Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація
Стаття присвячена вивченню музейної колекції гончарних виробів, що походять із м. Бар на Поділлі, яке славилося своїми гончарями ще з XV ст. і стало осердям гончарного центру, маючи, проте, специфічні особливості формотворення та орнаментики. У статті наводиться повний перелік музейного зібрання, як...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210944 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація / Н.Г. Кондратенко, Т.К. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 256-260. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859778807634853888 |
|---|---|
| author | Кондратенко, Н.Г. Кондратенко, Т.К. |
| author_facet | Кондратенко, Н.Г. Кондратенко, Т.К. |
| citation_txt | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація / Н.Г. Кондратенко, Т.К. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 256-260. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена вивченню музейної колекції гончарних виробів, що походять із м. Бар на Поділлі, яке славилося своїми гончарями ще з XV ст. і стало осердям гончарного центру, маючи, проте, специфічні особливості формотворення та орнаментики. У статті наводиться повний перелік музейного зібрання, яке налічує 7 мисок. Розглянуто морфологічні та типологічні особливості посуду, акцентовано на особливостях декорування барських мисок. Виокремлено авторські роботи Павла Самоловича, коротко охарактеризовано його специфічні стилістичні прийоми. Особливу увагу приділено питанню реставрації барського посуду у майстерні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, спираючись на значну історичну цінність та високий експозиційний потенціал.
The article is dedicated to studying museum collection of pottery items that originate from Bar in Podillia Region, famous for its potters since the 15th century as it became the pottery center, which united neighbor villages. It is interesting that local pottery existed in two variants – guild and traditional that were rather different. Though guilds were declined in the 1900s, many local towns saved elements of their traditions. In the late 19th – early 20th c., nearly third part of inhabitants was involved in pottery. In 1920th co-operative «Chervonyi keramik» worked here, its production was very popular. In the 1930s Bar pottery started to fade because of spreading of plants and factories.
Complete list description of the gathering with new detailed scientific is given. It includes 7 bowls. Short review of history of Bar ceramic collection in museum forming is given. As during the Second World War (1939– 1945) most of fund documents were lost in the ruining fire, which almost destroyed the museum building and part of its collection, it is difficult to find out concrete source of each object coming. It can be concerned that they were brought by famous museum worker Kost Moshchenko after his expedition to Podillia Region at the beginning of the 20th c.
Morphological and typological peculiarities of dishes are observed. Peculiarities of their decorative patterns are described. Works of famous potter Pavlo Samolovych are chosen, his specific decorative techniques are mentioned.
Special attention is paid to restoration of Bar dishes by conservators from the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum, minding their great historical value and expositional potential.
|
| first_indexed | 2026-03-16T01:08:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
256
ної ідентичності українців (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / Музейна
справа та музейна політика в Україні ХХ ст. Київ, 2004. С. 14–20.
5. Салата О. О. Основи музеєзнавства: навчально-методичний
посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 164 с.
6. Фонди Глухівського міського краєзнавчого музею: спр. 1103.,
фн 134, н/в 335.
7. Фонди Музею Глухівського педагогічного університету
ім. О. Довженка. Особова справа І. М. Ляшка.
Moshik I. V. Epistoliary in museum work. From the history of the
creation of the museum of Hlukhiv pedagogical university
The article examines the museum as a self-suffi cient scientifi c institution
that processes and preserves unique monuments of tangible and intangible
culture of mankind. It is emphasized that the presentation basis of the
museum is its exposition and excursions, which fulfi ll the main communicative
purpose of the institution. The role of the epistolary heritage as a basis
for creating the exposition and the text of excursions, its involvement as a
component of cultural and educational activities is analyzed.
The history of the creation of the museum of Hlukhiv Oleksandr
Dovzhenko Pedagogical University is considered, the role of the initiative
personality in its foundation, in particular Ivan Mykhailovych Liashko, is
determined. Letters of Khoma Maksymovych Ostapenko, a former student
of Hlukhiv Pedagogical Institute, which helped to supplement the museum’s
exposition, are published.
Key words: museum, exposition, excursion, epistolary heritage, cultural
and educational activities.
REFERENCES
1. Bilavych, D. (2008). Misiia muzeiu ta chynnyky yii formuvannia
[The mission of the museum and the factors of its formation].
Khudozhnii muzei pochatku 21 st. i yoho rol u formuvanni suchasnoho kulturnoho
seredovyshcha: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii
do 20-richchia Chernivetskoho oblasnoho khudozhnoho muzeiu.
Chernivtsi, pp. 11–16. [in Ukrainian].
