Міста Мезоамерики в сучасній історіографії
У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій пал...
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211601 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії / О. Откидач // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 10(3). — С. 11-18. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859490809346260992 |
|---|---|
| author | Откидач, О. |
| author_facet | Откидач, О. |
| citation_txt | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії / О. Откидач // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 10(3). — С. 11-18. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| description | У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, майданчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською периферією у контексті функціонування локальних та регіональних торговельних зв’язків, постійних та сезонних міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів метафоричної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці. Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвячених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функціональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости, басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед останніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан, господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського простору урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.
The article highlights the main trends in modern amerindological urban studies. Based on the analysis of the publications, the author identifies the main scientific problems of the history of pre-Columbian American cities. The article also analyzes the main areas of scientific interest in the regional interaction of Mesoamerican urban centres and cooperation with the agricultural rural periphery in the context of local and regional trade relations, permanent and seasonal migration of population. In addition, the work highlights such a special feature of amerindological urban studies as the study of the symbolism of various urban structures and spaces, especially studies of certain types of buildings, their structure, social or religious functions of palaces, squares, playgrounds, temples, fortresses, the singling out the levels of metaphorical and cosmogonic significance of specific parts of cities in South and Central America. At the same time, the author traces the chronological development and changes in the subject of scientific works devoted to the urban centres of Central Mexico and the Yucatan during the 2000 - the 2020s. Thus, the article demonstrates the topics that were relevant in the publications of the 2000s, and which continued to be in the focus of the scientists in the 2010s. In particular, it deals with the study of structural elements of urban architecture, their design, purpose and functional changes during different periods time, in particular hydraulic structures such as dams, bridges, pools, viaducts. In addition, the paper reviews the main trends in pre-Columbian American urban studies that have emerged or become extremely relevant over the last decade. Among the latter, it is worth noting the study of the reflection of social stratification of the population in the geographical zoning of cities and the existence of separate “closed” areas for specific ethnic or social groups, economic specifications of certain areas of cities, as well as those works on urban space analysis in Mesoamerica, which were caused by the influence of political and demographic processes in the region. The article covers the publications of the main scientific amerindological journals and publications, edited in English and Spanish in both Europe and America.
|
| first_indexed | 2026-03-12T20:50:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Місто: історія, культура, суспільство
11
© Откидач Олексій, 2020
DOI 10.15407/mics2020.10.011
УДК 930(399.7)
Олексій Откидач,
магістр кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
otkidach.alejo@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-3258-2722
МІСТА МЕЗОАМЕРИКИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій
автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити
про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, май-
данчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості
вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською пери-
ферією у контексті функціонування локальних та регіональних торговельних зв’язків, постійних та сезон-
них міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних
досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів мета-
форичної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.
Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвя-
чених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті
виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться
про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функці-
ональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости,
басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової
Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед ос-
танніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні
Місто: історія, культура, суспільство № 3 (10)
12
міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан,
господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського просто-
ру урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів
у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською
та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.
Ключові слова: урбаністика, історіографія, доколумбові цивілізації, Мезоамерика, міста.
За своїми тенденціями утворення та розвитку міст Мезоамерика у деяких аспектах схожа на
Стародавню Грецію. У цих регіонах основною формою суспільної організації стали невеличкі
міста, які, у випадку Еллади, прийнято називати полісами, що робить згадані території доволі
урбанізованими порівняно з їхніми сусідами. Завдяки цьому вивчення міст є одним із найперспек-
тивніших напрямів досліджень з історії доколумбових цивілізацій Мезоамерики. Цьому сприяє і те,
що протягом ХХ ст. науковці ввели в обіг велику кількість писемних та археологічних джерел, на
основі яких спочатку було досліджено загальні риси політичного, соціального та релігійного життя
суспільств Нового Світу. І саме зараз, із розвитком урбаністичних студій у Європі, цей тренд стає
все більш відчутним і в сучасній америндології.
