Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.)
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211682 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 17-21. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860074194938626048 |
|---|---|
| citation_txt | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 17-21. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| first_indexed | 2026-03-19T07:23:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
плямистий супісок з вкрапленнями глини та орга-
нічних решток. У верхній частині заповнення за-
фіксовано велику кількість вуглинок, трапляються
шматки печини. В ямі виявлено один фрагмент ке-
раміки кінця Х–ХІ ст. Решта керамічного мате-
ріалу датується ХІ–ХІІІ ст.
Яма 3. Округлої форми, діаметром 0,35 м і гли-
биною 0,22 м від рівню виявлення. Стіни ями вер-
тикальні, дно горизонтальне. Заповнення – темно-
сірий плямистий супісок з вкрапленнями грудок
піску та глини. Яма 3 – стовпова і відноситься до
паркану рівчака 2, зважаючи на їхню конструк-
тивну єдність та подібність заповнення.
Невелика площа розкопу 1 дозволила зафіксу-
вати ряд господарських об’єктів, заповнення яких
свідчить про виробничу діяльність г осподарів,
скоріше за все, металургійну. Наявність останньої
ставить під сумнів те, що саме на цьому місці в
давньоруський час розміщувалося торговище.
Можна припустити, що на розк опі 3 виявлені
частини двох садиб ХІІ–ХІІІ ст. Відкрита частина
«північно-західної» садиби складалася з одного
об’єкта (господарської споруди?) та низки госпо-
дарських та стовпових ям. Садиби були обмежені
парканами, орієнтованими за віссю північний
схід – південний захід. Незабудовану «смугу» між
парканами можна розглядати, як фрагмент про-
вулку між дв ома садибами, відділеними рів ча-
ками 2, 3. Відстань між ними складає 2,5 м.
Слід зазначити, що проїжджа частина не м ала
традиційних ознак дороги (відсутні колії, не про-
слідковується більш потужна щільність проїжджої
частини). До категорії вулиць ця територія може бу -
ти зарахована, в основному, через планувальну си-
туацію у даному районі міста. Зафіксовані на розко -
пі 3, паркани можуть свідчити про наявність садиб,
тобто маркувати східну межу давньоруського тор-
говища, проте проблема локалізації останньої вима-
гає додаткових археологічних досліджень у районі.
Давньоруський матеріал представлений фрагмен-
тами керамічного посуду (Додатки 1 та 3), фрагмен-
тів виробів зі скла (Додаток 4) та каменю (рис. 54).
Шари, що чітко датуються післямонгольським
часом, на дослідженій ділянці не зафіксовані. Цей
період репрезентований лише окремими фрагмен-
тами кераміки ХІІІ–ХV ст., яка трапляється пере-
важно у верхньому шарі розкопу 1 (Додаток 1).
Можна припускати, що в зазначений період до-
сліджена ділянка не вх одила до жит лової зони
міста. Про це свідчить п отужний гумусований
шар, насичений органікою, який, практично, не
ніс в собі матеріалу. Вказана територія могла вхо-
дити до торгового комплексу площі.
2.2. АРХЕОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ ПЕРІОДУ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЕВ’ЯНОГО ГОСТИНОГО
ДВОРУ (ХVІІІ – ПОЧАТОК ХІХ ст.)
Основними об’єктами XVII–XVIII ст., як вже бу -
ло сказано, була система дерев’яних конструкцій, по -
в’язаних з функціонуванням торгової площі міста.