2. Suponieva, S.V., Hodovanska, O.M. (2022). Muzeina ekspozytsiia;
heneruvannia ta variatyvnist [Museum exhibition; generation and
variation.]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky,
vol .33(72), 3, pp. 112–116. Kyiv. [in Ukrainian].
3. Vialets, A. (2004). Muzei ta suchasnist [Museums and modernity].
Muzeina sprava ta muzeina polityka v Ukraini XX st., pp. 10–14. Kyiv. [in
Ukrainian].
4. Piskun, V. (2004). Rol muzeinoi spadshchyny u formuvanni
natsionalnoi identychnosti ukraintsiv (kin. XIX– poch. XX st.) [The
Role of Museum Heritage in the Formation of the National Identity
of Ukrainians (late nineteenth – early twentieth centuries)]. Muzeina
sprava ta muzeina polityka v Ukraini XX st., pp. 14–20. Kyiv. [in Ukrainian].
5. Salata, O. O. (2015). Osnovy muzeieznavstva: navchalno-metodychnyi
posibnyk [Fundamentals of Museology: a study guide.]. Vinnytsia: TOV «Nilan-
LTD». [in Ukrainian].
6. Fonds of the Hlukhiv City Museum of Local Lore: fn. 1103, fn.
134, n/a 335.
7. Fonds of the Museum of Hlukhiv Pedagogical University named
after O. Dovzhenko. Personal fi le of I.M. Liashko.
Стаття надійшла до редакції 12.07.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 738.22:94(47).07(477.41)
Н. Г. Кондратенко
Т. К. Кондратенко
КОЛЕКЦІЯ КЕРАМІКИ ІЗ м. БАР
У ЗІБРАННІ ПОЛТАВСЬКОГО
КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО:
АТРИБУЦІЯ ТА РЕСТАВРАЦІЯ
Стаття присвячена вивченню музейної колекції гончарних ви-
робів, що походять із м. Бар на Поділлі, яке славилося своїми гонча-
рями ще з XV ст. і стало осердям гончарного центру, маючи, проте,
специфічні особливості формотворення та орнаментики. У статті
наводиться повний перелік музейного зібрання, яке налічує 7 мисок.
Розглянуто морфологічні та типологічні особливості посуду, акцен-
товано на особливостях декорування барських мисок. Виокремлено
авторські роботи Павла Самоловича, коротко охарактеризовано
його специфічні стилістичні прийоми. Особливу увагу приділено пи-
танню реставрації барського посуду у майстерні Полтавського кра-
єзнавчого музею імені Василя Кричевського, спираючись на значну іс-
торичну цінність та високий експозиційний потенціал.
Ключові слова: кераміка, посуд, гончарство, колекція, рестав-
рація, Бар, Поділля, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя
Кричевського.
Колекція народних керамічних виробів у Полтавсько-
му краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського налічує
понад три тисячі виробів. Їх осердя становить посуд місце-
вого виробництва, проте зберігаються тут і чудові зразки
із різних гончарних осередків України. Своїм специфіч-
ним, каліграфічним, наче народженим на одному дихан-
ні, орнаментом привертає увагу посуд із м. Бар на Поділлі.
Метою статті є дослідження та аналіз частини зібран-
ня керамічного посуду, створеного руками барських май-
стрів. Оскільки колекція була сформована ще у першій
половині ХХ ст., достеменно простежити її долю можна
лише частково, адже роки Другої світової війни (1939–
1945) залишили руйнівний слід на музейних предметах та
фондово-обліковій документації музею. До нашого часу
збереглися лише 7 мисок із Бару, що, вірогідно, потрапи-
ли до колекції завдяки зусиллям відомого науковця та
сподвижника музейної справи початку ХХ ст. Костя Мо-
щенка після його експедиції Подільською губернією [10,
c. 65]. Можна припустити, що саме його рукою на ден-
ця предметів було нанесено чорнильні написи із назвою
населеного пункту та датуванням. Під час війни усі вони
були вивезені до Німеччини, а в ході реституції музей-
них цінностей у 1948 р. – надійшли назад до музею. Про-
те кілька – у фрагментованому стані із втратами. Чорно-
вий монтаж предметів виконав музейний реставратор
Є. Мячин, який займався порятунком культурних ціннос-
тей у повоєнний період. Тривалий час їх музейний потен-
ціал не використовувався. У цьому контексті важливим
завданням постає повноцінна реставрація та паспорти-
зація збережених раритетів, повернення їх до експози-
ційного простору.
