Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві
У статті розглянуто особливості функціонування феномена справедливості в сучасному світі. Автор аналізує трансформацію концепта соціальної справедливості в суспільстві масового споживання і доходить висновку, що сьогодні справедливість функціонує і як етична категорія, і як маркетингова технологія...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21189 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві / К.Мала // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 111-114. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21189 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мала, К. 2011-06-15T15:06:47Z 2011-06-15T15:06:47Z 2009 Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві / К.Мала // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 111-114. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21189 1(091):300.36 У статті розглянуто особливості функціонування феномена справедливості в сучасному світі. Автор аналізує трансформацію концепта соціальної справедливості в суспільстві масового споживання і доходить висновку, що сьогодні справедливість функціонує і як етична категорія, і як маркетингова технологія. За рахунок лабільності свого внутрішньо- го наповнення соціальна справедливість трансформувалася в одну із цінностей суспільства споживання й використовується здебільшого як елемент реклами для популяризації товарів та ідей. The features of justice phenomenon functioning in the modern world are considered in the article. The author analyzes transformation of of social justice concept in society of mass consumption and comes to conclusion, that today justice is functioning not only a s abstract phenomenon which determines the requirements of humanity to society, not only as the utopia but also as marketing technology. Due to lability of its internal filling it was transformed to one of consumption society values and it is used mostly not as philosophical reflection object, but as advertising element for popularization of commodities and ideas. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві Justice and mass culture in modern society Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| spellingShingle |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві Мала, К. Філософія |
| title_short |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| title_full |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| title_fullStr |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| title_full_unstemmed |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| title_sort |
справедливість і масова культура в сучасному суспільстві |
| author |
Мала, К. |
| author_facet |
Мала, К. |
| topic |
Філософія |
| topic_facet |
Філософія |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Justice and mass culture in modern society |
| description |
У статті розглянуто особливості функціонування феномена справедливості в сучасному світі. Автор аналізує трансформацію концепта соціальної справедливості в суспільстві
масового споживання і доходить висновку, що сьогодні справедливість функціонує і як
етична категорія, і як маркетингова технологія. За рахунок лабільності свого внутрішньо-
го наповнення соціальна справедливість трансформувалася в одну із цінностей суспільства споживання й використовується здебільшого як елемент реклами для популяризації
товарів та ідей.
The features of justice phenomenon functioning in the modern world are considered in the article. The author
analyzes transformation of of social justice concept in society of mass consumption and comes to conclusion, that
today justice is functioning not only a s abstract phenomenon which determines the requirements of humanity to
society, not only as the utopia but also as marketing technology. Due to lability of its internal filling it was transformed
to one of consumption society values and it is used mostly not as philosophical reflection object, but as advertising
element for popularization of commodities and ideas.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21189 |
| citation_txt |
Справедливість і масова культура в сучасному суспільстві / К.Мала // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 111-114. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malak spravedlivístʹímasovakulʹturavsučasnomususpílʹství AT malak justiceandmasscultureinmodernsociety |
| first_indexed |
2025-11-24T21:03:01Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:03:01Z |
| _version_ |
1850493774186151936 |
| fulltext |
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 111ФІЛОСОФIЯ
УДК 1(091):300.36
ÑÏÐÀÂÅÄËȲÑÒÜ ² ÌÀÑÎÂÀ ÊÓËÜÒÓÐÀ Â
ÑÓ×ÀÑÍÎÌÓ ÑÓÑϲËÜÑÒ²
КАТЕРИНА МАЛА,
аспірант кафедри філософських наук
Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановского
У статті розглянуто особливості функціонування феномена справедливості в сучасно-
му світі. Автор аналізує трансформацію концепта соціальної справедливості в суспільстві
масового споживання і доходить висновку, що сьогодні справедливість функціонує і як
етична категорія, і як маркетингова технологія. За рахунок лабільності свого внутрішньо-
го наповнення соціальна справедливість трансформувалася в одну із цінностей суспіль-
ства споживання й використовується здебільшого як елемент реклами для популяризації
товарів та ідей.
Ключові слова: соціальна справедливість, суспільство масового споживання, маркетинг, пост-
радянська трансформація, філософія, споживання.
Постановка проблеми. Сучасне суспільство,
схильне до глобальних і різких змін, у результаті
науково-технічного прогресу, екологічної, демогра-
фічної кризи, поширення масової культури зазнає
змін не лише в економічній і соціально-політичній
сферах, але й у сфері етики. Змінюються цінності
традиційного та індустріального суспільства, з'явля-
ються цілі масиви нових аксіологічних шаблонів, які,
зокрема, стосуються одного з фундаментальних
понять - справедливості.
