Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова
Упродовж 1577–1583 рр. з міської каси Львова виділялися певні суми коштів, які були спрямовані для купівлі вина, риби, коштовних виробів та східних товарів. Більшість із куплених речей були подарунками придбаними для міських делегацій на сейм, королівський трибунал у Любліні, подорожі до найвищих ур...
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211337 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова / Н. Левус // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 46-58. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860000447099568128 |
|---|---|
| author | Левус, Н. |
| author_facet | Левус, Н. |
| citation_txt | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова / Н. Левус // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 46-58. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| description | Упродовж 1577–1583 рр. з міської каси Львова виділялися певні суми коштів, які були спрямовані для купівлі вина, риби, коштовних виробів та східних товарів. Більшість із куплених речей були подарунками придбаними для міських делегацій на сейм, королівський трибунал у Любліні, подорожі до найвищих урядовців Речі Посполитої та привітання останніх під час їхнього перебування у Львові. У даній статті зроблена спроба показати, як за допомогою подарунків у вигляді вина та інших речей найвищим міським урядникам і місту вдалося просувати і захищати свої інтереси на сеймі при сприянні міських патронів і локальних представників. Окрім цього вдалося встановити, що львівські райці підтримували тісні зв’язки із найвищими посадовими особами Речі Посполитої і за допомогою дарунків і представницьких видатків впливали на становище і статус свого міста.
From 1577 til 1583 years from the city’s cash desk of Lviv was allocated money to purchase wine, fish, jewelry and eastern goods. Most of the purchased items were gifts for city delegations to the Diet, the royal court in Lublin, expenses on travel to the highest governments of the Commonwealth and the greetings of the latter during their stay in Lviv. This article attempts to demonstrate how city officials with the help of gifts (i.e.wine and other things) managed to promote and protect their interests in the Diet with the assistance of city patrons and local representatives. In addition, it was found that some Lviv officials maintained close ties with the officials of the Commonwealth and, with the help of gifts and representative spending, influenced the position and status of their city.
|
| first_indexed | 2026-03-18T11:50:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
УДК 94(477.83)«15»
Назарій Левус
магістр історії, аспірант кафедри Класичних, візантійських
і середньовічних студій Українського Католицького Університету,
м. Львів
ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ВИДАТКИ МАГІСТРАТУ
1577–1583 рр. НА ПРИКЛАДІ КНИГ
ЩОТИЖНЕВИХ ВИДАТКІВ М. ЛЬВОВА1
Упродовж 1577–1583 рр. з міської каси Львова виділялися певні суми
коштів, які були спрямовані для купівлі вина, риби, коштовних виробів
та східних товарів. Більшість із куплених речей були подарунками
придбаними для міських делегацій на сейм, королівський трибунал
у Любліні, подорожі до найвищих урядовців Речі Посполитої та
привітання останніх під час їхнього перебування у Львові. У даній
статті зроблена спроба показати, як за допомогою подарунків у вигляді
вина та інших речей найвищим міським урядникам і місту вдалося
просувати і захищати свої інтереси на сеймі при сприянні міських
патронів і локальних представників. Окрім цього вдалося встановити,
що львівські райці підтримували тісні зв’язки із найвищими посадовими
особами Речі Посполитої і за допомогою дарунків і представницьких
видатків впливали на становище і статус свого міста.
Ключові слова: ранньомодерна доба, Річ Посполита, ранньомодерний
Львів, міська рада, міські видатки, сейм, подарунок, вино, Павло Щербич.
Велика кількість пізньосередньовічних та ранньомодерних
міст Речі Посполитої мали магдебурзьке право і були неза-
лежними від короля, єпископа, старости чи якогось окре-
мого магната. Одним із таких міст, яке користувалося магдебурзь-
ким правом був Львів. Після того, як місто ставало самоврядним
воно обирало собі Раду і Лаву, які виконували адміністративні та
судові функції відповідно. Однак не зважаючи на свою «окреміш-
ність» після прийняття пйотроковських статутів 1496 р. містам
заборонялося володіти земельною власністю2 і фактично брати
участь у засіданні найвищого представницького органу держа-
ви – сеймі. Але чи так це було насправді? Міські книги видатків
другої половини XVI ст. малюють нам зовсім іншу картину подій
і тодішніх реалій. Вино, гроші, різноманітні подарунки – були ос-
новними «стимуляторами» просування інтересів міста на сеймах,
королівських трибуналах та в інших судових чи адміністративних
інституціях Речі Посполитої.
Питання міських видатків є мало дослідженим серед істори-
ків. Частково у своїх роботах дані про міські видатки використо-
1 Написання даної статті стало
можливим завдяки використан-
ню матеріалів (в більшій мірі
наукової польськомовної літе-
ратури) під час перебування на
стипендії від Muzeum Historii
Polski.
2 Wiek V – XV w źródłach:
Wybór tekstów źródłowych z
propozycjami metodycznymi dla
nauczycieli historii, studentów
I uczniów. (1999). Oprac. M.
Sobańska-Bondaruk, S. B.
Lenard. Warszawa, S. 193-195.
© Назарій Левус, 2018
47
РанньомодеРне місто
вували такі дослідники, як Станіслав Гошовський, Анджей Кльон-
дер, Богданна Петришак, Мирон Капраль, Тетяна Гошко та ін.3
Сейм був найвищим шляхетським органом, який розглядав та
ухвалював найважливіші рішення, які стосувалися держави. До-
сить часто ці рішення стосувалися і міст зокрема. Міські інтереси
на сеймах були представлені за допомогою патронів міста чи ок-
ремих осіб, які за певну плату або винагороду представляли і захи-
щали вигоди міста. Саме для привітання та оплати праці цим осо-
бам у міських книгах було представлена окрема стаття видатків.
Найчастіше таким гостям в якості привітання або подарунку
дарували вино. Вино було елітарним напоєм вищих верст населен-
ня: шляхти, духовенства, міського патриціату4. Його споживали
під час бенкетів, різноманітних учт, приїздів поважних гостей до
міста тощо. Наприклад про цінність цього продукту свідчить той
факт, що в часи Владислава Ягайла вино виділяли з надзвичайних
оказій або привітань поважних осіб5. За словами Марії Дембін-
ської польська кліматична зона не була пристосованою для виро-
щування елітних сортів винограду, тому вино в більшій мірі було
імпортним продуктом6. Цей напій потрапляв у Річ Посполиту різ-
ними шляхами. Наприклад в одному із поборових універсалів Сте-
фана Баторія, який ухвалив сейм зимою 1580 р. вказувалося: «щоб
усі вина іншими дорогами не йшли тільки такими: на Яслиська,
Дуклю, Риманів, Сяндеч, Беч, Новий Тарг, Коросно, Самбір, Лісь-
ко, Стрий … від кожної піф куфи цього угорського вина кожен
має платити по 2 зл. Також мальвазія та мускатель на Кам’я-
нець-Подільський і Снятин проваджена має бути, а на тих міс-
цях кожен поборцеві (митнику) повинен буде платити від кожної
куфи того пиття по 4 зл. і не більше»7. Таким чином через півден-
ні кордони до Речі Посполитої потрапляло угорське вино, маль-
вазія, мускатель, алікант та волоські вина. Через північні ворота
країни імпортували французькі, рейнські8, іспанські, італійські,
канарські вина. У переплетені цих торгових шляхів Львів займав
важливе місце. Завдяки постійному обміну товарами між Сходом
і Заходом місто стало безперервним ринком для спецій, східних
тканин, килимів та вина9. Ось як описує його львівський хроніст
Йоан Алембек: «можна побачити натовп купців усіх народів, які
напливають до цього міста майже з цілої Європи і Азії, найбільше
греків, турків, вірмен, татарів, волохів, угорців, німців та італій-
ців. Греки … щороку продають приблизно 500 бочок мальвазії. Це
місто в достатній кількості постачає цілому Польському коро-
лівству різні шовкові тканини, килими і пахуче коріння»10.