Актуальність дослідження обумовлена відроджен-
ням традиційних народних промислів, серед яких гон-
чарство посідає помітне місце. У цьому розрізі саме му-
j
ISSN 2218-4805
257
зей як осередок збереження матеріальної та
духовної культурної спадщини повинен узя-
ти на себе роль дослідника й популяризато-
ра врятованих цінностей.
Питанням вивчення народної кераміки
присвятили свої дослідження знані українські
науковці. Серед них Ю. Лащук, О. Данченко,
Г. Івашків. Регіональні аспекти висвітлено у
працях Ю. Сіцінського, К. Широцького, О. Пру-
севича, В. Титаренка, Л. Мельничук, О. Кли-
менко та ряду інших дослідників.
Місто Бар здавна славилося своїми
гончарями – відомо, що ще у XV–XVI ст.
довкола цього осередку об’єднувався
гончарний цех талановитих майстрів, який
своєю продукцією задовольняв потреби
міської громади та жителів навколишніх сіл.
Відомо, що гончарні цехи в регіоні діяли також
у Смотричі, Меджибожі, Гайсині, Шаргороді
та інших населених пунктах Поділля. Проте
цехові художні традиції завжди є унікальними,
навіть за умови, коли територіально близькі
один до одного [11, c. 30]. Цікаво, що
місцевий промисел паралельно існував у
двох варіантах – цеховому і звичайному, які
між собою були вельми відмінні [9]. І хоч у
1900 р. цехи було ліквідовано, у багатьох
містах і містечках краю майже до кінця ХХ ст. зберігалися
елементи їхніх традицій [8, c. 27].
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. гончарством зай-
малася майже третина населення Бару. У 1920-х рр. тут
працювала артіль «Червоний керамік», чиї вироби кори-
стувалися значним попитом. Серед майстрів цього періо-
ду до нас дійшло кілька імен – Пилип Лукашенко, Петро
Маніта, Григорій та Олександр Решітники, Павло Само-
лович, Григорій Круликовський, Франко і Йосип Врублев-
ські, Стах, Франко та Іван Желеховські [3, c. 146–147]. На
жаль, місцеві гончарі не мали традиції систематично під-
писувати свої твори, що нині значно ускладнює роботу
дослідників місцевого промислу. У 1930-х рр. барське гон-
чарство почало занепадати через стрімке збільшення об-
сягів виробництва фабрично-заводського посуду [7, c. 63].
Зібрання барської кераміки у Полтавському краєз-
навчому музеї імені Василя Кричевського нині налічує 7
предметів. У ході їх дослідження було украдено нові на-
уково уніфіковані паспорти на заміну попередніх вель-
ми лаконічних описів 1948 р.
1. ПКМВК 9977 Кс 806. Миска проста, конічної фор-
ми. Подільська губернія, м. Бар. 1880 р. Автор невідо-
мий. Тло біле. Малюнок: на дзеркалі зображення двох
пташок, що дивляться у різні боки, та стилізовані рос-
линні елементи на стінках миски. Береги широкі, фі-
гурно відігнуті, прикрашені стилізованою рослинною
гілкою, від дзеркала; по краю відведені трьома корич-
невими смугами. Кольори розпису: зелений, жовтий,
червоний. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг, розпис, по-
ливання, випалювання; діаметр вінець 27,5 см, діаметр
дна 13 см, висота 5,3 см.
2. ПКМВК 9978 Кс 807. Миска проста, конічної фор-
ми. Подільська губернія, м. Бар. 1880 р. Автор невідо-
мий. Тло біле. Малюнок: на дзеркалі зображення птаха
на гілці (мотив «зозуля на яблуневій гілці») та стилізова-
ні рослинні елементи на стінках миски. Береги широкі,
фігурно відігнуті, прикрашені стилізованою рослинною
гілкою, від дзеркала відведені однією зеленою і трьома
коричневим смугами; по краю – двома коричневими сму-
гами. Кольори розпису: зелений, жовтий, червоний. Зво-
ротний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг, розпис, поли-
вання, випалювання; діаметр вінець 28,5 см, діаметр дна
12,5 см, висота 6 см.
3. ПКМВК 9992 Кс 821. Миска проста, конічної форми.
Подільська губернія, м. Бар. 1900 р. Автор Павло Самоло-
вич (вірогідно). Тло біле. Малюнок: на дзеркалі зображен-
ня птаха (зозулі) в оточенні квітів та стилізовані рослинні
квіти на стінках миски. Береги широкі, фігурно відігну-
ті, прикрашені різнобарвними смугами із накапуванням,
від дзеркала відведені трьома коричневим смугами; по
краю – чотирма коричневими смугами. Кольори розпи-
су: зелений, жовтий, червоний. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг, розпис, поли-
вання, випалювання; діаметр вінець 27 см, діаметр дна
Миска із зозулею на яблуневій гілці. Автор П. Самолович.
