Урбаністична антропологія

• Опубліковано в: : Місто: історія, культура, суспільство
• Дата: 2016
• Автори: Прато, Д.Б., Пардо, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2016
• Теми: Урбаністичні студії: світовий та український контексти
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211119
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Урбаністична антропологія / Д.Б. Прато, І. Пардо // Місто: історія, культура, суспільство. — 2016 — № 1. — С. 11-43. — укр.

Дотримуючись вимог усталеного академічного поділу між дисциплінами, перші антропологи зосереджувалися на вивченні селянських спільнот або суспільств з племінним устроєм, тоді як місто не вважалося повноцінним полем для роботи. Відповідно урбаністичні дослідження формувались Відповідно урбаністичні дослідження формувались у межах інших академічних дисциплін, зокрема соціології, хоча слід зазначити, що антропологи продовжували докладати зусилля задля отримання аналогічного статусу міських досліджень у своїй сфері діяльності. Антропологи доклали чималих зусиль задля вивчення процесів урбанізації в країнах, що розвиваються, однак міські дослідження західних індустріальних суспільств продовжували лишатися поза межами академічного мейнстріму. У статті ми розглянемо основні віхи розвитку цієї субдисципліни та проаналізуємо комплекс методологічних і теоретичних викликів, що їх створюють особливості польової роботи в міському середовищі. Крім того, ми чітко окреслимо значення антропологічної парадигми у міських дослідженнях, її місця в академічних дискусіях та у суспільстві у цілому. Наразі все більше антропологів проводять свої дослідження у містах, адже вони є місцем проживання половини людства, і ця кількість зросте ще на 2/3 протягом наступних 50 років. Відповідно, не викликає сумніву актуальність міських досліджень, адже і західні, і не-західні суспільства швидко стають урбанізованими, а подекуди і надурбанізованими. Окресливши передісторію сучасних тенденцій у цій галузі, ми перейдемо до обговорення того, який внесок у розуміння нашого все більше урбанізованого світу зробив антропологічний аналіз, здійснений на основі емпіричній інформації. Established academic disciplinary distinctions led early anthropologists to study tribal societies, or village communities, while ignoring the city as a field of research. Thus, urban research became established in some academic disciplines, particularly sociology, but struggled to achieve such a status in anthropology. Over the years, historical events and geo-political changes have stimulated anthropologists to address processes of urbanization in developing countries; yet, urban research in western industrial societies continued to be left out of the mainstream disciplinary agenda. In this chapter we examine major debates in the development of this sub-discipline and discuss the complex methodological and theoretical challenges posed by field-research in urban settings, clearly identifying the significance of the anthropological paradigm in urban research and its centrality both to mainstream academic debates and to the broader society. Today an increasing number of anthropologists carry out research in cities. With half of humanity already living in towns and cities, growing to two-thirds in the next 50 years, there is no denying that research in urban settings is topical and needed as western and non-western society is fast becoming urban or mega-urban. Having outlined the background to current trends in this field of research, the discussion builds towards an assessment of the contribution that empirically-based anthropological analysis can make to our understanding of our increasingly urban world. Следуя требованиям устойчивого академического разделения между дисциплинами первые антропологи были сосредоточены на изучении крестьянских сообществ или обществ с племенным строем, тогда как город не считался полноценным полем для работы. Урбанистические исследования формировались в рамках других академических дисциплин, в частности социологии, хотя следует отметить, что антропологи продолжали прилагать усилия для получения аналогичного статуса городских исследований в своей сфере деятельности. Позже исторические события и геополитические изменения стимулировали антропологов к изучению процессов урбанизации в развивающихся странах, однако городские исследования западных индустриальных обществ продолжали оставаться вне академического мейнстрима. В статье мы рассмотрим основные вехи развития этой субдисциплины и проанализируем комплекс методологических и теоретических вызовов, которые создают особенности полевой работы в городской среде. Кроме того, мы четко обозначим значение антропологической парадигмы в городских исследованиях, ее места в академических дискуссиях и в обществе в целом. Сейчас все больше антропологов проводят свои исследования в городах, ведь они являются местом проживания половины человечества, и это количество вырастет еще на 2/3 в течение следующих 50 лет. Соответственно, не вызывает сомнения актуальность городских исследований, ведь и западные, и не западные общества быстро становятся урбанизированными, а иногда и над-урбанизированными. Обозначив предысторию современных тенденций в этой области, мы перейдем к обсуждению вклада, основанного на эмпирической информации антропологического анализа для понимания нашего все более урбанизированной мира.