Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)

У даному дослідженні розроблені технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. «Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільським господарством»; 15.1.1 «Площа лісів як частка загальної площі земного покриву»; 15.3.1 «Частка землі, яка деградувала відносно загаль...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Проблеми керування та інформатики
Дата:2023
Автори: Куссуль, Н.М., Шелестов, А.Ю., Яйлимов, Б.Я., Федоров, О.П., Яйлимова, Г.О., Скакун, С.В., Шуміло, Л.Л., Колос, Л.М., Дякун, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2023
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210938
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET) / Н.М. Куссуль, А.Ю. Шелестов, Б.Я. Яйлимов, О.П. Федоров, Г.О. Яйлимова, С.В. Скакун, Л.Л. Шуміло, Л.М. Колос, О.О. Дякун // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 1. — С. 95–105. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859531261894197248
author Куссуль, Н.М.
Шелестов, А.Ю.
Яйлимов, Б.Я.
Федоров, О.П.
Яйлимова, Г.О.
Скакун, С.В.
Шуміло, Л.Л.
Колос, Л.М.
Дякун, О.О.
author_facet Куссуль, Н.М.
Шелестов, А.Ю.
Яйлимов, Б.Я.
Федоров, О.П.
Яйлимова, Г.О.
Скакун, С.В.
Шуміло, Л.Л.
Колос, Л.М.
Дякун, О.О.
citation_txt Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET) / Н.М. Куссуль, А.Ю. Шелестов, Б.Я. Яйлимов, О.П. Федоров, Г.О. Яйлимова, С.В. Скакун, Л.Л. Шуміло, Л.М. Колос, О.О. Дякун // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 1. — С. 95–105. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Проблеми керування та інформатики
description У даному дослідженні розроблені технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. «Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільським господарством»; 15.1.1 «Площа лісів як частка загальної площі земного покриву»; 15.3.1 «Частка землі, яка деградувала відносно загальної площі земного покриву». Основна проблема, яку вирішують автори для території України, пов’язана з відсутністю якісних наборів даних, їх низьким просторовим розрізненням і меншою точністю порівняно з регіональними продуктами. Запропоновано нову вдосконалену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі супутникових даних високого просторового розрізнення. This research develops technologies for calculating three specific indicators, namely: 2.4.1. "Share of agricultural land with productive and sustainable agriculture"; 15.1.1 "Forest area as a percentage of total land area"; and 15.3.1 "Share of land degraded in relation to total land area." The main problem addressed by the authors for the territory of Ukraine is the lack of high-quality datasets, their low spatial resolution, and lower accuracy compared to regional products. A new, improved methodology is proposed for calculating the land productivity map based on high spatial resolution satellite data.
first_indexed 2026-03-13T07:33:24Z
format Article
fulltext © Н.М. КУССУЛЬ, А.Ю. ШЕЛЕСТОВ, Б.Я. ЯЙЛИМОВ, О.П. ФЕДОРОВ, Г.О. ЯЙЛИМОВА, С.В. СКАКУН, Л.Л. ШУМІЛО, Л.М. КОЛОС, О.О. ДЯКУН, 2023 Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 95 КОСМІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ УДК 004.62;004.93 Н.М. Куссуль, А.Ю. Шелестов, Б.Я. Яйлимов, О.П. Федоров, Г.О. Яйлимова, С.В. Скакун, Л.Л. Шуміло, Л.М. Колос, О.О. Дякун ОЦІНКА ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В МЕЖАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ МЕРЕЖІ (ERA-PLANET) Куссуль Наталія Миколаївна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут іме- ні Ігоря Сікорського», Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https://orcid.org/0000-0002-9704-9702, nataliia.kussul@gmail.com Шелестов Андрій Юрійович Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут іме- ні Ігоря Сікорського», Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https://orcid.org/0000-0001-9256-4097, andrii.shelestov@gmail.com Яйлимов Богдан Ялкапович Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https://orcid. org/0000-0002-2635-9842, yailymov@gmail.com Федоров Олег Павлович Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https:// orcid.org/0000-0002-0245-6509, oleh.fedorov@gmail.com Яйлимова Ганна Олексіївна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут іме- ні Ігоря Сікорського», Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https://orcid.org/0000-0001-6116-8294, anna.yailymova@gmail.com Скакун Сергій Васильович Університет Меріленду, США, https://orcid.org/0000-0002-9039-0174, serhiy.skakun@gmail.com Шуміло Леонід Леонідович Університет Меріленду, США, https://orcid.org/0000-0002-7395-7933, shumilo.leonid@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-0245-6509 https://orcid.org/0000-0002-0245-6509 96 ISSN 2786-6491 Колос Людмила