Якими ж є головні теми та напрями досліджень історії міст у Мезоамериці? Насамперед, одним
із головних трендів у цій сфері є продовження аналізу та інтерпретації конструктивних особливос-
тей та функціонального призначення окремих будівель або типів будівель. У цьому контексті можна
згадати роботи К. Гірта1, Е. Матос-Моктесуми2, А. Колати3. Низка публікацій присвячена окремо-
му типу тих чи тих громадських споруд, характерних для всіх міст Мезоамерики, зокрема, пала-
цам (С. Густон4), храмам (Б. Ольмеда Вера5, М. Де ла Гарса Каміно6), дамбам і мостам (Дж. Шоу7,
О. Чінчілья-Масар’єгос8), фортецям (В. Браво-Алмасан9, Р. Де лос Ангелес10). З огляду на специ-
фічну релігійну та соціальну роль гри у м’яч у мезоамериканських суспільствах, особливу увагу
науковці приділяли й дослідженню майданчиків для гри у м’яч. У цьому контексті варто зауважити
про здобутки Е. Віннінгтона11 , О. Монтмольїна12.
1 Hirth, K. G. (1995). Urbanism, militarism, and
architectural design: A analysis of epiclassic
sociopolitical structure at Xochicalco. Ancient
Mesoamerica, 6, 237–250.
2 Matos-Moctezuma, E. (Ed.). (1999). Excavaciones
en la catedral y el sagrariometropolitanos:
programa de arqueolog’ıa urbana. Instituto
Nacional de Antropologıa e Historia, Mexico City.
3 Kolata, A. L. (Ed.). (2003). Tiwanaku and Its
Hinterland: Archaeology and Paleoecology of
an Andean Civilization (Vol. 2: Urban and Rural
Archaeology). Smithsonian Institution Press,
Washington, DC.
4 Houston, S. D., & McAnany, P. A. (2003).
Bodies and blood: Critiquing social construction
in Maya archaeology. Journal of Anthropological
Archaeology, 22, 26–41.
5 Olmeda Vera, B. (2002). Los templos rojos
del recinto sagrado de Tenochtitlan, Coleccion
Cientıfica (Vol. 439). Instituto Nacional de
Antropologıa e Historia, Mexico City.
6 De la Garza Camino, M. (2000). El templo-
dragón de la acrópolis de Ek’ Balam. Estudios
Mesoamericanos, 2, 23–36.
7 Shaw, J. M. (2001). Maya sacbeob: Form and
function. Ancient Mesoamerica, 12, 261–272.
8 Chinchilla-Mazariegos, O. (2018). Technologies
of urbanism in Mesoamerica: the pre-Columbian
bridges of Cotzumalhuapa. Guatemala Antiquity, 92
(362), 456–471.
9 Bravo Almazán, V. (2011). Una aproximación al estudio de las fortificaciones prehispánicas en el centro de Veracruz. Estudios Mesoamericanos, 1 (10),
69–79.
10 De los Ángeles Montano Perches, R. (2002). La historiografía de Monte Albán bajo el punto de vista lakatosiano. Desde una ciudad-fortaleza al de
gussíyúu. Un análisis estatal y urbano. Estudios Mesoamericanos, 3–4, 46–68.
11 Whittington, E. M. (Ed.). (2001). The Sport of Life and Death: The Mesoamerican Ballgame. New York: Thames and Hudson.
12 Montmollin, O. (1997). A regional study of classic Maya ballcourts drom the Upper Grijalva Basin, Chiapas, Mexico. Ancient Mesoamerica, 8, 23–42.
Місто: історія, культура, суспільство
13
Що ж до планування міста, то досі триває дискусія стосовно того, яким воно було та чи існувало
як таке взагалі. Наприклад, праця Дж. Гаспаріні13 присвячена аналізу проблеми наявності чи від-
сутності так званого ортогонального планування, тобто такої побудови вулиць, яка характерна для
більшості сучасних міст, коли вулиці перетинаються під прямим кутом й у такий спосіб утворюють
квартали.
