Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи
У статті розглядаються результати археологічних досліджень І. І. Єдомахи на території Чернігівщини під час його роботи в Чернігівському історичному музеї. Висвітлюються результати його археологічних розвідок та розкопок на території Чернігова, Новгорода-Сіверського, Любеча. The article examines the...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210976 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 67-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859739374089928704 |
|---|---|
| author | Ясновська, Л.В. |
| author_facet | Ясновська, Л.В. |
| citation_txt | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 67-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті розглядаються результати археологічних досліджень І. І. Єдомахи на території Чернігівщини під час його роботи в Чернігівському історичному музеї. Висвітлюються результати його археологічних розвідок та розкопок на території Чернігова, Новгорода-Сіверського, Любеча.
The article examines the results of archaeological research by I.I. Edomakha in the territory of the Chernihiv region during his work in the Chernihiv Historical Museum. The results of his archaeological explorations and excavations in the territories of Chernihiv, Novhorod-Siversky, Lyubech are highlighted.
|
| first_indexed | 2026-03-15T14:41:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
67
УДК 904:94(477.51)
Л. В. Ясновська
ДАВНЬОРУСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ
ЧЕРНІГІВЩИНИ У НАУКОВІЙ
СПАДЩИНІ І. І. ЄДОМАХИ
У статті розглядаються результати археологічних досліджень
І. І. Єдомахи на території Чернігівщини під час його роботи в Чер-
нігівському історичному музеї. Висвітлюються результати його ар-
хеологічних розвідок та розкопок на території Чернігова, Новгоро-
да-Сіверського, Любеча.
Ключові слова: Іван Іванович Єдомаха, Чернігівський історичний
музей, Чернігів, Новгород-Сіверський, Любеч, літописні міста, архе-
ологічні розкопки та розвідки.
Чернігівщина на сьогоднішній день належить до най-
більш археологічно досліджених областей України. Істо-
рико-археологічні дослідження в регіоні були розпочаті
в 70-х рр. ХІХ ст. Д. Я. Самоквасовим, який своїми робо-
тами сприяв зародженню місцевої дослідницької школи
(П. Добровольський, С. Гатцук, О. Верзилов, В. Шугаєвський,
С. Баран-Бутович, Ю. Виноградський). Події 30-х рр. ХХ ст.
і воєнний важкий час загальмували вивчення археологіч-
них старожитностей краю, і лише у 50-х роках почина-
ється поступове відродження місцевої наукової школи.
Серед дослідників давньоруської спадщини Чернігів-
щини післявоєнного часу помітне місце посідає Іван Іва-
нович Єдомаха (1909–1988) – історик, археолог, музейний
фахівець, пам’яткоохоронець. Свою професію він обрав
ще в юності, закінчивши школу у с. Жукотках, вступив до
Чернігівського учительського інституту на історичний фа-
культет. Але вчителювати довелося недовго – заклик на
військову службу, а невдовзі – війна. У травні 1944 р. був
поранений і повернувся до Чернігова інвалідом з ампу-
тованою частиною стопи. З травня 1945 р. Іван Іванович
став музейним працівником майже на 25 років. У 1949 р.
йому доручили очолити відділ історії феодалізму Черні-
гівського історичного музею, де разом із М. А. Попудрен-
ко працював над створенням стаціонарних виставок та
нової експозиції. Для відновлення музейних фондів ви-
їжджав в етнографічні експедиції районами області [6;
13], відгукувався на повідомлення про цікаві історич-
ні знахідки, зустрічався з місцевими ентузіастами-крає-
знавцями. І нині прикрашають музейні експозиції зібра-
ні ним унікальні експонати – від кісток та бивнів мамон-
та до козацького човна кінця ХVII–ХVIII ст.
Найбільший успіх та визнання колег принесли Іва-
ну Івановичу археологічні дослідження давньоруських
старожитностей на території Чернігово-Сіверщини [17,
с. 171]. Як фахівець він сформувався завдяки безпосе-
редній участі у розкопках, які проводили у Чернігові ар-
хеологічні експедиції Інститутів археології АН СРСР та
УРСР під керівництвом Д. І. Бліфельда, В. А. Богусевича,
Б. О. Рибакова та М. В. Холостенка.
