Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)

Автором статті було досліджено та проаналізовано історію керівництва закладом вищої педагогічної освіти у Глухові протягом чверть століття Олександром Івановичем Курком, а також педагогічну й наукову діяльність відомого українського освітянина та громадського діяча, доктора історичних наук (2011), п...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сіверщина в історії України
Date:	2025
Main Author:	Гриценко, А.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2025
Subjects:	Нова історія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210949
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 226-236. — Бібліогр.: 81 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859629758733615104
author	Гриценко, А.П.
author_facet	Гриценко, А.П.
citation_txt	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 226-236. — Бібліогр.: 81 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сіверщина в історії України
description	Автором статті було досліджено та проаналізовано історію керівництва закладом вищої педагогічної освіти у Глухові протягом чверть століття Олександром Івановичем Курком, а також педагогічну й наукову діяльність відомого українського освітянина та громадського діяча, доктора історичних наук (2011), професора (2002), заслуженого працівника народної освіти (1999) за матеріалами відомчого архіву Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, у фондах якого зберігається особова справа. Однак інформація, що представлена в статті, ширша за період роботи в педагогічному виші, починаючи з 1981 року. Завдяки опрацюванню матеріалів особистого характеру, наказів та щорічних звітів ректора чи не вперше представлено ґрунтовний життєпис О. Курка від його народження в 1955 році і до сьогодення. Представлений матеріал, безперечно, стане в нагоді при вивченні історії закладу вищої освіти в Глухові упродовж непростих трансформаційних періодів від брежнєвського застою і радянської перебудови до становлення й розвитку вищої освіти за доби незалежності в Україні. The author of the article researched and analyzed the history of the leadership of the higher pedagogical education institution in Hlukhiv for a quarter of a century by Oleksandr Ivanovich Kurok, as well as the pedagogical and scientific activities of the famous Ukrainian educator and public figure, Doctor of Historical Sciences (2011), Professor (2002), Honored Worker of Public Education (1999) based on materials from the departmental archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, in whose funds his personal file is kept. However, the information presented in the source is broader than the period of work at the pedagogical university, starting from 1981. Thanks to the processing of personal materials, orders and annual reports of the rector, a thorough biography of O. Kurok from his birth in 1955 to the present is presented, perhaps for the first time. The presented material will undoubtedly be useful in studying the history of the higher education institution in Hlukhiv during such a difficult transformational period of Brezhnev stagnation, Soviet perestroika, and, most importantly, the formation and development of higher education during the period of independence in Ukraine, both on the example of the development of the University in Hlukhiv and Ukraine as a whole.
first_indexed	2026-03-14T09:38:58Z
format	Article
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 226 УДК 378.4(477.52-21)ГНПУ А. П. Гриценко ІСТОРІЯ РЕКТОРСТВА О. І. КУРКА НА ЧОЛІ ГЛУХІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) Автором статті було досліджено та проаналізовано історію керівництва закладом вищої педагогічної освіти у Глухові протягом чверть століття Олександром Івановичем Курком, а також педаго- гічну й наукову діяльність відомого українського освітянина та гро- мадського діяча, доктора історичних наук (2011), професора (2002), заслуженого працівника народної освіти (1999) за матеріалами ві- домчого архіву Глухівського національного педагогічного університе- ту імені Олександра Довженка, у фондах якого зберігається особо- ва справа. Однак інформація, що представлена в статті, ширша за період роботи в педагогічному виші, починаючи з 1981 року. Завдяки опрацюванню матеріалів особистого характеру, наказів та щорчних звітів ректора чи не вперше представлено ґрунтовний життєпис О. Курка від його народження в 1955 році і до сьогодення. Представлений матеріал, безперечно, стане в нагоді при вивченні історії закладу вищої освіти в Глухові упродовж непростих трансформаційних періодів від брежнєвського застою і радянської перебудови до становлення й розвитку вищої освіти за доби незалежності в Україні. Ключові слова: біографістика, Глухівський національний педаго- гічний університет ім. О. Довженка, пропосографія, колективний портрет, О. Курок. У контексті підвищення інтересу до історії освіти, вивчення розвитку та діяльності Глухівського національ- ного педагогічного університету ім. О. Довженка, до того ж з огляду на його 150-літній ювілей, стає одним із пріоритетів історико-педагогічних досліджень. Історіографія цього питання починається від часу заснування закладу, активізуючись в періоди підготовки до ювілеїв у 1970-ті, 1990-ті та в 2020-ті рр. Серед публікацій, присвячених історії глухівського закладу вищої освіти (далі – ЗВО), слід окреслити дослідження наступних учених: Т. Ащаулової [1; 35; 41], В. Бєлашова [3; 4], О. Валюха [8], Я. Гирича [14; 15], А. Голуб (Колієнко) [16; 22; 33], А. Гриценка [24; 25; 27; 28; 37; 39; 40; 49; 50; 51; 61; 69; 71; 78; 80], В. Гриценка [42], В. Заїки [3; 45], М. Заремського [46], В. Крижанівського [52–60], О. Курка [38; 65; 67; 68; 70], І. Ляшка [73] та ін. Однак вони не носять системного характеру та зосереджують увагу на окремих освітніх чи соціально-економічних питаннях. В останні десятиліття зростає запит на розвиток бі- ографістики, що спричинило вивчення життєписів викладачів ЗВО м. Глухова: В. Бєлашова [2; 7; 26; 34], О. Горбенко [9], П. Горілого [43], В. Заїки [11; 20; 29; 32], М. Заремського [36; 76], Г. Кабанової [10], В. Кубицько- го [13; 19], В. Куриленка [12], М. Лавриненка [21], І. Ляш- ка [5], Л. Нарочної [30; 72], В. Прокопчука [18; 66], Г. Са- пітона [17; 23], М. Стожка [31; 77] та ін.). Попри цей список, залишаються маловивченими або навіть недослідженими індивідуальні чи колективні портрети цілого ряду відомих особистостей. Безперечно, що постать Олександра Івановича Курка – відомого українського освітянина та громадського діяча, який уже понад чветь століття (найбільше в історії) очолює Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка – потребує більшої уваги з боку досліідників-біографістів. Метою даної статті є дослідження життєпису, а та- кож управлінської, педагогічної та наукової діяльності О. І. Курка. Вона посилюється двома ювілеями – 70-річ- чям від дня його народження та 25-річчям керівництва ЗВО м. Глухова. Олександр Іванович Курок народився 13 червня 1955 р. у с. Мутин Кролевецького району (з 2020 р. – у складі Кро- левецької міської територіальної громади Конотопсько- го району) Сумської області в родині Івана Васильовича та Софії Олександрівни Курків. 1 вересня 1962 р. 7-річний Олександр вступив до 1-го класу Мутинської середньої школи. Після закінчення 8-ми класів в червні 1970 р. всту- пив до Антрацитівського ПТУ № 68 Ворошиловградської області, яке закінчив у червні 1974 р. та здобув кваліфі- кацію електрослюсаря по обслуговуванню загальношахт- них стаціонарних установок та засобів автоматизації 5-го розряду. З 6 серпня по 16 вересня 1974 р. 19-річний юнак працював вантажником хлібозаводу в с. Мутин, звідки був звільнений у зв’язку з призовом до лав Радянської армії. Строкову військову службу в ракетних військах проходив у Дагестані до листопада 1976 р. 1 грудня 1976 р. 21-річний Олександр Курок був зара- хований слухачем підготовчого відділення Чернігівсько- го державного педагогічного інституту імені Т. Г. Шевчен- ка (з 2017 р. – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), а 28 липня 1977 р. – за- рахований студентом 1-го курсу факультету фізичного виховання Чернігівського педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка після успішного закінчення підготовчого відділення. Уже в студентські роки він проявив свої ор- ганізаторські здібності як староста групи, командир сту- дентського будівельного загону «Олімп». У 1979 р. його було обрано членом Деснянського районного комітету комсомолу м. Чернігова. У 1981 р. за високі виробничі по- казники, досягнуті в складі студентських будівельних за- гонів та успіхи у навчанні, науковій і громадській роботі, Олександр був нагороджений орденом «Знак пошани». Закінчивши Чернігівський педагогічний інститут за спеціальністю «фізичне виховання», рішенням Держав- ної екзаменаційної комісії від 26 червня 1981 р. О. Курку було присвоєно кваліфікацію «учитель фізичної культу- ри». За направленням Міністерства освіти УРСР № 43-К від 10.08.1981 р. 26-річний молодий викладач розпочав педагогічну діяльність у Глухівському державному педа- гогічному інституті імені С. М. Сергєєва-Ценського (нині – Глухівський національний педагогічний університеті імені Олександра Довженка), переїхавши з родиною до Глухо- ва. 15 серпня 1981 р. О. Курок був прийнятий на посаду викладача педагогічного інституту. Згідно рішення Ради інституту (протокол № 14) з 1 вересня 1982 р. був обра- ISSN 2218-4805 227 ний на посаду завідувача кафедри фізичного виховання, старшого викладача (наказ № 89-К від 01.09.1982 р.) [47]. Вже під час першого навчального року на посаді викладача проявилися організаторські та професійні здібності Олександра Івановича. Зокрема, за сумлінну підготовку команди лижників інституту йому була оголошена подяка (наказ ректора Миколи Великолуга № 8-К від 04.03.1982 р). Також і наступного року була оголошена подяка за І місце, зайняте в IV зимовій спартакіаді, що проходила під егідою Міносвіти УРСР. Ще через рік наказом № 140 від 17.09.1984 р. була оголошена подяка з нагоди 90-річчя від дня народження О. П. Довженка. За якісну підготовку студентів та зайняте ІІ місце згідно наказу № 15 від 04.02.1985 р. О. Курку знову була оголошена подяка. Наказом № 537/5-85 7 травня 1985 р. він був занесений на Дошку Пошани з нагоди 40-річчя Перемоги у німецько-радянській війні. Він разом з колегами по інституту та футбольній команді брав участь у спортивно- патріотичному пробігу «Від Путивля до Карпат» по місцях рейду партизан-ковпаківців під час німецько-радянської війни, беручи участь у патріотичних заходах та футбольних товариських зустрічах, зокрема в Делятині та Яремчі Івано-Франківської області [74, с. 97–98; 75, с. 102–103]. Наступного року викладачу та відомому активісту, 31-річному О. Курку, знову була оголошена подяка вже як командиру туристичної групи за забезпечення прове- дення походу (наказ № 47 від 21. 05. 