Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211671 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 11-13. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859470877908795392 |
|---|---|
| citation_txt | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 11-13. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| first_indexed | 2026-03-12T15:33:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
класу К. Ізмайловський. Однак під час будівництва
він припустився цілого ряду помилок, на що не-
одноразово вказувала Будівельна експедиція, яка
вела нагляд за роботами [Толочко, 2010, с. 13].
З березня 1811 р. керівництво спорудженням
Гостиного двору перейшло до повнов ажень мі-
ського архітектора А. Меленського, який вважався
кращим фахівцем, ніж К. Ізмайловський [Ернст,
1923, c. 3]. Будівництво затримали подільська по-
жежа 1811 р. та війна з Наполеоном 1812 р. Піз-
ніше недобудовану споруду (було зведено один по-
верх) перекрили дахом й почали використовувати
за призначенням, розділивши площу під крамниці
(рис. 3; 5). Споруда мала внутрішній двір і шість
в’їздних воріт, у ній розміщувалося понад 50 крам-
ниць, які були згрупованих в «ряди» за характером
товару: залізний, шовковий, суконний, хутровий
та ін. Кожна крамниця мала власний складський
льох, внутрішній та зовнішній входи. У 1833 р.
Гостинний двір перебудували [Толочко, 2010,
c. 21]. Пізніші добудови (рис. 6-9) значно погір-
шили первісний архітектурний вигляд споруди. На
початку 1980-х рр. Гостиний двір повністю втра-
тив свій первісний вигляд і перебував у вкрай не-
задовільному стані, коли було знайдено оригінал
креслень двоповерхового проекту Гостиного
двору, за яким йог о незабаром повністю відно-
вили.
1.3. АРХЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ КОНТРАКТОВОЇ
ПЛОЩІ ТА СУМІЖНИХ ТЕРИТОРІЙ
Не зважаючи на в елику, на перший пог ляд,
кількість стаціонарних досліджень та археологіч-
них наглядів на Подолі – понад 160, йог о центр
можна вважати маловивченим. Представимо всі
відомі на сьогодні археологічні розкопи в районі
Контрактової площі (рис. 10).
1. Контрактова площа (1972–1973). Стаціо-
нарні археологічні розкопки, проведені у 1972 р.,
стали справжньою науковою сенсацією. На різних
горизонтах вдалося виявити і до слідити 11 зруб-
них будівель, із яких п’ять (розкопаних) становили
житловий господарський комплекс – двір Подолу
Х ст. Повністю садибу розкопати не вдалося, ос-
кільки площа до сліджень обмежувалася розмі-
рами котловану (ширина 18 м). З півдня, а час-
тково зі с ходу та південного заходу проходив
дерев’яний паркан садиби, що складався з вбитих
в землю дубових дощок завширшки 16-20 см. Він
був простежений на відстані 25 м. Північні, за-
хідні та південно-західні межі визначаються лі-
нією зовнішніх стін зрубів, що розташовувалися
по периметру садиби. Її загальна площа становила
близько 650-700 м2. Довгою віссю садиба сплано-
вана вздовж Дніпра, а в’їзд до неї, вочевидь, міс-
тився у західній чи північно-західній частині. Чо-
тири будівлі двору мають єдину орієнт ацію,
зведені в однаковій техніці і функціонували прак-
тично одночасно. П’ята, також зрубна, дещо випа-
дає із загального плану. Вона пов’язується із най-
більш раннім будівельним горизонтом, і, можливо,
належить до початкового етапу формування са-
диби [Гупало, Толочко, 1975, c. 49-50].
У 1973 р. археологічні роботи розгорнулися у
напрямку північно-східної стіни котловану, де на-
прикінці 1972 р. виявлено зрубну споруду, точніше
її південний кут. Вдалося розкопати лише пів -
денно-східну частину споруди, північно-західна
заходила у стіну котловану. Крім цього було до-
сліджено ще три господарських споруди. Межі са-
диби простежити не вдалося. Можна припустити,
що її пів денно-західну межу фік сує паркан са-
диби, розкопаної тут 1972 р., а також залишки пар-
кану, виявленого на рівні одного з верхніх буді-
вельних горизонтів. Садиба витягнута з північного
заходу на південний схід щонайменше на 15 м. За
керамічним матеріалом та стратиграфічними
спостереженнями об’єкти датуються ХІ–ХІІ ст.
[Толочко, Гупало, Харламов, 1976, c. 19-22].
Розкопки Червоної (Контрактової) площі
1973 р. виявили цінні матеріали, які переконливо
довели, що в цьому районі стародавнього Подолу
і в ХІ–ХІІ ст. зберігався зрубний тип будівель,
який склався ще у Х ст., а також підтвердили са-
дибний характер забудови. Розміри садиб залиша-
лися незмінними протягом кількох століть [То-
лочко, Гупало, Харламов, 1976, c. 19-46].