Миколаївна Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, https://orcid. org/0000-0002-3616-271X, kolos.ludmyla@gmail.com Дякун Олексій Олегович Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Київ, alexeydiakun@gmail.com Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як глобальні цілі, прийняті Організацією Об’єднаних Націй у 2015 р. як універсальний заклик до дій щодо подолання бідності, захисту планети, забезпечення миру та покращення якості життя всіх людей до 2030 р. Цілі розвитку спрямо- вані на те, щоб до 2030 р. покінчити з усіма формами голоду, щоб усі люди отримували достатню кількість поживної їжі протягом усього року. Це сприятиме сталому сільському господарству, підтримці дріб- них фермерів і рівному доступу до землі, технологій і ринків. Окрім цього, важливо вжити термінові заходи, щоб зменшити втрату природ- них середовищ існування та біорізноманіття, які є частиною нашої спі- льної спадщини та підтримують глобальну продовольчу та водну без- пеку, пом’якшують наслідки зміни клімату та адаптацію до них, а також забезпечують мир і безпеку. Задля розвитку цього напрямку в Україні, в межах Європейського проєкту ERA-PLANET програми Horizon 2020 «Європейська мережа для дослідження нашої планети», використовуються дані спостереження Землі та супутникові дані для моніторингу ефективності використання природних ресурсів, а також для оцінки прогресу в досягненні ЦСР. У даному дослідженні розроб- лені технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. «Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільсь- ким господарством»; 15.1.1 «Площа лісів як частка загальної площі зе- много покриву»; 15.3.1 «Частка землі, яка деградувала відносно зага- льної площі земного покриву». Основна проблема, яку вирішують ав- тори для території України, пов’язана з відсутністю якісних наборів даних, їх низьким просторовим розрізненням і меншою точністю порі- вняно з регіональними продуктами. Запропоновано нову вдосконалену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі су- путникових даних високого просторового розрізнення. Ключові слова: цілі сталого розвитку (ЦСР), індикатор, динаміка продуктивності земель, зміни клімату, вегетаційні індекси, супутни- кові дані, класифікація. Вступ Проєкт ERA-PLANET програми Horizon 2020 «The European Network for Observing our Changing Planet» («Європейська мережа для дослідження нашої планети») є внеском європейської спільноти в ров’язання задачі оцінювання досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР — Sustainable Development Goal), ви- конання Паризької кліматичної угоди та Сендайської рамки зі зменшення ризи- ку стихійних лих (Sendai Framework for Disaster Risk Reduction). Один з чоти- рьох напрямів ERA-PLANET — проєкт GEOEssential [1], який належить до проє- ктів з моніторингу ресурсоефективності та екологічного менеджменту. В межах цього проєкту дані спостереження Землі і, зокрема, супутникові дані використо- вуються для моніторингу ефективності використання природних ресурсів, а також для оцінки прогресу в досягненні ЦСР. Основними задачами досліджень ІКД НАН України та ДКА України в цьому проєкті є внесок в оцінювання ЦСР та ви- https://orcid.org/0000-0002-3616-271X https://orcid.org/0000-0002-3616-271X Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 97 рішення таких проблем у сільському господарстві: подолання голоду, досягнен- ня продовольчої безпеки та покращення харчування, сприяння сталому сільсь- кому господарству, яке спрямоване на забезпечення стійких систем виробництва продуктів харчування, та впровадження стійких сільськогосподарських прак- тик [2]. У даному дослідженні основна увага приділяється трьом конкретним ін- дикаторам а саме:  2.4.1. «Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільсь- ким господарством»;  15.1.1. «Площа лісів як частка загальної площі земного покриву»;  15.3.1. «Частка землі, яка деградувала відносно загальної площі земного покриву». У Програмі глобальної підтримки (Global Support Program) та Програмі підт- римки безпеки (Security Assistance Program) створено пілотний проєкт, підтрима- ний комітетом ООН для боротьби з опустелюванням, з метою досягнення нейтра- дьності деградації земель (Land Degradation Neutrality). Мета нейтральної дегра- дації земель полягає в підтримці або збільшенні природного капіталу землі та пов’язаних з ними послуг за рахунок ресурсів екосистеми. Зміна ґрунтового пок- риву (Land Cover Change), динаміка продуктивності земель (Land Productivity Dynamics) і запас органічного вуглецю (Soil Organic Carbon) обрані як підіндика- тори для оцінки індикатора 15.3.1 (ЦСР). Зміни ґрунтового покриву, оцінені на основі набору даних земного покриву Європейського космічного агентства, Ініці- ативи з оцінювання зміни клімату (ESA Climate Change Initiative) та набору даних з оцінки зміни продуктивності земель Об’єднаного дослідницького центру (LPD EC Joint Research Centre), використовуються