Споруда 1 (рис. 28-33). Масивну опорну напів-
колоду, розміщену горизонтально, орієнтовану за
віссю північний захід – пів денний схід зафіксо-
вано на рівні 101,39 м за ба лтійською шкалою
висот (рис. 29-31). Її довжина складала 4,75 м, ши-
рина – 0,60-0,70 м, товщина – близько 0,25 м. Вер-
хня частина г оризонтально обтесана, північно-
східний бік – під к утом 450. Південно-східна
частина пошкоджена бетонними сваями. Під пів-
нічно-західним краєм на півколоди була підкла-
дена дошка завдовжки 0,95 м та завширшки до
0,30 м, орієнтована за віссю північний схід – пів-
денний захід. Ще одна дошка була підкладена за
2,80 м від північно-західного краю напівколоди,
перпендикулярно до неї. Ширина дошки – 0,25 м,
довжину простежити не вдалося. Біля південно-
східного краю опорної напівколоди з південно-за-
хідного боку було зафіксовано ще одну напівко-
лоду, шириною 0,45 м, що була підкладена під неї.
Також з південно-східного боку до опорної на-
півколоди примикала друга, орієнтована за тією ж
віссю. Довжина – 1,30 м, ширина – 0,40-0,45 м. З
північно-східного боку, за 0,50 м від північно-захід-
ного краю другої напівколоди, виявлено дошку, зав-
довжки 0,40 м, завширшки 0,20 м, що була підкла-
дена під неї. З південно-західного боку, за 0,60 м від
північно-західного краю напівколоди залягала ще
одна дошка таких самих розмірів (рис. 28).
Зверху на обох напівколодах та паралельно до
них, лежала колода завдовжки 5,90 м, завширшки
0,60-0,80 м. і діаметром близько 0,37 м (рис. 29-31).
В південно-східній частині верх колоди горизон-
тально обтесаний. Південно-східний край знище-
ний перекопом. За 0,20 м від північно-західного
краю колоди, перпендикулярно до неї, було підкла-
дено дошку завдовжки 0,40 м, завширшки 0,15 м.
З північно-західного боку від опорної напівко-
лоди, за 0,30 м від неї, зафіксовано напівколоду,
орієнтовану за віссю північний захід – південний
схід. Її довжину вдалося простежити на 0,80 м,
ширина складає 0,60 м. Її розміщення вказує на
належність до конструкції споруди 1.
На відстані 3,60 м від опорної напівколоди, па-
ралельно до неї, зафік совано колоду завдовжки
1,80 м, завширшки 0,30-0,40 м, діаметром близько
0,30 м. Оскільки вісь зазначеної колоди у цілому
17
співпадає з віссю опорної, в она могла бути про-
довженням тієї самої споруди.
Серед матеріалу, виявленого у межах описаної
споруди, переважають вінця горщиків другої по-
ловини XVII–XVIII ст. До с ередини XVII ст.
можна віднести вінце з плавною шийкою і незнач-
ним потовщенням верхньої частини. Горщик зсе-
редини вкритий зеленою поливою, а ззовні при-
крашений опискою (рис. 80, 1). Під опорною
напівколодою зафіксовано прошарок, який містив
шкарлупу лісових горіхів, гарбузове насіння.
Дерев’яна конструкція, що о тримала шифр
Споруда 1, вірогідно, являла собою частину торгі -
вельних рядів другої половини ХVIII ст. (рис. 66).
Порівнюючи плани 1787 р. (рис. 1, 2) та 1803 р.
(рис. 1, 3), стає очевидним, що зафік сована де-
рев’яна конструкція була побудована в період між
1787 та 1803 р. Це дало можливість назвати Споруду
1, умовно «закритим комплексом» і використову-
вати матеріал з нього як «реперний» для датування.
Споруда 2 (рис. 28; 34-38). У квадратах Г, Д, Е,
Є-4 було зафіксовано опорну колоду, яка орієнто-
вана за віссю північний захід – південний схід. До-
вжина колоди – близько 6,00 м, ширина – 0,25-
0,40 м, товщина 0,20-0,25 м. Південно-східна
частина колоди пошкоджена сучасною водогінною
трубою (рис. 28; 35; 37).
