Економічний прорив: прогрес заради добробуту
У статті обґрунтовано доцільність економічного прориву на інноваційних засадах як основи забезпечення
 конкурентоспроможності держави у світі. Визначено
 необхідні передумови економічного зростання. З посиланням на досвід провідних країн зазначено, що
 економічні перетворення...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2118 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Економічний прорив: прогрес заради добробуту / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 18-23. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860236444181725184 |
|---|---|
| author | Поплавська, Ж.В. Поплавський, В.Г. |
| author_facet | Поплавська, Ж.В. Поплавський, В.Г. |
| citation_txt | Економічний прорив: прогрес заради добробуту / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 18-23. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті обґрунтовано доцільність економічного прориву на інноваційних засадах як основи забезпечення
конкурентоспроможності держави у світі. Визначено
необхідні передумови економічного зростання. З посиланням на досвід провідних країн зазначено, що
економічні перетворення слід проводити з одночасним розв’язанням соціальних проблем, забезпечуючи
підвищення добробуту населення.
Expediency of economic breakthrough on innovation
basis as a means of state competitiveness provision is
substantiated in the article. The necessary conditions
of economic growth are determined. It’s stated that
economic transformations should be conducted together
with social problem solving providing for population
welfare improvement with reference to experience of
developed countries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:24:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5
Б. Данилишин, О. Веклич
ЕФЕКТ ДЕКАПЛІНГУ ЯК ФАКТОР
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ
ЗРОСТАННЯМ І ТИСКОМ НА ДОВКІЛЛЯ
Р е з ю м е
У статті вперше розкрито сутність декаплінгу як еко-
номічного феномена, що відображає здатність еконо-
міки країни до зростання економічної могутності, яке
не супроводжується посиленням тиску на довкілля.
Представлено результати декаплінг-аналізу функціо-
нування галузей національного господарства України
за 2001—2004 рр. на прикладі кореляції загальних ви-
кидів парникових газів зі зростанням ВВП.
B. Danylyshyn, O. Veklych
DECOUPLING EFFECT AS A FACTOR
OF INTERRELATION BETWEEN ECONOMIC
GROWTH AND PRESSURE ON ENVIRONMENT
S u m m a r y
The essence of decoupling as economic phenomenon
is described in the article for the first time, it depicts
country economy ability to grow economy power that is
not accompanied by increase of pressure on environment.
The results of decoupling-analysis of Ukrainian national
economy fields functioning for 2001-2004 are presented
based on correlation of general greenhouse gas emission
and GDP growth.
На сучасному етапі розбудови України як незалежної держави докорінне ре-
формування економіки на інноваційній основі має забезпечити відродження
інтелектуального і духовного потенціалу українського народу, вихід вітчиз-
няної науки і техніки на світовий рівень. Для цього потрібно скористатися
як вигідним геополітичним становищем України, так і позитивними демокра-
тичними змінами, що відбулися в країні останніми роками.
Ж. ПОПЛАВСЬКА, В. ПОПЛАВСЬКИЙ
ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОРИВ: ПРОГРЕС ЗАРАДИ ДОБРОБУТУ
© ПОПЛАВСЬКА Жанна Василівна. Доктор економічних наук. Завідувач кафедри Національного універси-
тету «Львівська політехніка».
ПОПЛАВСЬКИЙ Василь Григорович. Доктор економічних наук. Професор Львівського державного аграр-
ного університету. 2008.
Економічний прорив як комплекс захо-
дів, що забезпечують перехід країни на
інноваційний шлях розвитку, здатен карди-
нально змінити не тільки перспективи еко-
номіки, але й створити умови для розвою
громадянського суспільства і держави в ці-
лому. Проте реальний економічний прорив
стає можливим лише тоді, коли йому пере-
дує духовне піднесення суспільства, що по-
між іншого передбачає й глибоку віру в на-
ціональну ідею. Дешеві замінники у фор-
мі обіцянок матеріальних та інших благ
як лялька замість живої дитини. В Украї-
ні вже відбулися під час помаранчевої ре-
волюції духовний прорив і демократичні
зміни. Тож на часі потужний прорив у сфе-
рах економіки і високих технологій. І шан-
сів для досягнення такої мети зараз більше,
ніж будь-коли.
