Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.)
У статті на підставі нововиявлених документів з’ясовано основні напрямки діяльності Чернігівського наукового товариства – громадської фундації, яка об’єднала місцевих учених і аматорів старовини й відіграла важливу роль у розгортанні краєзнавчих студій в регіоні у 20-х – на початку 30‑х рр. ХХ ст. С...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210801 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) / О.Б. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 174-176. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859708336780345344 |
|---|---|
| author | Коваленко, О.Б. |
| author_facet | Коваленко, О.Б. |
| citation_txt | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) / О.Б. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 174-176. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті на підставі нововиявлених документів з’ясовано основні напрямки діяльності Чернігівського наукового товариства – громадської фундації, яка об’єднала місцевих учених і аматорів старовини й відіграла важливу роль у розгортанні краєзнавчих студій в регіоні у 20-х – на початку 30‑х рр. ХХ ст. Створене у 1921 р. як філія Українського наукового товариства в Києві, Чернігівське наукове товариство згідно зі своїм першим Статутом, текст якого не зберігся, розгорнуло активну діяльність, але за збігом несприятливих обставин восени 1924 р. фактично припинило своє існування. Втім новостворена ініціативна група невдовзі опрацювала проєкт нового Статуту, який публікується вперше, і домоглася його затвердження Всеукраїнською Академією наук у жовтні 1925 р. Однак попри цей поважний статус, Чернігівське наукове товариство і надалі потерпало через брак власного приміщення і надійного фінансування. До того ж, кілька хвиль політичних репресій поступово знекровили його кадровий потенціал. На сторінках місцевої преси розгорнулося цькування членів Чернігівського наукового товариства, відтак його діяльність зійшла нанівець. У 1931 р. поталанило видати перший і останній том «Записок Чернігівського наукового товариства», який став його «лебединою піснею». Відтак надалі діяльність Чернігівського наукового товариства ігнорувалася та замовчувалася впродовж багатьох десятиліть, і тільки у наш час вона стала об’єктом спеціальних студій.
Based on newly discovered documents, the article clarifies the main directions of activity of the Chernihiv Scientific Society – a public foundation that united local scientists and amateurs of antiquity and played an important role in the development of local history studies in the region in the 20s – early 30s of the 20th century. Established in 1921 as a branch of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv, the Chernihiv Scientific Society, according to its first Statute, the text of which has not been preserved, launched active work, but due to a coincidence of unfavorable circumstances in the autumn of 1924, it actually ceased to exist. However, the newly created initiative group soon developed a draft of the new Statute, which is being published for the first time, and achieved its approval by the Ukrainian Academy of Sciences in October 1925. However, despite this respectable status, the Chernihiv Scientific Society continued to suffer due to the lack of its own premises and reliable funding. In addition, several waves of political repression gradually depleted its personnel potential. On the pages of the local press, harassment of members of the Chernihiv Scientific Society unfolded, so its activities stopped. In 1931, was published the first and last volume of «Notes of the Chernihiv Scientific Society», which became its «swan song». The final verdict was contained in an archival document prepared in October 1938 at the request of the local division of the NKVD, according to which «the goals and ideology of the Chernihiv Scientific Society fully corresponded to the goals and ideology of nationalists, whites, and fascists». Therefore, the activities of the Chernihiv Scientific Society were ignored and silenced for many decades, and only in our time it became the object of special studies.
|
| first_indexed | 2026-03-15T06:27:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
174 175
УДК 061(09)(477.51–25)«192»
О. Б. Коваленко
НОВІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ
ЧЕРНІГІВСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА
(20-ті – ПОЧАТОК 30-х рр. ХХ ст.)
У статті на підставі нововиявлених документів з’ясовано ос-
новні напрямки діяльності Чернігівського наукового товариства –
громадської фундації, яка об’єднала місцевих учених і аматорів
старовини й відіграла важливу роль у розгортанні краєзнавчих
студій в регіоні у 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст. Створене у
1921 р. як філія Українського наукового товариства в Києві, Чер-
нігівське наукове товариство згідно зі своїм першим Статутом,
текст якого не зберігся, розгорнуло активну діяльність, але за збі-
гом несприятливих обставин восени 1924 р. фактично припини-
ло своє існування. Втім новостворена ініціативна група невдовзі
опрацювала проєкт нового Статуту, який публікується вперше,
і домоглася його затвердження Всеукраїнською Академією наук у
жовтні 1925 р. Однак попри цей поважний статус, Чернігівське
наукове товариство і надалі потерпало через брак власного при-
міщення і надійного фінансування. До того ж, кілька хвиль полі-
тичних репресій поступово знекровили його кадровий потенціал.
