Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн

Статтю присвячено комплексу питань, пов’язаних із пам’ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто як відповідні пам’ятки, розташовані на території України і найбільш загрожені внаслідок воєнних дій та їхніх наслідків, так і аналогічні пам’ятки інших держав світу. Враховано також ті українські пам...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сіверщина в історії України
Datum:2025
1. Verfasser: Вечерський, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2025
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210982
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 5-8. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862731242350313472
author Вечерський, В.В.
author_facet Вечерський, В.В.
citation_txt Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 5-8. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description Статтю присвячено комплексу питань, пов’язаних із пам’ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто як відповідні пам’ятки, розташовані на території України і найбільш загрожені внаслідок воєнних дій та їхніх наслідків, так і аналогічні пам’ятки інших держав світу. Враховано також ті українські пам’ятки, які держава пропонує внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але цього поки що не зроблено, тож вони перебувають (і деякі з них протягом тривалого часу) у так званому Попередньому списку всесвітньої спадщини. При цьому акцентовано наше сприйняття пам’яток, територіально належних країнам-агресорам: Росії, Білорусі, КНДР, а також їхнім спільникам – Ірану й КНР. Принагідно, як аналог, розглянуто деякі аспекти ситуації щодо пам’яток всесвітньої спадщини Близькосхідного регіону, який протягом 2024–2025 рр. є ареною масштабних воєнних дій. Розглянуто питання репрезентації цих пам’яток в офіційному державному інформаційному виданні – Великій українській енциклопедії (ВУЕ). Тут концентруються всі проблеми – як сьогочасні, так і в довгостроковій перспективі, оскільки цей інформаційний ресурс хоч і є складником інформаційної війни, проте має пролонговану дію, необмежену в часі. Тому представлена тут інформація своїми змістом, формою подачі, розставленими акцентами впливатиме на теперішнє і майбутні покоління. Довготривалий вплив у певному напрямі – це саме те надзавдання, яке ставить перед собою авторський колектив ВУЕ. Зазначена тематика тісно пов’язана з питаннями міжнародних відносин. Міжнародна співпраця у цій сфері за участю ЮНЕСКО має стати значною кваліфікованою допомогою для України. Але й українські фахівці, маючи унікальний практичний досвід від 2014 р., можуть зробити свій неоціненний внесок щодо методичних принципів і практичних рекомендацій з порятунку пам’яток культурної спадщини в умовах сучасних воєн. Тож така співпраця має бути обопільно вигідною, а Україна в цьому контексті – не тільки реципієнт, а й донор міжнародної допомоги. The article is devoted to a set of issues related to UNESCO World Heritage Sites. Both the relevant sites located on the territory of Ukraine and most threatened by hostilities and their consequences, as well as similar sites in other countries of the world, are considered. Those Ukrainian sites that the state proposes to include in the UNESCO World Heritage List, but this has not yet been done, are also taken into account, so they are (and some of them for a long time) on the so-called Tentative List. At the same time, our perception of sites that territorially belong to the aggressor countries: Russia, Belarus, North Korea, as well as their allies - Iran and the People’s Republic of China, is emphasized. Incidentally, as an analogy, some aspects of the situation regarding the World Heritage Sites of the Middle East region, which during 2024-2025 is the arena of large-scale military operations, are considered. The issue of representing these monuments in the official state information publication - the Great Ukrainian Encyclopedia (GUE) is considered. All problems are concentrated here - both current and long-term, since this information resource, although it is a component of information warfare, has a prolonged effect, unlimited in time. Therefore, the information presented here, with its content, form of presentation, and emphasis, will influence future generations. Long-term influence in a certain direction is exactly the ultimate task that the GUE author team sets for itself. The specified topic is closely related to issues of international relations. International cooperation in this area with the participation of UNESCO should become a significant qualified assistance for Ukraine. But Ukrainian specialists, having unique practical experience since 2014, can also make their invaluable contribution to methodological principles and practical recommendations for saving cultural heritage monuments in the conditions of modern wars. Therefore, such cooperation should be mutually beneficial, and Ukraine in this context is not only a recipient, but also a donor of international assistance.
first_indexed 2026-04-17T15:15:44Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210982
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2026-04-17T15:15:44Z
publishDate 2025
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Вечерський, В.В.
