Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.

У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми стану освітніх процесів на Глухівщині у добу Української національної революції 1917–1921 рр. – періоду визвольної боротьби українського народу, коли короткочасна державна незалежність започаткувала нову національну систему освіти. Глухівщина у...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сіверщина в історії України
Date:	2024
Main Author:	Мошик, І.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2024
Subjects:	Нова історія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210802
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 170-173. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860245070785019904
author	Мошик, І.В.
author_facet	Мошик, І.В.
citation_txt	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 170-173. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сіверщина в історії України
description	У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми стану освітніх процесів на Глухівщині у добу Української національної революції 1917–1921 рр. – періоду визвольної боротьби українського народу, коли короткочасна державна незалежність започаткувала нову національну систему освіти. Глухівщина упродовж кількох років була прикордонною, прифронтовою територією і відчула на собі всі проблеми та недосконалість боротьби різних політичних сил і збройних формувань. Тому освітні процеси на Глухівщині відбувалися відповідно до об’єктивних обставин того часу, адже влада у прикордонні часто змінювалася і вносила корективи щодо функціонування закладів освіти і їх пристосування до своїх вимог. У статті наведений перелік закладів початкової освіти як по м. Глухову, так і по Глухівському повіту, висвітлені кадрові та фінансові недолугості, які випали на долю освітніх закладів регіону у революційну добу. Based on archival sources, the article examines the problems of the state of educational processes in the Hlukhiv region during the Ukrainian National Revolution of 1917–1921, the period of the liberation struggle of the Ukrainian people, when short-term state independence launched a new national education system. For several years, Hlukhiv district was a border and frontline territory and experienced all the problems and imperfections of the struggle between various political forces and armed groups. Therefore, educational processes in the Hlukhiv region took place in accordance with the objective circumstances of the time, as the authorities in the borderland often changed and made adjustments to the functioning of educational institutions and their adaptation to their requirements. The article provides a list of primary education institutions in both Hlukhiv and Hlukhiv district, and highlights the personnel and financial shortcomings that the region’s educational institutions faced during the revolutionary era.
first_indexed	2026-03-21T04:39:06Z
format	Article
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805 170 171 УДК 94.(477):373.3.016 «1917–1921» І. В. Мошик СТАН ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НА ГЛУХІВЩИНІ У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 рр. У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми ста- ну освітніх процесів на Глухівщині у добу Української національної революції 1917–1921 рр. – періоду визвольної боротьби українського народу, коли короткочасна державна незалежність започаткувала нову національну систему освіти. Глухівщина упродовж кількох ро- ків була прикордонною, прифронтовою територією і відчула на собі всі проблеми та недосконалість боротьби різних політичних сил і збройних формувань. Тому освітні процеси на Глухівщині відбували- ся відповідно до об’єктивних обставин того часу, адже влада у при- кордонні часто змінювалася і вносила корективи щодо функціону- вання закладів освіти і їх пристосування до своїх