Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна
Стаття присвячена проблематиці генеалогії, визначенню походження роду Руссо-де-Живонн, окресленню основних сфер діяльності представників цього роду. Опрацьовано архівні джерела, родовідні книги дворян Харківської та Чернігівської губерній, встановлено походження даної родини, коріння якої пов’язане...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210962 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 155-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859529494103064576 |
|---|---|
| author | Рой, С.В. |
| author_facet | Рой, С.В. |
| citation_txt | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 155-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена проблематиці генеалогії, визначенню походження роду Руссо-де-Живонн, окресленню основних сфер діяльності представників цього роду. Опрацьовано архівні джерела, родовідні книги дворян Харківської та Чернігівської губерній, встановлено походження даної родини, коріння якої пов’язане з Харківською губернією, зокрема Сумським повітом. Визначено вплив родини на соціально-економічне життя Харківської та Чернігівської губерній, зокрема Сумського та Ніжинського повітів, а також встановлено коло нащадків родини Руссо-де-Живонн.
The article is devoted to the problems of genealogy, determining the origin of the Rousseau-de-Givonne family, outlining the main spheres of activity of the family representatives. An attempt has been made to find out the influence of this family on the political and economic life of the Nizhyn region. Archival sources, genealogical books of the nobles of the Kharkiv and Chernihiv provinces have been studied, and the connections of this family with the Kharkiv province, in particular the Sumy district, where this family comes from, have been established. The influence of the family on the socio-economic life of the Chernihiv province, in particular the Nizhyn district, as well as the circle of descendants of the Rousseaude- Givonne family have been determined.
The figure of Leo Rousseau-de-Givonne, for quite a long time, did not find its reflection in the scientific works of domestic historians. Despite the fact that today this problem is little studied, today there is a noticeable interest in studying genealogy issues, researching the activities of individual representatives of the Nizhyn district nobility, individual members of the Nizhyn district government, in particular Leo Iosifovich Rousseau-de- Givonne. The development of this issue since the beginning of the 2000s.
It is worth noting that the figure of Rousseau-de-Givonne, for a rather long period of time remained forgotten by historians. The development and study of this personality acquires its importance with the need to study the socio-economic development of Nizhyn and Nizhyn region in the late. 19th century. Lev Iosifovich Rousseau-de-Givonne made a great contribution to the reform and development of agriculture in Nizhyn district. He was the continuer of noble traditions in his family, and the cause of the development of a large agro-industrial complex. In Sumy and Chernihiv regions, the Savych family (on the maternal line) and the Rousseau-de- Givonne family, of which he was a descendant, had a huge influence both in the life of the nobility and in the landowning landlord environment. It so happened that his family was not continued, ending with his two daughters: Alexandra and Kateryna.
|
| first_indexed | 2026-03-13T07:05:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
155
Naukovyi zbirnyk Ukrainskoi vilnoi akademii nauk u SShA [The scientifi c collection
of the Ukrainian Free Academy of Sciences in the USA], issue 2, pp. 109 –110.
New York. [in Ukrainian].
2. Trihub, O. O. (2010). Vasyl Tumanskyi i murovane budivnytstvo
u Hlukhovi u 1776 – 1779 rr [Vasyl Tumansky and brick construction
in Hlukhiv in 1776 – 1779]. Sivershchyna v istorii Ukrainy [Sivershchyna in
the history of Ukraine. Collection of scientifi c papers]. Issue 3. Kyiv - Hlukhiv,
pp. 183 –185. [in Ukrainian].
3. Zhurba O.I. F.I. Tumanskyi [F.I. Tumansky]. Retrieved from http://
history.org.ua/JournALL/journal/
4. Shemshuchenko, Yu. S. (2000). Nash druh Tumanskyi. K 200-letyiu
so dnia rozhdenyia [Our friend Tumansky. To the 200th anniversary of his birth].
Kiev: Yuridicheskaya kniga. 2000. [in Russian].
5. Vecherskyi, V. (2008). Hetmanski stolytsi Ukrainy [Hetman capitals of
Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian].
6. Vecherskyi, V., Bielashov, V. (2003). Hlukhiv. Kyiv. [in Ukrainian].
7. Tryhub, O. O. (2014). F.I. Tumanskyi i tsenzura v Rosiiskii imperii
naprykintsi XVIII – na pochatku XIX st. [Tumansky and censorship in
the Russian Empire in the late eighteenth and early nineteenth cen-
turies]. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Zbirnyk Naukovykh prats. Issue. 7, pp.
154 –157. Kyiv – Hlukhiv. [in Ukrainian].
