Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка
У статті на підставі зображальних джерел – фотографічних негативів й відбитків із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з’ясовано додаткові аспекти діяльності Київського (Всеукраїнського) антирелігійного музею – філіалу Державного культурно-історичного заповідника «Всеукраїнськи...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210947 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка / А.С. Яненко, І.М. Олексюк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 240-246. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860015330167881728 |
|---|---|
| author | Яненко, А.С. Олексюк, І.М. |
| author_facet | Яненко, А.С. Олексюк, І.М. |
| citation_txt | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка / А.С. Яненко, І.М. Олексюк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 240-246. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті на підставі зображальних джерел – фотографічних негативів й відбитків із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з’ясовано додаткові аспекти діяльності Київського (Всеукраїнського) антирелігійного музею – філіалу Державного культурно-історичного заповідника «Всеукраїнський музейний городок», що функціонував протягом першої третини 1930-х рр. у Володимирському соборі. Простежено трансформацію музейного показу, оприявнено реекспозиції виставкових груп, доповнено й деталізовано дані про антирелігійні тексти, музейні предмети й пояснення низки експозиційних відділів, локалізовано читальню філіалу й відтворено її загальний вигляд, візуалізовано фондосховища антирелігійного музею, а також розширено коло збережених пам’яток, експонованих у Володимирському соборі.
The article uses visual sources, such as photographic negatives and prints from the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra» collection, to identify additional aspects of the activities of the Kyiv (All-Ukrainian) Anti-Religious Museum, a branch of the State Cultural and Historical Preserve «All-Ukrainian Museum Town», which functioned in the first third of the 1930s in St. Volodymyr’s Cathedral. Little-known visual sources that were not previously used for scientific research have been clarified and verified, allowing us to trace changes in museum displays and reveal the re-expositions of exhibition groups. The data on museum anti-religious texts of the section «Art in the Service of the Church», embodied through the propaganda interpretation of monumental murals and iconography of the cathedral, have been supplemented. Information on museum objects and explanations of the «Religion and Medicine» department, which was probably originally located in the western part of the northern nave of the cathedral, and later in the cathedral choirs, is detailed. Three preserved votive offerings were identified, which were exhibited as an example of «church magic instead of medical care». New aspects of the functioning of the «Cult of Barbara » section of the «Orthodoxy in Ukraine» exhibition group in the south altar of St. Princess Olga in the cathedral choirs are revealed. The so-called reading room of the anti-religious museum was localized in the cathedral space and its general appearance was recreated. The possible museum stock premises of the Kyiv Anti-Religious Museum are visualized, and photographs, probably taken in 1933, of the losses of the St. Volodymyr’s Cathedral shroud are published. It is emphasized that further identification and analysis of visual sources on the history of the All-Ukrainian Museum Town and its branches in the context of the imperial Bolshevik genocidal policy of the 1920s and 1930s is a promising research area.
|
| first_indexed | 2026-03-18T15:47:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
240
УДК 069(477-25)«193»
А. С. Яненко
І. М. Олексюк
ПРИЧИНКИ ДО ВІЗУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ
КИЇВСЬКОГО АНТИРЕЛІГІЙНОГО
МУЗЕЮ – ВОЛОДИМИРСЬКОГО ФІЛІАЛУ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЙНОГО ГОРОДКА
У статті на підставі зображальних джерел – фотографічних
негативів й відбитків із колекції Національного заповідника «Киє-
во-Печерська лавра» з’ясовано додаткові аспекти діяльності Київ-
ського (Всеукраїнського) антирелігійного музею – філіалу Державного
культурно-історичного заповідника «Всеукраїнський музейний горо-
док», що функціонував протягом першої третини 1930-х рр. у Воло-
димирському соборі. Простежено трансформацію музейного показу,
оприявнено реекспозиції виставкових груп, доповнено й деталізо-
вано дані про антирелігійні тексти, музейні предмети й пояснення
низки експозиційних відділів, локалізовано читальню філіалу й від-
творено її загальний вигляд, візуалізовано фондосховища антирелі-
гійного музею, а також розширено коло збережених пам’яток, екс-
понованих у Володимирському соборі.
Ключові слова: Київський (Всеукраїнський) антирелігійний му-
зей, Всеукраїнський музейний городок, експозиція, фотографії, Київ,
УСРР, 1930-ті рр.