Протягом 1577–1583 рр. у Львові велику кількість міських ви-
трат становили видатки на вино. Більшість із них можна поділити
за такими категоріями: 1) на вино, що відправляли на сейм та ко-
ролівський трибунал; 2) видатки на вино для привітання найпо-
важніших осіб Речі Посполитої під час їхнього приїзду чи проїзду
через місто; 3) на вино для так званих «своїх» осіб – руського та
подільського воєводу, львівського старосту, земських та гродських
суддів Руського воєводства; 4) на вино для привітання з одружен-
ням, народженням дітей поважних осіб Речі Посполитої. Тепер де-
тально розглянемо ці категорії.
3 Hosowski, S. (1928). Ceny we
Lwowe w XVI i XVII wieku.
Lwow; Klonder, A. (1989).
Napoje fermentacyjne w Prusach
Krolewskich w XVI-XVII
wieku. (Produkcja – import –
consumpcja). Warszara, S. 100-
105., Петришак, Б. (2011). «Ли-
цар пера і каменяра» - писар мі-
ста Львова Войцех Земницький
(1583-1639 рр.). Львівське відді-
лення ІУАД ім. М. Грушевсько-
го НАН України; ЦДІА України.
Львів; Капраль, М. (2012).
Люди корпорації: львівський
шевський цех в XVII – XVIII
ст. Львів.; Гошко, Т. (2017).
Жебраки у руських містах XV –
першої половини XVII. Україна
в Центрально-Східній Європі.
Вип. 17. Київ, С. 473, 476. Ок-
ремо варто відзначити статтю
Максима Яременка Насолоди
освічених в Україні XVIII сто-
ліття (про культуру вживання
церковною елітою чаю, кави та
вина). Київська академія. Вип.
10. Київ, С. 117 – 184.
4 Klonder, A. (1989). Napoje
fermentacyjne w Prusach
Krolewskich w XVI-XVII
wieku, S. 101; Яременко, М.
(2012). Насолоди освічених
Україні XVIII століття (про
культуру вживання церковною
елітою чаю, кави та вина).
Київська Академія. Вип. 10,
С. 139 – 151.
5 Dembinska, M. (1999). Food
and drink in Medieval Poland.
Rediscovering a Cuisine of the
Past. Translated by Magdalena
Thomas. Philadelphia: University
of Pennsylvania, p. 76.
6 Ibid., p. 75.
7 Volumina Legum. (1859).
Petersburg: T. 2, p. 201.
8 Klonder, A. (1989). Napoje
fermentacyjne w Prusach
Krolewskich w XVI-XVII
wieku, S. 86.
9 Nadel-Golobič, E. (1979).
Armenians and Jews in Medieval
Lvov. Their Role in Oriental
Trade 1400-1600. Cahiers
du Monde russe et soviétique
[online] Vol. 20, 3/4, Рp. 345-
388. Retrieved from http://www.
jstor.org/stable/20169862
10 Історія Львова в документах
і матеріалах. (1986). Збірник
до кументів і матеріалів. Київ,
С. 65.
48
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
Незважаючи на те, що міста не були представлені на сеймах,
майже кожного року львівські райці або ж їхні представники від-
правлялися на його засідання для захисту, відстоювання і просу-
вання своїх і міських інтересів. За період 1577–1583 рр. в книгах
міських видатків згадується про три такі поїздки. 7 грудня 1579 р.
львівські доктор Йодокус Глач, Андрій із Самбора разом з Аль-
бертом Острожем і писарем Павлом Щербичем вирушили на сейм
до Варшави11. З собою в дорогу вони взяли подвійний срібний ку-
бок із позолотою для привітання короля із захопленням Полоць-
ка. Окрім кубка у подорож була куплена куфа мальвазії, яку за
наказом райців було розлито в барила12 і роздано для привітання
куявському єпископові Станіславові Карновському13, коронному
маршалку Андрію Опалінському14, коронному підканцлеру Яну
Боруковському15 та краківському воєводі Петрові Зборовському16.
Іншу частину вина розлили в пів барила і подарували референ-
дареві докторові Ошовському, надвірному коронному підскарбію
Яцеку Млоджейовському, писарям королівського двору докторові
Тарновському і Суліковському, інстигаторові Матіашеві Беху та
королівському секретареві Георгію Камері. Окрім цього спеці-
ального для королівської канцелярії було куплено барило вибор-
ного аліканту за 15 зл. 10 гр17. Як уже згадувалося вище видатки
були спрямовані для привітання осіб та сенаторів, які засідали на
вальному сеймі у Варшаві. Дана практика мала на меті поставити
адресата у сприятливому і прихильному тоні, щодо адресованого.
Також вино дарувалося найвищим посадовим особам Речі Поспо-
литої, які б змогли посприяти у вирішені важливих питань, які
стосувалися міста. Наприклад королівські референадарі приймали
прохання і скарги від приватних осіб і реферували (передавали)
їх канцлерові та королеві18. Тому подарунки у вигляді вина чи то
грошей могли пришвидшити процес подання цих скарг і прохань.
Окрім вина львівські райці подарували королю, канцлеру і
підканцлеру три бочки риби за які дали Стецькові Мароховсько-
му 17 гривень19, які мають 81 зл. 18 гр. Також було подаровано
референдарю, Матіашу Беху та пану Бічкему три бочки риби, які
коштували 15 зл20.
Львівська риба, як і вино теж була елітним продуктом21 і ці-
нувалася досить високо. Наприклад у поборовому універсалі Сте-
фана Баторія 1580 року з бочки львівських щук стягувався один
із найвищих податків 12 гр.22, що може свідчити про добру якість
11 Центральний державний
історичний архів України, м.
Львів (ЦДІАЛ). Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 796.
12 Барило – одиниця вимі-
ру рідин, об’єм якої був
рівноцінним 24 гарнцям.
Див.: Wierzbowski, T. (1926).
Vademecum. Podręcznik
dla studjow archiwalnych.
Warszawa, S. 218.
13 Станіслав Карнковський
(1520–1603 ) – коронний се-
кретар, куявський єпископ, з
1581 р. гнєзненський архієпис-
коп та примас Польщі. Див.:
Kowalska, Н. (1990). Polski
słownik biograficzny. T. 12,
S. 77–82.
14 Андрій Опалінський (1540–
1593) – великий маршалок ко-
ронний, лежайський староста.
Див.: Dworzaczek, W., (1979).
PSB.T. 24/1, S. 77 – 82.
15 Ян Боруковський (1524-
1584) – королівський секре-
тар, коронний підканцлер,
біскуп перемишльський. Див.:
Kwolek, J. (1989). PSB., T. 2,
354 – 356.
16 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 797.
17 Там само, С. 797.
18 Goralski, Z. (1998). Urzędy
i godnosci w dawnej Polsce.
Warszawa: Ludowa Społdzielnia
Wydawnicza, S. 113.
19 Гривня (польська) – мар-
ка – вагово-грошова і лічиль-
но-грошова одиниця. Ділилася
на менші частини – в’ярдунки
(фертони), шкойці: 1 гривня =
4 в’ярдунки = 24 шкойці = 96 кварти. В XIV ст.. вага польської стала дорівнювати приблизно 200 г і стано-
вила 48 грош. Див.: Нумізматичний словник. (1972)., Львів: Видавництво Львівського Університету, С. 32.
20 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 712. Арк. 797.
21 Ось як описують хроністи Мацей Меховський та Йоан Алембек про львівські щуки: «У Львівському
повіті є достойні згадки про великі щуки (lucei), які легко розділяються на шматки смугами. Див.: Меховс-
кий, М. (1936). Трактат о двух Сарматиях. Москва, Ленинград, С. 96.; Восени солять тут також варті по-
хвали щупаки, які можна порівняти з тими, які колись ловили між двома мостами у Тибрі і дуже їх цінили
римляни. – Йоан Алембек» Див.: Історія Львова в документах і матеріалах. (1986). Збірник документів і
матеріалів. Київ, С. 65.
