Набуте в перекладі: постмодерна архітектура у пізньорадянській Литві

• Veröffentlicht in: Місто: історія, культура, суспільство
• Datum: 2022
• 1. Verfasser: Манкус, М.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2022
• Schlagworte: Міське планування та архітектура у 1980-ті. Контексти
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211889
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Набуте в перекладі: постмодерна архітектура у пізньорадянській Литві / М. Манкус // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 13(1). — С. 252-272. — Бібліогр.: 5 назв. — укр., англ.

Хоча в історіографії західної архітектури постмодернізм уже давно і широко досліджено, у Східній та Центральній Європі йому почали приділяти достатньо уваги лише нещодавно. Феномен постмодернізму розвивався за межами радянського світу, тож те, що так звана культурна логіка пізнього капіталізму перетнула кордони залізної завіси, — треба вважати наслідком глобалізації. З іншого боку, всесвітні тенденції збіглися в часі з розвитом місцевих підходів в архітектурі: прагненнями зберегти свою ідентичність, увагою до контексту та розвитком регіональних традицій. Радянські видання представляли постмодернізм як західне явище, але водночас зауважували, що воно може виявитися корисним і для місцевих архітекторів. Це не означало запрошення до імітації західних колег, а радше вказувало на певні архітектурні цінності, які набули всесвітньої ваги як у капіталістичному, так і в соціалістичному індустріальному світі. Стаття має на меті виявити, як відбувалося перенесення (пост)модернізму на місцевий литовський ґрунт у контексті максимального розвитку цієї тенденції в останні десятиліття радянської влади. After being widely explored in the historiography of Western architecture, postmodernism has only recently started receiving adequate attention in Eastern and Central Europe. The phenomenon of postmodernism developed beyond the borders of the Soviet world, so the so-called “cultural logic of late capitalism” crossing the boundaries of the Iron Curtain has to be considered a consequence of globalization. On the other hand, this global trend was synchronized with the local expression of architecture: the pursuit of identity, attention to context and continuation of architectural traditions. Soviet publications presented postmodernism as a foreign phenomenon, but simultaneously noted that it could be useful to local architects as well. This did not imply an invitation to imitate Western colleagues, but rather signalled that certain architectural values had become globally significant to both, the capitalist and socialist industrial world. The text aims to uncover the local translations of (post)modernity in Lithuania in the context of the tendency’s peak period: the final decades of Soviet rule.