальти, полив’яними плитками. Для
поліпшення акустики застосували так звані голосники
(керамічні амфори і корчаги, що закладалися під час бу-
дівництва в склепіння та стіни) [1, с. 770–771].
Всередині собору бокові відгалуження просторового
РОЗДІЛ ІV. МУЗЕЙНА СПРАВА
хреста відокремлені від підкупольного простору
трифоріями, що спираються знизу на мармурові колони.
Вони поставлені на профільовані бази і завершуються
стилізованими капітелями іонійського ордеру з цікавим
та неповторним орнаментом. Подібні капітелі відомі
в Херсонесі, в ряді візантійських споруд. Після другого
поверху мурування має дещо інший характер. Не
виключена можливість того, що мармурові колони,
які можна побачити всередині храму, були також і в
Десятинній церкві, під головними стовпами у церквах
Тмуторокані та Івана Предтечі в Керчі. Цікаво те, що
цей характерний для візантійського будівництва Х–
ХІ ст. прийом у давньоруській архітектурі більше
не повторюється. Крім візантійських столичних
константинопольських споруд, складний тип
хрестовокупльної системи зустрічається в храмах
Х ст. у Болгарії та Абхазії. Певними аналогіями Спасо-
Преображенського собору за планом є деякі будови
Константинополя [3].
При будівництві храмів особлива увага приділялась
його внутрішньому убранству. У давні часи інтер’єр
був багатшим і красивішим, аніж сьогодні. Стіни та
склепіння були прикрашені фресковим живописом,
підлогу з різьблених шиферних плит (рожевий сла-
нець) оздоблювала різнокольорова мозаїка. Сьогодні
в соборі ми можемо побачити фрагменти старовин-
них фресок, різьблені шиферні парапети хор та ма-
сивні колони, всередині яких ховаються залишки ко-
лон первинних, біломармурових.
Головну увагу в храмі нині привертає бароковий
іконостас, споруджений в кінці ХVІІІ ст. на місці попе-
реднього, пошкодженого пожежею 1750 р. [2]. Бароко-
вий іконостас – один з найвиразніших проявів націо-
нальної художньої культури. Після тривалої перерви,
пов’язаної з атеїстичною доктриною, що була офіцій-
ною ідеологією тоталітарного радянського режиму,
вивчення сакрального мистецтва, зокрема іконоста-
сів, відновилося лише в незалежній Україні. Світлини
– це той матеріал, який дає точне уявлення про пред-
мет дослідження.
З 20-х років ХХ ст. розпочалась хвиля вандалізму,
коли більшість іконостасів зникли вже за радянських
часів по всій території України, а на теперішній час, як
правило, залишились лише випадкові поодинокі фото-
відбитки. Частина їх на сьогодні опублікована в дослі-
дженнях вітчизняних і закордонних авторів. Однак дале-
ко не завжди ці матеріали дають вичерпну інформацію.
Це зрозуміло, адже войовничі безбожники у ХХ ст. па-
лили на багаттях ікони та рубали на дрова іконостаси,
а перед тим їх не описували і не робили фотофіксацію.
Тому у кращому випадку маємо їх поверхові описи. Од-
http://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html%20Дата%20звернення:%2021.03.2024
http://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html%20Дата%20звернення:%2021.03.2024
http://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html%20Дата%20звернення:%2021.03.2024
https://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html
https://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html
https://www.nezhin-dram.in.ua/novyny/pro-nas-pyshut/296-nizhynskyi-dramatychnyi-teatr-uchasy-nezalezhnosti-ukrainy-vyprobuvannia-i-zdobutky.html
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210795 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-19T21:28:37Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Рой, С.В. 2025-12-17T16:04:30Z 2024 Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 203-206. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210795 792.03(477.51–21) Стаття присвячена основним моментам гастрольно-сценічної діяльності Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 90-х рр. ХХ ст. Місцева преса є одним з джерел вивчення творчого життя Ніжинського драматичного театру. Рецензії на спектаклі та публікації, вміщені в періодичних виданнях, були присвячені найбільш яскравим прем’єрам та виставам за участі його акторської трупи. Метою даної розвідки є виокремлення основних мистецьких тенденцій та напрямків у творчому пошуку театрального колективу. The article is devoted to the main moments of the touring stage performance of the Nizhyn Ukrainian Drama Theater named after M. M. Kotsiubynskyi in the 90s of the 20th century. The processed materials of articles in the local press are a source for studying bright moments in the creative life of the Nizhyn Drama Theater. Reviews of performances and publications included in them were devoted to the most vivid premieres and performances with the participation of his acting troupe. The purpose of this investigation is to highlight the main artistic trends and directions in the creative search of the Nizhyn Theater team. These include publications by O. Nazarova, L. Romanchuk, O. Chumachenko, Yu. Kahanov, N. Petrenko, and others. Each period in the history of the Nizhyn Drama Theater named after M. Kotsiubynskyi remained forever in the memory of many generations of viewers, including the 90s of the 20th century. The study of the creative output of the Nizhyn Drama Theater in the period under study became possible thanks to the appearance of publications that are a source for highlighting the creative activity of this artistic collective. The first post-Soviet decade in the life of the Nizhyn Drama Theater was distinguished by the variety of performances, their deep emotional content, the successful use and combination of comic-musical and dramatic techniques, which gave the actors the opportunity to fully reveal their skills, show themselves from different angles, and help the team establish itself in the artistic environment of the city and region. The theater team continued the glorious traditions of Mariia Zankovetska and used new scenic and artistic directions. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи The creative activity of the Nizhyn Ukrainian Drama Theater named after M. M. Kotsiubynskyi in the 1990s: traditions and innovative approaches Article published earlier |
| spellingShingle | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи Рой, С.В. Нова історія |
| title | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| title_alt | The creative activity of the Nizhyn Ukrainian Drama Theater named after M. M. Kotsiubynskyi in the 1990s: traditions and innovative approaches |
| title_full | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| title_fullStr | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| title_full_unstemmed | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| title_short | Творча діяльність Ніжинського українського драматичного театру ім. М. М. Коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| title_sort | творча діяльність ніжинського українського драматичного театру ім. м. м. коцюбинського у 1990-х pp.: традиції та новаторські підходи |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210795 |
| work_keys_str_mv | AT roisv tvorčadíâlʹnístʹnížinsʹkogoukraínsʹkogodramatičnogoteatruímmmkocûbinsʹkogou1990hpptradicíítanovatorsʹkípídhodi AT roisv thecreativeactivityofthenizhynukrainiandramatheaternamedaftermmkotsiubynskyiinthe1990straditionsandinnovativeapproaches |