Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь
У статті розглядається створений у Парку «Київська Русь» Музей зодчества. Читач може ознайомитися з таким унікальним явищем у сучасному музейному світі, як проект відновлення давньоруського Києва («міста Володимира») у масштабі 1:1. Сучасний досвід подачі об’єктивної історичної інформації та реконст...
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211221 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь / В. Янченко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 2. — С. 136-155. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859469896527642624 |
|---|---|
| author | Янченко, В. |
| author_facet | Янченко, В. |
| citation_txt | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь / В. Янченко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 2. — С. 136-155. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| description | У статті розглядається створений у Парку «Київська Русь» Музей зодчества. Читач може ознайомитися з таким унікальним явищем у сучасному музейному світі, як проект відновлення давньоруського Києва («міста Володимира») у масштабі 1:1.
Сучасний досвід подачі об’єктивної історичної інформації та реконструкцій (окремих предметів, об’єктів та навіть цілих міських локацій) включає в себе надання можливості відчути атмосферу та специфіку Київської Русі в усій її повноті. Ідеальною можливістю домогтися цього є відтворення образу середньовічного міста, але не лише на моніторах і макетах, а в оригіналі. Досвідом такого вирішення проблеми є музейний комплекс під відкритим небом – «Парк «Київська Русь». Одним з напрямків науково-освітньої діяльності ПКР – це створення музеїв на його території. Один з таких новоутворених музеїв – Музей зодчества. В його експозиціях присутні археологічні артефакти, відтворені моделі конструкцій давньоруського житла, репліки інструментарію давньо-руського тесляра.
The article is devoted to the created in the Park «Kievan Rus» Museum of Wooden Architecture. The reader can get acquainted with this unique phenomenon in the modern museum world as a project restoring ancient Kyiv ( «city of Vladimir») in 1: 1 scale.
Modern experience supply objective information and historical reconstructions (individual subjects, objects and even entire urban locations) includes providing opportunities to experience the atmosphere and the specifics of Kievan Rus in all its fullness. The perfect opportunity to achieve this is a reproduction of the image of the medieval city, but not on the monitors and models, but as in the original. Experience of the solution to the problem is a museum complex in the open air - «Park Kievan Rus». Today we can confidently assert that the ambitious project of PKR to reproduce the ancient capital grew to a powerful research center, which deals with a wide range of problems associated with medieval history, archeology and museology.
The author presents the basic fetures of the museum complex areas - reconstruction and construction of fortifications and sacral buildings, housing and commercial complexes, street network planning and other constants medieval city.
|
| first_indexed | 2026-03-12T15:18:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
136
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
УДК [911.375.631:904.4](477.25)
Янченко Володимир,
к.і.н., президент «Парку Київська Русь»
МУЗЕЙ ДЕРЕВ’ЯНОГО ЗОДЧЕСТВА
У ПАРКУ КИЇВСЬКА РУСЬ
У статті розглядається створений у Парку «Київська Русь» Музей зод-
чества. Читач може ознайомитися з таким унікальним явищем у су-
часному музейному світі, як проект відновлення давньоруського Києва
(«міста Володимира») у масштабі 1:1.
Сучасний досвід подачі об’єктивної історичної інформації та ре-
конструкцій (окремих предметів, об’єктів та навіть цілих міських лока-
цій) включає в себе надання можливості відчути атмосферу та специ-
фіку Київської Русі в усій її повноті. Ідеальною можливістю домогтися
цього є відтворення образу середньовічного міста, але не лише на моні-
торах і макетах, а в оригіналі. Досвідом такого вирішення проблеми є
музейний комплекс під відкритим небом – «Парк «Київська Русь». Одним
з напрямків науково-освітньої діяльності ПКР – це створення музеїв на
його території. Один з таких новоутворених музеїв – Музей зодчества.
В його експозиціях присутні археологічні артефакти, відтворені моделі
конструкцій давньоруського житла, репліки інструментарію давньо-
руського тесляра.
Ключові слова: Парк «Київська Русь», музей, деревообробне ремес-
ло, зодчество
Одним з найважливіших етапів історії України є, безумовно,
період формування та існування держави Київська Русь.
Сучасний досвід подачі історичної інформації та рекон-
струкцій (окремих предметів, об’єктів та навіть цілих міських ло-
кацій) включає в себе надання можливості відчути «живий дотик
предків», атмосферу їхнього життя, специфіку Київської Русі в
усій її повноті «із зворотного боку музейного вітринного скла».
Ідеальною можливістю домогтися цього, на наш погляд, є відтво-
рення образу середньовічного міста, але не на моніторах і маке-
тах, а в оригіналі. Досвідом такого вирішення проблеми є музей-
ний комплекс під відкритим небом – «Парк «Київська Русь» (далі
ПКР)1.
Проект стартував наприкінці 2005 року і реалізується як від-
будова давньоруського київського дитинця («міста Володимира»)
в його історичних розмірах та в історичній забудові. ПКР створює
фрагмент історичної реальності в сучасному урбанізованому се-
редовищі, в максимально зручному для створення образу місці.
Столичне місто «наступає» на передмістя, «експортуючи» насе-
лення, спосіб життя, повсякденні практики. Той факт, що Парк
розташований у 34 км від міста, але, тим не менш, є достатньо
© Янченко Володимир 2017
1 Янченко, В.В. (2013). Проект
«Парку Київська Русь». Історія
«оживає». Пам’ятки історії
та культури слов’ян,
С. 196-205.