На північно-західному краю колоди та перпен-
дикулярно до неї лежав бр ус. Довжину вдалося
простежити на 2,75 м, ширина – 0,20 м, товщина –
близько 0,15 м. Біля північно-східного краю бруса
зафіксовано вертикальний опорний стовп, що його
підтримував. Біля цього ж краю, пара лельно до
опорної колоди, зафіксовано два бруса розмірами
1,00×0,25 м та 0,85×0,20 м.
Між опорною колодою та поздовжнім брусом,
паралельно останньому, було виявлено вісім дощок,
розміром 0,60-1,20×0,20-0,30 м (рис. 36). Дві дошки
виявлено на північний захід від по здовж нього бру -
са. Їхні розміри – 0,60×0,25 та 0,70×0,40 м, відпо-
відно. Ще одна дошка, орієнтована з заходу на схід,
лежала на опорній колоді, за 1,40 м від північно-за-
хідного краю останньої. Її розмір – 2,50×0,15 м.
На південно-східному краю опорної колоди та
перпендикулярно до неї виявлено фрагмент обго-
рілого бруса розміром – 0,70×0,25 м. Поруч під ко-
лоду було підкладено на півколоду, розмірами
0,50×0,25 м. На південний схід від опорної колоди
виявлено дві на півколоди, орієнтовані за віссю
північний схід – південний захід. Розміри колод –
1,30×0,30 м та 1,35×0,20 м. Їхні південно-західні
частини знищено перекопом. Паралельно до них
зафіксовано дошку розмірами 1,70×0,25 м (рис. 37).
Паралельно до опорної колоди виявлено чотири
дошки розмірами 0,40-0,80×0,10-0,25 м. В одну з
них було забито залізний цвях (рис. 38).
Речовий матеріал, який датує зазначену спо-
руду, репрезентований фрагментом вінця по-
кришки XVII–XVIII ст. (рис. 80, 8). Пов’язаний зі
спорудою культурний шар насичений в еликою
кількістю вугликів і містив шкарлупу лісових го-
ріхів та гарбузове насіння.
Зазначену дерев’яну конструкцію варто інтер-
претувати як частину т оргівельних рядів другої
половини ХVIII ст. Деталлю яку треба відзначити
окремо є наявність у споруді дерев’яної підлоги.
Споруда 3 (рис. 39). До цієї споруди належали
вісім невеликих колод, орієнтованих за віссю пів-
нічний захід – південний схід. Колоди лежали на
відстані близько 0,50 м одна від одної, лише у пів-
нічно-західній частині – більш щільно. Р озміри
колод – 0,80-1,50×0,15-0,30 м. На них лежа ло
дев’ять дощок, орієнтованих перпендикулярно до
колод за віссю північний схід – південний захід. Їхні
розміри – 0,45-2,80×0,15-0,55 м, товщина від 0,01 до
0,03 м (рис. 44). В тих місцях, де дошки збереглися
найкраще, вони щільно прилягали одна до одної.
З північно-східного боку настил з дощок б ув
обмежений двома напівколодами, орієнтованими
за віссю північний-захід – південний схід. Розміри
напівколод – 2,90×0,15 м та 1,40×0,20 м. Ще одна
напівколода лежала паралельно до них, її розміри –
2,25×0,20 м. З північного сходу до них примикав
опорний стовп діаметром 0,65 м. Поруч, перпен-
дикулярно до напівколод зафіксовано масивну ко-
лоду розмірами 1,00×0,60 м.
У культурному шарі, пов’язаному з зазначеною
спо рудою, переважають вінця горщиків другої по ло -
вини XVII–XVIII ст. Вінця з різким внутрішнім зла-
мом і опуклими плічками можна датувати другою
половиною XVIII ст. (рис. 80, 4, 5). Більшість гор щи -
ків окислюючого випалу, прикрашені опискою. Де -
які димлені, з ритованими смугами (рис. 80, 5). Ін ші
вінця горщиків відносяться до кінця XVII– XVIIIст.
Деякі димлені, з ритованими смугами (рис. 81, 2).