У контексті дослідження Мезоамерики у комплексі перед науковцями постало запитання про
роль міст у творенні регіональних економічних систем та зв’язку міста та «села». Цей аспект ви-
світлено у наукових працях К. Аоями14, С. Саймондса, А. Сайферса, Р. Лунагомеса15, В. Вієшу16,
М. Флорес Ернандес та М. Перес Рівас17.
Із великою часткою впевненості можна сказати, що урбаністичні студії стосовно міст Нового
Світу мають власну унікальну рису. Йдеться про дослідження рівнів символізму окремих будівель.
Зокрема, науковці виділяють верхній (тобто космогонічний і надприродний), середній (статусний
та ідентичний) і нижній (поведінковий) рівні символізму. При цьому особливість мезоамерикан-
ських урбаністичних досліджень полягає у занадто великій увазі до саме верхнього рівня симво-
лізму, намаганні приписати ледь не кожній будівлі певне космогонічне та символічне значення, яке
пояснюють астрономічними знаннями ацтеків або майя. Доволі детально цю проблему висвітлено
у публікаціях А. Авені18 та Д. Щавелсона19. Тим не менш, символізм окремих зон у містах або поза
ними, а інколи й окремих міст, також ставав предметом досліджень. Насамперед потрібно згадати
публікації Ф. Кленсі20, Б. Бауера21, Дж. Каугіла22, Ф. Раміреса23. За таких умов можна констатувати
брак досліджень, присвячених нижньому рівню символізму різних видів будівель.
Наведений вище аналіз тенденцій дослідження міст у Мезоамериці на початку 2000-х рр. пока-
зав найбільш масштабні та загальні тренди, за якими розвивалася урбаністика Нового Світу остан-
німи десятиліттями. Водночас є очевидним, що поступово фокус науковців змінюється, і на перше
місце виходять нові, ще не висвітлені проблеми.
Частково у актуальних публікаціях продовжуються тренди досліджень ще 2000-х рр. Зокрема це
стосується вивчення символізму, архітектури, типологічних особливостей окремих елементів мезо-
американських міст. Дуже яскравою ілюстрацією у цьому контексті постає стаття А. Осси, М. Сміта
13 Gasparini, G. (1993). The pre-Hispanic grid
system: The urban shape of conquest and territorial
organization. In R. Bennet (Ed.), Settlements in the
Americas: Cross-Cultural Perspectives (pp. 78–
109). University of Delaware Press, Newark.
14 Aoyama, K. (2001). Classic Maya state, urbanism,
and exchange: Chipped stone evidence of the Copan
Valley and its hinterland. American Anthropologist,
103, 346–360.
15 Symonds, S., Cyphers, A., & Lunagomez,
R. (2002). Asentamiento prehispanico en San
Lorenzo Tenochtitlan. Serie San Lorenzo, Instituto
de Investigaciones Antropologicas, Universidad
Nacional Autonoma de Mexico, Mexico City.
16 Wiesheu, W. (2003) La economía política
de las ciudades arcaicas: algunos patrones
de especialización en las sociedades urbanas
tempranas. Estudios Mesoamericanos, 5, 12–21.
17 Flores Hernández, M., & Pérez Rivas, M. E.
(2002). Cambio y continuidad en los espacios
domésticos del norte de Yucatán. Estudios
Mesoamericanos, 3–4, 91–110.
18 Aveni, A. F. (2003). Archaeoastronomy in the
ancient Americas. Journal of Archaeological
Research, 11, 149–191.
19 Schávelzon, D. (2010) ¿Un observatorio no
observado? Un edificio de Monte Albán según los
primeros arqueólogos. Estudios Mesoamericanos,
2 (9), 75–83.
20 Clancy, F. S. (1999). Sculpture in the Ancient Maya Plaza: The Early Classic Period. University of New Mexico Press, Albuquerque.