На сторінках місцевої преси розгорнулося цькування членів Чер-
нігівського наукового товариства, відтак його діяльність зійшла
нанівець. У 1931 р. поталанило видати перший і останній том
«Записок Чернігівського наукового товариства», який став його
«лебединою піснею». Відтак надалі діяльність Чернігівського нау-
кового товариства ігнорувалася та замовчувалася впродовж ба-
гатьох десятиліть, і тільки у наш час вона стала об’єктом спе-
ціальних студій.
Ключові слова: Чернігівське наукове товариство, Українське нау-
кове товариство у Києві, Всеукраїнська Академія наук, краєзнавство.
Протягом 1920-х рр. на теренах підрадянської Укра-
їни виникла ціла мережа наукових товариств, які діяли
на громадських засадах за участю представників міс-
цевої інтелігенції – педагогів, музейників, архівістів і
значною мірою сприяли вивченню та збереженню істо-
рико-культурної спадщини. Помітне місце з-поміж них
посідало Чернігівське наукове товариство, яке успад-
кувало кращі традиції своїх попередників, передусім
Чернігівської губернської архівної комісії. Діяльність
Чернігівського наукового товариства знайшла відобра-
ження у публікаціях сучасних дослідників, але потре-
бує подальшого поглибленого вивчення із залученням
нововиявлених джерел [1; 2; 3].
За свідченням одного з фундаторів Чернігівсько-
го наукового товариства Б. Л. Луговського, ще у 1919 р.
ініціативна група у складі В. Ю. Зубка, С. Р. Карповича,
В. І. Коновала, І. А. Кошового, С. П. Устименка і Г. Г. Хо-
лодного розробила проєкт Статуту, що передбачав ство-
рення «просвітнього об’єднання з популяризаторськи-
ми завданнями». Втім у 1920 р. було вирішено заснувати
Чернігівське наукове товариство як філію Українського
наукового товариства, що базувалося в Києві. У жовтні
1920 р. було обрано тимчасову раду і за наполяганням
губернського відділу народної освіти внесено зміни до
Статуту, зокрема скасовано науковий ценз, поділ чле-
нів на дійсних і співробітників, а також додано завдан-
ня «по стеженню за плином процесів революційно-
го життя». Під час Перших Загальних зборів у лютому
1921 р. до Товариства долучилися понад 30 осіб, у трав-
ні того ж таки 1921 р. їх кількість зросла до 50 осіб, а у
1923 р. досягла 60 осіб. Постійну раду Товариства очолив
Г. Г. Холодний, обов’язки секретаря виконував В. Ю. Зу-
бок. До складу Ради увійшли також В. А. Шугаєвський,
М. К. Шматько, Д. О. Заушкевич, Т. Н. Голік. Спершу за
підтримки губернського відділу народної освіти Товари-
ство розгорнуло активну діяльність: було створено Нау-
кову бібліотеку, Етнографічний музей, засновано філію
у Сновську, проведено низку наукових заходів і публіч-
них лекцій. Але поступово у зв’язку з переїздом до Києва
і Харкова частини науковців і через відсутність стабіль-
ного фінансування Товариство помітно збавило оберти.
На його роботі також негативно позначилася ліквідація
«материнської структури» – Українського наукового то-
вариства в Києві, структурні підрозділи якого увійшли
до профільних інституцій Всеукраїнської Академії наук.
Аби виправити ситуацію, в листопаді 1924 р. було скли-
кано загальні збори, «що мали переробити Статут То-
вариства й спричинити оживлення його праці», але це
не зарадило справі. Як зі смутком констатував той же
Б. Л. Луговський, де-факто і де-юре «Наукове товари-
ство з середини 1924 року не існує» [4; 5].
Але на цьому історія Чернігівського наукового това-
риства не закінчилася. Справі зарадила Всеукраїнська
Академія наук, яка 26 жовтня 1925 р. затвердила його
новий Статут, розроблений членами новоствореної
ініціативної групи, що повністю публікується вперше:
«Статут
Чернігівського наукового
при Всеукраїнській Академії наук товариства
1. Чернігівське наукове товариство засновується на
підставі 5-го розділу 3 Статуту Академії і в своїй діяль-
ності керується статутом, затвердженим Академією наук.