Історія Всеукраїнського музейного городка (ВМГ) –
державного історико-культурного заповідника на тере-
нах Києво-Печерської лаври, та його філіалів, передовсім
Святогірського та Володимирського, є локальною репре-
РОЗДІЛ ІV. МУЗЕЙНА СПРАВА
зентацією політизації музейництва та інструменталізації
музеїв й історико-культурної спадщини в контексті вті-
лення геноцидної політики радянської імперії перших де-
сятиліть більшовицького тоталітаризму на теренах Укра-
їни. Інформація про методи й практики перетворення
Лаврського заповідника, його архітектурних пам’яток та
музейних експозицій на «підсобне знаряддя революції»
і ефективну «зброю антирелігійного фронту», висвітлена
у низці публікацій [1; 2], постійно доповнюється з огляду
на виявлення нових матеріалів, оприлюднення малові-
домих джерел, уточнення атрибуції музейних предметів
тощо. Встановити додаткові факти про Київський (Все-
український) антирелігійний музей – Володимирський
філіал ВМГ, діяльність якого узагальнено у кількох студі-
ях [3; 4], дозволяють візуальні джерела – світлини з колек-
ції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»,
не залучені раніше до наукового обігу.
Мета цієї розвідки – висвітлити додаткові аспекти функ-
ціонування Володимирського філіалу Лаврського запо-
відника у Києві на підставі аналізу фотографічних знім-
ків першої третини 1930-х рр. Зокрема реконструювати
просторову організацію музеєфікованого собору, допов-
нити дані про музейні антирелігійні тексти виставкових
груп, уточнити й розширити інформацію про експоно-
Іл. 1. Біля каси Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу
Всеукраїнського музейного городка у Києві. Початок 1930-х рр. [КПЛ-Н-3968]
ISSN 2218-4805
241
вані історико-культурні об’єкти
та їхній стан.
Київський (Всеукраїнський)
антирелігійний музей у Володи-
мирському соборі, урочисто від-
критий для відвідувачів 17 квітня
1930 р., протягом першої третини
1930-х рр. пропонував для озна-
йомлення низку експозиційних
блоків: «Володимирський собор
на службі царатові», «Церковна
торгівля», «Релігія й медицина»,
«Мистецтво на послугах церкві»,
«Культ Варвари» та «Культ Воло-
димира» [3, с. 392]. Для членів ко-
мітетів незаможних селян колгос-
пів, червоноармійців, музейних
робітників, безробітних та учнів
безоплатно передбачили індиві-
дуальні відвідування й екскурсій-
не обслуговування. Члени проф-
спілок, комсклад Червоної армії
та студенти сплачували за вхід до музею 10 коп., а всі
інші категорії відвідувачів – 20 коп. Екскурсія для 60 осіб
коштувала 1 крб. 20 коп. У касі музею – ліворуч у тамбурі
центрального входу – розповсюджували пропагандист-
ську антирелігійну літературу, агітаційні видання щодо
партійних рішень і настанов, досягнень соціалістичного
будівництва, колективізації тощо. Зокрема, відвідува-
чам пропонували брошуру Комуністичного інтернаціо-
налу молоді, російськомовні книжечки «Наше господар-
ство за 5 років», «Культура та побут у колгоспах», газету
«Войовничий безвірник» – орган Київської міської ради
Спілки войовничих безвірників тощо [5] (іл. 1).
На двох світлинах, попередньо визначених як «фраг-
мент експозиції Центрального антирелігійного музе-
ю»1, зафіксовано один із перших варіантів організації
музеєфікованого простору в основному об’ємі Володи-
мирського собору. Пропагандистські агітаційні «щити з
написами й гасла», що їх запропонував П. А. Карпенко,
завідувач Київського антирелігійного музею, у «Проспек-
ті організації Всеукраїнського антирелігійного музею (у
Володимирському соборі) з деталізацією розташування
музейної експозиції» на початку 1930 р., розташували
біля й на пілонах храму. Вздовж середньої нави собору
розставили вітрини зі зразками церковного облачення й
богослужбових тканин з університетської церкви в ім’я
святого Володимира, а також пам’ятками Михайлівсько-
го Золотоверхого монастиря у Києві – срібну раку свя-
тої великомучениці Варвари XVIII ст., постамент (поді-
ум) під нею, мощевик для зберігання часточок святих
з мартирію, що стояв біля південної стіни Катеринин-
1. Український центральний антирелігійний музей функціо-
нував на території Києво-Печерської лаври від кінця 1930-х до
початку німецько-радянської війни.
ського приділу Михайлівського собору тощо [6; 7] (іл. 2).
Фотографічні негативи та відбитки дозволяють де-
Іл. 2. Середня нава Володимирського собору. Початок 1930-х рр. [КПЛ-Н-3949]
Іл. 3. Образ св. Володимира
у головному іконостасі Володимирського собору.