137
Музей та місто
відвідуваним місцем, є яскравим свідченням цього «міського на-
ступу». ПКР позиціонує себе як частина Києва. Очевидно, не у
фізичному, а у ментальному сенсі. Заходи Парку (фестивалі, між-
народні турніри, ярмарки, ) стали елементом практик дозвілля в
середовищі киян.
Розміщений в історичній місцевості (між давньоруськими Ва-
силевим і Витачівом, на лівому березі річки Стугни), проект з мак-
симальною історичною достовірністю відтворює архітектурний
і культурний образ київського Дитинця (укріпленого городища)
Х–XІІІ ст. і атмосферу середньовічної Київської Русі. Будівництво
всіх об’єктів виконане у масштабі 1:1.
В планових проектах ПКР багато уваги приділялось експери-
ментальному моделюванню процесів давньоруського будівництва,
виробництва та промислів. Подібні роботи були би неможливими
без співробітництва з фахівцями з експериментальної археології
та науковими співробітниками Інституту археології НАН Украї-
ни2. Через обмеженість бази письмових та картографічних джерел,
саме археологічні матеріали стали основою для історичної рекон-
струкції дитинця давньоруського Києва3. Цих джерел достатньо
багато (порівняно з пам’ятками інших давньоруських міст), а ін-
формація, яку вони несуть, стосується найрізноманітніших про-
блем середньовічної історії «міста Володимира». З одного боку
відбувається їх постійне кількісне накопичення, з іншого – існує
можливість перегляду вже відомих матеріалів та видобуття з них
нової інформації завдяки методологічним новаціям.
В перші роки існування ПКР був створений та обговорений
на засіданнях зі спеціалістами Інституту археології НАН Украї-
ни генеральний план реконструкції дитинця Давнього Києва. Цей
проект максимально наближений до відомих контурів історичних
реконструкцій Києва, виконаних відомими авторитетними дослід-
никами давньоруської доби вченими (Ю. Асєєвим, М. Каргером,
С. Кілієвич, О. Кутовим, П. Толочком та іншими). Реконструйова-
но оборонні вали «міста Володимира» довжиною 1,5 км, які охо-
пили територію близько 10 га4 (Рис. 1).
Спираючись на практично двохсотрічні археологічні до-
слідженні київського дитинця (перші розкопки – проведені
К. А. Лохвицьким у 1824 році за ініціативи митрополита Євгенія
(Болховітінова), нам вдалося повністю відобразити давню плану-
вальну структуру, включаючи вуличну мережу з точною локалі-
зацією вулиць і площ5. На території ПКР створено «Передгород-
дя» з в’їзною брамою, оборонною стіною, ристалищем, княжою
палатою, станом кочівників, табором вікінгів, садибами киян X–
XI століть та іншими музейними об’єктами.
На сьогоднішній день можна з упевненістю стверджувати, що
ПКР від сміливого проекту по відтворенню давньоруської столиці
виріс до потужного наукового центру, який займається широким
спектром проблем, пов’язаних з середньовічною історією, архе-
ологією та музеєзнавством. Підтвердженням цього статусу може
бути те, що кілька київських вузів вже проводять лекції за темати-
кою Київської Русі на території Парку 6.
На території комплексу створено кілька музеїв, які висвіт-
люють різні аспекти побуту часів Київської Русі. Один із таких
2 Сергєєва, М.С., Янченко, В.В.
(2012). Матеріали до методики
реконструкції давньоруського
житлового інтер’єру (на при-
кладі житла, репрезентованого
у парку «Київська Русь»).
Експериментальна археологія:
досвід моделювання об’єктів
та виробництв, С. 133–143;
Тараненко, С.П., Янченко, В.В.
(2011). Рослинний ландшафт
дитинця Верхнього Києва у
давньоруський час. Спроба
реконструкції. В Археологія:
від джерел до реконструкцій.
Археологія і давня історія
України (Вип. 5), С. 227–230.
3 Янченко, В.В. (2012). Архе-
ологічне вивчення київського
дитинця як джерело історичної
реконструкції. Наукові записки
з української історії: Збірник
наукових статей, (Вип. 32),
С. 46–52.
4 Янченко, В.В. (2013). Ре-
конструкция фортификаций
детинца древнерусского Киева.
Веснік Полацкага Дзяржаунага
Універсітэта, С. 21–28.
5 Янченко, В.В. (2013). Рекон-
струкція мостових Давньо-
руського Києва (досвід «Парку
Київська Русь»). В Археоло-
гія і давня історія України.
(Вип. 10: Експериментальна
археологія: досвід моделюван-
ня об’єктів та виробництв),
С. 178–184.
6 Тараненко, С.П., Янченко,
В.В. (2016). Досвід проведен-
ня відкритих лекцій у Парку
«Київська Русь». В Актуальні
проблеми музейної та пам’ят-
коохоронної діяльності: зб.
наук. пр.(за мат. Наук. практ.
Конференції), С. 89–104.
138
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
музеїв – Музей дерев’яного зодчества. Дерево – природний буді-
вельний матеріал, який людство використовує протягом всієї своєї
історії. І попри поступ технологій обробки дерева, частина інстру-
ментів та технологічних рішень залишаються незмінними протя-
гом століть. Тож музей зодчества, на наш погляд, вдало пов’язує
період Київської Русі з добою Модерну й сьогоденням. Унікаль-
ність музею в тому, що в ньому представлені автентичні артефак-
ти, репліки давніх інструментів, наукові наглядні реконструкції.
Нижче ми зупинимось більш детально на найбільш цікавих та
вартих уваги експонатах. Описи можна згрупувати у три умовні
групи – інструменти для обробки дерева, власне вироби з дерева
та макети реконструкцій вузлів конструкції житла.
