Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки і до сьогодення: етапи будівництва, використання пам’ятки в різні періоди її існування та вплив цих процесів на технічний стан будівлі, рез...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210980 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 12-25. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859529515143790592 |
|---|---|
| author | Загрива, Н.А. |
| author_facet | Загрива, Н.А. |
| citation_txt | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 12-25. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки і до сьогодення: етапи будівництва, використання пам’ятки в різні періоди її існування та вплив цих процесів на технічний стан будівлі, результати систематичного моніторингу об’єкту культурної спадщини пам’яткоохоронною структурою Заповідника, зауваження, систематизація наявної інформації, обстеження пам’ятки архітектури різними фаховими установами та його результати, висновки та рекомендації, вжиття відповідних заходів щодо усунення впливу негативних факторів на технічний стан конструктивних елементів пам’ятки, виконання комплексних ремонтно-реставраційних робіт та аналіз їх якості, запровадження виконання робіт з благоустрою прилеглої території з метою максимального збереження та охорони пам’ятки архітектури, її раціонального використання в процесі пристосування до певних умов використання, характеристика основних факторів впливу на стан збереження об’єкта культурної спадщини та запровадження заходів щодо їх ефективного усунення з метою збереження пам’ятки архітектури, її утримання, раціонального та відповідального використання.
In the proposed article, the author attempts to describe, systematize, and analyze information little known to the general public, from the foundation of the monument to the present day: the stages of construction, the use of the monument in different periods of its existence and the impact of these processes on the technical condition of the building, the results of systematic monitoring of the cultural heritage site by the monument protection structure of the Reserve, comments, systematization of available information, inspection of the architectural monument by various professional institutions and its results, conclusions, and recommendations.
|
| first_indexed | 2026-03-13T07:05:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
12
REFERENCES
1. Hriff en, L. O. (2014). Pamiatkoznavstvo yak nauka [Monument
Studies as the Science]. Okhorona kulturnoi spadshchyny v Ukraini: aspekty
sotsiokulturnoi vzaiemodii [Cultural Heritage Protection in Ukraine: Aspects
of Sociocultural Interaction], pp. 160–165. Kyiv: Vyd-vo NAKKKiM. [in
Ukrainian].
2. Zaremba, S. Z. (1995). Ukrainske pamiatkoznavstvo: istoriia, teoriia,
suchasnist [Ukrainian Monumental Studies: History, Theory, Presentness]. Kyiv:
Logos. [in Ukrainian].
3. Kot, S. (2007). Teoretychni problemy pamiatkoznavstva
[Theoretical Problems of Monumental Studies]. Pamiatkoznavchi studii
v Ukraini: teoriia i praktyka [Monument Studies in Ukraine: Theory and Practice],
pp. 7–64. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
4. Hriffen, L. O. (2017). Predmet i metod pamiatkoznavstva
[Subject and Method of Monumental Studies]. Osnovy pamiatkoznavstva
[Fundamentals of Monumental Studies], pp. 6–64. Mauritius: LAP LAMBERT
Academic Publishing. [in Ukrainian].
5. Horbyk, V., Denysenko, H. (2012). «Zvid pamiatok istorii ta kultury
Ukrainy» u doslidzhenniach i okhoroni kulturnoi spadshchyny: dosvid, problemy,
perspektyvy [«Register of Historical and Cultural Monuments of Ukraine» in the
Study and Protection of Cultural Heritage: Experience, Problems, Prospects]. Kyiv:
Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
6. Hriff en, L. O., Tytova, O. M. (Comps.). (2012). Osnovy pamiatkoznavstva
[Fundamentals of Monumental Studies]. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN
Ukrainy i UTOPIK. [in Ukrainian].
7. Hriff en, L. O., Tytova, O. M. (Comps.). (2014). Pamiatkoznavstvo:
posibnyk dlia pochatkivtsiv [Monument Studies: a Beginner’s Guide]. Kyiv: Tsentr
pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK. [in Ukrainian].
8. Senchenko, N. M., Tytova, O. M. (Ed.) (2019). Kulturna spadshchyna
yak skladova derzhavnoi osvitno-vykhovnoi polityky v Ukraini: kolektyvna monohrafi ia
[Cultural Heritage as a Component of State Educational Policy in Ukraine: collec-
tive Monograph]. Nizhyn: PP Lysenko M.M. [in Ukrainian].
9. Honcharova, O. M., Pustovalov, S. Zh. (Ed.). (2019). Vstup do
muzeieznavstva i pamiatkoznavstva: navchalnyi posibnyk [Introduction to Museology
and Monument Studies: Textbook]. Kyiv: Vydavnytstvo Lira-K. [in Ukrainian].
10. Ivanysko, S.I ., Shydlovskyi, P. S., Synytsia, Ye. V. (2019).
Zaprovadzhennia spetsialnosti “Muzeieznavstvo. Pamiatkoznavstvo”
v Kyivskomu natsional’nomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka
[Implementation of the Specialty “Museology. Monumental Studies”
at Taras Shevchenko National University of Kyiv]. Vita Antigua, 11,
pp. 39–52. [in Ukrainian].
11. Verbytska, P. V., Hnidyka, I. I., Hodovanska, O. M., Kurdyna,
Yu. M., Saliuk, A. Z. (2022). Kulturna spadshchyna: innovatsiini pidkhody ta
stalyi rozvytok: navchalnyi posibnyk [Cultural Heritage: Innovative Approaches
and Sustainable Development: Textbook]. Lviv: Vyd-vo Lvivskyi Politekhnic.
[in Ukrainian].
12. Khriashchevska, L. M. (2019). Okhorona ta zberezhennia pamiatok
istorii ta kultury: navchalnyi posibnyk [Protection and Preservation of Historical and
Cultural Monuments: Textbook]. Mykolaiv: Vydavnychyi dim “Helvetyka”.
[in Ukrainian].
13. Hrebtsova, I. S. (2020). Muzeolohiia: navchalnyi posibnyk [Museology:
Textbook]. Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I. Mechnykova.
[in Ukrainian].
14. Terskyi, S., Savchenko, O. (2020). Istoriia muzeinoi spravy ta okhorony
kulturnoi spadshchyny v Ukraini: navchalnyi posibnyk [History of Museum Work
and Cultural Heritage Protection in Ukraine: Textbook]. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi
Politekhniky. [in Ukrainian].
15. Nadolska, V. V. (2022). Istoriia muzeinoi spravy: teoriia, podii,
personalii: navchalnyi posibnyk [History of Museum Work: Theory, Events, Figures:
Textbook]. Lutsk: Volynskyi natsionalnyi universytet im. Lesi Ukrainky.
[in Ukrainian].
16. Kepin, D. (2010). Navchalni vydannia z muzeolohii v Ukraini:
krytychnyi analiz [Educational Publications on Museology in Ukraine:
Critical Analysis]. Nizhynska Starovyna: Zbirnyk rehionalnoi istorii ta
pamiatkoznavstva [Nizhyn Antiquity: Collection of Regional History and Monument
Studies], 10 (13), pp. 173–179. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN
Ukrainy i UTOPIK. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 14.04.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.
УДК 271.2–788(477.411-751.6):658.871
Н. А. Загрива
ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНІ
ПРОБЛЕМИ В КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ ТА
ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ
«АПТЕКА» – ОБ’ЄКТА КУЛЬТУРНОЇ
СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО
ЗАПОВІДНИКА «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА»
У запропонованій статті автором зроблено спробу описати,
систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу ін-
формацію, починаючи із заснування пам’ятки і до сьогодення: ета-
пи будівництва, використання пам’ятки в різні періоди її існування
та вплив цих процесів на технічний стан будівлі, результати сис-
тематичного моніторингу об’єкту культурної спадщини пам’ят-
коохоронною структурою Заповідника, зауваження, систематиза-
ція наявної інформації, обстеження пам’ятки архітектури різними
фаховими установами та його результати, висновки та рекомен-
дації, вжиття відповідних заходів щодо усунення впливу негативних
факторів на технічний стан конструктивних елементів пам’ятки,
виконання комплексних ремонтно-реставраційних робіт та аналіз
їх якості, запровадження виконання робіт з благоустрою прилеглої
території з метою максимального збереження та охорони пам’ят-
ки архітектури, її раціонального використання в процесі пристосу-
вання до певних умов використання, характеристика основних фак-
торів впливу на стан збереження об’єкта культурної спадщини та
запровадження заходів щодо їх ефективного усунення з метою збе-
реження пам’ятки архітектури, її утримання, раціонального та від-
повідального використання.
Ключові слова: архітектурна спадщина, пам’ятка архітектури,
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», збереження куль-
турної спадщини, історико-культурні заповідники, ансамбль пам’я-
ток архітектури Національного заповідника «Києво-Печерська лав-
ра», ремонтно-реставраційні роботи, перезволоження, деструкція,
підтоплення, дослідження, автентичність, моніторинг.
Споруда пам’ятки архітектури «Аптека» (за генпла-
ном корпус № 24) розташована в історичному середмісті
Києва, що в Печерському районі, на території ансамблю
будівель та споруд Києво-Печерської лаври, що відіграє
визначальну роль у формуванні середовища міста. Зна-
ходиться у північно-західній частині території Верхньої
лаври та входить до складу колишнього Свято-Троїцько-
го (Микільського) лікарняного монастиря, обмежуючи з
півночі та сходу його дворовий простір.