21 Bauer, B. S., & Dearborn, D. S. P. (1995). Astronomy and Empire in the Ancient Andes: The Cultural Origins of Inca Sky Watching.
University of Texas Press, Austin.
22 Cowgill, G. L. (2000). Intentionality and meaning in the layout of Teotihuacan, Mexico. Cambridge Archaeological Journal, 10, 358–361.
23 Ramírez, F. (2004). El Área Metropolitana olmeca y su papel en un sistema estatal segmentario: el caso de Laguna de los Cerros y San
Lorenzo. Estudios Mesoamericanos, 6, 3–12.
Місто: історія, культура, суспільство № 3 (10)
14
та Х. Лобо «Розміри площ у мезоамериканських містах та містечках: квантативний аналіз»24. У цій
роботі автори висвітлюють одразу декілька аспектів площ у містах Мезоамерики як особливому
соціальному просторі.
По-перше, вони виокремлюють те, для чого слугували площі і у яких ситуаціях використо-
вувалися. Серед таких видів діяльності згадано приватні ритуали, періодичну організацію ринків,
масові видовищні ритуали, публічні церемонії та свята25. Під приватними церемоніями розуміють
проведення ритуалів та обрядів, які не відбувалися на очах у всього населення міста. Найчастіше
серед таких видів активності були різні релігійні дійства, відповідно до календаря, але які не мали
великого значення для суспільного життя міста. У мезоамериканських містах торгівля проходила
на площах за моделлю, що схожа на європейські ярмарки, які відбувалися з певною періодичністю.
Приклади будівель, де постійно функціонували ринки, як у ацтеків, так і у майя є поодинокими26.
Що ж до масових видовищних ритуалів, то вони здебільшого були пов’язані з релігійним життям
та зміною певних календарних циклів. При цьому їхньою характерною особливістю є те, що у них
брала участь одночасно велика кількість людей. Головною рисою публічних церемоній було те, що
у них безпосередню участь брало обмежене коло осіб, але через їхню значущість за цими заходами
спостерігало майже все населення міста. Про проведення свят на площах, окрім відомостей із пи-
семних джерел, стало відомо завдяки численним знахідкам, пов’язаним із приготуванням їжі, у цих
місцях, чим зазвичай супроводжуються більшість навіть сучасних свят.
По-друге, довгий час вважали, що для майя площі відігравали роль своєрідної сцени, де пра-
вителі постійно мали проводити дійства. Тому начебто площі конструювали так, щоб умістити все
населення міста. Але головним висновком, якого доходять А. Осса, М. Сміт і Х. Лобо, є те, що на-
справді жодне мезоамериканське місто не було спроможним вмістити все своє населення на одній
площі. Крім цього, відповідно до кількісного аналізу значного обсягу археологічних матеріалів,
науковці роблять висновок про те, що разом зі збільшенням кількості населення збільшувалася і
кількість площ. Водночас населення зростало швидше, ніж розміри міста. Тому, на думку авторів
статті, найбільш вірогідним є те, що площі все більше використовували для періодичних і не дуже
великих зібрань, насамперед для організації ринків27.
Робота П. Вільєгас28 також присвячена висвітленню специфіки площ у житті мезоамерикан-
ських міст.
Особливості будівництва та функціонування окремих архітектурних елементів міст проаналі-
зовано у статті О. Чінчілья-Масар’єгос «Технології урбанізму у Мезоамериці: доколумбові мости в
Котцумальуапі, Гватемала»29. Хоча лейтмотивом цієї роботи є висвітлення матеріалів, що стосують-
ся згаданого міста у Гватемалі, на основі компаративного підходу науковець досліджує проблему на
локальному рівні у контексті всього Юкатанського півострова. Ця публікація є ще одним прикладом
24 Ossa, A. (2017). The size of plazas in
Mesoamerican cities and towns: a quantitative
analysis. Latin American Antiquity, 28 (4), 457–475.