Набуття певного досвіду дозволило І. І. Єдомасі ра-
зом із співробітниками музею розпочати самостійні ар-
хеологічні дослідження на території Чернігівського По-
лісся. Так, у 1954 р. разом з М. А. Попудренко він провів
обстеження літописного Любеча, де на дитинці було про-
ведено шурфування, що дозволило зібрати колекцію ке-
раміки Х–ХІ ст., а в урочищі Високе поле було дослідже-
но поховання за обрядом трупоспалення [14].
Крім того, І. І. Єдомаха разом з В. І. Мурашком та
М. А. Попудренко вів спостереження за будівельними
роботами на території древнього передгороддя Черні-
гова. Так, у районі вулиць Щорса та Комсомольської у
1957 та 1958 рр. було знайдено два коштовні скарби, до
складу яких входили срібна чаша візантійської роботи,
золоті кришки від дароносиці, підвіска та шийний лан-
цюг [1; 18, c. 63–64; 19]. Розкопки, проведені разом із
С. П. Плетньовою, на місці знахідок зафіксували у куль-
турних шарах ХІІ–ХІІІ ст. залишки великої заміської фе-
одальної садиби (житла, господарські ями) та ґрунтового
могильника. Серед знахідок особливий інтерес представ-
ляла висла печатка із зображенням святого Миколая та
написом грецькою мовою на звороті: «Господи, помози
Николаю, императорского Спафария писцу нотариусу и
судье Артавазду», яка підтверджує зв’язки чернігівських
князів з Візантією та Вірменією у ХІІ ст. [7, с. 137; 11, арк. 8].
Звернувся І. І. Єдомаха і до вивчення старожитностей
північно-східних районів Чернігівської області – Новго-
род-Сіверського Полісся. Плідними виявились археоло-
гічні дослідження експедиції Чернігівського історично-
го музею восени 1959 р., якими були охоплені Менський,
Новгород-Сіверський та частково Корюківський райони.
Деякі городища (біля сіл Дягова, Феськівка, Макошино)
вже були обстежені Ю. С. Виноградським у 1927 р., але не
мали чіткого датування. Тому на них було вирішено про-
вести шурфування, що дозволило зібрати колекцію речей
для датування пам’ятників. Зазначемо, що, як і Ю. С. Ви-
ноградський, І. І. Єдомаха, оглянувши археологічний
комплекс біля с. Макошино, визнав його залишками лі-
тописного Хоробора, згаданого в літописі під 1158, 1159 і
1234 рр. Без сумніву дослідник вказав, що залишки горо-
дища з селищем у центрі с. Блистова є літописним Блисто-
витом, вперше згаданим у літописі під 1151 р. [9, с. 14–20]
У центральній частині м. Мена, що на лівому березі
р. Мени, а саме в місці впадіння струмка Сидорівки, були
виявлені залишки городища і посада. Північно-західну час-
тину городища на початку ХХ ст. було знищено під час
прокладання вулиці. І лише з південного боку І. І. Едома-
ха зафіксував залишки рову, а в розрізі глиняного кар’єру,
що знаходився у північній частині майданчика городи-
ща, були досліджені залишки трьох напівземлянок, зер-
нової ями та зібрана колекція речей (переважно кераміка
Х–ХІІІ ст., кістяна проколка та кістки тварин). Проведені
роботи дозволили І. І. Єдомасі припустити, що цей архе-
ологічний комплекс має всі ознаки давньоруського міста
та час його виникнення можна віднести до ХІ ст.
Крім того, на околицях Мени в урочищах Остріч та
Борсучка було обстежено 5 поселень ХІ–ХІІІ ст., а на пів-
денній окраїні міста зафіксовано 2 кургани, ще один на
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
68
південь від міста між дорогами до сіл Куковичі та Ось-
маки. І. Єдомахою було встановлено, що група курга-
нів на східній околиці Мени, у якій Д. Я. Самоквасов у
1886 р. розкопав 4 насипи, був повністю розораний [9,
с. 7–13; 2, арк. 44–48, 52–54].
І. І. Єдомасі належить першість у починанні археоло-
гічного вивчення стольного міста Новгорода-Сіверсько-
го. Розвідувальні роботи було започатковано експеди-
цією Чернігівського історичного музею у жовтні 1959 р.
Тоді на території Замку було обстежено залишки оборон-
них споруд, шурфуванням визначено потужність куль-
турного шару (0,7 м) та площу дитинця (1 га) [10, с. 2, 6].
Під час проведення розвідувальних робіт була зробле-
на спроба встановити площу посада. За підрахунками
І. І. Єдомахи, він займав територію 15–20 га з потужніс-
тю культурного шару 0,4–0,8 м [10, с. 4, 6].