1986 р.). На той час у Глухівському педагогічному інституті традиційною для викладачів була участь в організації та проведенні ту- ристичних походів керівниками груп студентів та суд- дів змагань, зокрема, В. Борисенка, А. Бора, В. Шпака та ін. Це були піші туристичні походи патріотичного спря- мування «Місцями партизанської слави», які проходили територією півночі Сумщини. Щорічно у травні 350 сту- дентів, об’єднаних у загони по 20–25 осіб, ремонтували й оновлювали меморіальні пам’ятки, доглядали за могила- ми полеглих солдат. На фініші походів відбувалися масо- ві збори учасників, де облаштовувався загальний табір та проводилися мітинги до Дня Перемоги, влаштовувались змагання з туристичного багатоборства та святкові кон- церти. Також О. Курку була оголошена подяка за зайняте І місце у змаганнях з футболу на першість Сумської об- ласті серед вишів (наказ № 53 від 05.06.1986 р.) [64, с. 241]. З 1981 по 1987 р. Олександр Курок був лідером глухів- ської футбольної команди, яка на той час успішно висту- пала в першій групі обласного чемпіонату, надійно грав у захисті. Зокрема, в сезонах 1983 та 1986 рр. він став брон- зовим призером чемпіонату Сумської області з футболу. У червні 1987 р. викладач здобув ще одну вищу освіту, завершивши навчання у Чернігівському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «історія» з присвоєнням кваліфікації «учитель історії та суспільствознавства». Згідно рішення Ради Глухівського державного педагогічного інституту (протокол № 2 від 12.09.1987 р.) вже за ректорства Леоніда Гнатюка О. Курок був переобраний з 14 вересня 1987 р. на посаду завідувача кафедри фізичного виховання, старшого викладача. З 1 жовтня 1990 р. Олександр Іванович був переведений на посаду стажера-дослідника Глухівського державного педагогічного інституту ім. С. М. Сергєєва-Ценського (наказ № 104-а від 03.10.1990 р.). У зв’язку з перебуванням на стажуванні, наказом № 69-К від 10.09.1992 р. було продовжено термін перебування його на посаді завідувача кафедри фізичного виховання з 10 вересня 1992 р. до повернення зі стажування. З 1 лютого 1993 р. О. Курок був переведений з посади стажиста-дослідника на посаду старшого викладача, завідувача кафедри фізичного виховання (наказ № 6-К від 03.02.1993 р.) [47]. У 1994 р. 38-річний науковець захистив дисертацію на тему «Педагогічні умови навчання дітей старшого до- шкільного віку рухових дій з м’ячем (на матеріалі ігор з елементами футболу)». Рішенням спеціалізованої вченої ради Харківського державного педагогічного університе- ту ім. Г. С. Сковороди від 24 березня 1994 р. О. Курку було присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук (13.00.04 – теорія і методика професійної освіти) [44, с. 7]. 29 червня 1994 р. з ним був укладений контракт на посаду старшого викладача кафедри фізичного вихо- вання на 5 років, а вже 1 лютого 1995-го укладений контракт на посаду доцента кафедри фізичного вихо- вання терміном на 2 роки. 30 червня 1995 р. О. Курок наказом ректора Воло- димира Куриленка № 65-К від 30.06.1995 р. був при- значений на посаду декана відновленого факультету дошкільного виховання Глухівського державного педа- гогічного інституту. Завдяки його активній педагогіч- ній діяльності протягом 1995–1997 рр. щороку ліцен- зувалися нові спеціальності: «інструктор з фізичного виховання», «практичний психолог у закладах освіти», «вихователь дітей дошкільного віку з правом проведен- ня занять англійською мовою» [64, с. 241]. Рішенням Вченої ради Глухівського державного педа- гогічного інституту від 29 лютого 1996 р. О. І. Курку було присвоєно вчене звання кафедри доцента психології і дошкільної педагогіки. З нагоди 124-ї річниці інституту (жовтень 1998 р.) молодому науковцю була оголошена по- дяка ректора Володимира Чирви за проведену значну ор- ганізаційну роботу по зміцненню навчально-матеріаль- ної, фізкультурно-спортивної бази інституту та постійну турботу по розвитку перспективних напрямків діяльно- сті колективу факультету. Того ж року О. Курку також була оголошена подяка за активну участь в забезпеченні під- готовки та проведення обласного конкурсу КВК [44, с. 7]. 1 жовтня 1999 р. Олександр Іванович був переведений з посади доцента кафедри дошкільної педагогіки на посаду проректора з соціально-економічних питань Глухівського державного педінституту (наказ № 80-К від 01.10.1999 р.), залишившись на громадських засадах на посаді декана факультету дошкільного виховання. За вагомий особистий внесок у підготовку фахівців для народної освіти Олек- Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 228 сандру Івановичу Курку було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» (Указ Президента України № 1272 від 21.10.1999 р.) [44, с. 7]. Наказом № 4 Міністерства освіти і науки України від 18 січня 2000 р. О.І. Курок був призначений першим за- ступником / виконувачем обов’язки ректора Глухівсько- го державного педагогічного інституту ім. С .М. Сер- гєєва-Ценського, а відомчим наказом з 1 червня 2000 р. 44-річного О. Курка було призначено на посаду ректо- ра Глухівського державного педагогічного інституту ім. С. М. Сергєєва-Ценського на умовах, викладених у контракті, терміном на 5 років. Новий ректор та оновлена команда управлінців відра- зу почали працювати над покращенням функціонування і підвищенням статусу ЗВО з 125-річною історію. Поста- новою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 504 Глухівському державному педагогічному інститу- ту було надано статус університету, а наказом Міністер- ства освіти і науки України від 29.05.2001 р. № 419 О. Кур- ка було затверджено з 29 травня 2001 р. на посаді ректора Глухівського державного педагогічного університету зі збереженням умов укладеного раніше контракту [47]. Протягом 2001–2004 рр. значні зусилля ректора та його професійної команди були спрямовані на покра- щення матеріальної бази закладу: ліцензовано за ІV рів- нем акредитації 5 спеціальностей (дошкільне виховання, початкове навчання, фізика, біологія, українська мова), а за ІІІ рівнем акредитовані нові спеціальності (англій- ська мова, практична психологія), продовжувалася робо- та з комп’ютеризації освітнього процесу [62]. Заклад вищої освіти вже на той час співпрацював спіль- но з Лебединським і Путивльським педагогічними учи- лищами та Конотопським індустріально-педагогічним технікумом щодо забезпечення ступеневої підготовки фахівців з основних напрямів освітньої діяльності. За- працювали навчально-консультаційні центри в містах Коломия, Кременчук, Путивль та Сосниця. 15 листопада 2002 р. Міністерство освіти і науки Укра- їни видало наказ за № 657 «Про створення соціаль- но-гуманітарного факультету Глухівського державного педагогічного університету», що постав на базі навчаль- но-консультаційного центру університету в м. Кроле- вець. За підтримки Кролевецької районної державної адміністрації на базі спортивного комплексу розпоча- лася підготовка фахівців із фізичної культури та соці- альної педагогіки [63, с. 59]. Крім активної і, найголовніше, ефективної та плідної управлінської діяльності, Олександр Іванович також не менш якісно працював як науковець. 18 квітня 2002 р. рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і на- уки України (протокол № 2/14-П) О. Курку було присво- єно вчене звання професора кафедри дошкільної педа- гогіки. За його підтримки активізувалася наукова робота всього університету. Систематично в Глухові проводили- ся всеукраїнські науково-практичні конференції, семі- нари, зокрема у 2001 р., з ініціативи ректора, проведе- но міжвузівський науково-практичний семінар «Теорія і практика особистісно-орієнтованого підходу до дитини в процесі реалізації базового компонента дошкільної осві- ти», у 2002 р. – всеукраїнські науково-практичні конфе- ренції «Регіональні аспекти реалізації національної док- трини у розвитку дошкільної освіти», «Зміст та структура шкільної літературної освіти» [44, с. 7]. За особливі заслуги перед українським народом О. Ку- рок нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (наказ МОН України № 295 від 31.03.2003), за багаторічну сумлінну працю, плідну науково-педагогіч- ну діяльність – Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (наказ МОН № 1063 від 21.10.2004), з на- годи 50-річчя – нагрудним знаком «Петро Могила» (на- каз МОН № 662-К від 30.06.2005) [48, с. 64]. Наказом Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка за № 680 від 01.07.2005 О. Курка було призначено з 1 липня 2005 р. на посаду ректора Глухівського державного педагогічного університету як обраного за конкурсом на умовах, викладених у контракті. Робота з розбудови закладу вищої педагогічної освіти набула ще більших масштабів. У 2005 р. згідно з наказом ректора «Про реорганізацію структурних навчальних підрозділів університету» з метою оптимізації структури вищого навчального закладу та створення потужних підрозділів, що здатні ефективно та результативно забезпечувати освітній процес, був організований факультет дистанційно-заочного навчання, контингент якого на 2005 р. становив 2 710 осіб: студенти Барського – 438 осіб, Могилів-Подільського – 245 осіб, Кременчуцького – 866 осіб, Конотопського – 319 осіб, Севастопольського – 167 осіб, Сумського – 393 особи, Сосницького НКЦ – 282 особи. Станом на 2006 р. кількість студентів університету досягла 5,5 тисяч – найбільшого показника за всю історії закладу освіти [48, с. 64–65]. Протягом 2001–2009 рр. здійснювалася цілеспрямо- вана робота щодо забезпечення кафедр університету науково-педагогічними кадрами найвищої кваліфіка- ції відповідно до затвердженої Вченою радою цільо- вої програми «Кадри». Зокрема, у 2007 р. в університеті було відкрито постійно діючу аспірантуру зі спеціаль- ності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти», що в подальшому дозволило суттєво покращити якісний склад викладачів. Наприклад, вже у 2009 р. в аспіранту- рі університету навчалося 15 осіб. Результатом зростан- ня якісних показників та інтенсифікації наукової діяль- ності викладачів університету стала відомча нагорода Міністерства освіти України його керівникові. У трав- ні 2008 р., згідно з наказом Міністерства освіти і нау- ки України за № 465-К Олександра Івановича було на- городжено нагрудним знаком «За наукові досягнення» з нагоди Дня науки [44, с. 7; 79, с. 111]. Але найголовнішим, чим запам’ятався 2008 рік – це історичною справедливістю з найменування глухівсько- ISSN 2218-4805 229 го вишу іменем його чи не найвідомішого його випус- кника – Олександра Довженка. Завдяки системній робо- ті з удосконалення якісного складу науково-педагогічних працівників протягом 2001–2009 рр. кількість науково-пе- дагогічних кадрів вищої кваліфікації зросла з 63 осіб у 2001 р., що становило 39,4 %, до 97 осіб у 2009 р. або 45 %. Також і зросла кількість кафедр університету, які очолю- вали доктори наук і професори, з двох у 2005-му до де- сяти у 2009 р. [62]. Рішенням Державної акредитаційної комісії від 2 лип- ня 2009 р., протокол № 79, ЗВО було визнано акредитова- ним за ІV рівнем. На той час в університеті функціонували: 6 факультетів (педагогічний, фізико-технічний, філоло- гічний, природничий, дистанційно-заочного навчання та соціально-гуманітарний інститут) 15 кафедр, професій- но-педагогічний коледж, аспірантура. Навчально-матері- альна база закладу нараховувала 7 навчальних корпусів, 3 з яких є памятками історії і архітектури національного значення. В освітньому процесі на той час використову- валося 290 комп’ютерів, 27 спеціалізованих лабораторій, навчально-виробничі майстерні, спортивний комплекс з 2 басейнами. Фонди бібліотеки університету нараховува- ли понад 400 тис. примірників. До послуг студентів було 5 читальних залів та 3 оновлені гуртожитки [48, с. 66]. Згідно з Указом Президента України від 1 жовтня 2009 р. № 792/2009 за загальнодержавне і міжнародне визнан- ня результатів діяльності Глухівського державного педа- гогічного університету імені Олександра Довженка, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, заклад вищої педагогічної напередодні свого 135-річного ювілею набув статусу національного університету. За ба- гаторічну сумлінну працю на освітянській ниві та з наго- ди 135-річчя університету Олександра Івановича особисто Президентом України Віктором Ющенком було нагород- жено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України № 791 від 01.10.2009 р.). За плідну науково-пе- дагогічну діяльність очільника університету було наго- роджено медаллю Академії педагогічних наук України «Ушинський К.