Будучи однією з базових філософських абст-
ракцій, на яких побудоване людське суспільство,
вимоги справедливості конкретно-історичні і зміню-
ються разом із соціумом. На сьогодні в дефраг-
ментованому світі масового споживання потрібно
чітко усвідомлювати, якою є рефлексія справед-
ливості з позиції соціальної більшості, а також те,
які шляхи втілення справедливості вона прагне
реалізувати.
Соціум динамічно змінюється, і разом із ним
змінюються аксіологічні й телеологічні канони люд-
ства. Сьогодні ми змушені заново переоцінювати
явища й поняття, які входять до системи людської
свідомості, детермінують світоглядні стереотипи
ставлення людини до світу, суспільства, себе самої.
Тому можна погодитися з тезою про те, що специ-
фічна мета філософії сьогодні полягає в тому, щоб
менше думати про вічне і більше - про майбутнє [1,
с. 46]. Відповідно до цієї задачі нам потрібно перш
за все осмислювати сьогодення, усі ті явища, які
видаються повсякденними, але безпосередньо впли-
вають на майбутнє.
Проблема взаємодії справедливості й масової
культури, трансформації цього феномена в одну із
цінностей сучасного маскульту може бути об'єктив-
но досліджена на перетині цілого ряду суспільних
дисциплін. На наш погляд, вивчаючи феномен спра-
ведливості як соціально-філософську категорію, по-
трібно враховувати широкий спектр робіт із царин
етики, політології, психології, історії та маркетингу.
Стан наукового опрацювання проблеми.
Серед закордонних учених сучасності названу про-
блематику досліджують словенський філософ та
есеїст Славой Жижек, знаменитий італійський філо-
соф, письменник та мистецтвознавець Умберто Еко,
французький філософ Річард Рорті, Жан Дерріда та
Жан Бодріяр.
На пострадянському просторі увага проблемі
взаємовпливу феноменів справедливості і масової
культури приділялася менше. Серед українських
учених, які опікувалися цим вектором досліджень,
слід назвати В. Ю. Баркова, В. І. Коцюбинського,
М. М. Мокляка, А. Ф. Колодій. Їх роботи переважно
пов'язані з вивченням проблем громадянського сус-
пільства й сучасної політичної системи. Існує також
ряд робіт російських теоретиків, зокрема професо-
ра Санкт-Петербурзького державного університету
культури й мистецтв Г. Тульчинського, письменника
і маркетолога А. Ульяновського, письменника і полі-
толога О. Кара-Мурзи, які присвячені в цілому
подібній проблематиці.
Можемо констатувати, що сучасний стан науко-
вого опрацювання проблеми специфіки сприйняття
справедливості в сучасному світі масового спожи-
вання не може вважатися достатнім і потребує по-
дальших досліджень.
Метою статті є розгляд проявів феномена спра-
ведливості в сучасному світі й характер трансфор-
мації справедливості під впливом цінностей сус-
пільства споживання.
Виклад основного матеріалу. Сьогодні, зокре-
ма з причини поліпарадигмальності філософії як
такої, ми не маємо єдиної дефініції справедливості,
чіткого й однозначного окреслення її ролі й місця в
сучасному світі. Але уявлення про те, чим є спра-
ведливість і яким чином вона втілюється, має вели-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
112
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
чезний вплив на формування орієнтацій і напрямків
руху суспільства, практичної політики і навіть на май-
бутнє людства.
Вивчаючи справедливість у контексті масової
культури, потрібно відзначити, що класичні уявлен-
ня про справедливість пов'язані в першу чергу з
поняттями міри, нагороди і (або) покарання. З точки
зору повсякденного рівня мислення соціальної
більшості вона рефлектується, як правило, як про-
сто "правильний" суспільний уклад. Так, С. Курдю-
мов відзначає, що справедливість сприймається як
загальний абстрактний критерій егалітарного харак-
теру, який має конкретне втілення в суспільних відно-
синах, учинках окремих людей [2, с. 582].
Разом зі змінами суспільства відбуваються зміни
і в тлумаченні того, що є справедливим і чим є вона
сама. Нове суспільство формує нові стандарти спра-
ведливості - нові принципи покарання й запобіган-
ня. І попри те, що темпи змін етичних стандартів є
доволі низькими, зміни в цій сфері сьогодні помітні
так само, як і у сфері науково-технічного прогресу,
економіки, політики, громадського життя.