2025-12-21T12:55:33Z
2025
Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн / В.В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2025. — Вип. 18. — С. 5-8. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210982
[725.182.728.81](477)
Статтю присвячено комплексу питань, пов’язаних із пам’ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто як відповідні пам’ятки, розташовані на території України і найбільш загрожені внаслідок воєнних дій та їхніх наслідків, так і аналогічні пам’ятки інших держав світу. Враховано також ті українські пам’ятки, які держава пропонує внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але цього поки що не зроблено, тож вони перебувають (і деякі з них протягом тривалого часу) у так званому Попередньому списку всесвітньої спадщини. При цьому акцентовано наше сприйняття пам’яток, територіально належних країнам-агресорам: Росії, Білорусі, КНДР, а також їхнім спільникам – Ірану й КНР. Принагідно, як аналог, розглянуто деякі аспекти ситуації щодо пам’яток всесвітньої спадщини Близькосхідного регіону, який протягом 2024–2025 рр. є ареною масштабних воєнних дій. Розглянуто питання репрезентації цих пам’яток в офіційному державному інформаційному виданні – Великій українській енциклопедії (ВУЕ). Тут концентруються всі проблеми – як сьогочасні, так і в довгостроковій перспективі, оскільки цей інформаційний ресурс хоч і є складником інформаційної війни, проте має пролонговану дію, необмежену в часі. Тому представлена тут інформація своїми змістом, формою подачі, розставленими акцентами впливатиме на теперішнє і майбутні покоління. Довготривалий вплив у певному напрямі – це саме те надзавдання, яке ставить перед собою авторський колектив ВУЕ. Зазначена тематика тісно пов’язана з питаннями міжнародних відносин. Міжнародна співпраця у цій сфері за участю ЮНЕСКО має стати значною кваліфікованою допомогою для України. Але й українські фахівці, маючи унікальний практичний досвід від 2014 р., можуть зробити свій неоціненний внесок щодо методичних принципів і практичних рекомендацій з порятунку пам’яток культурної спадщини в умовах сучасних воєн. Тож така співпраця має бути обопільно вигідною, а Україна в цьому контексті – не тільки реципієнт, а й донор міжнародної допомоги.
The article is devoted to a set of issues related to UNESCO World Heritage Sites. Both the relevant sites located on the territory of Ukraine and most threatened by hostilities and their consequences, as well as similar sites in other countries of the world, are considered. Those Ukrainian sites that the state proposes to include in the UNESCO World Heritage List, but this has not yet been done, are also taken into account, so they are (and some of them for a long time) on the so-called Tentative List. At the same time, our perception of sites that territorially belong to the aggressor countries: Russia, Belarus, North Korea, as well as their allies - Iran and the People’s Republic of China, is emphasized. Incidentally, as an analogy, some aspects of the situation regarding the World Heritage Sites of the Middle East region, which during 2024-2025 is the arena of large-scale military operations, are considered. The issue of representing these monuments in the official state information publication - the Great Ukrainian Encyclopedia (GUE) is considered. All problems are concentrated here - both current and long-term, since this information resource, although it is a component of information warfare, has a prolonged effect, unlimited in time. Therefore, the information presented here, with its content, form of presentation, and emphasis, will influence future generations. Long-term influence in a certain direction is exactly the ultimate task that the GUE author team sets for itself. The specified topic is closely related to issues of international relations. International cooperation in this area with the participation of UNESCO should become a significant qualified assistance for Ukraine. But Ukrainian specialists, having unique practical experience since 2014, can also make their invaluable contribution to methodological principles and practical recommendations for saving cultural heritage monuments in the conditions of modern wars. Therefore, such cooperation should be mutually beneficial, and Ukraine in this context is not only a recipient, but also a donor of international assistance.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
UNESCO World Heritage Sites: Ukrainian perception in the era of modern wars
Article
published earlier
spellingShingle Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
Вечерський, В.В.
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
title Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
title_alt UNESCO World Heritage Sites: Ukrainian perception in the era of modern wars
title_full Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
title_fullStr Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
title_full_unstemmed Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
title_short Пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
title_sort пам’ятки всесвітньої спадщини юнеско: українське сприйняття в епоху сучасних воєн
topic Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
topic_facet Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210982
work_keys_str_mv AT večersʹkiivv pamâtkivsesvítnʹoíspadŝiniûneskoukraínsʹkespriinâttâvepohusučasnihvoên
AT večersʹkiivv unescoworldheritagesitesukrainianperceptionintheeraofmodernwars