2. Дослідження церкви Успіння Богородиці
Пирогощі (1976–1980, 1996). Від давньоруських
часів Успенська церква була головною соборною
церквою Києво-Подолу, а також центром його гро-
мадського життя. Тут зберігався магістратський
архів, торгові ваги та міри. На церковному цвин-
тарі століттями ховали міський патриціат [Івакін,
1996, c. 139-140]. Дослідження цієї споруди були
особливо важливими через територіально-топог-
рафічну близькість з найдавнішою торгівельною
площею Київського Подолу. Під час розкопок були
вивчені архітектурні особливості храму, відкриті
поховання церковного некрополя XII–XVIII cт.,
зібраний цінний археологічний матеріал [Гупало
та інші, 1977/9б, c. 21-26; Івакін та інші, 1996/1].
Комплексні дослідження дозволили зробити
висновки, що Пирогоща належить до типу ше с-
тистовпних, триапсидних хрестовобанних храмів.
11
Давні стіни, які збереглися на висоту до двох мет-
рів, були викладені з плінфи в новій техніці поря-
дового мурування. Підлоги, пороги та одвірки ви-
готовлені з шиферних плит. Церкву неодноразово
реставрували та перебудовували. У пізньосеред-
ньовічні часи Пирогоща слугувала престижним
місцем для поховання києво-подільської аристок-
ратії. Її внутрішній простір майже повністю запов-
нений склепами XVII–ХІХ ст.
3. Контрактова площа, 4 (1987). Керівництво
Військово-політичного морського училища вирі-
шило побудувати прибудову до напівкруглої спо-
руди ХІХ ст. безпосередньо перед фундаментами
розібраного в 1930-ті рр. Богоявленського собору
Братського монастиря. Без археологічних дослід-
жень було вирито котлован, при цьому були зни-
щені не тільки культурні шари XІV–ХІХ ст., але й
численні могили, частина з яких на лежала видат-
ним діячам XVII–ХІХ ст. Стратиграфія стін котло-
вану була сильно пошкоджена пізніми перекопами
та будівельними роботами. Пізньосередньовічні
та давньоруські шари прорізані похованнями кла-
довища XIV–XIX ст. Поховання, в св ою чергу,
були пошкоджені і зруйновані під час будівництва
кам’яниць у ХІХ ст. Зафіксовано кілька перепохо-
вань (антропологічні рештки чотирьох-п’яти осіб
в одній могильній ямі). У стінах к отловану було
зафіксовано 12 поховань міського могильника, що
функціонував протягом тривалого часу (окремі по-
ховання перекривали одне інше). Глибина запуску
могильних ям сягала 2,2-3,15 м від рівня сучасної
денної поверхні.
Післямонгольські шари, які збереглися фраг-
ментарно, зафіксовані в стратиграфічних розрізах
котловану, вони представлені двома спорудами.
Шари давньоруського часу в котловані збереглися
вкрай погано, їх вдалося фрагментарно зафіксу-
вати в стратиграфічних розрізах стін котловану та
у заглиблених частинах наземних спор уд та ям
більш пізнього часу. Досліджено вісім об’єк тів
вказаного періоду.
Археологічні дослідження дозволили рекон-
струювати картину періодичності та інтенсивності
життя мешканців цього району Подолу. Скоріше
за все, перед початком XI ст. в експлуатації цієї те-
риторії була перерва, за час якої під впливом гідро-
чи геофізичних чинників відклалися потужні сте-
рильні (в археологічному значенні) алювіальні пі-
щані наноси. Під цим піщаним шаро м залягали
культурні горизонти більш ранніх часів. Знайде-
ний археологічний матеріал свідчить про існу-
вання на вк азаній території скловиробництва в
XI ст. та бронзоливарень у XII ст. Потім настала
тимчасова перерва у життєдіяльності, яку гіпоте-
тично можна пов’язати з монгольським нашестям.
Вже на XIV ст. тут з’являються дві споруди, що
свідчить про подальшу експлуатацію цієї терито-
рії. У пізньосередньовічний час на ділянці вини-
кає могильник Братського монастиря, який фун-
кціонував до XIX ст. У XIX ст. остаточно
формується сучасний комплекс споруд, під час бу-
дівництва якого були значно пошкоджені ранні
культурні шари [Сагайдак та інші, 1987/26].
4. Вул. Братська, 17-19 (1992–1993, 2010). Під
час досліджень за цією адресою отримано типову
для культурних нашарувань Подолу стратиграфію:
до глибини 0,6-0,8 м залягали шари ХІХ–ХХ ст.,
нашарування XVII–XVIII ст. простежувалися до
глибини 1,5-1,7 м. На до слідженій площі у
XVIІІ ст. – на початку ХХ ст. частина території на-
лежала грецькому Свято-Катерининському монас-
тирю, а на решті ділянки функціонувала класична
подільська садиба, що підтверджується і докумен-
тами з міського архіву. Пізньосередньовічний шар
підстилався алювіальним піском. Культурні шари
XV–XVI ст. були виявлені у вигляді тонких фраг-
ментарних лінз на рівні підошви шару. З позначок
1,5-2,0 м фіксувалися горизонти культурного шару
ХІІ–ХІІІ ст., що чергувалися з прошарками делю-
віально-алювіального піску. Досліджено три дав-
ньоруські горизонти до позначки 5,0 м [Сагайдак
та інші, 2011].
