Від редакторів
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211768 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Від редакторів // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 11(4). — С. 5-8. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859783382480715776 |
|---|---|
| citation_txt | Від редакторів // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 11(4). — С. 5-8. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| first_indexed | 2026-03-16T02:20:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
МІKC
2020 4(11)
5
Від редакторів
Що таке смерть? Що відбувається з нами
після смерті? Ці питання цікавили людство
упродовж усієї історії. Починаючи з доби
середнього палеоліту, ще до появи кромань-
йонців, людина намагалася знайти своє міс-
це у системі загальної світобудови. Інтерес
наших пращурів відображено у стародавньо-
му мистецтві, первісних міфологіях і літера-
турних джерелах світових релігій. І сьогодні
питання, пов’язані з проблематикою смерті,
є одними з найпоширеніших у європейських
гуманітарних дослідженнях.
Спроба осмислення сутності смер-
ті у світовій науці має назву «танатоло-
гія» (від давньогрецьк. θάνατος – смерть і
λόγος – знання). Відповідно до античних
уявлень, Танатос – темний деструктивний
бог, а Логос – закон розуму, який робить
світ упорядкованим і гармонійним, тому
«танатологію» часто розглядають як приру-
чення Танатоса засобами Логосу. Іншими
словами, у семантиці терміна лежить ідея
приборкання смерті через її пізнання. Тому
осмислення та наукове дослідження про-
блем, пов’язаних зі смертю, – це не тільки
обов’язковий компонент, а й необхідний
результат будь-якої танатологічної студії.
До наукового обігу цей термін увів лікар
Соломон Аншель у відомій свого часу пра-
ці «Thanatologia sive mortis naturam, causas,
genera ac species et diagnosis disquisitiones»
(1795 р.). У Франції в 1832 р. у словниках
«Dictionnaire general de la Langue francaise» i
«Vocabulaire universel des sciences, des arts et
metiers» з’явилися визначення танатології як
«теорії смерті».
Танатологія – це особливі роздуми про життя і смерть,
що слугують життю і є спомином про тих, які відійшли від нас.
Люїс-Вінсент Томас
МІKC
2020 4(11)
МІKC
2020 4(11)
6
Становлення танатології як науки роз-
почалося у другій половині XIX ст. і було
пов’язане з активним розвитком природни-
чих (медицина, фізика, хімія) і гуманітарних
(історія, археологія, етнологія, психологія,
антропологія) наук. Теологічні концепції
вже не були здатні пояснити смерть як фено-
мен природного походження. Саме у цей час
внаслідок секуляризаційних процесів відбу-
вається демістифікація смерті: оскільки вона
має природний характер і верифіковані при-
чину і сутність, то стає об’єктом наукового
пізнання. Наукові знання про смерть відтоді
на ціле століття монополізувала медицина,
проте в наш час танатологія суттєво розши-
рила сферу своїх досліджень і стала мульти-
дисциплінарною наукою.
Сьогоднішня зацікавленість темою смер-
ті багато в чому пов’язана з тим, що ця про-
блематика довгий час була табуйованою, а
дослідження штучно обмежувалися рамками
емпіричних досліджень судової експертизи,
патологоанатомії та реаніматології.
Від 1970-х років у світі триває потуж-
не та багатовимірне висвітлення цієї теми
у міждисциплінарних дослідженнях найріз-
номанітніших напрямів. І українське сус-
пільство не стало винятком: тему смерті
постійно порушують у популярній та нау-
ковій літературі, провадять наукові пошу-
ки, організовують конференції, семінари та
круглі столи. Широкий спектр векторів до-
сліджень зумовив поділ танатології на вужчі
спеціалізовані студії, присвячені проблема-
тиці смерті в історії, релігії, археології, юри-
спруденції, медицині, архітектурі, літературі
тощо. Зважаючи на філософські, релігійні та
методичні відмінності в концепціях і визна-
ченнях смерті у різних культурах, країнах та
історичних періодах, обговорення предме-
та та об’єкта таких досліджень є складним,
дискусійним і багатовимірним.
У цьому номері журналу «МІКС» зібра-
но матеріали міжнародної наукової конфе-
ренції «Танатологія: смерть та навколо смер-
ті в європейській культурі», яку уже другий
рік поспіль організовують Департамент охо-
рони культурної спадщини Київської міської
державної адміністрації, Інститут археології
Національної академії наук України, Націо-
нальний Києво-Печерський історико-куль-
турний заповідник, електронне видання
«Місто: історія, культура, суспільство» й
Національний університет «Києво-Могилян-
ська академія». 2020 року захід відбувся в
онлайн-форматі через пандемію COVID-19.
