Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства
У даній статті мова йде про важливість створення музею як центру осмислення культурної спадщини, де головною цінністю є людина, особистість, адже це вона створює шедеври людської цивілізації – пам’ятки історії та монументального мистецтва, архітектури та містобудування, друку та писемності, фольклор...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210818 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства / С.А. Бахтіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 61-64. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859567722259546112 |
|---|---|
| author | Бахтіна, С.А. |
| author_facet | Бахтіна, С.А. |
| citation_txt | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства / С.А. Бахтіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 61-64. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У даній статті мова йде про важливість створення музею як центру осмислення культурної спадщини, де головною цінністю є людина, особистість, адже це вона створює шедеври людської цивілізації – пам’ятки історії та монументального мистецтва, архітектури та містобудування, друку та писемності, фольклору, музики. Від культури людини, її світогляду залежить, у якому стані будуть з часом ці пам’ятки і чи будуть вони потрібні наступним поколінням. В першу чергу охоронцями цих пам’яток є пам’яткознавці-краєзнавці, в тому числі співробітники музеїв, бібліотек, викладачі вузів, шкіл. Ця проблема безпосередньо пов’язана з рівнем свідомості людей, з їх моральною позицією. Центри краєзнавства, охорони пам’яток, окремі особистості – лідери, які об’єднують однодумців в питаннях збереження культурного надбання, відновлення історичної спадщини, беруть на себе відповідальність перед суспільством за вирішення поставлених питань, за виховання тих, хто ще не розуміє важливості збереження історичної пам’яті, яку залишили нам наші попередники.
This article talks about the importance of creating a museum as a center for understanding cultural heritage, where the main value is the person, the individual, because it creates the masterpieces of human civilization - monuments of history and monumental art, architecture and urban planning, printing and writing, folklore, music. The condition of these monuments and whether they will be needed by future generations depends on the culture and worldview of a person.
First of all, the guardians of these monuments are monument historians - local historians, in particular, employees of museums, libraries, teachers of universities, schools. This problem is directly related to the level of consciousness of people and their moral position. Centers of local history, individual personalities - leaders who unite like-minded people in matters of preservation of cultural heritage, restoration of historical heritage, take responsibility before society for solving problems, for educating those who do not yet understand the importance of preserving the historical memory left to us by our predecessors.
|
| first_indexed | 2026-03-13T17:12:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
60 61
8. Vecherskyi, V. (2007). Arkhіtekturna spadshchina Shostkinshchiny
[The architectural heritage of the Shostka region.]. Suchasnі problemy
doslіdzhennia, restavratsіi ta zberezhennia kulturnoi spadshchyny [Modern
problems of research, restoration and preservation of cultural heritage], issue 4,
pp. 32-42. [in Ukrainian].
9. Memoirs of Pirohivka residents Mykola Medved, Vasyl Shulha,
and Olha Zakharchenko, recorded by local historian S.A. Shyshkov in
2005. [Memoirs of Pirohivka residents Mykola Medved, Vasyl Shulha,
and Olha Zakharchenko, recorded by local historian S.A. Shyshkov in
2005.]. (unpublished).
10. Romchenko, M. V. (1966). Bronya iz peska [Armor made of sand].
Sovetskoye Poles’ye, 12-14. Shostka. [in Russian].
11. Semernya, V. (2019). Shishkov, S. Hrechkyne – kolyska zhyttia
[Grechkino - the cradle of life]. Shostka. [in Ukrainian].
12. Kyryievskyi, V. Khutir Bili Berehy [The village of Bili Beregy].
Facebook. Retrieved from facebook.com/search/str/Хутір+Білі+бере-
ги/keywords_search?f=AbofL-_R60zQTg0zL7oLAbqGiWGdZiwThI_
jh0ulJnYbCYnz8ChK0eUUZ_tQWmtOcw5BZpCm2oDJE2YXiHyrRWA
F7dpJMP7G6yxzQ1ehW_ljF5ACzN16b41WM1YmIBPG0IdB2akTR_-
wZRkxcz2IO-x1dArr6KgGcQvSSjjnS20HjGNZyjWGeo4mInLw0m0NT
LTeGB9o7n3U4NlnpJ3aat_2s7finvlFxazpc5MHQlPGqw
13. Spysky represovanykh Shostkynskoho, raionu, peredani do
naukovoho arkhivu Shostkynskoho miskoho kraieznavchoho muzeiu
pry stvorenni Memorialno-osvitnoho kompleksu zhertv totalitarnykh
rezhymiv «Rodynna pamiat» robochoiu hrupoiu «Reabilitovani istoriieiu.
Sumska oblast» u 2015 r. [Lists of the repressed of the Shostka district
were transferred to the scientific archive of the Shostka City Museum
of Local Lore when the working group “Rehabilitated by History. Sumy
region” working group in 2015.]. (unpublished).
14. Kriegstagebuch Nr.3 der 3.Panzer-Division. Abt.1a. 1.Teil.
15. Knyha pamiati Ukrainy. Sumska obl. T. 13. [The Book of Memory of Ukraine.
Sumy region. Vol. 13.]. Sumy: Vydavnycho-vyrobnyche pidpryiemstvo
«Mriia-1» LTD. (1997). [in Ukrainian].
16. Knyha skorboty Ukrainy. Sumska oblast. T. 2. [The Book of Sorrow of Ukraine.
Sumy region. Vol. 2.]. Sumy: vydavnycho-vyrobnyche pidpryiemstvo
«Mriia-1» LTD. (2003). [in Ukrainian].
17. Uvaha, shostkyntsi: zabutykh ne povynno buty [Attention,
Shostka residents: no one should be forgotten]. (2010). Polissia,
232(12607), p. 8. [in Ukrainian].
18. Spisok kaznennykh fashystami zhitelei Shostki i prilegayushchikh
rajonov na territorii fabriki kinoplenki v gody okkupatsii [List of
executed by fascists residents of Shostka and adjacent areas on the
territory of the film factory during the years of occupation]. Polissia,
32(12658), pp. 14. [in Russian].
19. Uvazhayemyye sograzhdane! Dopolnitel’nyy spisok kaznennykh
fashistami zhiteley Shostki i prilegayushchikh rayonov na territorii
fabriki kinoplenki v gody okkupatsii Uvazhaemye sograzhdane! [Dear
fellow citizens! Additional list of executed by fascists inhabitants of
Shostka and adjacent districts on the territory of the film factory during
the years of occupation]. (2011). Polissia, 36(12662), p. 14. [in Russian].