Ще за часів Київської Русі Микільський лікарняний мо-
настир з церквами, лікарнею та аптекою входив до скла-
ду Києво-Печерської лаври. Такі спеціалізовані монастирі
були досить поширені на Русі і призначались не тільки для
лікування важко хворих, а й для ченців, які через похилий
вік уже не були спроможні виконувати чернечий послух.
У ХІХ ст. споруди Микільського лікарняного монастиря
зазнали значних змін: у 1845 р. з північної сторони Ми-
кільської церкви прибудовується двоповерховий корпус
лікарні; у 1861 р. споруджуються аптека та кухня; над обо-
ма цими одноповерховими цегляними флігелями у 1872–
73 рр. планувалось надбудувати другий поверх, однак ро-
боти було відкладено на майбутнє.
30 жовтня 1900 р. Духовний собор Лаври доручає лавр-
ському архітектору Є. Ф. Єрмакову скласти проєкт нової
двоповерхової будівлі з підвалом та дзвіницею на друго-
му поверсі на території подвір’я Микільського лікарня-
ного монастиря [34, арк. 2].
j
ISSN 2218-4805
13
7 квітня 1901 р. спеціальною комісією, до якої входили
намісник Києво-Печерської лаври, члени Собору, казна-
чей, економ та лаврський архітектор Є. Єрмаков, після
огляду будівель Микільського лікарняного монастиря,
вирішено побудувати на цьому місці новий двоповерхо-
вий корпус з підвалом та дзвіницею. Особливу увагу при
цьому було акцентовано на те, щоб при побудові ново-
го корпусу його фундамент мав бути ізольований від по-
трапляння до його основи дощових та талих поверхне-
вих вод, оскільки фундамент старого корпусу потерпав
від систематичного перезволоження, через що братія мо-
настиря постійно хворіла.
На початку липня 1901 р. Духовний собор Києво-Печер-
ської лаври звернувся до Київського фортечного інженер-
ного управління з клопотанням про дозвіл побудувати на
місці дзвіниці лікарняного монастиря і двох одноповер-
хових цегляних флігелів (аптеки та келій) кам’яну двопо-
верхову споруду з підвалом. Разом із клопотанням було
надано також проєкт нової будівлі, складений лаврським
архітектором Є. Ф. Єрмаковим.
14 липня 1901 р. Київське фортечне інженерне управ-
ління, після розгляду зазначеного проєкту, надало дозвіл
на нове будівництво з суттєвими зауваженнями: «окна
подвального этажа размещены ниже поверхности земли,
вследствие чего для возможности устройства таких окон
вдоль всего здания проектирован каменный желоб, в ко-
тором постоянно будет скапливаться вода, снег и грязь,
что будет способствовать устранению сырости: следует
или поднять подвальный этаж настолько, чтобы окна его
выходили выше поверхности земли или принять надле-
жащие меры для стока скапливающихся в желобе воды,
уширив и углубив сам желоб» [34, арк. 5; 4]
Протягом 1902–1903 рр., згідно рапорту економа Лав-
ри від 31 грудня 1903 р., зведено двоповерхову цегляну
будівлю з підвалом та дзвіницею на другому поверсі. Нев-
довзі, у 1905 р., фасади будинку побілено по цеглі та по-
фарбовано покрівлю. Окрім цього, «с двух сторон нового
больничного корпуса устроена каменная упорная стен-
ка для устройства мостовой дороги и правильного стока
дождевой и снеговой воды» [34, арк. 73].
В новобудові були розміщені братські келії лікарняного
монастиря і келії крилошан, аптека (на першому поверсі
лівого крила), а також службові приміщення.
Над корпусом височіла дзвіниця лікарняного монас-
тиря з п’ятьма дзвонами (зняті на продаж восени 1925 р.
Лаврським музеєм культів та побуту) [3, с. 1256].
Після жовтневих подій 1917 р. згідно декрету радян-
ського уряду «Про відокремлення церкви від держави і
школи від церкви» (23.01.1918 р.) усе майно церковних
і релігійних товариств було проголошено надбанням
народу. В умовах громадянської війни в Україні, згід-
но з декретом РНК від 17 травня 1919 р. з метою «най-
більш планомірного використання майна, яке належить
монастирським, церковним та іншим релігійним уста-
новам усіх культів», майно Києво-Печерської лаври пе-
редавалось у підпорядкування Наркомату соціального
забезпечення для створення притулків для літніх лю-
дей та дітей, інвалідних будинків.
Іл. 1. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, фрагмент східного фасаду південного крила будівлі
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
14
Після націоналізації на початку 20-х років ХХ ст. пам’ят-
ка використовувалася під житло, амбулаторію, аптеку.
На території Києво-Печерської лаври функціонува-
ли різні наукові та культурно-просвітницькі установи,
зокрема Музей культів та побуту, заснований у 1922 р.,
однак фактичним господарем в будівлях Лаври в 1923–
1926 рр. були мешканці інвалідного містечка, які згідно
архівних документів нерідко вдавалися до розкрадання
та знищення церковного начиння, меблів, посуду, навіть
вчиняли спроби щодо неправомірного захоплення музей-
них приміщень [32, c. 112].
Лише зі створенням на території Києво-Печерської
лаври історико-культурного заповідника відповідно до
постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 29 вересня 1926 р. «Про
визнання колишньої «Києво-Печерської лаври» істори-
ко-культурним державним заповідником і перетворення
її на Всеукраїнське музейне містечко» мешканців інвалід-
ного містечка було відселено з території Лаври [33, с. 125].
1926 року корпус передано ВУАН (Всеукраїнська ака-
демія наук), сюди було перевезено збірки Українського
театрального музею, заснованого 30 січня 1923 р. як Теа-
тральний музей при мистецькому об’єднанні «Березіль». З
1924 р. музей містився у будинку колишнього театру «Со-
ловцов» (нині Національний академічний драматичний
театр імені Івана Франка). До музейного зібрання увійш-
ли власна збірка актора та режисера В. Василька (близько
800 одиниць фото, афіш, негативів), театральна бібліоте-
ка (понад 5 тисяч томів), подарунки старшої генерації бе-
резільців: Д. Антоновича, А. Бучми, Л. Гаккебуш, С. Кар-
гальського, Леся Курбаса, І. Мар’яненка, В. Меллера та ін.
Упродовж 1926–36 рр. музеєм завідував Петро Іванович
Рулін (1892–1940 рр.) – театрознавець, педагог, музейний
діяч, професор Київського музично-драматичного інсти-
туту ім. М. Лисенка (1920–34 рр.), який 29 вересня 1936 р.
за сфабрикованими звинуваченнями та за те, що у 1929 р.
підписав відкритий лист українських діячів з приводу само-
губства Д. Щербаківського, засуджений на шість років поз-
бавлення волі, покарання відбував на Колимі, де й загинув.
Після проведеного коштом ВУАН ремонту у 1928–29 рр.
тут містився і Музей українських діячів науки і мистецтв.
У фондах музею було зосереджено іконографічний мате-
ріал, рукописи, книжки, періодику, афіші, художні твори,
меморіальні речі, матеріали про вшанування діячів тощо.
В кінці 20-х років ХХ ст. найціннішими колекціями були
матеріали родини Алчевських, В. Антоновича, Д. Багалія,
М. Біляшівського, Ф. Вовка, Б. і М. Грінченків, П. Демуцького,
В. Доманицького, М. Драгоманова, І. Команіна, М. Кащенка,
О. Кониського, М. Костомарова, П. Куліша, О. Лазаревського,
В. Ляскоронського, Г. Нарбута, І. Нечуя-Левицького, Г. Пав-
луцького, О. Русова, О. Сластіона, М. Сумцова, Т. Шевчен-
ка, Д. Щербаківського, Д. Яворницького та ін. Так у 1924–
25 рр. збірка налічувала 2,5 тис. меморіальних речей, а в
кінці 1920-х років – близько 15 тис. одиниць зберігання.
Однак уже на початку 1930-х рр. діяльність музею було
піддана критиці московитською радянською владою та в
січні 1934 р. його експозицію згорнуто, за виключенням
трьох залів М. Лисенка, які увійшли до складу Українсько-
го театрального музею; до спецчастини ВУАН вилучено
дорогоцінні речі у кількості 33-х одиниць. Музейну збірку
було розподілено між Всеукраїнським історичним музе-
єм ім. Т. Шевченка та установами Всеукраїнського музей-
ного містечка; частина з них потрапила до відділу руко-
писів Всенародної бібліотеки України (нині це Інститут
рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернад-
ського НАНУ) [3, с. 1256].
1939 року будинок передано створеній того ж року
Державній історичній бібліотеці УРСР (основу її книгоз-
бірні склали бібліотечні фонди Києво-Печерської лаври).
У 1942–43 рр. під час Другої світової війни будівля за-
знала значних пошкоджень – на ній майже повністю зго-
рів дах, знищено все дерев’яне заповнення, а від цегляного
мурування залишилися лише стіни та частина внутріш-
ніх перегородок, втім в цілому були збережені фасади.
Роботи по відновленню будівлі були розпочаті у 1947 р.
трестом «Будмонумент», автор проєкту – архітектор-ху-
дожник І. М. Шмульсон.