22 Volumina Legum. (1859). Petersburg: V. 2, p. 202., Раніше в 1554 р. король Сигізмунд замінив оплату тор-
гового мита (живою рибою) на замок грошовими податком. Від бочки великих щупаків і карпів на міських
торгах купці мають сплачувати львівському старості 2 гр., а від меншої риби по 1 гр. Див.: Привілеї міста
Львова XІV–ХVІІI ст. (1998). Збірник документів. Львів, С. 336.
49
РанньомодеРне місто
цієї риби. Загалом споживання риби в пізньому Середньовіччі
було зумовлено великою кількістю постів протягом року. Із 365
днів у році 140 були пісними. Окрім великих постів існувала прак-
тика посту що середи і п’ятниці коли заборонялося вживати м’ясні
і молочні страви23. Як наслідок риба ставала хорошим замінником
білків і жирів у щоденному раціоні тогочасного міщанина. Нею
обдаровували різноманітних осіб, які приїжджали в місто. Під час
приїзду коронного канцлера в 1582 р. до Львова для нього і його
жовнірів було виділено цебро свіжих риб. Того ж року місто по-
дарувало до обіду поборцеві (збирачу податків) Яну Свірському 2
щуки за 20 гр., а Бальтазару Баторію племіннику короля 3 коропи і
5 щук. Окрім щук міщани споживали коропів, оселедців24, осетри-
ну, в’ялених вугрів25.
Одним із можливих наслідків поїздки львівських райців на
сейм до Варшави в 1579 р. могла стати надання привілею Стефа-
ном Баторієм на стягування податку із з лимонів та вина, що при-
возяться до міста26. Звісно ми не можемо стверджувати напевно
чи саме поїздка на сейм чи якісь інші подарунки та посольства
до короля чи його найближчого оточення спричинили надання
привілею, але за його умовами було встановлено: «щоб всі куп-
ці, як католики, так і погани, євреї, також греки, вірмени і т.д.,
сплачували від кожної бочки мальвазії та мускателю, а також
бочки лимонів по 15 гр. А від бочки угорського та волоських вин
по 7,5 гр.»27. Отримані кошти мали йти на ремонт, відновлення,
укріплення та побудову міських мурів, веж, башт, ровів та інших
громадських будівель. Таким чином міська скарбниця поповнюва-
лася сталими коштами. Утім важко простежити чи отримані гроші
використовувалися тільки для ремонту міських укріплень, а не за-
для задоволення особистих примх міського патриціату.
Важко говорити про якісь інші позитивні рішення, які були
прийняті на сеймі 1579 року щодо міста. Однак міські райці щедро
обдарували різноманітних патронів, які допомагали їм під час сей-
му. Наприклад королівському секретарю Матіашу Беху за роботу
і допомогу місту було дано 2 червоні злоті28, а слузі короля Хрси-
тофорові Джіжеку за одноразовий патронат було подарована бочка
соленої риби і 4 гарнці мускателю на додачу29 . Окремі кошти були
виділені коронному референдарію та бецькому каштеляну (18 зл.
20 гр.) за те, що «відстоював наші права у поїздці»30. Вражаючими
є загальні витрати на поїздку до Варшави, які становили 1002 зл.
8 ½ гр.31.
Іншою цікавою поїздкою була виправа на сейм до Варшави,
який розпочався в кінці вересня 1582 р. Для привітання короля «з
його перемогами і звитягами здійсненими над неприятелем північ-
них країв»32 львівські раці подарували подвійний срібний позоло-
чений кубок із вирізьбленим гербом міста33. Окрім цього львівські
урядники за презентували коронному канцлеру Яну Замойському
срібний кубок Нюрнберзької роботи за який дали Домінікові ци-
рульникові 55 зл.34. Перед початком подорожі в італійця Томаса де
23 Dembinska, M. (1999). Food
and drink in Medieval Poland,
P. 99.
24 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 123.
25 Volumina Legum. (1859).
Petersburg: T. 2, 202. Окрім
цього в Речі Посполитій спо-
живали іншу рибу таку як:
лосось, морська форель, судак,
сом, плотва, в’язь, лин, тріска,
вугор та річкові раки. Див.:
Dembinska, M., (1999). Food
and drink in Medieval Poland,
S. 99.
26 Привілеї міста Львова XIV –
XVIII ст. …, С. 398 – 401.
27 Привілеї міста Львова XIV –
XVIII ст. …, С. 400.
28 Червоний злотий (золотий
дукат) – золота обігова монета
у Польському Королівстві, яка
мала вагу 3,5 г і номінальну
вартість 45 грош.
29 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк 799.
30 Так само.
31 Порівнюючи із іншими
міськими видатками, витрати
були колосальними для того
часу. Наприклад на переломі
XVI – XVII ст.. кобила кош-
тувала 50 зл., корова 15 зл.,
свиня 7 зл. Див.: Bartkiewicz,
M. (1974). Odzież i wnętrza
domów mieszczńskich w
Polsce w drugiej połowie XVI
і w XVII wieku. Wrocław, 30.;
Тижнева оплата праці ката у
Львові становила всього лиш
12 гр., а на утримання сиріт
виділяли лише 6 грош. Див.:
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 713.
Арк. 167.
32 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 67.
33 Там само, 67.
34 Там само.
50
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
Альберті35 була куплена куфа мальвазії і розлита по різноманіт-
ним начинням36. Під час сейму це вино було роздане для приві-
тання гнєзненському архієпископові Станіславові Карнковському,
підканцлеру Яну Боруковському, коронному маршалкові Андрію
Опалінському, надвірному маршалку Андрію Зборовському, коро-
лівському референдареві, секретарям та іншим сенаторам та учас-
никам сейму. Зосібна пану Яну Щалапському було подаровано
барило мальвазії «на огляд праці його в надвірних акціях наших»37,
а земському писареві за витяг Декретів короля супроти львівсько-
го старости було дано 6 гарнців мальвазії38. Окрім вина і коштов-
ностей для експедиції були взяті один великий білий коверець з
ратуші, який подарували коронному підскарбію Яну Дульському39
та два менші коверці жовтого кольору, які віддали земському пи-
сарю і пану Пудловському.
Львівські райці турбуючись про те, щоб у сенаторів і їх осо-
бистих патронів «не пересихало в горлі» не забували й про себе.
Гроновий трунок товаришував райцям і різним міським службов-
цям великих і малих міст в службових подорожах40. Для їхнього
особистого користування і частування гостей придбали чотири пів
барилка аліканту, мускателю, мальвазії та угорського вина на суму
77 зл. 19 гр.41. Випадок 1582 року не був унікальним для Львова.
Наприклад в 1610 р. вирушаючи в поїздку до Ґрудзьондза елю-
блонзькі бурмістр і райця забрали з собою в дорогу 26 шофів вина
(36 л) – алікант, французьке вино, білий бастард, рейнське і виш-
неве вина. Посланці з Гданська їдучи в лютому 1617 р. до Маль-
борка і Штуму взяли з собою 12 шофів (17 л) угорського вина і
8 шофів (11 л) – рейнського. Секретар Торуня, який в листопа-
ді 1676 р. вирушив в коротку дорогу до Коваля забрав з собою 2
шофи (2,8 л) секту42. Окрім вина львівські урядники взяли з собою
в подорож чверть вудженого м’яса, два фунти оливи, дві баклаги
винного оцту та чотири печених карасі43. Загалом на усі подарун-
ки, подорож, вгощання вином, оплату проживання і т. д. львівські
райці витратили із міської казни 1212 зл. 12 гр.44.
Пишні видатки і вгощання вином не минули даремно і принес-
ли свій результат. Наслідком поїздки стало скасування поборового
мита (звільнення від сплати чопового і сошів), яке король і сейм
встановили для збору грошей на продовження війни з Московією.