20. Spohady starozhyla Pyrohivky – Antoniny Mykhailivny Knurenko
– vdovy rozstrilianoho 19 lypnia 1942 r. M.O. Tarasenka, zapysani M.H.
Kokshaikinym [Memoirs of Antonina Mykhailivna Knurenko, an old
resident of Pyrohivka, widow of M.O. Tarasenko, who was shot on July
19, 1942, recorded by M.H. Kokshaykin]. (unpublished)
21. TsAMO RF. 10 sentyabrya 1943 g. Boyevoye rasporyazheniye
№ 0056/OP sht. 65 Ar. ot 9 sentyabrya 1943 g.
22. Spogadi urodzhentsya Pirogіvki Shul’gi Yurіya Kirilovicha
zapisanі M.G. Kokshaykіnim. [Spohady urodzhentsia Pyrohivky Yuriia
Kyrylovycha Shulhy, zapysani M.H. Kokshaikinym]. (unpublished).
23. Spohady ta rodynnyi arkhiv O.V. Tarataiko. Pochesni hramoty ta
svidotstva zanesennia na Doshku poshany yoho batka, V.A. Tarataika,
ta materi Ye.V. Tarataiko, yaki pratsiuvaly na pidpryiemstvakh s.
Pyrohivka [Memoirs and family archive of O.V. Tarataiko. Certificates
of honor and certificates of inclusion on the Board of Honor for his
father, V.A. Tarataiko, and mother, E.V. Tarataiko, who worked at the
enterprises of Pirohivka village.] (unpublished).
24. Z vedenniam v diiu zavodu [With the commissioning of the
plant]. (1993). Radianske polissia, 67–68(9702), p. 3. [in Ukrainian].
25. Zadaniye Prezidenta Ukrainy vypolneno [The task of the
President of Ukraine has been fulfilled]. (1995). Sovetskoye Poles’ye,
59(11086), p. 2. [in Russian].
26. Prebyvaniye Prezidenta Ukrainy na Sumshchine i
Chernigovshchine [Stay of the President of Ukraine in Sumy region and
Chernihiv region]. (1995). Sovetskoye Poles’ye, 62(11089), p. 1. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 31.05.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.
УДК 005.745:[719+908](477.54/.62)
С. А. Бахтіна
ПАМ’ЯТКОЗНАВЧО-КРАЄЗНАВЧА
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«СЛОБОЖАНСЬКІ ЧИТАННЯ» – ШЛЯХ
ДО СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ ОСОБИСТОСТІ –
НАЙЦІННІШОГО КУЛЬТУРНОГО
НАДБАННЯ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
У даній статті мова йде про важливість створення музею як
центру осмислення культурної спадщини, де головною цінністю є лю-
дина, особистість, адже це вона створює шедеври людської цивілі-
зації – пам’ятки історії та монументального мистецтва, архітек-
тури та містобудування, друку та писемності, фольклору, музики.
Від культури людини, її світогляду залежить, у якому стані будуть з
часом ці пам’ятки і чи будуть вони потрібні наступним поколінням.
В першу чергу охоронцями цих пам’яток є пам’яткознавці-краєзнавці,
в тому числі співробітники музеїв, бібліотек, викладачі вузів, шкіл.
Ця проблема безпосередньо пов’язана з рівнем свідомості людей, з їх
моральною позицією. Центри краєзнавства, охорони пам’яток, окре-
мі особистості – лідери, які об’єднують однодумців в питаннях збе-
реження культурного надбання, відновлення історичної спадщини,
беруть на себе відповідальність перед суспільством за вирішення по-
ставлених питань, за виховання тих, хто ще не розуміє важливості
збереження історичної пам’яті, яку залишили нам наші попередники.
Ключові слова: музей, особистість, краєзнавці-пам’яткознавці,
пам’ятки історії і культури.
Думка про створення музею, присвяченого нашим
співвітчизникам – краєзнавцям-пам’яткознавцям, людям
«сродної праці», як писав мислитель Григорій Сковорода,
виникла ще наприкінці минулого і на початку нинішнього
століть. Велику роль у цьому зіграли наші конференції –
Слобожанські читання, які об’єднали людей творчих,
мислячих, духовний потенціал яких випромінював таку
позитивну енергію, яка допомагала нам усім ставати
кращими, працювати з подвійною силою, давала імпульс для
створення не лише статей, які ми традиційно друкували у
щорічних збірках, а значно більшого: музеїв, виставок, книг,
екскурсій, лекцій. Ми жили і творили, нас переповнювали ідеї.
У 2006 р. була видана окремою брошурою стаття
«Міжнародна наукова конференція «Слобожанські читання» –
шлях до створення музею особистості як найціннішого
культурного надбання в історії людства» [1], де вперше
пролунала спроба позначити названу тему. Тогочасні
Слобожанські читання, організатором яких був Харківський
науково-методичний центр охорони культурної спадщини,
присвятили 10-річчю творчої діяльності нашого авторського
колективу. Кожен з нас зі своїми думками, пристрастю,
науковими інтересами, йшов на цю історичну зустріч довгим
особистим шляхом. І тим поштовхом, що спрямував наші
дії, вивів усіх нас на одну колію, стали 1990-і роки. Тоді
ми вперше почали говорити про національну гідність,
масові репресії, голодомор, родинні корені. Це був час,
коли ми з жадібністю вбирали нову інформацію і не в
змозі були насититися. Біль за трагічні долі людей, яким
не дали можливості жити, реалізувати свої думки, наміри,
породила пекучу потребу розповісти про них, реабілітувати
їх імена, продовжити їх справу на землі. Це був час великої
напруженої роботи. Тільки сьогодні ми в змозі побачити
keywords_search?f=AbofL-_R60zQTg0zL7oLAbqGiWGdZiwThI_
jh0ulJnYbCYnz8ChK0eUUZ_tQWmtOcw5BZpCm2oDJE2YXiHyrRWA
F7dpJMP7G6yxzQ1ehW_ljF5ACzN16b41WM1YmIBPG0IdB2akTR_-
wZRkxcz2IO-x1dArr6KgGcQvSSjjnS20HjGNZyjWGeo4mInLw0m0N
TLTeGB9o7n3U4NlnpJ3aat_2s7finvlFxazpc5MHQlPGqw Дата звер-
нення 28.01.2024 р.
13. Списки репресованих Шосткинського, району, передані до
наукового архіву Шосткинського міського краєзнавчого музею
при створенні Меморіально-освітнього комплексу жертв тоталі-
тарних режимів «Родинна пам’ять» робочою групою «Реабіліто-
вані історією. Сумська область» у 2015 р.