У сучасному суспільстві поширеною є думка, у
рамках якої поняття справедливості виступає недо-
статньо прозорим і загальновизнаним, ґранично по-
літизоване, а з'ясування його змісту задає один із
критеріїв, які дозволяють встановлювати пра-
вомірність концепцій [3, с. 236]. У ході дослідження
поняття виявляються обмеження того, чого саме
можна вимагати задля справедливості. Слід урахо-
вувати також, що метанормативний контекст понят-
тя "справедливість" не обмежується проблемою його
коректного визначення. Поряд із цією є також інша
проблема - з'ясування тих ситуацій і відносин, на які
поширюється дія практики справедливості. Вона
передбачає, що будь-які принципи справедливості
мають сенс лише на тлі певним чином структурова-
ної соціальної реальності. Особливості цієї реаль-
ності й виступають передумовою пошуку справед-
ливої системи взаємовідносин між членами сус-
пільства [4, с. 98].
Найбільш адекватною для сучасного суспільства
нам видається така дефініція: справедливість є уяв-
лення про належний, морально санкціонований по-
рядок взаємодії між членами суспільства, заданий
співвимірністю вигод і втрат, переваг і недоліків
спільного життя на основі прав, які виражають рівну
моральну гідність кожної людини; обов'язків, які виз-
начають ступінь участі індивідів у підтримці суспіль-
ної кооперації; якості індивідуальних учинків, яка ство-
рює принцип диференціації прав й обов'язків. Підста-
вою такого порядку виступають цінності рівності й
неупередженості. Причому неупередженість вира-
жається у формальному правилі "стався до всіх од-
накових випадків однаковим чином, а до різних - по-
різному", а рівність розуміється лише як презумпція,
яка полягає в тому, що будь-яка суспільна нерівність
потребує достатнього виправдання [5, с. 25]. З ос-
таннього положення випливає, що ідеал рівності може
виражатися у вимогах тотожного, пропорційного або
навіть просто збалансованого розподілу.
Питання розподілу благ стає центральним для
масових уявлень про справедливість, у тому числі
на пострадянському просторі, чиє населення всту-
пило в добу так званої "масової культури". На сьо-
годні, переживши процес трансформації, воно може
вважатися територією "маскульту", основними оз-
наками якого є перевага цінностей споживання, спро-
щення культурних, аксіологічних, телеологічних й
онтологічних норм [6, с. 38]. Названі процеси відби-
ваються насамперед на масовій свідомості, обумов-
люючи її шаблонізацію і стереотипізацію. У резуль-
таті цього населення пострадянського простору не
лише купує, вживає те саме, що й весь інший гло-
балізований світ, але і його уявлення про належне,
провину, справедливість шаблонізуються й моделю-
ються за допомогою маркетингових, політичних тех-
нологій.
Ціннісний комплекс масової культури утворений
радикально інакше, ніж культури традиційної, яка
відшуковує трансцендентні ціннісні обґрунтування
реальності в певній "ієрофанії сакрального" [7, с. 20].
Цінності масової культури, реалізовані в її продук-
тах, навпаки, виражають уявлення про життєвий
комфорт, соціальну стабільність та особистий успіх.
Вони адресовані всім і кожному, тому змістом ма-
сової культури, принципом її ціннісної координації є
глибока маркетизація не стільки задоволення,
скільки формування потреб, для задоволення яких
призначені продукти маскульту. Усе, що виникає,
існує, мислиться в масовому суспільстві, мусить
користуватися попитом на ринку. Тільки в цьому
випадку воно може бути оцінене в "загальному ек-
віваленті" й продане. Маркетизація - це уніфікація
соціальних, економічних, міжособистісних відносин
на основі ринкового попиту й ринкової ціни. У ма-
совій культурі товарно-грошові відносини втягують
у себе не тільки економіку, але й культуру в цілому,
включаючи наукову й художню творчість. Практич-
но всі продукти культури й етики стають товаром, а
гроші дійсно стають "загальним еквівалентом" [8].
У сучасному світі цінності фактично виступають
рубрикаторами сегментування ринку, інформаційного
потоку та інформаційного простору - відповідні про-
дукти маскульту розподілені згідно із ціннісними
абстракціями про "любов", "знання" (словники, ен-
циклопедії, довідники, кінематограф), "істину",
"віру", "добро" (посібники й указівки "як стати щас-
ливим", "як домогтися успіху", "як стати багатим"),
"чесність", і, нарешті, про "справедливість".