8. Vecherskyi, V. V. (2005). Pamiatky arkhitektury y mistobuduvannia Livo-
berezhnoi Ukrainy: Vyiavlennia, doslidzhennia, fi ksatsiia [Architectural and ur-
ban monuments of the Left Bank of Ukraine: Identifi cation, research, and record-
ing]. Kyiv: Vydavnychyi dim A.S.S. [in Ukrainian].
9. Karas, A. (2011). Budynok dvorianskoho zibrannia u Hluk-
hovi [House of the Noble Assembly in Hlukhiv]. Sobornyi maidan, 5
(47). p. 7. [in Ukrainian].
10. Makhankov, M. V. (2010). Herby dvorianskykh rodiv Hlukhivsh-
chyny [Coats of arms of the noble families of Hlukhiv region]. Sobornyi
maidan, 6 (42), p. 2. [in Ukrainian].
11. Levit, S. (1964). Yuryi Aleksandrovych Shaporyn. Moskow: Nau-
ka. [in Russian].
Makarova, V., Makarova, L. (2012). Spivets narodu (do 125-richchia
do dnia narodzhennia Yu. O. Shaporina) [Singer of the People (on the
occasion of the 125th anniversary of Yuri Shaporin’s birth)]. Sobornyi
maidan, 5 (53), p. 86. [in Ukrainian]
12. Sumshchyna v imenakh: Entsyklopedychnyi dovidnyk [Sumy region in names:
Encyclopedic reference book]. Sumy: Reklamno-vydavnyche obiednannia
«AS-Media», Sumskyi derzhavnyi universytet. (2003). [in Ukrainian].
13. Yoho imia ne vystachaie na turystychnii mapi Hlukhova [His
name is missing from the tourist map of Hlukhiv]. Retrieved from https://
kourier.in.ua/4228-yogo-mya-ne-vistachaye-na-turistichny-map-gluhova-do-
220-rchchya-z-dnya-narodzhennya-v-tumanskogo.html/
14. Pomer Vasyl Tumanskyi – poet, derzhavnyi diiach, urodzhe-
nets Hlukhivshchyny [Vasyl Tumansky, a poet, statesman, and native
of the Hlukhiv region, dies]. Retrieved from https://rama.com.ua/kal-
endar_istor_podiy/pomer-vasil-tumanskij-poet-derzhavnij-dijach-urodzhe-
nec-gluhivshhini/
Стаття надійшла до редакції 10.07.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 94(477.52–21)(092)
С. В. Рой
РОДОВІД ГРОМАДСЬКОГО ТА
ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА НІЖИНЩИНИ
ЛЕВА ЙОСИПОВИЧА РУССО-ДЕ-ЖИВОННА
Стаття присвячена проблематиці генеалогії, визначенню
походження роду Руссо-де-Живонн, окресленню основних сфер
діяльності представників цього роду. Опрацьовано архівні джерела,
родовідні книги дворян Харківської та Чернігівської губерній,
встановлено походження даної родини, коріння якої пов’язане з
Харківською губернією, зокрема Сумським повітом. Визначено вплив
родини на соціально-економічне життя Харківської та Чернігівської
губерній, зокрема Сумського та Ніжинського повітів, а також
встановлено коло нащадків родини Руссо-де-Живонн.
Ключові слова: родовід, генеалогія, нащадки, поміщики, дворян-
ство, предводитель повітового дворянства, майор, ротмістр, зем-
левласник, Сумський повіт, Ніжинська земська повітова управа.
Постать Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна довгий
час не знаходила свого відображення у наукових
доробках вітчизняних істориків. Незважаючи на те, що
на сьогодні ця тема є мало дослідженою, став помітним
інтерес до вивчення генеалогії та діяльності окремих
представників Ніжинського повітового дворянства і
членів Ніжинської земської повітової управи, зокрема
Л. Й. Руссо-де-Живонна. Розробкою даної проблематики з
початку 2000-х рр. у своїх наукових розвідках займалися
Н. Барило [5], О. Герасименко [7], О. В. Крупенко [11],
М. М. Москалюк [14], В. М. Власенко [6].
Л. Руссо-де-Живонн був представником поміщиць-
кої родини, яка володіла земельними маєтками в Сум-
ському повіті у ХІХ – на початку ХХ ст. Дане прізвище
має цікаву етимологію та може означати наступне: по-
тік; прив᾽язку до прийменника «який», «чий»; застосо-
вується в якості прізвиська у французькій мові; вико-
ристовується для опису зовнішності (білолиций, світлий,
русий). Префікс «де-Живонн» позначає місцевість, се-
лище в регіоні Шампань.