14. Kriegstagebuch Nr.3 der 3.Panzer-Division. Abt.1a. 1.Teil.
15. Книга пам’яті України. Сумська обл. Т. 13. Суми : Видавни-
чо-виробниче підприємство «Мрія-1» ЛТД, 1997. 784 с.
16. Книга скорботи України. Сумська область. Т. 2. Суми: Видав-
ничо-виробниче підприємство «Мрія-1» ЛТД, 2003. 748 с.
17. Увага, шосткинці: забутих не повинно бути. Полісся. 2010.
№ 32(12607). 8 грудня. С. 8.
18. Список казненных фашистами жителей Шостки и приле-
гающих районов на территории фабрики кинопленки в годы ок-
купации. Полісся. 2011. № 32(12658). 21 липня. С. 14.
19. Уважаемые сограждане! Дополнительный список казнен-
ных фашистами жителей Шостки и прилегающих районов на тер-
ритории фабрики кинопленки в годы оккупации. Полісся. 2011.
№ 36(12662). 18 серпня. С. 14.
20. Спогади старожила Пирогівки – Антоніни Михайлівни Кну-
ренко – вдови розстріляного 19 липня 1942 р. М.О. Тарасенка, за-
писані М.Г. Кокшайкіним 10.09.2010 р.
21. ЦАМО РФ. 10 сентября 1943 г. Боевое распоряжение № 0056/
ОП шт. 65 Ар. от 9 сентября 1943 г.
22. Спогади уродженця Пирогівки Юрія Кириловича Шульги,
записані М.Г. Кокшайкіним.
23. Спогади та родинний архів О.В. Таратайко. Почесні грамо-
ти та свідоцтва занесення на Дошку пошани його батька, В.А. Та-
ратайка, та матері Є.В. Таратайко, які працювали на підприєм-
ствах с. Пирогівка.
24. З веденням в дію заводу. Радянське полісся. 1993. № 67–
68(9702). 21 серпня. С. 3.
25. Задание Президента Украины выполнено. Советское Полесье.
1995. № 59(11086). 29 липня. С. 2
26. Пребывание Президента Украины на Сумщине и Чернигов-
щине. Советское Полесье. 1995. № 62(11089). 9 серпня. С. 1
Kokshaikin M. H., Shishkov S. A. The village of Pyrohivka Sumy region
The article is devoted to the representation of the historical heritage of
one of the settlements of the Sivershchyna, located on the territory of the
modern Sumy region. Over the four centuries of its existence, important
historical events have constantly taken place around it, not only of regional
but also of national significance. Unfortunately, they did not find a worthy
place in the publication of the Main Editorial Board of the Ukrainian Soviet
Encyclopedia of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR «History of
Towns and Villages of the Ukrainian SSR, Sumy Region» (1973).
Key words: Pyrohivka, Intercession Church, railroad, “armored train”,
bridges, the Desna.
REFERENCES
1. Pyrohivka (Shostkynskyi raion). Retrieved from https://
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3
%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D
1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8
%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
2. (1973). Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR: V 26 t. Sumska oblast. [History of
Cities and Villages of the Ukrainian SSR: In 26 vols. Sumy region]. Kyiv: Holovna
redaktsiia Ukrainskoi radianskoi entsyklopedii Akademii nauk URSR,
Instytut istorii Akademii nauk URSR. [in Ukrainian].
3. Petrauskas, A. V., Petrauskas, O. V. (2004). Novi arkheolohichni
pamiatky porichchia Desny. Zberezhennia istoryko-kulturnykh nadban
Sivershchyny: materialy tretoi naukovo-praktychnoi konferentsii, pp. 18 – 35.
Hlukhiv : RVV HDPU. [in Ukrainian].
4. Arkheohrafіchnyi shchorіchnik [Archaeographic yearbook]. Kyiv. (1993).
[in Ukrainian].
5. Pirogovka_(Sumy_oblast) Retrieved from https://ru.wikipedia.
org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0
%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%
BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81
%D1%82%D1%8C)
6. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv f.
51., op. 3., tom 4., spr. 7778.
7. Kornoukhov, Ye. A. (1908). Alfavitnyy spisok tserkvey Chernigovskoy
yeparkhii. [Alphabetical list of churches in Chernigov diocese]. Trudy
Chernigovskoy gubernskoy arkhivnoy komissii 1906-1908 gg. Vyp. 7, pp. 1 – 50.
Chernigov. [in Russisn].
трів [24]. У серпні 1994 р. будівельники залізничних військ
почали зведення нового залізничного мосту через Дес-
ну. 18 липня 1995 р. по ньому пройшов перший випробу-
вальний потяг. Цього ж року у День залізничника 6 серпня
відбулося урочисте відкриття нового залізничного мосту
Президентом України Л.Д. Кучмою [25; 26].
У 2004–2005 рр. Пирогівка була газифікована [23].
26 вересня 2009 р. у Пирогівці на березі Десни біля при-
чалу «першого заливу» встановили пам’ятний знак, при-
свячений початку бойового шляху Червонопрапорної ор-
дена Ушакова І ступеня Дніпровської військової флотилії .
З початком повномасштабної російської агресії 24 лю-
того 2022 р. у зв’язку з появою ворожої бронетехніки у селі
Путівськ Чернігівської області, щоб не допустити прориву
загарбників углиб Сумщини, один з прольотів капіталь-
ного автомобільного мосту біля с. Пирогівки був підірва-
ний захисниками України. А вже 9 листопада 2022 р. рух
автотранспорту по ньому було відновлено. Ремонтні ро-
боти виконала Державна спеціальна служба транспорту.
Згідно з переписом УРСР 1989 р., чисельність наявно-
го населення села становила 710 осіб (301 чоловік та 409
жінок). За переписом населення України 2001 р. в селі
мешкало 610 осіб.
Село Пирогівка має багату історичну спадщину, яка по-
требує подальшого фахового дослідження та популяриза-
ції, що разом з його географічним положенням, зручним
автомобільним і залізничним сполученням, хвойними лі-
сами, річкою Десною і піщаними пляжами, звивистими
старицями і озерами створює сприятливі умови для роз-
витку тут курортної та туристичної галузі.
ДЖЕРЕЛА
1. Пирогівка (Шосткинський район). URL: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%
B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%
D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%
80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)Дата звернення 27.01.2024 р.
2. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Сумська область.
Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії Ака-
демії наук УРСР, Інститут історії Академії наук УРСР, 1973. 694 с.