Інструменти з обробки дерева
За археологічними даними, основні види деревообробних інстру-
ментів оформились у Х–ХІ ст. і залишались в принципі незмін-
ними до XVIII ст. В експозиції представлені інструменти, які є
репліками давньоруських аналогів, ідентичність доведена архео-
логічними артефактами. В основі порівняльного аналізу лежать
Рис. 1. Контури
фортифікаційних споруд
«Міста Володимира»
139
Музей та місто
розробки В. Харламова7. Кілька прикладів з експозиції інструмен-
тарію ілюструють дану тезу.
Тесло нагадувало невелику кірку і використовувалось для по-
переднього грубого видовбування в дереві різноманітних форм
(Рис. 2). Тесло належить до чи не найдавніших інструментів об-
робки дерева, його почали використовувати ще з часів неоліту та
бронзи.
Столярний струг (наструг) – ручний інструмент, який вико-
ристовувався для обробки дерева. Якщо для звичайного будівниц-
тва використовували сокиру та потес, то стургом користувались
для отримання більш чистої та точної роботи. До нас дійшли ме-
талеві леза, знайдені в тому числі у Києві та на Райковецькому
городищі8.
Рис. 2. Тесло.
Музей зодчества ПКР
Рис. 3. Струг.
Музей зодчества ПКР
7 Харламов, В.О. (1976).
Конструктивні особливості
дерев’яних будівель
Подолу Х–ХІІІ ст. В Археоло-
гічні дослідження стародав-
нього Києва, С. 47–55; Харла-
мов, В.А. (1990). Архитектура
жилых деревянных комплексов
Киева Х – первой половины
XIII вв. (По раскопкам Подо-
ла): Автореф. дис. кандидата
архит. наук / Институт скуль-
птуры и архитектуры им.
Репина. Ленинград.
8 Гончаров, В.К. (1950).
Райковецкое городище:
материалы раскопок. Киев:
Издательство Академии Наук
Украинской ССР, С. 122.
140
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Давньоруський струг був прототипом рубанків, які вико-
ристовувались для чистої обробки та зняття стружки визначеної
товщини (Рис. 4). Тільки в рубанках лезо розташовується не по
довжині, а по ширині дерев’яної колодки.
Свердло – інструмент для отримання круглих отворів у дере-
вині. У давньоруських писемних джерелах свердло згадується з
ХІ ст. Цей інструмент неодноразово був зафіксований при розкоп-
ках Києва. Можна виділити два типи свердл – спіральні (бурав) та
ложкоподібні або пероподібні (Рис. 5 а; 5 б)9.
Рис. 4. Рубанок фігурний.
Музей зодчества ПКР
Рис. 5 а. Свердло.
Музей зодчества ПКР
Рис. 5 б. Свердло.
Музей зодчества ПКР
9 Вознесенская, Г.А. (1981).
Кузнечное ремесло. Новое в
археологии Киева. К.: Наукова
думка, С. 274.
141
Музей та місто
Пила – ручний столярний інструмент, який використовують
для розрізання на частини твердого матеріалу шляхом тертя. Згід-
но археологічних даних Подолу, використання пилок було обме-
женим – лише для столярних та дрібних теслярських робіт. Вся
основна робота виконувалась сокирою. Пили давніх київських
майстрів можна реконструювати за знахідками Райковецького го-
родища10 (Рис. 6 а; 6 б).
Молотки використовувались давньоруськими теслярами для
роботи з долотом, а також для забивання гвіздків. Існували заліз-
ні та дерев’яні молотки. Для дрібної та точної роботи використо-
вували дерев’яні молотки – «кулаки» (Рис. 7). Такі знаряддя нео-
дноразово знаходили при археологічних дослідженнях на Подолі
Києва.11 При чому робоча частина знайдених кулаків мала ознаки
довгого використання.
Рис. 6 а. Пила велика лучкова.
Музей зодчества ПКР
Рис. 6 б. Пила лучкова мала.
Музей зодчества ПКР
Рис. 7. Молоток-«кулак».
Музей зодчества ПКР
10 Гончаров, В.К. (1950).
Райковецкое городище:
материалы раскопок. Киев:
Издательство Академии Наук
Украинской ССР, С. 145.
11 Гупало, К.М., Толочко, П.П.
(1975). Давньокиївський Поділ
у світлі нових археологічних
досліджень. В Стародавній
Київ, С. 74; Толочко, П.П.,
Гупало, К.М., Харламов, В.О.
(1976). Розкопки Києвоподолу
X-XIII ст. В Археологічні
дослідження стародавнього
Києва, С. 42.
142
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Вироби з дерева
Вже багато років ПКР співпрацює з Інститутом археології НАН
України і його науковими консультантами в різний час були відомі
київські археологи К. Гупало, Г. Івакін, С. Тараненко. Тісні зв’язки
підтримуються з Центром археології Києва ІА НАНУ. Його ди-
ректор М. Сагайдак сприяв комплектуванню музею фрагментами
дерев’яних конструкцій, які в свій час були відібрані для дендро-
хронологічного аналізу. Після отримання наукових результатів
фрагменти конструкцій змогли отримати нове життя в нашій екс-
позиції. Представимо кілька прикладів подібної співпраці.
Фрагменти гробовищ
Конструкції гробовищ, які використовувались при похован-
ні небіжчиків у першій половині XI ст., у давньоруському Києві
представлені у монографії М. Сагайдака «Давньокиївський По-
діл». Автор поділяє їх на кілька типів за технологією виготовлен-
ня.