Лев Йосипович народився у 1862 р. в сім᾽ї військо-
вого – полковника Йосипа Гавриловича Руссо-де-Жи-
вонна (18? –1873), що в м. Суми перебував на держав-
ній службі та мав власний будинок. 1847 року отримав
офіцерське звання. З 1865 по 1871 рр. був директором
Єлисаветградського кавалерійського училища. За служ-
бу нагороджений орденом Святого Станіслава 2 ступе-
ня. Йосип Гаврилович походив з дворянської родини,
мав статус поважного мирового судді Сумського пові-
ту Харківської губернії [17, с. 81].
Дід Льва Йосиповича – Гаврило Руссо-де-Живонн – у
слободі Супрунівка (Сумського повіту) у 1846 р. збуду-
вав цукровий завод із річним виробництвом цукру та
чорної патоки на суму більше 700 тис. рублів. На під-
приємстві працювало 300 людей. Варто відзначити, що
Г. А. Руссо-де-Живонн, французький цукрозаводчик, ра-
хувався підданим Франції [14, с. 33].
Мати Л. Й. Руссо-де-Живонна – Анна Андріївна Рус-
со-де-Живонн (1828–1909) – походила із знатного дво-
j
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
156
шилися як предводителі пові-
тового дворянства, починаючи
з Олексія Олексійовича Савича,
який отримав цей титул 1780 р.
Він був прадідом Анни Андріїв-
ни [2, арк. 111]. Її родина мала
право брати участь у виборах.
У її власності був винокурний
завод в хуторі Локня (Сумсько-
го повіту) та 495 десятин землі
у володінні. Її батько (дід Лева
Йосиповича) – Андрій Олексійо-
вич Савич (1798–?) – лейб-гвар-
дії поручик, мав маєток в Сум-
ському повіті; у м. Суми зберігся
їх родовий маєток [8, с. 3].
Мати Анни Андріївни – Єлиза-
вета Олександрівна Савич (1805–
?) – походила з князівського роду
Щербатових, володіла маєтком у
хуторі Локня Сумського повіту.
Єлизавета Олександрівна була
донькою князя Олександра Олек-
сандровича Щербатова та Пара-
ски Сергіївни Щербатової. Олек-
сандр Олександрович – прадід
Лева Йосиповича по материн-
ській лінії – служив у Канцеля-
рії предводителя Сумського по-
вітового дворянства з 17 серпня
1846 р. по 8 червня 1852 р., звід-
ки був звільнений та переве-
дений в чин губернського се-
кретаря. З 1 січня 1853 р. по
28 вересня 1867 р. він був депу-
татом дворянства Сумського по-
віту. Мав помістя в с. Андріївка
Сумського повіту та 620 деся-
тин землі [13, с. 236]. Його син,
рідний брат Єлизавети Олек-
сандрівни – Олександр Сергійо-
вич Щербатов (1804–1872) – був
полковником та предводителем
дворянства в Лебединському по-
віті Харківської губернії з 1338
по 1852 р. Анна Андріївна Савич
(Руссо-де-Живонн) з 1851 р. була
власницею парового цукрового
заводу в х. Локня.
Лев Йосипович Руссо-де-Живонн (1862–1910) теж на-
лежав до когорти землевласників, був поміщиком та
представником дворянського роду французького похо-
дження Руссо-де-Живонн, а також засновником та го-
ловою Ніжинського сільськогосподарського товариства
при Ніжинській земській повітовій управі, яке сформу-
рянського роду Савичів. Він має досить глибоке істо-
ричне коріння та бере початок відтоді, коли ротмістр
Савич та полковник Кондратьєв прийшли на берег
р. Псел та заснували м. Суми. Майже через 100 років
Савичі вже мали у своїй власності кілька сотень деся-
тин землі в Сумському повіті. Вони в історії Сум зали-
Іл. 1. Список гласних Ніжинської повітової земської управи (1898 р.)
ISSN 2218-4805
157
валося в кінці ХІХ ст. Його точ-
на дата народження невідома.
В енциклопедичному довіднику
«Сумщина в іменах» вказано, що
Л. Й. Руссо-де-Живонн навчався
в Харківському імператорському
університеті. Точних років нав-
чання і факультету у цьому ви-
данні не зазначено [6, с. 384]. У
оцифрованих матеріалах Держав-
ного архіву республіки Татарстан
(м. Казань) у фонді Казанського
імператорського університету
є справа студента «Росс-де-Жи-
вонна Лева», де вказані наступні
роки навчання: 2 вересня 1883 р. –
12 жовтня 1987 р. (ф. 977, т. 1, спр.