3. Петраускас А. В., Петраускас О. В. Нові археологічні пам’ят-
ки поріччя Десни. Збереження історико-культурних надбань Сіверщи-
ни: матеріали третьої науково-практичної конференції (16 квіт-
ня 2004 р.) Глухів : РВВ ГДПУ, 2004. С. 18–35.
4. Археографічний щорічник. Київ, 1993 р. 473 с.
5. Пироговка_(Сумская_область). URL: https://ru.wikipedia.org/
wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%
D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0
%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82
%D1%8C) Дата звернення 27.01.2024 р..
6. Центральний державний історичний архів України, м. Київ,
ф. 51, оп. 3., т. 4, спр. 7778.
7. Корноухов Е. А. Алфавитный список церквей Черниговской
епархии. Труды Черниговской ученой архивной комиссии 1906–
1908 гг. Чернигов, 1908. Т. 7, С. 1–50.
8. Вечерський В. Архітектурна спадщина Шосткинщини. Су-
часні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спад-
щини. Вип. 4. 2007. С. 32–42.
9. Спогади старожилів Пирогівки Миколи Миколайовича Мед-
ведя, Василя Харитоновича Шульги, Ольги Григорівни Захарчен-
ко, записані краєзнавцем С.А. Шишковим у 2005 р.
10. Ромченко М. В. Броня из песка. Советское Полесье. 1966.
№ 12–14 від 21–25 января.
11. Семерня В., Шишков С. Гречкине – колиска життя. Шо-
стка, 2019. 463 стор.
12. Кириєвський В. Хутір Білі Береги. Facebook: веб-
сайт. URL: facebook.com/search/str/Хутір+Білі+береги/
j
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)
https://www.facebook.com/groups/393508142114691/user/100004167931815/?__cft__%5b0%5d=AZWU13cdeQGHYf3yYQXcIlxxdD0NSA1T2g8wbjcBXmqAaj4RbuXYGTd1oNrlnAY9jtuJHuR38buIY0v9pLp7rDB_ILYvmb9KIIo-gFFlHYxP8NNPmpew3gxYquOyrvcXV5ip46I-4UtB2rp2kMN0JvzYLbP89YObhYTI4UzncNb05Q&__tn__=-UC%2CP-R
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
62 63
історичним факультетом університету виданий друком в
серії «Джерелознавчі зошити» зошит 10 «Протоколи засі-
дань громадської комісії з найменувань вулиць при відді-
лі культури Харківського міськвиконкому (1988–1990 рр.)».
У 2023 р. видані друком «Вибрані цитати, максими і афо-
ризми вихованців, викладачів та почесних членів Харків-
ського університету» (укладачі О. І. Вовк і С. М. Куделко,
С. О. Синюрка та О. М. Янкул). 12 березня 2023 р. у залах
художньої галереї імені Генріха Семирадського (Північ-
ний корпус університету імені В. Н. Каразіна) була від-
крита етнографічна оглядова виставка «Цей неповторний
Глиносвіт», де були представлені керамічні слобожанські
вироби з зібрання відділу етнографії Центру (упорядник
Г. М. Шпорт). 1 грудня 2023 р. разом з історичним факуль-
тетом університету була організована і почала працюва-
ти XLI Міжнародна краєзнавча конференція молодих уче-
них «Краєзнавчі студії з глибини років і до сьогодення (до
100-річчя створення Харківської комісії краєзнавства)», а
29 березня 2024 р. – Всеукраїнська наукова конференція
XV Луньовські читання «Шляхи та методи поповнення му-
зейних зібрань: історія та сучасний досвід».
Харківський науково-методичний центр охорони куль-
турної спадщини (далі – Центр охорони культурної спад-
щини) відповідно до плану роботи разом з Центром кра-
єзнавства підготував і провів заочно XXVIII Міжнародну
наукову конференцію «Слобожанські читання», яка тради-
ційно проходить з нагоди Міжнародного дня пам’яток і ви-
значних місць, Дня пам’яток історії та культури і присвя-
чена 370-річчю міста Харкова (1654–2024 рр.). Програму і
збірку тез учасників конференції відкриває колаж роботи
А. В. Шила «Харків – 370»; у оформленні програми вико-
ристаний також колаж роботи С. І. Ястребова. Починаєть-
ся конференція доповіддю директора Центру українських
студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Хар-
ківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
професора С. М. Куделка «370 років Харкову: здобутки істо-
ріографії і завдання на майбутнє». В рамках конференції
працювало декілька секцій: перша, вже традиційна – «Охо-
рона культурної спадщини Слобожанщини в умовах війни.
Зруйнована спадщина»; друга – «Видатні співвітчизники
та їх внесок в історію краю»; третя і четверта – «Історич-
не пам’яткознавство і краєзнавство», «Мистецтвознавство
і культурологія». У конференції брало участь 83 доповіда-
ча. За результатами тогорічної конференції – XXVII Слобо-
жанські читання, яка була присвячена пам’яті нашого друга
й колеги – Валерія Романовського – історика, краєзнавця,
захисника Батьківщини, який пішов з життя після тяжкого
поранення на фронті, видано друком наукові збірки ста-
тей «КСС 52», «КСС 53» (2023 р.), «КСС 54» (2024 р.). На осінь
готується конференція молодих вчених, яка буде присвя-
чена 70-річчю членства України в ЮНЕСКО.
Протягом 2022–2024 рр. харків’яни мали можливість
відвідувати етнографічні зустрічі, які проводив у Облас-
ному організаційно-методичному центрі культури та
мистецтв (вул. Григорія Сковороди (кол. Пушкінська), 62),
клубі «Вивчаємо видатні постаті України» Галина Сергіївна
передала у подарунок від автора Г. П. Столярової літератур-
но-краєзнавче дослідження «Слобожанський уклін Тарасо-
ві Шевченку». У березні 2024 р. Г. С. Крахмальова передала у
дарунок бібліотеці наукову збірку «КСС 52», а також наукову
збірку «Пам’яткознавчі студії дослідників XXI ст.» (Вип. VIII),
яка укладена за матеріалами конференції молодих вчених
«Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщини», присвяченої
пам’яті музейних співробітників, які загинули під час воєн-
них дій у 2022–2023 рр.