Оглянув І. І. Єдомаха і територію Спасо-Преображен-
ського монастиря. На його думку, північно-західну части-
ну пагорба можна було вважати городищем, хоча залиш-
ків валу чи рову зафіксувати не вдалося. Шурфуванням
було встановлено потужність культурного шару – 0,4–
0,6 м, а розрізом старих окопів досліджено 3 напівзем-
лянки, одну з яких археолог інтерпретував як примі-
щення гончаря. Усі будівлі були датовані XI–XII ст., що
свідчило про синхронність цього городища з древнім
Новгородом-Сіверським [10, с. 7–9].
З метою подальшого вивчення Новгорода-Сіверсько-
го у 1960 та 1962 рр. археологічною експедицією Черні-
гівського історичного музею під керівництвом І. І. Едо-
махи було проведено розкопки, які охопли всі ділянки
стародавнього міста – дитинець, окольне місто та поділ.
У північній частині центральної ділянки дитинця було
закладено розвідувальний розкоп (60 кв. м). Він дозволив
уточнити потужність культурного шару (1,3 м), досліди-
ти 2 напівземлянки ІХ–Х ст. та споруду XI–XII ст. із зер-
новою ямою, що прилягала до неї і була обкладена берес-
тою. Було зібрано велику колекцію речей та кераміки IX–
XII ст. Усе це дозволило І. І. Єдомасі дійти висновку, що
у IX–X ст. культурний шар утворився завдяки існуванню
городища роменської культури, «которое было прямым
предшественником Новгорода-Северского или как быть
может непосредственно положило начало его возникно-
вению» [12, с. 15]. Наприкінці XI ст. давньоруське городи-
ще перетворюється на дитинець Новгорода-Сіверського,
на що вказує кераміка кінця XI ст. і свідчить про інтен-
сивність життя на Замку саме в цей час [12, с. 2–12]. Го-
ловний обсяг робіт 1960 р. та 1962 р. припав на півден-
но-західну ділянку окольного міста (район водонапірної
вежі). На площі 276 кв. м І. І. Єдомахою було зафіксовано
6 будівель різного призначення та кілька господарських
ям XI–XII ст. [8, с. 2–12; 12, с. 18–22]. Аналізуючи речові
матеріали у заповненні господарських споруд, дослідник
дійшов висновку, що у цій частині Новгород-Сіверського
посада існувало довго діюче виробництво заліза [12, c. 33].
На цій же ділянці було вивчено підкліт наземної спо-
руди, який, на думку дослідника, можна вважати залиш-
ками медуші простого городянина [4, арк. 25–25 зв.; 8,
с. 18–20]. Швидше за все, ще одна така ж споруда розта-
шовувалась за 150 м на захід від Замку, де під час роз-
відок 1959 р. була придбана у місцевої жительки округ-
ло-грушоподібної форми велика амфора (висота більше
50 см, діаметр 30 см) [10, с. 5].
Експедиція зробила спробу встановити межі посада Нов-
города-Сіверського. Так, у районі вулиць Герцена (сучас-
на Івана Мазепи) та Селянської були зафіксовані залишки
валів окольного міста, а в північно-західній частині тран-
шеєю розрізано рів (глибина 4,5–5 м при ширині 11 м).
Отже, І. І. Єдомаха припустив, що вулиця Селянська була
прокладена по засипаному рову XI–XII ст. [12, с. 35–36].
Започаткував І. І. Єдомаха і дослідження на території
Новгород-Сіверського подолу. У 1962 р. в районі Заруччя,
що на лівому березі Зубрицького струмка, на північний
захід від Замку, на території шкільного двору, на площі
84 кв. м частково було зафіксовано залишки садиби бага-
того городянина ХІІ ст. (2 житла та 2 господарські спору-
ди). На думку дослідника, цей комплекс можна вважати
залишками заміського двору чи садиби новгород-сівер-
ських князів чи багатого боярина, яка загинула від поже-
жі під час княжих усобиць [12, с. 24].
Протягом трьох польових сезонів експедицією Черні-
гівського історичного музею на території Новгорода-Сі-
верського було досліджено 508 кв. м культурного шару
ІХ–ХІІІ ст., що дозволило отримати перші археологічні
дані про місто. Проведені надалі археологічні досліджен-
ня А. В. Кузою, О. В. Григор’євим, О. П. Моцею, В. П. Кова-
ленком, Є. О. Шинаковим (1989–1984 рр.) підтвердили та
доповнили висновки, зроблені під час розкопок І. І. Едо-
махою. Крім цього, ним же було обстежено городища біля
сіл Комань, Гірки, Дігтярівка та Кудлаївка, на яких вияв-
лено матеріали роменської культури.