В подальшому у 1948 р. Творчими проектними майстер-
нями запроєктовано сантехнічне облаштування корпусу:
Іл. 2. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24,
центральна частина будівлі з наскрізним арковим проїздом,
над другим поверхом якої височить чотиригранна зі зрізаними
кутами дзвіниця; до пожежі 2008 р. була увінчана гранчастою
банею з цибулиноподібною маківкою та шпилем (наразі з
тимчасовим накриттям)
ISSN 2218-4805
15
опалення, каналізацію, водопостачання; в 1952 р. – розро-
блено проєкт відновлення будівлі та котельні, розташова-
ної в ній; в 1953 р. – проєкт благоустрою території двору
між корпусом № 24 та № 26, що включав вертикальне та
горизонтальне планування території. А у 1957 р. пам’ят-
ку архітектури «Аптека» відбудовано в первісних формах.
Після Другої світової війни та відбудови пам’ятки дея-
кий час частину її приміщень і підвали орендував райторг.
1962 року її знову передано історичній бібліотеці. Но-
вий проєкт перебудови корпусу було розроблено відпо-
відно до планового завдання, виданого Державною істо-
ричною бібліотекою УРСР 3 грудня 1964 р.
1969–70 рр. у південне крило основного об’єму пе-
реведено Державний музей театрального, музичного
та кіномистецтва УРСР.
Отже, нині – це двоповерховий будинок з підвалом,
цегляний, у плані Г-подібний, з ризалітом на північному
фасаді, вкритий вальмовим дахом з металевою покрів-
лею. Над центральною частиною головного, видовженого
в меридіальному напрямку крила з наскрізним арковим
проїздом, височить чотиригранна зі зрізаними кутами
дзвіниця, увінчана великою гранчастою банею з цибули-
ноподібною маківкою та шпилем: на жаль, 12.06.2008 р.
внаслідок потрапляння блискавки у вежу цієї дзвіниці ста-
лася пожежа – згоріли дерев’яні конструкції вежі дзвіни-
ці, і з того часу донині наявне лише тимчасове накриття.
Фасади вирішені у так званому цегляному стилі, еклек-
тично з використанням форм ренесансно-барокових сти-
лізацій, пофарбовані по цегляному муруванню у два кольо-
ри – білий та жовтий. Композиція видовжених західного і
східного фасадів асиметрична, ґрунтується на сполучен-
ні горизонтальних (карнизи, фризи) і вертикальних (роз-
кріповки, ризаліт, лопатки) членувань.
Головну вісь, визначену домінантою дзвіниці, виді-
лено розкріповкою, увінчаною трикутним фронтоном
аттика (з викладеною у цеглі датою мурування споруди
«1902»), акцентовано здвоєними півциркульними вікна-
ми над півциркульною аркою проїзду (як зі східної, так і
з західної сторони) [3].
Пам’ятка перебуває в орендному користуванні на умо-
вах охоронних договорів: південне крило корпусу № 24
(до аркового проїзду) використовує Музей театрально-
го, музичного та кіномистецтва України; північне кри-
ло (від аркового проїзду) – Національна історична біблі-
отека України; окремі приміщення підвального поверху
(вхід зі східної сторони) використовуються Заповідни-
ком під розміщення теплопункту.
В геоморфологічному відношенні об’єкт розташований
в межах лесового плато на Придніпровській височині, на
майже рівній ділянці, абсолютні відмітки денної поверх-
ні прилеглої території змінюються від 190,5 до 189,4 м у
південно-східному напрямку.
В інженерно-геологічному контексті в основі пам’ятки
залягають насипні ґрунти потужністю до 1,5 м та лесові
ґрунти потужністю до 14 м. Особливістю лесових ґрунтів є
їх макропористість, здатність до розмокання у воді і про-
сідання, зміни щільності під впливом перезволоження.
На прилеглій до пам’ятки території набули розвитку
процеси підтоплення поверхневими водами, просідан-
ня ґрунтів, суфозії. При цьому акумуляція поверхневого
стоку призводить до просідання ґрунтів в основі будів-
лі та, як наслідок, до імовірних деформаційних проявів
в конструктивних її елементах.
До речі, особливістю геологічного середовища терито-
рії Верхньої лаври є значне поширення насипних ґрун-
тів потужністю від 2,1 м до 6,7 м, які характеризуються
низькими показниками міцності та стійкості до наван-
тажень, що обумовлене порушенням структури ґрунтів,
неоднорідністю гранулометричного складу, вмістом ор-
ганіки. Тому при перезволоженні насипні ґрунти нерівно-
мірно ущільнюються, що призводить до нерівномірного
просідання основи фундаментів будівель та виникнення
деформації конструктивних елементів пам’яток [2, с. 99].
Окрім цього, ґрунтові води четвертинного водоносно-
го горизонту в районі корпусу залягають на глибині 10,3 м
(а. в. дзеркала ґрунтових вод становить 180,2–179,1 м),
потік ґрунтових вод направлений на схід, до долини Дні-
пра. Рівень ґрунтових вод залягає вище підошви лесових
порід, тобто відбувається періодичне замокання лесових
Іл. 3. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, наскрізний
арковий проїзд центральної частини будівлі
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
16
ґрунтів, що в кінцевому результаті призводить до їх про-
сідання та може спричинити деформацію споруди [5].
В матеріалах обстеження, виконаних в березні 1981 р.
Українським спеціальним науково-реставраційним про-
ектним інститутом «Укрпроектреставрація» на замовлен-
ня Києво-Печерського державного історико-культурно-
го заповідника, зазначається, що незважаючи на те, що
пам’ятка в цілому знаходиться в задовільному техніч-
ному стані, однак для подальшого її збереження, утри-
мання, раціонального та відповідального використання
орендарям необхідно: виконати пофарбування фасадів
пам’ятки; замінити частину покриття даху із шиферних
листів на металеві; відремонтувати покриття дзвіниці та
дерев’яні заповнення її вікон; відремонтувати систему
водопроводу через її застарілість, що призводить до по-
стійних аварій, внаслідок чого систематично замокають
окремі ділянки стін та перекриття; відновити цілісність
вимощення уздовж північного фасаду. При цьому наго-
лошувалось, що для ефективного використання об’єкта
орендарям в подальшому необхідно систематично ви-
конувати поточні ремонтно-реставраційні роботи [6].
У травні 1987 р. співробітниками Інституту мікробіоло-
гії та вірусології ім. Д. К. Заболотного під час обстеження
фондових приміщень і експонатів Державного музею те-
атрального, музичного та кіномистецтва УРСР (південне
крило будівлі, до аркового проїзду), виявлено наявність
пліснявоутворюючих видів грибів, які відносяться до
групи умовно патогенних та можуть під час постійного
контакту з ними викликати у людей алергію, токсикози,
запалення дихальних шляхів, дерматози, здатні чинити
канцерогенну дію. Причиною масового розвитку пато-
генних грибів було порушення температурно-вологісно-
го режиму і його сезонні коливання, відсутність вентиля-
ції, підвищена вологість стін.
Рекомендовано в приміщеннях, де виявлено патоген-
ну мікрофлору, виконати ремонтні роботи з попереднім
застосуванням біоцидних розчинів, забезпечити роботу
примусової вентиляції і гідроізоляції [7].
Одночасно, в травні-червні 1987 р., фахівцями інсти-
туту «Укрпроектреставрація» виконано дослідження під-
вальних приміщень фондосховища Музею, в результаті
чого виявлено підвищену вологість цегляного муруван-
ня зовнішніх стін підвальних приміщень через замокан-
ня зі сторони фасадів. Для усунення причин замокання
Іл. 4. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, фрагмент західного фасаду будівлі
ISSN 2218-4805
17
ної гідроізоляції зовнішніх стін підвалу до цього часу не
були втіленні в життя, тому перезволоження та відповід-
ні деструктивні процеси прогресують. Наголошувалось,
що зберігання музейних фондів в таких умовах недопу-
стиме, тому до проведення робіт з вертикальної гідроі-
золяції зовнішніх стін необхідно підтримувати належ-
ний рівень температурно-вологісного режиму за рахунок
влаштування примусової вентиляції, перезволожені сті-
ни висушувати рефлекторами. Відновлення штукатурно-
го шару стін та дезінфекційну їх обробку проводити лише
після усунення джерела перезволоження [9].
За дорученням відділу технічної експертизи управління
з науки і техніки Київського міськвиконкому на підставі ли-
ста Державної історичної бібліотеки УРСР від 28.08.1989 р.
№ 527 експерт-інженер А. Н. Большуткін 13 вересня 1989 р.
виконав огляд приміщень пам’ятки (північне крило) та
з’ясував, що цегляні стіни перебувають у задовільному
технічному стані, перекриття по дерев’яних балках з де-
рев’яним настилом знаходяться в незадовільному стані –
в окремих приміщеннях першого поверху стеля має добре
помітний прогин та відчутну вібрацію [10].