Перша третина 1930-х рр. [КПЛ-Н-3718]
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
242
талізувати наратив експозиційної групи «Мистецтво на
послугах церкві» («Мистецтво на службі церкви»), втіле-
ної через тенденційні пояснення й інтерпретації про-
пагандистського змісту монументального стінопису і
іконопису собору. На одному з щитів відвідувача пере-
конували, що «мистецтво засобами релігійно-декора-
тивного малярства сприяло затамуванню клясової свідо-
мости трудящих» [7]. Композицію «Розп’яття», виконану
П. О. Свєдомським у північній наві храму, супроводжу-
вав підпис: «Сюжет подано згідно з т. званим Євангелі-
єм. Завдання сюжету – прищепити трудящим співчуття
до страждань вигаданого Ісуса, якими церква намагала-
ся підмінити соціяльні страждання трудящих» [8]. Образ
св. Володимира у головному іконостасі храму доповнили
відповідним текстовим коментарем: «Князь Володимир,
запроваджуючи християнство й
збожествляючи князівську вла-
ду, виставляє на релігійне вша-
нування труну з т. зв. останка-
ми княгині – Ольги – типової
представниці панівної кляси ра-
бовласницько-торговельного су-
спільства давньої Руси. Спалення
й грабування осель своїх під-
данців, торгівля цими піддан-
цями, – так літопис характери-
зує її діяльність. Близько р. 1240
кн. Ол. Невський, вводить культ
кн. Володимира; а 1636 р. церква
«обрєтає» й т. зв. мощі кн. Воло-
димира. Худ. Васнецов найзапе-
кліших ворогів трудящих давньої
Руси – князів: Ольгу й Володими-
ра подає поруч вигаданого Хри-
ста. Таке поєднання земних ца-
рів-богів з вигаданим небесним
Богом-Царем мало закріпити в
уяві трудящих «божественне вста-
новлення» капіталістичного ладу
та його прислужниці церкви» [9;
10; 11; 12] (іл. 3).
Західна частина північної нави
Володимирського собору протя-
гом першої третини 1930-х рр.
кілька разів змінювала своє функ-
ціональне музейне пристосування.
Зокрема тут змонтували один із
варіантів експозиції відділу «Ре-
лігія й медицина», який вірогід-
но передував музейному показо-
ві цієї тематики на хорах храму. У
вітринах демонстрували «культо-
ві речі, що через цілування були
за поширювачів соціяльних хво-
роб серед трудящих» (Євангелія у
коштовних окладах, плащаниця, напрестольний хрест, бо-
гослужбове вбрання тощо), а також «дітей-уродів, що з’я-
вились шляхом народження від не вповні здорових бать-
ків». Вздовж західної стіни, під композицією «Розп’яття»,
у стенді-вітрині представили тематику «церковно-знахар-
ська магія замість медичної допомоги» через експонуван-
ня різноманітних вотивних предметів [13; 14; 15] (іл. 4).
Світлина цієї вітрини, яка тривалий час мала помилкову
атрибуцію як фрагмент експозиції Музею культів і побу-
ту2, є підставою стверджували, що в колекції НЗКПЛ збе-
режено привіски «вотум нога – кисть до колення» і «вотум
з виображенням серця металевий, зі зворотного боку ви-
2. Лаврський музей культів та побуту утворили на початку
1922 р. Його правонаступником став Всеукраїнський музейний
городок, утворений відповідно до постанови ВУЦВК і РНК УСРР
від 29 вересня 1926 р.
Іл. 4. Тематична вітрина «Церковно-знахарська магія замість медичної допомоги»
експозиційної групи «Релігія й медецина». Перша третина 1930-х рр. [КПЛ-Ф-9371]
Іл. 5. Вотивна привіска, експонована у
відділі «Релігія й медицина» [КПЛ-М-7866]
Іл. 6. Вотивна привіска, експонована у
відділі «Релігія й медицина» [КПЛ-М-7459]
Перша третина 1930-х рр. [КПЛ-Н-3718]
ISSN 2218-4805
243
гравійовані Л. СК. Дата 1844 г.», які
після ліквідації Володимирського
філіалу записали до книги всту-
пу (т. зв. «загального інвентарю»)
під № 40991 і 40993 [16, арк. 31–
31 зв.; 17; 18; 19, с. 209] (іл. 5–6).
Вірогідно, до експонованих у Во-
лодимирському філіалі ВМГ та-
кож належить і срібна штампо-
вана вота трикутної форми [20].