Подільська губернія, м. Бар. 1900 р. Кс 821
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
258
12 см, висота 6,5 см.
4. ПКМВК 9993 Кс 822. Миска проста, конічної форми.
Подільська губернія, м. Бар. 1880 р. Автор Павло Самоло-
вич (вірогідно). Тло біле. Малюнок: на дзеркалі зображен-
ня двох пташок, що дивляться у різні боки, та стилізова-
ні рослинні елементи на стінках миски. Береги широкі,
фігурно відігнуті, прикрашені скісними різнокольоро-
вим смугами, від дзеркала; по краю відведені трьома ко-
ричневими смугами. Кольори розпису: зелений, жовтий,
червоний, темно-коричневий. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг, розпис, поли-
вання, випалювання; діаметр вінець 28 см, діаметр дна
13 см, висота 7 см.
5. ПКМВК 10001 Кс 830. Миска проста, конічної фор-
ми. Подільська губернія, м. Бар. Кін. ХІХ ст. Автор Павло
Самолович (вірогідно). Тло біле. Малюнок: на дзеркалі
зображення двох жінок біля столика і чоловіка-музѝки
зі скрипкою, та стилізовані рослинні елементи з нака-
пуванням на стінках миски. Береги широкі, фігурно ві-
дігнуті, прикрашені стилізованою рослинною гілкою з
накапуванням, від дзеркала відведені двома чорними
смугами; по краю відведені однією широкою чорною
смугою. Кольори розпису: зелений, жовтий, червоний,
чорний. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг, ритування, роз-
пис, поливання, випалювання; діаметр вінець 29 см, діа-
метр дна 14 см, висота 6 см.
6. ПКМВК 10002 Кс 831. Миска проста, ко-
нічної форми. Подільська губернія, м. Бар.
1900 р. Автор невідомий. Тло біле. Малюнок:
на дзеркалі зображення птаха (зозулі) в ото-
ченні квітів та стилізовані рослинні квіти на
стінках миски. Береги широкі, фігурно відігну-
ті, прикрашені різнобарвним смугами із на-
капуванням, від дзеркала відведені трьома
коричневим та однією зеленою смугами, по
краю – двома коричневими смугами. Кольо-
ри розпису: зелений, жовтий, червоний, ко-
ричневий. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг,
розпис, поливання, випалювання; діаметр ві-
нець 28,5 см, діаметр дна 12,5 см, висота 7 см.
7. ПКМВК 10009 Кс 838. Миска проста, коніч-
ної форми. Подільська губернія, м. Бар. 1900 р.
Автор Павло Самолович (вірогідно). Тло біле.
Малюнок: на дзеркалі восьмипелюсткова ро-
зета-зірка. Береги широкі, фігурно відігнуті,
прикрашені різнобарвним смугами із нака-
пуванням, від дзеркала та по краю відведені
чотирма коричневим смугами. Кольори роз-
пису: зелений, жовтий, червоний, коричне-
вий. Зворотний бік без поливи.
Глина, ангоби, полива; гончарний круг,
розпис, поливання, випалювання; діаметр ві-
нець 27,5 см, діаметр дна 12,5 см, висота 6 см.
Оскільки зібрання барської кераміки музею пред-
ставлене виключно мисками, цілком слушним видаєть-
ся більш детальний розгляд їх морфологічних та орна-
ментальних особливостей.
Миски барських гончарів мають чітку конічну фор-
му і специфічне вінце, що відрізняє їх від решти поділь-
ських осередків. Розпис також має свої композиційні
особливості – традиційно значна частина внутрішньо-
го простору посудини залишалася вільною. Усі миски із
музейного зібрання мають типове для Бару кінця ХІХ –
початку ХХ ст. біле тло. Кольорова гама представлена
брунатною, зеленою, вохристою, жовтою фарбами. Щодо
стилістики самого зображення майстри дотримувалися
стійкого каліграфічного і однотипного трактування об-
разів, раціональної скупості графічних контурів, вишу-
каної плавності ліній та максимально допустимого ас-
кетизму творення форми малюнка [1, c. 4–5].
У цілому характер мотивів та їхнє трактування багато
в чому нагадує оздоблення кераміки XVIII ст., яка через
зв’язки українських цехових майстрів з гончарями Цен-
тральної та Східної Європи засвоїла немало технологіч-
них прийомів, частину асортименту виробів, принципів
декорування, окремих елементів орнаментики [4, c. 27].