Чергове обстеження пам’ятки на предмет система-
рекомендовано влаштувати вертикальну гідроізоляцію,
однак нагально першочергово необхідно було відремон-
тувати та розширити вимощення уздовж дворового фа-
саду (східного), виконати загальний благоустрій двору з
влаштуванням системи організованого відведення по-
верхневих вод, без чого неможливо нормалізувати тем-
пературно-вологісний режим в зазначених приміщеннях,
що унеможливлює їх використання з метою зберігання
музейних цінностей через загрозу ураження паразиту-
ючою мікрофлорою як музейних експонатів, так і кон-
структивних елементів будівлі [8].
Наступні повторні дослідження пам’ятки здійснені у
вересні 1989 р., коли фахівці інституту «Укрпроектрес-
таврація» після огляду підвальних приміщень (півден-
не крило будівлі) зазначили, що аналогічні дослідження
ними проводились в травні-червні 1987 р.; тоді конста-
тували факт значного порушення температурно-вологіс-
ного режиму приміщень підвалу, розвиток паразитуючої
мікрофлори, яка вражала як музейні цінності, так і кон-
структиви будівлі через перезволоження зовнішніх стін
внаслідок капілярного підйому ґрунтових та поверхневих
вод. Надані рекомендації щодо влаштування вертикаль-
Іл. 5. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, фрагмент західного фасаду південного крила будівлі
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
18
тичного довготривалого перезволоження підвальних
приміщень (південне крило) фахівцями інституту «Укр-
проектреставрація» виконано в червні 1990 р. Згідно від-
повідних висновків, надмірне перезволоження є причи-
ною порушення цілісності штукатурки, фарбового шару,
цегляного мурування за рахунок капілярного підняття
вологи з ґрунтового масиву основи фундаменту та при-
леглого масиву ґрунту, що прилягає ззовні до зовнішніх
стін підвалу; поперемінне перезволоження та підсихан-
ня конструкцій призводить до вимивання водорозчинних
складників матеріалів цегляного мурування з утворен-
ням висолів через відсутність чи порушення цілісності як
вертикальної, так і горизонтальної гідроізоляції. Відпо-
відно до розробленого проєкту, вертикальну гідроізоля-
цію пропонувалось виконати методом просочування ос-
нови цегляного мурування зовнішньої стіни підвального
приміщення по всьому периметру будівлі гідрофобними
розчинами. В якості вертикальної гідроізоляції пропону-
валась холодна асфальтова мастика типу БАЕМ-40ц [11].
У липні 1993 р. було виявлено порушення цілісності та
відповідно функціонування покриття даху пам’ятки – цен-
тральна частина покриття даху, влаштована із асбестобе-
тонних хвилястих листів, мала механічні пошкодження,
про що вперше повідомлялось ще у 1981 р. в матеріалах
обстеження фахівців інституту «Укрпроектреставрація» з
рекомендацією його заміни на покрівельні металеві листи
(не виконано). Металеве покриття іншої частини даху із
чорного покрівельного листового металу вражене близь-
ко 60% площі корозією, вкрите іржею, має наскрізні ме-
ханічні пошкодження, що в сукупності сприяло проник-
ненню вологи атмосферних опадів до приміщень другого
поверху та спричиняло деструкцію штукатурного та фар-
бового шару конструктивних елементів цих приміщень.
Тому було рекомендовано замінити покриття будівлі в
цілому на покриття із оцинкованого листового металу та
пофарбувати його в зелений колір, який історично при-
таманний всім будівлям Лаври [12].
У грудні 1994 р. співробітниками відділу охорони пам’я-
ток архітектури знову було зафіксовано протікання стелі
декількох приміщень другого поверху корпусу (південне
крило) внаслідок порушення цілісності східної ділянки
покриття даху – відриву кріплення металевих листів пло-
щею близько 7–10 м2 , в результаті чого піддавались де-
струкції конструктивні елементи цих приміщень. Разом
з цим відбувався процес просідання вимощення уздовж
південного крила будівлі та порушення цілісності водо-
приймальних лійок системи зливовідведення, що було
додатковим фактором погіршення технічного стану бу-
дівлі. Черговий раз рекомендовано усунути критичні не-
доліки в експлуатації будівлі [13].
10 лютого 1997 р. співробітниками Заповідника ра-
зом із працівниками Музею театрального мистецтва
фіксується аварійний стан покрівлі корпусу – практично
в усіх приміщеннях другого поверху південного крила
спостерігались кольорові плями внаслідок систематич-
них замокань. Вказано, що керівництво Музею неодно-
разово (принаймні ще з 1990-х рр.) зверталось до Запо-
відника з проханням проведення відповідних ремонтних
робіт, але за браком коштів роботи не проводились. Ок-
рім цього, встановлено порушення температурно-воло-
гісного режиму фондосховища Музею, розташованого в
підвальних приміщеннях пам’ятки, що суперечить вста-
новленим нормам зберігання експонатів та сприяє роз-
витку паразитуючої мікрофлори внаслідок неврегульо-
ваного відведення поверхневих вод від фасадів будівлі.
Рекомендовано невідкладно виконати заміну покриття
даху в цілому та з метою нормалізації мікроклімату фон-
досховища виконати горизонтальну та вертикальну гід-
роізоляції зовнішніх стін підвалу [14].
19 лютого 1997 р. (акт науково-дослідного відділу охо-
рони пам’яток НКПДІКЗ від 19.02.1997 р.) здійснено огляд
приміщень північного крила будівлі та з’ясовано неза-
довільний технічний стан внутрішніх інженерних водо-
несучих мереж тепло- та водопостачання, тому протя-
гом останніх років сталося декілька техногенних аварій,
що негативно вплинуло на стан збереження книжкового
фонду бібліотеки. Аварійні ситуації ліквідовувались си-
лами орендаря та носили локальний характер, однак за-
міна пошкоджених трубопроводів не проводилась, що
загрожувало повторними аваріями, вимагало повної ре-
конструкції. У незадовільному технічному стані знахо-
дилось також і шиферне покриття даху, яке потребувало
заміни на металеве відповідно історичної достовірності,
про що наголошувалось ще у 1981 р.
24 жовтня 1999 р. на рівні першого поверху північ-
но-східної частини будівлі (Історична бібліотека, північ-
не крило) де розташовано санвузол, виявлено аварійний
витік води до об’єму приямку (глибина близько 2 м) на
висоту 0,4–0,5 м внаслідок імовірної аварії каналізацій-
ної мережі, яка поступово інфільтрувалась через цегляне
мурування до підвальних приміщень фондосховища Бі-
бліотеки, розташованого під санвузлом підвальних при-
міщень, перезволожуючи їх [15].
16 серпня 2001 р. працівниками Музею виявлено про-
сочування води у підвальних приміщеннях фондосховища
південного крила пам’ятки – височування вологи відбува-
лось із цегляного мурування як східної і західної зовнішніх
стін, так і з-під підлоги. Під час ретельного обстеження те-
риторії навкруги будівлі виявлено зі східної сторони про-
сідання ґрунту на відстані 5 м від фасаду будівлі; саме на
цій відстані від фасаду паралельно східному фасаду про-
лягає каналізаційна мережа. Однак інженерною службою
Заповідника порушення цілісності зовнішніх та внутріш-
ніх водонесучих мереж не виявлено. У зв’язку зі складністю
ситуації, при умові виключення техногенного характеру
підтоплення, постала необхідність замовлення гідрогео-
логічній лабораторії ІГН НАН України виконати необхід-
ні обстеження території на предмет виявлення пустот в
ґрунті, які, імовірно, акумулюючи вологу, могли бути дже-
релом інфільтрації вологи до підвалу будівлі [16].
ISSN 2218-4805
19
У висновку за результатами гідрогеологічного дослі-
дження вказувалось, що просочування вологи до підваль-
них приміщень посилювалось під час проїзду поруч ве-
ликовагового автотранспорту та перенасичення вологою
ґрунтового масиву та ділянок просідання, що є свідчен-
ням формування під південним крилом будівлі верхньо-
го водоносного горизонту, що пов’язано як з порушенням
водного режиму, так і з заляганням на невеликій глиби-
ні роздільного шару, що стримує вертикальну фільтра-
цію атмосферних і техногенних вод.
Першочерговими заходами щодо припинення підто-
плення підвалу пропонувалось: виконати благоустрій дво-
ру біля східного фасаду південного крила будівлі – верти-
кальне та горизонтальне планування ґрунтового масиву;
замінити вимощення; влаштувати систему організовано-
го відведення поверхневих вод з території внутрішнього
двору; відремонтувати та замінити мережу водонесучих
інженерних комунікацій; перенести існуючу каналізаці-
йну мережу на дальшу відстань від фасаду; влаштувати
вертикальну гідроізоляцію фундаментів південного кри-
ла корпусу; влаштувати дренаж.
З метою визначення меж ділянки підтоплення пропо-
нувалось виконати дослідження в два етапи: досліджен-
ня ділянки методом СКІП та організації режимної мере-
жі гідрогеологічних спостережень за рівнем ґрунтових
вод верхнього водоносного горизонту і вологісним ре-
жимом ґрунтів [17].
Під час обстеження міжповерхового та горищного пе-
рекриття виявлено, що дерев’яні конструктивні елементи
перекриттів мають прогини, штукатурний шар вкритий
сіткою тріщин, відбувається відшарування та осипання
штукатурки стелі, що є імовірним наслідком систематич-
ного багаторічного протікання покрівлі та перезволожен-
ня конструктивних елементів. Окрім цього, підвальні при-
міщення, які довгий час потерпали від перезволоження
за рахунок неврегульованого відведення поверхневих вод
від східного фасаду та несправної каналізаційної мережі,
навіть після усунення підтоплення, сирі і уражені парази-
туючою мікрофлорою, температурно-вологісний режим
не відповідає нормам зберігання фондових колекцій [18].
