Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною
Інформаційна технологія, що розробляється в системі підтримки прийняття рішень при керуванні техногенним ризиком промислових обʼєктів підвищеної небезпеки, вимагає розробки детермінованих моделей, завдяки яким можна визначати розрахункові показники процесів утворення аварій, формування небезпечного...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Проблеми керування та інформатики |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211069 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною / В.О. Лифар, О.К. Лифар // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 6. — С. 76-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860023660742443008 |
|---|---|
| author | Лифар, В.О. Лифар, О.К. |
| author_facet | Лифар, В.О. Лифар, О.К. |
| citation_txt | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною / В.О. Лифар, О.К. Лифар // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 6. — С. 76-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми керування та інформатики |
| description | Інформаційна технологія, що розробляється в системі підтримки прийняття рішень при керуванні техногенним ризиком промислових обʼєктів підвищеної небезпеки, вимагає розробки детермінованих моделей, завдяки яким можна визначати розрахункові показники процесів утворення аварій, формування небезпечного середовища, реалізації явищ, що мають вражаючі фактори для людей, матеріальних обʼєктів, та стохастичних моделей, які дозволяють визначити ймовірність сценаріїв виникнення та розвитку аварій. У роботі представлена одна з моделей, що дозволяє вирахувати основні небезпечні параметри при пароутворенні перегрітих рідин та зріджених газів, що зберігаються ізотермічно або знаходяться під тиском, більшим за атмосферний.
The information technology being developed in the decision support system for managing technological risks at industrial facilities with increased hazards requires the creation of deterministic models that can calculate indicators for processes of accidents formation, hazardous environment creation, and the occurrence of phenomena with damaging factors for people and material objects. It also requires stochastic models that allow the determination of the probability of scenarios for accidents' occurrence and development. This paper presents one such model, which allows the calculation of key hazardous parameters during the formation of steam from superheated liquids and liquefied gases stored isothermally or under pressure greater than atmospheric.
|
| first_indexed | 2026-03-18T17:59:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
© В.О. ЛИФАР, О.К. ЛИФАР, 2023
76 ISSN 2786-6491
МЕТОДИ ОБРОБКИ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
УДК: 004.942:504.06
В.О. Лифар, О.К. Лифар
МОДЕЛЬ ТА МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
УТВОРЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ
АВАРІЯХ НА ОБʼЄКТАХ З ПЕРЕГРІТОЮ РІДИНОЮ
Лифар Володимир Олексійович
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
orcid: 0000-0002-7860-9663
lifar@snu.edu.ua
Лифар Олена Костянтинівна
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
orcid: 0000-0002-3014-5521
eklyfar@gmail.com
Інформаційна технологія, що розробляється в системі підтримки прийняття
рішень при керуванні техногенним ризиком промислових обʼєктів підви-
щеної небезпеки, вимагає розробки детермінованих моделей, завдяки яким
можна визначати розрахункові показники процесів утворення аварій, фор-
мування небезпечного середовища, реалізації явищ, що мають вражаючі
фактори для людей, матеріальних обʼєктів, та стохастичних моделей, які до-
зволяють визначити ймовірність сценаріїв виникнення та розвитку аварій. У
роботі представлена одна з моделей, що дозволяє вирахувати основні небе-
зпечні параметри при пароутворенні перегрітих рідин та зріджених газів,
що зберігаються ізотермічно або знаходяться під тиском, більшим за атмо-
сферний. При цьому необхідно враховувати, що суміш перегрітої рідини
може бути багатокомпонентною. Окремі компоненти суміші мають різні
температури кипіння, критичні показники пароутворення та тиск насиченої
пари. Оскільки процеси пароутворення по обʼєму рідини проходять дуже
швидко, немає необхідності враховувати динаміку процесу. Необхідно
визначити кількість речовини, що переходить у газову фазу з рідкої для
кожної компоненти, та розрахувати закінчення процесу бурхливого паро-
утворення перегрітої рідини. Кінцева температура кипіння суміші визна-
чається, коли сумарний тиск насиченої пари стає нижчим атмосферного.