Тип А. Прямокутний ящик, складений із колотих дошок без
використання цвяхів. Такі домовини збирались під час похован-
ня небіжчика безпосередньо в могилі. Спочатку в яму опускалась
дошка дна домовини, на якій міг лежати покійник, далі боковини,
які «розкріплялись» торцевими дошками і нарешті клалася криш-
ка. Для виготовлення такої домовини, як правило, використовува-
лось одне дерево: колода з дуба чи сосни, з якої кололись дошки.
Соснові дошки були товщими, 3-5 см, дубові на 1-2 см тонші13.
Рис. 8. Дошки гробовищ
з розкопок могильника ХІ ст.
з київського Подолу на вул.
Хорива у 1983–1984 рр.
Музей зодчества ПКР.
Рис.10. Типи конструкцій
давньоруських домовин
з Київського Подолу12
12 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ, С. 97.
13 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ,
С. 97-98.
143
Музей та місто
Тип Б. Має трапецієвидну форму труни. Паз для встановлен-
ня торцевих дошок вибирався не тільки в нижній дошці, а й в боко-
вих. За рахунок зроблених пазів, бокові дошки тримались власною
вагою. Додатково, боковини закріплювали залізними цвяхами або
дерев’яними тиблями. Труни цього типу могли збиратися і тран-
спортуватися задовго до самого поховання. Домовини виготовля-
лись переважно з дуба.
Тип В. Принципова відмінність від попередніх типів полягає
в трапецієвидній формі самої труни, яка збиралась та транспорту-
валась задовго до самого поховання. Домовини виготовлялися пе-
реважно з дубу. У кількох випадках боковини додатково закріплені
залізними цвяхами або дерев’яними тиблями15.
Тип Г. По формі нагадує типи А та Б, однак за рахунок підви-
щення висоти боковини наближується за формою до саркофага.
Вся конструкція збиралась за допомогою дерев’яних тиблів без
пазів і вирізок. Домовина виготовлялась із відносно тонких (до
3 см) дубових дошок, що вирізнялись ретельною обробкою. Зов-
нішні площини всіх чотирьох стінок одного екземпляра декорува-
лись легкою різьбою.
Стовбури кололи на дошки, далі обробляли сокирою і доводи-
лись теслом. Поперечні і наскрізні пази робились долотом. Крім
пазів для скріплення і підгонки стінок домовини використовува-
лись дерев’яні тиблі й залізні цвяхи.
Дерево для виготовлення дорогих орнаментованих домо-
вин-саркофагів попередньо заготовлялось і висушувалось16.
Крім представлення самих речей, в музеї розміщені інформа-
ційні стенди на допомогу відвідувачу для кращого розуміння кон-
тексту функціонування експонату.
Рис. 11. Технологічні прийоми
виготовлення домовин
окремих типів14
14 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ, С. 98.
15 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ, С. 99.
16 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ, С. 99.
144
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Деталі конструкції криниці ХІI ст.
Рис. 12. Дерев’яний саркофаг 17
Рис. 13. Інформаційний стенд
музею зодчества ПКР.
Рис. 14. Дошки з криниці
середини XII ст.
Музей зодчества ПКР.
17 Сагайдак, М.А. (1991).
Давньокиївський Поділ, С. 99.
145
Музей та місто
Наступними експонатами археологічної експозиції музею є
унікальні предмети з єдиного у своєму роді об’єкту. На місці бу-
дівництва храму Введення Святої Богородиці у Києві (вул. По-
чайнинська, 27/44) влітку 2003 року проводилися охоронні архе-
ологічні дослідження. Серед виявлених об’єктів (цвинтар XVIII
ст., п’ять давньоруських споруд, господарські ями XI–XVIII ст.)
найбільш цікавою з наукової точки зору виявилася криниця дав-
ньоруського часу18.
Конструкція криниці являла собою зруб, складений з гори-
зонтальних дошок, які з’єднувалися методом врубки «ластівкін
хвіст» з виносом вінець до 0,2 м. Такий спосіб врубки відомий
при дослідженні давньоруських гідротехнічних споруд в Туста-
ні19, Автунічах, Шумлаї20. Археологам вдалося прослідкувати кри-
ницю на глибину близько 2 м, що складалася з дубових дошок,
по 11 з кожного боку. При розбірці конструкції вдалося зберегти
20 дошок21. Необхідно відмітити, що це перший і єдиний випадок
фіксації криниці давньоруського часу в Києві.
Рис. 15. План
археологічних досліджень
на вул. Почайнинській, 27/44,
2003 р.
(Розкопки М. Сєргєєвой,
С. Тараненко)
Рис. 16. Криниця.
Процес розчистки.
Вул. Почайнинська, 27/44.
(Розкопки М. Сєргєєвої,
С. Тараненко)
18 Сергєєва, М.С., Тараненко,
С.П., Журухіна, О.Ю. (2005).
Дослідження на Київському
Подолі по вул. Почайнинська,
27/44, у 2003 р. В. Археологічні
дослідження в Україні 2003–
2004 рр., С. 58-60.
19 Рожко, М.Ф. (1996). Тустань.
Давньоруська наскельна
фортеця. Київ: “Наукова
думка”, С. 86.
20 Веремейчик, О.М., Готун,
І.А. (1995). Колодязі на давньо-
руських сільських поселеннях.
В Археологія (4), С. 86-90.
21 Тараненко, С.П. (2005).
Давньоруська криниця на
Подолі Києва. В Проблеми ар-
хеології Середнього
Подніпров’я, С. 319–328.