У вітринах експозиційної гру-
пи «Релігія й медицина» на хо-
рах собору демонстрували напре-
стольний хрест, копіє, Євангеліє у
коштовному окладі, мантію Тори,
шофар, скляні флакони тощо [21],
кілька зразків Thoracopagus Di-
symmetros (сіамських близнюків) –
«уродів, народження яких церква
з’ясовувала втручанням “нечистої
сили”» [22]. На одному з інформа-
ційних щитів відділу висновкува-
ли: «Хвороби не кара Божа, а тільки біологічно-соціяль-
не явище. Релігія – джерело хвороб. Жодного лікаря поза
лавами Спілки войовничих безвірників» [23].
Фотографія південного Ольгинського вівтаря, очевид-
но, зафіксувала один із варіантів експонування «Культу
Варвари» виставкової групи «Православ’я на Україні» на
хорах храму [24]. На світлині – барокова рака святої ве-
ликомучениці Варвари встановлена на престол у скля-
ній вітрині із пояснювальним текстом: «Так звані мощі
вигаданої Варвари, що довгий час перебували в кол. со-
борі кол. Михайлівського манастиря, яко об’єкт шкідли-
вої релігійної пропаганди. Зважаючи на посилені вимоги
трудящих ці мощі незабаром буде вскрито»3 [22]. Обабіч
мармурової передвівтарної огорожі вівтаря св. княги-
ні Ольги зазнимкували щити, що вірогідно використо-
вували для експозиційної групи «Церковна торгівля»: «У
клясових інтересах визискувачів церква уміло викорис-
товувала металь, друк, тканину, щоб підсилити розвиток
церковної торгівлі і за рахунок якої активізувала проти
трудящих контрреволюційну чорносотенну релігійну про-
паганду»; «Релігія – це одна з форм духовного гніту, що
лежить на народніх масах задавлених вічною працею на
інших, злиднями та самотністю. Ленін» [24]. На одному із
фотовідбитків зафіксовано вітрини із покровами і обла-
ченням мощей св. Варвари [26] (іл. 7).
Два фотографічних негативи уможливлюють локалі-
зацію т. зв. читальні, улаштованої у Київському антире-
лігійному музеї. Ймовірно, довгий стіл та стільці для від-
відувачів розставили у західній частині північної нави
храму після демонтажу вітрин тематико-експозиційної
групи «Релігія й медицина» і перенесення її на хори собо-
3. 4 листопада 1933 р. мощі святої Варвари «обслідувала гру-
па професорів» [25, с. 39].
ру. На столі читальні сфотографовано розкладені газети,
брошури й листівки (т. зв. «метелики»), очевидно, пропа-
Іл. 7. Вітрини розділу «Культ Варвари» виставкової групи «Православ’я на Україні»
на хорах храму. Перша третина 1930 х рр. [КПЛ-Ф-4173]
Іл. 8. Антирелігійний плакат «Хрест і трактор». 1928 р.
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
244
гандистського змісту, вздовж за-
хідної стіни – щити із прикріп-
леними плакатами: «Кількість
зачинених молитовних будин-
ків», «Кількість релігійних гро-
мад на Україні», «Хрест і трактор»
(російською із віршом Дем’яна
Бєдного) (іл. 8), «Усі сили безвір-
ників на завершення побудови
фундаменту соціялістичної еко-
номіки», «За марксо-ленінський
світогляд проти релігійних за-
бобонів». Уздовж північної стіни
розташували шафи, вірогідно, із
антирелігійною друкованою про-
дукцією, над шафами – гасла «За
промфінплян – проти шкідливого
релігійного побуту» та «Хай живе
комуністичне 1-е травня!». На од-
ній зі світлин у читальні зазним-
кували чільника ВМГ П. П. Курін-
ного в оточенні комсомольського
активу музейної інституції [8; 27; 28] (іл. 9).
Два знімки вірогідно зроблено у фондо-
сховищі Володимирського філіалу ВМГ. На
одній зі світлин посередині сфотографовано
невеликий стіл, за яким сидять О. М. Жаров
та М. В. Венгрженовська (?), члени комісії з
перевірки стану Київського антирелігійно-
го музею, що розпочала свою роботу уліт-
ку 1933 р. [3, с. 385]. Уздовж стін розставлені
масивні дерев’яні шафи із підписами: «Ме-
таль», «Іконографічний матеріял», «Тканина»,
«Фондовий матеріял»; у куті приміщення –
складено зразки живопису [29]. На другому
фотонегативі зафіксовано розчинену шафу
із «іконографічним матеріалом» [30] (іл. 10).
Серед маловідомих візуальних джерел, що
свідчать про стан предметів, експонованих
у Всеукраїнському антирелігійному музеї, є
світлини ушкоджень плащаниці Володимир-
ського собору, вишиваної О. А. Праховою за
ескізом В. М. Васнецова [31; 32; 33]. Вірогідно,
фотофіксація втрат на нижній та лівій бічній
каймі із написами, що їх гаптована пам’ятка
зазнала 1926 р., здійснили під час обстежен-
ня й консерваційних робіт 1933 р. у Всеукра-
їнських художньо-реставраційних та репро-
дукційних майстернях [34, с. 322] (іл. 11).
