15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало
Брайан Вансінк – повчальна історія про хибні стимули в науці Переклад здійснив Тимофій Брік за: https://www.vox.com/science-and-health/2018/9/19/17879102/ brian-wansink-cornell-food-brand-lab-retractions-jama.
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211457 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало / Б. Резнік, Дж. Белаз // Місто: історія, культура, суспільство. — 2019. — № 7(2). — С. 129-134. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859906887347077120 |
|---|---|
| author | Резнік, Б. Белаз, Дж. |
| author_facet | Резнік, Б. Белаз, Дж. |
| citation_txt | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало / Б. Резнік, Дж. Белаз // Місто: історія, культура, суспільство. — 2019. — № 7(2). — С. 129-134. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| description | Брайан Вансінк – повчальна історія про хибні стимули в науці Переклад здійснив Тимофій Брік за: https://www.vox.com/science-and-health/2018/9/19/17879102/ brian-wansink-cornell-food-brand-lab-retractions-jama.
|
| first_indexed | 2026-03-17T11:03:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Місто: історія, культура, суспільство
129
Брайан Резнік, Джулія Белаз
15 НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ВІДОМОГО ДОСЛІДНИКА КОРНЕЛЬСЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ БУЛО ВІДКЛИКАНО.
ЦЕ НЕМАЛО
Брайан Вансінк – повчальна історія про хибні стимули в науці
Переклад здійснив Тимофій Брік за: https://www.vox.com/science-and-health/2018/9/19/17879102/
brian-wansink-cornell-food-brand-lab-retractions-jama
Одразу шість наукових статей відкликано протягом одного дня – ще й у супроводі з прес-релізом для
поширення науковими журналістами всього світу – що це як не страшний сон будь-якого вченого?
Саме так вчинила мережа наукових журналів JAMA у вересні 2018 р. з Брайаном Вансінком – відо-
мим ученим Корнельського університету. Вансінк був директором Корнельської лабораторії з дослі-
дження їжі та товарних марок17. Тривалий час Вансінк мав репутацію найкращого спеціаліста щодо
патернів поведінки навколо вживання їжі.
Невдовзі після оголошення мережі JAMA Корнельський університет заявив, що спеціальна ко-
місія встановила факт порушення наукової доброчесності Вансінком, а також про припинення його
контракту з 30 червня 2019 року. Ректор Корнельського університету Майкл Котлікоф заявив, що в
проміжку до цього часу Вансінк не буде викладати та займатись дослідженнями. Натомість він буде
задійний у процес перегляду попередніх досліджень разом з університетською комісією.
У своєму зверненні до Vox18 сам Вансінк спростував висновки комісії. “Не було жодного ша-
храйства, жодного навмисного викривлення результатів, плагіату чи привласнення чужих ідей”, –
написав він. “Я вірю, що всі мої наукові здобутки будуть або підтверджені, або поглиблені, або
модифіковані іншими дослідницькими групами”.
Навіть якщо ви ніколи не чули про Вансінка, ви, скоріш за все, знайомі з його ідеями. Його
дослідження, цитовані понад 20 000 разів, описували, як наше середовище формує індивідуальне
сприйняття їжі і що ми в кінцевому підсумку споживаємо. Саме його дослідження стало одним із
факторів, чому великі виробники почали продавати закуски в невеликих упаковках у 100 калорій-
них порціях. Колись Вансінк очолював комітет Міністерства сільського господарства США з питань
дієтичних рекомендацій та впливав на державні рішення. Він допомагав корпорації Гугл та армії
США реалізовувати програми заохочення здорового харчування.
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (7) Спеціальний випуск «Їжа та місто»
130
Але за останні кілька років “картковий будинок” його наукової роботи і впливу почав руйну-
ватися. Група скептично налаштованих дослідників та журналістів, зокрема Стефані Лі BuzzFeed,
уважно вивчила доробок групи психологів споживання під керівництвом Вансінка, які працювали
в Лабораторії їжі та торгових марок у Корнелі. Виявилось, що недоброчесна робота з даними в цій
лабораторії процвітала.