Д.» від 15.10.2009 р. [6, с. 79]. За активну депутатську діяльність, вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування області та з нагоди Дня місцевого самоврядування О. Курка було нагород- жено Почесною грамотою Сумської обласної ради (наказ № 128 від 01.12.2010). Якраз 2010 р. на місцевих виборах ректора вже втретє було обрано депутатом Сумської об- ласної ради (до цього – у 2002 та 2006 рр.). Крім того, ви- борці довірили йому представляти Глухівщину на рівні області ще й в 2015 р. [62]. Свідченням визнання управлінського досвіду О. Курка та вагомих показників роботи всього закладу вищої осві- ти стало його обрання (за конкурсом) на посаду ректора Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка з 24 грудня 2010 р. строком на 7 років, (наказ Міністра освіти і науки України №544- К від 24.12.2010 р.) [47]. Рішенням спеціалізованої вченої ради Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університеті імені Григорія Ско- вороди» (нині – Університет імені Григорія Сковороди в Переяславі) від 22 квітня 2011 р. на підставі прилюдного захисту дисертації О. І. Курку було присуджено науковий ступінь доктора історичних наук зі спеціальності «Істо- рія науки і техніки». Протягом 2011–2012 рр. у структурі університету пра- цювало 2 інститути, 4 факультети, професійно-педагогіч- ний коледж, 21 кафедра, а також 6 навчально-консульта- ційних пунктів (Барський, Кременчуцький, Конотопський, Сосницький, Могилів-Подільський, Севастопольський) та 1 навчально-консультаційний центр, наукова бібліотека, спортивні комплекси, оздоровчі бази, прес-центр, видав- ництво, молодіжний центр, розвинена господарсько-фі- нансова інфраструктура. У 2013 р. кількість кафедр (22) зросла до максимального показника в історії закладу. Неухильно зростав якісний склад науково-педаго- гічних працівників. Станом на 2014 р. освітній процес в університеті забезпечували 33 доктори наук, професо- ри, у тому числі 1 академік НАПН України, 143 кандида- ти наук, доценти; 11 удостоєні почесного звання «Заслу- жений працівник освіти». Тут на той час здобували вищу освіту 5170 студентів. У аспірантурі університету навча- лося 25 осіб, в аспірантурах й докторантурах інших ЗВО та НДУ – ще 19 [63, с. 59]. У 2014–2015 рр. активізувалася міжнародна співпра- ця університету з установами Німеччини, Польщі, Рес- публіки Білорусь. За ініціативи ректора було створено центр міжнародного співробітництва. Провідними вче- ними закладу було заявлено 8 проєктів для реєстрації в міжнародній базі даних. Незважаючи на анексію Криму, університет не втратив баз з виховної практики в літніх оздоровчих установах. Було підписано нові угоди про співпрацю з оздоровчими закладами м. Очаків (Микола- ївської обл.), м. Скадовськ (Херсонської обл.) та м. Одеса. У 2016 р. ЗВО став партнером-учасником реалізації про- екту Еразмус+ (напрями КА 2 – академічна мобільність студентів; КА 107 – стажування викладачів), де гарантом програми був університет Афьон Коджатепе (Туреччина). Наказом Міністра освіти і науки України Сергія Квіта «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністер- ства щодо діяльності вчених рад від 31 жовтня 2014 р.» № 1279 від 06.11.2014 р. в університеті було відкрито спе- ціалізовану вчену раду з правом прийняття до розгля- ду та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 04 «Теорія і методика професійної освіти». Очолила раду доктор педагогічних наук, професор Віра Панасівна Ку- рок, заслужений працівник освіти України, а з 2019 р. – член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, знаний науковець, автор численних моно- графій, посібників, рекомендацій, довідникової літерату- ри. Перше засідання спецради Д. 56.146.01, яка працює і Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 230 на тепер, відбулося 14 травня 2015 р. Загалом протягом 2014–2025 р. відбулося 55 захистів, з них 16 – на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. Найбіль- ше захистів відбулося упродовж 2016–2019 рр. (21 захист), 2014–2016 рр. (20 захистів), у тому числі докторських дис- ертацій (10) – з 2019 по 2021 рр. [63, с. 59; 79, с. 121–122]. У 2016 р. Глухівський національний педагогічний уні- верситет імені Олександра Довженка отримав ліцензії для провадження освітньої діяльності на третьому (ос- вітньо-науковому) рівні за спеціальностями 011 «Науки про освіту» (з 2017 року – 011 «Освітні, педагогічні нау- ки»), 015 «Професійна освіта», 032 «Історія та археологія», 073 «Менеджмент». Перший набір (12 осіб) до аспірантури нового типу здійснено у вересні 2016 р. Водночас продовжу- валася підготовка аспірантів за попереднім Порядком за такими науковими спеціальностями: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти», 13.00.07 «Теорія і мето- дика виховання», 13.00.02 «Теорія та методика навчан- ня» (українська мова) (з 2007 р.); 10.01.01 «Українська лі- тература»; 13.00.05 «Соціальна педагогіка» (з 2010 р.). У 2016 р. О. Курок очолив редакцію університетського фа- хового журналу «Історичні студії суспільного прогресу», до якої увійшли фахівці кафедри історії, правознавства та методики навчання за співпраці з Національною нау- ковою сільськогосподарською бібліотекою НААН Украї- ни [6, с. 83–84; 79, с. 113–114]. Олександр Іванович Курок – член спеціалізованої вченої ради Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України (Д 26.373.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки») [62]. Це сприяє розвитку співпраці з іншими ЗВО, зростанню наукового потенціалу. Так протягом 2017 р. глухівський університет за головуванням ректора став організатором та співорганізатором 41 наукового заходу: 7 міжнародних, 20 всеукраїнських, 14 регіональних науково-практичних конференцій (семінарів, олімпіад та конкурсів). Зокрема, 8 вересня 2017 р. відбулося спільне засідання Президії Національної академії педагогічних наук України та Вченої ради Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка під головуванням В. Кременя та О. Курка, в результаті роботи якого стало підписання Угоди про співпрацю. Наказом Міністра освіти і науки Лілії Гриневич №97-К від 23.03.2018 р. О. Курка, як обраного на виборах колек- тиву університету, було призначено з 27 березня 2018 р. на посаду ректора строком на 5 років. Протягом 2018– 2020 рр. ЗВО провадив освітню діяльність за двома га- лузями знань (01 «Освіта/Педагогіка», 07 «Управління та адміністрування»), 7 спеціальностями освітньо-кваліфі- каційного рівня «Молодший спеціаліст»; за 3 галузями знань (01 «Освіта/Педагогіка», 05 «Соціальні та поведін- кові науки», 23 «Соціальна робота»); 16 спеціальностями бакалаврату; за 4 галузями знань (01 «Освіта/Педагогіка», 05 «Соціальні та поведінкові науки», 23 «Соціальна робо- та» 07 «Управління та адміністрування») і 17 спеціальнос- тями магістрату, а також за 3 галузями знань (01 «Освіта/ Педагогіка», 03 «Гуманітарні науки», 07 «Управління та адміністрування») ОНС «Доктор філософії». Університет здійснював перепідготовку спеціалістів освітньої педаго- гічної галузі за 11 спеціальностями; за всіма акредитова- ними напрямами (спеціальностями) у виші проводилося підвищення кваліфікації, стажування фахівців [63, с. 59]. У структурі університету функціонували 6 факульте- тів (дошкільної освіти, початкової освіти, педагогіки і психології, природничої і фізико-математичної освіти, технологічної і професійної освіти, філології та історії), професійно-педагогічний коледж, 3 філії (Барська, Кре- менчуцька, Сумська), відділ наукової роботи та міжна- родних зв’язків, наукова бібліотека, центр допрофесійної та післядипломної освіти, виховний відділ, молодіжний центр, прес-центр, навчальний відділ, навчально-мето- дичний відділ, сектор моніторингу якості освіти, розви- нена господарсько-фінансова структура, відділ кадрів, за- гальний відділ, науково-дослідні лабораторії, студентський парламент. Освітній процес забезпечували 18 кафедр. Ректор О. Курок став ініціатором численних поїздок представників адміністрації та викладачів до закладів ви- щої освіти Туреччини протягом 2017–2020 рр. за програ- мами стажування та викладання. Також і здобувачі осві- ти у 2018–2020 рр. навчалися за програмами кредитної академічної мобільності. Натомість студенти і викладачі закладів-партнерів Туреччини перебували в глухівсько- му університеті з аналогічною метою. Ці процеси були призупинені карантинними обмежен- нями через пандемію COVID протягом 2020–2021 рр. [6, с. 88]. Саме цього навчального року в університеті роз- почалася підготовка іноземців та осіб без громадянства за акредитованими освітніми програмами бакалавра- ту, магістратури та аспірантури. Станом на 2020 р. освіт- ній процес забезпечували 163 штатних науково-педаго- гічних працівники: 25 докторів наук, професорів (15 %); 107 кандидатів наук, доцентів (66 %), 31 старший викла- дач та асистент (19 %). Кількість викладачів із наукови- ми ступенями і вченими званнями за основним місцем роботи становила 81 %. Щороку цей показник зростає. 14 липня 2020 р. згідно з наказом Міністерства освіти і науки України була створена Наглядова рада універси- тету на чолі з Василем Григоровичем Кременем – прези- дентом Національної академії педагогічних наук України. Заступником ради став Юрій Сергійович Шемшучен- ко – директор Інституту держави та права імені В. М. Ко- рецького Національної академії наук України, членами ради – відомі науковці, громадські та політичні діячі. За підтримки Наглядової ради вироблені важливі стратегічні рішення щодо перспективних шляхів розвитку ЗВО, реа- лізація яких сприятиме подальшому розвитку установи як центру вищої освіти, науки і культури в регіоні [6, с. 89]. Попри карантинні обмеження протягом 2020–2021 років ISSN 2218-4805 231 та у в умовах повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р., Глухівський національний педагогіч- ний університет імені Олександра Довженка продовжує стабільно функціонувати під керівництвом його ректора. Після закінчення терміну дії контракту з березня 2023 р. і до тепер Олександр Іванович виконує обов’язки керів- ника до призначення його в установленому законом по- рядку згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 90-К від 24.03.2023 р. Наразі в структурі ЗВО, який понад чверть століття очолює О. І. Курок, функціонують: 2 навчально-наукові інститути (ННІ Педагогіки і психології, директор А. Ше- рудило; ННІ Філології та історії, директор А. Гриценко), 3 факультети (дошкільної освіти, декан А. Дмитренко; природничої і фізико-математичної освіти, декан І. Ко- ренева; технологічної і професійної освіти, декан С. Бур- чак), 15 кафедр, відокремлений структурний підрозділ «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівсько- го національного педагогічного університету імені Олек- сандра Довженка» (директор І. Бояринова), відділ аспі- рантури, докторантури та наукової роботи, бібліотека, центр допрофесійної освіти, працевлаштування та до- даткових освітніх послуг, центр інформаційно-комуніка- ційних технологій та дистанційної освіти; відділ вихов- ної роботи та молодіжної політики, навчальний відділ, навчально-методичний відділ, центр моніторингу яко- сті освіти, розвинена господарсько-фінансова структу- ра, відділ кадрів, загальний відділ, планово-фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ договорів та забезпечення, ад- міністративно-господарський відділ, інженерно-техніч- ний відділ, центр охорони праці та здоров’я, науково-до- слідні лабораторії, студентський парламент. Координацію діяльності цих підрозділів за різними напрямами забез- печують проректори: М. Хроленко (перший проректор), Г. Луценко (проректор з науково-педагогічної роботи), Н. Ткаченко (проректор з наукової роботи та міжнарод- них зв’язків), помічник ректора А. Коротич [6, с. 88–89]. Університет провадить освітню діяльність за 2 галу- зями знань (01 «Освіта/Педагогіка», 07 «Управління та адміністрування»), 7 спеціальностями (освітніми про- грамами) освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» (освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр»); за 3 галузями знань (01 «Освіта/ Педагогіка», 05 «Соціальні та поведінкові науки» 23 «Со- ціальна робота»), 17 спеціальностями, 24 освітньо-про- фесійними програмами бакалаврату; за 4 галузями знань (01 «Освіта/Педагогіка», 05 «Соціальні та поведінкові нау- ки», 23 «Соціальна робота», 07 «Управління та адміністру- вання») і 17 спеціальностями, 23 освітньо-професійними програмами магістрату; за 3 галузями знань (01 «Освіта/ Педагогіка», 03 «Гуманітарні науки», 07 «Управління та адміністрування») та 5 спеціальностями, 4 освітньо-на- уковими програмами ОНС «Доктор філософії». У закладі функціонує близько п’ятдесяти освітньо-професійних та освітньо-наукових програм за ОС «Бакалавр», «Магістр», «Доктор філософії», зміст яких переглядався та оновлю- вався відповідно до змін, що відбуваються у сфері вищої освіти, рекомендацій стейкголдерів та роботодавців, а також з огляду на підготовку та проведення акредитаці- йних процедур. У 2021 р. була підписана Угода про співробітництво в освітній галузі з Ханчжоу Дін’їн Закордонних Освіт- ніх послуг Ко., Лтд. Ця подія поклала початок наданню освітніх послуг іноземним громадянам, зокрема Китаю, а в подальшому – Туркменістану, Азербайджану та Ту- реччини. Наразі контингент іноземних студентів стано- вить близько 60 осіб. Безперечно, їх кількість не зростає через безпекову ситуацію в Глухові, що розташований на прикордонні з ворожою країною. 31 березня 2021 р. під час візиту керівництва університету до Таджикиста- ну відбулося підписання угоди про співпрацю з Держав- ним аграрним університетом імені Шіріншо Шотемур з м. Душанбе (Республіка Таджикистан). Попри розгортання російсько-української війни у 2022 р., відновлено програму академічної мобільності в Університеті Нігде Омер Халісдемір у Туреччині за програмою Erasmus +, напряму КА 107 «проєкти мобільності». Також за підтримки Олександра Івановича делегація викладачів та студентів у червні 2024 р. проходила міжнародне стажування на базі Міжнародної академії прикладних наук у м. Ломжа (Польща). Протягом 2023–2024 рр. в глухівському університеті за підтримки О. Курка реалізовано міжнародний україн- сько-ізраїльський проєкт «Збереження культурної спад- щини єврейського кладовища в Глухові Сумської області як єдиного єврейського некрополя на сході України засо- бами цифрової гуманітаристики». За результатами 2023/24 н. р. здобувачі вищої освіти у Глухові вибороли призове третє місце в загальнокомандних змаганнях на XIX Все- українській літній універсіаді [81, с. 105]. Отже, життєпис відомого українського освітянина вже понад чверть століття нерозривно пов’язаний з розвит- ком та управлінням Глухівського національного педаго- гічного університету імені Олександра Довженка, який пе- ретворився з суто педагогічного на заклад вищої освіти, що готує майбутніх педагогів не лише за ОС «Бакалавр» та «Магістр», а й науково-педагогічні кадри найвищої квалі- фікації в 6 аспірантурах, докторантурі, конкуруючи з ін- шими закладами вищої освіти навіть в кризових умовах, викликаних російсько-українською війною. ДЖЕРЕЛА 1. Ащаулова Т. Володимир Михайлович Куриленко та його вклад у розбудову Глухівського педагогічного інституту ім. С. М. Сер- гєєва-Ценського (1990–1995). Глухівські історико-філософські чи- тання: зб. наук. пр. / редкол.: А. П. Гриценко та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 69–71. 2. Бєлашов Валерій Іванович: життєпис, наукова і педагогічна діяльність: до 75-річчя від дня народження / Укладачі: А. П. Гри- ценко, О. А. Чумаченко. Глухів, 2024. 77 с. 3. Бєлашов В. І., Гурець М. П., Заїка В. В. Глухівський держав- ний педагогічний інститут (1874–1994 рр.). Суми: Мрія, 1994. 80 с. 4. Бєлашов В. І. Історіографічна традиція та джерельна база вивчення історії педагогічного університету імені Олександра Довженка (1874–2014 рр.). Історичні студії історичного прогресу. Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 232 2014. Вип. 2. С. 39–51. 5. Бєлашов В. І. Ляшко Іван Михайлович: людина, педагог, дослід- ник. Історичні студії історичного прогресу. 2014. Вип. 1. С. 116–117. 6. Біліченко П. Г. Нова доба в становленні Глухівського націо- нального педагогічного університету імені Олександра Довжен- ка (2009 р. – сьогодення). Глухівський національний педагогічний уні- верситет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 78–94. 7. Валерій Іванович Бєлашов (1949–2022): біобібліогр. Покаж- чик / уклад.: А. Гриценко, С. Жукова, О. Чумаченко, О. Бєлашова. Глухів, 2023. 68 с. 8. Валюх О. Аналіз діяльності проректорів Глухівського педа- гогічного інституту за ректорства Миколи Великолуга та Леоні- да Гнатюка. Консенсус. 2025. № 2. С. 77–89. 9. Валюх О. Анна Кириленко-Кабанова – очільниця заочного відділу Глухівського державного педагогічного інституту. Глухів- ські читання – 2024. Освіта і наука XXI ст.: зб. матеріалів щорічної звітної науково-практ. конф. здобувачів фахової передвищої, вищої освіти, аспірантів і молодих учених. За заг. ред. Луценка Г. В. Глу- хів, 2025. Ч. 2. С. 99–103. 10. Валюх О. Олена Горбенко – єдина жінка-очільниця Глухів- ського державного педагогічного інституту. Глухівські читання – 2024. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук: Зб. ма- теріалів ХІV міжнар. науково-практ. інтернет-конф. / За заг. ред. О. О. Сорока. Глухів, 2024. С. 143–147. URL: https://drive.google. com/fi le/d/1EaDzeY81rFNpXydPP_BdL4kSvSf2nRoI/view (дата звер- нення: 11. 04. 2025). 11. Віктор Володимирович Заїка (1957–2020): біобібліогр. по- кажчик / уклад.: А. П. Гриценко, О. Я. Заїка. Глухів, 2023. 60 с. 12. Володимир Михайлович Куриленко (1948–2012): біобіблі- огр. покажчик до 75-річчя з дня народження / уклад.: А. Грицен- ко, Н. Гоголь. Глухів, 2023. 48 с. 13. В’ячеслав Антонович Кубицький (1924–2008): біобібліогр. покажчик до 100-річчя від дня народження / уклад.: А. Грицен- ко, І. Коренева. Глухів, 2024. 48 с. 14. Гирич Я. М. Історико-культурна спадщина україно-росій- ського прикордоння: досвід трьох наукових конференцій. Істо- ричні студії суспільного прогресу. 2014. Вип. 2. C. 120–130. 15. Гирич Я. М. Матеріали до біографічного словника «Нау- ково-педагогічні працівники Глухівського національного педа- гогічного університету ім. О. Довженка, 1952–1991 рр.» (літери «П, Р, Т, У, Ф, Ц, Ч, Я»). Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 180–217. 16. Голуб А. Віктор Заїка – видатна особистість у історії мі- ста Глухова Сумської області. Глухівські історико-філософські чи- тання: зб. наук. пр. /[редкол.: Гриценко А. П. та ін.]. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 71–74. 17. Григорій Львович Сапітон (1901–1954): біобібліогр. покаж- чик до 70-річчя від дня смерті / уклад.: А. Гриценко, В. Грицен- ко. Глухів, 2024. 48 с. 18. Гриценко А. Віктор Степанович Прокопчук – знаний істо- рик, дослідник питань пам’яткоохоронної діяльності та краєзнав- чого руху. Сіверянський літопис. 2024. № 4. С. 182–184. 19. Гриценко А. В’ячеслав Кубицький: видатний фізик та пе- дагог. Глухівські історико-філософські читання: зб. наук. пр. / ред- кол.: Гриценко А. П. та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 44–46. 20. Гриценко А. Глухівський дослідник срібного віку Віктор За- їка. Глухівські історико-філософські читання: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 28–33. 21. Гриценко А. П. Глухівський період життя М. Ф. Лавриненка за матеріалами Відомчого архіву Глухівського національного пе- дагогічного університету імені Олександра Довженка (до 30-річчя від часу обрання народним депутатом України). Сіверщина в істо- рії України: зб. наукових праць. Вип. 17. Ніжин, 2024. С. 194–203. 22. Гриценко А. П., Колієнко А. А. Глухівський учительський інститут: філософські засади заснування та функціонування. Культурологічний альманах 2023. № 2. С. 157–162. URL: https:// doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.21 (дата звернення: 11. 04. 2025). 23. Гриценко А. Директорство Григорія Сапітона у Глухівсько- му учительському інституті. Глухівські історико-філософські чи- тання: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 24–28. 24. Гриценко А. П. Діяльність Глухівського педагогічного інсти- туту в 1954–2000 рр. Глухівський національний педагогічний універ- ситет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 36–61. 25. Гриценко А. П., Курок О. І. До питання періодизації історії Глухівського державного педагогічного інституту на рубежі ХХ– ХХІ століть. Освіта і наука ХХІ століття: матеріали звітної на- ук.-практ. конф. викладачів. (м. Глухів, 4 трав. 2022 р.). С. 48–49. 26. Гриценко А., Голуб А. Історична школа «Глухівського періо- ду в історії Гетьманщини» В. І. Бєлашова. Глухівські історико-філо- софські читання»: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. та ін. Глу- хів, 2024. Вип. 2. С. 16–21. 27. Гриценко А. П. Історичний аспект виникнення та становлен- ня Навчально-наукового інституту філології та історії. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довжен- ка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 406–431. 28. Гриценко А. П. Історія впровадження методики використан- ня інформаційних ресурсів у практику навчання історії у вітчиз- няних школах на рубежі ХІХ–ХХ ст. Сіверщина в історії України: зб. наукових праць. Вип. 7. Київ – Глухів, 2014 С. 249–252. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/sviu_2014_7_62 (дата звернення: 11. 04. 2025). 29. Гриценко А. Краєзнавча діяльність історика Віктора За- їки. Перші краєзнавчі читання в пам’ять професора Лева Бажено- ва: Матеріали всеукр. наук.-практ. конференції (м. Хмельницький, 2 червн. 2023 р.). Хмельницький: ХКТЕІ, 2023. С. 76–79. 30. Гриценко А., Хроленко М. Лідія Нарочна – видатна україн- ська методистка викладання природознавства та авторка підруч- ників. Глухівські історико-філософські читання»: зб. наук. пр. / ред- кол.: Гриценко А. П. та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 107–108. 31. Гриценко А. Наукова діяльність Миколи Павловича Стож- ка. Глухівські історико-філософські читання»: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. та ін.]. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 36–40. 32. Гриценко А. П. Некрологи. Пам’яті Віктора Володимирови- ча Заїки. Сіверянський літопис. 2023. № 6. С. 147. URL: https://sl- journal.com.ua/index.php/journal/article/view/413/356 33. Гриценко А. П., Колієнко А. А. Особливості викладання іс- торії та релігійного виховання в Глухівському учительському ін- ституті (1874–1917 рр.). Культурологічний альманах. 2023. Вип. 3. С. 119–125. URL: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.16 (дата звернення: 11. 04. 2025). 34. Гриценко А. Пам’яті Валерія Івановича Бєлашова (1949– 2022). Сіверянський літопис. 