За сприяння і лояльність у вирішенні цієї справи львівські райці
заплатили метрикареві великої канцелярії п. Беху 10 зл45. Також
за сприянням інстигатору п. Горховському « за вирішення справи
нашої щодо свободи мита, також за те, що мандат отримали
на волю від четвертого гроша купцям нашим, який є в універсалі
поборовому описаний дали злотих червоних десять і пару краси-
вих хусток турецьких»46. Окрім вирішення нагальних питань рай-
ці взяли із собою додому витяг із Комісії границь, яка проводилася
між містом і домініканцями з всіма комісарським актами, підтвер-
джений підписом і печаткою короля47. Дана практика збирання
документів була досить поширеною. По поверненні додому такі
акти і документи віддавалися до міського архіву. Вони служили
вагомими аргументами в майбутніх суперечках між містом (па-
триціатом) і тими ж домініканцями.
35 Томас де Альберті – торго-
вець вином, згадується в інших
документах. Наприклад в квіт-
ні 1583 р. Томасо де Альберті
видає розписку про те, що ви-
нен греку Антонію Катакаллі
з Хіосу 2750 старих талярів.
Див.: Східна торгівля Львова в
середині XVI – першій полови-
ні XVII ст.: збірник документів.
(2011). Львів: ЛНУ імені Івана
Франка, С. 59.
36 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 67.
37 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 68.
38 Так само.
39 Ян Дульський (1534 – 1590) –
великий коронний підскарбій в
1580-1590 рр., староста брян-
ський, каштелян хелмнський.
Див.: Lepszy, K. (1989). PSB.
T. 5, S. 461-462.
40 Klonder, A. (1989). Napoje
fermentacyjne w Prusach
Krolewskich w XVI-XVII wieku,
S. 104.
41 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 68.
42 Klonder, A., (1989). Napoje w
Prusach Krolewskich…, S. 104.
43 Там само., С. 66. Під час
поїздки на сейм в 1579 р. львів-
ські раці взяли з собою копче-
не м›ясо з ковбасами та діжку
масла і десять сирів. Див.:
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 712,
Арк. 797.
44 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 72.
45 Так само. Арк. 70.
46 Цит.: Так само. Арк. 71.
47 Так само. Арк. 70.
51
РанньомодеРне місто
Іншою статтею представницьких видатків магістрату були ви-
трати на Коронний трибунал у Любліні. Коронний трибунал був
створений у 1578 р. на вальному сеймі у Варшаві, коли Стефан Ба-
торій зрікся своєї посади iudex supremus (найвищого судді) на ко-
ристь шляхетського станового суду. Трибунал засідав після першої
неділі після Великодня (Dominica Conductus Paschae) і тривав до
закінчення і вирішення усіх справ, зазвичай до дня Св. Варфоло-
мія (24 серпня). На трибуналі розглядалися апеляції від ґродських,
земських та підкоморських суддів48.
Перші згадки у міських книгах видатків про поїздки до Лю-
бліна датуються 1580 роком. Їдучи на трибунал львівські райці
подібно, як і до поїздок на сейм брали з собою велику кількість
вина. Цей напій використовували, як для привітання сенаторів та
депутатів трибуналу так і для власних цілей. Наприклад під час
експедиції в 1581 р. було куплено куфу аліканту в якогось єврея,
яку було розлито в брила і пів барилка і роздано на привітання їх
милості депутатів49. Натомість в 1582 році міські райці взяли для
патронів міста 6 барил мальвазії і 11 гарнців угорського вина для
власного використання на суму 113 зл. 18 гр.50. Вино у даному ви-
падку виступало не тільки, як подарунок, але як і видатне мастило
людських відносин51. За допомогою вина міським райцям вдавало-
ся розташувати по відношенню до себе в хорошому настрої і гумо-
рі депутатів, суддів, прокурорів трибуналу. Цьому також сприяли
й спільні обіди. Наприклад під час трибуналу в 1580 р. для спіль-
ного обіду з судовими депутатами було дано барило мальвазії52.
Іншу статтю видатків становили витрати на послуги адвока-
тів, суддів, писарів, підписків та різноманітних репрезентантів
міських інтересів. Як не дивно це звучить для сучасної людини,
але за словами Збігнєва Горальського земський суддя і писар отри-
мували винагороду за свою роботу від сторін конфлікту, яка була
домовлена з ними перед судовим чи будь, яким процесом53. Так
само відбувалося і на Коронному трибуналі в Любліні. Більшість
послуг суддів, адвокатів, підсудків, писарів були платними. І це
стосувалося не тільки практики витягу, якихось документів із ак-
тів чи книг, але й безпосереднього розгляду будь, якої справи. Зо-
крема під час трибуналу в 1580 р. міські раці заплатили суддям 7
зл. 10 гр, судовому писарю 5 зл. 20 гр., віценотарію за копії 2 зл. 10
гр. та слугам, які кликали когось до суду 15 гр.54. Важливим питан-
ням була оплата послуг прокураторів, які захищали інтереси од-
нієї сторони та оскаржували іншу сторону55. Наприклад в 1581 р.
Мартину Мілевському разом із іншими прокураторами було запла-
чено 99 зл. 10 гр. за те, що вони виграли справу панам присяж-
ним супроти Рапшала Сенявського56. Гроші виділяли не тільки на
поточну роботу, а й на обід та їх харчування під час трибуналу. В
1580 р. львівські райці видали 5 зл. 12 ½ гр. на їжу та пиття двом
прокураторам Йоану Запольському та Йоану Бочковському за їхні
поради та правничу консультацію в часі трибуналу.
Послуги прокураторів використовували не тільки під час
Коронного трибуналу у Любліні, але й у часі засідання комісії
границь у Львові. Основним завданням комісії було встановлен-
ня меж ґрунтів між містом і францисканцями, домініканцями та
48 Balzer, O. (1886). Geneza
trybunału koronnego. Z dziejow
sądownictwa polskiego XVI
wieku. Warszawa, S. 318.
49 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 922.
50 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 26.
51 Damen, M. (2006). Giving by
pouring: the function of gifts of
wine in the city of Leiden (14th –
16th centuries). Leuven: Leuven
university press, P. 86.
52 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 829. Дана си-
туація не була одноразовою
акцією. Уже в наступному
1581 р. міські раці закликали
до обіду прокурорів трибуналу,
за що заплатили із власної ки-
шені 50 зл. бо їм не вистачило
взятих грошей із дому. Див.:
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 712.
Арк. 923.
53 Goralski, Z. (1998). Urzędy
i godnosci w dawnej Polsce…,
S. 192.
54 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 828.
55 Прокуратор – адвокат, по-
вірений, представник однієї
із сторін у суді. Див.: Хресто-
матія з історії України литов-
сько-польської доби. (2011).
Упоряд. Т. Гошко. Львів,
С. 603.
56 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 923.
52
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
осілою шляхтою. Наприклад в березні 1580 р. місто виділило для
покорму на кілька днів шляхетним Йоану Бочковському та Йоану
Запольському у справі встановлення границь з францисканцями
5½ гарнців аліканту, а на поле до їх роботи за обід 8 зл. 22 гр. і за
12 гарнців вина 8 зл. 4 гр.57
Часто засідання комісії границь супроводжувалися пиш-
ним обідом та прийом приїжджих гостей. Наприклад для комісії
в жовтні 1581 р. було куплено дві бочки пива одну в пані Софії
Вільтової, а другу в Бартоша Страчовіча, обидві за 4 зл.; дві чверті
м’яса, курей на 10 гр. та хліба; коріння, олію та три лляні свічки в
аптекаря п. Матіаша за, що йому дали 3 зл. 2 гр. У вівторок коли
комісія не дійшла до францисканців «від ланів міських і від ґрун-
тів синівських» частували пана старосту з урядниками і слугами
всіма в Сихівській корчмі. Для частування було куплено 2 телят в
пана Вайса за 2 зл. 16 гр., 2 бочки пива за 4 зл., оцет, лимони в пан-
ни торгівниці, житній і білий хліб, овочі коріння, родзинки, цукор
та інші приправи, 4 таблиці повидла в золотниці пані Мартинової.