Уточнені й верифіковані фотографічні не-
гативи та відбитки з колекції Національного
заповідника «Києво-Печерська лавра» умож-
ливлюють з’ясування додаткових аспектів ді-
яльності Володимирського філіалу Лаврського
заповідника у Києві. Знімки дозволяють про-
Іл. 9. Петро Курінний (другий ліворуч) в оточенні комсомольського активу Всеукраїнського
музейного городка у читальні Володимирського філіалу. Перша третина 1930-х рр. [КПЛ-Н-3958]
Іл. 10. Розчинена шафа із «іконографічним матеріалом» у фондосховищі
Київського антирелігійного музею. [КПЛ-Н-3954]
ISSN 2218-4805
245
стежити зміни у музейному по-
казі та оприявнити реекспозиції
виставкових груп, доповнити дані
про музейні антирелігійні тексти
розділу «Мистецтво на послугах
церкві», деталізувати інформа-
цію щодо музейних предметів і
пояснень відділу «Релігія й ме-
дицина», «Церковна торгівля» та
розділу «Культ Варвари» вистав-
кової групи «Православ’я на Укра-
їні», локалізувати т. зв. читальню
у західній частині північної нави
храму, візуалізувати фондосхо-
вища антирелігійного музею, а
також розширити коло збереже-
них пам’яток, що експонувалися
у Володимирському соборі в пер-
шій третині 1930-х рр. Перспек-
тивним є подальше виявлення і
аналіз візуальних джерел з історії
Всеукраїнського музейного город-
ка та його філіалів у контексті імперської більшовицької
геноцидної політики 1920–1930-х рр., зокрема пропа-
гандистських ідеологічних кампаній, що супроводжува-
ли т. зв. будівництво соціалізму.
ДЖЕРЕЛА
1. Яненко А. Трансформація музейництва та радянізація гу-
манітаристики в УСРР на початку 1930-х рр. (на прикладі про-
відника Петра Курінного Всеукраїнським музейним городком) //
П. Курінний, Всеукраїнський державний культурно-історичний
заповідник «Всеукраїнський музейний городок»: провідник. Київ,
2020. С. 7–59.
2. Yanenko A. The museum space of the Kyiv Pechersk monas-
tery in the 1930s. Soviet imperial interventions and metamorphoses.
Kunsttexte. 2024. Nr. 3 https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.3.106995
3. Яненко А. С., Олексюк І. М. Київський антирелігійний му-
зей першої третини 1930-х рр. (Володимирський філіал Всеукра-
їнського музейного городка). Сіверщина в історії України. 2021.
Вип. 14. С. 377–394.
4. Преловська І. М. Київські храми – філії Всеукраїнського му-
зейного городка у 1920–1930-ті рр.: здобутки та втрати. Могилянські
читання 2008: Церква і музеї: втрати ХХ століття. Київ, 2009. С. 81–95.
5. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» (далі –
НЗКПЛ), інв. № КПЛ-Н-3968.
6. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3944.
7. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3949.
8. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3958.
9. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3718.
10. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3952.
11. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Ф-6001.
12. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Ф-6209.
13. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3974.
14. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Ф-4172.
15. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Ф-9371.
16. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-А-НДФ-136.
17. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-М-7866.
18. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-М-7459.
19. Крайня О. О. Формування колекції вотивів Всеукраїнсько-
го музейного городка у 1920-х рр. Церква – наука – суспільство: пи-
тання взаємодії. Матеріали Дев’ятнадцятої Міжнародної наукової конфе-
ренції. Київ, 2021. С. 206–220.
20. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-М-601.
21. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3973.
22. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-4732.
23. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3945.
24. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3971.
25. Шульман Г. Колишні Лаврські печери в 1934 році. Безвірник.
1934. № 10. С. 37–39.
26. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Ф-4173.
27. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3955.
28. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-2898.
29. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3946.
30. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3954.
31. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3708.
32. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3709.
33. НЗКПЛ, інв. № КПЛ-Н-3710.
34. Яненко А. Всеукраїнські художньо-реставраційні майстерні
у 1933 р.: “рік нащупаного шляху”. Музеї та реставрація у контек-
сті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучаснос-
ті. Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2020. С. 319–323.