2. Чернігівське наукове товариство поділяється на сек-
ції: 1) історично-філологічну; 2) етнографічну; 3) природ-
ничу та 4) соціально-економічну.
3. Дійсними членами Наукового товариства можуть
бути наукові діячі, обрані Загальними зборами Товари-
ства на подання Ради Товариства.
4. Членами-співробітниками Товариства можуть бути
всі інші наукові робітники, обрані секціями і затвердже-
ні Радою Товариства.
5. Справами Наукового товариства керують Загальні
збори, Рада та Президія Товариства.
6. Загальні збори складаються з дійсних ленів та чле-
нів-співробітників.
Примітка: На загальних зборах члени-співробітники
мають право дорадчого голосу.
7. Рада Товариства складається з Президії товариства
та голів секцій Товариства.
8. Президія Товариства обирається Загальними збо-
рами в складі голови, заступника і вченого секретаря.
9. Склад Ради і Президії обирається на рік і затверджу-
ється Академією наук.
10. На загальних підставах, як кожна установа Ака-
демії наук, Наукове товариство подає до Академії свої
щорічні звідомлення.
11. Кошти Наукового товариства складаються з внесків
ленів Товариства, прибутків від закладів і підприємств
Товариства та субсидій від громадських інституцій і
ріжних інших внесків. Про кошти, здобуті від субсидій,
товариство подає звідомлення до Академії наук.
12. Товариство має всі права юридичної особи і може
в діловодстві користуватися власною печаткою.
13. Місцем перебування Наукового товариства є
місто Чернігів.
14. Товариство має право видавати свої «Наукові за-
писки» й окремі твори своїх членів.
15. Всяка зміна в цьому Статуті подається на затвер-
дження Академії наук; в розвиток Статуту Президія То-
вариства розробляє інструкцію, що затверджується так
само Академією наук.
16. Коли Товариство з якихось причин має припинити
свою діяльність, то ліквідаційні збори обчисляють майно
Товариства і його одержує Академія наук.
Ініціативна група
(Фундатори)
1. Д. О. Заушкевич
2. Б. К. Пилипенко
3. С. Г. Баран-Бутович
4. С. Р. Карпович
5. М. А. Тригубенкова
6. Л. О. Ілляшенко
7. Ф. С. Шкуркіна-Левицька
8. Н. Д. Цвіт-Смоленська
9. П. І. Смоличів
10. Б. Л. Луговський» [6]
Це перетворення започаткувало новий етап в історії
Чернігівського наукового товариства, яке помітно акти-
візувало свою діяльність. Крім передбачених Статутом
історико-філологічної (згодом історико-краєзнавчої),
етнографічної, природничої та соціально-економічної
секцій було створено бібліографічну і педагогічну сек-
ції, а також розглядалося питання про організацію сек-
ції мистецтв. Кількість членів Чернігівського наукового
товариства поступово зросла до 90 осіб. Вони проводи-
ли археологічні розкопки (П. І. Смолічев, С. Г. Баран-Бу-
тович), етнографічні дослідження (Б. Л. Луговський,
Б. К. Пилипенко), вивчали історію краю (П. К. Федо-
ренко, А. В. Верзилов, Б. М. Шевелів). Крім секційних
засідань влаштовувалися загальні збори й урочисто-
сті, присвячені видатним діячам української культури
Т. Г. Шевченку, М. О. Максимовичу, П. О. Кулішу, Л. І. Глі-
бову, О. М. Лазаревському та ін. [7].
Однак попри поважний статус, Чернігівське наукове
товариство і надалі потерпало через брак власного при-
міщення і надійного фінансування. Крім того, компар-
тійна влада відводила подібним краєзнавчим фундаці-
ям роль «первісних збирачів сирових матеріалів, якими
в економіці були статистичні організації» й «вимагала
від науковців передусім звертати увагу «на вивчення
питань, пов’язаних з інтересами місцевого господар-
ства (економіка села, колективізація сільського госпо-
дарства, комплексне вивчення типових сіл, вивчення
покладів корисних копалин і т. ін.)» [8]. До того ж, кіль-
ка хвиль політичних репресій поступово знекровили
кадровий потенціал Чернігівського наукового товари-
ства. Тільки у справі «Спілки визволення України» на-
прикінці 1929 р. до відповідальності були притягнуті
й на вимогу влади виключені з Чернігівського науко-
вого товариства близько 10 його активних членів [9].