146
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Археологи представили реконструкцію криниці у вигляді ет-
нографічно відомого типу «журавля». Ми розвинули цю ідею і
пропонуємо модель давньоруської садиби з подібною криницею.
Фрагменти гідротехнічних конструкцій ХІ ст.
з розкопок на вул. Фрунзе, 23/25 у 2008 р.
Рис. 17. Модель криниці
на давньоруській садибі
Рис. 18 а. Фрагмент
гідротехнічної конструкції
з розкопок на вул. Фрунзе, 23/25
у 2008 р.
Музей зодчества ПКР
Рис. 18 б. Фрагмент
гідротехнічної конструкції
з розкопок на вул. Фрунзе, 23/25
у 2008 р.
Музей зодчества ПКР
147
Музей та місто
Археологічна експозиція продовжується представленням
фрагментів інженерних споруд давньоруського часу. У 2008 р.
Центром археології Києва ІА НАН України була досліджена ді-
лянка, що знаходилася станом на XI ст. в складних природних
умовах – біля підніжжя північно-східної частини гори Щекавиці.
Таке розташування спричинило спорудження дерев’яних гідро-
технічних конструкцій, які мали б захистити садибну ділянку від
води та делювіальних наносів. Крім цього, для окремих споруд
робилися обноски оснащені дренажними отворами в дошками. Ця
ділянка відносяться до другої половини XI ст. – першої половини
ХІІ ст.
Знайдена дошка обноски була розташована перпендикулярно
до схилу и мала у середній частині сім отворів для дренажу (Рис.
19 а, 19 б), а інший фрагмент конструкції у вигляді дошки, що
поставлена на ребро та орієнтована паралельно схилу, була укрі-
плена кілками (Рис. 19 б).
Рис. 19 а. Дошка з отворами.
Вул. Фрунзе, 23-25.
(Розкопки М. Сагайдака,
В. Івакіна)
Рис. 19 б. Гідротехніні
кострукції XI ст.
Вул. Фрунзе, 23-25.
(Розкопки М. Сагайдака,
В. Івакіна)
148
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Фрагмент криниці XIX ст.
Так сталося, що в археологічній експозиції Музею зодчества
представлені фрагменти дерев’яних конструкцій з гідротехнічних
об’єктів Києва різних періодів. Наступний експонат походить з
розкопок північно-західної частини київського Подолу за адресою
вул. Введенська, 35 у 2005 р. Весь матеріал з цих розкопок відно-
ситься до середини – другої половини XIX ст. Під час досліджень
зафіксований колодязь XIX ст. Він являв собою зруб розмірами 1,4
х 1,4 м, метод врубки «ластівкін хвіст», загалом було досліджено
понад 30 вінець.
Колодязь проіснував до XX ст. і був засипаний 22.
Рис. 20. Напівколоди
з конструкції криниці XIX ст.
вул. Введенська, 35
у 2005 р.
Музей зодчества ПКР
Рис. 21. План розкопу
на вул. Введенській, 35,
2005 р.
(Розкопки М. Сагайдака,
Ю. Башкатова)
22 Сагайдак, М.А., Башкатов, Ю.Ю. (2005). Отчет об археологических
исследованиях Подольской экспедиции по ул. Введенская , 35 в 2005 г.
НА ФА НАНУ № 2005/288 - 8 с., 7 рис. + 29 фото, інв. опис – 3 с., Акт – 4 с.
149
Музей та місто
Фрагмент водогінної системи Києва XVIII-XIX ст.
Водогінна система Києва періоду модерну на сьогодні має не-
достатній рівень вивчення. Тому матеріальні елементи, які пред-
ставляють цю систему, заслуговують на особливу увагу. Як і у ці-
лому в нашій експозиції, матеріали походять з розкопок Подолу
Києва (вул. Андріївський узвіз, 1а). На глибині 2,30 м від сучасної
денної поверхні відкрито частину дерев’яного водогону з колодя-
зем XVIII–XIX ст.
Рис. 22. Колодязь XIX ст.
Вул. Введенська, 35, 2005 р.
(Розкопки М. Сагайдака,
Ю. Башкатова)
Рис. 23. Фрагмент
колодязя-розподільника
XVIII–XIX ст.
(вул. Андріївський узвіз, 1а)
Музей зодчества ПКР
150
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Макети конструкції зрубів
Цей третій напрямок експозиції нашого музею. Він представляє
собою макети різних вузлів конструкції давньоруського житла.
Для їх будівництва використані існуючі історико-археологічні
дані пов’язані з давньоруським житлобудівництвом. Маємо від-
мітити майстерність теслярів Парку, які змогли виконати макети з
максимальною точністю.
В нашій експозиції знаходяться макети давньоруського зрубу.
Археологічні дослідження останніх років остаточно переконують
нас у широкому розповсюдженні в давньоруському Києві саме
зрубного типу житлових споруд23. У результаті розкопок київсько-
го Подолу в 1972–1975 рр. були отримані матеріали, аналогічні
до розкопаних у Новгороді, Старій Ладозі, Полоцьку, Бресті й
інших містах північно-західних і північно-східних районів Русі.
Аналогії спостерігаються не лише в загальному характері зрубних
споруд або планувальній структурі окремих ділянок міської забу-
дови, але і в будівельних прийомах. Рубка київських (як і новго-
родських, мінських, смоленських тощо) зрубів виконана «в обло».
Вони складені з соснових колод діаметром від 16 до 25 см. Чашки
замків і пазів завжди вибрані у нижній колоді. Між вінцями є про-
кладки моху для теплоізоляції24.