Основою економічних проривів зазвичай
були революційні зміни в способі виробни-
цтва матеріальних благ і задоволення деда-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 19
лі більших потреб населення 1 за допомо-
гою нововведень. Сьогодні частка техноло-
гічних інновацій в обсязі ВВП розвинених
країн становить 70 — 90 відсотків. Разом
із тим сфера впливу наукоємних техноло-
гій не обмежується лише економічною сис-
темою. Нині всі розуміють: щоб вижити в
сучасному світі, потрібно мати добру осві-
ту й високий професіоналізм, гарну мовну
підготовку й пристойний рівень загальної
культури. Усе це сучасні вимоги конкурен-
ції на ринку праці. Тому, накопичивши гро-
шовий капітал, люди починають його пе-
ретворювати на капітал інтелектуальний,
вкладаючи гроші в освіту, здоров’я тощо.
Освіта, як важливий чинник економіч-
ного прориву, також має набути інновацій-
ного характеру. Це означає, що вона мусить
постійно змінюватися, вдосконалюватися і
формувати людину, здатну до повсякденно-
го сприйняття змін протягом життя, до по-
стійного духовного, морального і фахового
прогресу. Для цього навчальний процес має
виконати щонайменше дві функції: навчи-
ти вчитися, самостійно засвоювати знання
і виробити в учня вміння трансформувати
набуті знання в життєву компетентність.
Така форма використання знань — процес
складний, але необхідний.
Зрозуміло, що у відносно спокійні часи
умови для розвитку науки та освіти більш
сприятливі, а в періоди соціальних потря-
сінь навпаки. Зараз, коли час потребує ви-
сококваліфікованих професіоналів у всіх
сферах суспільної діяльності, роль освіти
та інформації різко зросла. У світовій еко-
номіці відбувається інформаційна револю-
ція. Знання перетворюються в найважли-
віший фактор економічного прогресу. Весь
цивілізований світ живе за дуже прагматич-
ними законами. Так, за матеріалами Світо-
вого банку, в розвинених країнах упродовж
останніх 15—20 років зростання доданої
вартості в галузях, що базуються на іннова-
ційних знаннях, становило 3%. Це стабіль-
но перевищувало темпи загальноекономіч-
ного зростання, які за цей час перебували в
межах 2,3 %. Як Україні, декларуючи курс
на євроінтеграцію, долучитися до тих про-
цесів, які визначають шляхи розвитку про-
відних країн?
Уже найближчим часом у загальноосвіт-
ніх школах слід започаткувати, а у вищих
навчальних закладах економічного та тех-
нічного профілів увести більш ґрунтовне
вивчення курсу інноваційної справи для
підготовки відповідних фахівців. В Украї-
ні є багато кмітливих і досвідчених спеці-
алістів, здатних організувати вітчизняну
інноваційну справу. Якщо розпочати з до-
шкільного виховання, через освіту, науку,
культуру зможемо утвердити у свідомості
кожного громадянина природне прагнен-
ня до прогресу заради добробуту. Іннова-
ційний попит в Україні має стати не лише
економічною ринковою категорією, але й
суттєвою властивістю характеру людини.
Оскільки загальнодержавної стабільності
можна досягти через інновації, то вони мо-
жуть стати визначальним аспектом розви-
тку суспільства, без чого держава не буде
конкурентоздатною.
Однак сьогодні Україна ще не повною мі-
рою використовує переваги, які надають
інформаційні технології. Ми, маючи один
із найвищих у світі індексів освіченості
1 Велика неолітична революція — це своєрідний фено-
менальний прорив, якісний стрибок розвитку люд-
ства. Мільйони років людина відрізнялася від мавпи
лише палицею в руках і вогнищем у печері — і рап-
том усе змінилося. За історично короткий час лю-
дина приручає тварин, опановує землеробство і
гончарне ремесло, з’являються металургія, тка-
цтво, поділ праці і соціальна ієрархія, постійні по-
селення і релігії, зародки лічби і писемності. По-
тім, аж до промислової революції, коли спосіб
життя майже не змінювався, — 7 тис. років стаг-
нації.
Найперші значні прояви цього прориву знайдено не
в Єгипті, а в Причорномор’ї. Початок цієї неолітич-
ної революції збігається із закінченням льодовико-
вого періоду, із настанням глобального потепління.
