Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті

У статті аналізується зміна міського топонімічного простору Херсона в процесі декомунізації як відображення специфічної багатошарової локальної історичної пам’яті херсонців. Чільне місце приділено формуванню локальної історичної пам’яті мешканців міста через призму його історичної специфіки. Автори...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Місто: історія, культура, суспільство
Datum:2017
Hauptverfasser: Водотика, С., Савенок, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211199
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам'яті / С. Водотика, Л. Савенок // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 1. — С. 119-133. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862742196831125504
author Водотика, С.
Савенок, Л.
author_facet Водотика, С.
Савенок, Л.
citation_txt Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам'яті / С. Водотика, Л. Савенок // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 1. — С. 119-133. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Місто: історія, культура, суспільство
description У статті аналізується зміна міського топонімічного простору Херсона в процесі декомунізації як відображення специфічної багатошарової локальної історичної пам’яті херсонців. Чільне місце приділено формуванню локальної історичної пам’яті мешканців міста через призму його історичної специфіки. Автори стверджують, що в своє перше 20-річчя Херсон не лише був центром військового кораблебудування на півдні Російської імперії, а й виконував функцію вітрини Новоросії, яку прагнула створити імперія на завойованих землях Південної України після ліквідації Запорозької Січі як природного конкурента колонізації українського Степу. Саме цей період сформував імперський шар історичної пам’яті значної частини херсонців. В радянські часи він був доповнений радянсько-російськими трендами. Так склався і досі панує у свідомості пересічного жителя українофобський шар історичної пам’яті. Процес декомунізації має створити умови для утвердження національної української історичної пам’яті, до чого слід залучити місцеві державні органи, громадські структури фахівців-істориків і всіх небайдужих до долі України. В статье анализируются изменения городского топонимического пространства Херсона в процессе декоммунизации как отражение специфической многослойной локальной исторической памяти херсонцев. Значительное внимание уделено формированию локальной исторической памяти жителей города через призму истории города. Авторы утверждают, что в 1775 – 1795 гг. Херсон был центром военного кораблестроения юга Российской империи. Из него пытались создать парадную витрину Новороссии на завоеванных землях Южной Украины после ликвидации Запорожской Сечи как конкурента колонизации украинских степей. Именно этот период сформировал своеобразный имперский слой исторической памяти значительной части херсонцев. В советское время он был дополнен советско-российскими трендами. Так сложился и до сих пор доминирует в сознании херсонского обывателя украинофобский слой исторической памяти. Процесс декоммунизации должен создать условия для формирования национальной украинской исторической памяти, в котором должны взять участие местные органы власти, общественные организации, специалисты-историки и все неравнодушные к судьбе Украины. The author analyzes the changing of toponomical urban space of Kherson what was a result of the implementation of so-called dekomunizational laws (adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in 2015 as the Euromaidan echo). This process reflects the multi-local historical memory Kherson consisting Great imperial, Soviet (the dominant) and the Ukrainian National layers. Prominent attention authors devote to the process of forming historical memory through the prism of the main stages of its history. The authors argue that in its first 20th anniversary, despite its far from desirable for Empire geographical location, was not only military shipbuilding center in the south of the empire. Kherson also served as a kind of showcase of New Russia. However, this period in the history of the city led to further establishing of imperial-Soviet layer in historical memory. Therefore, there is still dominant anti-Ukrainian layer of historical memory in the mind of the average resident of the city. Decommunisation process should create conditions for the development of national Ukrainian historical memory, to which should be involved local public authorities, public bodies, experts and historians.
first_indexed 2026-04-17T18:09:51Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211199
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2616-4280
language Ukrainian
last_indexed 2026-04-17T18:09:51Z
publishDate 2017
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Водотика, С.
Савенок, Л.