вимог. У статті наведений перелік закладів початкової освіти як по м. Глу- хову, так і по Глухівському повіту, висвітлені кадрові та фінансові недо- лугості, які випали на долю освітніх закладів регіону у революційну добу. Ключові слова: початкова освіта, освітній заклад, освітній про- цес, мережа навчальних закладів, шкільні комплекти, церковно-при- ходські школи, місцеве самоврядування. В умовах сьогодення українська історична наука гостро відчуває потребу в переосмисленні витоків власної державності. У XXI ст. ми звертаємося до подій столітньої давності й маємо можливість об’єктивно та незаангажовано розглянути історичні процеси, що відбувалися в добу Української революції 1917–1921 рр. – періоду визвольної боротьби українського народу. У своєму дослідженні ми робимо акцент на питаннях розвитку освіти, коли короткочасна державна незалежність започаткувала нову національну освітянську систему, що базувалася на демократичних засадах. У наш час, коли стрімко міняються як освітні потреби населення і освітні інституції, так і державна політика в цій галузі, існує актуальна проблема в усвідомленні її власного національного досвіду, визначення її місця та ролі у всеєвропейському контексті. Розуміння становлення національної освіти неможливе без вивчення історичних джерел. Безперечно, одним з них є праця Степана Постернака «Із історії освітнього руху на Україні за часів революції 1917–1919 рр.», яка була видана в Києві у 1920 р. [1]. Це одне з перших видань щодо проблем становлення вітчизняної освіти початку ХХ ст., яке залишається актуальним і донині. Також варті уваги роботи С. О. Сірополка [2; 3], Л. Д. Березівської [4; 5], О. Б. Петренка [6], В. Селецького [7]. Регіональну історію освіти зазначеного періоду, наприклад, на Волині, вивчав С. Б. Бричок [8]. Глухівщина в цьому відношенні майже не потрапила в коло наукових інтересів дослідників, тому потребує окремої уваги. Українська історія 1917–1921 рр. характеризувалася ве- ликими та частими змінами в суспільно-політичному житті, які позначилися й на розвитку освіти. Початком цих змін було повалення самодержавства в Росії і прихід до влади Центральної Ради в Україні. Українське суспільство взяло- ся передусім за відродження національної культури, рід- ної мови й школи. Було проголошено курс на забезпечення можливості одержати безплатну освіту в загальноосвітніх школах усім дітям. Запроваджувався принцип децентралі- зації управління освітою: право відкривати школи нада- валося органам місцевого самоврядування. У наступний період Української революції, коли до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, ситуація дещо змінилася. Замість принципу децентралізації за- проваджувався принцип централізованого управління освітою. Час влади Директорії відновленої УНР позначив зміну освітніх позицій у напрямку їх першочерговості для суспільства, просуваючи ідею, що тільки національна освіта може створити активну націю. У 1919 р. було під- готовлено «Проект єдиної школи в Україні». 1917–1921 рр. – один із найскладніших періодів в історії України і історії Глухівщини зокрема, яка упродовж кіль- кох років була прифронтовою територією і відчула на собі всі проблеми і недосконалості боротьби різних політичних сил та збройних формувань. Тому освітні процеси тут від- бувалися відповідно до об’єктивних обставин того часу. На початку ХХ ст., у дореволюційний період, уряд вже намагався створити мережу початкових шкіл. Міністерство народної освіти надало ініціативу органам місцевого самоврядування, і з 1905 р. у Лівобережній Україні земські та міські управи почали розробляти проєкти запровадження загального навчання дітей. За їхніми підрахунками, на здійснення цих заходів відводилося не менше 20 років, про що авторка статті наголошувала у своєму попередньому дослідженні [9]. Основні положення урядового проєкту полягали в тому, що формування шкільної мережі і плану її створення покладалося