Найбільш інформативними у питанні виділення типів рядо-
вого житла та масової забудови Києва стали дослідження Поділь-
ської постійно діючої археологічної експедиції. У межах більше
ніж 60-ти розкопів було досліджено понад 300 будівель, аналіз
конструкцій стін довів, що зрубні конструкції становлять при-
близно 70 %, каркасно-стовпові – 30 %25.
Рис. 24. Фрагмент водогону
XVIII–XIX ст. вул.
Андріївський узвіз, 1а, 2011 р.
(Розкопки М. Сергєєвої)
23 Толочко, П.П. (1981).
Массовая застройка Киева
X–XIII вв. В Древнерусские
города, С. 76.
24 Толочко, П.П. (1981).
Массовая застройка Киева
X–XIII вв. В Древнерусские
города, С. 76.
25 Тараненко, С. П. (2008).
Массовая застройка Подола
Києва Х – ХІІІ вв.
(по материалам исследований
1984 – 2000 гг. ). В Acta
archeologica Albaruthenica,
(Vol. IV), С. 125–133.
151
Музей та місто
Не менш цікавим з наукової точки зору є реконструкції вікон у
давньоруських спорудах. Рамне вікно з косяками зрубної споруди
реконструйоване також за археологічними даними. Обробку вікон-
них отворів у спорудах Подолу Києва можна розділити за типом на
щілинні без косяків і з використанням косяків обрамлення. Можна
передбачити, що існували і двохкосячні віконні отвори, зображен-
ня яких неодноразово зустрічається на давньоруських мініатюрах.
Матеріалом заповнення міг бути будь-який з тих, що застосову-
валися у давньоруський час: бичачий міхур, паюс, слюда, скло.
Необхідно відзначити, що теоретично вживання у Давній Русі ве-
ликих рамних вікон з косяками давно прийняте історико-архітек-
турною наукою і присутнє на багатьох реконструкціях дерев’яних
хоромних будівель, проте питання їхнього реального існування до
останнього часу залишалося відкритим26. Багатий археологічний
матеріал розкопок Подолу дав позитивну відповідь і на це важливе
питання. Так, біля зрубу № 4, відкритого на Контрактовій площі
(датується 975 р.), була виявлена підвіконна колода, яка входила до
складу конструкції рамного вікна з косяками27. Віконниця з прямо-
кутною гратчастою палітуркою була виявлена під час проведення
реставраційних робіт у Софійському соборі у Києві. Як показали
дослідження, вона була вмурована у віконний рамочний проріз
південної кам’яної стіни собору в період будівництва28.
Рис. 25. Макет
конструкції зрубу.
Метод врубки «в обло».
Музей зодчества ПКР
26 Борисевич, Г.В. (1982).
Хоромное зодчество Новгоро-
да. В Новгородский сборник.
50 лет раскопок Новгород,
С. 286-287.
27 Гупало, К.М., Толочко, П.П.
(1975). Давньокиївський Поділ
у світлі нових археологічних
досліджень. В Стародавній
Київ, С. 58.
28 Висоцький, С.О. (1972).
Віконна рама та шибки
з Київської Софії. В Київська
старовина, С. 54-60.
152
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
Завершенням споруди слугував дах, який оберігав внутрішній
простір від атмосферних опадів. За етнографічними матеріала-
ми відомо, що вибір відповідного вирішення даху для конкрет-
них споруд залежав не лише від кліматичних умов і будівельних
традицій, він визначався і конструкцією стін споруди і матеріалом
перекриття. Стовпові споруди зазвичай перекривалися кроквяною
конструкцією даху, а зруби завершувалися дахами на самцях29.
Ймовірно, дахи мали покриття «в два теси». Цей висновок під-
тверджує спорудження даху над льохом (споруда 12Б), виявленим
під час археологічних досліджень Житнього ринку. Конструкція
мала двохскатне покриття з колотих дошок – тесин, укладених у
два теси. Цим способом є покриття двома рядами дошок, причому
верхній їх ряд дошок перекривав щілини нижнього. Тесини мали
ширину 25–30 см, товщину 2,5–3,0 см30.
Рис. 26. Макет вікна.
Музей зодчества ПКР
Рис. 27. Макет даху.
Музей зодчества ПКР
29 Бломквист, Е.В. (1956).
Крестьянские постройки
русских, украинцев, белорусов
(Поселения, жилища, хозяй-
ственные строения).
В Восточнославянский этно-
графический сборник,
С. 96-104.
30 Толочко, П.П., Гупало, К.М.,
Харламов, В.О. (1976).
Розкопки Києвоподолу
X-XIII ст. В Археологічні
дослідження стародавнього
Києва, С. 37.
153
Музей та місто
Висновки
Отже, в музеї дерев’яного зодчества у Парку Київська Русь комп-
лексно представлене деревообробне ремесло Давньої Русі – реплі-
ки теслярських інструментів, елементи будинків та конструкцій
стін тощо. Експозиція, заснована на останніх археологічних да-
них, та інформаційна підтримка дозволяють відвідувачу отримати
комплексне та образне уявлення про одне з ключових ремесел.
Та й сам Парк Київська Русь являє собою цікавий приклад
створення простору для міського дозвілля поза межею самого мі-
ста. Розташований в 40 км від Києва, ПКР став елементом дозвіл-
ля киян, вписався таким чином в міське середовище.
References
Blomkvyst E.V. Krest’yanskye postroyky russkykh, ukrayntsev, belorusov
(Poselenyya, zhylyshcha, khozyaystvennыe stroenyya) // Vostochnoslavyan-
skyy эtnohrafycheskyy sbornyk. – M., 1956. – S. 96–104.