№ 30170) [16, с. 45]. У родовідній
книзі, складеній Г. О. Милорадо-
вичем, зазначено, що з 12 лип-
ня 1893 р. Л. Й. Руссо-де-Живонн
виконував обов᾽язки колезько-
го секретаря, потім – земського
начальника Ніжинського повіту,
1896 р. був зарахований до реє-
стру дворян Чернігівської губернії [12, с. 479]. Неодно-
разово обирався гласним Ніжинської земської повіто-
вої управи у 1898 р. [4, с. 171] (іл. 1). Брав активну участь
у розвитку сільського господарства Ніжинського повіту
з часу створення Ніжинського сільського сільськогоспо-
дарського товариства 1897 р.
В кінці 80-х рр. ХІХ ст. Л. Руссо-де-Живонном у Ніжин-
ському повіті Чернігівської губернії був створений кін-
ний завод задля можливості вигідно продавати тварин в
Україні та експортувати за кордон [11, с. 118]. За ініціа-
тиви Лева Йосиповича, за рахунок оборотного капіталу
сільськогосподарського товариства, були закуплені нові
сільськогосподарські машини та здійснювалося онов-
лення посівного матеріалу з провідних європейських
країн. За його сприяння проводилися сільськогосподар-
ські виставки, у яких брали участь і селяни. Ніжинське
сільськогосподарське товариство, очолюване Левом Рус-
со-де-Живонном, ставило за мету реформування сіль-
ськогосподарської сфери [5, с. 49]. 1893 р., під час епідемії
холери в Ніжинському повіті, його було призначено по-
печителем Талалаївської лікарської амбулаторії. У 1896 р.
він купив землі в Талалаївці та Монастирищі. Надалі, 7
липня 1902 р., він був призначений управляючим еконо-
мією (маєтком) с. Талалаївки. В цей період йому доводи-
лося вирішувати проблему нестачі землі для випасання
худоби селян [7, с. 149]. 1907 р. він переїхав до Ніжина і у
цьому ж році був обраний гласним Ніжинського повіто-
вого земського зібрання. Помер та похований у Ніжині у
1910 р. Для вшанування Л. Руссо-де-Живонна Ніжинське
земство вирішило заснувати срібну медаль як нагороду
за участь у виставках коней арденської породи.
Дружиною Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна була
Векла Яківна Руссо-де-Живонн, що походила з роду По-
чек (1863–1946) . Народилася в с. Талалаїці (Ніжинського
повіту Чернігівської губернії) у родині Якова Івановича та
Катерини Олександрівни Почек. Її батько був представ-
ником козацького-старшинського, згодом дворянсько-
го роду Почек, сином Івана Яковича Почеки. Від батька
та чоловіка Векла Яківна успадкувала більше 400 деся-
тин землі [3, с. 421]. Отримала початкову освіту вдома,
що відповідало традиціям дворянських родин того часу:
вивчала французьку, німецьку та російську мови, а також
опановувала точні науки. У Ніжині їй належав успадкова-
ний від батька будинок, в якому нині розміщується біблі-
отека імені академіка М. О. Лавровського (вул. Гоголя, 4.).
Справами маєтку керував її чоловік Лев Йосипович Рус-
со-де-Живонн [10, с. 2].
В. Я. Руссо-де-Живонн входила до списку великих
землевласників 3 стану. Відомо, що у 1911 р. вона мала
393 десятини землі в Ніжинському повіті [9, с. 233]. У
1908 р. брала участь у засіданні дворян в м. Стародубі
Чернігівської губернії, що розглядало питання розподілу
спадщини П. Л. Полуботка, адже була нащадком цього
козацько-старшинського роду. Входила до Талаївського
волосного земельного комітету Чернігівської губернії
від 19.04.1917 р. до його ліквідації в червні 1918 р. [1,
арк. 3]. Після смерті чоловіка переїхала до Київської
губернії, потім – до Москви, працювала вчителькою. Була
прихильницею творчості С. Рахманінова, часто відвідувала
його концерти, товаришувала з його родиною. Останні
Іл. 2. Л. Й Руссо-де-Живонн з родиною
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
158
роки життя Векла Яківна прожила у Москві, де і похована.
Подружжя Руссо-де-Живоннів мало двох доньок: Кате-
рину (1890–26.07.1960) та Олександру (1897–1974). Олек-
сандра була одружена з Павлом Дмитровичем Вердирев-
ським (16.07.1896–07.02.1985 рр.) – гардемарином флоту
на міноносці «Орфей» та крейсері «Аврора» в період
1916–1917 рр. Емігрував до Франції після 1917 р. Другим
її чоловіком був Олександр Миколайович Веригін (1895–
1933 рр.) ‒ інженер-кораблебудівельник. З ним вона по-
знайомилася в еміграції у Франції. Ні в першому, ні в дру-
гому шлюбі дітей у Олександри Львівни не було. Померла
та похована в м. Кан у Франції [15, с. 144].