2023. № 3. С. 141–142. URL: https://sl- journal.com.ua/index.php/journal/article/view/353/299 35. Гриценко А. П., Ащаулова Т. А. Порівняльна характеристика соціального статусу та рівня життя викладачів Глухівської чоло- вічої гімназії та Глухівського учительського інституту в 1870-х – 1900-х роках. Сумський історико-архівний журнал. 2022. № XXXIX. С. 26–32. DOI: doi.org/10.21272/shaj.2022.i39.p.25 (дата звернен- ня: 11.04.2025). 36. Гриценко А. Постать видатного глухівського філософа Ме- числава Заремського. Глухівські історико-філософські читання: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 99–103. 37. Гриценко А. П. Розвиток Глухівського педагогічного інститу- ту у 1990-х роках. Сіверщина в історії України. 2022. Вип. 15. С. 140– 147. URL: https://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/ sivershuna_2022.pdf (дата звернення: 10.11.2024). 38. Гриценко А. П., Курок О. І. Традиція проведення науко- во-практичних конференцій з історії у Глухівському національно- му педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Акту- альні питання дослідження історичної науки й викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в умовах реформуван- ня: зб. наук. пр. Глухів, 2023. Вип. 2. С. 13–22. 39. Гриценко А. П., Прокопчук В. С. Трансформація історич- ної та суспільствознавчої освіти в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Глухів- ський національний педагогічний університет імені Олександра До- вженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Тка- ченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 469–519. 40. Гриценко А. П. Святкування 50-річчя від дня створення Глухівського учительського інституту у 1924 році. Наука та осві- та в умовах війни: Глухівський національний педагогічний універси- тет імені Олександра Довженка: матеріали звітної науково-прак- тичної конференції (розділ вища школа). Глухів, 2024. С. 49–52. 41. Гриценко А. П., Ащаулова Т. А. Управлінці Глухівського учительського інституту (1874–1991 рр.). Історико-краєзнавчі до- слідження: традиції та інновації: матеріали VІ Міжнародної нау- кової конференції (Суми, 8–9 грудня 2023 р.). У 2-х ч. Ч. 1. Суми: ФОП Цьома С. П., 2024. С. 75–79. 42. Гриценко В. Діяльність євреїв у глухівському педагогіч- ному інституті. Глухівські історико-філософські читання: зб. наук. пр. / редкол.: Гриценко А. П. та ін.. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 84–88. 43. Гриценко В. Постать директора глухівського педагогічно- го технікуму Платона Горілого. Глухівські історико-філософські читання: зб. наук. пр. /редкол.: Гриценко А. П. та ін. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 94–96. 44. Давиденко Г. Мудрий керівник, людина щедрої душі! Ві- таємо з ювілеєм ректора університету – заслуженого працівника народної освіти України, кандидата педагогічних наук, профе- сора Олександра Івановича Курка. Освітянські обрії: газета Глу- хівського державного педагогічного університету. 2005. № 7–8 (66– 67). Червень – липень. С. 7. ISSN 2218-4805 233 45. Заїка В. В. Глухівський вчительський інститут в системі освітництва північно-східної України другої половини ХІХ – по- чатку ХХ ст. Сумська старовина. 2013. № 41–42. С. 51–52. 46. Заремський М. Й. Історіографія Я. М. Колубовського та її вплив на розвиток філософського процесу. Матеріали 4-ї Сум- ської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Суми, 2001. С. 63–67. 47. Зінченко В. П. Курок Олександр Іванович. Енциклопедія Су- часної України / НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопе- дичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/ article-52023 48. Зінченко В. П. Функціонування Глухівського державно- го педагогічного університету у 2001–2009 рр. Глухівський націо- нальний педагогічний університет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гри- ценка. Глухів. 2024. С. 62–77. 49. Історія Глухівського національного педагогічного універси- тету імені Олександра Довженка. Курс лекцій для здобувачів ви- щої освіти ОС «Бакалавр» / Автор-упорядник : доц. А. П. Гриценко. Глухів: ГНПУ ім. О. Довженка, 2024. 128 с. URL: https://repository. gnpu.edu.ua/handle/123456789/3478 ISBN 978-966-376-131-2 50. Календар знаменних дат і подій історії Глухівщини: 2023 рік. Довідкове видання / Автор-упорядник А. Гриценко. Глухів, 2023. 78 с. 51. Календар знаменних дат і подій історії Глухівщини: 2024 рік. Довідкове видання (електронне видання) / Автор-упорядник А. Гриценко. Глухів, 2024. 78 с. 52. Кириченко А. В. Історія Глухівського учительського інсти- туту з 1874 по 1924 роки: біобібліогр. покажчик до 150-річчя з часу заснування університету / уклад.: А. П. Гриценко; В. М. Кри- жанівський. Глухів, 2024. 48 с. 53. Крижанівський В. М. Викладачі Глухівського інституту (1874–1924 рр.). Біобібліографічний словник. Глухів; Кропив- ницький, 2017. 95 с. 54. Крижанівський В. М. Історія в системі навчальних дисциплін Глухівського учительського інституту (1874–1914 р.). Сіверщина в історії України: зб. наук. пр. Київ –Глухів, 2017. Вип. 10 С. 310-312. 55. Крижанівський В. М. Матеріали до біографічного словни- ка «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, 1924–1941 рр.». Істо- ричні студії суспільного прогресу. 2018. Вип. 6. С. 112–147. 56. Крижанівський В. М. Матеріали до біографічного словни- ка «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, 1952–1991 рр.». Істо- ричні студії суспільного прогресу. 2014. Вип. 2. С. 99–112. 57. Крижанівський В. М. Матеріали до біографічного словника «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного пе- дагогічного університету ім. О. Довженка, 1952–1991 рр.» (літера «К»). Історичні студії суспільного прогресу. 2015. Вип. 3. С. 113–125. 58. Крижанівський В. М. Матеріали до біографічного словника «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного пе- дагогічного університету ім. О. Довженка, 1952–1991 рр.» (літери «Л, О»). Історичні студії суспільного прогресу. 2016. Вип. 4. С. 149–158. 59. Крижанівський В. Матеріали до біографічного словни- ка «Науково-педагогічні працівники Глухівського національно- го педагогічного університету ім. О. Довженка, 1952–1991 рр.» (літери «С, Ш, Х, Ю»). Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 31–333. 60. Крижанівський В. М. Спогади родини Полярушів про Глу- хівський педагогічний інститут (1964–1972 рр.). Історичні студії суспільного прогресу. 2014. Вип. 1. С. 88–94. 61. Курок В. П., Гриценко А. П., Ткаченко Н. М. Історія факуль- тету технологічної і професійної освіти. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 147–190. 62. Курок Олександр Іванович. (2025, червня 3). Вікіпедія. Про- цитовано 7 червня 2025 р. URL: https://uk.wikipedia.org/w/index. php?title=%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA_%D0%9E% D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1 %80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B 8%D1%87&oldid=45412367. 63. Курок Олександр Іванович. Альманах університетської сла- ви. Глухівський національний педагогічний університет імені Олек- сандра Довженка (1874–2019 / гол. ред. Курок О. І. Суми: ПВП «Ви- давничий будинок «Еллада», 2019. С. 59. 64. Курок Олександр Іванович. Сумщина в іменах: Енциклопедич- ний довідник. Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. С. 241–242. 65. Курок О., Гриценко А. Крижанівський В., Чумаченко О. Глу- хівський інститут в 1917–1924 рр.: між дерусифікацією та укра- їнізацією. Сіверянський літопис. 2023. № 1. С. 37–43. DOI: https:// doi.org/10.58407/litopis.230105. 66. Курок О.І., Гриценко А. Глухівський період наукової школи історика Віктора Степановича Прокопчука. Суспільні трансфор- мації в умовах війни Росії проти України: виклики часу і завдання краєзнавців (до 80-річчя Віктора Степановича Прокопчука): ма- теріали Всеукр. науково-практ. конф. (м. Хмельницький, 26 лип. 2024 р.) / [редкол.: Ю. Телячий та ін.]. Хмельницький: ФОП Стри- хар А. М., 2024. C. 88–105. 67. Курок О. І., Гриценко А. П. Досвід формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у Глухівському учитель- ському інституті у 1874–1917 роках. Сіверщина в історії України. 2020. Вип. 13. С. 233–237. 68. Курок О., Гриценко А. Заснування Глухівського учитель- ського інституту. Актуальні питання дослідження вітчизняної іс- торії й викладання предметів громадянської та історичної освіт- ньої галузі в умовах НУШ: зб. наук. пр. Глухів, 2022. Вип. 1. С. 19–23. 69. Курок О. І., Гриценко А. П. Організація фахової підготов- ки майбутніх педагогів у Глухівському учительському інституті у 1870-х роках. Вісник Глухівського національного педагогічного універ- ситету імені Олександра Довженка. 2022. Вип. 50, № 3, Ч. 1 С. 12–24. 70. Курок О., Гриценко А. Славні ювілеї Глухівського національ- ного педагогічного університету в 2024 році. Глухівські істори- ко-філософські читання: зб. наук. пр. Глухів, 2024. Вип. 2. С. 11–15. 71. Курок О. І., Гриценко А. П. Традиції історико-філософської школи Глухівського університету: роль персоналій в її розвитку. Глухівські історико-філософські читання пам’яті Валерія Бєлашова, Мечислава Заремського, Віктора Заїки та Юрія Коваленка: зб. наук. пр. Глухів, 2023. Вип. 1. С. 10–14. 72. Лідія Кирилівна Нарочна (1924–2015): біобібліогр. покаж- чик до 100-річчя від дня народження / уклад.: А. Гриценко, М. Хро- ленко, І. Коренева. Глухів, 2024. 48 с. 73. Ляшко І. М., Гамалій А. Т. Глухівський державний педагогіч- ний інститут: фотоочерк (фото Є. О. Павлова) / відповід. за випуск ректор інституту І. Т. Качан. Харків: Прапор, 1974. 47 с. 74. Мамай В. Матч с легендарным «Динамо». Романенко В. И., Мамай В. В., Шумицкий В. А., Сакун С. Г. «Спартак», рождённый «Штурмом». Київ: Новий друк, 2016. С. 95–99. 75. Романенко В. В полушаге от чемпионства. Романенко В. И., Мамай В. В., Шумицкий В. А., Сакун С. Г. «Спартак» рождённый «Штурмом». Київ: Новий друк, 2016. С. 102–104. 76. Мечислав Йосипович Заремський (1951–2022): біобібліогр. Покажчик / уклад.: А. П. Гриценко, І. М. Заремська. Глухів, 2023. 48 с. 77. Микола Павлович Стожок (1923–2003): біобібліогр. покажчик до 100-річчя з дня народження та 20-річчя з дня смерті / уклад.: А. П. Гриценко. Глухів, 2023. 68 с. 78. Пам’яткоохоронна робота в закладах загальної середньої освіти: навчально-методичний посібник / укладачі: Прокоп- чук В. С., Гриценко А. П. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2023. 146 с.: фото. URL: http://46.201.250.252/handle/123456789/2066 (дата звернення: 11. 04. 2025). 79. Ткаченко Н. М. До нових наукових вершин та міжнародно- го співробітництва. Глухівський національний педагогічний універси- тет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 108–126. 80. Хлус Н. О., Гриценко А. П., Курілова В. І., Бутенко Г. О., Си- ніговець В. І., Цись Д. І., Кузюра Г. М., Петрикей О. О., Редько С. Ю. З історії становлення та розвитку предметної спеціальності «Се- редня освіта (Фізична культура)» в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Глухів- ський національний педагогічний університет імені Олександра До- вженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Тка- ченко, А. Гриценка. Глухів. 2024. С. 587–626. 