як джерела для оцінки продуктивно- сті земель [3]. Основними проблемами, пов’язаними з цими наборами даних, є ни- зьке просторове розрізнення і менша точність порівняно з регіональними продук- тами [4, 5]. Отже, мета цього дослідження — заповнити вищезазначену прогалину шля- хом вдосконалення розрахунку показників ЦСР за допомогою використання да- них середнього та високого просторового розрізнення [6, 7]. Основна ціль полягає в тому, щоб застосувати та вдосконалити методи, які використовувалися для створення глобальних продуктів із даними з низьким просторовим розрізненням, до даних з більшим просторовим розрізненням, що краще підходять для регіона- льних продуктів та програм. Для обчислення обраних індикаторів ЦСР викорис- тано зв’язок «їжа–вода–енергія» на основі супутникових даних [8], даних назем- них спостережень, вегетаційних індексів та метеорологічних даних. Оскільки гло- бальні продукти земного покриву мають меншу точність для України порівняно з регіональними [9], в межах проведених досліджень використано регіональні карти земного покриву з високим просторовим розрізненням 10 м на основі даних Landsat 8, Sentinel–2 і Sentinel–1 [10]. Ці карти створені з використанням сучасних методів на основі глибокого навчання [10–14]. Також запропоновано нову вдос- коналену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі су- путникових даних високого просторового розрізнення [14]. 1. Метод для обчислення показників ЦСР Зі списку 232 індикаторів ЦСР у даній статті представлено загальний метод [15] для обчислення трьох вибраних індикаторів ЦСР (рис. 1). Основна мета проєкту GEOEssential ERA-PLANET полягає в розробці проце- сів для моніторингу істотних змінних (Essential Variables) і оцінки ЦСР з викорис- танням даних дистанційного зондування. Запропонований підхід зумовлює розг- 98 ISSN 2786-6491 ляд екологічної системи як модель, побудовану з харчових, водних та енергетич- них компонентів і взаємозв’язків між ними. Таким чином, основні змінні часто можуть бути компонентами декількох зв’язкових підходів. У проєкті є список ос- новних істотних змінних взаємозв’язку «їжа–вода–енергія» [16]. Розроблено робочі процеси для індикаторів 15.1.1, 15.3.1 та 2.4.1, базуючись на істотних змінних, пов’язаних з їжею, водою та енергією. Рис. 1 До істотних змінних продовольчої безпеки відносяться площа посівів та тип сільськогосподарської культури, представлені на карті класифікації посівів [17] оцінкою стану посівів та їх фенологією [18, 19], що характеризується вегетацій- ними індексами, такими як NDVI, DVI, EVI [20], та біофізичні параметри [21], наприклад індекс LAI (Leaf Area Index) [22]. Для кращої оцінки стану врожаю та його фенології врожаю за допомогою вегетаційних індексів використовуються метеорологічні дані. Вони стосуються істотних змінних води та енергії, зокрема, опадів, випаровування, температури повітря на поверхні, сонячного опромінення поверхні, вологості і швидкості вітру. Ці агрометеорологічні параметри важливі для моделювання вегетаційних індексів та вдосконалення супутникової оцінки продуктивності сільськогосподарських культур [23]. 2. Обчислення індикаторів ЦСР 15.3.1 Індикатор 15.3.1 «Частка деградованих земель від загальної площі» є двій- ковою (покращення та деградація) кількісною оцінкою на основі аналізу доступних даних для підіндикаторів, які перевіряються та повідомляються національними органами влади (а саме, тренди у земельному покриві, продуктивності землі та запасах вуглецю) [15, 24]. Цей показник базується на статистичному принципі «Один поза — усі поза» для оцінки змін через субіндикатори. Цей принцип озна- чає, що є три типи змін у субіндикаторах: позитивні (покращення), негативні (деградація), а також стійкі (без змін). Якщо один із показників трьох субінди- каорів має негативні зміни для якоїсь ділянки, то продуктивність цієї ділянки негативна. Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 99 Запропонований метод базується на підході глибокого навчання, зокрема на ансамблі нейронних мереж [13]. В основі архітектури лежать багатошарові перцеп- трони (MLP), які навчаються з використанням різних параметрів і архітектур (кіль- кість прихованих шарів), утворюючи ансамбль, що перевершує будь-який з окре- мих MLP. Функція випрямленої лінійної одиниці (ReLU) використовується як фун- кція активації для нейронів у прихованих шарах, а навчання MLP виконується за допомогою оптимізатора на основі стохастичного градієнта. Щоб уникнути перена- вчання, використано L2-регулярізацію з коефіцієнтом 0,1, а швидкість навчання — 10 – 3 . За допомогою нейронних мереж класифікуються сільськогосподарські куль- тури та створюються карти земного покриву України з використанням зображень високого просторового розрізнення Landsat 8, Sentinel–1 та Sentinel–2 [25–28] та ві- дповідні дані наземних досліджень за 2000, 2010, 2016 та 2017 рр. [29–31]. Просто- рове