Отже виявлено частину внутрішнього просто -
ру торгівельних рядів другої половини ХVIII ст.,
що мали дерев’яну підлогу (рис. 66).
Споруда 4 (рис. 28; 40). Опорна напівколода за-
значеної споруди орієнтована за віссю північний
захід – південний схід і має довжину 3,60 м і ши-
рину 0,20-0,25 м. На відстані трьох метрів на пів-
нічний схід від неї та паралельно до неї виявлено
дві напівколоди, розміри яких становили 1,40×0,15
та 1,15×0,15 м. За 0,40 м на південний схід від ос-
танніх, за тією ж віссю, виявлено опорний стовп.
18
Вищеописані опорні напівколоди зверху пер-
пендикулярно перекривалися двома масивними
брусами. Довжину одного з брусів вдалося про-
стежити на 4,50 м, його північно-східна частина
зруйнована сучасною каналізаційною трубою.
Ширина бруса – 0,20 м. Посередині вирублена ви-
їмка завдовжки 0,80 м. Під південно-західний край
бруса було підкладено напівколоду. Другий брус
містився за 2,20 м на південний схід від першого.
Довжину вдалося простежити на 4,50 м, ширина
складала 0,20-0,25 м. Посередині, паралельно ви-
їмці на першому брусі, знаходилася виїмка завдов-
жки 0,85 м. Під пів денно-західний край бр уса
також було підкладено напівколоду.
Між зазначеними конструкціями виявлено чо-
тири дошки, орієнтовані за віссю північ – південь,
розмірами 0,40-0,65×0,10-0,20 м.
Вінця горщиків датуються кінцем XVII–
XVIII ст. Деякі з них т акож декоровано опискою
(рис. 81, 4). До цього ж часу належить і фрагмент
покришки (рис. 81, 5), а також нижня частина мі-
ніатюрного горщика з вушком (рис. 81, 1). Мож-
ливо, до пізнього середньовіччя можна віднести і
вінце димленої посудинки з ритованим лінійним
орнаментом (рис. 79, 5).
Фрагмент вінця миски можна датувати кінцем
XVIII ст. (рис. 81, 3). Ця посудина має дуже висо-
кий вертикальний вінчик і вузькі криси. Миска ви-
конана із слабозалізистої глини рожевого кольору,
внутрішня поверхня вкрита ангобом. Розписана в
техніці ріжкування темно-брунатною фарбою
(інші кольори не помітні через перепал миски).
Зверху вкрита прозорою поливою світло-оливко-
вого кольору. Миска має сліди вторинного перебу-
вання у вогні (як і один фрагмент вінець горщика) –
можливо, вони побували в по жежі. Орнамент
складається з семи смуг та кривульки по вінчику і
виноградних грон (?) на крисах.
Споруда 4 мала підпрямокутну двокамерну
конструкцію і яв ляла собою частину т оргових
рядів другої половини ХVІІІ ст. Колода, яка розді-
ляє споруду на дві камери, у південній частині ви-
ходить за межі конструкції на 0,30 м.
Споруда 5. Зважаючи на паралельність ниж-
чеописаних конструкцій їх можна інтерпретувати
як залишки однієї споруди, частина якої була зни-
щена перекопом (рис. 41; 42). Але о скільки це
могли бути і дві різні спор уди, вони отримали
шифр споруда 5а та споруда 5б.
Споруда 5а (рис. 41-44). Опорна напівколода
орієнтована за віссю північний с хід – південний
захід. Її довжину вдалося простежити на 6,10 м,
ширина – 0,45-0,60 м. Верхня частина г оризон-
тально обтесана. Навпроти центральної частини
напівколоди, на відстані 0,25 м на південний схід
від неї виявлено брус 1,70 м завдовжки і 0,40 м за-
вширшки. Він орієнтований паралельно опорній
напівколоді. Поруч, за 0,40 м від неї виявлено ще
один брус розмірами 1,15×0,30 м. Третій брус за-
фіксовано біля північно-східного краю напівко-
лоди, за 0,20 м від неї. Орієнтований так само за
віссю північний схід – південний захід, розміри
0,75×0,40 м. На брусі знаходилась дошка розмі-
рами 1,25×0,20 м.