Слід зазначити, що протягом 2022–2024 воєнних років
постійними учасниками конференцій «Слобожанські чи-
тання», «Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщини» і авто-
рами наших збірок «Культурна спадщина Слобожанщини»
і «Пам’яткознавчі студії дослідників XXI ст.» були близько
двадцяти краєзнавців-пам’яткознавців. Серед них – Ганна
Петрівна Столярова, почесний член Всеукраїнської спілки
краєзнавців України, відомий автор публікацій про зв’яз-
ки з Харківщиною українських діячів культури – І. Котля-
ревського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Л. Українки, М. Дра-
гоманова, І. Франка, О. Теліги, Є. Гребінки та інших, лауреат
творчої премії 2004 р. імені Дмитра Багалія за книгу «Хар-
ківська весна Лесі Українки», організатор встановлення
меморіальної дошки Лесі Українки на фасаді школи № 3 у
Харкові, організатор і керівник круглого столу до 150-річ-
чя Лесі Українки; Володимир Дмитрович Путятін, мисте-
цтвознавець, педагог, пам’яткознавець, провідний нау-
ковий співробітник відділу пам’яток історії Харківського
науково-методичного центру охорони культурної спад-
щини, один з провідних дослідників харківської школи
скульптури, автор монографії «Міська скульптура Харко-
ва. Портрети майстрів» (2021 р.); Юліана Юріївна Поляко-
ва, головний бібліограф Центральної наукової бібліотеки
Харківського національного університету імені В. Н. Кара-
зіна, театрознавець, лауреат творчої премії імені Г. Ф. Квіт-
ки-Основ’яненка Харківського міськвиконкому в галузі теа-
трального мистецтва за книгу «Из харьковской театральной
старины» (2013 р.). Також активну участь у цих заходах бе-
руть дослідники з Харківської державної наукової бібліо-
теки імені В. Г. Короленка, Харківського художнього музею,
Харківського національного університету імені В. Н. Кара-
зіна, Харківського національного медичного університету,
Красноградського району (Зачепилівська стг), Лозівського,
Богодухівського, Харківського районів Харківської області,
Лебединського міського краєзначого музею Сумської об-
ласті, співробітники музеїв Черкаської області [2, с. 9–13].
Відкритий у листопаді 2008 р. Центр краєзнавства (з
2012 р. – імені академіка П. Т. Тронька, з 2022 р. – Центр
українських студій та краєзнавства) Харківського націо-
нального університету імені В. Н Каразіна незмінно під
керівництвом професора університету С. М. Куделка про-
водить велику та різноманітну наукову роботу з вивчен-
ня історії Слобожанщини, Харкова, університету імені
В. Н. Каразіна, організовує та проводить конференції, зу-
стрічі, консультації, виставки. У 2022 р. Центром разом з
перші результати нашої діяльності, зрозуміти важливість
того історичного часу, діячами якого були. Велике бачиться
на відстані. Мабуть підсвідомо колективно нам усім це
було потрібно. І недаремно гаслом своєї діяльності обрали
наступне: відновити історичну пам’ять і зберегти культурне
надбання Слобожанщини. Ми усі працювали у єдиному
руслі. За цей час були відновлені етапи життєвого і творчого
шляху багатьох наших попередників – пам’яткоохоронців
початку XX ст., послідовниками яких ми себе вважаємо; були
проведені конференції, присвячені їх ювілейним датам:
сьомі Слобожанські читання (2003 р.), дванадцяті (2008 р.),
сімнадцяті (2013 р.) – 140-річчю, 145-річчю, 150-річчю від
дня народження мистецтвознавця, професора Харківського
університету Є. К. Рєдіна; одинадцяті (2007 р.), двадцять
перші (2017 р.) – 130-річчю, 140-річчю від дня народження
мистецтвознавця, академіка Української академії наук
Ф. І. Шміта; тринадцяті (2009 р.) – 120-річчю від дня
народження мистецтвознавця, професора С. А. Таранушенка;
п’ятнадцяті (2011 р.) – 145-річчю від дня народження історика
церковного мистецтва, протоієрея, першого директора
Харківського єпархіального церковно-археологічного музею
П. Г. Фоміна. Ми проводили конференції, присвячені нашим
сучасникам – пам’яткоохоронцям, які пішли з життя: десяті
Слобожанські читання (2006 р.) – пам’яті нашого колеги,
історика О. М. Зінухова; чотирнадцяті (2010 р.) – 100-річчю від
дня народження почесного академіка архітектури, краєзнавця
О. Ю. Лейбфрейда; дев’ятнадцяті (2015 р.) – 100-річчю від дня
народження доктора історичних наук, професора, академіка
НАН України, голови правління Всеукраїнської спілки
краєзнавців П. Т. Тронька. Треба додати, що з 2010 р. Центр
охорони культурної спадщини став проводити конференції
молодих учених «Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщини»,
які також присвячували пам’яткоохоронцям: треті (2012 р.) –
135-річчю від дня народження історика мистецтва, академіка
Ф. І. Шміта; четверті (2013 р.) – 125-річчю від дня народження
мовознавця-славіста, академіка Л. А. Булаховського;
дев’яті (2018 р.) – 145-річчю від дня народження археолога,
краєзнавця, музеєзнавця М. В. Сібільова; десяті (2019 р.) –
130-річчю від дня народження мистецтвознавця, музеєзнавця,
історика архітектури С. А. Таранушенка; одинадцяті (2021 р.) –
100-річчю від дня народження історика й археолога,
професора Харківського національного університету імені
В. Н. Каразіна Б. А. Шрамка. Також були відзначені історичні
дати: шості Слобожанські читання (2002) – 100-річчя XII
археологічного з’їзду у Харкові; п’яті «Пам’яткоохоронні
традиції Слобожанщини» (2014 р.) – 25-річчя підготовки
фахівців музеєзнавства та пам’яткознавства в Харківській
державній академії культури; сьомі «Пам’яткоохоронні
традиції Слобожанщини» (2016 р.) – 50-річчя від дня
створення Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури (УТОПІК) [3, с. 5–10].
Упродовж більш ніж двадцяти років було проведено
28 наукових конференцій «Слобожанські читання» (1999–
2024 рр.) і 14 конференцій молодих вчених «Харківщина та
її культурна спадщина» (2008–2009 рр.), «Пам’яткоохоронні
традиції Слобожанщини» (2010–2023 рр.). У конференціях
взяли участь більше тисячі краєзнавців-пам’яткознавців,
небайдужих до історії рідного краю, до збереження його
культурного надбання. З них 884 дослідника опублікували
в наукових збірках з пам’яткоохоронної роботи «Культурна
спадщина Слобожанщини» (далі – КСС), «Пам’яткознавчі
погляди молодих вчених XXI ст.», «Пам’яткознавчі студії
дослідників XXI ст.» 1826 статей з питань історії, культури,
різних сфер життя нашої Слобожанщини [4]. В цих статтях
також розповідається і про більш ніж 2000 наших відомих
і невідомих співвітчизників, у тому числі про краєзнав-
ців-пам’яткознавців – пам’яткоохоронців [5].