розрізнення отриманих карт становить 30 м для 2000 і 2010 рр. і 10 м — для 2016 і 2017 рр. (рис. 2). Рис. 2 На рис. 3 візуально порівнюються: карти земного покриву ESA CCI-LC з просторовим розрізненням 300 м (а) та карти класифікації ІКД НАН України та ДКА України з розбіжністю 10 м (б). а б Рис. 3 Порядок обчислення індикатора 2.4.1. Індикатор 2.4.1 «Частка сільськогос- подарських площ під продуктивним і сталим сільським господарством» можна об- числити за тією ж методологією, що і для розрахунку індикатора 15.3.1. Цей інди- катор є відношенням сільськогосподарської площі, яка має позитивне значення продуктивності, до загальної сільськогосподарської площі за правилом «Один не підходить — інші не підходять». Для обчислення цього індикатора використано ті самі субіндикатори, що й для індикатора 15.3.1, але викликає інтерес не вся земель- на площа, а лише сільськогосподарські (оброблені) землі. Для цього індикатора 100 ISSN 2786-6491 особливо важливо використовувати супутникові зображення з високим просторовим розрізненням, оскільки розмір пікселів значно впливає на значення субіндикатора. Метод обчислення індикатора 15.1.1. Показник 15.1.1 «Площа лісів як час- тка загальної площі землі» є відношенням всієї площі землі до площі лісів. Спо- чатку на основі карти класифікації оцінюється загальна площа землі, для цього видаляються водні та заболочені території, а після цього розраховується цільо- вий індикатор як частка площі лісів у загальній площі землі. Впровадження робочих процесів оцінки індикаторів ЦСР у віртуальній ла- бораторії. У Європейському проєкті ECOpotential (http://www.ecopotential-project.eu) кілька організацій-партнерів відповідали за створення ресурсів за різною тема- тикою, таких як супутникові дані, дані наземних досліджень, послуги, інструмен- ти аналізу та моделювання, алгоритми обробки, методи моделі та результати мо- делей. Для задоволення цих вимог розроблено механізм взаємодії як віртуальну лабораторію (VLab: https://vlab.geodab.eu/), що забезпечує доступ до ресурсів на основі вебсервісу. Для використання ресурсів хмарних обчислень [27] та прямого доступу до даних порталу GEOSS лабораторія VLab дозволяє реалізовувати робо- чі процеси для обчислення та моніторингу істотних змінних води, їжі та енергії для розрахунку показників ЦСР для різних країн світу. Саме інструмент VLab ви- користано для обчислення індикаторів 2.4.1 та 15.3.1. Переваги VLab — це мож- ливість реалізації складних робочих процесів на хмарній платформі [28] з легким доступом до даних GEOSS та інших постачальників даних з можливістю їх генерації для інструментів ECOpotential. Метод для розрахунку індикатора 2.4.1 у VLab як вхідні дані використовує карту класифікації з сільськогосподарськими класами земельного покриву та часові ряди супутникових зображень [29] протягом кількох років. У свою чергу, для обчислення індикатора 15.3.1 використовується карта зміни земного покриву та карта продуктивності землі як вхідні дані, обчислюється площа продуктивних земель і загальна площа землі. 3. Результати Використовуючи запропонований метод (див. рис. 1), розраховано індикато- ри 15.1.1, 15.3.1 та 2.4.1 для території України. Значення лісистості та загальної площі земель отримано з карт земного покриву за 2000, 2010 та 2016 рр. Таким чином, індикатор 15.1.1 порахований за часткою лісів відносно загальної площі земель за ці роки (табл. 1). Спостерігається позитивна тенденція при розгляданні статистичних даних, так само як і супутникових. Це означає, що в Україні лісові насадження зазнають вирубок. Карту продуктивності землі отримано за допомогою індексу NDVI на основі супутникових знімків Sentinel-2 і Landsat-8 високого просторового розрізнен- ня за 2013–2017 рр. На рис. 4 порівнюються карти продуктивності з низьким просторовим розрізненням на основі даних MODIS та карти продуктивності з ви- соким просторовим розрізненням для території України за 2017 р ., отримані ІКД НАН України та ДКА України. Використовуючи карту продуктивності з ви- соким просторовим розрізненням та карту класифікації культур, розраховано ін- дикатори 15.3.1 та 2.4.1 для території України за 2016 та 2017 рр. Значення інди- каторів 15.3.1 та 2.4.1 за 2016 та 2017 рр. наведено у табл. 2. Таблиця 1 Джерело інформації 2000 р. 2010 р. 2016 р. Статистика 0,172 0,172 0,176 Карти класифікації 0,176 0,179 0,189 Таблиця 2 Індикатор ЦСР 2016 р. 2017 р. Індикатор 15.3.1, % 46,19 48,24 Індикатор 2.4.1, % 37,6 42,8 http://www.ecopotential-project.eu/ https://vlab.geodab.eu/ Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 101 Рис. 4 За результатами аналізу отриманих геопросторових продуктів можна констату- вати позитивну динаміку підвищення продуктивності всіх угідь (46,19–48,24 %), сільськогосподарських угідь (37,6–42,8 %), але площа з негативним трендом веге- таційного індексу все ще становить понад 29 046 