Yanenko A. S., Oleksiuk I. M. Supplements to the Visual History of
the Kyiv Anti-Religion Museum – Volodymyr Branch of the All-Ukrainian
Museum Town
The article uses visual sources, such as photographic negatives and
prints from the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra» collection, to
identify additional aspects of the activities of the Kyiv (All-Ukrainian)
Anti-Religious Museum, a branch of the State Cultural and Historical
Preserve «All-Ukrainian Museum Town», which functioned in the fi rst
third of the 1930s in St. Volodymyr’s Cathedral. Little-known visual
sources that were not previously used for scientifi c research have been
clarifi ed and verifi ed, allowing us to trace changes in museum displays
and reveal the re-expositions of exhibition groups. The data on muse-
um anti-religious texts of the section «Art in the Service of the Church»,
embodied through the propaganda interpretation of monumental mu-
rals and iconography of the cathedral, have been supplemented. In-
formation on museum objects and explanations of the «Religion and
Medicine» department, which was probably originally located in the
western part of the northern nave of the cathedral, and later in the ca-
thedral choirs, is detailed. Three preserved votive off erings were iden-
tifi ed, which were exhibited as an example of «church magic instead
of medical care». New aspects of the functioning of the «Cult of Bar-
bara» section of the «Orthodoxy in Ukraine» exhibition group in the
south altar of St. Princess Olga in the cathedral choirs are revealed.
The so-called reading room of the anti-religious museum was localized
in the cathedral space and its general appearance was recreated. The
possible museum stock premises of the Kyiv Anti-Religious Museum are
visualized, and photographs, probably taken in 1933, of the losses of
the St. Volodymyr’s Cathedral shroud are published. It is emphasized
that further identifi cation and analysis of visual sources on the histo-
ry of the All-Ukrainian Museum Town and its branches in the context
of the imperial Bolshevik genocidal policy of the 1920s and 1930s is a
promising research area.
Key words: Kyiv (All-Ukrainian) Anti-Religious Museum, All-
Ukrainian Museum Town, exposition, museum collection, photographs,
Kyiv, USSR, the 1930s.
Іл. 11. Фрагмент нижньої кайми плащаниці,
вишиваної О. А. Праховою. 1933 р.(?) [КПЛ-Н-3710]
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
246
REFERENCES
1. Yanenko, A. (2020). Transformatsiia muzeinytstva ta radianizatsiia
humanitarystyky v USRR na pochatku 1930-kh rr. (na prykladi
providnyka Petra Kurinnoho Vseukrainskym muzeinym horodkom)
[The Transformation of Museums and the Sovietization of Human-
ities in the Ukrainian SSR in the Early 1930s (on the Example of Petro
Kurinnyi’s Guide to the All-Ukrainian Museum Town)]. In P. Kurinnyi,
Vseukrainskyi derzhavnyi kulturno-istorychnyi zapovidnyk «Vseukrainskyi muzeinyi
horodok»: providnyk (pp. 7–59). Kyiv. [in Ukirainian].
2. Yanenko, Anna (2024). The museum space of the Kyiv Pecher-
sk monastery in the 1930s. Soviet imperial interventions and meta-
morphoses. Kunsttexte, 3. https://doi.org/10.48633/ksttx.2024.3.106995
[in English].
3. Yanenko, A. S., Oleksiuk, I. M. (2021). Kyivskyi antyrelihiinyi mu-
zei pershoi tretyny 1930-kh rr. (Volodymyrskyi fi lial Vseukrainskoho
muzeinoho horodka) [Kyiv Anti-Religious Museum of the First Third
of the 1930s (the Volodymyrskyi Branch of the All-Ukrainian Muse-
um Town)]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 14, pp. 377–394. [in Ukrainian].
4. Prelovska, I. M. (2009). Kyivski khramy – fi lii Vseukrainskoho
muzeinoho horodka u 1920–1930-ti rr.: zdobutky ta vtraty [Kyiv
churches - branches of the All-Ukrainian Museum Town in the 1920s
and 1930s: gains and losses]. Mohylianski chytannia 2008: Tserkva i muzei:
vtraty XX stolittia, pp. 81–95. [in Ukrainian].
5. NZKPL, inv. № KPL-N-3968.
6. NZKPL, inv. № KPL-N-3944.
7. NZKPL, inv. № KPL-N-3949.
8. NZKPL, inv. № KPL-N-3958.
9. NZKPL, inv. № KPL-N-3718.
10. NZKPL, inv. № KPL-N-3952.
11. NZKPL, inv. № KPL-F-6001.
12. NZKPL, inv. № KPL-F-6209.
13. NZKPL, inv. № KPL-N-3974.
14. NZKPL, inv. № KPL-F-4172.
15. NZKPL, inv. № KPL-F-9371.
16. NZKPL, inv. № KPL-A-NDF-136.
17. NZKPL, inv. № KPL-M-7866.
18. NZKPL, inv. № KPL-M-7459.
19. Krainia, O. O. (2021). Formuvannia kolektsii votyviv Vseukrains-
koho muzeinoho horodka u 1920-kh rr. [Formation of the votive of-
ferings collection of the All-Ukrainian Museum Town in the 1920s].