Модель заснована на врахуванні першого початку термодинаміки та за-
конів Рауля. Обґрунтований теоретичний підхід дає можливість створити
розрахункову схему, що працює в межах області визначення. Перевірка ро-
зрахунків та верифікація моделі підтверджують область її використання.
Модель має самостійну цінність та може використовуватися будь-яким
https://orcid.org/0000-0002-7860-9663
mailto:lifar@snu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0002-3014-5521
mailto:eklyfar@gmail.
Міжнародний науково-технічний журнал
Проблеми керування та інформатики, 2023, № 6 77
фахівцем для визначення кількості парової фази, що утворюється при ви-
киді багатокомпонентних перегрітих рідин або зріджених газів.
Ключові слова: алгоритм, фазове перетворення, пароутворення, перегріта
рідина, зріджені гази, модель випаровування, промислова аварія.
Вступ
Управління ризиком техногенних обʼєктів підвищеної небезпеки вимагає во-
лодіння даними та показниками можливих аварійних процесів [1, 2]. Технологічне
обладнання таких обʼєктів нерідко використовується з обертанням небезпечних
вибухових речовин під високим тиском. При цьому на стан таких речовин може
впливати перегріта рідина або суміш зріджених газів. При аварійній розгермети-
зації обладнання під тиском такі суміші можуть викликати явища миттєвого па-
роутворення (фізичний вибух другого роду) і створювати вибухо- та пожежо-
небезпечні середовища [3, 4]. Такі процеси можуть бути найбільш небезпеч-
ними та такими, яким важко протидіяти. Вміти оцінювати масштаби формування
небезпеки при таких аваріях означає можливість моделювання та прогнозування
розвитку подій для визначення наслідків вибухів пароповітряних сумішей. У сис-
темах підтримки прийняття рішень планування на базі таких оцінок має важливе
значення і повинно бути складовою суцільного процесу управління техногенним
ризиком [5–7].
Кількість пожежонебезпечної речовини, що поступає в атмосферу в газовій
фазі, може використовуватися як верхня межа участі у вибухові пароповітряної
суміші, яка утворює хвилю збиткового тиску, що руйнує матеріальні обʼєкти та
вражає людей. Найбільш небезпечними при цьому є зріджені гази та перегріті рі-
дини, паливо, органічні речовини. Небезпечними також є деякі отруйні речовини,
наприклад аміак при ізотермічному зберіганні або під тиском, хлор, що зберіга-
ється в рідкому стані під тиском. До перегріву рідких речовин може призвести та-
кож порушення технологічного регламенту або потрапляння обладнання в сферу
пожеж. В умовах військових дій деякі аварії можуть виникати при вибухах снаря-
дів, дронів та їх уламків. Тому моделювання процесу пароутворення при розгер-
метизації обладнання з перегрітими речовинами або зрідженими газами цінне для
визначення показників формування небезпечного середовища.
Спираючись на підтримку бази даних небезпечних властивостей речовин [8, 9]
та деяких методів і моделей послідовного визначення розвитку сценаріїв аварій
[10–12], можна інтегрувати модель пароутворення перегрітих рідин в інформа-
ційну технологію підтримки прийняття рішень з управління техногенним ризи-
ком в умовах військового стану.
Надається можливість удосконалення та створення нових програмних за-
собів системи підтримки прийняття рішень (СППР) сучасних інформаційних
технологій [13].
Постановка задачі
Розрахункова модель базується на врахуванні першого початку термодинамі-
ки. Передбачається, що процес пароутворення протікає дуже швидко. При цьому
на центрах пароутворення виникає велика кількість областей зі швидко прогре-
суючими поверхнями фазового переходу. Таким чином створюється можливість
не враховувати час змін і переходити до стаціонарної моделі, що значно спрощує
алгоритм розрахунків, не порушуючи загальну теоретичну відповідність процесу,
що моделюється.
Вхідні параметри (що задаються) наведені в таблиці.