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5
(98%) і значний науковий потенціал, зали-
шаємося країною з низькотехнологічним
виробництвом та слаборозвиненою інфор-
маційною інфраструктурою. Проте саме
Україна ще в далекому 1952 році змогла
створити третій у світі комп’ютер після
США та Великобританії. Саме Україна в
цей час сформувала всесвітньо відому шко-
лу в галузі кібернетики та обчислювальної
техніки на чолі з академіками С. Лебедє-
вим та В. Глушковим. Наступні покоління
вчених підняли ці ідеї на вищий рівень,
прославивши українську школу кібернети-
ки у світі. Особливістю такого підходу була
значна частка інтелектуалізації інформа-
ційного суспільства. Розроблені україн-
ськими школами напрями, як-от штучний
інтелект, нові підходи до створення ЕОМ,
характеризувалися як новий яскравий ру-
біж у світовій кібернетиці. Вони були най-
перспективнішими і базувалися на відтво-
ренні механічної діяльності мозку людини.
Ці концепції знайшли продовження і лягли
в основу Національної програми інформа-
тизації, прийнятої Верховною Радою Украї-
ни в 1998 році.
На жаль, сьогодні виконання цієї програ-
ми втратило свій інтелектуальний склад-
ник і звелося до впровадження систем тран-
спортування інформації. А якщо звести все
це до телекомунікаційних систем і сис-
тем зв’язку, нам залишиться роль звичай-
них, певним чином залежних користувачів,
а не ідеологів та розробників новітніх ін-
формаційних систем. Україна може опини-
тися серед країн глибокого застою і навіть
культурного відчуження, якщо найближ-
чим часом не переорієнтує виробництво
на високі технології. Таку думку висловив
директор інституту економіки і прогнозу-
вання НАН України академік НАН Украї-
ни Валерій Геєць. За словами вченого, 75%
інвестицій вкладають у підприємства тре-
тього, технічного, рівня, до яких належить
виробництво будівельних матеріалів, чор-
на металургія, метало- і деревооброблення,
судно- і верстатобудування. Ще 20 % інвес-
тицій скеровують у підприємства вищого,
четвертого, технологічного, рівня, і лише
4,5 % — найвищого, п’ятого рівня. В Украї-
ні частка ввезених імпортних товарів низь-
кої технології становить 49 %, середньої —
27 %, високої — 11 %. Таким чином, Україна
тупцює на місці, зокрема й через технічний
мотлох, який нам скидають розвинені кра-
їни, не тільки заощаджуючи на його утилі-
зації, але ще й отримуючи при цьому до-
даткові кошти. Ось чому національна про-
грама інформатизації, прогресивна на час її
прийняття, сьогодні вже потребує суттєво-
го доопрацювання.
Особливу увагу слід звернути на вико-
ристання національних конкурентних пере-
ваг, авангардних виробництв, високотехно-
логічних галузей, як наприклад: космічна
техніка, авіаційна промисловість, біотехно-
логія, виробництво інструментів, ОПК. Ці
сфери мають стати пріоритетними напряма-
ми прориву економіки України, забезпечити
міцні конкурентні позиції й відіграти роль
локомотивів розвитку. Окрему увагу потріб-
но приділити розвитку регіонів і модерніза-
ції агропромислового комплексу, запрова-
джуючи повсюдно передові технології.
Тільки масштабний, всеохопний еконо-
мічний ривок дасть змогу Україні перейти
з розряду сировинного донора зарубіжжя в
першу лігу гравців світової економіки. Тим
більше, що, за прогнозами експертів, у сві-
товому експорті питома вага готової висо-
котехнологічної продукції у 2008 р. досяг-
не 87 %, а частка сировини і напівфабрика-
тів скоротиться до 13 %. Кількість прорив-
них технологій майбутнього становитиме
55—60 % у всьому світі. Україна має їх лише
5—6 %. Потрібно робити ставку на розвиток
новітніх технологій (інформаційних, елек-
тронних, енергетичних), які дають високий
прибуток і формують основну частку дер-
жавного ресурсу.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 21
Економіка України сьогодні характеризу-
ється також високою залежністю від рівня
світових цін на енергоносії, спадом вироб-
ництва в наукоємних галузях, відпливом
«умів» та коштів за кордон, різким старін-
ням кадрів, особливо в інноваційній сфе-
рі, низьким рівнем заробітків. Мозок нації
швидко «скорочується»: навчені, високо-
кваліфіковані спеціалісти і науковці, не за-
требувані у своїй країні, змушені шукати
кращої долі на чужині. Щоправда, в Україні
залишається найцінніше — наукові школи.