Улюбленою технікою розпису місцевих майстрів було
ріжкування, проте попереднього чорнового малюнка не
наносили – увесь візерунок наче виливався на поверхню
Миска із сюжетним зображенням. Автор П. Самолович.
Подільська губернія, м. Бар. Кін. ХІХ ст. Кс 830
ISSN 2218-4805
259
виробу на одному диханні.
У декорі барських мисок надзвичайно популярним є
зображення птаха в оточенні рослинних мотивів [1, c. 10–
11]. Як відомо, зображення птаха трапляється в оздобленні
кераміки багатьох осередків України і має значну
кількість варіантів та композиційних схем [5, c. 327]. У
творах гончарів Бару контур орнітоморфного мотиву
залишається майже незмінним, натомість варіюється
рослинне оточення та вирішення окремих деталей:
вигин тулуба, вирішення хвостика тощо. Принцип
композиції також доволі усталений: у нижній частині –
гілка, над пташкою – рослинний мотив. При цьому
фігурку пташки розділено на кілька частин, заповнених
різнокольоровими ангобами. У верхній частині стінок
усіх мисок – концентричні лінії. Береги полумисків
оздоблювали рядами арок-пелюсток, іноді – широкими
вертикальними різнокольоровим смугами-мазками [6,
c. 78]. Типове втілення орнітоморфного мотиву можемо
спостерігати на п’яти мисках із музейного зібрання –
«зозуля на яблуневій гілці» (Кс 807), «зозуля в оточенні
квітів» (Кс 821, 831), «дві пташки, що дивляться в різні
боки» – мотив, типовий для весільного посуду (Кс 806, 822).
У колі барських гончарів особливе місце посідає Пав-
ло Самолович, твори якого збереглися і в нашому музеї.
Навчався майстер у гончарній школі Коломиї, де він міг
запозичити спосіб ритованого малювання по сирому гон-
чарному виробові. Можна припустити, що майстер позна-
йомився із творчістю Олекси Бахматюка, відомого гуцуль-
ського гончаря, що прославився сюжетним гончарними
розписами, де він втілював сцени з містечкового побуту
та народного життя. Серед барських майстрів гончарства
Павло Самолович єдиний, хто творив на полумисках сю-
жетні композиції, які постають відображенням суспіль-
них проявів його доби. Тут бачимо сцени відпочинку і гу-
ляння міщанського люду, у яких беруть участь військові
кавалери, шляхетні дами, музики-скрипалі, музики з буб-
нами та цимбалами, галантна прислуга. В антуражі сцен
присутні також зображення меблів, ваз із букетами тощо.
Усі сюжети пронизані тонким ароматом гумористичної
вдачі автора, який весело констатує явища суспільного
оточення [11, c. 33]. Ще однією з особливостей авторсько-
го стилю є активне використання накапування, рядами
якого він охоче прикрашав береги мисок, компонуючи їх
із вертикальними різнобарвними смугами.
У зібранні музею збереглася одна миска із сюжетним
малюнком, виконаним у канонічній для П. Самоловича
манері (Кс 830). Вірогідно, тут зображено сценку із жит-
тя шинку – музика-скрипаль розважає своєю грою двох
панянок біля столика з напоями. Цій пам’ятці притаман-
на чітка лаконічна манера виконання, увага до вільного
тла, властиве авторові вміння скомпонувати зображен-
ня в коло, завдяки чому її без сумніву можна долучити
до кращих зразків українського народного примітиву.
До більш традиційних барських робіт майстра нале-
жать ще 3 миски із музейної добірки із зображеннями
«зозулі в оточенні квітів» (Кс 821), «двох пташок, що ди-
вляться в різні боки» (Кс 822), «восьмипелюсткової розе-
ти-зірки» (Кс 838). Ці сюжети є характерними для робіт
місцевих майстрів, проте вирізняються художньо-зобра-
жальною стилістикою і окремими декоративними еле-
ментами, притаманними Павлу Самоловичу.
Враховуючи значну історичну цінність та високий екс-
позиційний потенціал, особливо актуальним видається
питання реставрації збірки предметів із м. Бар. Ця робо-
та була розпочата у 2019 р. художником-реставратором
творів з кераміки та скла третьої кваліфікаційної кате-
горії музею Наталією Кондратенко. Тоді була відрестав-
рована миска із сюжетною сценкою Кс 830. Однак на той
момент реставрація цієї збірки носила спорадичний ха-
рактер і була пов’язана із науковим опрацюванням пред-
метів, що постраждали під час Другої світової війни.