на установи місцевого самоврядування, які повинні були виконати цю роботу в дворічний з дня введення в дію закону термін. Нормальною межею, яку мала була обслуговувати одна школа, визнавалася місцевість з трьохкілометровим радіусом. Глухівською міською управою, яка опікувалася запровадженням обов’язкової початкової світи у місті, була подана довідка щодо створення шкільної мережі Глухова, де зазначалось, що до неї у Глухові були внесені 4 міських приходських і початкове жіноче училища та 3 церковно-приходські школи як учбові заклади, виключно призначені для початкової освіти. У всіх цих школах на той момент навчалося 845 дітей, а при введенні загального початкового навчання планувалося збільшення числа учнів, в залежності від наявних шкільних приміщень, до 1050 дітей [9]. Тобто на початок революційних потрясінь мережа початкових освітніх закладів вже була створена і повноцінно функціонувала. Більше того, планом шкільної освіти м. Глухова, затвердженим Глухівською міською думою у листопаді 1910 р., передбачалось збільшення шкільних комплектів на 8 одиниць до 1915 р. [10, арк. 38]. Станом на 1917 р. по Глухову з чисельністю населення 25 000 тис. функціонувало 8 початкових шкільних навчальних закладів з кількістю 24-х однокласних комплектів. Для охоплення загальною початковою освітою усіх дітей віком від 7 до 10 років (загальна кількість по місту – 2450 дітей) необхідно було відкрити ще 4 шкільні комплекти [10, арк. 26]. 1917 року, у період діяльності Центральної Ради, було відкрито 2 комплекти. Загалом же на цей час початковою освітою у місті було охоплено 908 дітей, крім тих, що навчалися у закладах середньої освіти. У 1910 р. це складало 193 учня [10,26], за 1917 р. така інформація наразі нам невідома. Список існуючих початкових училищ різних відомств, які включені до шкільної мережі м. Глухова станом на травень 1918 р. [10, арк. 28зв. – 29] Найменування училища Ч и пі д по ря д к. уч ил ищ н. ра д і Я ко м у ві д ом - ст ву пі д по ря д ко - ву єт ьс я Н а чи ї ко ш ти ут ри м ує ть ся Ч ис ло вч нт ел ів Ч ис ло уч ні в Однокласне Глу- хівське приход- ське училище так - міста 3 133 Глухівське Білопо- лівське одноклас- не приходське так - міста 2 100 Глухівське Вери- гинське одноклас- не приходське так - міста 3 155 Глухівське Усівське однокласне приходське так - міста 3 110 Глухівське жіноче початкове одно- класне училище так - міста 3 146 Анастасіївська одно- класна церковно- приходська школа ні відомство православ- ної сповіді на кошти св. Синоду 1 104 Соборна одноклас- на церковно-при- ходська школа ні відомство православ- ної сповіді на кошти св. Синоду 1 40 Вознесенська одно- класна церковно- приходська школа ні відомство православ- ної сповіді на кошти св. Синоду 1 57 Всього 17 845 Як бачимо, протягом року з’явилася тенденція на зменшення числа учнів. Нестабільність, фінансові труднощі і перманентні військові дії, що відбувалися у прикордонні, негативно позначилися і на освітніх процесах міста. По Глухівському повіту станом на вересень 1918 р. діяло 125 початкових навчальних закладів з кількістю 232-х однокласних шкільних комплектів, з них: земських 167, міністерських 12, бувших церковноприходських 46, при ватних 7 [10, арк. 13 зв., 17 зв.]. Список всіх початкових навчальних закладів Глухівського повіту на Чернігівщині станом на 1917 р. [10, арк. 15–17 зв.] № Назва шкіл Кількість комплектів При- мітки 1 Баницька 1 2 Березівська 3 3 Богданівська 1 4 Будищанська 2 5 Білокопитівська 1 6 Вікторівська 1 7 Воргольська 1 8 Волокитинська 3 9 Воронізька 1-ша 2 10 Воронізька 2-га 4 11 Вязьонська 1 12 Годунівська 1 13 Горілохуторська 1 14 Гремяцька 2 15 Дорошівська 1 16 Дорошенкохуторська 1 17 Дорошівсько-Щербинівська 1 18 Дунаєцько-Слобідська 1 19 Дубовицька 4 20 Дунаєцька 2 21 Есманська 1-ша 3 22 Есманська 2-га 2 23 Зазірська 3 24 Заруцька 1 25 Землянківська 1-ша 2 26 Землянківська 2-га 2 27 Княжицька 2 28 Кочерезька 1 