Коли ми і їх втратимо, то конкурентоспро-
можні технології відійдуть у небуття. Під-
твердженням тому є скорочення в 100 ра-
зів обсягів виробництва в електроніці. А це
та галузь, яка визначає науково-технічний
прогрес господарського комплексу будь-
якої країни. Таке скорочення вже призвело
до зупинення багатьох вітчизняних галузе-
вих виробництв. Держава, позбавлена до-
ступу до базових технологій, високого тех-
нологічного укладу, неминуче опиниться в
залежному стані, який лише закріплювати-
меться через нееквівалентний зовнішньо-
торговельний обмін.
Для розв’язання цієї проблеми і потрібно
сформувати чітку модель структурно-ін но-
ваційних зрушень в економіці країни. Нова
стратегія повинна наповнюватися новими
знаннями, високими технологіями й сучас-
ною інформацією. Визначальною рисою та-
кої стратегії мусить стати соціалізація еко-
номіки, врахування інтересів людини. Еко-
номічною базою її має слугувати вміле ма-
неврування капіталом, його мобільність,
що формується завдяки розвиненому інно-
ваційному чиннику. Високотехнологічні га-
лузі (особливо оборонні) можуть існувати
тільки за підтримки держави. І коли в запа-
лі перетворень було різко скорочено асиг-
нування на оборонні замовлення — це не
могло не призвести до втрат конкуренто-
спроможності, вимивання і навіть зникнен-
ня цілого ряду видів високотехнологічної
продукції, а отже, викликало загрозу еко-
номічній безпеці України.
Зауважимо, що за внутрішнім змістом
та державним устроєм економіку Украї-
ни неможливо навіть теоретично порівню-
вати з економікою тих країн, які зорієнто-
вані на послуги зовнішнім ринкам. Наша
економіка зовсім іншого типу. В Украї-
ні дедалі більше деформується структура
господарства, оскільки збільшується пи-
тома вага традиційних, але не високотех-
нологічних галузей, які можуть забезпечи-
ти ефект якісного розвитку. Не маючи до-
статньої кількості власних високих тех-
нологій, ми починаємо перетворюватися
на сировинну країну. Водночас наша еко-
номіка має властивості, притаманні вели-
ким державам. У нас добре розвинений
нау ково-технічний комплекс, промисло-
ва, транспортна та соціальна інфраструк-
тури, є сильна державна вертикаль. Укра-
їна, наприклад, може виготовляти конку-
рентоздатні літаки, атомні реактори, ко-
раблі, танки; у нас є розвинені електронні,
вій ськово-промислові, ядерні, енергетич-
ні, суд нобудівні, матеріалознавчі та інші
комплекси. В Україні працьовите, освіче-
не, фахово-грамотне населення. У нас чіт-
ко проявляються ефекти масштабного
зростання, тобто економіка може розви-
ватися, значною мірою спираючись як на
внутрішній ринок, так і на внутрішній по-
пит. Таких країн небагато. Разом із тим
нам чогось не вистачає. Напевно, вмілого,
сильного і грамотного керівництва держа-
вою.
Попри те, сьогодні головним є створення
відкритої економіки, свободи торгівлі, сво-
боди вибору, свободи підприємництва, кон-
куренції. Відкрита економіка — це та, що
вільно здійснює експорт та імпорт товарів
і послуг. Свобода торгівлі — це відсутність
штучних бар’єрів у торгівлі між окремими
особами і фірмами різних країн. Свобода
вибору — це вільне право власників матері-
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5
альних ресурсів і грошей на свій розсуд ви-
користовувати чи позбутися їх, вільне пра-
во працівників обирати будь-який вид ді-
яльності, вільне право споживачів витра-
чати свої доходи на цілі, найкращі для них.
Свобода підприємництва — це вільне пра-
во приватних фірм використовувати еко-
номічні ресурси для виробництва товарів
на власний вибір і продавати вироблені то-
вари на ринках, які вони самі обрали. Кон-
куренція — це наявність на ринках великої
кількості незалежних покупців і продавців,
а також можливостей для покупця і про-
давця вільно виходити на ринок чи зали-
шати його.