Завдяки І. І. Єдомасі у 1961 р. було врятовано з-під ков-
ша екскаватора поховання воїна-кочівника першої поло-
вини ХІІІ ст. Швидко зреагувавши на повідомлення про
знахідку артефактів під час прокладання комунікацій на
південній околиці м. Ніжина (літописний Нежатин), він
оглянув місце знахідок. Речі розташовувалися компактно,
хоча культурного шару поселення не було виявлено, що
дозволило І. І. Єдомасі припустити існування у цьому міс-
ці підкурганного поховання воїна з конем [20]. Знахідки
(всього 28 артефактів) – кольчуга, клинок шаблі, вудила,
деталі кінської вуздечки, стремена, кістяні накладки від
лука, наконечники стріл, кресало, шило та ін. – з 1993 р.
були представлені в експозиції на виставці «Чернігів на
зрізі століть» у Чернігівському обласному історичному
музеї імені В. В. Тарновського. Розглянувши предмети ні-
жинського поховання, А. М. Кирпичников і В. П. Ковален-
ко дійшли висновку, що ці вироби належали важкоозбро-
єному кінному воїну, який мав різноманітне за складом
наступальне і захисне озброєння та похідне споряджен-
ня, виділивши серед речей підписний клинок шаблі [16].
ISSN 2218-4805
69
Набутий досвід археологічних досліджень І. І. Єдомаха
передавав членам міської спелеоархеологічної секції То-
вариства охорони пам’яток історії та культури. Саме під
його керівництвом члени секції у 1969 р. провели перші
свої розкопки на території Єлецького монастиря та старо-
давнього дитинця Чернігова. Так, на території монастиря
було зафіксовано залишки напівземлянки ХІ–ХІІ ст., ве-
лику кількість фрагментів гончарного посуду, кілька не-
великих ножиків. Усе це підтверджувало життєдіяльність
монастиря за давньоруської доби. На дитинці, з північ-
но-східного боку Борисоглібського собору, було зафіксова-
но залишки невідомої у Чернігові архітектурної споруди
ХІ ст. та відкрито гробницю, складену з плінфи ХII ст. [15].
До останніх робіт І. І. Єдомахи в галузі археології мож-
на віднести дослідження вівтарної частини П’ятницької
церкви [21]. Після переходу до реставраційних майсте-
рень (грудень 1969 р.) Іван Іванович Едомаха припиняє
археологічні дослідження, але деякий час викладає курс
археології у Чернігівському державному педагогічному
інституті імені Т. Г. Шевченка. До останніх днів життя він
цікавився здобутками краєзнавців та археологів Чернігів-
щини, до когорти яких належав і сам.
ДЖЕРЕЛА
1. Даркевич В. П., Едомаха И. И. Памятник западноевропей-
ской торевтики ХІІ в. Советская археология (далі – СА). Москва,
1964. № 3. С. 247–255.
2. Едомаха И. И. Дневник Новгород-Северской и Менской
разведывательной экспедиции ЧИМ (22 апреля – 15 октября
1959 г.). Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО),
ф. Р-2124, оп. 1, спр. 240.
3. Едомаха И. И. Информация об археологической разведке в
окрестностях с. Оболонье Новгород-Северского р-на. 10.ХІ.1964 г.
ДАЧО, ф. Р-2124, оп. 1, спр. 364.
4. Едомаха И. И. Краткий отчет об археологических раскоп-
ках в Новгороде-Северском в 1962 г. ДАЧО, ф. 2124, оп. 1, спр. 304.
5. Едомаха И. И. Лекция о Чернигове. ДАЧО, Ф. Р-2124, оп. 1,
спр. 147.
6. Едомаха И. И. Находка однодревки на Десне. СА. Москва,
1964. № 1. C. 339–342.
7. Едомаха И. И. Отчет о Южно-Русской экспедиции за 1958 г.
Науковий архів Інституту археології (далі – НА ІА) НАН Украї-
ни. 1958/25.
8. Едомаха И. И. Отчет об археологических раскопках в Новго-
роде-Северском в 1962 г. НА ІА НАН України. 1962/65.
9. Едомаха И. И. Отчет об археологической разведке в г. Мене
и Менском р-не в 1959 г. НА ІА НАН України. 1959/20.