25 Ibid., 458.
26 Ibid., 461.
27 Ibid., 472.
28 Villegas, P. (2010). Del tianguis prehispánico
al tianguis colonial: Lugar de intercambio y
predicación (siglo XVI). Estudios Mesoamericanos,
1 (8), 93–101.
29 Chinchilla-Mazariegos, O. Technologies of
urbanism, 456–471.
Місто: історія, культура, суспільство
15
актуальної тематики америндологічних досліджень, оскільки як для цивілізації майя, так і практич-
но для всіх доколумбових цивілізацій Південної Америки проблема будівництва доріг і мостів була
дуже важливою. Якоюсь мірою вона подібна до проблеми римських доріг у Європі.
Одним із важливих напрямів досліджень останнім часом у сфері урбанізму в Мезоамериці стало
питання районування міст і існування своєрідної географічної стратифікації у них. Яскравим при-
кладом у цьому контексті постає робота Марі-Шарлот Арно «Сусідства та “доми еліти” у Теотіуа-
кані»30. У ній висвітлено проблематику соціального та географічного поділу Теотіуакану – одного з
найбільших міських центрів Мезоамерики. Авторка доходить висновків, що це місто утворювалося
низкою так званих сусідств. Центром таких локацій був храм або площа з трьома невеликими хра-
мами. Навколо розвивався сектор, у якому відбувалося виробництво й обмін різноманітних товарів.
Важливим аспектом таких сусідств було їхнє керівництво. Відповідно до фресок та археоло-
гічного матеріалу, скоріше за все, очільники таких секторів займали середню ланку в еліті всього
Теотіуакану та змагалися за вплив і владу зі своїми колегами з інших сусідств. Серед останніх чоти-
ри були дуже великими і мали навіть власні емблеми, що відображено в оздобленні їхніх головних
храмів. Символом північно-західного сектору був птах, північно-східного – ягуар, південно-схід-
ного – змія, південно-західного – койот. Доволі ймовірним є те, що саме з цих чотирьох найбільших
сусідств походила правляча еліта всього міста31. Важливо зауважити, що у південних відділах міста
проживало поліетнічне населення, натомість північні «райони» були представлені моноетнічним
компонентом, що ототожнюється власне з «корінними» теотіуаканцями.
Ще однією характерною рисою згаданих сусідств була їхня господарська спеціалізація. Зокрема,
у межах одного з них виробляли обсидіанове приладдя, інше займалося імпортом риби, мушель, ба-
вовняного одягу, третє спеціалізувалося на виготовленні ювелірних прикрас, виплавлянні зо лота32.
Доволі оригінальний погляд на міський простір у середовищі стародавніх майя подано у статті
Д. Мікстера «Стійкість спільнот та міське планування протягом занепаду майя ІХ ст.: дослідження
випадку з Актункану, Беліз»33. У ній дослідник аналізує динаміку змін в архітектурі цього міста, які
відбувалися внаслідок зміни внутрішньої та зовнішньої політичної кон’юнктури, складу та чисель-
ності населення тощо. На відміну від багатьох міст майя, що занепали упродовж ІХ–Х ст., Актункан
продовжив своє існування. Однак унаслідок загального колапсу цивілізації навколо нього всередині
міста відбулися зміни політичного устрою. Це прямо позначилося на його урбаністичному ланд-
шафті.
По-перше, частину ритуальних будівель було немов відокремлено від оновленого суспільно-по-
літичного життя, що свідчило про своєрідну трансформацію міста. По-друге, замість структур і
місць, призначених для одноосібного володарювання правителя чи правительки міста та їхнього
найближчого оточення, було побудовано простіші адміністративні споруди із розрахунком на більші
30 Arnauld, M. Ch. (Ed.). (2012). The neighborhood
as a social and spatial unit in Mesoamerican cities.
Tucson, Arizona: The University of Arizona Press.
31 Ibid., 66.
32 Ibid., 60.
33 Mixter, D. W. (2020). Community Resilience and
Urban Planning during the Ninth-Century Maya
Collapse: A Case Study from Actuncan, Belize.