Tserkva – nauka – suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Materialy Deviatnadtsiatoi
Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, pp. 206–220. [in Ukrainian].
20. NZKPL, inv. № KPL-M-601.
21. NZKPL, inv. № KPL-N-3973.
22. NZKPL, inv. № KPL-N-4732.
23. NZKPL, inv. № KPL-N-3945.
24. NZKPL, inv. № KPL-N-3971.
25. Shulman, H. (1934). Kolyshni Lavrski pechery v 1934 rotsi [The
former Lavra Caves in 1934]. Bezvirnyk, 10, pp. 37–39. [in Ukirainian].
26. NZKPL, inv. № KPL-F-4173.
27. NZKPL, inv. № KPL-N-3955.
28. NZKPL, inv. № KPL-N-2898.
29. NZKPL, inv. № KPL-N-3946.
30. NZKPL, inv. № KPL-N-3954.
31. NZKPL, inv. № KPL-N-3708.
32. NZKPL, inv. № KPL-N-3709.
33. NZKPL, inv. № KPL-N-3710.
34. Yanenko, A. (2020). Vseukrainski khudozhno-restavratsiini
maisterni u 1933 r.: “rik nashchupanoho shliakhu” [The All-Ukrainian
artistic and restoration workshops in 1933: “the year of the path
found”]. Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi
spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnar. nauk.-
prakt. konf, pp. 319–323. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 02.05.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 930.2:82–94Ткаченко : [069:930](477.54‒25)
(091)«1939/1946»
С. М. Дейнеко
СПОГАДИ Л. ТКАЧЕНКО
ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ
ХАРКІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО
МУЗЕЮ (1939–1946)
В центрі уваги цього дослідження знаходяться спогади співробіт-
ниці Харківського історико-краєзнавчого музею імені Г. Сковороди Лі-
дії Ткаченко. Їх хронологічні межі – 1939–1944 рр. Мемуари умовно
можна розділити на дві частини. Перша охоплює 1939–22.06.1941 рр.
В ній наводяться дані про керівництво, структуру та фондову ко-
лекцію Українського історичного музею, в якому Л. Ткаченко розпо-
чинала свою музейну кар’єру. Друга містить спогади від початку ні-
мецько-радянської війни 22 червня 1941 р. до кінця листопада-грудня
1944 року. Ретельно висвітлено період нацистської окупації Харко-
ва, створення під егідою окупаційної влади Музею Слобожанщини, в
якому у 1942 р. відкрили відому Археологічну виставку. Чималу ува-
гу приділено темі провальної евакуації харківських музеїв у 1941 р.
та намагання працівників музею Слобожанщини зберегти музейні
колекції у роки панування нацистів. Спогади розглядаються як ав-
тентичне та репрезентативне джерело інформації з історії музе-
їв Харкова у 1939–1944 роках.
Ключові слова: Харків, музеї, Лідія Ткаченко, спогади, історич-
не джерело.
У Харківському історичному музеї ім. М. Ф. Сумцо-
ва (далі – ХІМ) зберігаються спогади, написані колиш-
ньою співробітницею Лідією Василівною Ткаченко, які є
цікавим інформаційним джерелом з історії музею у добу
лихоліття Другої світової війни.
Наприкінці 1944 р. посаду директора Харківського
історико-краєзнавчого музею ім. Г. Сковороди (далі –
ХІКМ) обійняв С. Д. Середа [1, арк. 1]. Згідно з його роз-
порядженням, всі наукові співробітники мали написати
спогади за період своєї роботи у закладі. Серед тих, хто
згодився це зробити, були М. Ф. Назаренко, Н. Л. Стол-
біна та Л. В. Ткаченко. Тобто ці спогади можна віднести
до категорії так званих провокаційних джерел (створе-
них за спонуканням іншої особи).
Наразі відомо, що мемуари перших двох персон досі
не введені до наукового обігу. У окремих дослідженнях
фігурували посилання на спомини останньої. Першою
до їх вивчення звернулася співробітниця ХІМ Любов Ле-
онідівна Рибальченко, згодом – Сергій Іванович Кот, а у
2022 р. – завідувачка методичного відділу музею Алла Во-
лодимирівна Панченко [2; 3; 4]. Ці роботи мають спіль-
ний знаменник – фрагментарні згадки та посилання на
спогади Л. В. Ткаченко. Їх джерелознавчий аналіз і до сьо-
годні залишається відкритим питанням.
