"Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.)
Огляд конференції "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.).
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211326 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.)" / А. Боженко, Д. Чорний // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 231-234. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860021392775315456 |
|---|---|
| author | Боженко, А. Чорний, Д. |
| author_facet | Боженко, А. Чорний, Д. |
| citation_txt | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.)" / А. Боженко, Д. Чорний // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 231-234. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| description | Огляд конференції "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.).
|
| first_indexed | 2026-03-18T17:23:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
231
Рецензії. Огляди. ХРОніка
Анастасія Боженко
магістр історії, аспірант Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна
Чорний Дмитро
завідувач кафедри українознавства Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна, доктор історичних наук
«МОВА/«МОВИ» МІСТА ТА ФОРМУВАННЯ
ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ХАРКОВА
(КІНЕЦЬ ХVIII – ПОЧАТОК ХХ ст.)»
(м. Харків, 23 лютого 2018 р.)
Нагальною потребою українських гуманітарних студій стає
об’єднання зусиль істориків і соціологів, філологів і куль-
турологів, філософів і літературознавців, архітекторів і
краєзнавців у наскрізному студіюванні проблем минулого та су-
часного розвитку міст. За останні роки в українському інтелекту-
альному полі помітний сплеск зацікавлення до урбаністики, що
можна простежити і на прикладі заходів, присвячених цим темам.
Починаючи з 2007 р. Центр міської історії Центрально-Східної
Європи у Львові проводить щорічно міжнародні конференції, при-
свячені різним аспектам історії міст Центральної та Східної Єв-
ропи, як, наприклад «Історія має місце» (2007 р.), «Секс у містах:
проституція, сексуальне рабство й сексуальні меншини в Цен-
трально-Східній Європі» (2009 р.), «Львів як дзеркало. Взаємний
образ мешканців Львова в нарраціях ХХ-ХХІ століть» (2010 р.),
«Міський досвід Великої війни у Східній Європі» (2017 р.), серію
конференцій «Львів: місто – суспільство – культура» у Львівсько-
му національному університеті імені Івана Франка та ін. У Києві
завдяки Національному університету «Києво-Могилянська акаде-
мія» проведена конференція «Живучи в модерному місті: Київ
кінця ХІХ – середини ХХ ст.» (2015 р.), працювала секція з урба-
ністики в рамках конференції «Досліджуючи минуле: нова соці-
альна історія на перехрестях методологічних віянь» (2018 р.), про-
йшла конференція «Київ і кияни у мультикультурному просторі
України» в Київському університеті імені Бориса Грінченка тощо.
Харків, який був і є одним зі зразкових прикладів ефектив-
них урбанізаційних практик доби модернізації кінця ХІХ – почат-
© Анастасія Боженко, Дмитро Чорний, 2018
232
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
ку ХХ ст., драматичної форсованої індустріалізації 1930-х років,
деурбанізації кінця ХХ – початку ХХІ ст., не може не привертати
дослідницьку увагу. Спробою зібрати фахівців різних дисциплін
і різних українських регіонів у дослідженні Харкова стала кон-
ференція «Мова/«мови» міста та формування ідентичності насе-
лення Харкова (кінець XVIII – початок ХХІ ст.)», яка відбулася 23
лютого 2018 р. в Харківському національному університеті імені
В. Н. Каразіна за підтримки Програми імені Ковальських Канад-
ського інституту українських студій.
Організатори передбачали, що конференція матиме локальний
характер, об’єднавши передусім спільноту харківських науковців.
Однак несподівано багато учасників подали заявки, географія та
пропонована проблематика яких були неочікувані. Унаслідок цьо-
го учасників, запрошених взяти участь у конференції, стало вдвічі
більше: замість запланованих 15 до програми включили 30 допо-
відей, змінивши формат заходу, тому на конференції паралельно
працювали дві секції.
