Жити у Соцмісті зараз: між спадщиною та оновленням

• Опубліковано в: : Місто: історія, культура, суспільство
• Дата: 2021
• Автори: Боженко, А., Суховєєва, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
• Теми: Місто й оновлення
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211843
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Жити у Соцмісті зараз: між спадщиною та оновленням / А. Боженко, О. Суховєєва // Місто: історія, культура, суспільство. — 2021. — № 12(1). — С. 9-23. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

У статті розглянуто проблеми участі місцевої громади у ревіталізаційних процесах, які відбуваються в історичному ареалі Соцміста, або району ХТЗ. Район було частково реалізовано у 1930-ті рр. за проєктом архітектора Павла Альошина. У післявоєнну добу від концепції Соцміста відмовилися, однак сам район і надалі розвивався як промзона. Було зведено низку нових потужних підприємств важкої промисловості. В сучасному контексті навіть за умов модернізації підприємств частина виробничих потужностей стає незатребуваною. З іншого боку, деіндустріалізацію потрібно розглядати у прив’язці до селітебної зони, тому в нашій статті ми фокусуємося на тих активістських ініціативах, які нині відбуваються у районі ХТЗ. Історіографія проблеми складається з досліджень історичного й містобудівного контексту, соціальної складової та теоретичних робіт із тематики індустріальної спадщини. Основа джерельної бази – дописи активістів у соціальній мережі «Фейсбук», містобудівна документація та законодавча база. The article is devoted to the topical issues of developing the KhTZ district and the KhTZ plant as the object of the industrial heritage in the postindustrial society. The KhTZ district was created by famous Soviet architect and urban planner Pavlo Aloshyn as Sotsmisto, which could be opposed to the old Kharkiv and be built on the empty Losevo empty ground. The main element was the living cell, which contained housing and social infrastructure. In the arterwar time, this conception was left behind, although such an element is visible nowadays. The vast plants such as Electrovazhmash, the freezer plant, and the tile plant appeared. Now they do not work on their full production capacity and do not develop the social infrastructure. Nowadays, the KhTZ district, on the one hand, is the object of the architectural and industrial heritage. On the other hand, it is considered a degrading district. In the district, there are several civil and cultural initiatives formed, and they advocate for the social, infrastructural and ecological development of the district. Thus, in this text, we will highlight the main actors of revitalization and their cross-points and conflicts.