Загалом було відкликано 15 досліджень Вансінка, включаючи шість із мережі JAMA. Серед них
були дослідження, які вказували, що голодні люди купують продукти з більшою кількістю калорій;
що передзамовлення обіду може допомогти обрати більш здорову їжу і що люди вживатимуть біль-
ші порції, якщо серверувати столи тарілками більшого розміру.
У прес-релізі JAMA заявили, що Корнельський університет не зміг “надати гарантій щодо на-
укової обґрунтованості шести досліджень”, оскільки вони не мали доступу до оригінальних даних
Вансінка. Отже, ідеї Вансінка не обов’язково є хибними, скоріш за все він не зміг надати пере-
конливих доказів, щоб їх остаточно підтвердити. Відповідно до заяви Корнельського університету
академічна недоброчесність Вансінка включала в себе: “викривлення даних, проблемні статистичні
методи, невміння належно документувати та зберігати результати досліджень, а також присвоєння
авторства”.
Однак ця історія набагато глибша, ніж просто дії одного окремого дослідника. Ця історія важ-
лива, бо вона проливає світло на систематичну проблему в науці, яка існує в лабораторіях по всьому
світу – проблему, що, на думку реформаторів науки, потребує негайного розв’язання. Ось що вам
потрібно знати про цю проблему.
П’ятнадцять досліджень Вансінка були відкликані,
ще десятки поставлені під сумнів
Вансінк мав хист до досліджень, які були зачіпкою для ЗМІ, включаючи Vox19. У 2009 році Ван-
сінк і його співавтор опублікували дослідження, яке миттєво стало вірусним. Відповідно до цього
дослідження популярні кулінарні книги сприяли збільшенню ваги серед американців20. Дослідни-
ки виявили, що рецепти в останніх виданнях кулінарних книг – які продавались накладом понад
18 мільйонів примірників з 1936 року – містили більше калорій і більші розміри порцій порівняно з
ранніми виданнями. У ході дослідження було проаналізовано 18 класичних рецептів, які з’явилися
у книзі “Задоволення від готування” (Joy of Cooking) з 1936 року. Було виявлено, що з 1936 року
середня щільність калорій у цих рецептах зросла на 35 відсотків на порцію.
Місто: історія, культура, суспільство
131
Інше відоме дослідження Вансінка було присвячене «бездонним мискам». У цьому дослідженні
було зроблено висновок, що люди жадібно їстимуть суп, поки вони мають безкоштовні добавки.
Його інше дослідження про «поганий попкорн» продемонструвало, що люди можуть переїдати не-
смачну й неякісну їжу, якщо давати її величезними порціями.
Усі ці дослідження допомогли Вансінку просунути його цілісну дослідницьку програму – вплив
оточення на те, як ми приймаємо рішення про вживання їжі та інші аспекти свого життя.
Утім у 2016 році розпочались критичні запити щодо його публікацій, після того Вансінк опублі-
кував допис у блозі, в якому ненавмисно визнав, що заохочував своїх аспірантів брати участь у сум-
нівній дослідницькій практиці. Відтоді вчені розпочали прискіпливо вивчати його статті, шукаючи
помилки, відхилення й будь-які підозрілі сліди. І десятки дивних випадків були розкриті.
У більш ніж одному випадку Вансінк неправильно вказував вік учасників опублікованих дослі-
джень, змішуючи дітей віком від 8 до 11 років з малюками. Якщо коротко, такі колективні зусилля
призвели до створення цілого досьє проблемних висновків у публікаціях Вансінка.
На сьогодні 15 його праць відкликано. І це особливо приголомшливо, враховуючи, що Вансінк
був так високо цитований і його робота була настільки впливовою – Вансінк отримував урядові
гранти, допомагав формувати маркетингові практики в харчових компаніях та співпрацював з Білим
домом, впливаючи на продовольчу політику в цій країні.