Також у цьому числі журналу опубліковано
частину матеріалів конференції 2019 року,
після рецензування та доопрацювання, та
інші тексти.
Випуск складається з кількох блоків. На
початку подано інтерв’ю зі вченими Всево-
МІKC
2020 4(11)
7
лодом Івакіним та Денисом Королем: для
їхніх наукових зацікавлень проблеми танато-
логії стали визначальними. Трохи ширшим є
перелік тем, охоплених у розмові з Федором
Андрощуком, директором Національного
музею історії України.
Розділ досліджень відкриває історіогра-
фічна стаття, єдина в своєму блоці, про стан
досліджень ювелірного вбрання культури
Смоленсько-Полоцьких довгих курганів (бі-
лоруською мовою).
Наступний блок статей має назву «Кон-
тексти», адже у них у той чи той спосіб
аналізуються контексти поховань: незвичні
речі, знайдені біля тіла (наприклад, пташині
яйця), нестандартні поховальні конструкції
(приміром, зроблені з давньоруського буді-
вельного матеріалу), обставини появи тих чи
тих некрополів (зокрема, на Копиревому кін-
ці у Києві та на Південному городищі Возвя-
геля). У цій частині досліджено також рівень
розвитку суспільств відповідно до форми
поховання на матеріалах доби раннього за-
лізного віку. Трохи окремо, передусім хро-
нологічно, стоїть текст, присвячений історії
життя та смерті гадяцького полковника Ми-
хайла Бороховича.
Доволі різноманітним є розділ «Уяв-
лення та репрезентації»: тексти стосуються
проблем репрезентації смерті (наприклад,
відображення поховального процесу на
гравюрах), поховальних обрядів, традицій
та уявлень про те, як треба ховати (примі-
ром, найсильніших світу цього), пам’ятати,
поминати, віддавати шану (зокрема коле-
гам-музейникам), де і як (не)мають розта-
шовуватись цвинтарі у міському просторі.
Не обійшлося й без міфів – цього разу про
козацькі некрополі Черкащини.
* * *
Маємо надію, що конференція з проблем
танатології відбудеться і 2021 року, а також
побачить світ спеціальне тематичне число
«МІКС». Проблеми танатології ми плануємо
розглядати, з одного боку, комплексно, а з ін-
шого – спеціалізовано, за трьома основними
напрямами дослідницьких студій:
– проблеми дослідження археології смер-
ті в давніх суспільствах;
– історичні та джерелознавчі аспекти ви-
вчення смерті в європейському суспільстві;
– питання симбіотики стародавніх нек-
рополів і сучасного українського міста, яке
постійно розвивається.
Ці напрями на сьогодні видаються акту-
альними, зважаючи на неналежну охорону й
загрозливий стан пам’яток культурної спад-
щини в Україні, зокрема постійне знищення
як давніх некрополів різноманітних культур-
но-хронологічних спільнот, так і цвинтарів,
місць масових захоронень та окремих могил,
що належать до новітніх часів. Наша основ-
МІKC
2020 4(11)
МІKC
2020 4(11)
8
на мета – привернути увагу українського
суспільства до проблем збереження об’єк-
тів танатології, які є частиною національної
пам’яті нашої країни. Загальновідомо, що
ступінь цивілізованості будь-якого суспіль-
ства характеризується ставленням до свого
минулого. Кладовища різних часів, елемен-
ти поховальної обрядовості, документи, які
висвітлюють їх, – також частина цього ми-
нулого. Захист історичної пам’яті є першо-
черговим завданням для будь-якого циві-
лізованого суспільства, тож тепер слово за
українцями.
* * *
Редакція часопису висловлює подяку
всім, хто брав участь у підготовці випуску.
Авторам – за співпрацю та цікаві досліджен-
ня. Рецензентам – за фахові зауваження та
неабияку витримку. Дякуємо за підтримку
видання Інституту історії України та Інсти-
туту археології Національної академії наук
України, історичному факультету Київсько-
го національного університету імені Тараса
Шевченка.
Всеволод Івакін, Тетяна Водотика
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211768 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-16T02:20:45Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2026-01-10T17:32:43Z 2020 Від редакторів // Місто: історія, культура, суспільство. — 2020. — № 11(4). — С. 5-8. — укр. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211768 uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Від редакторів Article published earlier |
| spellingShingle | Від редакторів |
| title | Від редакторів |
| title_full | Від редакторів |
| title_fullStr | Від редакторів |
| title_full_unstemmed | Від редакторів |
| title_short | Від редакторів |
| title_sort | від редакторів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211768 |