тис. га. Позитивну динаміку можна пояснити запровадженням ефективних методів ведення сільського господарс- тва, створенням сучасних систем збору врожаю, але зазвичай ці дії проводяться на великих сільськогосподарських угіддях або на полях, що належать великим сіль- ськогосподарським підприємствам. Тому значна частина землі з негативною тен- денцією все ще існує. Окремо виділяються певні регіони з негативним значенням продуктивності, а саме, східна Україна [35] та Крим через погіршення ситуації та проблеми з доступом до води та Західна Україна через вирубку лісів. Якщо розг- лядати загальний приріст, то, окрім покращення стану сільськогосподарських угідь в Україні, відбувається відновлення вирубаних лісів, які безпосередньо впли- вають на зниження рівня деградації. За даними Державного агентства лісових ресур- сів України у 2016 р. відновлено 52,6 тис. га, у 2017 р. — 53,2 тис. га. Висновок Запропоновано вдосконалений метод обчислення трьох індикаторів ЦСР : 2.4.1 «Частка сільськогосподарських площ під продуктивним і сталим сільсь- ким господарством»; 15.1.1 «Площа лісів як частка загальної площі землі»; і 15.3.1 «Частка землі, що деградувала, від загальної площі землі» на основі ви- користання супутникових та наземних даних, істотних змінних (EV), вегета- ційних індексів та метеорологічних даних. У пілотному проєкті Комітету ООН з боротьби із опустелюванням та в Програмі підтримки безпеки розроблено методику розрахунку індексу 15.3.1. Вона базується на наборі даних Європей- ського космічного агентства, розробленого в межах ініціативи з оцінки змін клімату та геопросторових даних Об’єднаного дослідницького центру. Ці на- бори даних є глобальними і тому мають недостатнє просторове розрізнення. Таким чином, в межах даного дослідження використано карти земного покри- ву, отримані в ІКД НАН України та ДКА України на основі глибокого навчан- ня та використання зображень з високим просторовим розрізненням Landsat, 102 ISSN 2786-6491 Sentinel–2 і Sentinel–1 для території України. Якість і точність таких карт зна- чно вищі порівняно з іншими глобальними продуктами (приріст становить приблизно 10 %). Крім того, у цьому дослідженні запропоновано нову методо- логію побудови карти продуктивності землі з використанням даних Sentinel-2 і Landsat-8 з просторовим розрізненням 10 м, які дозволяють розрахувати інди- катор 15.3.1 та інші субіндикатори — 15.1.1 і 2.4.1. N. Kussul, A. Shelestov, B. Yailymov, O. Fedorov, H. Yailymova, S. Skakun, L. Shumilo, L. Kolos, O. Dyakun SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS ASSESSMENT WITHIN THE EUROPEAN RESEARCH NETWORK (ERA-PLANET) Nataliia Kussul National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, nataliia.kussul@gmail.com Andrii Shelestov National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, andrii.shelestov@gmail.com Bohdan Yailymov Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, yailymov@gmail.com Oleg Fedorov Space Research Institute of the NAS of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, oleh.fedorov@gmail.com Hanna Yailymova National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Space Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, anna.yailymova@gmail.com Serhiy Skakun University of Meriland, USA, serhiy.skakun@gmail.com Leonid Shumilo University of Meriland, USA, shumilo.leonid@gmail.com Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 103 Ludmyla Kolos Institute of Space Research of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, kolos.ludmyla@gmail.com Oleksii Dyakun Institute of Space Research of the National Academy of Sciences of Ukraine and State Space Agency of Ukraine, Kyiv, alexeydiakun@gmail.com The Sustainable Development Goals (SDGs), also known as the Global Goals, were adopted by the United Nations in organization 2015 as a universal call to action to end poverty, protect the planet, ensure peace and improve the quality of life for all people by 2030. The development goals aim to end all forms of hun- ger by 2030, so that all people have enough nutritious food all year round. This involves promoting sustainable agriculture, supporting small farmers and equal access to land, technology and markets. In addition, it is important to take urgent action to reduce the loss of natural habitats and biodiversity, which are part of our shared heritage and support global food and water security, climate change consequences mitigation as well as adaptation, peace and security. For the de- velopment of this direction in Ukraine, within the framework of the European project ERA-PLANET of the Horizon 2020 program «European network for the study of our planet», Earth observation data and satellite data are used to moni- tor the efficiency of the use of natural resources, as well as to assess progress in achieving the Sustainable Development Goals. In this study, technologies