У березні 2004 р. будівельним управлінням № 2 кор-
порації «Укрреставрація» виконувались роботи по бла-
гоустрою території внутрішнього двору між корпусами
№ 4, 21-а, 21, 4, 24. На північно-східній частині зазначе-
Іл. 6. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, фрагмент західного фасаду будівлі
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
20
ного двору були виконані роботи по замощенню доріжок
клінкерною цеглою, завезено та сплановано ґрунт для га-
зонів, однак частина двору, що прилягає до південно-схід-
ної частини корпусу № 24, не упорядковувалась. Під час ви-
конання робіт по благоустрою двору технікою зруйновано,
засипано будівельним сміттям і ґрунтом цегляні колодязі
каналізації, що пролягає до корпусу № 24. Вся прилегла до
корпусу територія не спланована, перерита, із ям, що утво-
рилися, відсутній водостік, тому вода інфільтрувалась че-
рез масив ґрунту до підвалин корпусу. І все це ускладнило
і так складну гідрогеологічну ситуацію, ще й на фоні того,
що зазначена частина корпусу № 24 протягом десятиліт-
тя потерпала від підтоплення підвальних приміщень [19].
Врешті-решт, беручи до уваги висновки та рекоменда-
ції фахових установ щодо причин та наслідків довготрива-
лого процесу перезволоження підвальних приміщень пів-
денного крила будівлі, з метою припинення підтоплення
підвальних приміщень та убезпечення фондових колекцій
від знищення, у 2005 р. на замовлення Музею театрально-
го, музичного та кіномистецтва України виконано роботи
з влаштування вертикальної та горизонтальної гідроізоля-
ції по периметру зовнішніх стін підвального приміщення
та фундаментів. Для цього уздовж зовнішньої стіни східно-
го, західного і південного фасадів викопано траншею гли-
биною близько 3 м та шириною близько 1,5 м, розчищено
вертикальні поверхні зовнішніх стін підвалу та фундамен-
ту. Приямки навколо віконних прорізів підвалу розміром
0,9 х 1,6 м відреставровано з влаштуванням гідроізоляції,
відновленим цегляним обмуруванням над рівнем вимо-
щення та захисним накриттям із листових металевих ляд
на металевих завісах-кріпленнях, за рахунок яких їх закрі-
плено на площинах східного та західного фасадів (пофар-
бовано зеленою фарбою). Окрім вертикальної, влаштова-
но також і горизонтальну гідроізоляцію [20; 21].
Під час виконання робіт з гідроізоляції 2005 р. в захід-
ній траншеї було зафіксовано 3 ґрунтові поховання, які
розташовувались в одну лінію перед західним фасадом
на глибині 2,4–2,6 м від рівня сучасної денної поверхні,
здійснені за православним поховальним звичаєм, значно
ушкоджені під час спорудження корпусу у 1902–03 рр. За-
значені поховання, очевидно, належали погосту Микіль-
ського лікарняного монастиря XVI–XVIII ст. [1].
Не дивлячись на позитивні зрушення стосовно засто-
сування кардинальних заходів щодо приведення пам’ят-
ки архітектури до задовільного технічного стану, Музеєм у
2005 р. самовільно без необхідної проєктно-кошторисної
документації, погодженої відповідно до норм пам’яткоохо-
ронного законодавства, виконано заміну вхідних дверей
Іл. 7. Пам’ятка архітектури «Аптека», корпус № 24, фрагмент східного фасаду північного крила будівлі
ISSN 2218-4805
21
єю науковою і культурною цінністю не має аналогів [26].
З метою з’ясування причин перезволоження приміщень
підвалу в травні 2008 р. співробітниками науково-дослід-
ного відділу охорони пам’яток архітектури та історично-
го середовища виконано дослідження фасадів північного
крила корпусу та зафіксовано значні ділянки руйнування
цегляного мурування (вивали цегли внаслідок втрати зв’я-
зуючого розчину) цокольної частини будівлі, переважно в
місцях локації зливовідвідних труб через порушення їх ці-
лісності та перезволоження цегляного мурування. Уздовж
західної стіни утворилась густо поросла бур’янами ділян-
ка в місці порушення цілісності цокольної частини будівлі
з вимощенням, що в сукупності є основними причинами
акумуляції та проникнення вологи до підвалу будівлі [27].
12 червня 2008 р. сталася надзвичайна ситуація – під
час грози внаслідок потрапляння блискавки загорілась
баня дзвіниці корпусу № 24. Під час пожежі згоріла баня
та її дерев’яні конструкції, повністю вигорів внутрішній
об’єм. Пожежу оперативно ліквідували, однак, на жаль,
донині дзвіниця знаходиться під тимчасовим накриттям,
баня не відновлена, реставрація дзвіниці не здійснена [28].
19 квітня 2012 р. у черговий раз зафіксовано замокання
цегляного мурування південно-західного кута підвально-
го приміщення (північне крило). На західній стіні цього ж
приміщення наявні сліди тривалого замокання, деструк-
ції та відшарування штукатурки. Значне перезволоження
відбулося за рахунок потрапляння вологи атмосферних
опадів до підвального приміщення внаслідок пошкоджен-
ня вимощення в зазначеній локації [29].
Отже, протягом періоду існування пам’ятки, в тому
числі з часу відновлення незалежності України, пам’ят-
ка зазнавала порушення цілісності в результаті як під-
топлення поверхневими, так і ґрунтовими водами, по-
терпала від перезволоження конструктивних елементів
внаслідок проникнення вологи атмосферних опадів через
порушення цілісності покриття даху, а також внаслідок
техногенного фактору – аварійних ситуацій водонесучих
інженерних комунікацій, розташованих як в інтер’єрі бу-
дівлі, так і за її межами, на прилеглій до будівлі терито-
рії. Наслідки аварій намагались ліквідувати, однак аварії
знову і знову повторювались, адже не були вжиті відпо-
відні кардинальні заходи щодо усунення причин аварій.
Затягування вирішення проблеми чи то через відсутність
коштів, чи недостатнє фінансування, чи через недобро-
чесність орендарів призводила до поглиблення проблеми,
прогресування деструктивних процесів конструктивних
елементів пам’ятки. Локальні ремонтні роботи в окремих
випадках та їх ліквідація були недостатніми, адже вони
не вирішували проблему, комплексні ремонтно-рестав-
раційні роботи на пам’ятці в цілому виконувались ще за
радянських часів і наразі були конче необхідні.
Постійний систематичний моніторинг об’єкта культур-
ної спадщини з боку пам’яткоохороної структури Запо-
відника та залучення до розв’язання проблеми фахових
спеціалістів різних галузей знань, які досліджували про-
західного фасаду та замінено у підвальних приміщеннях 7
дерев’яних віконних заповнень на метало-пластикові (4 –
зі східного боку, 3 – із західного), що суперечить історич-
ній достовірності, адже первісно вікна були дерев’яними.
Отже, самовільно виконані орендарем ремонтні роботи
по заміні вікон та дверей на пам’ятці архітектури місце-
вого значення, занесеної до Державного реєстру нерухо-
мих пам’яток України, без наявності письмового дозволу
органу охорони культурної спадщини, без погодження з
ним наукової проєктно-кошторисної документації, без
інформування дирекції Заповідника є порушенням ста-
тей 26 та 27 Закону України «Про охорону культурної спад-
щини» та відповідно карається законом [22; 23].
Приміщення північного крила корпусу № 24 орендує
Державна історична бібліотека України (нині Національ-
на історична бібліотека України) на умовах охоронного
договору ще з 1962 р. Під час чергового огляду в серпні
2005 р. наголошено, що останні ремонтно-реставраційні
роботи в цих приміщеннях виконувались ще за часів ра-
дянської влади, тому більшість приміщень потребували
ремонту та влаштування сучасних елементів обладнан-
ня, відновлення оздоби. Через недостатність фінансуван-
ня адміністрація Бібліотеки планувала поступове прове-
дення ремонтно-реставраційних робіт [24].
У зв’язку з тим, що котельня, розташована в підвально-
му приміщенні північно-східної частини корпусу, не від-
повідала умовам техніки безпеки працівників Бібліоте-
ки та її відвідувачів, оскільки такого типу котельні мають
бути окремо стоячими (газове опалення, котли під висо-
ким тиском і т. ін.), було прийнято рішення щодо демон-
тажу котельні площею 100 м2, яка забезпечувала тепло-
постачання корпусів № 3, 4, 6, 20–28, 87 НКПІКЗ. У липні
2006 р. котельню демонтовано, теплопостачання зазна-
чених корпусів переведено на теплові мережі ТЕЦ-5 (цен-
тралізоване опалення міста), у звільненому від котлів та
обладнання приміщенні влаштовано теплопунк з вузлом
обліку тепла (акт № 77 науково-дослідного відділу охо-
рони пам’яток НКПДІКЗ від 14.07.2006 р.).