Систематичне обстеження зібрання барської кераміки
проведено у 2024 р. у рамках підготовки матеріалів для
Віртуального музею Барської кераміки [2], створеного в
рамках реалізації проєкту «Відродження традицій Бар-
ської кераміки v. 2.0» за підтримки Українського куль-
турного фонду. За результатами було складено план рес-
таврації, до якого включено предмети, що потребують
термінового реставраційно-консерваційного втручан-
ня. Наразі майже всі вони підготовлені до демонстрації
в експозиційному просторі, а чотири вже представлені у
Віртуальному музеї Барської кераміки.
Вироби барських майстрів приваблюють дивовижною
гармонією форми і декору, яка досягається застосуван-
ням низки композиційних прийомів, вироблених і відш-
ліфованих протягом століть. Наукове опрацювання, від-
новлення й збереження цієї спадщини є першочерговим
завданням музейників.
ДЖЕРЕЛА
1. Барська кераміка: фотоальбом / За ред. В. В. Титаренка. Ві-
нниця, 2018. 60 с.
2. Віртуальний музей Барської кераміки [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://barceramic.org.ua/pro-proekt-2/
3. Гудак В. А. Творчість гончарів міста Бар. Українське мистецтвоз-
навство. Вип. 6. Київ: Наук. думка, 1974. С. 146–150.
4. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Подніпров’я. Київ:
Мистецтво, 1974. 192 с.
5. Івашків Г. М. Декор української народної кераміки XVI – пер-
шої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН
України, 2007. 544 с.
6. Клименко О. О. Гончарне мистецтво Бару в контексті роз-
витку української кераміки. Місце барської кераміки в гончарній
спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. 12 ве-
ресня 2021 р. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»,
2021. С. 75–88.
7. Куперштейн М. Б. Історія гончарства на Барщині. Місце бар-
ської кераміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-пр-
акт. конф. 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Дру-
карня «Рута», 2021. С. 59–65.
8. Мельничук Л. Гончарство нашого краю: Минуле і сьогоден-
ня. Народне мистецтво. 2002. № 3–4. С. 26–30.
9. Мельничук Л. Гончарство Поділля в другій пол. ХІХ–ХХ століт-
тях: історико-етнографічне дослідження. Київ: УНІСЕРВ, 2004. 349 с.
10. Риженко Я. Збірки з історії, етнографії, мистецтва та про-
мисловості. Збірник. Т. І. Присвячений 35-річчю музею. Полтава, 1928.
С. 65–90.
11. Титаренко В. В. Про барське гончарство. Місце барської ке-
раміки в гончарній спадщині України: матеріали всеукр. наук.-практ.
конф. 12 вересня 2021 р. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкар-
ня «Рута», 2021. С. 30–36.
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
260
Kondratenko N. H., Kondratenko T. K. Pottery items from Bar town
in the collection of the Vasyl Krychevskyi Poltava Museum of local lore:
attribution and restoration
The article is dedicated to studying museum collection of pottery items
that originate from Bar in Podillia Region, famous for its potters since
the 15th century as it became the pottery center, which united neighbor
villages. It is interesting that local pottery existed in two variants – guild
and traditional that were rather diff erent. Though guilds were declined in
the 1900s, many local towns saved elements of their traditions. In the late
19th – early 20th c., nearly third part of inhabitants was involved in pottery.
In 1920th co-operative «Chervonyi keramik» worked here, its production
was very popular. In the 1930s Bar pottery started to fade because of
spreading of plants and factories.
Complete list description of the gathering with new detailed scientifi c is
given. It includes 7 bowls. Short review of history of Bar ceramic collection
in museum forming is given. As during the Second World War (1939–
1945) most of fund documents were lost in the ruining fi re, which almost
destroyed the museum building and part of its collection, it is diffi cult to
fi nd out concrete source of each object coming. It can be concerned that
they were brought by famous museum worker Kost Moshchenko after his
expedition to Podillia Region at the beginning of the 20th c.
Morphological and typological peculiarities of dishes are observed.
Peculiarities of their decorative patterns are described. Works of famous
potter Pavlo Samolovych are chosen, his specifi c decorative techniques
are mentioned.
Special attention is paid to restoration of Bar dishes by conservators
from the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum, minding their great
historical value and expositional potential.
Key words: ceramics, dishes, pottery, collection, restoration, Bar, Podillia,
the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.
REFERENCES
1. Tytarenko, V. V. (Ed.). (2018). Barska keramika: fotoalbom [Bar
pottery: photoalbum]. Vinnytsia. [in Ukrainian].
2. Virtualnyi muzei Barskoi keramiky [Virtual Museum of Bar
ceramics]. Retrieved from https://barceramic.org.ua/pro-proekt-2/ [in
Ukrainian].