Cambridge Archaeological Journal, 30 (2), 219–
237.
Місто: історія, культура, суспільство № 3 (10)
16
колективи, що було ознакою певної демократизації у політиці міста в той період34. По-третє, відбу-
лася своєрідна секуляризація будівель, унаслідок якої жерці та релігійні споруди відокремилися від
адміністративних структур.
Завдяки низці змін, що відбилися в архітектурі міста, Актункан зміг пережити кризу цивілізації
навколо нього й проіснувати як потужний центр ще декілька століть.
Отже, на основі аналізу низки публікацій із проблематики урбанізму у Мезоамериці, можна
дійти висновку, що останніми десятиліттями ця тема розвивається доволі активно. Головні напрями
для досліджень охоплюють широкий спектр проблем, що стосуються як власне міста (його пла-
нування, призначення окремих будівель, поділу на райони, виробництва та споживання, етнічного
складу, соціальної стратифікації, символізму та космології), так і зв’язку урбаністичних центрів
між собою та навколишнім середовищем (економічні та культурні зв’язки у рамках регіонів і між
різними територіями, питання «аграрної округи», здійснення торгівлі, існування релігійних цен-
трів тощо). При цьому упродовж 2000–2020-х рр. тематика урбаністики доколумбових цивілізацій
пройшла своєрідну еволюцію від доволі загального висвітлення історії мезоамериканських міст до
аналізу більш глибоких та складних питань, пов’язаних із ними. Тому впевнено можна стверджу-
вати, що урбаністичні студії притаманні не лише історії Європи, а й широко представлені на тлі
доколумбових цивілізацій.
References
Aoyama, K. (2001). Classic Maya state, urbanism, and exchange: Chipped stone evidence of the Copan Valley
and its hinterland. American Anthropologist, 103, 346–360.
Arnauld, M. Ch. (Ed.). (2012). The neighborhood as a social and spatial unit in Mesoamerican cities. Tucson,
Arizona: The University of Arizona Press. Autonoma de Mexico, Mexico City.
Aveni, A. F. (2003). Archaeoastronomy in the ancient Americas. Journal of Archaeological Research, 11, 149–
191.
Bauer, B. S., & Dearborn, D. S. P. (1995). Astronomy and Empire in the Ancient Andes: The Cultural Origins of
Inca Sky Watching. University of Texas Press, Austin.
Bravo Almazán, V. (2011). Una aproximación al estudio de las fortificaciones prehispánicas en el centro de Ve-
racruz. Estudios Mesoamericanos, 1 (10), 69–79.
Chinchilla-Mazariegos, O. (2018). Technologies of urbanism in Mesoamerica: the pre-Columbian bridges of
Cotzumalhuapa. Guatemala Antiquity, 92 (362), 456–471.
Clancy, F. S. (1999). Sculpture in the Ancient Maya Plaza: The Early Classic Period. University of New Mexico
Press, Albuquerque.
Cowgill, G. L. (2000). Intentionality and meaning in the layout of Teotihuacan, Mexico. Cambridge Archaeo-
logical Journal, 10, 358–361.
34 Ibid., 232.
Місто: історія, культура, суспільство
17
De la Garza Camino, M. (2000). El templo-dragón de la acrópolis de Ek’ Balam. Estudios Mesoamericanos, 2,
23–36.
De los Ángeles Montano Perches, R. (2002). La historiografía de Monte Albán bajo el punto de vista lakatosia-
no. Desde una ciudad-fortaleza al de gussíyúu. Un análisis estatal y urbano. Estudios Mesoamericanos, 3–4, 46–68.
Flores Hernández, M., & Pérez Rivas, M. E. (2002). Cambio y continuidad en los espacios domésticos del norte
de Yucatán. Estudios Mesoamericanos, 3–4, 91–110.
Gasparini, G. (1993). The pre-Hispanic grid system: The urban shape of conquest and territorial organization.