Метою нашої розвідки є бажання провести всебіч-
ний розгляд мемуарів співробітниці ХІКМ Л. В. Тка-
ченко за наступними напрямками: вивчення зовніш-
ніх особливостей пам’ятки; встановлення обставин її
створення; визначення вірогідності джерела, його на-
дійності, наукової цінності.
Основу джерельної бази склали спомини Л. В. Тка-
ченко [5]. Авторську орфографію та стилістичні особли-
вості мемуарів збережено.
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210947 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-18T15:47:28Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Яненко, А.С. Олексюк, І.М. 2025-12-21T12:50:41Z 2025 Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка / А.С. Яненко, І.М. Олексюк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 240-246. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210947 069(477-25)«193» У статті на підставі зображальних джерел – фотографічних негативів й відбитків із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з’ясовано додаткові аспекти діяльності Київського (Всеукраїнського) антирелігійного музею – філіалу Державного культурно-історичного заповідника «Всеукраїнський музейний городок», що функціонував протягом першої третини 1930-х рр. у Володимирському соборі. Простежено трансформацію музейного показу, оприявнено реекспозиції виставкових груп, доповнено й деталізовано дані про антирелігійні тексти, музейні предмети й пояснення низки експозиційних відділів, локалізовано читальню філіалу й відтворено її загальний вигляд, візуалізовано фондосховища антирелігійного музею, а також розширено коло збережених пам’яток, експонованих у Володимирському соборі. The article uses visual sources, such as photographic negatives and prints from the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra» collection, to identify additional aspects of the activities of the Kyiv (All-Ukrainian) Anti-Religious Museum, a branch of the State Cultural and Historical Preserve «All-Ukrainian Museum Town», which functioned in the first third of the 1930s in St. Volodymyr’s Cathedral. Little-known visual sources that were not previously used for scientific research have been clarified and verified, allowing us to trace changes in museum displays and reveal the re-expositions of exhibition groups. The data on museum anti-religious texts of the section «Art in the Service of the Church», embodied through the propaganda interpretation of monumental murals and iconography of the cathedral, have been supplemented. Information on museum objects and explanations of the «Religion and Medicine» department, which was probably originally located in the western part of the northern nave of the cathedral, and later in the cathedral choirs, is detailed. Three preserved votive offerings were identified, which were exhibited as an example of «church magic instead of medical care». New aspects of the functioning of the «Cult of Barbara » section of the «Orthodoxy in Ukraine» exhibition group in the south altar of St. Princess Olga in the cathedral choirs are revealed. The so-called reading room of the anti-religious museum was localized in the cathedral space and its general appearance was recreated. The possible museum stock premises of the Kyiv Anti-Religious Museum are visualized, and photographs, probably taken in 1933, of the losses of the St. Volodymyr’s Cathedral shroud are published. It is emphasized that further identification and analysis of visual sources on the history of the All-Ukrainian Museum Town and its branches in the context of the imperial Bolshevik genocidal policy of the 1920s and 1930s is a promising research area. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Музейна справа Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка Supplements to the Visual History of the Kyiv Anti-Religion Museum – Volodymyr Branch of the All-Ukrainian Museum Town Article published earlier |
| spellingShingle | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка Яненко, А.С. Олексюк, І.М. Музейна справа |
| title | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка |
| title_alt | Supplements to the Visual History of the Kyiv Anti-Religion Museum – Volodymyr Branch of the All-Ukrainian Museum Town |
| title_full | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка |
| title_fullStr | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка |
| title_full_unstemmed | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка |
| title_short | Причинки до візуальної історії Київського антирелігійного музею – Володимирського філіалу Всеукраїнського музейного городка |
| title_sort | причинки до візуальної історії київського антирелігійного музею – володимирського філіалу всеукраїнського музейного городка |
| topic | Музейна справа |
| topic_facet | Музейна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210947 |
| work_keys_str_mv | AT ânenkoas pričinkidovízualʹnoíístorííkiívsʹkogoantirelígíinogomuzeûvolodimirsʹkogofílíaluvseukraínsʹkogomuzeinogogorodka AT oleksûkím pričinkidovízualʹnoíístorííkiívsʹkogoantirelígíinogomuzeûvolodimirsʹkogofílíaluvseukraínsʹkogomuzeinogogorodka AT ânenkoas supplementstothevisualhistoryofthekyivantireligionmuseumvolodymyrbranchoftheallukrainianmuseumtown AT oleksûkím supplementstothevisualhistoryofthekyivantireligionmuseumvolodymyrbranchoftheallukrainianmuseumtown |