29 Крупецька 2 30 Кучерівська 3 31 Лазарівська 1 32 Литвиновицька 2 33 Локотське 1-ше 3 34 Локотське 2-ге 2 35 Маковська 2 36 Марчихино-Будська 4 37 Мацьківська 1 38 Некрасівська 2 39 Обложківське 1-ше 2 40 Обложківське 2-ге 1 41 Орловське 3 42 Палєєвська 2 43 Полошківська 2 44 Полковницько-Слобідська 2 45 Пустогородська 2 46 Ротівська 1 47 Сварківська 3 48 Семенівська 1 49 Слоутська 2 50 Собичівська 2 51 Степанівська 1 52 Сопицька 3 53 Студенецька 3 54 Тулиголівська 1-ша 3 55 Тулиголівська 2-га 4 56 Уздицька 2 57 Уланівська 2 58 Усківська 3 59 Ховзівська 1 Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805 172 173 60 Холопківська 4 61 Хохлівська 1 62 Чорторижська 3 63 Чуйківська 2 64 Шкирманівська 1 65 Щебрянська 1 66 Юрасівська 1 67 Янівська 3 68 Ямпільська однокласна 4 69 Ямпільське двокласне 5 70 Ярословецька 4 71 Ястребщинська 2 Міністерські училища 72 Богданське 1 73 Воронізьке двокласне 4 74 Марчихино-Будське 4 75 Журавське 3 Бувші церковні школи, прийняті земством 76 У Петро-Павлівському монастирі 1 77 Чернєвська 1 78 Холопківська 1 79 Ховзівська 1 80 Ярославецька 1 81 Воргольська 1 82 Дунаєцька 1 83 Дунаєцько-Слобідська 1 84 Березівська 1 85 Полошківська 1 86 Ляхівська 1 87 Сліпородська 1 88 Слоутська 1 89 Гамаліївська 1 90 Миронівська 2 91 Воронізька при Михайлівській церкві 1 92 Воронізька при Преображенській церкві 1 93 Воронізька при Покровській церкві 1 94 При жіночому Гамаліївському монастирі 1 95 При другокласній учительській школі у м. Воронежі 1 96 Гутянська 1 97 Дубовицька 1 98 Чорторизька 1 99 Білицька 1 100 Слобідсько-Свеська 1 101 Імшанецька 1 102 Ямпільська при Преображенській церкві 1 103 Ямпільська при Георгіївській церкві 1 104 Бачівська 1 105 Суходільська 1 106 Сопицька 1 107 Уланівська при Михайлівській церкві 1 108 Уланівська при Успенській церкві 1 109 Кореньківська 1 110 Потапівська 1 111 Ястребщинська 1 112 Сидорівська 1 113 Хотминівська 1 114 Кучерівська 1 115 Гиринська 1 116 Марчихино-Будська 1 117 Руденська 1 118 Никитівська 1 119 Родіонівська 1 120 Княжицька 1 Приватні училища 121 Воздвиженське 3 122 Михайлівське 1 123 Шосткинське 1-ше початкове 4 124 Шосткинське 2-ге початкове 5 125 Шосткинське капсульне початкове 4 При всіх негараздах революційних часів у Глухівсько- му повіті кількість шкільних комплектів навіть збільшу- валася: «Глухівським повітовим земством відкрито шкіль- них комплектів з 1 вересня 1917 року до 1 січня 1918 року 9 комплектів і з 1 січня до цього часу (31 травня 1918 р.) 20 комплектів. Всього 29 комплектів» [10, арк. 5]. Однак і тут були проблеми, зокрема, у листопаді 1917 р. до Глухівської повітової управи надійшов лист від громадян с. Ярослав- ця з проханням про відкриття з початку 1918 р. додатково 3-х шкільних комплектів для 250 учнів початкових класів і призначити 3-х вчителів для їх навчання, в саме: В Джуру, Є. Надточій та А. Надточій. На жаль, управа не задоволь- нила прохання селян через брак коштів [10, арк. 14, 23 зв.]. Фінансові питання на той час були найактуальнішою проблемою, адже за браком часу і веденням бойових дій українському урядові різних революційних періодів не вдавалося швидко вибудувати адміністративно-податкову систему і повноцінно наповнювати казну грошима. Старі ж зв’язки обірвалися, а кошти, які передбачалися на фінансування того чи іншого навчального закладу, залишилися в банківських установах Росії, витребувати які не було жодної можливості. Так, наприклад, у травні 1918 р. відбулася нарада опікунської ради Глухівського вищого початкового училища ім. Ф. Терещенка, де обговорювалися питання матеріального стану закладу у зв’язку із владними змінами. У Петрограді в «Человеколюбивом обществе» зберігалися пожертвування засновника училища на утримання закладу у сумі 131684 крб. 85 коп. Ці гроші приносили річні відсотки у сумі 5531 крб. 12 коп., до яких додавалися 1307 крб. 50 коп. відсотків із суми 26600 крб., що зберігалися в