for calculating three specific indicators were developed, namely: 2.4.1. «Part of ag- ricultural areas with productive and sustainable agriculture»; 15.1.1 «The area of forests as a share of the total area of land cover»; 15.3.1 «Part of the land that has degraded relative to the total land cover area.» The main problem that the authors solve for the territory of Ukraine is related to the lack of high-quality da- ta sets, their low spatial resolution and lower accuracy compared to regional products. The paper proposes a new improved methodology for calculating the land productivity map based on high spatial resolution satellite data. Keywords: Sustainable Development Goals, indicator, land productivity dy- namics, climate change, vegetation indices, satellite data, classification. ПОСИЛАННЯ 1. Kussul N., Lavreniuk M., Shumilo L., Kolotii A., Rakoid O., Yailymov B., Shelestov A., Vasiliev V. Assessment of sustainable development goals achieving with use of nexus approach in the framework of geoessential ERA-PLANET project. Recent Developments in Data Science and In- telligent Analysis of Information. 2018. P. 146–155. https://link.springer.com/chapter/10.1007/ 978-3-319-97885-7_15. 2. Азарсков В.Н., Блохин Л.Н., Житецкий Л.С., Куссуль Н.Н. Робастные методы оценивания, идентификации и адаптивного управления. Киев : НАУ. 2004. 498 c. 3. Gallego J., Kussul N., Skakun S., Kravchenko O., Shelestov A., Kussul O. Efficiency assessment of using satellite data for crop area estimation in Ukraine. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation. 2014. Vol. 29. P. 22–30. 4. Kussul N., Shelestov A., Basarab R., Skakun S., Kussul O., Lavreniuk M. Geospatial intelli- gence and data fusion techniques for sustainable development problems. 11th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications : Integration, Har- monization and Knowledge Transfer, ICTERI 2015 (14-16 May 2015, Lviv, Ukraine). 2015. Vol. 1356. P. 196–203. 5. Lavreniuk M., Kussul N., Skakun S., Shelestov A., Yailymov B. Regional retrospective high resolution land cover for Ukraine: Methodology And Results. International Geoscience and Remote Sensing Symposium. 2015 (IGARSS 2015). 2015. N 15599383. P. 3965–3968. mailto:kolos.ludmyla@gmail.com 104 ISSN 2786-6491 6. Kussul N., Skakun S., Shelestov A., Lavreniuk M., Yailymov B., Kussul O. Regional scale crop mapping using multi-temporal satellite imagery. International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing & Spatial Information Sciences. 2015. P. 45–52. 7. Lavreniuk M., Skakun S., Shelestov A., Yalimov B., Yanchevskii S., Yaschuk D., Kosteckiy A. Large-scale classification of land cover using retrospective satellite data. Cybernetics and Systems Analysis. 2016. Vol. 52, N 1. P. 127–138. 8. Kussul N., Lavreniuk M., Shumilo L., Kolotii A. Nexus approach for calculating SDG indicator 2.4.1 using remote sensing and biophysical modeling. IGARSS 2019–2019 IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium. 2019. P. 6425–6428. 9. Kussul N., Kolotii A., Shelestov A., Yailymov B., Lavreniuk M. Land degradation estimation from global and national satellite based datasets within UN program. Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS), 9th IEEE International Conference. 2017. Vol. 1. P. 383–386. 10. Kussul N., Shelestov A., Skakun S. Flood monitoring from SAR data. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security. 2011. P. 19–29. 11. Kussul, N, Skakun S., Shelestov A., Kussul O. The Use of satellite SAR imagery to crop classification in Ukraine within JECAM project. IEEE Geoscience and Remote Sensing Symposium. 2014. P. 1497–1500. 12. Kussul N., Skakun S., Shelestov A., Kravchenko O., Gallego F., Kussul O. Crop area estimation in Ukraine using satellite data within the MARS project. IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium. 2012. P. 3756–3759. 13. Kussul N., Lavreniuk M., Skakun S., Shelestov A. Deep learning classification of land cover and crop types using remote sensing data. IEEE Geoscience and Remote Sensing Letters. 2017. Vol. 14(5). P. 778–782. 14. Куссуль Н.Н., Шелестов А.Ю. Grid-системы для задач исследования Земли: Архитектура, модели и технологии. Київ : Наук. думка, 2008. 452 c. 15. Kussul N., Lavreniuk M., Kolotii A., Skakun S., Rakoid O., Shumilo L. A workflow for sustainable development goals indicators assessment based on high-resolution satellite data. International Journal of Digital Earth. 2020. Vol. 2, N 13. P. 309–321. DOI: 10.1080/17538947. 2019.1610807. 16. McCallum I., Montzka C., Bayat B., Kollet S., Kolotii A., Kussul N., Mosnier A. Developing food, water and energy nexus workflows. International Journal of Digital Earth. 2020. Vol. 13(2). P. 299–308. 17. Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Butko I., Skakun S. Deep learning approach for large scale land cover mapping based on remote sensing data fusion. Paper presented at the International Geoscience and Remote Sensing Symposium (IGARSS) . 2016. P. 198–201. 18. Kolotii A., Kussul N., Shelestov A., Skakun S., Yailymov B., Basarab R., Ostapenko V. Comparison of biophysical and satellite predictors for wheat yield forecasting in Ukraine. International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences — ISPRS Archives. 2015. Vol. 40(7W3). P. 39-44. DOI: 10.5194/isprsarchives-XL-7- W3-39-2015. 19. Куссуль Н.Н. и др. Регрессионные модели оценки урожайности сельскохозяйственных ку- льтур по данным MODIS. Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. 2012. Т. 9, №. 1. С. 95–107. 20. Kogan F., Kussul N., Adamenko T., Skakun S., Kravchenko O., Kryvobok O., Shelestov A., Kolotii A., Kussul O., Lavrenyuk M. Winter wheat yield forecasting in Ukraine based on Earth observation, meteorological data and biophysical models. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation. 2013. Vol. 23. P. 192–203. 21. Kogan F., Kussul N., Adamenko T., Skakun S., Kravchenko O., Kryvobok O., Shelestov A., Kolotii A., Kussul O., Lavrenyuk A. Winter wheat yield forecasting: A comparative analysis of results of regression and biophysical models. Journal of Automation and Information Sciences. 2013. Vol. 45, N 6. P. 68–81. 22. Shelestov A., Kolotii A., Skakun S., Baruth B., R. Lopez Lozano, Yailymov B. Biophysical parameters mapping within the SPOT-5 take 5 initiative. European Journal of Remote Sensing. 2017. Vol. 50(1). P. 300–309. 23. Kussul N., Kolotii A., Shelestov A., Lavreniuk M., Bellemans N., Bontemps S., Defourny P., Koetz B. Sentinel-2 for agriculture national demonstration in Ukraine: results and further steps. IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium (IGARSS). 2017. P. 5842–5845. Міжнародний науково-технічний журнал Проблеми керування та інформатики, 2023, № 1 105 24. Yailymov B., Lavreniuk M., Shelestov A., Kolotii A., Yailymova H., Fedorov O. Methods for determining significant variables to assess the land cover state. Space Science and Technology. 2018. Vol. 24, N 4. P. 24–37 (in Ukrainian). 25. Skakun S., Kussul N., Shelestov A., Kussul O. The use of satellite data for agriculture drought risk quantification in Ukraine. Geomatics, Natural Hazards and Risk. 2015. Vol. 7(3). P. 901–917. 26. Kussul N, Lemoine G., Gallego F., Skakun S., Lavreniuk M., Shelestov A. Parcel-based crop classification in Ukraine using Landsat-8 data and Sentinel-1A data. IEEE Journal of Selected Topics in Applied Earth Observations and Remote Sensing. 2016. Vol. 9, N 6. P. 2500–2508. 27. Kussul N., Lavreniuk M., Shelestov A., Skakun S. Crop inventory at regional scale in Ukraine: developing in season and end of season crop maps with multi-temporal optical and SAR satellite imagery. European Journal of Remote Sensing. 2018. Vol. 51, N 1. P. 527–636. 28. Ghazaryan G., Dubovyk O., Löw F., Lavreniuk M., Kolotii A., Schellberg J., Kussul N. A rule- based approach for crop identification using multi-temporal and multi-sensor phenological metrics. European Journal of Remote Sensing. 2018. Vol. 51, N 1. P. 511–524. 29. Shelestov A., Lavreniuk M., Kussul N., Novikov A., Skakun S. Exploring google earth engine platform for big data processing. Classification of Multi-Temporal Satellite Imagery for Crop Mapping Frontiers in Earth Science. 2017. P. 17. 30. Skakun S., Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M., Kussul O. Efficiency Assessment of multitemporal C-Band Radarsat-2 intensity and Landsat-8 surface reflectance satellite imagery for crop classification in Ukraine. IEEE Journal of Selected Topics in Applied Earth Observations and Remote Sensing. 2016. Vol. 9(8). P. 3712–719. 31. Waldner F., Abelleyra D., Verón S., Zhang M., Wu B., Plotnikov D., Bartalev S., Lavreniuk M., Skakun S., Kussul N., Maire G., Dupuy S., Jarvis I., Defourny P. Towards a set of agrosystem- specific cropland mapping methods to address the global cropland diversity. International Journal of Remote Sensing. 2016. Vol. 37(14). P. 3196–231. 32. Kravchenko A., Kussul N., Lupian E., Savorsky V., Hluchy L., Shelestov A. Water resource quality monitoring using heterogeneous data and high-performance computations. Cybernetics and Systems Analysis. 2008. Vol. 44, N 4. P. 616–624. 33. Shelestov A., Lavreniuk M., Vasiliev V., Shumilo L., Kolotii A., Yailymov B., Yailymova H. Cloud approach to automated crop classification using Sentinel-1 imagery. IEEE Transactions on Big Data. 2020. Vol. 6, N 3. P. 572–582. DOI: 10.1109/TBDATA.2019.2940237. 34. Kussul N., Shelestov A., Yailymov B., Yailymova H., Lavreniuk M., Shumilo L., Bilo- konska Y. Crop monitoring technology based on time series of satellite imagery. IEEE 11th International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT) . 2020. P. 346–350. 35. Skakun S., Justice C., Kussul N., Shelestov A., Lavreniuk M. Satellite data reveal cropland losses in South-Eastern Ukraine under military conflict. Frontiers in Earth Science. 2019. Vol. 7. 305 p. Отримано 28.12.2022