У листопаді 2007 р. виявлено, що приміщення підвалу
північного крила будівлі перебувають у незадовільному
стані: порушений температурно-вологісний режим (во-
логість приміщення вища норми); поверхня стін ураже-
на паразитуючою мікрофлорою (цвілевий грибок); як на-
слідок, відбувається здуття та відшарування штукатурки
на значних ділянках стін; зовнішні стіни віконних при-
ямків не мають зовнішнього цегляного обмурування над
рівнем вимощення, а металеві захисні козирки над ними
деформовані та не виконують свою функцію; приміщення
не обладнані системою примусової вентиляції, відсутнє
спеціальне обладнання для очищення повітря від пилу,
вірусів, паразитуючих мікроорганізмів, спор грибів та
інших забруднень. У цій ситуації є необхідним виконан-
ня комплексу ремонтно-реставраційних робіт, оскільки
під загрозою пошкодження перебуває виключно цінний
книжковий фонд, який формувався сторіччями і за сво-
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
22
блематику, з’ясовували ключові причини, проводили на-
турні та лабораторні дослідження, надавали дієві пропо-
зиції та рекомендації, які лягали в основу тих чи інших
наукових досліджень, проєктно-кошторисних докумен-
тів, на підставі яких виконувались ремонтно-реставра-
ційні роботи в приміщеннях південного крила будівлі,
яке займає Музей, підвальні приміщення якого потерпа-
ли починаючи з 1987 р. від просочування вологи ззовні,
що призводило до деструкції конструктивних елементів
приміщень та псування фондових колекцій Музею, які
тут зберігались. Застосування точкових, вибіркових ре-
монтних робіт не вирішували проблему в корені, адже
були направлені на усунення наслідків перезволожен-
ня, однак не усували його причину. І лише після засто-
сування кардинальних комплексних заходів щодо при-
пинення проникнення вологи до підвальних приміщень
відповідно до рекомендацій фахівців Інституту геоло-
гії НАН України, інституту «Укрпроектреставрація», Ін-
ституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного
АН УРСР у 2005 р. були здійснені комплексні роботи щодо
влаштування вертикальної та горизонтальної гідроізоля-
ції зовнішніх стін підвальних приміщень та фундаменту
південного крила будівлі, що стало відправною точкою
в питанні припинення підтоплення зазначених примі-
щень. Роботи з влаштування гідроізоляції були допов-
ненні роботами з влаштування вимощення із клінкерної
цегли зі східної сторони будівлі, виконанням ремонтних
робіт інженерних водонесучих комунікацій як в інтер’єрі
пам’ятки, так і за її межами, виконанням робіт з ремон-
ту покриття даху, що унеможливило проникнення воло-
ги атмосферних опадів до приміщень другого поверху і,
нарешті, поступово, в міру надходження відповідних бю-
джетних коштів, виконані ремонтно-реставраційні робо-
ти в приміщеннях підвалу, приміщеннях першого та дру-
гого поверхів, здійснено опорядження фасадів [25]. Однак
жодного разу, по відбудові пам’ятки після Другої світової
війни, не були виконані комплексні ремонтно-реставра-
ційні роботи всієї пам’ятки в цілому.
Отже, нині приміщення південного крила корпусу № 24
перебувають у задовільному технічному стані.
Що стосується приміщень північного крила будівлі, що
займає Національна історична бібліотека України, питан-
ня щодо перезволоження підвальних приміщень, де зна-
ходиться фондосховище бібліотеки, особливо гостро по-
стало в 2007 р., коли відбулося значне перезволоження
північно-західного кута підвального приміщення через
порушення цілісності між вимощенням із асфальту та цо-
кольною частиною кута будівлі внаслідок рясної зливи.
Аварійну ситуацію було локалізовано, ремонтні роботи
з відновлення пошкоджених конструктивних елементів
цього приміщення виконано, влаштовано вимощення із
клінкерної цегли уздовж західної частини північного кри-
ла будівлі, однак це не вирішило питання проникнення
вологи атмосферних опадів до підвалу в цілому – періо-
дично проникнення атмосферних опадів та порушення
температурно-вологісного режиму підвальних примі-
щень фіксувалось і фіксується співробітниками відділу
охорони пам’яток й досі. За роки, з часу відновлення не-
залежності України, в приміщеннях першого та другого
поверху Бібліотеки виконано вибіркові ремонтно-рес-
тавраційні роботи в приміщеннях першого та другого
поверхів, реставрацію віконних заповнень, ремонт вну-
трішніх водонесучих інженерних комунікацій, локальний
ремонт покриття даху, однак підвальні приміщення по-
терпають від систематичних перезволожень, навіть піс-
ля виконання у 2018 р. поточних ремонтних робіт в цих
приміщеннях, особливо в період рясних дощів, танення
снігу чи буревію з грозою [30].
Так, 10–12 червня 2024 р. в результаті рясних злив та
буревію сталося масштабне підтоплення підвальних при-
міщень північно-східного та північно-західного кутів бу-
дівлі, а також приміщення, яке межує з півночі з примі-
щенням теплопункту Заповідника, що розташоване зі
східної сторони. Проникнення значної маси води, яка
перезволожила цегляну кладку стін, викликало відша-
рування штукатурного шару та розмивання фарбового
шару площини зовнішніх стін, які межують з ґрунтовим
масивом, відбулося накопичення вологи значного обсягу
на підлозі, яку працівники бібліотеки змушені були опе-
ративно вручну виносити назовні.
Слід зазначити, що періодичне систематичне перезво-
ложення конструктивних елементів зазначених підваль-
них приміщень відбувається протягом щонайменше
останніх десяти років та з плином часу набуває прогре-
суючого характеру.
Причиною масштабного підтоплення є рясний грозо-
вий дощ зі штормовим поривом вітру, волога якого без-
перешкодно потрапляє під час стихії через пошкоджені
конструкції двох цегляних прибудов з північної сторо-
ни – цегляне мурування зазначених прибудов має де-
формації цегляного мурування поверхні, втрату зв’язу-
ючого розчину між цеглинами більш ніж на 60% площі,
численні тріщини та дірки в тілі мурування, глибокі трі-
щини в бетонній стяжці уздовж прибудов із зовнішньої
сторони, що є прямим шляхом потрапляння вологи до
підвалин будівлі. Металеве накриття над приямками ві-
кон підвалу уздовж північного фасаду має механічні та
корозійні пошкодження, тому не виконує в повному об-
сязі функцію захисту. Вимощення уздовж північного фа-
саду виконане із бетонних плит, які не мають зв’язуючого
розчину між плитами, пропускаючи вологу до підвалин.
Північним фасадом пам’ятка виходить на господарське
подвір’я Заповідника, де в безпосередній близькості по-
стійно складується сміття різного походження, що є до-
датковим джерелом акумуляції та інфільтрації поверх-
невих вод до підвалин будівлі.
Майданчик біля північно-східного рогу будівлі, біля ґан-
ку входу до приміщень першого поверху замощений бетон-
ними плитами, площина якого протягом останніх більше
10-ти років динамічно нерівномірно просідає, створюючи
ISSN 2218-4805
23
ДЖЕРЕЛА
1. Балакін С. А. Звіт про результати археологічних досліджень
на території Національного Києво-Печерського історико-куль-
турного заповідника у 2005 р. Київ, 2005. КПЛ-А-НДФ-№ 695.
2. Демчишин М. Г. , Соковніна Н. Х. , Вдовіченко С. В. ,
Кріль Т. В., Анацький О. М. Інженерний захист території Киє-
во-Печерського заповідника: Міжнародна наук.-практ. 1 конф.
«Проблеми та досвід інженерного захисту урбанізованих тери-
торій і збереження спадщини в умовах геологічного ризику» під
патронатом ЮНЕСКО, Україна, Київ, 5–7 листопада 2013. С. 92.
3. Звід пам’яток історії та культури України: енциклопед. вид.
у 28 т. / голов. ред. В. Смолій; НАН України, Ін-т історії Украї-
ни [та ін.]. Київ: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури
при вид-ві «Укр. Енциклопедія» ім. М. Бажана, 1999. Кн. 1. Ч. 3
С-Я. 2011. С. 1256
4. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території і неру-
хомих пам’яток. Паспорт пам’ятки архітектури місцевого зна-
чення «Аптека» (корпус № 24), Києво-Печерський державний
історико-культурний заповідник. Київ, 10.03.1987, інститут
«Укрпроектреставрація», паспорт склала історик Рилкова Л. П.
5. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території і неру-
хомих пам’яток. Паспорт пам’ятки архітектури місцевого зна-
чення «Аптека», НДІ пам’яткоохоронних досліджень. Київ, 2009.
6. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Архів
науково-дослідного відділу моніторингу території та нерухо-
мих пам’яток. Матеріали обстеження будівлі першої половини
ХХ ст. «Аптека» (корпус № 24) Києво-Печерського державного
історико-культурного заповідника Українським спеціалізова-
ним науково-реставраційним проектним інститутом «Укрпро-
ектреставрація», м. Київ, березень 1981.
7. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та не-
рухомих пам’яток. Заключение по результатам обследования
фондовых помещений и экспонатов Государственного музея
театрального, музыкального и киноискусства УССР от 26 мая
1987 г. – УРСР, Академія наук, Ордена Трудового Червоного
Прапора Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболот-
ного, 29.06.1987 р., №1186/11, Київ, 143, вул. Заболотного, 26.
8. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та не-
рухомих пам’яток. Результаты определения влажности кладки
стен в фондохранилище корпуса № 24 КПЛ, за подписью глав-
ного инженера института «Укрпроектреставрация» О. Ю. Шев-
ченка, начальника НРТО Ю. Н. Стриленко, начальника лабора-
тории НРТО Т. Е. Нестеренко. Київ, 1987.
9. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та не-
рухомих пам’яток. Заключение по результатам обследования
помещений фондов Государственного музея театрального ис-
куства (корпус № 24, КПЛ), выполненого в сентябре 1989 г.,
за подписью начальника технологического отдела института
«Укрпроектреставрации» главного инженера института «Укр-
проектреставрация» Ю. Н. Стриленко, начальника лаборатории
Е. П. Белецкой. Київ, 1989.
10. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та не-
рухомих пам’яток. Заключение о техническом состоянии стен,
перекрытий корпуса № 24 в Киево-Печерском заповеднике по
ул. Январского восстания, 21, утвержденный начальником от-
дела технической экспертизы управления по науке и техни-
ке Киевского горисполкома И. Ф. Боднар от 22 сентября 1989 г.
Киев, дело № 549.
11. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів наукового відділу аналізу проектних робіт, координації на-
укових архітектурних досліджень, охорони та обліку нерухомих
пам’яток. Український спеціальний науково-реставраційний
проектний інститут «Укрпроектреставрація». Пам’ятка архітек-
тури Києво-Печерський державний історико-культурний запо-
відник. Корпус № 24. Висновки за результатами обстеження во-
логісного стану кладки стін. Проект влаштування гідроізоляції
фундаментів зовнішніх стін. Київ, 1990 р.
12. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток МО «КПДІКЗ» від 09.07.1993 р.
13. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток МО «КПДІКЗ» від 12.12.1994 р.
14. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
окремі ділянки заниження, де після опадів накопичується
волога, яка через відсутність зв’язуючого розчину між пли-
тами потрапляє в ґрунт під майданчик, спричиняє нерів-
номірне просідання основи майданчика, вимивання пус-
тот та сприяє потраплянню вологи до підвалин будівлі та
до приміщень підвального поверху. Відбуваються також
деформаційні процеси в муруванні сходів ґанку внаслідок
нерівномірного просідання основи сходів – наявні глибо-
кі сколюючі тріщини між сходинками та на площині забе-
тонованого майданчика вхідної групи, численні тріщини
в бетонному замощенні по периметру північно-східного
рогу будівлі та ризаліту, що в комплексі сприяє інтенсив-
ному потраплянню вологи до підвалин будівлі, особливо
в період грозових дощів та буревію.
Недооціненим фактором перезволоження підвалу є
складування снігу в зимовий період, що вивозиться з те-
риторії Соборної площі, в безпосередній близькості від
північно-східного фасаду корпусу № 24 та північно-за-
хідного рогу корпусу № 20, що є недопустимим на тери-
торії Заповідника в цілому, адже це є додатковим джере-
лом інфільтрації вологи атмосферних опадів до ґрунтових
вод четвертинного водоносного горизонту, який в райо-
ні корпусу залягає на глибині 10,3 м [31].
Наразі пам’ятка потребує невідкладного виконання
комплексних ремонтно-реставраційних робіт підваль-
них приміщень північного крила на підставі наукової
проєктно-кошторисної документації, якій мають пере-
дувати комплексні наукові дослідження стану конструк-
тивів будівлі, детальне інструментальне інженерне, ін-
женерно-геологічне, геодезичне обстеження, зокрема,
стану фундаментів, конструктивів приміщень підвально-
го поверху, причин підтоплювання з наданням висновків
та рекомендацій щодо усунення причин систематично-
го підтоплення з подальшим виконанням ремонтно-рес-
тавраційних робіт приміщень підвалу, вимощення навко-
ло північного крила будівлі, ремонтно-відновлювальних
робіт прибудов з північної сторони з метою приведення
об’єкту культурної спадщини до задовільного технічного
стану. Окрім цього, необхідно дослідити стан інженерних
комунікацій як в інтер’єрі пам’ятки, так і на прилеглій до
пам’ятки території, виконати інженерно-геологічні, ге-
одезичні дослідження прилеглої до пам’ятки території з
метою збереження пам’ятки архітектури, її утримання,
раціонального та відповідального використання, убез-
печення від систематичного проникнення вологи атмос-
ферних опадів до підвальних приміщень, де зберігають-
ся унікальні фонди Історичної бібліотеки.
Отже, пам’ятка архітектури «Аптека» є невід’ємною
складовою ансамблю Києво-Печерської лаври, що збе-
регла свою форму та матеріально-технічну структу-
ру, відповідає критерію автентичності, безпосередньо
пов’язана з історичними подіями, віруваннями, жит-
тям і діяльністю видатних людей, етапним твором ар-
хітектора Є. Єрмакова, унікальним зразком монастир-
ської архітектури початку ХХ ст.
Сіверщина в історії України, випуск 18, 2025
24
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток НКПДІКЗ від 10.02.1997 р.
15. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток НКПДІКЗ від 26.10.1999 р.
16. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток НКПДІКЗ від 16.08.2001 р.
17. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Архів
науково-дослідного відділу моніторингу території та нерухо-
мих пам’яток. Заключение по техническому состоянию корпуса
№ 24 Национального Киево-Печерского историко-культурного
заповедника, выполнил ведущий науч. сотр. ИГН НАНУ, канд.
геолого-минерал. наук Рыбин В.Ф., Киев, 2001.
18. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 66 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 08.10.2002 р.
19. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 22 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 22.03.2004 р.
20. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 62 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 27.05.2005 р.
21. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 104 науково-дослідного відділу охоро-
ни пам’яток НКПДІКЗ від 05.08.2005 р.
22. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 26 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 29.03.2005 р.
23. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 44 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 13.04.2005 р.
24. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 140 науково-дослідного відділу охоро-
ни пам’яток НКПДІКЗ від 04.08.2005 р.
25. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 33 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 24.04.2007 р.
26. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу охорони пам’я-
ток НКПДІКЗ від 22.11.2007 р.
27. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 58 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 07.05.2008 р.
28. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 81 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 12.06.2008 р.
29. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт № 16 науково-дослідного відділу охорони
пам’яток НКПДІКЗ від 19.04.2012 р.
30. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт Національної історичної бібліотеки Укра-
їни від 24 травня 2012 р. Про результати періодичного огляду
технічного стану корпусів НІБ України (корпусу № 24)
31. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ар-
хів науково-дослідного відділу моніторингу території та неру-
хомих пам’яток. Акт науково-дослідного відділу моніторингу
нерухомих пам’яток і території НЗКПЛ від 14.06.2024 р.
32. Очерки истории Киево-Печерской лавры и заповедни-
ка. Київ, 1992. 283 с.
33. Хронологічне зібрання законів, Указів Президії Верхов-
ної Ради, постанов, розпоряджень Уряду Української РСР (1917–
1941 рр.). Київ, 1963. Т. 1 С. 305.
34. Центральний державний історичний архів України, м. Київ,
ф. 128, оп. 1 друк., спр. 3005, арк. 76.
Zahryva N. A. Historical experience and modern problems in the con-
text of protection and preservation of the architectural monument –
«Pharmacy» – an object of cultural heritage of the national reserve «Ky-
iv-Pechersk lavra»
In the proposed article, the author attempts to describe, systematize, and
analyze information little known to the general public, from the foundation
of the monument to the present day: the stages of construction, the use of
the monument in diff erent periods of its existence and the impact of these
processes on the technical condition of the building, the results of systematic
monitoring of the cultural heritage site by the monument protection structure
of the Reserve, comments, systematization of available information,
inspection of the architectural monument by various professional institutions
and its results, conclusions, and recommendations/
Key words: architectural heritage, architectural monument, National
Conservation Area «Kyiv-Pechersk Lavra», preservation of cultural heritage,
historical and cultural reserves, ensemble of architectural monuments of the
National Conservation Area “Kyiv-Pechersk Lavra”, repair and restoration
works, waterlogging, destruction, fl ooding, research, authenticity, monitoring.
REFERENCES
1. Balakin, S. A. (2005) Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia na terytorii
Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka u 2005 rotsi
[Report on archaeological research on the territory of the National Kyiv-Pechersk
Historical and Cultural Reserve in 2001]. Kyiv. (2005). National Kyiv-Pechersk
Historical and Cultural Reserve, department of scientifi c and fund
work, preservation group «Archiv» [in Ukrainian].
2. Demchyshyn, M. H., Sokovnina, N. Kh., Vdovichenko, S. V., Kril,
T. V., Anatskyi O. M. (2013). Inzhenernyi zakhyst terytorii Kyievo-
Pecherskoho zapovidnyka [Engineering protection of the territory of
the Kyiv-Pechersk Reserve]. Abstracts of Papers 2013: Problemy ta
dosvid inzhenernoho zakhystu urbanizovanykh terytorii i zberezhennia
spadshchyny v umovakh heolohichnoho ryzyku» pid patronatom
YuNESKO [Engineering protection of the territory of the Kiev-Pech-
ersk Nature Reserve: International Science and Practice. conf. “Prob-
lems and evidence of engineering protection of urbanized territories
and preservation of decline in the minds of geological resources” un-
der the patronage of UNESCO]. Kyiv. [in Ukrainian].