Першу секцію «Міські наративи та практики їхнього дослі-
дження», яку модерували доктор історичних наук Дмитро Чорний
та кандидатка історичних наук Олена Бетлій, було присвячено те-
оретичним питанням міських студій, мові архітектурного просто-
ру й міським повсякденним практикам. Секція об’єднала істори-
ків, соціологів, архітекторів, філософів і філологів, що допомогло
поглянути на згадані проблеми з погляду різних дисциплін. На
другій секції «Перехрестя міських ідентичностей», яку модерува-
ли доктор філологічних наук Галина Яворська та кандидат істо-
ричних наук В’ячеслав Потоцький, розглянули проблеми міської
пам’яті й ідентичності через топоніміку, символіку та мову. За
складом учасників це була переважно історико-філологічна сек-
ція, що дало змогу глибоко зануритися в деякі аспекти досліджу-
ваної проблеми.
Загалом на конференції розглянуто кілька груп питань, що
стосувалися як мови «звичайної», так і символічних «мов» Харко-
ва. У цьому контексті заслухані і ґрунтовно обговорені теоретичні
доповіді істориків, філософів, архітекторів, філологів зі Львова,
Києва, Харкова про дослідницькі підходи та методологічні викли-
ки в урбаністичних студіях (О. Бетлій, Львів, Київ), автентичну та
сучасну символіку в архітектурному й культурному просторі Хар-
кова (І. Снітко, М. Курушина, Харків), місто як після-подієвий на-
ратив (О. Чистотіна, Харків), практики фотографування у містах
радянської доби, прийоми інтерпретації зображень та свідомості
людей (І. Склокіна, Львів).
Іншою наскрізною проблемою, що була в полі зору учасників,
стала проблема мовних конфліктів і міської комунікації. Її розгля-
дали крізь призму етномовної структури населення Харкова по-
чатку ХХІ ст. (В. Скляр, Харків), мовних конфліктів у дзеркалі
перспективізації (Г. Яворська, Київ), співвідношення між мовою
спілкування та цінностями харків’ян – постійних мешканців мі-
ста і мігрантів (О. Мусієздов, Харків), негативної та нерівноцінної
комунікації в місті (Д. Рижкова, Харків), мовної політики денікін-
ського режиму в Харкові (В. Потоцький, Харків).
233
Рецензії. Огляди. ХРОніка
Репрезентації міста окремими соціальними групами та про-
шарками міського населення, їхню роль у формуванні групової/
міської ідентичності досліджені в доповідях про Київське товари-
ство велосипедістів-любителів (О. Мартинюк, Київ), харківську
університетську спільноту (Є. Рачков, Харків), соціальні розріз-
нення у просторі Харкова модерної доби (А. Боженко, Харків),
сільське та міське сектантство (М. Кучеренко, Харків), гувернерів
Харкова (Г. Яковенко, Харків). Окремо варто виділити блок про-
блем, порушених у доповідях щодо мови міста як предмету уваги
подорожньої літератури (К. Диса, Київ), утілення в сучасній укра-
їнській прозі урбаністичного та рустикального художнього про-
сторів (Р. Мариняк, Харків), поняття «міського» та «фольклорно-
го» койне в концепції Ю. Шевельова (К. Каруник, Харків).
Архітектурний складник мови міста став безпосереднім
об’єктом доповідей про взаємовплив демографічних, етнічних та
архітектурної спадщини міста (В. Парацій, Бережани), приватні
садиби Харкова другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (В. Несте-
ренко, Харків), маркери пам’яті та потенціал порожнечі міського
простору як фактора формування ідентичності містян (А. Цісар,
Харків).
Увага до топоніміки як аспекту урбаністичних студій не має
дивувати. Після ухвалення пакету законів у 2015 році і кампанії
масових перейменувань у всіх населених пунктах дискусії навколо
цього питання не вщухають. Не випадково, що порівняння досвіду
у відповідній сфері в різних містах України привернуло дослід-
ницьку увагу. Тому частину поданих на конференцію доповідей
присвячено проблемам меморіалізації спадку етнічних меншин і
зміни міської топоніміки в Україні у 2015–2017 рр. (С. Гірік, Київ),
змін міської топоніміки Закарпаття в період інтегрування краю
до складу УРСР у 1944–1946 рр. (П. Леньо, Ужгород), політики
харківської міської й обласної влади в царині історичної пам’яті
(Д. Куценко, Пултуськ, Польща), методики класифікації урбано-
німів як історичного джерела (М. Долинська, Львів). Вони гармо-
нійно доповнили доповіді про топоніміку сучасних вулиць Харко-
ва (М. Гарбар), міську топоніміку та проблеми історичної пам’яті
(Л. Удовенко), історію появи антропонімів Харкова (Р. Трифонов)
та слобожанську «сліпецьку мову» (Є. Редько), що їх запропону-
вали харківські науковці.