Протягом 2022–2024 рр. краєзнавці-пам’яткознавці, не
дивлячись на тяжкі умови у зв’язку з воєнними подіями, про-
довжують наполегливо працювати. Так М. М. Саяний, заслу-
жений працівник культури України, директор Зміївського
краєзнавчого музею, громадський діяч з охорони культур-
ної спадщини Харківської області видав друком книгу «Го-
лодоморна Зміївщина в свідченнях та документах», до якої
також увійшов список зміївчан, які були репресовані та за-
гинули мученицькою смертю у 1920–1930-ті рр. (2023 р.).
В. О. Черноморець, письменник, почесний член Національ-
ної спілки краєзнавців України та клубу «Краєзнавець», член
Міжрегіональної спілки письменників України та Всеукра-
їнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», лауре-
ат творчої премії Харківського міськвиконкому імені Дми-
тра Багалія за книгу «Пісочинський Свято-Василівський
храм» (2011 р.), закінчив роботу над книгою «Історія сели-
ща Пісочин (1941–1973 рр.)», яка незабаром вийде друком.
Ряд авторів, які опинилися не з доброї волі за межами
України у зв’язку з розпочатими воєнними діями на Бать-
ківщині, продовжили роботу і навіть їх статті були надру-
ковані у збірках Центру з охорони культурної спадщини у
2023–2024 рр.: Г. С. Крахмальова «Харків-Львів. 2022–2023.
Із щоденника внутрішньо переміщеної особи» («КСС 52»),
М. П. Матвєєнко «Хузум – місто на березі Північного моря –
факт моєї біографії» («КСС 54»), В. С. Нємцова «Юрій Бори-
нець – художник із Прикарпаття» («КСС 54»), І. О. Шудрик
«Враження харківського біженця від Німеччини» («Пам’ят-
кознавчі студії дослідників XXI ст. Вип. VIII»).
Галина Сергіївна Крахмальова, наша співвітчизниця, гро-
мадський діяч з охорони культурної спадщини Харківської
області, автор книги з генеалогії власного роду «Грот и их
потомки» (2017 р.) мешкає у Львові разом з дочкою і ону-
кою з 2022 р. Вона бере активну участь у засіданнях клубів
«Мову вчи – не мовчи», «Вивчаємо видатні постаті Украї-
ни» при Львівській обласній науково-педагогічній бібліоте-
ці. 24 лютого 2023 р. на об’єднаному засіданні обох клубів
книгозбірні, присвяченого роковинам від початку воєнних
дій в Україні, Галина Сергіївна подарувала бібліотеці збірку
наукових статей «КСС 49», до якої увійшли матеріали круг-
лого столу, присвяченого 150-річчю від дня народження
Лесі Українки, а також літературно-краєзнавче досліджен-
ня Г. П. Столярової «Харківська весна Лесі Українки». 10 бе-
резня 2023 р. у День Державного гімну України на зустрічі у
Сіверщина в історії України, випуск 17, 2024 ISSN 2218-4805
64 65
а також онлайн постійний учасник наших конференцій
М. М. Красіков, етнолог та фольклорист, професор кафе-
дри українознавства, культурології та історії науки НТУ
«ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські
скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національ-
ної спілки письменників України, Національної спілки
художників України, Національної спілки краєзнавців
України, лауреат муніципальної премії в галузі фоль-
клористики та етнології імені П. Іванова 2007 р., пре-
мії імені Л. Танюка «За збереження історичної памʼя-
ті України» 2022 р., премії The Slavic, East European, and
Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р. Ці «Етногра-
фічні посиденьки з Михайлом Красіковим» проводились
щомісячно, а теми відповідали порі року: «Січневі свя-
та в традиційному народному календарі українців» (19
січня 2023 р.), «Березень у традиційній народній культу-
рі українців» (25 березня 2023р.), «Листопад у традицій-
ній народній культурі українців» (23 листопада 2023 р.).
Під час народознавчих зустрічей присутні знайомились з
погодними народними прикметами, давно забутими ви-
словами, назвами свят, які існували з давніх часів на Хар-
ківщині. Кожний такий захід починався з запитань: «А
чи Ви щось чули, а чи Ви щось знаєте про різдвяних па-
вучків? А для чого б’ють вербовими гілочками на Вербну
неділю? А що це за ігри – «навітки» та «навкотка» і який
вони мають сенс крім розважального ? А що то за свято
Царигряди ? А що треба робити з «юрковою росою ?». У
2024 р. тема фольклору стала щільно переплітатися з те-
мою війни. Це етнографічні посиденьки на теми: «Війна:
актуалізація фольклорної свідомості» (24 лютого 2024 р.),
«Усі жінки відьми? Українська відьма як вона є» (28 берез-
ня 2024 р.). Бесіди базуються на етнографічних записах,
зроблених дослідником, які розвивають тему «Новий по-
зитивний образ української відьми – захисниці». У січні
2024 р. М. Красіков провів в межах проєкту «Я пам’ятаю
… життя в традиції» вечір пам’яті Валерія Романовського
«Самурай – сам собі Рай». Цей вечір став продовженням
низки заходів, які відбулись у 2023 р. і були присвячені
пам’яті захисника Батьківщини Валерія Романовського.
Традиційно М. Красіков також весь цей час проводив екс-
курсії по місту, знайомив з об’єктами культурної спадщи-
ни і пам’ятками історії та архітектури – будинками, які
пов’язані з іменами відомих харків’ян.
Наша історична місія – пробудити свідомість спів-
вітчизників у питаннях збереження культурного
надбання. А також ми повинні зберегти пам’ять про
людей, особистостей – найцінніше культурне надбання,
які, незважаючи на всі життєві складнощі у різних його
проявах, присвячували і сьогодні присвячують своє життя
вивченню і охороні культурної спадщини Слобожанщини,
тієї святої спадщини, яку довірили нам зберігати попередні
покоління і яку ми повинні передати в надійні руки. Це
наша спільна спадщина, і це має глибоко усвідомити
кожен. Проблема охорони культурної спадщини повинна
належати до глобальних проблем людства.
ДЖЕРЕЛА
1. Бахтіна С. Міжнародна наукова конференція «Слобожанські
читання» – шлях до створення музею особистості як найцінні-
шого культурного надбання в історії людства. Харків, 2006. 22 с.