In R. Bennett (Ed.), Settlements in the Americas: Cross-Cultural Perspectives (pp. 78–109). University of Delaware
Press, Newark.
Hirth, K. G. (1995). Urbanism, militarism, and architectural design: A analysis of epiclassic sociopolitical struc-
ture at Xochicalco. Ancient Mesoamerica, 6, 237–250.
Houston, S. D., & McAnany, P. A. (2003). Bodies and blood: Critiquing social construction in Maya archaeo-
logy. Journal of Anthropological Archaeology, 22, 26–41.
Kolata, A. L. (Ed.). (2003). Tiwanaku and Its Hinterland: Archaeology and Paleoecology of an Andean Civiliza-
tion (Vol. 2: Urban and Rural Archaeology). Smithsonian Institution Press, Washington, DC.
Matos-Moctezuma, E. (Ed.). (1999). Excavaciones en la catedral y el sagrariometropolitanos: programa de
arqueolog’ıa urbana. Instituto Nacional de Antropologıa e Historia, Mexico City.
Mixter, D. W. (2020). Community Resilience and Urban Planning during the Ninth-Century Maya Collapse:
A Case Study from Actuncan, Belize. Cambridge Archaeological Journal, 30 (2), 219–237.
Montmollin, O. (1997). A regional study of classic Maya ballcourts drom the Upper Grijalva Basin, Chiapas,
Mexico. Ancient Mesoamerica, 8, 23–42.
Olmeda Vera, B. (2002). Los templos rojos del recinto sagrado de Tenochtitlan, Coleccion Cientıfica (Vol. 439).
Instituto Nacional de Antropologıa e Historia, Mexico City.
Ossa, A. (2017). The size of plazas in Mesoamerican cities and towns: a quantitative analysis. Latin American
Antiquity, 28 (4), 457–475.
Ramírez, F. (2004). El Área Metropolitana olmeca y su papel en un sistema estatal segmentario: el caso de La-
guna de los Cerros y San Lorenzo. Estudios Mesoamericanos, 6, 3–12.
Schávelzon, D. (2010) ¿Un observatorio no observado? Un edificio de Monte Albán según los primeros ar-
queólogos. Estudios Mesoamericanos, 2 (9), 75–83.
Shaw, J. M. (2001). Maya sacbeob: Form and function. Ancient Mesoamerica, 12, 261–272.
Symonds, S., Cyphers, A., & Lunagomez, R. (2002). Asentamiento prehispanico en San Lorenzo Tenochtitlan.
Serie San Lorenzo, Instituto de Investigaciones Antropologicas, Universidad Nacional.
Villegas, P. (2010). Del tianguis prehispánico al tianguis colonial: Lugar de intercambio y predicación (siglo
XVI). Estudios Mesoamericanos, 1 (8), 93–101.
Whittington, E. M. (Ed.). (2001). The Sport of Life and Death: The Mesoamerican Ballgame. New York: Thames
and Hudson.
Wiesheu, W. (2003). La economía política de las ciudades arcaicas: algunos patrones de especialización en las
sociedades urbanas tempranas. Estudios Mesoamericanos, 5, 12–21.