На сторінках місцевих газет розгорнулося цькуван-
ня членів Чернігівського наукового товариства, відтак
його діяльність поступово зійшла нанівець. Щоправда,
у 1931 р. поталанило, хоча і в урізаному вигляді, видати
перший та останній том «Записок Чернігівського нау-
кового товариства», до якого увійшли праці з археоло-
гії, історії, пам’яткознавства і природознавства. Оста-
точний вирок містила довідка, підготовлена в жовтні
Обкладинка першого та останнього тому
«Записок Чернігівського наукового товариства» (1931 р.)
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
176 177
1938 р. на вимогу місцевого підрозділу НКВС заступ-
ником керівника Чернігівського обласного архівного
управління А. Ф. Чмілем, який у відповідному дусі ін-
терпретував документи архівного фонду Чернігівсько-
го наукового товариства (цей фонд, як і багато інших
документальних комплексів Чернігівського обласного
державного архіву, було втрачено під час радянсько-ні-
мецької війни). Згідно з довідкою, «цели и идеологии
Черниговского научного товарищества целиком и пол-
ностью соответствовали целям и идеологии национа-
листов, белогвардейцев и фашистов», а усі опубліковані
праці його членів були «по своему содержанию нацио-
налистического порядка» [10; 11]. Самозрозуміло, що на
цій підставі доробок членів Чернігівського наукового
товариства потрапив під індекс заборонених видань, а
перші згадки про його діяльність з’явилися у науковій
періодиці тільки у 80-х рр. ХХ ст. Кращі традиції Чер-
нігівського наукового товариства у наш час успадкува-
ла Чернігівська обласна організація Національної спіл-
ки краєзнавців України.
ДЖЕРЕЛА
1. Заремба С. З., Коваленко О. Б. Становлення радянського іс-
торичного краєзнавства на Чернігівщині. Український історичний
журнал. 1983. № 4. С. 109.
2. Ткаченко В., Ігнатенко М. Чернігівське наукове товариство
у контексті національного відродження України 20-х років. Сіве-
рянський літопис. 1995. № 2. С. 54–57.
3. Пиріг П. З історії Чернігівського наукового товариства. Сі-
верянський літопис. 2002. № 5. С. 49–50.
4. Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України. Ф. Х. № 17645.
5. Наукове життя Чернігова. 1914–1924. Україна. 1925. Кн. 4.
С. 181–183.
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України. Ф. Х. № 2318.
7. Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України. Ф. Х. № 12112.
8. Ткаченко В., Ігнатенко М. Чернігівське наукове товариство
у контексті національного відродження України 20-х років. Сіве-
рянський літопис. 1995. № 2. С. 54–57.
9. Ткаченко В. В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина
у перше пожовтневе двадцятиріччя. Київ : Знання, 2007. С. 110–112.
10. Державний архів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп. 3.
спр. 1965, арк. 41–43.
11. Реабілітовані історією. Чернігівська область. Чернігів : Ви-
давець В. М. Лозовий, 2016. С. 145–146.
Kovalenko O. B. New information from the history of the Chernihiv
Scientific Society (20s – early 30s of the 20th century)
Based on newly discovered documents, the article clarifies the
main directions of activity of the Chernihiv Scientific Society – a public
foundation that united local scientists and amateurs of antiquity and
played an important role in the development of local history studies in
the region in the 20s – early 30s of the 20th century. Established in 1921
as a branch of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv, the Chernihiv
Scientific Society, according to its first Statute, the text of which has
not been preserved, launched active work, but due to a coincidence of
unfavorable circumstances in the autumn of 1924, it actually ceased
to exist. However, the newly created initiative group soon developed
a draft of the new Statute, which is being published for the first time,
and achieved its approval by the Ukrainian Academy of Sciences in
October 1925. However, despite this respectable status, the Chernihiv
Scientific Society continued to suffer due to the lack of its own premises
and reliable funding. In addition, several waves of political repression
gradually depleted its personnel potential. On the pages of the local press,
harassment of members of the Chernihiv Scientific Society unfolded, so
its activities stopped. In 1931, was published the first and last volume
of «Notes of the Chernihiv Scientific Society», which became its «swan
song». The final verdict was contained in an archival document prepared
in October 1938 at the request of the local division of the NKVD,
according to which «the goals and ideology of the Chernihiv Scientific
Society fully corresponded to the goals and ideology of nationalists,
whites, and fascists». Therefore, the activities of the Chernihiv Scientific
Society were ignored and silenced for many decades, and only in our
time it became the object of special studies.
