Гісторыя вывучэння жаночага строю культуры Смаленска-Полацкіх доўгіх курганоў: вынікі і сучасны стан

• Опубліковано в: : Місто: історія, культура, суспільство
• Дата: 2020
• Автор: Тарасевіч, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Білоруська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Теми: Історіографія та методологія
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211764
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Гісторыя вывучэння жаночага строю культуры Смаленска-Полацкіх доўгіх курганоў: вынікі і сучасны стан / В. Тарасевіч // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 11(4). — С. 37-56. — Бібліогр.: 69 назв. — біл.

Статтю присвячено історії вивчення, а також аналізу ступеня вивченості жіночого металевого вбрання (костюма) культури смоленсько-полоцьких довгих курганів, яку прийнято ототожнювати з літописними кривичами. Авторка проаналізувала низку наукових публікацій, на основі яких було зроблено висновок про те, що цілеспрямоване вивчення цього питання почалось з 1960-х рр. У вивченні жіночого ювелірного убору кривичів можна виокремити три періоди. Перший період (1960-ті – початок 1990-х рр.) характеризується поступовим відходом від сприйняття жіночого убору «культури довгих курганів» тільки як джерела: убір став предметом дослідження. Другий період (1990-ті – 2017 рр.) характеризується цілеспрямованим вивченням жіночого убору в рамках поняття культури смоленсько-полоцьких довгих курганів (КСПДК). У цей час виникають досить детальні типології окремих елементів жіночого убору КСПДК. З 2017 р. починається третій період (2017 рік – наш час). Він виділений на основі виявлених безкурганних поховань КСПДК, у яких трапляються нові «нетипові» жіночі прикраси. Це спонукало дослідників до переосмислення традицій поховального обряду та характерних елементів жіночого убору кривичів. Серед основних дослідників можна назвати імена Є. А. Шмідта, В. В. Сєдова, В. В. Єнукова, В. С. Нєфьодова. За результатами багаторічних досліджень було виділено речі, які виступають як «культурні маркери», запропоновано типології та хронологію окремих елементів жіночого металевого вбрання: скроневих кілець, головних вінець, тримачів. Встановлено, що при дослідженні жіночого ювелірного вбрання культури смоленсько-полоцьких довгих курганів переважає «мікрорегіональний підхід»: типології інвентарю переважно базуються на матеріалах смоленської частини ареалу культури. Отже, існує «розрив» у рівні вивченості жіночого металевого вбрання між російськими та білоруськими дослідниками: на території Білорусі вивчення його локальних особливостей та хронології тільки почалось. The article is devoted to the history of studying, as well as to the analysis of how deeply women’s metal attire (suit) of Smolensk-Polotsk long barrows culture is studied, which is usually identified with the Krivichs from annalistic chronicles. The author analyzed a number of scientific publications, on the basis of which it was concluded that a focused study of this issue had begun in the 1960s. In the studies of women’s jewellery attire of the Krivichs three periods can be distinguished. The initial period (1960s – early 1990s) is characterized by a gradual departure from the perception of women’s attire of “the culture of long barrows” only as a source of research. Attire became the subject of research. The second period (1990s – 2017) is characterized by studying of women’s attire in terms of the Culture of Smolensk-Polotsk Long Barrows (SPLBK) on purpose. At that time, fairly detailed typologies of particular elements of the SPLBK women’s attire appeared. Since 2017 the third period has begun (2017 – present). It is determined based on discovery of moundless burials of the KSPDK in which new “atypical” women’s jewellery is found. It makes researchers rethink the tradition of a funeral rite and specific elements of the Krivichi women’s attire E.A. Schmidt, V.V. Sedov, V.V. Enukov, V.S. Nefyodov are among the main researchers. As a result of multiple years research, things that act as “cultural markers” were identified. Typologies and a chronology of individual elements of women’s metal attire were suggested: temple rings, head ornaments, holders. It has been established that in the study of women’s jewelry attire SPLBK the “micro-regional approach” prevails: typologies of inventory are predominantly based on materials from Smolensk part of the cultural area. Thus, there is a ‘gap’ between Russian and Belarusian researchers in how deeply women’s metal attire is studied. In Belarus, the study of its local characteristics and chronology has just begun.