3. Hudak, V. A. (1974). Tvorchist honchariv mista Bar [Work of
potters from Bar City]. Ukrainske mystetstvoznavstvo – Ukrainian Art
Critics, 6, pp. 416–150. [in Ukrainian].
4. Danchenko, L. (1974). Narodna keramika Serednioho Podniproviia [Folk
ceramics of the mid-Dniper River area]. Kyiv: Mystetstvo. [in Ukrainian].
5. Ivashkiv, H. (2007). Dekor ukrainskoi narodnoi keramiky 16–
pershoi polovyny 20 stolittia [Patterns of Ukrainian folk ceramics of
the 16th–fi rst half of the 20th c.]. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN
Ukrainy. [in Ukrainian].
6. Klymenko, O. O. (2021). Honcharne mystetstvo Baru v konteksti
rozvytku ukrainskoi keramiky [Pottery art of Bar in context of Ukrainian
pottery development]. Abstract of Papers: Mistst barskoi keramiky v
honcharnii spadshchyni Ukrainy. (pp. 75–88). [in Ukrainian].
7. Kupershtein, M. B. (2021). Istoriia honcharstva na Barshchyni
[History of pottery in Bar Region]. Abstract of Papers: Mistst barskoi
keramiky v honcharnii spadshchyni Ukrainy. (pp. 59–65). [in Ukrainian].
8. Melnychuk, L. (2002). Honcharstvo nashoho kraiu: Mynule i
siohodennia [Pottery of our land: Past and present]. Narodne mystetstvo –
Folk art, 3–4, pp. 26–30. [in Ukrainian].
9. Melnychuk, L. (2004). Honcharstvo Podillia v druhii pol. 19–20
stolittia: istoryko-etnohrafi chne doslidzhennia [Pottery of Podillia in the
second half of the 19th–20th cc.: historic and ethnographic research]. Kyiv:
UNISERV. [in Ukrainian].
10. Ryzhenko, Ya. (1928). Zbirky z istorii, etnohrafi i, mystetstva ta
promyslovosti [Gathering of history, ethnography, art and craft]. In
Ryzhenko, Ya. (Ed.), Zbirnyk. Prysviachenyi 35-richchiu muzeiu (Vol. 1,
pp. 65–90). Poltava. [in Ukrainian].
11. Tytarenko, V. V. (2021). Pro barske honcharstvo [About Bar
pottery]. Abstract of Papers: Mistst barskoi keramiky v honcharnii
spadshchyni Ukrainy. (pp. 30–36). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 18.03.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 738.3:069.5(092)(477.53–22)Білик
О. Г. Ликова
ГЛИНЯНІ ВАЗИ ІВАНА БІЛИКА
У статті акцентовано увагу на глиняних вазах, які виготовляв
відомий опішнянський гончар Іван Білик. Окреслені основні способи
декорування поверхні виробів, що застосовував майстер. Наголошено
на питанні атрибуції виробів, що розглядаються, зокрема, на аналіз
ритованих написів, видів декору. Визначено роль виставок народно-
го мистецтва, на яких експонувалися вази.
Ключові слова: Іван Білик, гончар, кераміка, ваза, Національний
музей гончарства, Опішне.
На початку ХХ ст. глиняні вази стали одним із видів
популярних предметів декорування сучасного стиль-
ного інтер’єру. Наявність у будинку гарної якісної вази
визначав смак господарів, їхні статки, відчуття стилю.
Як і більшість речей, що оточують сучасну людину,
вази сягають своїм корінням у давні часи. На початко-
вих етапах свого існування вони виконували суто прак-
тичну функцію. Як декоративний елемент, глиняні вази
у звичайних українських родинах почали з’являтися
лише з другої половини ХХ ст. Тож окремі українські
майстри-гончарі звернули увагу на виготовлення влас-
не декоративних глиняних ваз, які досить часто розмі-
щувалися на підлозі.
Одним із таких майстрів був опішнянський гончар
Іван Білик (26.11.1910–28.12.1999), який усе своє життя
присвятив створенню глиняних шедеврів високої
якості. Його вправність у виготовленні кераміки
неодноразово відзначалася на державному рівні у
вигляді дипломів, премій, відзнак, медалей тощо. Він –
член Національної спілки художників України (з 1970 р.),
заслужений майстер народної творчості України (з
1971 р.), лауреат Всеукраїнської премії імені Данила
Щербаківського (1995 р.), Державної премії України
імені Тараса Шевченка (1999 р.). На час присудження
Шевченківської премії гончар уже мав ряд відзнак,
дипломів, почесних звань, але за станом здоров’я
не працював. Дослідники українського гончарства
називали Івана Білика патріархом сучасної української
кераміки [1, с. 17], а його творчість – визначним явищем
українського мистецтва.