Key words: Chernihiv Scientific Society, Ukrainian Scientific Society in
Kyiv, Ukrainian Academy of Sciences, local history.
REFERENCES
1. Zaremba, S. Z., & Kovalenko, O. B. (1983). Stanovlennia
radianskoho istorychnoho kraieznavstva na Chernihivshchyni
[Formation of Soviet historical local history in Chernihiv region].
Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 4, p. 109.
[in Ukrainian].
2. Tkachenko, V., & Ihnatenko, M. (1995). Chernihivske naukove
tovarystvo u konteksti natsionalnoho vidrodzhennia Ukrainy 20-
kh rokiv [Chernihiv Scientific Society in the context of the national
revival of Ukraine in the 20s.]. Siverianskyi litopys – Severyan litopys,
2, pp. 54–57. [in Ukrainian].
3. Pyrih, P. (2002). Z istorii Chernihivskoho naukovoho tovarystva
[From the history of the Chernihiv Scientific Society]. Siverianskyi
litopys – Severyan litopys, 5, pp. 49–50. [in Ukrainian].
4. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im.
V. I. Vernadskoho NAN Ukrainy. F. X. № 17645.
5. Naukove zhyttia Chernihova. 1914–1924 [Scientific life of
Chernigov. 1914–1924]. (1925) Ukraina – Ukraine, 4, pp. 181–183.
[in Ukrainian].
6. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im.
V. I. Vernadskoho NAN Ukrainy. F. X. № 2318.
7. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im.
V. I. Vernadskoho NAN Ukrainy. F. X. № 12112.
8. Tkachenko, V., & Ihnatenko, M. (1995). Chernihivske naukove
tovarystvo u konteksti natsionalnoho vidrodzhennia Ukrainy 20-
kh rokiv [Chernihiv Scientific Society in the context of the national
revival of Ukraine in the 20s.]. Siverianskyi litopys – Severyan litopys,
2, pp. 54–57. [in Ukrainian].
9. Tkachenko, V. V. (2007) Istorychne kraieznavstvo: Chernihovo-
Sivershchyna u pershe pozhovtneve dvadtsiatyrichchia [Local history:
Chernihovo-Sivershchyna in the first twenty years after October]. Kyiv:
Znannia, pp. 110–112. [in Ukrainian].
10. Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti, f. r. 8840. op. 3,
spr. 1965, ark. 41–43.
11. Reabilitovani istoriieiu. Chernihivska oblast. (2016) [Rehabilitated
by history. Chernihiv region]. Chernihiv: Vydavets V. M. Lozovyi,
pp. 145–146.
Стаття надійшла до редакції 12.07.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.
УДК 007:304:070(477) (09)
М. В. Горох
ЧЕРНІГІВЩИНА
РОКІВ ГОЛОДОМОРУ (1932–1933)
НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «ВІСТІ ВУЦВК»:
ВИРОЩУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ І КОРМОВИХ
КУЛЬТУР, ТВАРИННИЦТВО
Одним із основних інструментів пропаганди, які активно ви-
користовував комуністичний тоталітарний режим, була преса.
Центральна преса досліджуваного періоду, яка представлена га-
зетою «Вісті ВУЦВК», є специфічним історичним джерелом, оп-
рацювання якого вимагає детальної верифікації. Часопис містить
багатий джерельний потенціал щодо вивчення процесів примусо-
вого вилучення продовольчих культур у селян, так званих хлібоза-
готівель, збору мірчука, насіннєвого матеріалу, конфіскації зерна,
що лежало в «куркульських ямах», діяльність «буксирних бригад»
тощо, які у 1932–1933 рр. були інструментами чинення геноциду,
адже створювали для них життєві умови, несумісні з життям.
Чимало уваги редакція приділяла питанням вирощування техніч-
них культур, тваринництву, роботі машинно-тракторних стан-
цій. Винним у всіх негараздах, на переконання радянської преси, був
так званий «класово-ворожий» елемент. Газета «Вісті ВУЦВК»
рясніла матеріалами про виявлення прихованих «ворогів радян-
ської влади», описом їхніх злочинів, закликами карати винуват-
ців за всією суворістю закону.
Ключові слова: газета, «Вісті ВУЦВК», Чернігівська область,
Голодомор, сільське господарство, технічні культури, тваринни-
цтво, машинно-тракторна станція.