Вансінка звинувачували в “очманілій гонитві за значимістю” 21
Однією з найбільших проблем науки, яку демонструє історія Вансінка, є підхід “публікації – понад
усе”.
Щоб більш успішно конкурувати за грантове фінансування, вчені публікуються у шанованих
наукових журналах. Щоб їхня робота була прийнята цими журналами, їм потрібні позитивні (тобто
статистично значущі) результати.
Це чинить тиск на лабораторії як у випадку Вансінка. Такі лабораторії займаються тим, що
відоме як гонитва за значимістю чи “p-хакерство”. Латинське p вказує на міру статистичної зна-
чущості. Як правило, дослідники сподіваються, що їхні результати дають значення p менше, ніж
0,05, – межу, за яку вони можуть назвати свої результати статистично значущими.
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (7) Спеціальний випуск «Їжа та місто»
132
Значення p дещо складно пояснити. Але в основному вони є інструментом, який допомагає
дослідникам зрозуміти, як часто можна отримати такі результати. Якщо результати дослідження
можна отримати з невеликою ймовірністю, вчені почуваються впевненіше, що їхня гіпотеза була
правильна.
Але диявол у деталях. Значення p = 0,05 не так і важко отримати, якщо ви по-різному опра-
цьовуєте свої дані й виконуєте величезну кількість тестів. Підкидаючи монетку, ви вважаєте, що
отримати герб 10 разів поспіль можна дуже рідко. Якщо ви маєте цей результат, то можете поду-
мати, що він невипадковий і монета “мічена”, щоб випадати гербом. Відповідно, ваші результати є
статистично значущими.
Але що як ці 10 гербів випали випадково (це може статися), саме в цей момент ви раптом вирі-
шили, що більше монетку підкидати не треба? Якби ви продовжували підкидати її, то припинили б
вірити, що монетка “мічена”.
Відповідно, зупиняти експеримент саме в моменти, коли було отримано потрібне значення
p = 0,05, є прикладом гонитви за значимістю. Однак є й інші способи – наприклад, мати дані щодо
великої кількості результатів, але повідомляти лише про ті, що досягають статистичної значущості.
Провівши багато статистичних тестів, ви суто випадково знайдете щось значуще.
За словами журналістки Лі з BuzzFeed, яка отримала в своє розпорядження електронні листи
Вансінка, замість того, щоб перевіряти гіпотези та повідомляти отримані висновки, Вансінк часто
заохочував своїх підлеглих до “викручування” в такий спосіб, щоб отримати цікавіші чи більш ба-
жані результати.
У цілому Вансінк займався підбором потрібних значень p або, як одна із дослідниць зі Стенфор-
да, Крістін Сайнані сказала BuzzFeed, “очманіла гонитва за значимістю”22.
Недбалість та недоброчесність Вансінка можуть бути більшими, ніж зазвичай у науці. Проте
багато інших науковців також визнавали, що вони займались певною формою полювання на значи-
мість.
Опитування 2000 психологів у 2012 році виявило, що тактика гонитви за значимістю є доволі
поширеною. П’ятдесят відсотків респондентів визнали, що вони звітували лише про вдалі дослі-
дження, які отримали очікувані результати (ігноруючи інші дані, що не були такими переконли-
Місто: історія, культура, суспільство
133
вими). Близько 20 відсотків визнали, що припиняли збір даних після того, як отримали результат,
на який сподівались. Більшість респондентів вважали, що їхні дії можна виправдати. Багато хто
думав, що гонитва за значимістю – це спосіб знайти реальний сигнал у статистичному шумі. Та це
неправда. Дедалі частіше навіть усталені істини з підручників виявляються неправдивими після
того, як сучасні дослідники їх додатково перевіряють складнішими й надійнішими дослідницькими
методами.
Багато людей працюють над тим, щоб зупинити гонитву на значимість
Насправді існує цілий рух учених, які прагнуть побороти недоброчесні практики в науці (напри-
клад, як ті, в яких звинувачують Вансінка). Разом ці вчені висувають три основні вимоги, які наби-
рають дедалі більшої популярності.