81. Хроленко М. В. Традиції та інновації в підготовці май- бутніх педагогів. Глухівський національний педагогічний універси- тет імені Олександра Довженка: 150 років розвитку: монографія / за ред. О. Курка, Н. Ткаченко, А. Гриценка. Глухів, 2024. С. 95–107. Hrytsenko A. P. History of the rectorship of O. I. Kurok at the head of the Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko (to the 70 th anniversary of his birth and the 25 th anniversary of the leadership of the higher education institution in the city of Hlukhiv) The author of the article researched and analyzed the history of the leadership of the higher pedagogical education institution in Hlukhiv for a quarter of a century by Oleksandr Ivanovich Kurok, as well as the pedagogical and scientifi c activities of the famous Ukrainian educator and public fi gure, Doctor of Historical Sciences (2011), Professor (2002), Honored Worker of Public Education (1999) based on materials from the departmental archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, in whose funds his personal fi le is kept. However, the information presented in the source is broader than the period of work at the pedagogical university, starting from 1981. Thanks to the processing of personal materials, orders and annual reports of the rector, a thorough Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 234 biography of O. Kurok from his birth in 1955 to the present is presented, perhaps for the fi rst time. The presented material will undoubtedly be useful in studying the history of the higher education institution in Hlukhiv during such a diffi cult transformational period of Brezhnev stagnation, Soviet perestroika, and, most importantly, the formation and development of higher education during the period of independence in Ukraine, both on the example of the development of the University in Hlukhiv and Ukraine as a whole. Key words: biographical studies, Hlukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenko, proposography, collective portrait, O. Kurok. REFERENCES 1. Ashchaulova, T. (2024). Volodymyr Mykhailovych Kurylenko ta yoho vklad u rozbudovu Hlukhivskoho pedahohichnoho instytutu im. S.M.Serhieieva-Tsenskoho (1990–1995) [Volodymyr Mykhailovych Kurylenko and his contribution to the development of the S.M.Sergeev- Tsensky Hlukhiv Pedagogical Institute (1990–1995)]. Hlukhivski istoryko- fi losofski chytannia: zb. nauk. pr. Hlukhiv, 2, pp. 69–71. [in Ukrainian]. 2. Hrytsenko, A. P., Chumachenko, O. A. (2024). Bielashov Valerii Ivanovych: zhyttiepys, naukova i pedahohichna diyalnist: do 75-richchya vid dnya narodzhennya [Valery Ivanovich Belashov: biography, scientifi c and pedagogical activity: to the 75th anniversary of his birth]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 3. Bielashov, V. I., Hurets, M. P., Zaika, V. V. (1994). Hlukhivskyi derzhavnyi pedahohichnyi instytut (1874–1994 rr.) [Hlukhiv State Pedagogical Institute (1874–1994)]. Sumy: Mriia. [in Ukrainian]. 4. Bielashov, V. I. (2014). Istoriohrafi chna tradytsiia ta dzherelna baza vyvchennia istorii pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka (1874–2014 rr.) [Historiographical tradition and source base for studying the history of Oleksandr Dovzhenko Pedagogical University (1874–2014)]. Istorychni studii istorychnoho prohresu, 2, pp. 39– 51. [in Ukrainian]. 5. Bielashov, V. I. (2014). Liashko Ivan Mykhailovych: liudyna, pedahoh, doslidnyk [Lyashko Ivan Mykhailovych: man, teacher, researcher]. Istorychni studiyi suspilnoho prohresu, 1, p. 116–117. [in Ukrainian]. 6. Bilichenko, P. H. (2024). Nova doba v stanovlenni Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka (2009 r. – sohodennia) [A new era in the formation of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University (2009 – present)]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia / za red. O. Kurka, N. Tkachenko, A. Hrytsenka. Hlukhiv, p. 78–94. [in Ukrainian]. 7. Hrytsenko, A. P. (2023). Valerii Ivanovych Bielashov (1949– 2022): biobibliohr. pokazhchyk [Valery Ivanovich Belashov (1949 - 2022): biobibliographic index]. Hlukhiv, 68. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/1959 [in Ukrainian]. 8. Valiukh, O. (2025). Analiz diialnosti prorektoriv Hlukhivskoho pedahohichnoho instytutu za rektorstva Mykoly Velykoluha ta Leonida Hnatiuka [Analysis of the activities of the vice-rectors of the Hlukhiv Pedagogical Institute during the rectorships of Mykola Velykoluha and Leonid Hnatyuk]. Konsensus, 2, p. 77–89. [in Ukrainian]. 9. Valiukh, O. (2025). Anna Kyrylenko -Kabanova –ochilnytsia zaochnoho viddilu Hlukhivskoho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu [Anna Kyrylenko-Kabanova –Head of the Correspondence Department of the Hlukhiv State Pedagogical Institute]. Hlukhivski chytannia – 2024. Osvita i nauka XXI st. Hlukhiv, 2, p. 99–103. [in Ukrainian]. 10. Valiukh, O. (2024). Olena Horbenko – yedyna zhinka ochilnytsia Hlukhivskoho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu [Olena Horbenko is the only female head of the Hlukhiv State Pedagogical Institute]. Hlukhivski chytannia –2024. Aktualni pytannia suspilnykh ta humanitarnykh nauk: Zb. materialiv. Hlukhiv, 143-147. Retrieved from: https://drive.google. com/fi le/d/1EaDzeY81rFNpXydPP_BdL4kSvSf2nRoI/view [in Ukrainian]. 11. Hrytsenko, A. P., Zaika, O. Ya. (2023). Viktor Volodymyrovych Zaika (1957 – 2020): biobibliohr. pokazhchyk [Viktor Volodymyrovych Zaika (1957-2020): biobibliography. index]. Hlukhiv, 60. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/1957. [in Ukrainian]. 12. Hrytsenko, A. P., Hohol, N. V. (2023). Volodymyr Mykhaylovych Kurylenko (1948 – 2012): biobibliohr. pokazhchyk do 75-richchya z dnya narodzhennya [Volodymyr Mykhailovych Kurylenko (1948–2012): biobibliographer. index to the 75th birthday]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 13. Hrytsenko, A. P., Koreneva, I. M. (2024). Viacheslav Antonovych Kubytskyi (1924 – 2008): biobibliohr. pokazhchyk do 100 -richchya vid dnya narodzhennya [Vyacheslav Antonovych Kubytskyi (1924 – 2008): biobibliography. index to the 100th anniversary of the birth]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 14. Hyrych, Ya. M. (2014). Istoryko -kulturna spadshchyna ukraino- rosiiskoho prykordonnia: dosvid trokh naukovykh konferentsiy [Historical and cultural heritage of the Ukrainian-Russian border: experience of three scientifi c conferences]. Istorychni studiyi suspilnoho prohresu, 2, p. 120–130. [in Ukrainian]. 15. Hyrych, Ya. M. (2017). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo -pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 –1991 rr.» (litery «P, R, T, U, F, Ts, Ch, Ya «) [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1952 –1991.» (letters «P, R, T, U, F, C, Ch, Y»)]. Istorychni studiyi suspilnoho prohresu, 5, pp. 180–217. [in Ukrainian]. 16. Holub, A. (2024). Viktor Zaika – vydatna osobystist u istorii mista Hlukhova Sumskoi oblasti [Viktor Zayka is an outstanding person in the history of the city of Hlukhova, Sumy region]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannya: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, 71–74. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2919. [in Ukrainian]. 17. Hrytsenko, A. P., Hrytsenko, V. A. (2024). Hryhorii Lvovych Sapiton (1901–1954): biobibliohr. pokazhchyk do 70 -richchya vid dnia smerti [Hryhoriy Lvovich Sapiton (1901–1954): biobibliography. index to the 70th anniversary of the death]. Hlukhiv, 76. [in Ukrainian]. 18. Hrytsenko, A. (2024). Viktor Stepanovych Prokopchuk – znanyi istoryk, doslidnyk pytan pamiatkookhoronnoi diialnosti ta kraieznavchoho rukhu [Viktor Stepanovych Prokopchuk is a well- known historian, researcher of issues of monument protection and the local history movement.]. Siverianskyi litopys, 4, 182–184. Retrieved from: https://sl-journal.com.ua/index.php/journal/article/view/494 [in Ukrainian]. 19. Hrytsenko, A. (2024). Vyacheslav Kubytskyi: vydatnyi fi zyk ta pedahoh [Vyacheslav Kubytskyi: outstanding physicist and teacher]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 44–46. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2911 [in Ukrainian]. 20. Hrytsenko, A. (2024). Hlukhivskyi doslidnyk sribnoho viku Viktor Zaika [Viktor Zayka, researcher of the Silver Age from Hlukhiv]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 28 –33. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2905 [in Ukrainian]. 21. Hrytsenko, A. P. (2024). Hlukhivskyi period zhyttia M. F. Lavrynenka za materialamy Vidomchoho arkhivu Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka (do 30-richchia vid chasu obrannia narodnym deputatom Ukrainy) [The Hlukhiv period of M.F.Lavrynenko’s life based on materials from the Departmental Archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University (to the 30th anniversary of his election as a People’s Deputy of Ukraine)]. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Zb. naukovykh prats, 17, pp. 194 –203. [in Ukrainian]. 22. Hrytsenko, A. P., Koliyenko, A. A. (2023). Hlukhivskyi uchytelskyi instytut: fi losofski zasady zasnuvannia ta funktsionuvannia [Hlukhiv Teacher’s Institute: philosophical principles of establishment and functioning]. Kulturolohichnyi almanakh, 2, pp. 157–162. Retrieved from: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.21 [in Ukrainian]. 23. Hrytsenko, A. (2024). Dyrektorstvo Hryhoriia Sapitona u Hlukhivskomu uchytelskomu instytuti [Directorship of Hryhori Sapitona at the Hlukhiv Teachers’ Institute]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. Nauk. pr. Hlukhiv, 2, pp. 24–28. Retrieved from: http://46.201.250.252/ handle/123456789/2904 [in Ukrainian]. 24. Hrytsenko, A. P. (2024). Diialnist Hlukhivskoho pedahohichnoho instytutu v 1954–2000 rr. [Activities of the Hlukhiv Pedagogical Institute in 1954–2000]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 36–61. [in Ukrainian]. 25. Hrytsenko, A. P., Kurok, O. I. (2022). Do pytannya periodyzatsii istorii Hlukhivskoho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu na rubezhi XX –XXI stolit [On the issue of periodization of the history of the Hlukhiv State Pedagogical Institute at the turn of the XX –XXI centuries]. Osvita i nauka XXI stolittya: materialy zvitnoyi nauk. -prakt. konf. vykladachiv. Hlukhiv, pp. 48–49. [in Ukrainian]. 26. Hrytsenko, A., Holub, A. (2024). Istorychna shkola «Hlukhivs’koho periodu v istoriyi Het’manshchyny» V.I.Byelashova [Historical school «Hlukhiv period in the history of the Hetmanship» V.I.Belashova]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannya: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 16– 21. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2902 [in Ukrainian]. 27. Hrytsenko, A. P. (2024). Istorychnyi aspekt vynyknennia ta stanovlennia Navchalno-naukovoho instytutu filolohii ta istorii [Historical aspect of the emergence and formation of the Educational and Scientifi c Institute of Philology and History]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 406–431. [in Ukrainian]. 28. Hrytsenko, A. P. (2014). Istoriya vprovadzhennya metodyky vykorystannya informatsiynykh resursiv u praktyku navchannya istoriyi u vitchyznyanykh shkolakh na rubezhi XIX –XX st. [The history of the introduction of the method of using information resources into the practice of teaching history in domestic schools at the turn of the 19th and 20th centuries]. Sivershchyna v istoriyi Ukrayiny, 7, pp. 249 –252. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sviu_2014_7_62. [in Ukrainian]. 29. Hrytsenko, A. (2023). Kraieznavcha diialnist istoryka Viktora Zaiky [Local history activities of historian Viktor Zayka]. Pershi ISSN 2218-4805 235 krayeznavchi chytannya v pamiat profesora Leva Bazhenova: materialy vseukr. nauk.-prakt. konferentsiyi (m. Khmel’nyts’kyy, 02 cherv. 2023 r.). Khmelnytskyi, pp. 76–79. [in Ukrainian]. 