Borysevych H.V. Khoromnoe zodchestvo Novhoroda // Novhorodskyy
sbornyk. 50 let raskopok Novhoroda. – M., 1982. – S. 286–287.
Veremeychyk O.M., Hotun I.A. Kolodyazi na davn’orus’kykh sil’s’kykh
poselennyakh. // Arkheolohiya, №4. – K., 1995 r.
Vysots’kyy S.O. Vikonna rama ta shybky z Kyyivs’koyi Sofiyi // Kyy-
ivs’ka starovyna. – K., 1972. – S. 54–60.
Voznesenskaya H.A. Kuznechnoe remeslo. Novoe v arkheolohyy Kye-
va / Red. kol. P.P. Tolochko, S.A. Vыsotskyy, Ya.E. Borovskyy. – K.: Nauko-
va dumka, 1981. – s.267-284.
Honcharov V.K. Raykovetskoe horodyshche: materyalы raskopok. Kyev:
Yzdatel’stvo Akademyy Nauk Ukraynskoy SSR, – 1950.- 149 s.
Hupalo K.M., Tolochko P.P. Davn’okyyivs’kyy Podil u svitli novykh
arkheolohichnykh doslidzhen’ // Starodavniy Kyyiv. «Naukova dumka». K.,
1975. – S.40-79.
Rozhko M.F. Tustan’. Davn’orus’ka naskel’na fortetsya. – K., “Naukova
dumka”, 1996 r.
Sahaydak M.A. Davn’okyyivs’kyy Podil. – K.: Naukova dumka, 1991. –
164 s.
Serhyeyeva M.S., Taranenko S.P., Zhurukhina O.Yu. Doslidzhennya na
Kyyivs’komu Podoli po vul. Pochaynyns’ka, 27/44, u 2003 r. // Arkheolo-
hichni doslidzhennya v Ukrayini 2003–2004 rr. – K., 2005. – S. 58-60.
Serhyeyeva M.S., Yanchenko V.V. Materialy do metodyky rekonstrukt-
siyi davn’orus’koho zhytlovoho inter»yeru (na prykladi zhytla, reprezentova-
noho u parku «Kyyivs’ka Rus’») // Eksperymental’na arkheolohiya: dosvid
modelyuvannya ob»yektiv ta vyrobnytstv. – K., 2012. – S. 133–143.
Taranenko S.P. Davn’orus’ka krynytsya na Podoli Kyyeva // Problemy
arkheolohiyi Seredn’oho Podniprov»ya. Fastiv. 2005. – S. 319–328.
Taranenko S. P. Massovaya zastroyka Podola Kyyeva Kh – KhIII vv. (po
materyalam yssledovanyy 1984 – 2000 hh.) //Acta archeologica Albarutheni-
ca. Mins’k: I.P. Lohvinau, 2008. – Vol. IV. – S. 125–133.
Taranenko S.P., Yanchenko V.V. Roslynnyy landshaft dytyntsya
Verkhn’oho Kyyeva u davn’orus’kyy chas. Sproba rekonstruktsiyi //
Arkheolohiya: vid dzherel do rekonstruktsiy / Arkheolohiya i davnya istoriya
Ukrayiny. – Vyp. 5. – K., 2011. – S. 227–230.
Tarannenko S.P., Yanchenko V.V. Dosvid provedennya vidkrytykh lekt-
siy u Parku «Kyyivs’ka Rus’» // Aktual’ni problemy muzeynoyi ta pam»yat-
154
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (3)
kookhoronnoyi diyal’nosti: zb. nauk. pr.(za mat. Nauk. prakt. Konferentsiyi);
KNUKiM. – K.: Lohos, 2016 – S. 89-104.
Tolochko P.P., Hupalo K.M., Kharlamov V.O. Rozkopky Kyyevopodolu
X-XIII st. // Arkheolohichni doslidzhennya starodavn’oho Kyyeva. «Nauko-
va dumka». K., 1976. – S.19-46.
Tolochko P.P. Massovaya zastroyka Kyeva X–XIII vv. // Drevnerusskye
horoda. – M., 1981. – S. 63–94.
Kharlamov V.O. Konstruktyvni osoblyvosti derev»yanykh budivel’ Po-
dolu Kh–KhIII st. // Arkheolohichni doslidzhennya starodavn’oho Kyyeva. –
K., 1976. – S. 47–55.
Kharlamov V.A. Arkhytektura zhylыkh derevyannыkh kompleksov
Kyeva Kh – pervoy polovynы XIII vv. (Po raskopkam Podola): Avtoref. dys.
kandydata arkhyt. Nauk / Ynstytut skul’pturы y arkhytekturы ym. Repyna. –
L.: 1990. – 19 s.
Yanchenko V.V. Arkheolohichne vyvchennya kyyivs’koho dytyntsya yak
dzherelo istorychnoyi rekonstruktsiyi // Naukovi zapysky z ukrayins’koyi is-
toriyi: Zbirnyk naukovykh statey. – Pereyaslav-Khmel’nyts’kyy, 2012. – Vyp.
32. – S. 46–52.
Yanchenko V.V. Proekt «Parku Kyyivs’ka Rus’». Istoriya «ozhyvaye» //
Pamyatky istoriyi ta kul’tury slovyan. – K., 2013. – S. 196–205.