Також для цієї учти було взято із пивниці Фрідріха Галуся 35½
гарнців вина по 16 гр. один гарнець, що коштувало 18 зл. 28 гр. та
6 гарнців аліканту п. Андрія за 4 зл. 24 гр. Також було заплачено
15 гр., якійсь Стельмашці, що там в Сихові при кухарях їжу готу-
вати помагала58.
Прокуратори були частими гостями у місті, тому львівські
райці щедро обдаровували їх вином, їжею ( зокрема свіжою ри-
бою: щуками, коропами, карасями) та грошима59 за їх роботу та
сприяння у вирішені важливих питань. Не рідкими були випадки
консультацій за які місто платило твердою валютою (грошима).
Наприклад у вересні 1582 р. прокураторові пану Свошовському
під час його перебування у місті було заплачено 15 зл. за «термі-
нові намови та консультації» перед сеймом60. Іншого разу місто
обдарувало «свого» надвірного прокуратора пана Іоанна Щалап-
ського ванною солених риб61. Підсумовуючи вище сказане можна
говорити про певну систему міських агентів-патронів, які пере-
бували у безпосередній близькості до короля. Саме за допомогою
їхнього сприяння міським райцям вдавалося просувати і захищати
свої інтереси. Відповідно міські райці щедро обдаровували своїх
патронів. Наприклад в травні 1579 р. ложничому62 короля Ієроні-
мові Филиповському «за його єдність біля королівської милості і
за його міський патронат» дарують різноманітну рибу і 6 гарнців
мальвазії63.
В 1520–1521 рр. Альбрехт Дюрер подорожував по Голландії.
У своєму щоденнику він ретельно занотовував свої зустрічі і по-
дарунки, якими обмінювався із гостями. Наприклад в Антверпені
він обідав з деякими художниками і їх дружинами. Під час одного
з обідів до нього прибув міський слуга і передав йому чотири гле-
чики вина, кажучи, що це подарунок на честь гостя, щоб показа-
ти добрі наміри міста. Дюрер подякував кур’єру і запропонував
йому свої послуги64. Через 60 років до Львова завітав коронний
маршалок Андрій Опалінський. На честь його приїзду і того, що
він в цьому місті не був перед тим ніколи міські урядники обда-
рували його двома барилами мальвазії і мускателю та коверцем
57 Там само, Арк. 823.
58 Там само, Арк. 969, 970.
59 У 1578 р. під час приїзду
Стефана Баторія до Львова
прокураторові Іоанну Щалап-
ському за «його допомогу в
урегулюванні судових справ,
вирішенні судових тяганини
і внесенні справ до вищої ін-
станції прокуратора і за його
вірну службу місту і його
відвагу» було заплачено 200 зл.
Див.: ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 714.
60 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 14. З осібна
йому в дорогу при виїзді з мі-
ста дали 3 гарнці вина в бакла-
зі за 2 зл.
61 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 989.
62 Ложничий (лат. cubicularii,
lectistratores) – надвірний уря-
довець, який опікувався коро-
лівською усипальницею, по-
стіллю та особистою білизною
короля. За Стефана Баторія
ложничі дійшли такого значен-
ня в ієрархії двору, що почали
приймати титул підкоморія
// Goralski, Z. (1998). Urzędy
i godnosci w dawnej Polsce...,
S. 143 – 144.
63 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 768.
64 Damen, M. (2006). Giving by
pouring: the function of gifts of
wine in the city of Leiden …,
Р. 83.
53
РанньомодеРне місто
старої роботи65. У цих двох випадках вино було не тільки ознакою
поваги до гостя, але й виконувало важливу функцію – поставити
відвідувача у хорошому, правильному настрої, так як він у кінце-
вому випадку міг зробити, щось для міста. Таким було очікування
обопільної взаємності, що передбачала обмін матеріальними бла-
гами або послугами66.
У Львові другої пол. XVI ст. дар вина був невід’ємною части-
ною міської політики. Цей напій брали з собою в різноманітні по-
їздки (сейм, трибунали), ним наділяли урядників Речі Посполитої
та приїжджих «знаменитостей» (королів, канцлерів, єпископів і
т. д.). Обдаровування приїжджих гостей, як акт гостинності у Єв-
ропі став традицією уже з XIII ст., хоча за словами Маріо Дамен
його можна простежити і раніше, коли комунальний ритуал пиття
був обов’язковим фактором для соціальних відносин в часи Меро-
вінгів та Каролінгів67. Починаючи від Казимира ІІІ Великого Львів
став містом, яке гостило усіх королів Польського Королівства та
Речі Посполитої68. Відповідно він мав супроводжуватися певними
святкуванням і видатками, в тому числі на вино, для привітання
королівської особи. За період 1577–1583 рр. Львів двічі відвідав
польський король Стефан Баторій. 7 квітні 1576 р. він завітав до
Львова по дорозі з Угорщини до Польщі. Францішек Яворський у
своїй книзі «Польські королі у Львові» досить яскраво описує ві-
зит короля69 незважаючи на те, що він перебував у місті тільки три
дні70. Міські урядники і служби почали готуватися до його приїзду
заздалегідь. Було прибрана міська площа від болота, підрихтовані
міські стіни та будинки71. 7 квітня міське поспільство разом із рай-
цями та лавниками, вийшовши за міські мури урочисто постріла-
ми із гармат з замкової гори привітало короля Стефана Баторія72.
Нажаль міські рахункові книги нічого не говорять про видатки на
вино та на інші подарунки для короля.
В 1578 р. Стефан Баторій вдруге завітав до Львова і був тут
чотири місяці73. Разом із королем до міста прибув його двір і ко-
ролівська канцелярія, яка вирішувала поточні справи міста74. По-
милковим є твердження Францішека Яворського про те, що ра-
зом із Стефаном Баторієм до Львова прибув його друкар Павло
Щербич75. Насправді Павло Щербич прибув до Львова раніше на
запрошення міських писарів Альберта Острожа та Станіслава Ан-
серіна76. Уже під час приїзду короля в 1578 р. Щербич виконував
спеціальні обов’язки «Paulo Sczi(j)rbicz Notario Civilis Judicii pro
eius item speciala studia et obsequia sub tota SRM» за що йому з
міської каси було заплачено 15 зл.77.
Для привітання короля міська делегація подарувала йому сріб-
ний позолочений кубок вартістю 143 зл. 25 гр.78. Великими були
й видатки на королівську канцелярію. Її працівники під час свого
чотирьох місячного побуту проживали у домі львівського радника
Павла Єлонека79 за, що йому із міської каси було компенсовано
24 зл. 25 гр.80. Під час свого перебування королівська установа та
її урядники вирішували різноманітні справи міста за що й отриму-
вали відповідну оплату. Наприклад декретовому писареві Леонар-
дові Боруті за оформлення і прикрасу декретів було дано 100 зл.,
а його віценотарієві 4 зл. 20 гр.; синдику та королівському матри-
65 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 186.
66 Damen, M. (2006). Giving by
pouring: the function of gifts of
wine in the city of Leiden …,
Р. 83.
67 Ibidem, Р. 83.
68 Jaworski, F. (1912). Krolowie
polscy we Lwowie.Drukarnia
polska; nakł. redakcji «Kurjera
Lwowskiego». Lwow. S. 8.
69 Ibid., S. 40.
70 Зубрицький, Д. (2002). Хро-
ніка міста Львова. Пер. І. Свар-
ника. Львів, С. 179.
71 Jaworski, F. (1912). Krolowie
polscy we Lwowie…, S. 41.
72 Ibid., S. 44.
73 Зубрицький, Д. (2002). Хро-
ніка міста Львова…, С. 182.
74 Jaworski, F. (1912). Krolowie
polscy we Lwowie…, S. 48.