Попри те, що гончар робив чимало глиняних ваз,
нині немає жодної праці, присвяченої опису чи аналі-
зу саме цьому виду виробів Івана Білика. Тож у дано-
му дослідженні акцентую увагу саме на глиняних ва-
зах опішнянського гончаря, збережених у музейних
колекціях України.
Майже все своє творче життя Іван Білик провів на
підприємстві, хоча прийшов туди уже сформованим
гончарем. На завод «Художній керамік» (тоді ще – ар-
тіль) він влаштувався у 1929 р., маючи уже близько семи
років навчань і практики гончарства. Його працьови-
тість, амбіційність і впертість сприяли тому, що 1968
року він зайняв посаду творчого майстра. Незабаром
на заводі була створена Художньо-експерименталь-
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210944 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-16T01:08:03Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Кондратенко, Н.Г. Кондратенко, Т.К. 2025-12-21T12:50:26Z 2025 Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація / Н.Г. Кондратенко, Т.К. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 256-260. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210944 738.22:94(47).07(477.41) Стаття присвячена вивченню музейної колекції гончарних виробів, що походять із м. Бар на Поділлі, яке славилося своїми гончарями ще з XV ст. і стало осердям гончарного центру, маючи, проте, специфічні особливості формотворення та орнаментики. У статті наводиться повний перелік музейного зібрання, яке налічує 7 мисок. Розглянуто морфологічні та типологічні особливості посуду, акцентовано на особливостях декорування барських мисок. Виокремлено авторські роботи Павла Самоловича, коротко охарактеризовано його специфічні стилістичні прийоми. Особливу увагу приділено питанню реставрації барського посуду у майстерні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, спираючись на значну історичну цінність та високий експозиційний потенціал. The article is dedicated to studying museum collection of pottery items that originate from Bar in Podillia Region, famous for its potters since the 15th century as it became the pottery center, which united neighbor villages. It is interesting that local pottery existed in two variants – guild and traditional that were rather different. Though guilds were declined in the 1900s, many local towns saved elements of their traditions. In the late 19th – early 20th c., nearly third part of inhabitants was involved in pottery. In 1920th co-operative «Chervonyi keramik» worked here, its production was very popular. In the 1930s Bar pottery started to fade because of spreading of plants and factories. Complete list description of the gathering with new detailed scientific is given. It includes 7 bowls. Short review of history of Bar ceramic collection in museum forming is given. As during the Second World War (1939– 1945) most of fund documents were lost in the ruining fire, which almost destroyed the museum building and part of its collection, it is difficult to find out concrete source of each object coming. It can be concerned that they were brought by famous museum worker Kost Moshchenko after his expedition to Podillia Region at the beginning of the 20th c. Morphological and typological peculiarities of dishes are observed. Peculiarities of their decorative patterns are described. Works of famous potter Pavlo Samolovych are chosen, his specific decorative techniques are mentioned. Special attention is paid to restoration of Bar dishes by conservators from the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum, minding their great historical value and expositional potential. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Музейна справа Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація Pottery items from Bar town in the collection of the Vasyl Krychevskyi Poltava Museum of local lore: attribution and restoration Article published earlier |
| spellingShingle | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація Кондратенко, Н.Г. Кондратенко, Т.К. Музейна справа |
| title | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація |
| title_alt | Pottery items from Bar town in the collection of the Vasyl Krychevskyi Poltava Museum of local lore: attribution and restoration |
| title_full | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація |
| title_fullStr | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація |
| title_full_unstemmed | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація |
| title_short | Колекція кераміки із м. Бар у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: атрибуція та реставрація |
| title_sort | колекція кераміки із м. бар у зібранні полтавського краєзнавчого музею імені василя кричевського: атрибуція та реставрація |
| topic | Музейна справа |
| topic_facet | Музейна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210944 |
| work_keys_str_mv | AT kondratenkong kolekcíâkeramíkiízmbaruzíbrannípoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogoatribucíâtarestavracíâ AT kondratenkotk kolekcíâkeramíkiízmbaruzíbrannípoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogoatribucíâtarestavracíâ AT kondratenkong potteryitemsfrombartowninthecollectionofthevasylkrychevskyipoltavamuseumoflocalloreattributionandrestoration AT kondratenkotk potteryitemsfrombartowninthecollectionofthevasylkrychevskyipoltavamuseumoflocalloreattributionandrestoration |