Києві в офісі нащадків засновника училища. Додатково воно фінансувалося державним коштом, тож загальна сума становила 14893 крб. 92 коп., що вистачало на утримання закладу з надлишком. Однак на початку 1918 р. гроші від опікунів як з Петрограда, так і з Києва перестали надходити. Залишилося тільки державне фінансування, якого катастрофічно не вистачало на утримання училища, враховуючи ще й знаходження при закладі педагогічних курсів для вчителів початкових шкіл. І хоча опікунська рада намагалася перевести кошти з Петрограда і Києва на глухівські казначейські рахунки і отримати кредит на суму 6838 крб. 32коп., проблема так і залишилася невирішеною [10, арк. 33–34 зв.]. На початку грудня 1918 р., коли більшовики вже почали окупацію Глухівщини, а Гетьманський уряд доживав свої ос- танні владні дні, до Чернігівського губернського комісара відділу народної освіти звернулася управа Глухівського по- вітового земства за роз’ясненням щодо виплати заробітної плати вчителям, які опинилися під більшовицькою окупа- цією. Прийшло розпорядження про негайну виплату коштів вчителям як окупованої, так і неокупованої територій [10, арк. 24]. Влада ж Директорії не мала свого впливу на Глухів- щині, адже окупація її більшовиками внесла корективи і в існування початкової освіти на її теренах у визначений час. Початок XX ст. був досить складним, суперечливим періодом у вітчизняній історії, який супроводжувався зламом старого устрою, громадянською війною, голодом і загальним занепадом. Зусилля українського народу створити у 1917–1921 рр. самостійну державу закінчилися поразкою. Державну незалежність, здобуту внаслідок національно- демократичної революції 1917 р., зберегти не вдалося. Суспільно-політичний та економічний розвиток країни в цілому і Глухівщини зокрема у цей час можна назвати кризовим, що особливо позначилося на освітній системі. Деякі школи були зруйновані через воєнні дії, катастрофічно не вистачало педагогічних кадрів, дошкуляло хронічне недофінансування. Ситуацію загострював надзвичайно низький рівень грамотності населення. Водночас, незважаючи на складні умови політичного і соціально-економічного життя, українські патріоти періоду революції 1917–1921 рр. віддано й заповзято працювали задля розбудови української національної системи освіти в умовах її державно- громадського реформування, що й сьогодні є прикладом гідного служіння своєму народу та країні. ДЖЕРЕЛА 1. Постернак С. Із історії освітнього руху на Україні за часів революції 1917–1919 років. К., 1920. 128 с. 2. Сірополко С. Історія освіти в Україні. Київ : Наук. думка, 2001. 912 с. 3. Сірополко С. О. Завдання нової школи. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ– ХХ ст.): хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. К. : Наук. світ, 2003. С. 155–163. 4. Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: історіографія питання. Історико-педагогічний альманах. Умань, 2009. Вип. 1. С. 15–28. 5. Березівська Л. Д. Колекція журналу «Вільна українська школа» (1917–1920) як джерело мікроісторії освіти України. Історико- педагогічний альманах. Умань, 2016. Вип. 1. С. 4–9. 6. Петренко О. Б. Державна освітня політика доби Української революції щодо навчання й виховання дітей різних статей. Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару «Розвиток освіти в добу Української революції (1917–1921)» 17 трав- ня 2017 р. С. 33–36. 7. Селецький. В. Діяльність Секретаріату освіти УНР з україніза- ції школи. Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару «Розвиток освіти в добу Української революції (1917–1921)» 17 травня 2017 р. С. 41–44. 8. Бричок С. Б. Освітня політика в роки Української революції на Волині. Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару «Розвиток освіти в добу Української революції (1917–1921)» 17 травня 2017 р. С. 38–40. 9. Мошик І. В. Запровадження загальної початкової освіти у Глухові на початку ХХ ст. Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Київ – Глухів, 2014. Вип. 7. С. 252–255.. 10. Центральний державний архів вищих органів влади, ф. 2201, оп. 2., спр. 283, 47 арк. Moshik I. V. The state of primary education in Hlukhiv region during the Ukrainian revolution of 1917–1921 Based on archival sources, the article examines the problems of the state of educational processes in the Hlukhiv region during the Ukrainian National Revolution of 1917–1921, the period of the liberation struggle of the Ukrainian people, when short-term state independence launched a new national education system. For several years, Hlukhiv district was a border and frontline territory and experienced all the problems and imper- fections of the struggle between various political forces and armed groups. Therefore, educational processes in the Hlukhiv region took place in ac- cordance with the objective circumstances of the time, as the authorities in the borderland often changed and made adjustments to the function- ing of educational institutions and their adaptation to their requirements. The article provides a list of primary education institutions in both Hlukhiv and Hlukhiv district, and highlights the personnel and financial shortcomings that the region’s educational institutions faced during the revolutionary era. Key words: primary education, educational institution, educational pro- cess, network of educational institutions, school kits, parochial schools, local self-government. REFERENCES 1. Posternak, S. (1920). Iz istorii osvitnoho rukhu na Ukraini za chasiv revoliutsii 1917–1919 rokiv [From the history of the educational movement in Ukraine during the 1917–1919 revolution]. Кyiv. [in Ukrainian]. 2. Siropolko, S. (2001). Istoriia osvity v Ukraini [History of education in Ukraine]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian]. 3. Siropolko, S. O. (2003). Zavdannia novoi shkoly. Malovidomi per- shodzherela ukrainskoi pedahohiky (druha polovyna ХІХ–ХХ st.): khrestomati- ia [Tasks of the new school. Little-known primary sources of Ukrainian pedago- gy (second half of the 19th and 20th centuries): a textbook]. Kyiv : Naukovyi svit. [in Ukrainian]. 4. Berezivska, L. D. (2009). Reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u ХХ stolitti: istoriohrafiia pytannia [Reforming school education in Ukraine in the 20th century: historiography of the issue]. Istoryko-pedahohichnyi almanakh – Historical and pedagogical almanac, 1, pp. 15–28. [in Ukrainian]. 5. Berezivska, L. D. (2016). Kolektsiia zhurnalu «Vilna ukrainska shkola» (1917–1920) yak dzherelo mikroistorii osvity Ukrainy [The collection of the free ukrainian school magazine (1917–1920) as a source of microhistory of ukrainian education]. Istoryko-pedahohichnyi almanakh – Historical and pedagogical almanac, 1, pp. 4–9. [in Ukrainian]. 6. Petrenko, O. B. (2017). Derzhavna osvitnia polityka doby Ukrainskoi revoliutsii shchodo navchannia y vykhovannia ditei ri- znykh statei [The state educational policy of the Ukrainian revolu- tion on the education and upbringing of children of different sexes]. Abstracts of Paper’2017: Rozvytok osvity v dobu Ukrainskoi revoliutsii (1917– 1921). (pp. 33–36). Kyiv. [in Ukrainian]. 7. Seletskyi, V. (2017). Diialnist Sekretariatu osvity UNR z ukrainizatsii shkoly [Activities of the UPR secretariat of education on the ukrainisa- tion of schools]. Abstracts of Paper’2017: Rozvytok osvity v dobu Ukrainskoi revoliutsii (1917–1921). (pp. 41–44). Kyiv. [in Ukrainian]. 8. Brychok, S. B. (2017). Osvitnia polityka v roky Ukrainskoi revoliutsii na Volyni [Educational policy during the Ukrainian Revolution in Vo- lyn]. Abstracts of Paper’2017: Rozvytok osvity v dobu Ukrainskoi revoliutsii (1917–1921). (pp. 38–40). Kyiv. [in Ukrainian]. 9. Moshyk, I. V. (2014). Zaprovadzhennia zahalnoi pochatkovoi os- vity u Hlukhovi na pochatku XX st. [The introduction of universal pri- mary education in Hlukhiv in the early 20th century]. Sivershchyna v is- torii Ukrainy, (7), [in Ukrainian]. 10. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady, f. 2201, op. 2, spr. 283, 47 ark. Стаття надійшла до редакції 12.07.2024 р. Рекомендована до друку 18.07.2024 р.j