75 Ibid., S. 48. Твердження про
те, що Павло Щербич був дру-
карем і особисто надрукував
свої тексти «Ius municipale» та
«Speculum Saxonum» потребує
окремого дослідження, адже є
не обґрунтованим і не досто-
вірним.
76 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 601.
77 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 715. «Павло
Щербич писар міського суду
для особливих обов’язків і під-
порядкування його священній
королівській милості» – пер.
авт.
78 Jaworski, F. (1912). Krolowie
polscy we Lwowie…, S. 48.
79 Павло Єлонек – лавник 1564-
1571 (7 років), радник 1571-
1594 (23роки (†20.06.1595).
Разом 30 років на міських
урядах. Див.: Kapral, M. (2008).
Urzędnicy miasta Lwowa w
XVI – XVIII wieku. Torun,
S. 106-113, 213.
80 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 714.
54
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
карю Матіашові Беху було куплено і подаровано коверець за 7 зл.
4 гр.. Також уже неодноразово згаданому Іоанну Щалапському «за
його допомогу в урегулюванні судових справ та судових тяганин і
за його відвагу і вірну службу місту дали 200 зл.»81. Під час від’їз-
ду королівського двору міська рада обдарувала його представни-
ків вином. Зокрема було дано два барила мальвазії королівському
секретарю і підканцлеру, референдарю докторові Ошовському пів
барила, секретарям Кошицькому, Сіліковському та Тарновському
по пів барила. Також було дано 9 зл. візничому Миколаєві Прошо-
вічові для того, щоб він за допомогою 7 коней і двох возів доста-
вив королівську канцелярію до Яворова82.
Окрім королів частими гостями у місті були канцлери, воєво-
ди, каштеляни, коронні маршалки, королівські секретарі та інші
урядові особи Речі Посполитої. Подарунки у взаємодії з цими осо-
бами грали важливу роль у підтриманні соціальної і політичної
мережі міста. За допомогою дарунків міській спільноті вдавалося
вирішувати різноманітні питання і підтримувати свою честь і ре-
путацію. Адже не кожне місто могло дозволити собі вітати при-
їжджих осіб дорогим вином та рибою. На відміну від Ляйдена де
на привітання поважних осіб видавали біле рейнське вино83, най-
популярнішим для Львова була мальвазія. Мальвазією називали
прості сорти грецьких вин. Вони були важливим предметом бал-
канської торгівлі і користувалися особливою популярністю у Речі
Посполитій та сусідніх з нею країнах84. Серед усіх 164 згадок про
видатки на привітання вином за 1577–1583 рр. 94 із них стосують-
ся мальвазії. Процентне співвідношення видатків на різноманітні
вина можна розглянути у діаграмі 1 наведеній нижче:
У процентному співвідношенні: 57% – мальвазія, 14,5% –
мускатель, 10,3 % – угорське вино; 9,7 % – алікант, 7,9% – старе
вино, 0,6% – волоське вино85. Цікавим є співвідношення цін на
різноманітні сорти вин наведені нижче у таблиці 1.
3 гарнці мускателю коштували 2 зл. 3 гр. Інші ціни на товари
в 1577–1583 рр.: три сухі щуки – 1 зл. 8 гр.; ванна соленої риби –
24 зл.; бочка пива 2 зл.; камінь86 перцю – 18 зл.87
Вино на відміну від пива мало більш високий статус саме
тому використовувалося в соціальних і політичних відносинах88
міста. Хмільний напій був дешевшим і споживався біднішими
верствами населення. Хоча це не виключає того, що його вживали
й міські патриції, адже цей напій був досить поживним і корис-
ним. За словами Анджея Кльондера в літрі міцного дублетового
гданського пива могло міститися понад 1600 ккал89, що становило
більшу половину добового раціону споживання калорій. Мешкан-
ці Прус Королівських та Священної Римської Імперії натомість
вважали, що споживання цього трунку мало сприяти доброму ви-
глядові і позбавляло болю в ногах90. Часто пиво також виступало у
формі подарунку. За період 1577–1583 рр. львівські райці неодно-
разово обдаровували цим питвом міських монахів бернардинів91.
81 Так само.
82 Там само. Арк. 713-714.
83 Damen, M. (2006). Giving by
pouring: the function of gifts
of wine in the city of Leiden…,
p. 86.
84 Шиян, Р. (1995). Торгів-
ля міст руського і белзького
воєводств у XVI – першій
половині XVII століття. За-
писки НТШ. Т. ССХХХ. Львів,
С. 142.
85 Таким чином можна гово-
рити про більшу популярність
мальвазії над іншими сортами
вин – авт.
86 Камінь – одиниця маси, що
дорівнювала 32 – 50 фунтам
(львівський фунт 405,2 г) від-
повідала пуду. Для зважування
коштовних товарів, зокрема
прянощів, уживався камінь
меншої маси – 11 фунтів.
Див.: Хрестоматія з історії
України литовсько-польської
доби. (2011). Упор. Т. Гошко…,
C. 593-594.
87 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. 1005 арк.;
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 713.
Арк. 700. За наведеними да-
ними у таблиці можна чітко
спостерігати перевагу і більшу
вартість мальвазії над іншими
винами.
88 Damen, M. (2006). Giving by
pouring: the function of gifts of
wine in the city of Leiden …,
Р. 86.
89 Klonder, A. (1989). Napoje w
Prusach Krolewskich…, S. 112.
90 Ibid., S. 112.
91 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 932, 940;
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 713.
Арк. 9, 16, 30, 65, 96, 143, 193.
Пиво було набагато дешевшим
напоєм. Бочка пива в серед-
ньому коштувала 2 зл., в той
час, як набагато менше барило
мальвазії в середньому кошту-
вало 16 зл.
55
РанньомодеРне місто
Його дарували у часі пасхальних і різдвяних свят коли за сло-
вами Жака Ле Гоффа відбувався перехід від посту до карнавалу92.
Частими гістьми у Львові були руські та подільські воєводи.
Причини їхнього перебування у місті могли бути різними: пере-
вірка фортифікаційних споруд, участь в комісіях границь і вста-
новленні меж між містом і шляхтою чи монашими орденами, візи-
ти з особистих питань і міських ярмарків і т. д. Однак незмінним
залишалося одне – їх завжди обдаровували вином і подарунками.
Наприклад 22 липня 1582 р. подільському воєводі Миколі Мелець-
кому на честь його приїзду було подаровано 4 гарнці угорського
вина і 4 гарнці мускателю. Під час його наступного візиту на свя-
того ап.. Андрія (30 листопада) цього ж року до його столу було
даровано 10 гарнців на суму 8 зл.93. Дана практика була поширена
в інших містах Корони. Наприклад в 1550 р. міська рада Гданська
приймала вином поморського воєводу, куявського біскупа і його
послів, бурмістра Ельблонгу, капітана королівських військ, а та-
кож відомих особистостей з головних шляхетських родів94.
Також у Львові існував звичай дарувати вино руським воєво-
дам під час міських ярмарків та різноманітних релігійних свят. За
привілеєм Казимира IV 1472 р., у Львові встановлювалися два яр-
марки, один на рухоме свято Трійці інший в день св.. Агнети (21
92 Ле Гофф, Ж., Трюон, Н.
(2008). История тела в средние
века. Москва, C. 31.; Видаючи
гроші на отців бернардинів
райці також не забували про
себе в часі переходу «від посту
до карнавалу». Як показують
міські книги видатків існувала
традиція і практика дарувати
райцям (дарували самі собі) на
коленди та свята диких сарн.
Наприклад на Різдво в 1580 р.
райці купили для себе 3 сарни
за 3 зл. 18 гр., 1582 р. уже 6
сарн за 7 зл., 1583 р. 6 сарн за
5 зл. 9 гр. Див.: ЦДІАЛ. Ф. 52.
Оп. 2. Спр. 712, Арк. 896.;
ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2. Спр. 713.
Арк. 96, 193.
93 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 44, 188.
94 Klonder, A. (1989). Napoje w
Prusach Krolewskich…, S. 101.