30. Hrytsenko, A., Khrolenko, M. (2024). Lidiia Narochna –vydatna ukrainska metodystka vykladannia pryrodoznavstva ta avtorka pidruchnykiv [Lydia Narochna is an outstanding Ukrainian natural science teaching methodologist and author of textbooks]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 107–108. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2931 [in Ukrainian]. 31. Hrytsenko, A. (2024). Naukova diialnist Mykoly Pavlovycha Stozhka [Scientifi c activity of Mykola Pavlovich Stozhko]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp 36–40. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2909 [in Ukrainian]. 32. Hrytsenko, A. P. (2023). Nekrolohy. Pamiati Viktora Volodymyrovycha Zaiky [Obituaries. In memory of Viktor Volodymyrovych Zayka]. Siverianskyi litopys, 6. 147. Retrieved from: https://sl-journal.com. ua/index.php/journal/article/view/413/356 [in Ukrainian]. 33. Hrytsenko, A. P., Koliienko, A. A. (2023). Osoblyvosti vykladannia istorii ta relihiinoho vykhovannia v Hlukhivskomu uchytelskomu instytuti (1874 –1917 rr.) [Peculiarities of teaching history and religious education at the Hlukhiv Teacher’s Institute (1874 –1917)]. Kulturolohichnyi almanakh, 3, pp. 119–125. Retrieved from: https://doi. org/10.31392/cult.alm.2023.3.16. [in Ukrainian]. 34. Hrytsenko, A. (2023). Pamiati Valeriia Ivanovycha Bielashova (1949–2022) [In memory of Valery Ivanovich Belashov (1949 –2022)]. Siverianskyi litopys, 3, pp. 141–142. Retrieved from: https://sl-journal. com.ua/index.php/journal/article/view/353/299 [in Ukrainian]. 35. Hrytsenko, A. P., Ashchaulova, T. A. (2022). Porivnialna kharakterystyka sotsialnoho statusu ta rivnia zhyttia vykladachiv Hlukhivskoi cholovichoyi himnaziyi ta Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu v 1870-kh – 1900 -kh rokakh [Comparative characteristics of the social status and standard of living of the teachers of the Hlukhiv Men’s Gymnasium and the Hlukhiv Teacher’s Institute in the 1870s-1900s]. Sumskyi istoryko-arkhivnyi zhurnal, XXXIX, pp. 26–32. Retrieved from: doi.org/10.21272/shaj.2022.i39.p.25. [in Ukrainian]. 36. Hrytsenko, A. (2024). Postat vydatnoho hlukhivskoho fi losofa Mechyslava Zaremskoho [The fi gure of the prominent Hluhiv philosopher Mechyslav Zaremskyi]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 99–103. Retrieved from: http://46.201.250.252/ handle/123456789/2929. [in Ukrainian]. 37. Hrytsenko, A. P. (2022). Rozvytok Hlukhivskoho pedahohichnoho instytutu u 1990 - kh rokakh [Development of the Hlukhiv Pedagogical Institute in the 1990s]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 15, pp. 140–147. Retrieved from: https://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/ sivershuna/sivershuna_2022.pdf. [in Ukrainian]. 38. Hrytsenko, A. P., Kurok, O. I. (2023). Tradytsiia provedennya naukovo-praktychnykh konferentsii z istorii u Hlukhivskomu natsionalnomu pedahohichnomu universyteti imeni Oleksandra Dovzhenka [The tradition of conducting scientific and practical conferences on history at the Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko]. Aktualni pytannia doslidzhennia istorychnoi nauky i vykladannia predmetiv hromadianskoi ta istorychnoi osvitnoi haluzi v umovakh reformuvannia: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 13–22. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2224 [in Ukrainian]. 39. Hrytsenko, A. P., Prokopchuk, V. S. (2024). Transformatsiia istorychnoi ta suspilstvoznavchoi osvity v Hlukhivskomu natsionalnomu pedahohichnomu universyteti imeni Oleksandra Dovzhenka [Transformation of history and social studies education at the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 469–519. [in Ukrainian]. 40. Hrytsenko, A. P. (2024). Sviatkuvannya 50-richchia vid dnia stvorennia Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu u 1924 rotsi [Celebration of the 50th anniversary of the founding of the Hlukhiv Teachers’ Institute in 1924]. Nauka ta osvita v umovakh viiny: Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka»: materialy zvitnoi naukovo -praktychnoi konferentsii. Hlukhiv, pp. 49–52. [in Ukrainian]. 41. Hrytsenko, A. P., Ashchaulova, T. A. (2023). Upravlintsi Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu (1874–1991 rr.) [Managers of the Hlukhiv Teachers’ Institute (1874–1991)]. Istoryko-kraieznavchi doslidzhennia: tradytsii ta innovatsii: materialy VI Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 1, pp. 75–79. Sumy: FOP Tsoma S. P. [in Ukrainian]. 42. Hrytsenko, V. (2024). Diialnist yevreiv u hlukhivskomu pedahohichnomu instytuti [Activities of Jews at the Hlukhiv Pedagogical Institute]. «Hlukhivski istoryko-filosofski chytannia»: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 84–88. Retrieved from: http://46.201.250.252/ handle/123456789/2924. [in Ukrainian]. 43. Hrytsenko, V. (2024). Postat dyrektora hlukhivskoho pedahohichnoho tekhnikumu Platona Horiloho [The fi gure of Platon Horily, director of the Hluhiv Pedagogical Technical School]. «Hlukhivski istoryko -fi losofski chytannia»: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 2, pp. 94–96. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2927. [in Ukrainian]. 44. Davydenko, H. (2005). Mudryi kerivnyk, liudyna shchedroi dushi! Vitaiemo z yuvileiem rektora universytetu – Zasluzhenoho pratsivnyka narodnoi osvity Ukrainy, kandydata pedahohichnykh nauk, profesora Oleksandra Ivanovycha Kurka [A wise leader, a man with a generous soul! Congratulations on the anniversary of the rector of the university – Honored Worker of Public Education of Ukraine, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor Oleksandr Ivanovych Kurok]. Osvitianski obrii: hazeta Hlukhivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, pp. 7–8, 7 [in Ukrainian]. 45. Zaika, V. V. (2013). Hlukhivskyi vchytelskyi instytut v systemi osvitnytstva pivnichno-skhidnoi Ukrainy druhoi polovyny XIX – pochatku XX st. [Hlukhiv Teacher’s Institute in the education system of northeastern Ukraine in the second half of the 19th -early 20th centuries]. Sumska starovyna, pp. 41–42, pp. 51–52. [in Ukrainian]. 46. Zaremskyi, M. Y. (2001). Istoriohrafi ia Ya. M. Kolubovskoho ta yii vplyv na rozvytok fi losofskoho protsesu [Historiography of Y. M. Kolubovsky and its infl uence on the development of the philosophical process]. Materialy chetvertoi Sumskoi oblasnoi naukovoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii. Sumy, pp 63–67. [in Ukrainian]. 47. Zinchenko, V. P. (2016). Kurok Oleksandr Ivanovych. [Kurok Oleksandr Ivanovych]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. Retrieved from: https:// esu.com.ua/article-52023 [in Ukrainian]. 48. Zinchenko, V. P. (2024). Funktsionuvannia Hlukhivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu u 2001–2009 rr. [Functioning of the Hlukhiv State Pedagogical University in 2001– 2009]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia / za red. O. Kurka, N. Tkachenko, A. Hrytsenka. Hlukhiv, pp. 62–77. [in Ukrainian]. 49. Hrytsenko, A. P. (2024). Istoriia Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Kurs lektsii dlia zdobuvachiv vyshchoi osvity OS «Bakalavr» [History of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University. Lecture course for higher education students of the Bachelor’s degree program]. Hlukhiv: HNPU im. O. Dovzhenka, 128. Retrieved from: https://repository.gnpu.edu.ua/handle/123456789/3478 ISBN 978- 966-376-131-2 [in Ukrainian]. 50. Hrytsenko, A. P. (2023). Kalendar znamennykh dat i podii istorii Hlukhivshchyny: 2023 rik. Dovidkove vydannia [Calendar of significant dates and events in the history of Hlukhiv region: 2023. Reference edition]. Hlukhiv, 78. [in Ukrainian]. 51. Hrytsenko, A. P. (2024). Kalendar znamennykh dat i podii istorii Hlukhivshchyny: 2024 rik. Dovidkove vydannia [Calendar of significant dates and events in the history of Hlukhiv region: 2024. Reference edition]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 52. Kyrychenko, A. V. (2024). Istoriia Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu z 1874 po 1924 roky: biobibliohr. pokazhchyk do 150 -richchya z chasu zasnuvannia universytetu [History of the Hlukhiv Teacher’s Institute from 1874 to 1924: biobibliography. index to the 150th anniversary of the founding of the university]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 53. Kryzhanivskyi, V. M. (2017). Vykladachi Hlukhivskoho instytutu (1874– 1924 rr.). Biobibliohrafi chnyi slovnyk [Teachers of the Hlukhiv Institute (1874– 1924). Biobibliographic dictionary]. Hlukhiv; Kropyvnytskyi. [in Ukrainian]. 54. Kryzhanivskyi, V. M. (2017). Istoriia v systemi navchalnykh dystsyplin Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu (1874–1914 r.) [History in the system of educational disciplines of the Hlukhiv Teacher’s Institute (1874–1914)]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 10, pp. 310–312. [in Ukrainian]. 55. Kryzhanivskyi, V. M. (2018). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo -pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1924 –1941 rr.» [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1924 -1941.»]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 6, pp. 112– 147. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iscp_2018_6_13. [in Ukrainian]. 56. Kryzhanivskyi, V. M. (2014). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo -pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 –1991 rr.» [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1952 -1991.»]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 2, pp. 99 -112. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iscp_2014_2_16. [in Ukrainian]. 57. Kryzhanivskyi, V. M. (2015). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952 –1991 rr.» (litera «K») [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1952–1991» (letter «K»)]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 3, pp. 113–125. Retrieved from: http://nbuv.gov. ua/UJRN/iscp_2015_3_16. [in Ukrainian]. Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025 236 58. Kryzhanivskyi, V. M. (2016). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952–1991 rr.» (litery «L, O») [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1952 -1991.» (letters «L, O»)]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 4, pp. 149–158. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iscp_2016_4_16. [in Ukrainian]. 59. Kryzhanivskyi, V. M. (2017). Materialy do biohrafi chnoho slovnyka «Naukovo-pedahohichni pratsivnyky Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka, 1952–1991 rr.» (litery «S, Sh, Kh, Yu») [Materials for the biographical dictionary «Scientifi c and pedagogical workers of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, 1952–1991.» (letters «С, Ш, Х, Ю»)]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 5, pp. 311–333. Retrieved from: http://nbuv. gov.ua/UJRN/iscp_2017_5_23. [in Ukrainian]. 60. Kryzhanivskyi, V. M. (2014). Spohady rodyny Poliarushiv pro Hlukhivskyi pedahohichnyi instytut (1964–1972 rr.) [Memories of the Polyarush family about the Hlukhiv Pedagogical Institute (1964– 1972)]. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 1, pp. 88–94. Retrieved from: http://issp.gnpu.edu.ua/sites/default/fi les/doc/14.pdf. [in Ukrainian]. 61. Kurok, V. P., Hrytsenko, A. P., Tkachenko, N. M. (2024). Istoriia fakultetu tekhnolohichnoi i profesiinoi osvity [History of the Faculty of Technological and Vocational Education]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 147–190. [in Ukrainian]. 