Щоденна республіканська газета «Вісті ВУЦВК» є
важливим джерелом для вивчення історії України та
її найвіддаленіших куточків. Осягнення особливостей
і регіональної специфіки територій неможливе без за-
лучення інформації, наведеної в матеріалах тодішньо-
го рупора компартійної системи. Ставитися до неї слід
критично, перевіряти достовірність, порівнювати наве-
дені факти з наявними архівними документами.
Пропонована стаття є другою частиною (продов-
женням) дослідження «Чернігівщина років Голодомору
(1932–1933) на сторінках часопису «Вісті ВУЦВК»: ад-
міністративно-територіальні зміни, вирощування зер-
нових, хлібозаготівлі», що побачило світ 2023 р. на сто-
рінках збірника наукових праць «Сіверщина в історії
України» [1]. У ньому ставилися за мету пошук, систе-
матизація та аналіз масиву відомостей з історії Черні-
гівщини років Голодомору, оприлюднених виданням.
Про характеристику часопису та коло дослідників, що
його вивчали, мова йшла в згаданій статті. У фокусі ж
даної розвідки перебуватимуть питання, пов’язані з
сільським господарством, а саме – вирощуванням тех-
нічних і кормових культур, розвитком тваринництва,
місцем, яке відводилося машинно-тракторним станціям.
Територіально дослідження обмежується Чернігівською
областю в адміністративних кордонах 1931–1936 рр., а
хронологічно охоплює період з 1932 р. по 1933 р.
У редакційних матеріалах і дописах кореспонден-
тів «Вістей ВУЦВК» чи не найбільше уваги приділяло-
ся сільському господарству. Подібні матеріали не об-
межувалися сезонністю, друкувалися протягом всього
року, охоплювали повний виробничий цикл від оран-
ки до збирання врожаю, формуючи відповідні інфор-
маційні блоки.
Сільськогосподарські культури за призначенням по-
діляють на продовольчі (в основному зернові), технічні
(використовують як сировину для різних галузей про-
мисловості) та кормові (вирощують на корм сільсько-
господарським тваринам). Крім зернових, про які мова
йшла в згаданій вище статті, на Чернігівщині активно
культивували технічні культури. До них належали рос-
лини, що давали цукор, харчову, технічну, ефірну олію,
прядиво, наркотичні речовини. Радянський уряд був за-
цікавлений в їх розведенні, пропонуючи колгоспникам
деякі пільги, про існування яких ті часто нічого не знали.
Сировинною базою цукрової промисловості були
буряки. Ця технічна рослина культивувалася у 16 із
36 районів Чернігівської області. Місцеві колгоспи,
радгоспи та одноосібники зобов’язувалися у 1933 р.
відвести під них до 56,8 тис. га полів, що дозволило б
отримати врожай у 5,6 млн. ц [2; 3; 4]. Вирощування
цукрових буряків вимагало чималих матеріальних і
фізичних затрат. Своєчасність угноєння плантацій,
забезпеченість насінням, догляд за посівами з їхнім
досходовим і післясходовим суцільним розпушуванням
ґрунту, шаровкою (мілким розпушуванням в міжряддях
і захисних зонах рядків), формуванням густоти посіву,
розпушуванням в міжряддях – ось неповне коло проблем,
з якими щороку зіштовхувалися господарства. Наприклад,
темпи шаровки та поління буряків на Чернігівщині
залишалися низькими, наявні механізми зрідка
залучалися до робіт, проривання станом на 20 червня
1933 р. закінчили лише на 27,2% площ. Найповільніше
проривали рослини в Талалаївському (навіть не
починали), Ічнянському (9,3%), Недригайлівському
(17%), Шостенському (21,8%), Бахмацькому (24,2%) і
Носівському (25,5%) районах [5; 6].
Причини затримок різнилися. У червні 1932 р. ко-
лективні господарства Бобровицького району затягну-
ли з шаровкою буряків через відсутність громадського
харчування [7]. На Конотопщині уникнули цього, адже
заздалегідь попіклувалися про забезпечення харчуван-
ням, організацією дитячих ясел, формуванням бригад.
Дані заходи дозволили артілі ім. Шевченка Бочечкін-
ської сільради залучити до робіт усіх жінок-колгосп-
ниць, яким на допомогу прийшли 20 чоловіків. Кому-
на «Перемога», закріпивши за бригадами конкретні
земельні ділянки, спромоглася скоротити витрати на
шаровку одного гектара буряків з 5–6 планових тру-
доднів до 4 [8].