Водночас в Україні високі темпи роз-
витку економіки оплачені за найвищим
рахунком. Ідеться про знецінення люд-
ської праці. Саме це є суттєвим складни-
ком низької конкурентоспроможності ві-
тчизняної продукції. Як відомо, основни-
ми чинниками конкурентоспроможності у
світовій спільноті є розвиток стратегічних,
«проривних», технологій на основі кон-
центрації значних інтелектуальних, мате-
ріальних, фінансових і природних ресур-
сів. Для цього потрібно створити такий рі-
вень життя, який би розв’язав найголовні-
ші соціально-економічні проблеми в країні.
Це може статися тоді, коли ВВП сягатиме
не менше ніж 6 тис. доларів у розрахунку
на душу населення, замість реальних нині
950 доларів.
Простий розрахунок свідчить: для того
щоб за нинішніх темпів розвитку економі-
ки 50 млрд доларів перетворити на 300 мі-
льярдів, потрібно не менше ніж 20 років. І
це за умови стабільного притоку капіталу в
народне господарство. Але оскільки рівень
внутрішніх заощаджень у країні низький і
недостатній для стабільного економічно-
го зростання, то потрібно активізувати ди-
наміку росту приватних доходів, підвищи-
ти рентабельність народногосподарського
виробництва, зменшити частку бартерних
операцій, підвищити роль наукових дослі-
джень тощо. До речі, на наукові досліджен-
ня в Україні виділено лише 0,4% від вели-
чини національного продукту, тоді як у Ні-
меччині — 2,5%. У результаті німецька еко-
номіка експортно зорієнтована. Лише за
товарами галузей високих технологій це
перевищення у 2002 р. становило 132 млрд
євро. У США приріст національного до-
ходу на душу населення завдяки техноло-
гічним новаціям сягає 90%, а чисельність
фахівців, зайнятих у цій сфері, за остан-
ніх п’ять років зросла з 0,8 до 1,2 млн осіб.
Крім того, там в урядових колах здобула
визнання концепція технологічного дина-
мізму, тобто перманентної технологічної
революції. За дотримання зазначених ви-
мог починає діяти вільний світовий ринок і
відповідно відбувається успішна інтеграція
у світове господарство.
Україна має вагомий економічний по-
тенціал у вигляді земельних і трудових
ресурсів, природних багатств, інтелекту-
альної власності. Але поки що вони не бе-
руть повноцінної участі у виробничому
процесі. Якщо б удалося створити і задія-
ти ринки цих ресурсів, це привело б до ве-
ликого економічного прориву, або техно-
логічного ривка. А ривок, як відомо, це
особлива форма руху, яка вимагає підпо-
рядкування всіх намірів одній меті, кон-
центрації всіх сил і ресурсів на одному на-
прямі. Таким чином, стратегія багатоас-
пектного технологічного ривка в Україні
обов’язкова, тим більше, що частка бю-
джетних капітальних вкладень у виробни-
цтво становить 5%. За таких умов реаліза-
ція технологічного ривка, модернізація
виробництва, освоєння високих техноло-
гій неможливі. Для цього, крім усього ін-
шого, потрібно організовувати первинні
та вторинні ринки інвестиційних ресур-
сів, які були б інтегровані у світовий еко-
номічний простір. Саме це якраз і формує
привабливий інвестиційний клімат та ін-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 23
ція не забезпечила економічного зростан-
ня. Але завдяки їй українські реформатори
отримали можливість здійснити необхідні
для такого зростання радикальні економіч-
ні реформи. Перехід на інноваційний шлях
розвитку, реальний економічний прорив,
використання національних конкурент-
них переваг — усе це забезпечить наше вхо-
дження у світовий політико-економічний
простір, відкриє нові можливості та пер-
спективи для вітчизняного промислового
комплексу, поліпшить інвестиційний клі-
мат, що відповідно сприятиме активізації
всіх напрямів державного розвитку Украї-
ни і значному підвищенню життєвого рів-
ня її населення.
Ж. Поплавська, В. Поплавський
ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОРИВ: ПРОГРЕС ЗАРАДИ
ДОБРОБУТУ
Р е з ю м е
У статті обґрунтовано доцільність економічного про-
риву на інноваційних засадах як основи забезпечення
конкурентоспроможності держави у світі. Визначено
необхідні передумови економічного зростання. З по-
силанням на досвід провідних країн зазначено, що
економічні перетворення слід проводити з одночас-
ним розв’язанням соціальних проблем, забезпечуючи
підвищення добробуту населення.