Чоловіком Катерини Львівни Руссо-де-Живонн став
Євген-Еміль Іванович Бадюель. Вона входила до складу
Комісії юридичної допомоги біженцям у Союзі допомоги
хворим та пораним військовим. Похована на кладовищі
Кокад у Ніцці (Франція). Дітей подружжя не мало [15, с. 91].
Постать Льва Йосиповича Руссо-де-Живонна досить
довгий проміжок часу лишалася поза увагою істориків.
Своєї вагомості дослідження його життя і діяльності
набуває в контексті вивчення соціально-економічного
розвитку Ніжинщини кінця ХІХ ст. Будучи продовжува-
чем дворянських традицій, він зробив великий внесок у
реформування та розвиток сільського господарства Ні-
жинського повіту. На Сумщині та Чернігівщині родина
Савичів (по материнській лінії) та родина Руссо-де-Жи-
воннів мала величезний вплив як в житті дворянства,
так і в землевласницькому поміщицькому середовищі.
Так склалося, що рід Л. Й. Руссо-де-Живонна не отри-
мав продовження, закінчившись на двох його доньках
– Олександрі та Катерині.
ДЖЕРЕЛА
1. Центральний державний архів вищих органів влади та управ-
ління України, ф. 1495, оп. 1., спр. 21, 34 арк.
2. Державний архів Харківської області, ф. 14, оп. 11, спр. 11,
350 арк.
3. Відділ забезпечення збереження документів Державного
архіву Чернігівської області, м. Ніжин (далі – ВДАЧОН), ф. 342,
оп. 1., спр. 421, 500 арк.
4. ВДАЧОН, 342, оп. 1, спр. 979, 850 арк.
5. Барило Н. Л. Й. Руссо-де-Живонн та його роль у реформуван-
нi сiльського господарства Нiжинського повiту. Сiверянський лiто-
пис. 2005. № 4–5. С. 48–50.
6. Власенко В. М. Руссо-де-Живонн. Сумщина в іменах: Енци-
клопедичний довідник. Суми: Рекламно-видавниче об’єднання
«АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. 644 c.
7. Герасименко О. Аграрний рух на Ніжинщині у 1900 – лютому
1917 рр. (За матеріалами місцевого архіву). Література та культура
Полісся. Вип. 29: Регіональна історія та культура в українському і
східноєвропейському контексті. Відп. ред. і упорядник Г. В. Самой-
ленко. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С. 145–152.
8. Дом Савичей – предводителей дворянства. URL: https://
www.shans.com.ua/?m=hpage&id=37&page=4. Дата звернення
12.03.2025 р.
9. Емельянов В .Н. Очерки истории Нежинского земства (1864–
1918). Нежин: Орхидея, 2011. 259 с.
10. Козоріз А. В. Перекази давнини: історія ніжинського будин-
ку, в якому розміщувалась бібліотека імені Миколи Гоголя. URL:
https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/36207-perekazi-davnini-
istoriia-nizinskogo-budinku-v-iakomu-rozmishhuvalas-biblioteka-
imeni-mikoli-gogolia.html. Дата звернення 14.02.2025 р.
11. Крупенко О. В. Сільське господарство лівобережних губер-
ній у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.: між модернізацією і традиці-
єю. Література та культура Полісся. Вип. 92. Серія «Історичні науки».
№ 10 / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. Ніжин: НДУ ім. М. Го-
голя, 2018. С. 115–125.
12. Милорадович Г. А. Родословная книга черниговского дво-
рянства. Т. 2. Ч. 3. Санкт-Петербург, С.-Петербургская губернская
типолитография. 1901. 646 с.
13. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Том
ІV. П. С. С 40 портретами и 3 снимками. Киев: Типо-Литография
«С. В. Кульженко», 1914. 832 с.
14. Москалюк М. М. Становлення і роль підприємців у цукровій
промисловості українських губерній Російської імперії у другій
половині ХІХ – поч. ХХ ст. Наукові праці історичного факультету Запо-
різького національного університету. 2014. Вип. 39. С. 31–36.
15. Незабытые могилы, Российское зарубежье. Т. 1. URL:
https://forum.vgd.ru/post/341/74254/p2118694.htm. Дата звернен-
ня 14.02.2025 р.
16. Cписки студентів Казанського імператорського універси-
тету. URL: https://archive.org/details/KazanImperialUniversityStude
nts/h_2/. Дата звернення 24.03.2025 р.
17. Харьковский адрес-календарь на 1882 год / Ред. И. И. Кит-
кевич; Харьковский губернский статистический комитет. Харь-
ков, 1882. 484 с.