2. Бахтіна С. Пам’яткознавці за покликом серця. До 20-річчя
від дня заснування Харківського науково-методичного центру
охорони культурної спадщини. Сіверщина в історії України. Вип. 16.
Ніжин, 2023. С. 5–10.
3. Бахтіна С. Харківський науково-методичний центр охоро-
ни культурної спадщини як осередок просвітницької роботи в
галузі пам’яткознавства на Слобожанщині. Батуринська старови-
на. Вип. 10. Ніжин, 2024. С. 9–13.
4. Бібліографічний покажчик статей авторів за матеріалами
публікацій ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охо-
рони культурної спадщини». Рукопис. 2024 р.
5. Перелік статей про особистості за матеріалами публікацій
ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культур-
ної спадщини». Рукопис. 2024 р.
Bakhtina S. A. Monumental and local history scientific conference
«Slobozhan readings» is the way to create a museum of personality - the
most valuable cultural heritage in the history of mankind
This article talks about the importance of creating a museum as a
center for understanding cultural heritage, where the main value is the
person, the individual, because it creates the masterpieces of human
civilization - monuments of history and monumental art, architecture and
urban planning, printing and writing, folklore, music. The condition of
these monuments and whether they will be needed by future generations
depends on the culture and worldview of a person.
First of all, the guardians of these monuments are monument historians
- local historians, in particular, employees of museums, libraries, teachers
of universities, schools. This problem is directly related to the level of
consciousness of people and their moral position. Centers of local history,
individual personalities - leaders who unite like-minded people in matters
of preservation of cultural heritage, restoration of historical heritage, take
responsibility before society for solving problems, for educating those who
do not yet understand the importance of preserving the historical memory
left to us by our predecessors.
Key words: museum, personality, local historians, monuments, historical
and cultural monuments.
REFERENCES
1. Bаkhtіhа, S. (2006). Mizhnarodna naukova konferenciya «Slobozhanski
chitannya» - shliakh do stvorennia muzeiu osobystosti, yak naitsinnishoho
kulturnoho nadbannia v istorii liudstva. [The International Scientific Conference
«Slobozhanski chitannia» is a way to create a museum of the individual as the most
valuable cultural heritage in the history of mankind]. Kharkiv. [in Ukrainian].
2. Bаkhtіnа, S. (2023). Pamiatkoznavtsi za poklykom sertsia. Do
20-richchia vid dnia zasnuvannia Kharkivskoho naukovo-metodychnoho
tsentru okhorony kulturnoi spadshchyny. [Monument experts at
the call of the heart. On the 20th anniversary of the founding of the
Kharkiv Scientific and Methodological Center for the Protection of
Cultural Heritage.]. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Issue 16, pp. 5–10.
Nizhyn. [in Ukrainian].
3. Bаkhtіnа, S. (2024). Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr
okhorony kulturnoi spadshchyny yak oseredok prosvitnytskoi roboty
v galuzi pamyatkoznavstva na Slobozhanshchyni. [Kharkiv Scientific
and Methodological Center for the Protection of Cultural Heritage
as a Center for Educational Work in the Field of Monument Studies
in Slobozhanshchyna.]. Baturynska starovyna. Issue 10, pp. 9–13.
Nizhyn. [in Urainian].
4. Bibliohrafichnyi pokazhchyk statei avtoriv za materialamy
publikatsii OKZ «Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony
kulturnoi spadshchyny». [Bibliographic index of the authors’ articles
based on the publications of the Kharkiv Scientific and Methodological
Center for the Protection of Cultural Heritage]. (unpublished).
5. Perelik statei pro osobystosti za materialamy publikatsii OKZ
«Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony kulturnoi
spadshchyny». [The list of articles about personalities based on the
publications of the Kharkiv Scientific and Methodological Center for
the Protection of Cultural Heritage]. (unpublished).
Стаття надійшла до редакції 11.05.2024 р.
Рекомендована до друку 18.07.2024 р.j
УДК 929: 94 (477) «16/17»
С. А. Токарєв
КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКА РОДИНА
ТАРАСЕВИЧІВ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ
ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII–XVIII ст.
У статті розглядається діяльність представників ніжинської
козацько-старшинської родини Тарасевичів упродовж другої поло-
вини XVII–XVIII ст. Проаналізовано її походження, персональний
склад, участь у військовому та суспільно-політичному житті Геть-
манщини, адміністративна діяльність, майнове становище і спро-
би отримання російського дворянства.
Ключові слова: Українська козацька держава, Ніжинський полк,
козацька старшина, родина Тарасевичів.
Однією з важливих рушійних сил Української наці-
ональної революції середини XVII ст. стало українське
міщанство. У переважній більшості представники неза-
можного, а подекуди й багатого міщанства підтримали
визвольні змагання українського народу та опинилися
у лавах повстанців. Покозачення представників цієї сус-
пільної верстви обумовило їх появу і в складі козацької
верхівки. Завдяки помітному суспільно-політичному ста-
тусу Ніжина та економічному розвитку міста вихідці з мі-
щанської верхівки опинилися у складі козацької старши-
ни Ніжинського полку.
Значну роль у суспільно-політичному житті Ніжин-
ського полку відіграла родина Тарасевичів, яка походила
з ніжинського міщанства. Щоправда, у родинному пере-
казі, укладеному наприкінці XVIII ст., члени роду вказа-
ли на своє походження від гетьмана Війська Запорозько-
го низового Тараса Трясила. У якості доказу вони надали
копію нобілітаційної грамоти, начебто виданої у 1647 р.
польським королем Владиславом IV шляхтичам Йосипу,
Василю, Федору і Марку Тарасевичам. Підставою для їх
нобілітації нібито слугували їх родинні зв’язки з Т. Тря-
силом, участь у 1618 р. у поході гетьмана П. Сагайдачно-
го на Москву і у битві з турками під Цецорою в 1620 р. під
час турецько-польської війни. Проте підробка цієї грамо-
ти виявилася занадто очевидною, оскільки вказані пред-
ставники родини жили на початку XVIII ст., а відтак не
могли бути родичами Т. Трясила і тим більше брати участь
у вказаних військових кампаніях [16, c. 43].
Насправді ж родоначальником Тарасевичів був ні-
жинський міщанин Тарас Аврамович Ненада, котрий у
1681 р. посідав уряд бурмістра ніжинського магістрату.