78 ISSN 2786-6491
Таблиця
Назва Одиниці
виміру
Позначення
змінної у
формулі
Область визначення Значення за
замовчуванням min max
Температура перегріву рі-
дини (на початку часу) оС T0 – 200 1000 30
Молекулярна маса компо-
нентів газу викиду кг/моль iM 0,001 1 0,042
Маса кожної компоненти кг im 10 100000000 100
Температура кипіння oC 0kT – 270 1000 100
Теплоємність рідини Дж
кг K⋅
ic 1 10000 2000
Теплота випаровування
Дж
кг
viL 100 1000000 300000
Крок маси з перегріву кг im∆ 0.1 10 1
Розглянемо вихідні змінні: маса пари i-ї компоненти суміші: кг становить vapm ;
температура кипіння суміші оС — ksT .
При витіканні рідин або зріджених газів, при розгерметизації промислових
обʼєктів необхідно визначити кількість парогазової фази, що викидається в атмос-
феру протягом часу випаровування до вжиття заходів щодо ліквідації витоку.
Найбільш масштабними є аварії з витоком рідин з герметичних ємностей
у піддон або обвалування, а також вільний розлив по підстилаючій поверхні.
У будь-якому разі площа дзеркала випаровування може бути суттєвою і значно
перевищувати площу бічного контакту з поверхнею.
Якщо рідина є перегрітою для атмосферних умов, то досить швидко (припус-
каємо, що в цьому разі — миттєво) вся внутрішня енергія перегріву піде на випа-
ровування, а частина рідини, що залишилася, розіллється в початковий момент
часу. Температура дорівнюватиме температурі кипіння рідини при атмосферних
умовах. Таке припущення частково завищує реальні можливості утворення парога-
зової фази, оскільки частина киплячої рідини насправді утворює спочатку аерозоль,
далі частково конденсується з атмосферними парами води і випадає в протоку. При
0
boil liqT T< масу первинної хмари вважаємо
0( )
1 exp ,pliq liq boil
vap liq
v
c T T
m m
L
− = − −
де 0
boilT — температура кипіння рідини при атмосферних умовах, oC; liqT — по-
чаткова температура перегрітої рідини, oC; vapm — маса пари, що утворилася
при перегріві, кг; liqm — маса перегрітої рідини, що викидається, кг; pliqc —
теплоємність рідини при тиску всередині апарата,
o
J
kg C⋅
; vL — питома теплота
випаровування рідини J
kg
[7].
Частина рідини, що залишилася, проливається по підстилаючій поверхні.
Вирішення поставленої задачі
Випаровування багатокомпонентної суміші. Враховуючи закон збереження
енергії, запишемо рівняння енергетичного балансу у різницевій формі для багато-
Міжнародний науково-технічний журнал
Проблеми керування та інформатики, 2023, № 6 79
компонентної суміші з урахуванням переходу за малу масу m∆ кожної компонен-
ти в газову фазу:
1 1
1 1 1 1
,
n n n n
i i i i i i i vi
i i i i
T m c T m c T m c m Lτ τ τ+ τ+ τ
= = = =
⋅ = ⋅ + ⋅ ∆ + ∆∑ ∑ ∑ ∑
де індекс τ — попередня ітерація, 1τ + — наступна; T τ — температура рідини
на попередній ітерації; 1T τ+ — температура рідини на наступній ітерації; im —
масова доля i -ї компоненти; ic — теплоємність i -ї компоненти; im∆ — зміна
маси рідкої фази i -ї компоненти; viL — теплота пароутворення i -ї компоненти;
n — число компонентів у суміші.
За законом Рауля тиск насиченої пари пропорційний мольним часткам кож-
ної компоненти суміші. Оскільки вихід парів пропорційний тиску насиченої пари,
припустимо, що зміна маси рідини кожної компоненти пропорційна відповідним
мольним часткам компонентів:
1 1
1 1 1 1
( ) ( ).
n n n n
i i i i i i i vi
i i i i
T m c T m c T m Md c m Md Lτ τ τ+ τ+ τ τ τ
= = = =
⋅ = ⋅ + ⋅∆ ⋅ ⋅ + ∆ ⋅ ⋅∑ ∑ ∑ ∑
Враховуючи, що 1
i i im m m Mdτ+ τ τ= − ∆ ⋅ , отримаємо
1
1 1
1 1
([ ] )
( ) ( )
n n
i i i i i
i i
n n
i i i vi
i i
T m c T m m Md c
T m Md c m Md L
τ τ τ+ τ τ
= =
τ τ τ
= =
⋅ = ⋅ − ∆ ⋅ ⋅ +
+ ⋅∆ ⋅ ⋅ + ∆ ⋅ ⋅
∑ ∑
∑ ∑
або
1 1
1
( )
.