На опорній напівколоді та перпендикулярно до
неї виявлено дванадцять дощок роз міром 0,70-
2,20×0,20-0,40 м. Дошки щільно приляга ли одна
до одної. На західній частині настилу з дощок на
рівні виявлено обгорілу дошку розміром 1,55×
0,40 м, що лежала перпендикулярно до решти. Ще
десять дощок виявлено біля північно-східної час-
тини опорної на півколоди та безпосередньо на
ній. Їхні розміри – 0,60-2,15×0,15-0,35 м, орієнто-
вані перпендикулярно до напівколоди. Дві дошки
такої ж орієнтації простежено біля південно-захід-
ного краю опорної конструкції. Ще одна частина
настилу з дощок вияв лена за 1,70 м на схід від
опорної напівколоди. Вона склада лася із сімо х
дощок, розмірами 1,30-2,00×0,25-0,40 м. Дошки
щільно прилягали одна до одної (рис. 42; 44).
Серединою XVII ст. можна датувати вінце гор-
щика з борозенкою у верхній частині і слабким
внутрішнім зламом (рис. 81, 6). Він має крайку-
вання зеленою поливою та орнамент, виконаний
опискою. Інші вінця г орщиків відносяться до
кінця XVII–XVIII ст.
Споруда 5б. Опорний брус, орієнтований з пів-
нічного сходу на південний захід вдалося просте-
жити на 3,65 м у довжину. Ширина бруса – 0,55 м.
На ньому зафіксовано три отвори від цвяхів або на-
гелів (рис. 47). За 0,20-0,30 м на західніше лежав ще
один брус, паралельний першому. Довжину просте-
жено на 3,30 м, ширина – 0,45 м. Обидва бруси пе-
рекривав настил з 1 1 дощок розміром 0,70-4,80×
0,15–0,35 м, що лежали перпендикулярно до них
(рис. 45). Дошки щільно прилягали одна до одної.
У південно-західну дошку було вбито нагель (рис. 46).
Південна частина настилу знищена перекопом.
На південно-західній частині настилу, над захід-
ним брусом виявлено окрему дошку, орієнтовану з
північного-сходу на південний захід. Довжину вда-
лося простежити на 1,25 м, ширина дошки 0,15 м.
Споруда 6. В квадратах Е–8, 9, 10, за 2,70 м від
опорної напівколоди виявлено опорний брус, пара-
лельний до неї (рис. 41; 44). Довжину вдалося про-
стежити на 3,10 м, південно-західна частина зни-
19
щена перекопом; ширина – 0,30-0,40м. На північно-
східному краю бруса зафіксовано виїмку довжиною
0,40 м і шириною 0,25м. На південно-західній части -
ні бруса лежали дві дошки, перпендикулярні йому.
В стратиграфічному розрізі також зафіксовані
залишки двох колод на різних глибинах, а отже
простежено два будівельні періоди дерев’яних
конструкцій. Слідів пожежі не зафіксовано, тому
не виключено, що споруди зазнали капітального
ремонту або б ули перебудовані між 1787 та
1803 рр. В цей час збудована і Споруда 1.
Споруда 7 (рис. 48-51). Опорний брус, орієн-
тований з північного сходу на південний захід.
Його довжина – 1,19 м, ширина – 0,08-0,15 м. За
0,35 м на північний захід від ньог о виявлено ще
один брус, паралельний першому. Його довжину
вдалося прослідкувати на 0,60 м, ширина складає
0,12 м. Обидва бруси перекривав настил з шести
дощок розміром 0,37-0,57×0,12-0,18 м, що лежав
перпендикулярно до них. В деяких місцях дошки
щільно прилягали одна до одної. У південній час-
тині настилу між дошками виявлено вертикальний
кілок діаметром 0,08 м (рис. 50-51).