Органічною частиною конференції стала презентація ініціа-
тив громадських організацій Харкова «Міський простір Харкова:
творчість, громадськість, зміни», яка відбулася ввечері в Хабі «Сту-
дія 42». Під час заходу представники неурядових громадських ор-
ганізацій «Дитяча школа архітектури» (допомагає дітям зрозуміти
значення та вплив архітектурного середовища на життя людей у
містах), «День музики» (організовує й допомагає реалізовувати
культурно-мистецькі проекти в міському просторі), «Kharkiv Zero
Waste» (спільнота, покликана підтримати екологічне середовище
Харкова), Благодійний Фонд «Трохи вогню» (центр творчості та
освіти для дітей з малозабезпечених сімей міста Харкова), Харків-
ська обласна бібліотека для юнацтва продемонстрували, як можна
зробити місто креативнішим, комфортнішим, цікавішим для меш-
234
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
канців і гостей. Виступи представників цих об’єднань фактично
розвинули на сучасному матеріалі положення, що прозвучали в
наукових доповідях. Вони довели, що для міст важливо по-різно-
му звертатися до своїх мешканців і в такий спосіб творити місь-
кий простір.
Конференція «Мова/«мови» міста та формування ідентичнос-
ті населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)» цілком
вписується у загальний контекст розвитку урбаністичних студій в
Україні, адже акцентує увагу на повсякденні практики мешканців
міст, водночас пропонуючи нові аспекти погляду на міста не лише
через призму мови як засобу комунікації, спілкування різних груп
населення в мультикультурному середовищі, але й концепт мови –
засобу спілкування міста як живого організму із мешканцями та
тими, хто відвідує його. В цьому варіанті це спілкування відбува-
ється завдяки вивіскам і муралам, фасадам будинків і вибору тієї
чи іншої просторової орієнтації вулиць, їх назвам, зображенням
міст в літературних творах або народній пам’яті, на фотографі-
ях або планах. Загалом унаслідок конференції вдалося ініціювати
дискусію щодо низки питань, зачепивши в такий спосіб нові про-
блемні аспекти, зав’язати нові знайомства між науковцями, що є
одним із кроків до консолідації спільноти дослідників-урбаністів
з різних наукових інституцій України.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211326 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-18T17:23:50Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Боженко, А. Чорний, Д. 2025-12-29T12:05:57Z 2018 "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.)" / А. Боженко, Д. Чорний // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 231-234. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211326 Огляд конференції "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.). uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Рецензії. Огляди. Хроніка "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) Article published earlier |
| spellingShingle | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) Боженко, А. Чорний, Д. Рецензії. Огляди. Хроніка |
| title | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) |
| title_full | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) |
| title_fullStr | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) |
| title_full_unstemmed | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) |
| title_short | "Мова/"мови" міста та формування ідентичності населення Харкова (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)" (Харків, 23 лютого 2018 р.) |
| title_sort | "мова/"мови" міста та формування ідентичності населення харкова (кінець хviii – початок хх ст.)" (харків, 23 лютого 2018 р.) |
| topic | Рецензії. Огляди. Хроніка |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211326 |
| work_keys_str_mv | AT boženkoa movamovimístataformuvannâídentičnostínaselennâharkovakínecʹhviiipočatokhhstharkív23lûtogo2018r AT čorniid movamovimístataformuvannâídentičnostínaselennâharkovakínecʹhviiipočatokhhstharkív23lûtogo2018r |