10. Едомаха И. И. Отчет об археологической разведке в Новго-
род-Северске в 1959 г. НА ІА НАН України, 1959/20.
11. Едомаха И. И. Дневник Черниговской археологической экс-
педиции 1958 г. ДАЧО, ф. Р-2124, оп. 1, спр. 223.
12. Едомаха И. И. Отчет об археологических раскопках в Нов-
городе- Северском в 1960 г. НА ІА НАН України. 1960/63.
13. Едомаха И. И. Отчет об этнографической экспедиции в
Менский район. 14–20.V.1966 г. ДАЧО, ф. Р-2124, оп. 1, спр. 400.
14. Едомаха И. И., Попудренко М. А. Археологические мате-
риалы, собранные во время разведки в г. Любече 1954 г. Фонди
Чернігівського історичного музею. Інв. Арх. 219. Кол. Оп. 25. 2 арк.
15. Єдомаха І. І., Карнабіда А.А. Вивчення стародавнього Чер-
нігова. Український історичний журнал. Київ, 1970. № 1. С. 157–158.
16. Кирпичников А. Н., Коваленко В. П., 1993. Орнаментиро-
ванные и подписные клинки сабель раннего средневековья (по
находкам в России, на Украине, в Татарстане). Археологические ве-
сти. Санкт-Петербург, 1993. Вып. 2. C. 122–124.
17. Мезенцева Г. Г. Дослідники археології України. Чернігів,
1997. 228 c.
18. Мурашко В. І. Нові експонати у фондах Чернігівського іс-
торичного музею. З досвіду роботи музеїв. Київ, 1959. C. 63–67.
19. Попудренко М. А. Стародавні знахідки з Чернігова. Архео-
логія. Київ, 1975. № 16. С. 82–86.
20. Фонд Чернігівського історичного музею. Акт № 78 від 6
лютого 1968.
21. Шуляк В. В. П’ятницька церква в Чернігові. Археологія. Київ,
1975. № 16. С. 118–121.
Yasnovskaya L. V. Ancient Russian antiquities of the Chernihiv region
in the scientifi c heritage of I.I. Edomakha
The article examines the results of archaeological research by I.I.
Edomakha in the territory of the Chernihiv region during his work in the
Chernihiv Historical Museum. The results of his archaeological explorations
and excavations in the territories of Chernihiv, Novhorod-Siversky, Lyubech
are highlighted.
Key words: Ivan Ivanovich Edomakha, Chernihiv Historical Museum,
Chernihiv, Novhorod-Siversky, Lyubech, chronicle cities, archaeological
excavations and explorations.
REFERENCES
1. Darkevych, V. P. , Edomakha, I. I. (1964). Pamiatnyk
zapadnoevropeiskoi torevtyky XII v. [A monument of Western European
toreutics of the twelfth century]. Sovetskaia arkheolohyia (dali – SA),
3, pp. 247–255. Moscow. [in Russian].
2. Edomakha, I. I. Dnevnik Novhorod-Severskoi i Menskoi
razveduvatelnoi ekspedytsii ChYM (22 aprelia – 15 oktiabria 1959
h.). Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti (dali DAChO), f. r-2124,
op. 1, spr. 240.
3. Edomakha, I. I. Informatsyia ob arkheolohycheskoi razvedke v
okrestnostiakh s. Obolone Novhorod-Severskoho r-na. 10.XI.1964 h.
DAChO, f. r-2124, op. 1, spr. 364.
4. Edomakha, I. I. Kratkyi otchet ob arkheolohycheskykh raskopkakh
v Novhorode-Severskom v 1962 h. DAChO, f. 2124, op. 1, spr. 304.
5. Edomakha, I. I. Lektsyia o Chernyhove. DAChO, f. r-2124, op.
1, spr. 147.
6. Edomakha, I. I. Nakhodka odnodrevky na Desne. SA, 1, pp. 339–
342. Moscow. (1964).
7. Edomakha, I. I. Otchet o Yuzhno-Russkoi ekspedytsyy za 1958
h. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii (dali NA IA) NAN Ukrainy.
1958/25.
8. Edomakha, I. I. Otchet ob arkheolohycheskykh raskopkakh v
Novhorode-Severskom v 1962 h. NA IA NAN Ukrainy. 1962/65.
9. Edomakha, I. I. Otchet ob arkheolohycheskoi razvedke v h. Mene
y Menskom r-ne v 1959 h. NA IA NAN Ukrainy. 1959/20.