Roy S. V. Pedigree of the public and political fi gure of Nizhyn region of
the second half of the 19th century, Lev Iosypovych Rousseau-de-Givonne
The article is devoted to the problems of genealogy, determining the
origin of the Rousseau-de-Givonne family, outlining the main spheres of
activity of the family representatives. An attempt has been made to fi nd
out the infl uence of this family on the political and economic life of the
Nizhyn region. Archival sources, genealogical books of the nobles of the
Kharkiv and Chernihiv provinces have been studied, and the connections
of this family with the Kharkiv province, in particular the Sumy district,
where this family comes from, have been established. The infl uence of the
family on the socio-economic life of the Chernihiv province, in particular
the Nizhyn district, as well as the circle of descendants of the Rousseau-
de-Givonne family have been determined.
The fi gure of Leo Rousseau-de-Givonne, for quite a long time, did not
fi nd its refl ection in the scientifi c works of domestic historians. Despite the
fact that today this problem is little studied, today there is a noticeable
interest in studying genealogy issues, researching the activities of individual
representatives of the Nizhyn district nobility, individual members of the
Nizhyn district government, in particular Leo Iosifovich Rousseau-de-
Givonne. The development of this issue since the beginning of the 2000s.
It is worth noting that the fi gure of Rousseau-de-Givonne, for a rather
long period of time remained forgotten by historians. The development
and study of this personality acquires its importance with the need to
study the socio-economic development of Nizhyn and Nizhyn region in
the late. 19th century. Lev Iosifovich Rousseau-de-Givonne made a great
contribution to the reform and development of agriculture in Nizhyn district.
He was the continuer of noble traditions in his family, and the cause of the
development of a large agro-industrial complex. In Sumy and Chernihiv
regions, the Savych family (on the maternal line) and the Rousseau-de-
Givonne family, of which he was a descendant, had a huge infl uence both
in the life of the nobility and in the landowning landlord environment.
It so happened that his family was not continued, ending with his two
daughters: Alexandra and Kateryna.
Key words: pedigree, genealogy, descendants, landlords, nobility, leader
of the county nobility, major, mayor, landowner, Sumy district, Nizhyn
Zemstvo district administration.
REFERENCES
1. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta
upravlinnia Ukrainy f. 1495, op. 1., spr. 21, 34 ark.
2. Derzhavnyy arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. 14, op. 11, spr. 11, 350 ark.
3. Viddil derzhavnoho arkhivu Chernihivskoi oblasti v Chernihivskii
oblasti (VDACHON), f. 342, op. 1., spr. 421, 500 ark.
4. VDACHON, 342, op. 1, spr. 979, 850 ark.
5. Barylo, N. (2005). L. I. Russo-de-Zhivon ta yoho rol u reformuvanni
silskoho hospodarstva Nizhynskoho povitu [Rousseau-de-Givon and
his role in the reform of agriculture in Nizhyn district]. Severianskyi
litopys, 4–5, рр. 48–50. [in Ukrainian].
6. Vlasenko, V. M. (2003). Russo-de-Zhyvonn. Sumshchyna v imenakh:
Entsyklopedychnyi dovidnyk. [Sumy Region in Names: Encyclopedic Reference].
Sumy: Reklamno-vydavnyche obednannia «AS-Media», Sumskyi
derzhavnyi universytet. [in Ukraine]
7. Herasymenko, O. (2005). Ahrarnyi rukh na Nizhynshchyni u
1900–lyutomu 1917 rr. (Za materialamy mistsevoho arkhivu) [Agrarian
movement in Nizhyn region in 1900 – February 1917 (Based on materials
from the local archive)]. Literatura ta kultura Polissia–Literature and culture
of Polissya, pp. 145–152. Issue 29: Regional history and culture in the
Ukrainian and East European context. Nizhyn: Publishing house of
the NDU named after M. Hohol. [in Ukrainian].
8. Dom Savichey–predvoditeley dvoryanstva [House of Savichs -
leaders of the nobility]. Retrieved from: https://www.shans.com.
ua/?m=hpage&id=37&page=4
ISSN 2218-4805
159
j
9. Yemelianov, V. N. (2011). Ocherki istorii Nezhinskogo zemstva (1864–
1918) [Yemelyanov V.N. Essays on the history of the Nezhin zemstvo (1864-1918)].
Nezhin; Izdatel’stvo TBK «Orkhideya». [in Russian].
10. Kozoriz, A.V. Perekazy davnyny: istoriia nizhynskoho budynku,
v yakomu rozmishchuvalas biblioteka imeni Mykoly Hoholya [Legends
of antiquity: the history of the Nizhyn house, which housed the library
named after Nikolai Gogol.] Retrieved from https://mynizhyn.com/
news/misto-i-region/36207-perekazi-davnini-istoriia-nizinskogo-
budinku-v-iakomu-rozmishhuvalas-biblioteka-imeni-mikoli-gogolia.
html [in Ukrainian].