Місто: історія, культура, суспільство № 3 (10)
18
Oleksii Otkydach
THE URBAN CENTRES OF MESOAMERICA
IN MODERN HISTORIOGRAPHY
The article highlights the main trends in modern amerindological urban studies. Based on the analysis of the pub-
lications, the author identifies the main scientific problems of the history of pre-Columbian American cities. The
article also analyzes the main areas of scientific interest in the regional interaction of Mesoamerican urban centres
and cooperation with the agricultural rural periphery in the context of local and regional trade relations, permanent
and seasonal migration of population. In addition, the work highlights such a special feature of amerindological ur-
ban studies as the study of the symbolism of various urban structures and spaces, especially studies of certain types
of buildings, their structure, social or religious functions of palaces, squares, playgrounds, temples, fortresses, the
singling out the levels of metaphorical and cosmogonic significance of specific parts of cities in South and Central
America. At the same time, the author traces the chronological development and changes in the subject of scientific
works devoted to the urban centres of Central Mexico and the Yucatan during the 2000 - the 2020s. Thus, the article
demonstrates the topics that were relevant in the publications of the 2000s, and which continued to be in the focus
of the scientists in the 2010s. In particular, it deals with the study of structural elements of urban architecture, their
design, purpose and functional changes during different periods time, in particular hydraulic structures such as
dams, bridges, pools, viaducts. In addition, the paper reviews the main trends in pre-Columbian American urban
studies that have emerged or become extremely relevant over the last decade. Among the latter, it is worth noting the
study of the reflection of social stratification of the population in the geographical zoning of cities and the existence
of separate “closed” areas for specific ethnic or social groups, economic specifications of certain areas of cities, as
well as those works on urban space analysis in Mesoamerica, which were caused by the influence of political and de-
mographic processes in the region. The article covers the publications of the main scientific amerindological journals
and publications, edited in English and Spanish in both Europe and America.
Keywords: urban studies, historiography, pre-Columbian civilizations, Mesoamerica, cities.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211601 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-12T20:50:26Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Откидач, О. 2026-01-06T17:09:03Z 2020 Міста Мезоамерики в сучасній історіографії / О. Откидач // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 10(3). — С. 11-18. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211601 930(399.7) 10.15407/mics2020.10.011 У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, майданчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською периферією у контексті функціонування локальних та регіональних торговельних зв’язків, постійних та сезонних міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів метафоричної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці. Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвячених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функціональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости, басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед останніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан, господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського простору урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці. The article highlights the main trends in modern amerindological urban studies. Based on the analysis of the publications, the author identifies the main scientific problems of the history of pre-Columbian American cities. The article also analyzes the main areas of scientific interest in the regional interaction of Mesoamerican urban centres and cooperation with the agricultural rural periphery in the context of local and regional trade relations, permanent and seasonal migration of population. In addition, the work highlights such a special feature of amerindological urban studies as the study of the symbolism of various urban structures and spaces, especially studies of certain types of buildings, their structure, social or religious functions of palaces, squares, playgrounds, temples, fortresses, the singling out the levels of metaphorical and cosmogonic significance of specific parts of cities in South and Central America. At the same time, the author traces the chronological development and changes in the subject of scientific works devoted to the urban centres of Central Mexico and the Yucatan during the 2000 - the 2020s. Thus, the article demonstrates the topics that were relevant in the publications of the 2000s, and which continued to be in the focus of the scientists in the 2010s. In particular, it deals with the study of structural elements of urban architecture, their design, purpose and functional changes during different periods time, in particular hydraulic structures such as dams, bridges, pools, viaducts. In addition, the paper reviews the main trends in pre-Columbian American urban studies that have emerged or become extremely relevant over the last decade. Among the latter, it is worth noting the study of the reflection of social stratification of the population in the geographical zoning of cities and the existence of separate “closed” areas for specific ethnic or social groups, economic specifications of certain areas of cities, as well as those works on urban space analysis in Mesoamerica, which were caused by the influence of political and demographic processes in the region. The article covers the publications of the main scientific amerindological journals and publications, edited in English and Spanish in both Europe and America. uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Історіографія Міста Мезоамерики в сучасній історіографії The urban centres of Mesoamerica in modern historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії Откидач, О. Історіографія |
| title | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії |
| title_alt | The urban centres of Mesoamerica in modern historiography |
| title_full | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії |
| title_fullStr | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії |
| title_full_unstemmed | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії |
| title_short | Міста Мезоамерики в сучасній історіографії |
| title_sort | міста мезоамерики в сучасній історіографії |
| topic | Історіографія |
| topic_facet | Історіографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211601 |
| work_keys_str_mv | AT otkidačo místamezoamerikivsučasníiístoríografíí AT otkidačo theurbancentresofmesoamericainmodernhistoriography |