Його син Аввакум, незважаючи на міщанське походження,
покозачився, увійшов до складу козацької старшини [20,
c. 15; 25, c. 12] і в 1672–1676 рр. обіймав посаду сотни-
ка Другої полкової сотні, у 1681–1689 рр. – ніжинського
полкового осавула, у 1694–1697 рр. – городового ніжин-
ського отамана, а в 1697 р. виконував обов’язки наказно-
го полковника [14, c. 75, 77, 79, 81]. Під час перебування
на посаді полкового осавула він у якості рангової маєт-
ності володів селами Хибалівкою і Дрімайлівкою у Тре-
тій полковій сотні. У 1697 р. А. Тарасевич отримав уні-
версал І. Мазепи на право отримання прибутків з його
власного млина в с. Хибалівці [20, c. 15].
Йосип Аввакумович Тарасевич на початку XVIII ст. зга-
дувався на військовій службі в чині значного військово-
го товариша, а в 1705–1715 рр. посідав уряд ніжинського
полкового осавула [14, c. 77; 15, c. 363; 20, c. 15]. Напри-
кінці своєї каденції він сповістив гетьмана І. Скоропад-
ського про неможливість продовження військової служби
з огляду на стан здоров’я, але водночас висловив прохання
щодо вступу до лав бунчукового товариства. Відтак 26 бе-
резня 1716 р. гетьман видав універсал, яким надав Й. Та-
расевичу чин бунчукового товариша [29, арк. 18 зв.]. На-
далі він згадувався в компутах бунчукового товариства
Ніжинського полку в 1727 [15, c. 363], 1729 і 1734 рр. [22,
c. 35, 36; 34, арк. 3; 37, арк. 5зв.].
У 1725 р. Й. Тарасевич був мобілізований до команди
бунчукових товаришів Ніжинського полку, які мали взяти
участь у Гілянському поході до південно-західного узбе-
режжя Каспійського моря, спрямованого проти посилен-
ня впливу Персії у Закавказзі [32, арк. 10 зв.]. У цьому по-
ході він перебував до початку 1727 р. [30, арк. 48 зв.], коли
був визнаний хворим і відпущений з Астрахані додому.
3 грудня 1722 р. згідно наказу Генеральної військової
канцелярії Й. Тарасевич був відряджений до Почепської
сотні Стародубського полку для проведення розмежу-
вання земель [20, c. 15–16]. 19 січня 1729 р. він разом
зі срібнянським сотником Прилуцького полку А. Тро-
циною був призначений тимчасовим очільником Ге-
неральної військової канцелярії [15, c. 363]. 29 березня
1729 р. на підставі універсалу Д. Апостола Й. Тарасевич
разом з бунчуковим товаришем В. Чуйкевичем був залу-
чений до розслідування звинувачень на адресу деяких
представників козацької старшини Ніжинського полку
у здирництві, самовільному підвищенні податків та ін-
ших зловживаннях [33, арк. 2 зв.].
До рангових володінь Й. Тарасевича під час перебу-
вання на посаді полкового осавула належало с. Хиба-
лівка у Третій Полковій сотні [11, c. 231–232]. 16 квітня
1705 р. І. Мазепа дозволив осавулу стягувати на свою ко-
ристь повинності з місцевих посполитих і підсусідків та
отримувати прибутки з двох борошняних кіл з млина на
місцевій греблі [20, c. 16]. Ці привілеї були підтверджені
універсалом І. Скоропадського від 1 листопада 1709 р. [1,
c. 151; 29, арк. 11 зв.]. Під час правління Першої Малоро-
сійської колегії частина прибутків зі вказаних маєтно-
РОЗДІЛ ІІ. ДОБА ГЕТЬМАНЩИНИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210818 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-13T17:12:56Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Бахтіна, С.А. 2025-12-17T16:07:01Z 2024 Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства / С.А. Бахтіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2024. — Вип. 17. — С. 61-64. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210818 005.745:[719+908](477.54/.62) У даній статті мова йде про важливість створення музею як центру осмислення культурної спадщини, де головною цінністю є людина, особистість, адже це вона створює шедеври людської цивілізації – пам’ятки історії та монументального мистецтва, архітектури та містобудування, друку та писемності, фольклору, музики. Від культури людини, її світогляду залежить, у якому стані будуть з часом ці пам’ятки і чи будуть вони потрібні наступним поколінням. В першу чергу охоронцями цих пам’яток є пам’яткознавці-краєзнавці, в тому числі співробітники музеїв, бібліотек, викладачі вузів, шкіл. Ця проблема безпосередньо пов’язана з рівнем свідомості людей, з їх моральною позицією. Центри краєзнавства, охорони пам’яток, окремі особистості – лідери, які об’єднують однодумців в питаннях збереження культурного надбання, відновлення історичної спадщини, беруть на себе відповідальність перед суспільством за вирішення поставлених питань, за виховання тих, хто ще не розуміє важливості збереження історичної пам’яті, яку залишили нам наші попередники. This article talks about the importance of creating a museum as a center for understanding cultural heritage, where the main value is the person, the individual, because it creates the masterpieces of human civilization - monuments of history and monumental art, architecture and urban planning, printing and writing, folklore, music. The condition of these monuments and whether they will be needed by future generations depends on the culture and worldview of a person. First of all, the guardians of these monuments are monument historians - local historians, in particular, employees of museums, libraries, teachers of universities, schools. This problem is directly related to the level of consciousness of people and their moral position. Centers of local history, individual personalities - leaders who unite like-minded people in matters of preservation of cultural heritage, restoration of historical heritage, take responsibility before society for solving problems, for educating those who do not yet understand the importance of preserving the historical memory left to us by our predecessors. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства Monumental and local history scientific conference «Slobozhan readings» is the way to create a museum of personality - the most valuable cultural heritage in the history of mankind Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства Бахтіна, С.А. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| title_alt | Monumental and local history scientific conference «Slobozhan readings» is the way to create a museum of personality - the most valuable cultural heritage in the history of mankind |
| title_full | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| title_fullStr | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| title_full_unstemmed | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| title_short | Пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "Слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| title_sort | пам’яткознавчо-краєзнавча наукова конференція "слобожанські читання" - шлях до створення музею особистості - найціннішого культурного надбання в історії людства |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210818 |
| work_keys_str_mv | AT bahtínasa pamâtkoznavčokraêznavčanaukovakonferencíâslobožansʹkíčitannâšlâhdostvorennâmuzeûosobistostínaicínníšogokulʹturnogonadbannâvístoríílûdstva AT bahtínasa monumentalandlocalhistoryscientificconferenceslobozhanreadingsisthewaytocreateamuseumofpersonalitythemostvaluableculturalheritageinthehistoryofmankind |