11. Krupenko, O. V. (2018). Silske hospodarstvo livoberezhnykh
huberniy u kintsi XIX–na pochatku XX st.: mizh modernizatsiyeyu i
tradytsiyeyu [Agriculture of the left-bank provinces in the late 19th–
early 20th centuries: between modernization and tradition]. Literatura
ta kultura Polissia–Literature and culture of Polissia, issue 92. Series “Historical
Sciences”, 10, pp. 115–125. Nizhyn: NDU named after M. Gogol. [in
Ukrainian].
12. Miloradovich, G. A. (1901). Rodoslovnaya kniga chernigovskogo
dvoryanstva [Genealogical book of the Chernigov nobility]. Vol. 2. Part 3.
Sankt Peterburg; Izdatel’stvo Sankt Peterburgskaya Gubernskaya
tipografi ya. [in Russian].
13. Modzalevskyi, V. L. (1914). Malorossiyskiy rodoslovnik [Little
Russian genealogy]. Vol. 4. Kiyev; izdatel’stvo tipo-litografi ya “S. V.
Kul’zhenko. [in Russian].
14. Moskaliuk, M. M. (2014). Stanovlennia i rol pidpryiemtsiv u
tsukrovii promyslovosti ukrainskykh hubernii Rosiiskoi imperii u druhii
polovyni XIX–poch. XX st. [Formation and role of entrepreneurs in
the sugar industry of Ukrainian provinces of the Russian Empire in the
second half of the 19th–early 20th centuries.]. Naukovi pratsi istorychnoho
fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu–Scientifi c works of the Faculty of
History of Zaporizhia National University. Issue 39. pp. 3 –36. [in Ukrainian].
15. Nezabytyye mogily, Rossiyskoye zarubezh’ye: t.1 [Unforgotten graves, Russian
diaspora: v.1]. Retrieved from // https://forum.vgd.ru/post/341/74254/
p2118694.htm [in Russian].
16. Cpysky studentiv Kazanskoho imperatorskoho universytetu [Lists of students
of Kazan Imperial University]. Retrieved from // https://archive.org/details/
KazanImperialUniversityStudents/h_2/]
17. Kitkevich, I. I. (1882). Khar’kovskiy adres-kalendar’ na 1882 god
[Kharkov address calendar for 1882]. Khar’kov: Tipografi ya Karla Petrovicha
Schasni. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 01.05.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 929.52+94(477.51/52)«16/20»
Л. А. Іванченко
ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ РОДИНИ:
СОФІЯ ВАСИЛІВНА ФІЛОНОВИЧ
З ВУЛИЦІ ФІЛОНІВКА В СЕЛІ ДУБОВИЧІ
У представленому дослідженні йдеться про родину Філоновичів:
Василя Яковича та Марію Гаврилівну, які проживали в кінці ХІХ –
ХХ ст. у селі Дубовичі Глухівського повіту Чернігівської губернії; їх-
ніх нащадків; ідеологічні погляди представників фамілії; політичний
конфлікт з радянською владою; життєдіяльність та внесок у дер-
жавотворчу справу; слід в історії України.
Ключові слова: Дубовичі, Філоновичі (рід), Софія Василівна Філоно-
вич, Гордій Вротновський, Петро Сущенко, Українська Автокефаль-
на Православна Церква, радянська окупація України.
Прізвище Філонович широко відоме в історичних ко-
лах. Насамперед видатною особистістю був Василь За-
харович (1894–1987) – військовий діяч, генерал-хорун-
жий Армії УНР, військовий міністр уряду УНР в екзилі.
Про його діяльність є низка публікацій, відомості в енци-
клопедіях. Серед іншого зазначається, що нащадки цьо-
го шляхетського роду здавна проживали в селі Дубовичі
на Чернігівщині, звідти походили батьки – Захар Семе-
нович і Марія Георгіївна [22, с. 101].
З родом Філоновичів пов’язаний Гордій Вротновський –
син Костянтина Вротновського-Сивошапки, полковни-
ка Армії УНР, заступника міністра народного господар-
ства УНР. Його життєвий шлях та участь в українському
визвольному русі досліджував к. і. н. Ігор Бігун [2, с. 150–
188]. Трапляються дописи інших дослідників, фрагмен-
тарні відомості у ЗМІ. Також йому присвячена частина
експозиції у Рівненському обласному краєзнавчому му-
зеї. Водночас є й інші представники цього роду, які заслу-
говують на нашу пам’ять і пошану.
У селі Дубовичі вздовж лівого берега річки Ретик про-
стяглась вулиця Філонівка. Сьогодні тут проживають ро-
дини не лише з прізвищем «Філонович». У родовідно-до-
відкових джерелах знаходимо записи про представників
цього козацько-старшинського роду, що сягають XVIII ст.