Цінності масової культури декларуються як
цінності реального життєвого облаштування, цінності
комфортного, зручного життя [5, с. 31]. Вони (тимча-
сово чи ні) змінили домінанту "онтологічних мо-
нолітів" традиційної культури. У ситуації масової куль-
тури вони існують паралельно, не взаємовиключно
і практично не конкуруючи. Понад те, традиційні на-
ціонально-етнічні культури й навіть культури мину-
лого отримують більші гарантії збереження, ніж в
умовах свого виникнення. Різниця лише в тому, що
жодна з них не має статусу визначальної.
При цьому цінності, пов'язані з усвідомленням
сутності й із пошуком справедливості для маскуль-
тури є "незручними" і "некомфортними" самі по собі.
Вони, усвідомлюючись індивідом або суспільством,
завжди передбачають якусь боротьбу, перебудову,
ламання повсякденного, звичного. Ця боротьба
може тривати як на внутрішніх просторах (коли
індивід запитує себе, наскільки справедливо він
вчинив, або ж наскільки справедливо вчинили щодо
нього?), так і зовні - у сфері економічної, суспільно-
політичної діяльності. У тому випадку, коли з причи-
ни слабкості соціуму або індивіда рефлексії на теми
справедливості не радикалізуються і не знаходять
реалізації зовні, вони так чи інакше викликають дис-
комфорт, оскільки ставлять перед людиною і сус-
пільством ряд онтологічних питань, які вимагають
розв'язання. Людина масової культури схильна поз-
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 113
буватися подібного дискомфорту за допомогою тих
самих продуктів масової культури.
Однак зовсім позбутися дискурсу справедливості
неможливо - він онтологічно властивий людству, і
припинити рефлексувати на цю тему взагалі немис-
лимо, так само як неможливо відмовитися від мис-
лення і мовлення. Без пошуку справедливості люди-
на не буде людиною. Але масова культура віднахо-
дить відповідь на це питання - якщо чогось не можна
позбутися, це потрібно максимально спростити, зве-
сти до рівня коміксу, популярної пісні, бестселера,
поставити в один ряд із іншими продуктами маскульту.
У результаті - в одному ряді з керівництвом "Як стати
щасливим за 90 днів", виявляється "книга" "Як до-
могтися справедливості. Практичний посібник", мета
якого - заспокоїти споживача, який шукає відповідь
на одне із центральних питань буття.
Заміна ідеалів стандартами й модою формує
спрощене, вульгаризоване сприйняття дійсності [9,
с. 50]. Активізація споживчого попиту передбачає
Подію, що провокує цей попит, викликає інтерес,
бажання. Цей ефект забезпечується зв'язком події
з відомими людьми (престиж, мода), епатажем,
лібідозною привабливістю (Еросом) або екзистен-
ційними загрозами (Танатосом). Масова культура
розчиняє людину в стихіях доволі примітивного не-
свідомого. Більше того, вона виводить на перший
план дві названі головні сили цієї стихії [8]. Людській
масі властиві еротична завороженість смертю, сек-
суально-деструктивні сплески агресії, а масовій
культурі, відповідно, агресивна жорстокість, насиль-
ство, порнографія, хорор.
У результаті продукт масової культури виступає
як соціальний міф і товарний бренд одночасно. Якщо
раніше функції соціальної міфології виконувалися
релігією та ідеологією, то в постіндустріальну епо-
ху це все зростаючою мірою забезпечують бренди
[10, с. 52]. Сучасний бренд - це обіцянка забезпечи-
ти бажане переживання. Споживачеві продається
не товар, а сподівання, надії і його прагнення, мрії,
уявлення про "себе самого, яким би я прагнув бути"
[7, с. 46].
Масова культура стала часом другого народ-
ження міфу, повернення до міфологічного мислен-
ня. Але ці міфи народжуються не стихійно, їх про-
ектують і просувають свідомо [11, с. 55]. Сучасний
міф створюється з метою не пізнання, а трансфор-
мації реальності, тому говорити треба не стільки про
друге народження міфу, скільки про створення но-
вого типу міфології, у якому використовується тра-
диційний механізм, але підміняються мета та функції
[12, с. 105].
Людське співтовариство, яке протягом тисячоліть
конструює модель справедливості за допомогою
маркетингових технологій, породжує спрощену її
масову версію: ряд образів, універсальних героїв,
покликаних утілювати справедливість. У підсумку
маємо цілий спектр самовиправдовувальних мо-
тивів, завдяки яким усі дії людини можуть виявити-
ся справедливими за її суб'єктивним визначенням -
навіть якщо вона скоює, скажімо, убивство. Таким
чином, у масовій свідомості легітимізуються певні
моделі й шаблони поведінки, вигідні їх творцям. Дії
цих образів - нових героїв, "гераклів масової культу-
ри", створюють нові уявлення про справедливе для
більшості з тих, у кого самостійний пошук відпові-
дей на онтологічні питання викликає дискомфорт і
тривогу.