На північний захід від другого бруса виявлено
опорну напівколоду, паралельну обом брусам. Її
довжина – 0,42 м, ширина 0,12-0,15 м. На її пів-
денно-західному краю лежала дошка, орієнтована
з півночі на південь, розмірами 0,60×0,14 м. Ще
одна дошка лежала на 0,20 м на захід від опорної
напівколоди та перпендикулярно до неї. Її розмі -
ри – 0,62×0,15 м. На дошці лежала половина дни -
ща від дерев’яної діжки.
Другий ярус брусів лежав на настилі з дощок
(рис. 48, 2). Виявлено два бруси, орієнтовані за
віссю північний схід – південний захід, розмірами
1,28×0,08 м та 1,16×0,07 м відповідно. За 0,10 м
на північний захід від них знах одився опорний
стовп діаметром 0,12 м. За 0,35 м на південний
схід від брусів, паралельно до них, виявлено ще
два бруси, що лежали на помості з дощок. Їх роз-
міри – 1,10×0,08 м та 1,00×0,10 м відповідно. З
південного сходу до них прилягав опорний стовп
діаметром 0,10 м. Також на південний схід від бру-
сів виявлено шість окремих дощок розмірами
0,64-0,30×0,18-0,04 м.
На південно-західних краях обох пар брусів, пер-
пендикулярно до них, лежав повздовжній брус роз-
мірами 1,28×0,08 м. З північного заходу до нього
прилягав настил з чотирьох дощок, паралельних йо -
му. Їхні розміри – 1,14-0,25×0,10-0,06 м. На західній
частині настилу лежала ще одна дошка, орієнтована
з півночі на південь, розміром 0,44×0,10 м. На по-
вздовжньому брусі також лежали ще два бруси, пер-
пендикулярні до нього. Їхні розміри – 1,06×0,10 м
та 1,02×0,08 м відповідно. На захід від них виявлено
три окремі дошки розмірами 0,60-0,20×0,06 м.
Споруда 7а (рис. 48-49; 52-53). Масивний опор-
ний брус споруди орієнтований за віссю північний
схід – південний захід. Довжину вдалося просте-
жити на 1,20 м, ширина становила 0,14 м. На опор-
ному брусі виявлено три поперечних напівколоди
розмірами 1,10-0,65×0,18-0,07 м. Їх перекривав на-
стил із дощок, що розташовувались у два яруси.
Нижній ярус лежав безпосередньо на напівколо-
дах, перпендикулярно до них. Вияв лено п’ять
дощок розмірами 0,76-0,20×0,18-0,06 м. Деякі з них
щільно прилягали одна до одної. На 0,20 м на північ
від них вияв лено шість дощок роз мірами 0,44-
0,25×0,14-0,06 м, що щільно приляга ли одна до
одної. З північно-східного боку до них прилягали
два вертикальних опорних стовпа, діаметром 0,15
та 0,10 м відповідно. Ще одна частина настилу скла-
далася з восьми дощок розмірами 0,77-0,14×0,12-
0,04 м. З північного сходу до них примикали шість
вертикальних стовпів діаметром 0,12-0,08 м.
Верхній ярус настилу був розташований пер-
пендикулярно до нижнього. Від нього зафіксовано
13 дощок розмірами 0,55-0,17×0,15-0,06 м.
Зважаючи на паралельність конструкцій споруд
7 та 7а, їх можна інтерпретувати як залишки однієї
споруди. Але такий висновок ставить під сумнів
система опорних стовпів, що виявлена між ними.