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210938
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0572-2691
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-13T07:33:24Z
publishDate 2023
publisher Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
record_format dspace
spelling Куссуль, Н.М.
Шелестов, А.Ю.
Яйлимов, Б.Я.
Федоров, О.П.
Яйлимова, Г.О.
Скакун, С.В.
Шуміло, Л.Л.
Колос, Л.М.
Дякун, О.О.
2025-12-21T11:17:22Z
2023
Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET) / Н.М. Куссуль, А.Ю. Шелестов, Б.Я. Яйлимов, О.П. Федоров, Г.О. Яйлимова, С.В. Скакун, Л.Л. Шуміло, Л.М. Колос, О.О. Дякун // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 1. — С. 95–105. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
0572-2691
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210938
004.62;004.93
004.62;004.93
У даному дослідженні розроблені технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. «Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільським господарством»; 15.1.1 «Площа лісів як частка загальної площі земного покриву»; 15.3.1 «Частка землі, яка деградувала відносно загальної площі земного покриву». Основна проблема, яку вирішують автори для території України, пов’язана з відсутністю якісних наборів даних, їх низьким просторовим розрізненням і меншою точністю порівняно з регіональними продуктами. Запропоновано нову вдосконалену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі супутникових даних високого просторового розрізнення.
This research develops technologies for calculating three specific indicators, namely: 2.4.1. "Share of agricultural land with productive and sustainable agriculture"; 15.1.1 "Forest area as a percentage of total land area"; and 15.3.1 "Share of land degraded in relation to total land area." The main problem addressed by the authors for the territory of Ukraine is the lack of high-quality datasets, their low spatial resolution, and lower accuracy compared to regional products. A new, improved methodology is proposed for calculating the land productivity map based on high spatial resolution satellite data.
uk
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
Проблеми керування та інформатики
Космічні інформаційні технології та системи
Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
Sustainable development goals assessment within the European research network (ERA-PLANET)
Article
published earlier
spellingShingle Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
Куссуль, Н.М.
Шелестов, А.Ю.
Яйлимов, Б.Я.
Федоров, О.П.
Яйлимова, Г.О.
Скакун, С.В.
Шуміло, Л.Л.
Колос, Л.М.
Дякун, О.О.
Космічні інформаційні технології та системи
title Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
title_alt Sustainable development goals assessment within the European research network (ERA-PLANET)
title_full Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
title_fullStr Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
title_full_unstemmed Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
title_short Оцінка цілей сталого розвитку в межах Європейської дослідницької мережі (ERA-PLANET)
title_sort оцінка цілей сталого розвитку в межах європейської дослідницької мережі (era-planet)
topic Космічні інформаційні технології та системи
topic_facet Космічні інформаційні технології та системи
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210938
work_keys_str_mv AT kussulʹnm ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT šelestovaû ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT âilimovbâ ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT fedorovop ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT âilimovago ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT skakunsv ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT šumíloll ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT koloslm ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT dâkunoo ocínkacíleistalogorozvitkuvmežahêvropeisʹkoídoslídnicʹkoímerežíeraplanet
AT kussulʹnm sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT šelestovaû sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT âilimovbâ sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT fedorovop sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT âilimovago sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT skakunsv sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT šumíloll sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT koloslm sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet
AT dâkunoo sustainabledevelopmentgoalsassessmentwithintheeuropeanresearchnetworkeraplanet