Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р.
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211666 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. / Н. Козловська // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 86-87. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860092125439328256 |
|---|---|
| author | Козловська, Н. |
| author_facet | Козловська, Н. |
| citation_txt | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. / Н. Козловська // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 86-87. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| first_indexed | 2026-03-19T12:08:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
Додаток 9
Н. Козловська
м.н.с. відділу археології Києва ІА НАНУ
РЕЗУЛЬТАТИ ПАЛЕОЕТНОБОТАНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
З РОЗКОПОК У ГОСТИНОМУ ДВОРІ В 2013 р.
Становлення палеоетноботаніки припадає на 50–70 рр. ХХ ст. На території України систематичні
дослідження почали провадитись З. Янушевич спочатку на землях, прилеглих до кордону з Молдовою
наприкінці 60-х, а у 70-х рр. ХХ ст. вивчення матеріалів з усієї України розпочала Г. Пашкевич.
Якщо в перші роки розвитку науки увага вчених головним чином зосереджувалась на вивченні про-
цесу доместикації культурних рослин, часу та місця їх походження, то в подальшому на перший план
виходять економічні та екологічні проблеми [Пашкевич, 2012].
На разі одними з основних напрямків досліджень у світі є взаємовплив населення і рослинності та
їх зміни у часі, використання рослин, зокрема, у їжу, способи їхньої обробки, вироби з них (тканини,
побутові речі тощо), використання рослин як палива. Також за допомогою палеоетноботанічних даних
досліджуються умови навколишнього середовища, вплив доступності рослинних ресурсів на людські
поселення [Magid, 2004].
Об’єктами дослідження є найчастіше обвуглені зернівки чи насіння, рідше – колоски або їхні частини,
горіхи, плоди; також вивчаються відбитки зернівок та насіння на кераміці. Д. Третяков у якості об’єкта ви-
діляє окремо також давні відклади – сам культурний шар, що зазнає промивки [Третьяков, 2009, с. 140-161].
Для аналізу та співставлення даних застосовується поняття палеоетноботанічного спектру (ПБС),
що характеризує видовий склад культурних рослин на основі археоботанічних даних для конкретного
поселення. Для археологічної культури використовується поняття палеоетноботанічного комплексу
(ПБК), що складається з суми ПБС для різних пам’яток однієї культури.
Основними методами дослідження є просіювання та промивка зразків ґрунту.
У першому випадку часто використовують методику А. Кир’янова, що включає в себе просіювання
через сита з вічками різного діаметру, від більшого (7 мм) до меншого (0,25 мм), видалення сторонніх
домішок, визначення та підрахунок насіння культурних та бур’янових рослин, визначення рівня засмі-
ченості зерна.
Досить часто трапляються відбитки насіння та зернівок або колосків на кераміці та обмазці жител.
Для їх дослідження застосовується наступний алгоритм: візуальний огляд усіх фрагментів кераміки,
фіксація їх кількості; ідентифікація виявлених відбитків; виготовлення пластилінових чи інших моделей
для порівняння; замальовка контурів відбитку зерна під бінокулярною лупою; співставлення відбитків
з сучасними еталонами зерна; морфологічний опис відбитків т а заміри і фотографування; складання
картотеки за видами рослин з вказаними віком та місцем знахідки; підготовка картографічного матеріалу,
для чого позначаються місцезнаходження окремих видів ро слин, з врахуванням віку археологічної
пам’ятки.
Але найбільш перспективним методом на даний час вв ажається флотація (промивка) [Пашкевич,
2005, с. 3-8]. Вона базується на різниці питомої ваги води і занурених в неї органічних та неорганічних
матеріалів. Легші – обвуглене насіння, вугілля та ін. спливають на поверхню, а важкі, переважно неор-
ганічні, – осідають. Щодо розміру проб, то на даний момент не вироблено єдиного стандарту, він може
коливатися, хоча, як зазначає Е. Лєбєдєва, використання однакових вибірок дає можливість отримати
кількісну інформацію, що полегшує застосування статистичного аналізу [Лебедева, 2007, с. 289-296].