У «Родословній книзі чернігівського дворянства» автор-
ства Г. О. Милорадовича зазначено: «Військовий товариш
Філон Михайлович Філонович у 1733 р. купив у бунчуко-
вого товариша Григорія Голуба землі в селі Дубовичі та на
хуторі Голубівському [26, с. 94] (тепер куток Голубівка). За
часів Гетьманщини (1648–1782) ці землі підпорядковува-
лись то Глухівській окремій «засеймській» сотні, то Кро-
левецькій сотні Ніжинського полку. Згодом – це території
Чернігівщини, тривалий час Глухівського повіту, району,
з другої половини ХХ ст. – Кролевецького району Сумщи-
ни. За новим адміністративно-територіальним поділом від
липня 2020 р. і до сьогодні Дубовичі перебувають у складі
Кролевецької ОТГ Конотопського району Сумської області.
Після смерті Філона Філоновича (без дати) маєтності ві-
дійшли синові Івану [26, с. 94]. В Описі Новгород-Сіверсько-
го намісництва за 1779–1781 рр. подано детальні відомості
про власність родини Філоновичів у селі: «В Дубовичах, –
що за 23 версти від міста Глухів і за 20 верст від м. Кроле-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210962 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-13T07:05:19Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Рой, С.В. 2025-12-21T12:53:25Z 2025 Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 155-159. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210962 94(477.52–21)(092) Стаття присвячена проблематиці генеалогії, визначенню походження роду Руссо-де-Живонн, окресленню основних сфер діяльності представників цього роду. Опрацьовано архівні джерела, родовідні книги дворян Харківської та Чернігівської губерній, встановлено походження даної родини, коріння якої пов’язане з Харківською губернією, зокрема Сумським повітом. Визначено вплив родини на соціально-економічне життя Харківської та Чернігівської губерній, зокрема Сумського та Ніжинського повітів, а також встановлено коло нащадків родини Руссо-де-Живонн. The article is devoted to the problems of genealogy, determining the origin of the Rousseau-de-Givonne family, outlining the main spheres of activity of the family representatives. An attempt has been made to find out the influence of this family on the political and economic life of the Nizhyn region. Archival sources, genealogical books of the nobles of the Kharkiv and Chernihiv provinces have been studied, and the connections of this family with the Kharkiv province, in particular the Sumy district, where this family comes from, have been established. The influence of the family on the socio-economic life of the Chernihiv province, in particular the Nizhyn district, as well as the circle of descendants of the Rousseaude- Givonne family have been determined. The figure of Leo Rousseau-de-Givonne, for quite a long time, did not find its reflection in the scientific works of domestic historians. Despite the fact that today this problem is little studied, today there is a noticeable interest in studying genealogy issues, researching the activities of individual representatives of the Nizhyn district nobility, individual members of the Nizhyn district government, in particular Leo Iosifovich Rousseau-de- Givonne. The development of this issue since the beginning of the 2000s. It is worth noting that the figure of Rousseau-de-Givonne, for a rather long period of time remained forgotten by historians. The development and study of this personality acquires its importance with the need to study the socio-economic development of Nizhyn and Nizhyn region in the late. 19th century. Lev Iosifovich Rousseau-de-Givonne made a great contribution to the reform and development of agriculture in Nizhyn district. He was the continuer of noble traditions in his family, and the cause of the development of a large agro-industrial complex. In Sumy and Chernihiv regions, the Savych family (on the maternal line) and the Rousseau-de- Givonne family, of which he was a descendant, had a huge influence both in the life of the nobility and in the landowning landlord environment. It so happened that his family was not continued, ending with his two daughters: Alexandra and Kateryna. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна Pedigree of the public and political figure of Nizhyn region of the second half of the 19th century, Lev Iosypovych Rousseau-de-Givonne Article published earlier |
| spellingShingle | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна Рой, С.В. Нова історія |
| title | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна |
| title_alt | Pedigree of the public and political figure of Nizhyn region of the second half of the 19th century, Lev Iosypovych Rousseau-de-Givonne |
| title_full | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна |
| title_fullStr | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна |
| title_full_unstemmed | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна |
| title_short | Родовід громадського та політичного діяча Ніжинщини Лева Йосиповича Руссо-де-Живонна |
| title_sort | родовід громадського та політичного діяча ніжинщини лева йосиповича руссо-де-живонна |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210962 |
| work_keys_str_mv | AT roisv rodovídgromadsʹkogotapolítičnogodíâčanížinŝinilevaiosipovičarussodeživonna AT roisv pedigreeofthepublicandpoliticalfigureofnizhynregionofthesecondhalfofthe19thcenturyleviosypovychrousseaudegivonne |