1. Попередня реєстрація дизайну досліджень – це величезна гарантія від гонитви на значи-
мість. Попередня реєстрація означає, що вчені публічно беруться за розроблення експери-
менту, перш ніж вони почнуть збирати дані. Це значно ускладнює відбір лише потрібних
результатів експерименту.
2. Відкритий обмін даними – все частіше вчені закликають своїх колег робити всі дані своїх
експериментів доступними для всіх, хто їх може перевірити (звичайно, з винятками для осо-
бливо чутливої інформації). Це гарантує, що ті неякісні дослідження, які пройшли рецензу-
вання, все одно можуть бути повторно перевірені в майбутньому.
3. Відтворення результатів – учені прагнуть знати: чи можуть бути отримані заново після більш
ретельних перевірок ті результати, які вже були опубліковані в наукових журналах. Відпо-
відно, докладається чимало зусиль, щоб із точністю повторити результати попередніх дослі-
джень (точність може бути або методична, або концептуальна).
Є й інші можливі кроки. Окремі вчені систематично закликають до переосмислення терміна
статистичної значимості. Інші ж учені стверджують, що будь-яка довільна межа статистичної зна-
чимості стимулюватиме вчених до суто формальних процедур.
Тож дедалі частіше вчені звертаються до інших форм математичного аналізу, наприклад, байє-
сівської статистики, яка дещо інакше поводиться з даними. Тоді як питання значення p: “Наскільки
рідкісні ці числа?”, Байєсівський підхід запитує: “Яка ймовірність, що моя гіпотеза є найкращим
поясненням результатів, яких ми досягли?”
Жодне єдине рішення не може бути остаточною панацеєю. Важливо визнати, що наука має
розв’язати набагато більш фундаментальну проблему: її культуру.
Місто: історія, культура, суспільство № 2 (7) Спеціальний випуск «Їжа та місто»
134
У 2016 році Vox надіслав опитування більш ніж 200 учених із запитанням: «Якби ви могли змі-
нити одну з засад функціонування науки сьогодні, що це було б і чому?» Одна з постійних тем у цих
відповідях була: інститути науки мають навчитись цінувати і невдачі, замість того, щоб схвалювати
виключно публікації будь-якою ціною.
Один молодий учений сказав нам: “Я відчуваю, як розриваюсь між питаннями, які, як я знаю,
приведуть до статистичної значущості, та питаннями, які мають фундаментальне значення”.
Браян Вансінк зіткнувся з тією ж дилемою. І стає дедалі зрозуміліше, який саме шлях він обрав.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211457 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-17T11:03:49Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Резнік, Б. Белаз, Дж. 2026-01-02T17:04:37Z 2019 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало / Б. Резнік, Дж. Белаз // Місто: історія, культура, суспільство. — 2019. — № 7(2). — С. 129-134. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211457 Брайан Вансінк – повчальна історія про хибні стимули в науці Переклад здійснив Тимофій Брік за: https://www.vox.com/science-and-health/2018/9/19/17879102/ brian-wansink-cornell-food-brand-lab-retractions-jama. uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Соціологічні есеї 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало Article published earlier |
| spellingShingle | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало Резнік, Б. Белаз, Дж. Соціологічні есеї |
| title | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало |
| title_full | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало |
| title_fullStr | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало |
| title_full_unstemmed | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало |
| title_short | 15 наукових публікацій відомого дослідника Корнельского університету було відкликано. Це немало |
| title_sort | 15 наукових публікацій відомого дослідника корнельского університету було відкликано. це немало |
| topic | Соціологічні есеї |
| topic_facet | Соціологічні есеї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211457 |
| work_keys_str_mv | AT rezníkb 15naukovihpublíkacíivídomogodoslídnikakornelʹskogouníversitetubulovídklikanocenemalo AT belazdž 15naukovihpublíkacíivídomogodoslídnikakornelʹskogouníversitetubulovídklikanocenemalo |