Перевага використання флотації полягає в тому, що вона надає можливість провести цілеспрямований
пошук матеріалу, на відміну від випадкових знахідок зерна. Відбір зразків бажано проводити у процесі
розкопок, з врахуванням особливостей культурного шару, його хронології, стратиграфії та планіграфії.
Для більшої репрезентативності даних дуже важливо чітко фіксувати місця відбору, при можливості
охоплювати усі археологічні об’єкти на досліджуваній ділянці. Можливий також варіант взяття проб і
під час археологічних розвідок, хоча при цьому результати будуть скоріше тестовими, що показують
наявність або відсутність залишків культурних рослин. Ці результати, проте, можна використовувати
для загальної палеоекономічної характеристики археологічної культури.
86
Під час палеоботанічного дослідження матеріалів з Гостиного двору у 2013 р. було досліджено чотири
зразки ґрунту, які було промито через сито з отворами 0,5 мм. Після промивки матеріал, що лишився на
ситі, було проаналізовано під мікроскопом. Результати представлено у таблиці
Загальний склад досліджених зразків включає:
Культурні рослини:
- Просо звичайне (Panicum miliaceum L.) – 14 плівок у зразку 1 і близько 1000 плівок у зразку 4 (ви-
значити точну кількість неможливо через погану збереженість)
- Огірок посівний (Cucumis sativus L.) – 16 цілих насінин і 3 уламки
- Вишня (Prunus cerasus L.) – 1 кісточка
Дикорослі рослини, які могли вживатись у їжу:
- Ліщина (Corylus avellana L.) – 17 уламків горішків
Бур’яни та інші трав’янисті рослини:
Лобода біла (Chenopodium album L.) – 24 насінини
Мишій сизий Setaria glauca-1 зернівка Carex sp. – 1 насінина
Ситняг яйцевидний Eleocharis ovata (Roth) Roem. еt Schult – 1 насінина
Гірчак волотистий (Polygonum lapathifolium L. p.p.) – 1 насінина
Осока Carex sp. – 2 насінини
Жабрій ладанний Galeopsis ladanum L – 1 насінина
У матеріалах переважають сильно пошкоджені плівки проса Panicum miliaceum (самі зернівки не
збереглися), насіння огірка Cucumis sativus та залишки горішків ліщини Corylus avellana. З бур’янів най-
більше насіння лободи білої Chenopodium album.
Мишій сизий Setaria glauca є яровим однорічником, трапляється в посівах: зокрема проса, як і лобода
біла, росте також біля жител, вздовж доріг, на смітниках. Жабрій ладанний Galeopsis ladanum – яровий
однорічник, післяжнивний бур’ян, його насіння може викликати параліч худоби. Ситняг яйцевидний
Eleocharis ovata, осока Carex та гірчак волотистий Polygonum lapathifolium характерні для вологих міс-
цезростань. Зрідка трапляється на берегах річок і мишій сизий.
Ліщина є характерним видом для підліску світлих мішаних та широколистяних лісів.
Таким чином, усі визначені види є звичайними для Київської області.
87
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211666 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-19T12:08:06Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козловська, Н. 2026-01-08T12:53:27Z 2017 Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. / Н. Козловська // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 86-87. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211666 uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Додатки Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. Козловська, Н. Додатки |
| title | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. |
| title_full | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. |
| title_fullStr | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. |
| title_full_unstemmed | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. |
| title_short | Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у Гостиному дворі в 2013 р. |
| title_sort | результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів з розкопок у гостиному дворі в 2013 р. |
| topic | Додатки |
| topic_facet | Додатки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211666 |
| work_keys_str_mv | AT kozlovsʹkan rezulʹtatipaleoetnobotaníčnogodoslídžennâmateríalívzrozkopokugostinomudvorív2013r |