([ ] )
n
i vi
i
n
i i i
i
m Md L
T T
m m Md c
τ
τ+ τ =
τ τ
=
∆ ⋅ ⋅
= −
− ∆ ⋅ ⋅
∑
∑
У початковий момент часу температура рідини дорівнює температурі пере-
гріву (початковій температурі рідини в ємності) 0
0.T T=
Спочатку необхідно визначити число та назву кожної компоненти, молекулярну
масу кожної компоненти iM , початкові масові частки кожної компоненти 0
im ,
теплоту пароутворення, температуру кипіння та теплоємність рідкої фази кожної
компоненти.
Згідно з другим законом Рауля температура кипіння суміші залежить від її
мольного складу. Іншими словами, можемо припустити, що температура кипіння
суміші дорівнює
0 ,ks k i i
i
T T Mdτ τ= ⋅∑
де 0k iT — температура кипіння чистої i -ї компоненти при атмосферному тиску,
iMd τ — поточна мольна доля i -ї компоненти в розчині.
80 ISSN 2786-6491
Мольна доля кожної компоненти визначається як
1
1
.
n
i i
i
ii i
m m
Md
M M
−τ τ
τ
=
= ⋅
∑
При ітераційному рішенні на кожному кроці необхідно відстежувати змен-
шення маси кожної компоненти та перераховувати мольну частку кожної компо-
ненти, а також температуру кипіння суміші.
До проведення розрахунку необхідно визначити температуру кипіння
суміші за її початковим складом. Якщо для i -ї компоненти маса дорівнює 0,
необхідно перестати враховувати її втрату із загальної маси шляхом прирів-
нювання в подальшому її теплоту пароутворення і поточну масу до нуля. При-
пускаємо, що рідини змішуються без утворення азеотропної суміші. При цьому,
якщо температура рідини знижується до температури кипіння i -ї компоненти,
то її маса фіксується на останньому отриманому значенні і температура випа-
ровування набуває значення, що дорівнює 0 (для виключення виходу перегріву
даної компоненти).
Розрахунок припиняється, якщо температура рідини стає рівною поточній
температурі кипіння суміші ksT τ або менше її.
Частина рідини, що залишилася, розливається по поверхні протоки при
останній розрахунковій температурі. Вихідними параметрами розрахунку є: маса
компонентів, отримана через перегрів, загальна температура суміші до моменту
закінчення виходу через перегрів, загальна маса суміші, що залишилася, і її масові
частки всіх компонентів, що залишилися.
Для даної моделі проведена верифікація розрахунків для пропан-бутанової
суміші, що часто використовується як паливо для автомобілів. На рис. 1 предста-
влені вхідні дані для контрольного розрахунку двокомпонентної моделі для сумі-
ші 50х50 % пропан-бутанової фракції.
Рис. 1
Розрахунок за вказаною моделлю показує (рис. 2, розрахункові показники
контрольної задачі), що для 200 кг загальної суміші при температурі перегріву до
30° C розгерметизація ємностей зберігання призводить до випаровування близько
24 кг пропану та 11 кг бутану. Залишок пропан-бутанової суміші охолоджується
до – 23°C, після чого може випаровуватись з поверхні проливу.
Міжнародний науково-технічний журнал
Проблеми керування та інформатики, 2023, № 6 81
Рис. 2
Такі дані не суперечать загальному теоретичному підходу та відповідають
даним, отриманим при подібних аваріях.
Висновок
У даній роботі запропонована, теоретично обґрунтована та верифікована мо-
дель пароутворення для перегрітих рідин або зріджених газів при аваріях на тех-
нологічному обладнанні. Алгоритм розрахунків може використовуватися при ро-
зробці програмних засобів для систем підтримки прийняття рішень. Така модель
має самостійну цінність та може використовуватися для оцінок рівня небезпеки
при утворенні пароповітряних сумішей пожежонебезпечних речовин. Дана мо-
дель доповнює низку моделей, що служать для оцінки процесів розвитку аварій та
формування небезпечного середовища. Крім вибухонебезпечних показників, які
можуть бути визначені завдяки запропонованій моделі, вона може сприяти аналі-
зу поведінки процесів при викиді отруйних речовин у газовій фазі.