5. Контрактова площа, 2 (1996). У дворі, біля
зруйнованої Катерининської церкви, проводилися
археологічні дослідження. Досліджено монастир-
ський могильник XVІІІ ст. (22 поховання в трунах
і одне захоронення у склепі). Рівень виявлення мо-
гильних ям починався близько 2,0 м від рівня су-
часної денної поверхні. Судячи з наявності дитя-
чих поховань, цвинтар належав не тільки
монастирю, але й грецькій общині взагалі. Також
було простежено культурні шари ХІІ ст., до якого
належало дві споруди господарського призначення
та споруда, матеріал із заповнення якої вказує на
ремісничий характер діяльності господаря [Сагай-
дак та інші, 1997/125].
6. Контрактова площа (1997). Дослідження
проводилися в безпосередній близькості до Кон-
трактового дому, біля його західного кута.
Аналіз стратиграфії на ділянці виявив типові
для Подолу риси масової міської забудови – ста-
більність розміщення в XI–XII ст. споруд, парка-
нів, інших планувальних структур та відновлення
їх на одному й тому місці. У XVII–XVIII ст. на ді-
лянці довгий період існувала дерев’яна мостова, а
потім, до будівництва Контрактового дому, – де-
12
рев’яна споруда, пов’язана, скоріше за все, з Конт-
рактовими ярмарками [Сагайдак т а інші,
1997/125].
7. Контрактова площа, 7 (1998). Досліджені
верхні горизонти антропогенного шару, форму-
вання якого проходило у XVIII–XX ст. Зафіксова-
ний підвал будинку XIX ст., та система господар-
ських споруд кінця XVIII – початку XIX ст., які
представляли частину єдиного архітектурного ан-
самблю, що проіснував до пожежі 1811 р. [Сагай-
дак та інші, 1998/130].
8. Вул. Андріївський узвіз, 1 (2001). Розкоп
розташовувався у північній частині кв арталу в
районі перетину Андріївського узвозу і вул. По-
кровської, на другій дніпровській терасі на північ
від схилу Старокиївської гори, перевищуючи цен-
тральну частину Подолу за абсолютними познач-
ками на 6,5-7,0 м від рівня сучасної денної повер-
хні. Були досліджені особливості стратиграфічної
ситуації на ділянці, в тому числі зафіксовані куль-
турні нашарування XI–ХХ ст. Цікавим була фікса-
ція групового поховання середини – другої поло-
вини XVII ст. [Тараненко, 2012, s. 184].
В результаті аналізу історичних та археологіч-
них джерел щодо історії ділянки, яка досліджу-
ється, можна прийти до наступних висновків:
1. Аналіз досліджених ділянок в районі Кон-
трактової площі фіксує наявність культурних ша -
рів X–XIX ст. Історія даної місцевості тісно по -
в’язана з функціонування міської ринкової площі.
Проте на сьогодні немає археологічного підтвер-
дження розміщення торговища на цій території у
давньоруський час. Тому одним з найголовніших
завдань, що постало перед археологами, було
питан ня локалізації меж давньоруської ринкової
площі.
2. На переважній більшості представлених ар-
хеологічних розкопів вдалося зафіксувати після-
монгольські нашарування (друга половина ХІІІ–
XV ст.), які дуже рідко зберігаються, і є одними з
найменш вивчених в Києві. Тому стаціонарні ар-
хеологічні дослідження великими площами ство-
рювали передумови для розширення наукової дже-
рельної бази цього періоду.
3. Окремо стоять численні об’єкти пізнього се-
редньовіччя XVІI–ХІХ ст., які присутні на кож-
ному з наведених пунктів. Їхня фіксація завжди
особливо важлива для дослідників київської ста-
ровини. Справа у тому, що для цього періоду існує
велика кількість писемних джерел, і завжди є мож-
ливість провести історичну паралель між зафіксо-
ваним археологічним об’єктом та свідченнями пи-
семних джерел. Саме к омплексне поєднання
аналізу археологічних та писемних джерел ство-
рює необхідну базу для об’єктивної історичної ре-
конструкції цілих фрагментів давнього Києва [Са-
гайдак та інші, 2001/204].
13
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211671 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-12T15:33:38Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2026-01-08T12:54:51Z 2017 Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 11-13. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211671 uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Історико-археологічний контекст пам’ятки Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій Історико-археологічний контекст пам’ятки |
| title | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій |
| title_full | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій |
| title_fullStr | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій |
| title_full_unstemmed | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій |
| title_short | Археологічне вивчення Контрактової площі та суміжних територій |
| title_sort | археологічне вивчення контрактової площі та суміжних територій |
| topic | Історико-археологічний контекст пам’ятки |
| topic_facet | Історико-археологічний контекст пам’ятки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211671 |