3. Smolii, V. A. (Ed.). (2011). Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy
[Collection of Monuments of History and Culture of Ukraine]. Book.1, pt.
3. Kyiv. Ukrainian Encyclopedia [in Ukrainian].
4. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii i nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the re-
search department of territory monitoring and immovable monuments.]
Pasport pamiatky arkhitektury mistsevoho znachennia Apteka (korpus
№24), instytut «Ukrproektrestavratsiia». Kyiv. (1987). [in Ukrainian].
5. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv nauko-
vo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii i nerukhomykh pamiatok.
[National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the research de-
partment of territory monitoring and immovable monuments.] Pasport
pamiatky arkhitektury mistsevoho znachennia Apteka (korpus №24),
NDI pamiatkookhoronnykh doslidzhen. Kyiv. (2009). [in Ukrainian].
6. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv nau-
kovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii i nerukhomykh pami-
atok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the research
department of territory monitoring and immovable monuments.] Ma-
terialy obstezhennia budivli pershoi polovyny XIX st. Apteka (korpus
№24), instytut «Ukrproektrestavratsiia». Kyiv. (1981). [in Ukrainian].
7. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Zaklyuchenie po rezul’tatam obsledovaniya fondovyh
pomeshchenij i eksponatov Gosudarstvennogo muzeya teatral’nogo,
muzykal’nogo i kinoiskusstva USSR ot 26 maya 1987 g. – URSR,
Akademіya nauk, Ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Іnstitut
mіkrobіologіi і vіrusologіi іm. D. K. Zabolotnogo, 29.06.1987 r.,
№1186/11, K.-143, vul. Zabolotnogo, 26. [in Russian].
8. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Rezul’taty opredeleniya vlazhnosti kladki sten v
fondohranilishche korpusa № 24 KPL, za podpis’yu glavnogo inzhenera
instituta «Ukrproektrestavraciya» O. Yu. Shevchenka, nachal’nika NRTO
Yu. N. Strilenko, nachal’nika laboratorii NRTO T. E. Nesterenko. Kyiv.
(1987). [in Russian].
9. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Rezul’taty opredeleniya vlazhnosti kladki sten v
ISSN 2218-4805
25
fondohranilishche korpusa №24 KPL, za podpis’yu glavnogo inzhenera
instituta «Ukrproektrestavraciya» O.Yu. Shevchenka, nachal’nika
laboratorii E. P. Beleckoj. Kyiv. (1989). [in Russian].
10. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Zaklyuchenie o tekhnicheskom sostoyanii sten, perekrytij
korpusa № 24 v Kievo-Pecherskom zapovednike po ul. Yanvarskogo
vosstaniya, 21, utverzhdennyj nachal’nikom otdela tekhnicheskoj
ekspertizy upravleniya po nauke i tekhnike Kievskogo gorispolkoma
I. F. Bodnar. Kyiv. (1989). [in Russian].
11. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Pamiatka arkhitektury Kyievo-Pecherskyi derzhavnyi
istoryko-kulturnyi zapovidnyk. Korpus № 24. Vysnovky za
rezultatamy obstezhennia volohisnoho stanu kladky stin. Proekt
vlashtuvannia hidroizoliatsii fundamentiv zovnishnikh stin, instytut
«Ukrproektrestavratsiia». Kyiv. (1990). [in Ukrainian].
12. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
MO «KPDIKZ» vid 09.07.1993 [in Ukrainian].
13. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
MO «KPDIKZ» vid 12.12.1994 [in Ukrainian].
14. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok NKP-
DIKZ vid 10.02.1997 [in Ukrainian].
15. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok NKP-
DIKZ vid 26.10.1999 [in Ukrainian].
16. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok NKP-
DIKZ vid 16.08.2001 [in Ukrainian].
17. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Zaklyuchenie po tekhnicheskomu sostoyaniyu korpusa № 24
Nacional’nogo Kievo-Pecherskogo istoriko-kul’turnogo zapovednika,
Kyiv (2001). [in Russian].
18. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 66 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 08.10.2002 [in Ukrainian].
19. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 22 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 22.03.2004 [in Ukrainian].
20. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 62 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 27.05.2005 [in Ukrainian].
21. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 104 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 05.08.2005 [in Ukrainian].
22. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 26 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 29.03.2005 [in Ukrainian].
23. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 44 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 13.04.2005 [in Ukrainian].
24. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 140 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 04.08.2005 [in Ukrainian].
25. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 33 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 24.04.2007 [in Ukrainian].
26. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok NKP-
DIKZ vid 22.11.2007 [in Ukrainian].
27. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 58 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 07.05.2008 [in Ukrainian].
28. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 81 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 12.06.2008 [in Ukrainian].
29. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt № 16 naukovo-doslidnoho viddilu okhorony pam`iatok
NKPDIKZ vid 19.04.2012 [in Ukrainian].
30. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of
the research department of territory monitoring and immovable
monuments.] Akt Natsionalnoi istorychnoi biblioteky Ukrainy vid 24
travnia 2012 roku Pro rezultaty periodychnoho ohliadu tekhnichnoho
stanu korpusiv NIB Ukrainy (korpusu № 24) [in Ukrainian].
31. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Arkhiv
naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu terytorii ta nerukhomykh
pamiatok. [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Archive of the
research department of territory monitoring and immovable monu-
ments.] Akt naukovo-doslidnoho viddilu monitorynhu nerukhomykh
pamiatok i terytorii NZKPL vid 14.06.2024 [in Ukrainian].
32. Ocherki istorii Kievo-Pecherskoj lavry i zapovednika [Essays on the history
of the Kiev Pechersk Lavra and the reserve]. Kyiv (1992). [in Russian].
33. Khronolohichne zibrannia zakoniv, Ukaziv Prezydii Verkhov-
noi Rady, postanov, rozporiadzhen Uriadu Ukrainskoi RSR (1917-1941
rr.) [Chronological collection of laws, Decrees of the Presidium of the
Verkhovna Rada, decrees, regulations of the Order of the Ukrainian
RSR (1917-1941)] – (Vol. 1, p. 305). Kyiv (1963). [in Ukrainian].
34. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, [Central
State Historical Archive of Ukraine] – f. 128, op. 2 druk., spr. 3005,
ark. 76. Kyiv [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 27.04.2025 р.
Рекомендована до друку 17.07.2025 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210980 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-13T07:05:39Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Загрива, Н.А. 2025-12-21T12:55:22Z 2025 Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 12-25. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210980 271.2–788(477.411-751.6):658.871 У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки і до сьогодення: етапи будівництва, використання пам’ятки в різні періоди її існування та вплив цих процесів на технічний стан будівлі, результати систематичного моніторингу об’єкту культурної спадщини пам’яткоохоронною структурою Заповідника, зауваження, систематизація наявної інформації, обстеження пам’ятки архітектури різними фаховими установами та його результати, висновки та рекомендації, вжиття відповідних заходів щодо усунення впливу негативних факторів на технічний стан конструктивних елементів пам’ятки, виконання комплексних ремонтно-реставраційних робіт та аналіз їх якості, запровадження виконання робіт з благоустрою прилеглої території з метою максимального збереження та охорони пам’ятки архітектури, її раціонального використання в процесі пристосування до певних умов використання, характеристика основних факторів впливу на стан збереження об’єкта культурної спадщини та запровадження заходів щодо їх ефективного усунення з метою збереження пам’ятки архітектури, її утримання, раціонального та відповідального використання. In the proposed article, the author attempts to describe, systematize, and analyze information little known to the general public, from the foundation of the monument to the present day: the stages of construction, the use of the monument in different periods of its existence and the impact of these processes on the technical condition of the building, the results of systematic monitoring of the cultural heritage site by the monument protection structure of the Reserve, comments, systematization of available information, inspection of the architectural monument by various professional institutions and its results, conclusions, and recommendations. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Historical experience and modern problems in the context of protection and preservation of the architectural monument – «Pharmacy» – an object of cultural heritage of the national reserve «Kyiv-Pechersk lavra» Article published earlier |
| spellingShingle | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Загрива, Н.А. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» |
| title_alt | Historical experience and modern problems in the context of protection and preservation of the architectural monument – «Pharmacy» – an object of cultural heritage of the national reserve «Kyiv-Pechersk lavra» |
| title_full | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» |
| title_fullStr | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» |
| title_full_unstemmed | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» |
| title_short | Історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «Аптека» – об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» |
| title_sort | історичний досвід та сучасні проблеми в контексті охорони та збереження пам’ятки архітектури «аптека» – об’єкта культурної спадщини національного заповідника «києво-печерська лавра» |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210980 |
| work_keys_str_mv | AT zagrivana ístoričniidosvídtasučasníproblemivkontekstíohoronitazberežennâpamâtkiarhítekturiaptekaobêktakulʹturnoíspadŝininacíonalʹnogozapovídnikakiêvopečersʹkalavra AT zagrivana historicalexperienceandmodernproblemsinthecontextofprotectionandpreservationofthearchitecturalmonumentpharmacyanobjectofculturalheritageofthenationalreservekyivpechersklavra |