Голови колгоспів легковажно ставилися до визначен-
ня пріоритетності культур, ігноруючи місцеву специфі-
ку, потреби. Вони часто нехтували технічними культу-
рами, надаючи перевагу зерновим. У серпні 1932 р. на
бурякових плантаціях Конотопського району працюва-
ло 400 із 1900 робітників. Усі інші були задіяні на жни-
вах і обмолоті [9]. Колгосп ім. Ворошилова залучав до
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210801 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-15T06:27:56Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваленко, О.Б. 2025-12-17T16:05:07Z 2024 Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) / О.Б. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 174-176. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210801 061(09)(477.51–25)«192» У статті на підставі нововиявлених документів з’ясовано основні напрямки діяльності Чернігівського наукового товариства – громадської фундації, яка об’єднала місцевих учених і аматорів старовини й відіграла важливу роль у розгортанні краєзнавчих студій в регіоні у 20-х – на початку 30‑х рр. ХХ ст. Створене у 1921 р. як філія Українського наукового товариства в Києві, Чернігівське наукове товариство згідно зі своїм першим Статутом, текст якого не зберігся, розгорнуло активну діяльність, але за збігом несприятливих обставин восени 1924 р. фактично припинило своє існування. Втім новостворена ініціативна група невдовзі опрацювала проєкт нового Статуту, який публікується вперше, і домоглася його затвердження Всеукраїнською Академією наук у жовтні 1925 р. Однак попри цей поважний статус, Чернігівське наукове товариство і надалі потерпало через брак власного приміщення і надійного фінансування. До того ж, кілька хвиль політичних репресій поступово знекровили його кадровий потенціал. На сторінках місцевої преси розгорнулося цькування членів Чернігівського наукового товариства, відтак його діяльність зійшла нанівець. У 1931 р. поталанило видати перший і останній том «Записок Чернігівського наукового товариства», який став його «лебединою піснею». Відтак надалі діяльність Чернігівського наукового товариства ігнорувалася та замовчувалася впродовж багатьох десятиліть, і тільки у наш час вона стала об’єктом спеціальних студій. Based on newly discovered documents, the article clarifies the main directions of activity of the Chernihiv Scientific Society – a public foundation that united local scientists and amateurs of antiquity and played an important role in the development of local history studies in the region in the 20s – early 30s of the 20th century. Established in 1921 as a branch of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv, the Chernihiv Scientific Society, according to its first Statute, the text of which has not been preserved, launched active work, but due to a coincidence of unfavorable circumstances in the autumn of 1924, it actually ceased to exist. However, the newly created initiative group soon developed a draft of the new Statute, which is being published for the first time, and achieved its approval by the Ukrainian Academy of Sciences in October 1925. However, despite this respectable status, the Chernihiv Scientific Society continued to suffer due to the lack of its own premises and reliable funding. In addition, several waves of political repression gradually depleted its personnel potential. On the pages of the local press, harassment of members of the Chernihiv Scientific Society unfolded, so its activities stopped. In 1931, was published the first and last volume of «Notes of the Chernihiv Scientific Society», which became its «swan song». The final verdict was contained in an archival document prepared in October 1938 at the request of the local division of the NKVD, according to which «the goals and ideology of the Chernihiv Scientific Society fully corresponded to the goals and ideology of nationalists, whites, and fascists». Therefore, the activities of the Chernihiv Scientific Society were ignored and silenced for many decades, and only in our time it became the object of special studies. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) New information from the history of the Chernihiv Scientific Society (20s – early 30s of the 20th century) Article published earlier |
| spellingShingle | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) Коваленко, О.Б. Нова історія |
| title | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) |
| title_alt | New information from the history of the Chernihiv Scientific Society (20s – early 30s of the 20th century) |
| title_full | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) |
| title_fullStr | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) |
| title_full_unstemmed | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) |
| title_short | Нові відомості з історії Чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. XX ст.) |
| title_sort | нові відомості з історії чернігівського наукового товариства (20-ті - початок 30-х pp. xx ст.) |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210801 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkoob novívídomostízístorííčernígívsʹkogonaukovogotovaristva20típočatok30hppxxst AT kovalenkoob newinformationfromthehistoryofthechernihivscientificsociety20searly30softhe20thcentury |