2025-12-25T16:26:22Z
2017
Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам'яті / С. Водотика, Л. Савенок // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 1. — С. 119-133. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2616-4280
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211199
94(477.7):316. 334 56 «20»
У статті аналізується зміна міського топонімічного простору Херсона в процесі декомунізації як відображення специфічної багатошарової локальної історичної пам’яті херсонців. Чільне місце приділено формуванню локальної історичної пам’яті мешканців міста через призму його історичної специфіки. Автори стверджують, що в своє перше 20-річчя Херсон не лише був центром військового кораблебудування на півдні Російської імперії, а й виконував функцію вітрини Новоросії, яку прагнула створити імперія на завойованих землях Південної України після ліквідації Запорозької Січі як природного конкурента колонізації українського Степу. Саме цей період сформував імперський шар історичної пам’яті значної частини херсонців. В радянські часи він був доповнений радянсько-російськими трендами. Так склався і досі панує у свідомості пересічного жителя українофобський шар історичної пам’яті. Процес декомунізації має створити умови для утвердження національної української історичної пам’яті, до чого слід залучити місцеві державні органи, громадські структури фахівців-істориків і всіх небайдужих до долі України.
В статье анализируются изменения городского топонимического пространства Херсона в процессе декоммунизации как отражение специфической многослойной локальной исторической памяти херсонцев. Значительное внимание уделено формированию локальной исторической памяти жителей города через призму истории города. Авторы утверждают, что в 1775 – 1795 гг. Херсон был центром военного кораблестроения юга Российской империи. Из него пытались создать парадную витрину Новороссии на завоеванных землях Южной Украины после ликвидации Запорожской Сечи как конкурента колонизации украинских степей. Именно этот период сформировал своеобразный имперский слой исторической памяти значительной части херсонцев. В советское время он был дополнен советско-российскими трендами. Так сложился и до сих пор доминирует в сознании херсонского обывателя украинофобский слой исторической памяти. Процесс декоммунизации должен создать условия для формирования национальной украинской исторической памяти, в котором должны взять участие местные органы власти, общественные организации, специалисты-историки и все неравнодушные к судьбе Украины.
The author analyzes the changing of toponomical urban space of Kherson what was a result of the implementation of so-called dekomunizational laws (adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in 2015 as the Euromaidan echo). This process reflects the multi-local historical memory Kherson consisting Great imperial, Soviet (the dominant) and the Ukrainian National layers. Prominent attention authors devote to the process of forming historical memory through the prism of the main stages of its history. The authors argue that in its first 20th anniversary, despite its far from desirable for Empire geographical location, was not only military shipbuilding center in the south of the empire. Kherson also served as a kind of showcase of New Russia. However, this period in the history of the city led to further establishing of imperial-Soviet layer in historical memory. Therefore, there is still dominant anti-Ukrainian layer of historical memory in the mind of the average resident of the city. Decommunisation process should create conditions for the development of national Ukrainian historical memory, to which should be involved local public authorities, public bodies, experts and historians.
uk
Інститут історії України НАН України
Місто: історія, культура, суспільство
Декомунізація та місто
Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
Городское пространство, декоммунизация и проблемы исторической памяти
Urban space, decommunisation and the problems of historical memory
Article
published earlier
spellingShingle Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
Водотика, С.
Савенок, Л.
Декомунізація та місто
title Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
title_alt Городское пространство, декоммунизация и проблемы исторической памяти
Urban space, decommunisation and the problems of historical memory
title_full Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
title_fullStr Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
title_full_unstemmed Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
title_short Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
title_sort міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
topic Декомунізація та місто
topic_facet Декомунізація та місто
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211199
work_keys_str_mv AT vodotikas mísʹkiiprostírdekomunízacíâíproblemiístoričnoípamâtí
AT savenokl mísʹkiiprostírdekomunízacíâíproblemiístoričnoípamâtí
AT vodotikas gorodskoeprostranstvodekommunizaciâiproblemyistoričeskoipamâti
AT savenokl gorodskoeprostranstvodekommunizaciâiproblemyistoričeskoipamâti
AT vodotikas urbanspacedecommunisationandtheproblemsofhistoricalmemory
AT savenokl urbanspacedecommunisationandtheproblemsofhistoricalmemory