Речовий матеріал, що походить з шару ХVII–
ХVIII ст. репрезентований керамікою (рис. 77-81),
значною кількістю фрагментованого скляного по-
суду (рис. 61-64; кольор. вклейка, іл. 1, 9-17), пред-
метами з металу, дерева та шкіри. Крім того зібрано
колекцію монет: Російської імперії (44 екземпля -
ри – 1730–1760-х рр.) та Речі Посполитої (три ек-
земпляри – 1638–1763-х рр.) (кольор. вклейка,
іл. 4). Всі монети характерні для грошового обігу
України ХVIII ст. (Додаток 6).
Більшість металевих виробів репрезентована
залізними цвяхами. Переважно вони відносяться
до будівельних конструкцій (рис. 57, 1-29). Є
також підковні цвяхи (рис. 56, 9). Крім цвяхів, до
будівельних кріпильних дет алей відноситься
також залізна скоба (рис. 56, 8; 57, 30).
Окремо серед металевих виробів слід згада ти
два важки, пов’язані з торгівельною (аптекарською)
діяльністю (рис. 55, 1-2). Вони мають вигляд низь-
кої конічної чашечки, за технікою виготовлення –
литі з бронзи. Їхня вага складає 12,7 та 12,8 г., що
дорівнює 1 лоту. Лот – німецька міра ваги, дорів-
нював 12,797 г або 1/32 золотника [Шевцов, 2007,
с. 183]. Аналогії походять з пам’я ток XVII–XVIII ст.
20
З останніх знахідок цього типу варто згадати схожі
екземпляри, виявлені у Новобогородицькій фортеці
на Дніпропетрівщині [Ковальова, Шалобудов, Ха-
ритонова, 2013, рис. 25, 4, 5].
Деталі одягу репрезентовані металевими ґуд-
зиками з вушками (рис. 55, 4-6) і підковками від
взуття поширених у цей періо д типів (рис. 56, 1-
7). До побутових речей відноситься наперсток з
кольорового металу. Серед побутових речей варто
також згадати імпортну керамічну люльку з клей-
мом (рис. 65; кольор. вклейка, іл. 3; Додаток 8) і
фрагмент кістяної вухочистки (рис. 58, 1). У шарі
збереглося кілька предметів з дерева. Серед них
особливої уваги заслуговують весло (рис. 59, 1;
60, 4), фрагментоване днище від бондарної т ари
(рис. 59, 2; 60, 1), фрагмент дерев’яної мисочки
або корчика (рис. 58, 8; 60, 2). Днище бочки скла-
дане з двох частин (збереглася одна з них), скріп-
лених дерев’яними штифтами. Залишки останніх
простежуються у торці. Днище виготовлено з сос-
нової деревини, його діаметр – 0,58 м, товщина 15-
17 мм. Діаметр отворів для штифтів 6 мм.
Весло також виготовлено з соснової деревини.
Його довжина 1,88 м, довжина лопаті – 0,29 м, діа-
метр ручки – близько 0,03 м.
* * *
Таким чином, в результаті археологічних до-
сліджень на території Гостиного двору було від-
крито залишки дерев’яних т оргівельних рядів
ХVIII ст. та два культурні шари ХІІ–ХІІІ ст. Якщо
пізні об’єкти репрезентують єдиний к омплекс,
давньоруські елементи заб удови відзначаються
фрагментарністю, викликаною невеликою пло-
щею доступною для досліджень. Незважаючи на
зазначені обставини, досліджені давньоруські
об’єкти дозволяють виявити забудову, що обмежує
давньоруське торговище зі сходу. Особливий ін-
терес серед них викликають паркани, зафіксовані
на розкопі 3. Наявність парканів деякою мірою
може свідчити про можливу садиб ну забудову у
районі цієї ділянки, тобто маркувати східну межу
Торгової площі. Фіксація металургійного шлаку
підтверджує функціонування виробничого ком-
плексу на міській с адибі ХІІ–ХІІІ ст., яка межу-
вала з торговищем зі східного боку. Якщо припус-
кати, що церква розташовувалася у його центрі,
або близько до ньог о, площа торговища може
складати близько 1,5-1,7 га, що підтверджує роз-
рахунки М. Сагайдака. На підст аві наведених
вище даних ми репрезентуємо гіпотетичний ви-
гляд давньоруської торгової площі (кольор.