Zh. Poplavska, V. Poplavsky
ECONOMIC BREAKTHROUGH:
PROGRESS FOR THE SAKE OF WELFARE
S u m m a r y
Expediency of economic breakthrough on innovation
basis as a means of state competitiveness provision is
substantiated in the article. The necessary conditions
of economic growth are determined. It’s stated that
economic transformations should be conducted together
with social problem solving providing for population
welfare improvement with reference to experience of
developed countries.
вестиційний імідж країни 2 — основу еко-
номічного прориву в умовах ринкової
економіки, коли тільки рішення самих
споживачів, постачальників ресурсів і
під приємств визначають структуру роз-
поділу ресурсів, а їх у природі залишило-
ся небагато — лише для ощадливого ви-
користання.
Перехід до ринкової економіки прорив-
ного напряму передбачає здійснення та-
ких заходів, як лібералізація, стабілізація,
приватизація, структурна перебудова, а та-
кож формування нових економічних, со-
ціальних, трудових і політичних інститу-
цій, що забезпечує функціонування і ціліс-
ність економічної системи. У таких умовах
до політики державної підтримки виробни-
ка мають бути висунуті нові вимоги. Дер-
жава повинна мотивувати застосування су-
часних фінансових інструментів, зокре-
ма фінансового лізингу, який у розвинених
країнах уже багато десятиліть застосову-
ють для забезпечення технологічного про-
риву в умовах дефіциту грошей. Важли-
вість інвестицій, у т.ч. й іноземних, полягає
ще й у тому, що вони мають ринкову сут-
ність. А оскільки вони приватні, то й роз-
виватимуть приватну власність і підпри-
ємництво, впливатимуть на становлення
цивілізованих відносин у цих сферах, на
запровадження найновішої техніки і висо-
ких технологій та сприятимуть розвитку
соціально-економічної сфери. Варто також
нагадати, що жодна розвинена країна світу
не дозволяє собі економічного дива, опла-
ченого погіршенням якості життя, а почас-
ти й самим життям своїх громадян.
Повертаючись до тези про духовний
складник економічного прориву, зазначи-
мо, що сама по собі помаранчева револю-
2 Поплавська Ж.В., Поплавський В.Г. Інвестиційний
імідж: регіональні аспекти // Фінанси України. —
2004. — № 7. — С. 47—55.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2118 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:24:49Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поплавська, Ж.В. Поплавський, В.Г. 2008-09-09T11:12:35Z 2008-09-09T11:12:35Z 2008 Економічний прорив: прогрес заради добробуту / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 18-23. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2118 У статті обґрунтовано доцільність економічного прориву на інноваційних засадах як основи забезпечення
 конкурентоспроможності держави у світі. Визначено
 необхідні передумови економічного зростання. З посиланням на досвід провідних країн зазначено, що
 економічні перетворення слід проводити з одночасним розв’язанням соціальних проблем, забезпечуючи
 підвищення добробуту населення. Expediency of economic breakthrough on innovation
 basis as a means of state competitiveness provision is
 substantiated in the article. The necessary conditions
 of economic growth are determined. It’s stated that
 economic transformations should be conducted together
 with social problem solving providing for population
 welfare improvement with reference to experience of
 developed countries. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Економічний прорив: прогрес заради добробуту Economic breakthrough: progress for the sake of welfare Article published earlier |
| spellingShingle | Економічний прорив: прогрес заради добробуту Поплавська, Ж.В. Поплавський, В.Г. Статті та огляди |
| title | Економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| title_alt | Economic breakthrough: progress for the sake of welfare |
| title_full | Економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| title_fullStr | Економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| title_full_unstemmed | Економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| title_short | Економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| title_sort | економічний прорив: прогрес заради добробуту |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2118 |
| work_keys_str_mv | AT poplavsʹkažv ekonomíčniiprorivprogreszaradidobrobutu AT poplavsʹkiivg ekonomíčniiprorivprogreszaradidobrobutu AT poplavsʹkažv economicbreakthroughprogressforthesakeofwelfare AT poplavsʹkiivg economicbreakthroughprogressforthesakeofwelfare |