62. Kurok Oleksandr Ivanovych (2025). [Kurok Oleksandr Ivanovych]. Vikipediia. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title =%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D 0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0% 86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&- oldid=45412367. [in Ukrainian]. 63. Kurok Oleksandr Ivanovych. (2019). [Kurok Oleksandr Ivanovych]. Almanakh universytetskoi slavy. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka (1874–2019). Sumy: PVP «Vydavnychyi budynok «Ellada». [in Ukrainian]. 64. Kurok Oleksandr Ivanovych. (2003). [Kurok Oleksandr Ivanovych]. Sumshchyna v imenakh: Entsyklopedychnyi dovidnyk. Sumy: Reklamno- vydavnyche obiednannia «AS-Media», Sumskyi derzhavnyi universytet, pp. 241–242. [in Ukrainian]. 65. Kurok, O., Hrytsenko, A. Kryzhanivskyi, V., Chumachenko, O. (2023). Hlukhivskyi instytut v 1917–1924 rr.: mizh derusyfi katsiyeyu ta ukrayinizatsiyeyu [The Hlukhiv Institute in 1917–1924: between Derussifi cation and Ukrainization]. Siverianskyi litopys, 1, pp. 37–43. Retrieved from: https://doi.org/10.58407/litopis.230105. [in Ukrainian]. 66. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. (2024). Hlukhivskyi period naukovoi shkoly istoryka Viktora Stepanovycha Prokopchuka [The Hlukhiv period of the scientifi c school of historian Viktor Stepanovych Prokopchuk]. Suspilni transformatsii v umovakh viiny rosii proty Ukrainy: vyklyky chasu i zavdannia kraieznavtsiv (do 80-richchia Viktora Stepanovycha Prokopchuka): materialy Vseukr. Naukovo-prakt. konf. (m. Khmelnytskyi, 26 lyp. 2024 r.). Khmelnytskyi: FOP Strykhar A. M., pp. 88–105. [in Ukrainian]. 67. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2020). Dosvid formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv istorii u Hlukhivskomu uchytelskomu instytuti u 1874–1917 rokakh [The experience of forming the professional competence of future history teachers at the Hlukhiv Teachers’ Institute in 1874–1917]. Sivershchyna v istorii Ukrayiny, 13, pp. 233–237. [in Ukrainian]. 68. Kurok, O., Hrytsenko, A. (2022). Zasnuvannia Hlukhivskoho uchytelskoho instytutu [Foundation of the Hlukhiv Teacher’s Institute]. Aktualni pytannia doslidzhennia vitchyznianoi istorii i vykladannia predmetiv hromadianskoi ta istorychnoi osvitnoi haluzi v umovakh NUSh: zb. nauk. pr. Hlukhiv, 1, pp. 19–23. [in Ukrainian]. 69. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2022). Orhanizatsiia fakhovoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv u Hlukhivskomu uchytelskomu instytuti u 1870 -kh rokakh [Organization of professional training of future teachers at the Hlukhiv Teacher’s Institute in the 1870s]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka, 50, pp. 12–24. Retrieved from: https://drive.google.com/ fi le/d/182VCBkC9-qYdkoz1j2mGgLebtmGkpLdo/view. [in Ukrainian]. 70. Kurok, O, Hrytsenko, A. (2024). Slavni yuvilei hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu v 2024 rotsi [Glorious anniversaries of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University in 2024]. «Hlukhivski istoryko -fi losofski chytannia»: zb. nauk. pr. Hlukhiv, 2, pp. 11–15. Retrieved from: http://46.201.250.252/ handle/123456789/2906. [in Ukrainian]. 71. Kurok, O. I., Hrytsenko, A. P. (2023). Tradytsii istoryko-fi losofskoi shkoly Hlukhivskoho universytetu: rol personalii v ii rozvytku [Traditions of the historical and philosophical school of Hlukhiv University: the role of personalities in its development]. Hlukhivski istoryko-fi losofski chytannia pamyati Valeriia Bielashova, Mechyslava Zaremskoho, Viktora Zaiky ta Yuriia Kovalenka: zb. nauk. pr.. Hlukhiv, 1, pp. 10–14. [in Ukrainian]. 72. Hrytsenko, A. P., Khrolenko, M. V., Koreneva, I. M. (2024). Lidiia Kyrylivna Narochna (1924 -2015): biobibliohr. pokazhchyk do 100-richchia vid dnia narodzhennia [Lidia Kyrylivna Narochna (1924–2015): biobibliography. index to the 100th anniversary of the birth]. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 73. Liashko, I. M., Hamalii, A. T. (1974). Hlukhivskyi derzhavnyi pedahohichnyi instytut: fotoocherk (foto Ye. O. Pavlova) [Hlukhiv State Pedagogical Institute: photo essay (photo by E. O. Pavlov)]. Kharkiv: Prapor. [in Ukrainian]. 74. Mamai, V. (2016). Match s legendarnim «Dinamo» [Match with the legendary Dynamo]. Romanenko V .I., Mamai V. V., Shumitskii V. A., Sakun S. H. «Spartak», rozhdionnyi «Shturmom». Kiev: Novyi druk, pp. 95–99. [in Russian]. 75. Romanenko, V. (2016). V polushage ot chempionstva [Half a step away from the championship]. Romanenko V. I., Mamai V. V., Shumitskii V. A., Sakun S. G. «Spartak», rozhdyonnyi «Shturmom». Kiev: Novii druk, pp. 102–104. [in Russian]. 76. Hrytsenko, A. P., Zaremska, I. M. (2023). Mechyslav Yosypovych Zaremskyi (1951 -2022): biobibliohr. pokazhchyk [Mechyslav Yosypovich Zaremskyi (1951 -2022): biobibliography. index]. Hlukhiv, 48. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/1958. [in Ukrainian]. 77. Hrytsenko, A. P. (2023). Mykola Pavlovych Stozhok (1923 -2003): biobibliohr. pokazhchyk do 100-richchya z dnya narodzhennya ta 20-richchya z dnya smerti [Mykola Pavlovich Stozhok (1923- 2003): biobibliography. index to the 100th anniversary of the birth and the 20th anniversary of the death]. Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/handle/123456789/2182. [in Ukrainian]. 78. Prokopchuk, V. S., Hrytsenko, A. P. (2023). Pamiatkookhoronna robota v zakladakh zahalnoi serednoi osvity: navchalno -metodychnyi posibnyk [Monument preservation work in general secondary education institutions: educational and methodological manual]. Hlukhiv. Retrieved from: http://46.201.250.252/ handle/123456789/2066 [in Ukrainian]. 79. Tkachenko, N. M. (2024). Do novykh naukovykh vershyn ta mizhnarodnoho spivrobitnytstva [Toward new scientifi c heights and international cooperation]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia, pp. 108–126. [in Ukrainian]. 80. Khlus, N. O., Hrytsenko, A. P., Kurilova, V. I. ta in. (2024). Z istorii stanovlennia ta rozvytku predmetnoi spetsialnosti «Serednia osvita (fi zychna kultura)» v Hlukhivskomu natsionalnomu pedahohichnomu universyteti imeni Oleksandra Dovzhenka [On the history of the formation and development of the subject specialty «Secondary Education (Physical Culture)» at the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 587–626. [in Ukrainian]. 81. Khrolenko, M. V. (2024). Tradytsii ta innovatsii v pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv [Traditions and innovations in the training of future teachers]. Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka: 150 rokiv rozvytku: monohrafi ia. Hlukhiv, pp. 95– 107. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 09.06.2025 р. Рекомендована до друку 17.07.2025 р.j
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210949
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2218-4805
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-14T09:38:58Z
publishDate	2025
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Гриценко, А.П. 2025-12-21T12:51:08Z 2025 Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 226-236. — Бібліогр.: 81 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210949 378.4(477.52-21)ГНПУ Автором статті було досліджено та проаналізовано історію керівництва закладом вищої педагогічної освіти у Глухові протягом чверть століття Олександром Івановичем Курком, а також педагогічну й наукову діяльність відомого українського освітянина та громадського діяча, доктора історичних наук (2011), професора (2002), заслуженого працівника народної освіти (1999) за матеріалами відомчого архіву Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, у фондах якого зберігається особова справа. Однак інформація, що представлена в статті, ширша за період роботи в педагогічному виші, починаючи з 1981 року. Завдяки опрацюванню матеріалів особистого характеру, наказів та щорічних звітів ректора чи не вперше представлено ґрунтовний життєпис О. Курка від його народження в 1955 році і до сьогодення. Представлений матеріал, безперечно, стане в нагоді при вивченні історії закладу вищої освіти в Глухові упродовж непростих трансформаційних періодів від брежнєвського застою і радянської перебудови до становлення й розвитку вищої освіти за доби незалежності в Україні. The author of the article researched and analyzed the history of the leadership of the higher pedagogical education institution in Hlukhiv for a quarter of a century by Oleksandr Ivanovich Kurok, as well as the pedagogical and scientific activities of the famous Ukrainian educator and public figure, Doctor of Historical Sciences (2011), Professor (2002), Honored Worker of Public Education (1999) based on materials from the departmental archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, in whose funds his personal file is kept. However, the information presented in the source is broader than the period of work at the pedagogical university, starting from 1981. Thanks to the processing of personal materials, orders and annual reports of the rector, a thorough biography of O. Kurok from his birth in 1955 to the present is presented, perhaps for the first time. The presented material will undoubtedly be useful in studying the history of the higher education institution in Hlukhiv during such a difficult transformational period of Brezhnev stagnation, Soviet perestroika, and, most importantly, the formation and development of higher education during the period of independence in Ukraine, both on the example of the development of the University in Hlukhiv and Ukraine as a whole. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) History of the rectorship of O. I. Kurok at the head of the Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko (to the 70 th anniversary of his birth and the 25 th anniversary of the leadership of the higher education institution in the city of Hlukhiv) Article published earlier
spellingShingle	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО) Гриценко, А.П. Нова історія
title	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)
title_alt	History of the rectorship of O. I. Kurok at the head of the Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko (to the 70 th anniversary of his birth and the 25 th anniversary of the leadership of the higher education institution in the city of Hlukhiv)
title_full	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)
title_fullStr	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)
title_full_unstemmed	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)
title_short	Історія ректорства О. І. Курка на чолі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (До 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва ЗВО)
title_sort	історія ректорства о. і. курка на чолі глухівського національного педагогічного університету імені олександра довженка (до 70-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва зво)
topic	Нова історія
topic_facet	Нова історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210949
work_keys_str_mv	AT gricenkoap ístoríârektorstvaoíkurkanačolígluhívsʹkogonacíonalʹnogopedagogíčnogouníversitetuímeníoleksandradovženkado70ríččâvíddnânarodžennâta25ríččâkerívnictvazvo AT gricenkoap historyoftherectorshipofoikurokattheheadofthehlukhivnationalpedagogicaluniversitynamedafteroleksandrdovzhenkotothe70thanniversaryofhisbirthandthe25thanniversaryoftheleadershipofthehighereducationinstitutioninthecityofhlukhiv

Institution

Similar Items