Yanchenko V.V. Rekonstruktsyya fortyfykatsyy detyntsa drevnerusskoho
Kyeva // Vesnik Polatskaha Dzyarzhaunaha Universitэta. – Polotsk, 2013. –
S. 21–28.
Yanchenko V.V. Rekonstruktsiya mostovykh Davn’orus’koho Kyyeva
(dosvid «Parku Kyyivs’ka Rus’») // Arkheolohiya i davnya istoriya Ukray-
iny. – K.: Instytut arkheolohiyi NAN Ukrayiny, 2013. – Vyp. 10: Ekspery-
mental’na arkheolohiya: dosvid modelyuvannya ob»yektiv ta vyrobnytstv. –
S. 178–184.
Yanchenko V.
THE MUSEUM OF WOODEN INDUSTRY
IN THE PARK ‘KYIVAN RUS’
The article is devoted to the created in the Park «Kievan Rus» Museum of
Wooden Architecture. The reader can get acquainted with this unique phe-
nomenon in the modern museum world as a project restoring ancient Kyiv (
«city of Vladimir») in 1: 1 scale.
Modern experience supply objective information and historical recon-
structions (individual subjects, objects and even entire urban locations) in-
cludes providing opportunities to experience the atmosphere and the specifics
of Kievan Rus in all its fullness. The perfect opportunity to achieve this is a
reproduction of the image of the medieval city, but not on the monitors and
models, but as in the original. Experience of the solution to the problem is a
museum complex in the open air - «Park Kievan Rus». Today we can con-
fidently assert that the ambitious project of PKR to reproduce the ancient
capital grew to a powerful research center, which deals with a wide range of
problems associated with medieval history, archeology and museology.
The author presents the basic fetures of the museum complex areas - re-
construction and construction of fortifications and sacral buildings, housing
and commercial complexes, street network planning and other constants me-
dieval city.
One of the scientific and educational activities PKR is the creation of
museums on its territory. One of these new museums - the Museum of Wooden
Architecture. The museum is unique, because it exhibits archaeological arti-
155
Музей та місто
facts, reconstructed models of ancient structures housing, replicas of ancient
tools of carpenter.
According to archeological data, the main types of woodworking tools
and their range took constant shape in the X - XI and remained unchanged
until the XVIII century. The exhibition features tools that can be considered
replicas of ancient counterparts, their identity is proven by archaeological
artifacts. The basis of the comparative analysis underlying the development
of V. Kharlamov. Among the exhibited things can be identified replica tesla,
boats, planes, drills, saws, hammers and others.
Archaeological studies in recent years finally convince us wide distribu-
tion in Old Kiev namely carcass type residential buildings. Therefore, third
main line espozytsiyi architecture museum presenting the reconstruction of
some ancient uzliv frame, frame layout design method vrubky «v oblo», layout
windows and roof of the home.
Keywords: Park ‘Kievan Rus’, museum, woodworking craft, architec-
ture.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211221 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-12T15:18:02Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Янченко, В. 2025-12-26T16:37:19Z 2017 Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь / В. Янченко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — № 2. — С. 136-155. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211221 [911.375.631:904.4](477.25) У статті розглядається створений у Парку «Київська Русь» Музей зодчества. Читач може ознайомитися з таким унікальним явищем у сучасному музейному світі, як проект відновлення давньоруського Києва («міста Володимира») у масштабі 1:1. Сучасний досвід подачі об’єктивної історичної інформації та реконструкцій (окремих предметів, об’єктів та навіть цілих міських локацій) включає в себе надання можливості відчути атмосферу та специфіку Київської Русі в усій її повноті. Ідеальною можливістю домогтися цього є відтворення образу середньовічного міста, але не лише на моніторах і макетах, а в оригіналі. Досвідом такого вирішення проблеми є музейний комплекс під відкритим небом – «Парк «Київська Русь». Одним з напрямків науково-освітньої діяльності ПКР – це створення музеїв на його території. Один з таких новоутворених музеїв – Музей зодчества. В його експозиціях присутні археологічні артефакти, відтворені моделі конструкцій давньоруського житла, репліки інструментарію давньо-руського тесляра. The article is devoted to the created in the Park «Kievan Rus» Museum of Wooden Architecture. The reader can get acquainted with this unique phenomenon in the modern museum world as a project restoring ancient Kyiv ( «city of Vladimir») in 1: 1 scale. Modern experience supply objective information and historical reconstructions (individual subjects, objects and even entire urban locations) includes providing opportunities to experience the atmosphere and the specifics of Kievan Rus in all its fullness. The perfect opportunity to achieve this is a reproduction of the image of the medieval city, but not on the monitors and models, but as in the original. Experience of the solution to the problem is a museum complex in the open air - «Park Kievan Rus». Today we can confidently assert that the ambitious project of PKR to reproduce the ancient capital grew to a powerful research center, which deals with a wide range of problems associated with medieval history, archeology and museology. The author presents the basic fetures of the museum complex areas - reconstruction and construction of fortifications and sacral buildings, housing and commercial complexes, street network planning and other constants medieval city. uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Музей та місто Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь The Museum of wooden industry in the park ‘Kyivan Rus’ Article published earlier |
| spellingShingle | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь Янченко, В. Музей та місто |
| title | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь |
| title_alt | The Museum of wooden industry in the park ‘Kyivan Rus’ |
| title_full | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь |
| title_fullStr | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь |
| title_full_unstemmed | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь |
| title_short | Музей дерев'яного зодчества у Парку Київська Русь |
| title_sort | музей дерев'яного зодчества у парку київська русь |
| topic | Музей та місто |
| topic_facet | Музей та місто |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211221 |
| work_keys_str_mv | AT ânčenkov muzeiderevânogozodčestvauparkukiívsʹkarusʹ AT ânčenkov themuseumofwoodenindustryintheparkkyivanrus |