вклейка, іл. 3а). Представлену реконструкцію не
заперечують і дані археологічних обстежень 1970-
х рр. Проте загалом цілком очевидно, що проблема
локалізації давнього київського ринку вимагає до-
даткових археологічних досліджень сучасної Кон-
трактової площі.
Найповніше вдалося обстежити культурні наша-
рування ХVII–ХVIII ст., що дозволяє репрезенту-
вати гіпотетичний вигляд торговища зазначеного
часу. Зіставлення виявлених конструкцій з планом
А. Меленського дозволяє трактувати їх як залишки
торгових рядів. Їх напрямок та розміри співпадають
з конструкціями, зображеними на планах торгівель-
них рядів 1797 та 1803 рр. (рис. 66). Дослідження
показали, що споруди являли собою дерев’яні ба-
гатокамерні конструкції, споруджені з со снових
балок завтовшки до 30-35 см. Дослідження внут-
рішнього простору торгівельних рядів другої поло-
вини ХVIII ст. показали, що кліті мали дерев’яну
підлогу. Скоріше за все, вони являли собою єдиний
конструктивний масив, що підтв ерджує і план
А. Меленського. Всього було простежено два буді-
вельні періоди спорудження дерев’яних конструк-
цій. Слідів пожежі зафіксовано не було, тому не ви-
ключено, що споруди зазнали капітального ремонту
або були перебудовані між 1787 та 1803 рр.
Досліджені споруди можна реконструювати як
будівлі каркасно стовпової конструкції. Судячи з
наявності входів і з того, що основу конструкцій
складають досить потужні колоди, варто рекон-
струювати їх як стаціонарні будівлі – комори, спо-
лучені одна з одною. На картах XVII–XVIII ст. зоб-
ражені саме такі поздовжні споруди. Проте
джерела, які репре зентують зовнішній вигляд
комор на Подільському торговищі зазначеного пе-
ріоду, виявити не вдалося. Споруди можна рекон-
струювати тільки за аналогіями. Деяким чином їм
можуть відповідати торгові ряди більш пізнього
часу, відомі за ілюстративними джерелами ХІХ –
початку ХХ ст. – літографіями та фотографіями*.
Схожі крамниці, які можуть бути підставою для ре-
конструкції торгових рядів на Контрактовій площі,
представлені на зображеннях як інших київських
ринків (рис. 67; 68, 1-2), так і торговищ в інших
містах України та Білорусі (рис. 68, 3-5). На основі
аналізу всіх зазначених джерел ми даємо гіпоте-
тичну реконструкцію дерев’яних торгових рядів на
Подільському торговищі XVII–XVIII ст. (рис. 69).
21
* Фотографії з зображеннями київських ринків люб’язно надані М. Кальницьким.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211682 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-19T07:23:06Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2026-01-08T12:57:43Z 2017 Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) // Місто: історія, культура, суспільство. — 2017. — Спеціальний випуск. — С. 17-21. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211682 Фотографії з зображеннями київських ринків люб’язно надані М. Кальницьким. uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Археологічні охоронно-рятівні дослідження на території Гостиного двору у 2013 р. Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) Археологічні охоронно-рятівні дослідження на території Гостиного двору у 2013 р. |
| title | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) |
| title_full | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) |
| title_fullStr | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) |
| title_short | Археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного Гостиного двору (ХVІІІ – початок ХІХ ст.) |
| title_sort | археологічні матеріали періоду функціонування дерев’яного гостиного двору (хvііі – початок хіх ст.) |
| topic | Археологічні охоронно-рятівні дослідження на території Гостиного двору у 2013 р. |
| topic_facet | Археологічні охоронно-рятівні дослідження на території Гостиного двору у 2013 р. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211682 |