V. Lyfar, O. Lyfar
MODEL AND METHOD OF DETERMINING
INDICATORS OF THE FORMATION HAZARDOUS
ENVIRONMENT IN CASE OF ACCIDENTS AT
FACILITIES WITH OVERHEATED LIQUID
Volodymyr Lyfar
Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv
lifar@snu.edu.ua
Olena Lyfar
Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv
eklyfar@gmail.com
Information technology, which is being developed in the decision-making sup-
port system for man-made risk management of high-risk industrial facilities, re-
quires the development of deterministic models, thanks to which it is possible to
determine the calculated indicators of the processes of the formation of acci-
dents, the formation of a dangerous environment, the realization of phenomena
that have impressive factors for people and material objects and stochastic mod-
els that allow to determine the probability of scenarios of the occurrence and de-
mailto:lifar@snu.edu.ua
mailto:eklyfar@gmail.
82 ISSN 2786-6491
velopment of accidents. The work presents one of the models that allows to cal-
culate the main dangerous parameters during the process of vaporization of
overheated liquids and liquefied gases stored isothermically or under pressure of
more atmospheric. It should be borne in mind that a mixture of overheated liquid
can be multicomponent. The individual components of the mixture have
different boiling points, critical vaporization and saturated vapor pressure. Since
the processes of vaporization by the volume of the liquid are very quickly, there
is no need to take into account the dynamics of the process. It is necessary to
determine the amount of substance that goes into the gas phase from the liquid
for each component and to calculate the end of the process of rapid vaporization
of overheated liquid. The final boiling point of the mixture is determined when
the total pressure of the saturated vapor is below the atmospheric pressure. The
model is based on taking into account the first beginning of thermodynamics and
Raoultʼs laws. A well-founded theoretical approach makes it possible to create a
calculation scheme that works within the scope of the definition. The conducted
verification of calculations and verification of the model confirms the scope of
its use. The model has independent value and can be used by any specialist to
determine the amount of vapor phase formed during the emission of
multicomponent superheated liquids or liquefied gases.
Keywords: algorithm, phase transformation, vapor formation, superheated liq-
uid, liquefied gases, evaporation model, industrial accident.
ПОСИЛАННЯ
1. Бесчастнов М.В., Соколов В.М., Кац М.И. Аварии в химических производствах и меры их
предупреждения. М. : Химия, 1976. 367 с.
2. Бєгун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної
та природної безпеки). Київ : КПІ, 2004. 328 с.
3. Гельфанд Б.Е., Сильников М.В. Фугасные эффекты взрывов. СПб. : Полигон. 2002. 266 с.
4. Гельфанд Б.Е., Сильников М.В. Газовые взрывы. СПб. : Астерион, 2007. 238 с.
5. Методики оценки последствий аварий на опасных производственных объектах. Сборник
документов. 2-е изд., испр. и доп. 2002. Сер. 27. Вып. 2. 208 с.
6. CPR 14E. Methods for the calculation of physical effects. «Yellow book» by ed. C. J. H. van den
Bosch, R. A. P. M. Weterings. Hague : Gevaarlijke Stoffen. 2005. 870 p.
7. Лифар В.О. Моделі, методи та інформаційні технології управління техногенним ризиком
обʼєктів підвищеної небезпеки. Міжнародна науково-практична конференція «Ольвійсь-
кий форум 2016: Стратегії країн Причорноморського регіону в політичному просторі».
Том 5. Інформаційні технології у розвитку суспільства. Миколаїв : Вид-во ЧДУ імені Пет-
ра Могили, 2016. Р. 24–26.
8. Лыфарь В.А. Методы определения входных данных опасных свойств веществ. Вісник
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2012. Том 188,
№ 17. С. 148–153.
