Князівська печатка гетьмана І. Мазепи чи сувенір

• Veröffentlicht in: Сіверщина в історії України
• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Павленко, С.О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2025
• Schlagworte: Доба Гетьманщини
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210969
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Князівська печатка гетьмана І. Мазепи чи сувенір / С.О. Павленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 118-123. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Метою запропонованої студії є дослідження контексту надання гетьманові Івану Мазепі князівського титулу, джерел, літератури, що стосуються цієї процедури. Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив-осмислив документи, публікації, в яких ішлося про вирішення згаданої проблеми російськими можновладцями та самим володарем булави. Новизною матеріалу є те, що вперше завдяки детальному огляду джерел автору вдалося з’ясувати, що процедура надання підтверджувальних документів князівського статусу тривала ще в 1709 році, а відтак І. Мазепа не зміг через військові дії їх отримати. Стаття спростовує версію про те, що лідер Гетьманщини користувався князівською печаткою, оскільки він не міг її отримати з Відня раніше, ніж офіційні документи, оформлення яких затяглося. Автор припускає, що знайдений на Черкащині артефакт – майстерно виготовлений сувенір після появи статті О. Дабижі в кінці ХІХ століття. The purpose of the proposed study is to investigate the context in which Hetman Ivan Mazepa was granted the princely title, as well as the sources and literature related to this procedure. Using the problem-analytical method, the author carefully examined and interpreted documents and publications addressing this issue, including its resolution by Russian officials and Mazepa himself. The novelty of the material lies in the author’s discovery that, for the first time through a detailed review of sources, it was established that the procedure for issuing confirmation documents for the princely status continued into 1709. Consequently, I. Mazepa could not receive these documents due to ongoing military actions. The article refutes the claim that the leader of the Hetmanate used a princely seal, as he could not have obtained it from Vienna before receiving the official documents, the processing of which was delayed. The author suggests that the artifact found in Cherkasy may have been a masterfully crafted souvenir created after the publication of O. Dabyzha’s article at the end of the 19th century.