Світло материнської мудрості: 400 років від дня народження Марини (Марії Магдалини) Мазепи

• Veröffentlicht in: Сіверщина в історії України
• Datum: 2024
• 1. Verfasser: Артемова, Л.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2024
• Schlagworte: Доба Гетьманщини
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210815
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Світло материнської мудрості: 400 років від дня народження Марини (Марії Магдалини) Мазепи / Л.В. Артемова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 77-80. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

У статті досліджується життя та діяльність Марини (Марії Магдалини) Мазепи – матері гетьмана Івана Мазепи, меценатки, глибоко віруючої, твердої духом і дуже діяльної жінки. Як ігуменя Києво-Печерського Вознесенського та Глухівського Успенського дівочих монастирів вона сприяла розвиткові духовності, освіти та культури в Україні в XVII–XVIII ст. Побіжно висвітлені ініціативи ігумені з реорганізації Києво-Печерського Вознесенського та Глухівського Успенського дівочих монастирів та перетворення їх на самобутні центри гаптарського мистецтва. Наголошено, що спадок Марини (Марії Магдалини) Мазепи не зник безслідно. Він як і світло материнської мудрості, любові та віри уже кілька сторіч живе у діяннях її сина – гетьмана Івана Мазепи –і є незмінною частиною культурної та історичної пам’яті нашого народу. The article explores the life and work of Maryna (Maria Magdalena) Mazepa, the mother of Hetman Ivan Mazepa, a philanthropist, deeply religious, strongminded and very active woman. As the abbess of the Kyiv-Pechersk Ascension and Hlukhiv Assumption Conventual Monasteries, she contributed to the development of spirituality, education, and culture in Ukraine in the seventeenth and eighteenth centuries. Mary Magdalene’s efforts to transform the Kyiv- Pechersk Ascension and Hlukhiv Assumption Convent into original centres of haptic art are highlighted. It is emphasised that the legacy of Maryna (Maria Magdalene) Mazepa did not disappear without a trace. It, like the light of maternal wisdom, love and faith, has been living in the deeds of her son, Hetman Ivan Mazepa, for several centuries and is an unchanging part of the cultural and historical memory of our people.