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210802
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2218-4805
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-21T04:39:06Z
publishDate	2024
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Мошик, І.В. 2025-12-17T16:05:12Z 2024 Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 170-173. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210802 94.(477):373.3.016 «1917–1921» У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми стану освітніх процесів на Глухівщині у добу Української національної революції 1917–1921 рр. – періоду визвольної боротьби українського народу, коли короткочасна державна незалежність започаткувала нову національну систему освіти. Глухівщина упродовж кількох років була прикордонною, прифронтовою територією і відчула на собі всі проблеми та недосконалість боротьби різних політичних сил і збройних формувань. Тому освітні процеси на Глухівщині відбувалися відповідно до об’єктивних обставин того часу, адже влада у прикордонні часто змінювалася і вносила корективи щодо функціонування закладів освіти і їх пристосування до своїх вимог. У статті наведений перелік закладів початкової освіти як по м. Глухову, так і по Глухівському повіту, висвітлені кадрові та фінансові недолугості, які випали на долю освітніх закладів регіону у революційну добу. Based on archival sources, the article examines the problems of the state of educational processes in the Hlukhiv region during the Ukrainian National Revolution of 1917–1921, the period of the liberation struggle of the Ukrainian people, when short-term state independence launched a new national education system. For several years, Hlukhiv district was a border and frontline territory and experienced all the problems and imperfections of the struggle between various political forces and armed groups. Therefore, educational processes in the Hlukhiv region took place in accordance with the objective circumstances of the time, as the authorities in the borderland often changed and made adjustments to the functioning of educational institutions and their adaptation to their requirements. The article provides a list of primary education institutions in both Hlukhiv and Hlukhiv district, and highlights the personnel and financial shortcomings that the region’s educational institutions faced during the revolutionary era. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр. The state of primary education in Hlukhiv region during the Ukrainian revolution of 1917–1921 Article published earlier
spellingShingle	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр. Мошик, І.В. Нова історія
title	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.
title_alt	The state of primary education in Hlukhiv region during the Ukrainian revolution of 1917–1921
title_full	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.
title_fullStr	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.
title_full_unstemmed	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.
title_short	Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.
title_sort	стан початкової освіти на глухівщині у період української революції 1917-1921 рр.
topic	Нова історія
topic_facet	Нова історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210802
work_keys_str_mv	AT mošikív stanpočatkovoíosvítinagluhívŝiníuperíodukraínsʹkoírevolûcíí19171921rr AT mošikív thestateofprimaryeducationinhlukhivregionduringtheukrainianrevolutionof19171921

Стан початкової освіти на Глухівщині у період Української революції 1917-1921 рр.

Institution

Similar Items