Загальна характеристика знахідок пічної кахлі Києво-Печерської лаври

• Опубліковано в: : Місто: історія, культура, суспільство
• Дата: 2016
• Автор: Фінадоріна, Д.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2016
• Теми: Міська археологія
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211112
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Загальна характеристика знахідок пічної кахлі Києво-Печерської лаври / Д. Фінадоріна // Місто: історія, культура, суспільство. — 2016 — № 1. — С. 140-160. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Статтю присвячено розгляду колекції пічної кахлі, яка походить з археологічних об’єктів, досліджених на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У її складі присутні пічні вироби від XV до XIX ст. включно, які ілюструють важливі сторінки з історії Києво-Печерського монастиря та, в деякій мірі, українського кахлярства взагалі. Матеріал представлено за хронологічною періодизацією еволюції кахель. Найбільш ранніми знахідками у колекції, що розглядається є горщикоподібні кахлі XV–XVI ст. та кахлі з напівсферичним зовнішнім вигином у центрі пластини. Наступну за часом групу кахель у комплексі становить серія знахідок ранніх плиткових кахель ХVІ–XVII ст., з сюжетом декору, переважно сакрального та міфологічного змісту: з антропоморфними, тератологічними зображеннями та елементами давньоруської символіки. Найбільш численну групу в колекції складають вироби XVIІ–XVIII ст. Кахля зазначеного періоду характеризується максимально повною репрезентативністю як в плані типологічних різновидів, так і в плані стилістичних варіантів оздоблення виробів. Завершальний етап розвитку українського кахлярства ілюструють кахлі ХІХ ст. У даній роботі ми представили найбільш яскраві та показові зразки пічної кахлі XV–XVIII ст. з території Києво-Печерського монастиря з кожної хронологічної та типологічної групи, з деякими прикладами їх аналогів з синхронних пам’яток Печерську. Цей масив матеріалу заслуговує більш всебічного наукового опрацювання і може включати у себе декілька окремих аспектів. Один з них полягає у спробі максимально чіткої хронологічної диференціації зібраних кахель, “прив’язки” їх груп до певних етапів монастирської історії чи конкретних господарсько-побутових об’єктів монастирської структури. До того ж, треба зауважити, що експонати колекції наразі перебувають у різному стані збереженості. Більшість кахляних виробів потребує консерваційно-реставраційних заходів, за умови виконання яких колекція може стати повноцінною музейною збіркою пічної кахлі XV–XIX ст. Статья посвящена коллекции печных изразцов, которые происходят из археологических объектов с территории Киево-Печерского историко-культурного заповедника. В ее состав входят печные изделия XV–XIX в. включительно. На их примере можно проиллюстрировать важные страницы истории Киево-Печерского монастыря и, в некоторой степени, развитие производства изразцов на Украине в целом. Материал представлен по принципу хронологической периодизации в эволюции изразцов. Наиболее ранними находками в коллекции является горшковидные изразцы XV–XVI в. и изразцы с полусферическим внешним изгибом по центру пластины. К следующей группе относятся изразцы ХVІ – XVII в. с декоративным сюжетом преимущественно сакрального, мифологического содержания (с антропоморфными, тератологическими изображениями и элементами древнерусской символики). Наиболее численную группу в коллекции, о которой идет речь, составляют изделия XVII–XVIII в. Изразцы этого периода характеризуются максимально полной репрезентативностью, как в плане типологических разновидностей, так и в плане стилистических вариантов отделки изделий. Завершающий этап развития производства изразцов на Украине представлен изделиями ХІХ в. В данной работе мы рассмотрели наиболее яркие и показательные образцы печных изразцов XVII–XVIII в., найденные на территории Киево-Печерского монастыря, из каждой хронологической и типологической группы. Также приведены некоторые примеры их аналогов из синхронных археологических памятников Печерска. Отметим, что этот объем материала заслуживает более детальной научной обработки, одним из аспектов которой, может быть, попытка максимально четкой хронологической дифференциации собранных изразцов, “привязки” их групп к определенным этапам монастырской истории или конкретных хозяйственно-бытовых объектов монастырской структуры. Также следует обратить внимание на разное состояние сохранности находок коллекции, о которой идет речь. Большинство изделий требуют проведения консервационно-реставрационных мероприятий. При условии выполнения которых, коллекция может стать полноценным музейным собранием печных изразцов XV–XIX в. Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника. Article is devoted to the collection of stove tiles, originated from archaeological objects on the territory of Kyiv-Pechersk Lavra National Preserve. The collection includes stove units of XV–XIX centuries, which illustrate important aspects of history Kyiv-Pechersk Monastery and partly a history of Ukrainian tiles’ industry. The material is structured according to the chronological periodization of tiles’ evolution. The earliest findings are pot-like tiles (XV–XVI centuries) and tiles with half-sphere external bend in the center of the base. Chronologically next group is the series of findings of early tablet tiles ХVІ–XVII centuries. They are decorated with the sacral or myth stories, anthropomorphic or teratological figures, and element of Ancient Rus’ symbols. The biggest group is tiles of XVIІ–XVIII centuries includes a wide range of products of different types and styles. The ending of Ukrainian tiles industry is illustrated by XIX century tiles. In this article, we worked on the brightest examples of stove tiles from the territory of Kyiv-Pechersk monastery. We also compared them with the synchronic examples from Pechersk. This data deserves further examining and may include different aspects. One of them is to try to make more clearly chronological differentiation of the collection, linking them to the particular periods of monastery’s history or to the particular household objects of monastery structure. It should be mentioned, that the findings needs conservation and restoration. As far as it will be done, the findings could be full museum collection.