Вино 1 гарнець* 2 гарнці 4 гарнці 6 гарн-
ців
10 гарн-
ців
Пів
барила
Барило Куфа
Мальвазія 16-20 гр. 1зл.10
гр.
4 зл. 9 зл. 18
гр.
9 зл. 18
гр.
16 зл. 85 зл.
Мускатель __ __ 3 зл. 6
гр.
4 зл. 24
гр.
__ __ __ __
Алікант __ 4 зл. 26
гр.
__ 4 зл. 26
гр.
__ __ 17 зл. __
Угорське
вино
20 гр. 1 зл. 10
гр.
2 зл. 20
гр.
__ 6 зл. 20
гр.
__ __ __
* Гарнець – міра об’єму сипких тіл і рідин місткістю бл. 4 л. (у Львові – 3, 84 л). Поділявся на 4 кварти. //
Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упор. Т. Гошко… – С. 593.
56
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
січня)95. Згодом ярмарок на день Св. Трійці був відмінений і вста-
новлювався ярмарок на свято св.. Маргарити – 13 липня. Протя-
гом XVI–XVII ст. то поновлювали однин ярмарок то скасовували
інший, як некорисні для міста96. В 1580 р. в день Св. Агнети під
час міського ярмарку руському воєводі Ієроніму Сенявському у
вигляді давнього звичаю подарували 8 гарнців мальвазії із запа-
сів Андрія з Самбора97. Кількома місяцями раніше цьому воєводі і
Миколаю Мелецькому в часі Адвенту було подаровано 20 гарнців
мальвазії98. В 1581 р. в часі свята Св. Маргарити руському і по-
дільському воєводі на привітання було дано 8 гарнців мальвазії і 8
гарнців мускателю99.
Протягом 1579–1583 р. руський і подільський воєводи 12 ра-
зів відвідували Львів із різних оказій: ярмарку, вирішення якихось
суперечок і т. д. Кожного разу для їх привітання і вгощання виді-
лялася різна кількість вина від 8 до 20 гарнців. Однак це стосу-
ється не тільки цього випадку, але усіх видатків на вино загалом.
Кількість подарованого вина залежала від сприйняття міською
владою місця особи в соціальній ієрархії. Чим вище положення
займала особа на соціальній драбині, тим більше людей і слуг
було в її свиті, відповідно було потрібно більше глечиків з вином,
щоб задовольнити кожного100. В середньому для привітання се-
редніх урядовців Речі Посполитої міські райці виділяли від 2 до
4 гарнців вина. Скоріш за все така кількість напою була зумовле-
на недовгим перебуванням особи в місті і не високим статусом
в соціальній ієрархії. Наприклад в 1581 р. сіверському старості і
комірнику короля, які їхали до Угощини подарували по 2 гарнці
мальвазії, наступного 1582 р. дворянину короля п. Бельжецькому,
який виїжджав зі Львова було подаровано 2 гарнці мальвазії на
суму 2 зл. 25 гр.101. Для привітання каштелянів та різноманітних
королівських урядників виділяли від 4 до 6 гарнців вина. В 1582 р.
на свято народження Діви Марії місто подарувало 6 гарнців му-
скателю п. Міськові, каштелянові радомишльському, з його пан-
ною та 4 чотири гарнці мальвазії і 4 гарнці угорського вина каште-
ляну сандомирському102. Більшу кількість вина дарували тільки
воєводам, коронним гетьманам і королівським канцлерам – від 10
гарнців до барила вина103.
Іншою окремою категорією представницьких видатків магі-
страту були витрати на привітання з одруженням, народженням
дітей, хрестинами поважних осіб Речі Посполитої і Руського во-
єводства. За період 1577–1583 рр. у міських рахункових книгах
згадується про сім таких випадків. Привітання з одруженням чи
хрестинами були ознакою честі та поваги до особи і сподіванням
того, що обдарований зможе у майбутньому зробити щось для мі-
ста. В липні 1577 р. Павло Щербич і Павло Єлонек вирушають до
Бережанського замку для привітання руського воєводи Ієроніма
Сенявського з народженням сина Адама. В честь його хрещення і
на привітання вони дарують воєводі 4 червоних золотих вартістю
7 зл. 6 гр. і барило мальвазії з дзбаном. Уже через два роки на свя-
то зіслання Св. Духа тому ж руському воєводі було подаровано на
весілля 10 гарнців мальвазії104. Місто також не забувало про осіб,
які послуговувалися йому в минулому. В 1579 р. місто подарува-
95 Привілеї міста Львова XIV –
XVI ст…, С. 116.
96 Там само, С. 18.
97 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 900
98 Там само, Арк. 852.
99 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 947.
100 Damen, M. (2006). Giving
by pouring: the function of gifts
of wine in the city of Leiden …,
S. 89.
101 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 897, ЦДІАЛ.
Ф. 52. Оп. 2. Спр. 713. Арк. 74.
102 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 50.
103 Як приклад в 1581 р. коли
коронний канцлер Ян Замой-
ський повертався з варшав-
ського сейму до Замостя і про-
їжджав через місто то йому на
привітання подарували барило
мальвазії і барило аліканту.
Див.: ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 926.
104 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 601, 767.
57
РанньомодеРне місто
ло пів барила мальвазії писарю королівської канцелярії Миколаю
Лачинському в честь його весілля в Буську і за його протекцію під
час минулого сейму з причин податків105. 1582 року було відправ-
лено два барила мускателю і мальвазії на весілля міського патрона
надвірного підскарбія пана Модзейловського106. Також міські рай-
ці надсилали вино на привітання з одруженням, хрещенням дітей
земських і гродських урядників Руського воєводства. У 1581 р.
було подаровано 8 гарнців мальвазії львівському підстарості на
честь святкування хрестин новонародженої дівчинки. У червні
того ж року збирачу податків Яну Свірському було подаровано
барило мальвазії на весілля «коли видавав свою дочку заміж»107.
У 1582 р. було подаровано барило мальвазії земському писареві
п. Кориткові коли видавав заміж свою дочку108.
Представницькі видатки магістрату були спрямовані на те,
щоб вирішити конкретні питання і поставити відвідувача у пра-
вильному настрої та тоні. В основному за період 1577–1583 рр.
гроші із міської каси виділяли так званим представникам міста та
різноманітним міським делегаціям, які відправлялися на сейм, ко-
ролівський трибунал у Любліні, до різноманітних урядовців Речі
Посполитої. В більшій мірі виділені кошти витрачалися на купів-
лю різноманітних подарунків: вина, риби, східних товарів (коверці,
турецькі хустки), виробів із срібла та золота (кухлі, кубки). Всі ці
та інші речі дарували поважним особам, які приїжджали або про-
їжджали повз Львів або певним представникам, які захищали ін-
тереси міста поза його межами. Найчастіше дарували вино. Вино,
як подарунок, було свідченням поваги до відвідувача і служило
ознакою послуг, які гість зробив у минулому, або міг би зробити
у майбутньому на благо міста. Таким було очікування обопільної
взаємності в ранньомодерному соціумі Речі Посполитої XVI ст.
References
Balzer, O. (1886). Geneza trybunału koronnego. Z dziejow sądownictwa pol-
skiego XVI wieku. Warszawa.
Bartkiewicz, M. (1974). Odzież i wnętrza domów mieszczńskich w
Polsce w drugiej połowie XVI і w XVII wieku. Wrocław.
Damen, M. (2006). Giving by pouring: the function of gifts of wine in the
city of Leiden (14th –16th centuries). Leuven: Leuven university press.
Dembinska, M. (1999). Food and drink in Medieval Poland. Rediscov-
ering a Cuisine of the Past. Translated by Magdalena Thomas. Philadelphia:
University of Pennsylvania Press.
Goralski, Z. (1998). Urzędy i godnosci w dawnej Polsce. Warszawa:
Ludowa Społdzielnia Wydawnicza.