10. Edomakha, I. I. Otchet ob arkheolohycheskoi razvedke v
Novhorod-Severske v 1959 h. NA YA NAN Ukrayny. 1959/20.
11. Edomakha, I. I. Dnevnyk Chernyhovskoi arkheolohycheskoi
эkspedytsyy 1958 h. DAChO, f. r-2124, op. 1, spr. 223.
12. Edomakha, I. I. Otchet ob arkheolohycheskykh raskopkakh v
Novhorode- Severskom v 1960 h. NA IA NAN Ukrainy. 1960/63.
13. Edomakha, I. I. Otchet ob эtnohrafycheskoi эkspedytsyy v
Menskyi raion. 14–20. V.1966 h. DAChO, f. r-2124, op. 1, spr. 400.
14. Edomakha, I. I., Popudrenko, M. A. Arkheolohycheskye
materyaly, sobrannye vo vremia razvedky v h. Liubeche 1954 h. Fondy
Chernihivskoho istorychnoho muzeiu, inv. arkh. 219, kol. op. 25, 2 ark.
15. Yedomakha, I. I., Karnabida, A. A. Vyvchennia starodavnoho
Chernihova [Study of ancient Chernihiv]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal,
1, pp. 157–158. Kyiv. (1970). [in Ukrainian].
16. Kyrpychnykov, A. N., Kovalenko, V. P. (1993). Ornamentyrovannыe
y podpysnue klynky sabel ranneho srednevekovia (po nakhodkam v
Rossyy, na Ukrayne, v Tatarstane) [Ornamented and signed saber
blades of the Early Middle Ages (based on fi nds in Russia, Ukraine,
and Tatarstan)]. Arkheolohycheskye vesty. V. 2, pp. 122–124. Sankt-
Peterburh. [in Russian].
17. Mezentseva, H. H. Doslidnyky arkheolohii Ukrainy [Researchers
of archeology of Ukraine.]. Chernihiv. (1997). [in Russian].
18. Murashko, V. I. Novi eksponaty u fondakh Chernihivskoho
istorychnoho muzeiu [New exhibits in the collections of the Chernihiv
Historical Museum.]. Z dosvidu roboty muzeiv, pp. 63–67. Kyiv. (1959).
[in Ukrainian].
19. Popudrenko, M. A. Starodavni znakhidky z Chernihova [Ancient
fi nds from Chernihiv]. Arkheolohiia, 16, pp. 82–86. Kyiv. (1975). [in
Ukrainian].
20. Fond Chernihivskoho istorychnoho muzeiu. Akt № 78 ot 6
fevralia 1968.
21. Shuliak, V. V. Piatnytska tserkva v Chernihovi [Friday Church in
Chernihiv]. Arkheolohiia, 16, pp. 118–121. Kyiv. (1975). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 30.06.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210976 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-15T14:41:16Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Ясновська, Л.В. 2025-12-21T12:55:02Z 2025 Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 67-69. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210976 904:94(477.51) У статті розглядаються результати археологічних досліджень І. І. Єдомахи на території Чернігівщини під час його роботи в Чернігівському історичному музеї. Висвітлюються результати його археологічних розвідок та розкопок на території Чернігова, Новгорода-Сіверського, Любеча. The article examines the results of archaeological research by I.I. Edomakha in the territory of the Chernihiv region during his work in the Chernihiv Historical Museum. The results of his archaeological explorations and excavations in the territories of Chernihiv, Novhorod-Siversky, Lyubech are highlighted. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи Ancient Russian antiquities of the Chernihiv region in the scientific heritage of I.I. Edomakha Article published earlier |
| spellingShingle | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи Ясновська, Л.В. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи |
| title_alt | Ancient Russian antiquities of the Chernihiv region in the scientific heritage of I.I. Edomakha |
| title_full | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи |
| title_fullStr | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи |
| title_full_unstemmed | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи |
| title_short | Давньоруські старожитності Чернігівщини у науковій спадщині І. І. Єдомахи |
| title_sort | давньоруські старожитності чернігівщини у науковій спадщині і. і. єдомахи |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210976 |
| work_keys_str_mv | AT âsnovsʹkalv davnʹorusʹkístarožitnostíčernígívŝiniunaukovíispadŝiníííêdomahi AT âsnovsʹkalv ancientrussianantiquitiesofthechernihivregioninthescientificheritageofiiedomakha |