9. Lyfar V. Database of hazardous substances properties. TEKA. Commission of Motorization and
Energetics in Agriculture: Polish Academy of sciences. 2012. Vol. 12, N 3. 5 p.
10. Kawamura P.I., MacKay D. The Evaporation of volatile liquids. J. of Hazardous Materials. 1987.
Vol. 15. P. 365–376.
11. Methods for the calculation of physical effects. «Yellow Book». CPR 14E (Part 1). Sdu
Uitgevers. Committee for the Prevention of Disasters. Third edition, 1997. Chapter 3.
12. Братсерт У.Х. Испарение в атмосферу. Л. : Гидрометеоиздат, 1985. 350 с.
13. Грановский Э.А., Лыфарь В.А., Ворона А.П. Моделирование случайных и детерминиро-
ванных процессов возникновения и развития техногенных аварий с использованием про-
граммного комплекса «ризэкс-2». Моделирование и анализ безопасности и риска в слож-
ных системах: Труды Международной научной школы (МА БР). СПб. : ГУАП, 2007. 540 с.
Отримано 19.10.2023
Вступ
Постановка задачі
Вирішення поставленої задачі
Висновок
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211069 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0572-2691 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-18T17:59:53Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лифар, В.О. Лифар, О.К. 2025-12-23T12:43:39Z 2023 Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною / В.О. Лифар, О.К. Лифар // Проблеми керування та інформатики. — 2023. — № 6. — С. 76-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0572-2691 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211069 004.942:504.06 10.34229/1028-0979-2023-6-5 Інформаційна технологія, що розробляється в системі підтримки прийняття рішень при керуванні техногенним ризиком промислових обʼєктів підвищеної небезпеки, вимагає розробки детермінованих моделей, завдяки яким можна визначати розрахункові показники процесів утворення аварій, формування небезпечного середовища, реалізації явищ, що мають вражаючі фактори для людей, матеріальних обʼєктів, та стохастичних моделей, які дозволяють визначити ймовірність сценаріїв виникнення та розвитку аварій. У роботі представлена одна з моделей, що дозволяє вирахувати основні небезпечні параметри при пароутворенні перегрітих рідин та зріджених газів, що зберігаються ізотермічно або знаходяться під тиском, більшим за атмосферний. The information technology being developed in the decision support system for managing technological risks at industrial facilities with increased hazards requires the creation of deterministic models that can calculate indicators for processes of accidents formation, hazardous environment creation, and the occurrence of phenomena with damaging factors for people and material objects. It also requires stochastic models that allow the determination of the probability of scenarios for accidents' occurrence and development. This paper presents one such model, which allows the calculation of key hazardous parameters during the formation of steam from superheated liquids and liquefied gases stored isothermally or under pressure greater than atmospheric. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Проблеми керування та інформатики Методи обробки та захисту інформації Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною Model and method of determining indicators of the formation hazardous environment in case of accidents at facilities with overheated liquid Article published earlier |
| spellingShingle | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною Лифар, В.О. Лифар, О.К. Методи обробки та захисту інформації |
| title | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| title_alt | Model and method of determining indicators of the formation hazardous environment in case of accidents at facilities with overheated liquid |
| title_full | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| title_fullStr | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| title_full_unstemmed | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| title_short | Модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| title_sort | модель та метод визначення показників утворення небезпечного середовища при аваріях на обʼєктах з перегрітою рідиною |
| topic | Методи обробки та захисту інформації |
| topic_facet | Методи обробки та захисту інформації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211069 |
| work_keys_str_mv | AT lifarvo modelʹtametodviznačennâpokaznikívutvorennânebezpečnogoseredoviŝapriavaríâhnaobʼêktahzperegrítoûrídinoû AT lifarok modelʹtametodviznačennâpokaznikívutvorennânebezpečnogoseredoviŝapriavaríâhnaobʼêktahzperegrítoûrídinoû AT lifarvo modelandmethodofdeterminingindicatorsoftheformationhazardousenvironmentincaseofaccidentsatfacilitieswithoverheatedliquid AT lifarok modelandmethodofdeterminingindicatorsoftheformationhazardousenvironmentincaseofaccidentsatfacilitieswithoverheatedliquid |