Hoshko, T. (2017). Zhebraky u rusʹkykh mistakh XV – pershoyi polo-
vyny XVII. Ukrayina v Tsentralʹno-Skhidniy Yevropi. Vyp. 17, S. 462–490.
Hosowski, S. (1928). Ceny we Lwowe w XVI i XVII wieku. Lwow.
Istoriya Lʹvova v dokumentakh i materialakh, (1986). Zb. dok. i materi-
aliv. Uporyad. U. YA. Yedlinsʹka, YA. D. Isayevych ta in. Kyiv.
Jaworski, F. (1912). Krolowie polscy we Lwowie. Lwow: Drukarnia pol-
ska; nakł. redakcji «Kurjera Lwowskiego».
Kapralʹ, M. (2012). Lyudy korporatsiyi: lʹvivsʹkyy shevsʹkyy tsekh v
XVII–XVIII st. Lʹviv.
105 Там само, Арк. 813.
106 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 100.
107 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 712. Арк. 962, 1000.
108 ЦДІАЛ. Ф. 52. Оп. 2.
Спр. 713. Арк. 161.
58
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (5)
Kapral, M. (2008). Urzędnicy miasta Lwowa w XVI – XVIII wieku.
Torun.
Khrestomatiya z istoriyi Ukrayiny lytovsʹko-polʹsʹkoyi doby. (2011). Up-
oryad. T. Hoshko. Lʹviv.
Klonder, A. (1989). Napoje fermentacyjne w Prusach Krolewskich w
XVI-XVII wieku. (Produkcja – import – consumpcja). Warszara.
Le Goff , ZH., Tryuon, N. (2008). Istoriya tela v sredniye veka. Moskva.
Mekhovskiy, M. (1936). Traktat o dvukh Sarmatiyakh. Moskva; Lenin-
grad.
Nadel-Golobič, E. (1979). Armenians and Jews in Medieval Lvov. Their
Role in Oriental Trade 1400-1600. Cahiers du Monde russe et soviétique [on-
line] Vol. 20, 3/4, pp. 345–388. [viewed 06 march 2018]. Available from:
http://www.jstor.org/stable/20169862
Petryshak, B. (2011). «Lytsar pera i kamenyara» - pysar mista Lʹvova
Voytsekh Zemnytsʹkyy (1583 – 1639 rr.). PhD thesis, Lʹvivsʹke viddilennya
IUAD im. M. Hrushevsʹkoho NAN Ukrayiny.
Pryvileyi mista Lʹvova XIV–XVIII st. (1998). Lʹviv.
Shyyan, R. (1995). Torhivlya mist rusʹkoho i belzʹkoho voyevodstv u
XVI – pershiy polovyni XVII stolittya. Zapysky NTSH. T. 230, S. 123–159.
Skhidna torhivlya Lʹvova v seredyni XVI – pershiy polovyni XVII st.:
zbirnyk dokumentiv. (2011). Lʹviv.
Tsentralʹnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny in Lviv. Colection
52 (Mahistrat m. Lʹvova). Op. 2. Spr. 712 (Knyha reyestriv tyzhnevykh vy-
datkiv misʹkoyi kasy 1572–1582 rr.). Lʹviv.
Volumina Legum. (1859). Petersburg: T. 2.
Wiek V–XV w źródłach: Wybór tekstów źródłowych z propozycjami meto-
dycznymi dla nauczycieli historii, studentów i uczniów. (1999). Oprac. M. So-
bańska-Bondaruk, S. B. Lenard. Warszawa.
Wierzbowski, T. (1926). Vademecum. Podręcznik dla studjow archi-
walnych. Lwow, Warszawa.
Yaremenko, М. (2012). Nаsоlоdy osvichenykh v Ukrayini XVIII sto-
littya (pro kulʹturu vzhyvannya tserkovnoyu elitoyu chayu, kavy ta vyna).
Kyyivsʹka akademiya. Vyp. 10, S. 117–184.
Zvarych, V. (1975). Numyzmatycheskyy slovar. Lʹvov.
Zubrytsʹkyy, D. (2002). Khronika mista Lʹvova. Per. I. Svarnyka. Lʹviv.
Levus Nazarii
REPRESENTATIVE SPENDINGS OF THE MAGISTRATE
IN 1577-1583. ON THE EXAMPLE OF LVIV
WEEKLY-EXPENDITURES BOOKS
From1577 til 1583 years from the city’s cash desk of Lviv was allocated mon-
ey to purchase wine, fish, jewelry and eastern goods. Most of the purchased
items were gifts for city delegations to the Diet, the royal court in Lublin,
expenses on travel to the highest governments of the Commonwealth and
the greetings of the latter during their stay in Lviv. This article attempts to
demonstrate how city officials with the help of gifts (i.e.wine and other things)
managed to promote and protect their interests in the Diet with the assistance
of city patrons and local representatives. In addition, it was found that some
Lviv officials maintained close ties with the officials of the Commonwealth
and, with the help of gifts and representative spending, influenced the position
and status of their city.
Key words: early modern era, Commonwealth, early modern Lviv, city coun-
cil, city spending, Diet, gift, wine, Paweł Szczerbic.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-18T11:50:54Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Левус, Н. 2025-12-29T12:07:11Z 2018 Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова / Н. Левус // Місто: історія, культура, суспільство. — 2018. — № 5(1). — С. 46-58. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211337 94(477.83)«15» Упродовж 1577–1583 рр. з міської каси Львова виділялися певні суми коштів, які були спрямовані для купівлі вина, риби, коштовних виробів та східних товарів. Більшість із куплених речей були подарунками придбаними для міських делегацій на сейм, королівський трибунал у Любліні, подорожі до найвищих урядовців Речі Посполитої та привітання останніх під час їхнього перебування у Львові. У даній статті зроблена спроба показати, як за допомогою подарунків у вигляді вина та інших речей найвищим міським урядникам і місту вдалося просувати і захищати свої інтереси на сеймі при сприянні міських патронів і локальних представників. Окрім цього вдалося встановити, що львівські райці підтримували тісні зв’язки із найвищими посадовими особами Речі Посполитої і за допомогою дарунків і представницьких видатків впливали на становище і статус свого міста. From 1577 til 1583 years from the city’s cash desk of Lviv was allocated money to purchase wine, fish, jewelry and eastern goods. Most of the purchased items were gifts for city delegations to the Diet, the royal court in Lublin, expenses on travel to the highest governments of the Commonwealth and the greetings of the latter during their stay in Lviv. This article attempts to demonstrate how city officials with the help of gifts (i.e.wine and other things) managed to promote and protect their interests in the Diet with the assistance of city patrons and local representatives. In addition, it was found that some Lviv officials maintained close ties with the officials of the Commonwealth and, with the help of gifts and representative spending, influenced the position and status of their city. Написання даної статті стало можливим завдяки використанню матеріалів (в більшій мірі наукової польськомовної літератури) під час перебування на стипендії від Muzeum Historii Polski. uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Ранньомодерне місто Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова Representative spendings of the magistrate in 1577-1583. On the example of Lviv weekly-expenditures books Article published earlier |
| spellingShingle | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова Левус, Н. Ранньомодерне місто |
| title | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова |
| title_alt | Representative spendings of the magistrate in 1577-1583. On the example of Lviv weekly-expenditures books |
| title_full | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова |
| title_fullStr | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова |
| title_full_unstemmed | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова |
| title_short | Представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. На прикладі книг щотижневих видатків м. Львова |
| title_sort | представницькі видатки магістрату 1577–1583 рр. на прикладі книг щотижневих видатків м. львова |
| topic | Ранньомодерне місто |
| topic_facet | Ранньомодерне місто |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211337 |
| work_keys_str_mv | AT levusn predstavnicʹkívidatkimagístratu15771583rrnaprikladíknigŝotižnevihvidatkívmlʹvova AT levusn representativespendingsofthemagistratein15771583ontheexampleoflvivweeklyexpendituresbooks |