Однак варто відзначити, що подібна масова
міфотворчість має також певні позитивні аспекти. У
тому випадку, якщо спрощується модель справед-
ливості, вона стає менш абстрактною, а тому викли-
кає більшу довіру. У середовищі масового спожи-
вання не виникає сумнівів в існуванні справедли-
вості, у можливості її реального досягнення.
Подібно до того, як усі абстракції давнини втілю-
валися в божествах, яким можна було принести
жертви, статуї яких були матеріальним втіленням
умоглядної моделі, як у тоталітарних державах, де
ідеологія виконувала функції релігії, а партійні вожді
вважалися втіленими чеснотами, так і "зірки" ста-
ють для адепта масової культури втіленням конк-
ретної якості, дефіцит якої є в реальності, - любові,
доброти, сили, мудрості або справедливості. Неми-
нучим аспектом цього процесу є зниження критич-
ності - пропонована модель справедливості прий-
мається на рівні віри, а не ratio. Творці ж подібних,
сублімативних, по суті, моделей найчастіше не ма-
ють іншої мети, крім збагачення за рахунок експлу-
атування базових потреб людини, однак "побічним
ефектом" від поширення продуктів є спрощення
ціннісної сфери цілих спільнот.
Висновки
Соціальна справедливість - явище складне й
неоднозначне. Її внутрішню суперечливість обумов-
лює багатогранність проявів справедливості, поліва-
ріантність тлумачень її сутності, а також культурно-
історична мінливість людських уявлень. У домодер-
ний час ці уявлення були більш стабільними, тому
що дійсність змінювалася значно повільніше, ніж
сьогодні. Сучасний світ породжує нові проблеми й
виклики, у зв'язку із чим змінюється й дискурс спра-
ведливості.
Попри те, що феномен справедливості протягом
століть ніколи не був незмінним і сталим, у резуль-
таті взаємодії із сучасною маркетизованою атоміч-
ною дійсністю він змінився кардинально й у рекор-
дно короткий термін - і це певною мірою заважає
нам адекватно оцінити масштаби цієї трансформації.
На сьогодні справедливість функціонує не лише як
абстрактний феномен, який визначає вимоги люд-
ства до суспільства, не лише як утопія, але і як мар-
кетингова технологія. За рахунок лабільності свого
внутрішнього наповнення вона трансформувалася
в одну із цінностей суспільства споживання й вико-
ристовується здебільшого не як об'єкт філософсь-
кої рефлексії, а як елемент реклами для популяри-
зації товарів та ідей.
Однак процес трансформації цієї соціально-філо-
софської абстракції, безумовно, не є завершеним.
Справедливість, видозмінюючись і висуваючи нові
вимоги до соціальної дійсності, завжди буде одним
із основних чинників розвитку людського суспіль-
ства на всіх етапах, визначаючи вектор його руху.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Рорти Р. Философия и будущее / Р. Рорти // Вопросы
философии. - 2001. - № 6. - С. 46-52.
2. Этика : энциклопедический словарь / [под ред.
Р. Г. Апресяна, А. А. Гусейнова]. - М. : Гардарики, 2001. - 764 с.
3. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Р. Нозик. - М. :
ИРИСЭН, 2008. - 424 с.
4. Тейлор Ч. Етика автентичності / Ч. Тейлор - К. : Дух і
літера, 2002. - 385 с. - (Національний Університет "Києво-
Могилянська Академія" Центр Європейських Гуманітарних
Досліджень).
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
114
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
5. Справедливость или преодоление человеческой при-
роды? (метанормативный контекст понятия "справедли-
вость") // Этическая мысль. - Вып. 4 / Отв. ред. А. А. Гусей-
нов. - М. : ИФРАН, 2003. - С. 23-49.
6. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или
Конец социального / Ж. Бодрийяр. - Екатеринбург : Изда-
тельство Уральского университета, 2000. - 200 с.
7. Тульчинский Г. Культура в шопе / Г. Тульчинский. - Нева.
- 2007. - № 2. - С. 19-28.
8. Маркетизация гуманизма. Массовая культура как реа-
лизация проекта Просвещения: российские последствия :
(статья) [Електронний ресурс] / Г. Тульчинский // Гуманитар-
ный альманах "Человек.RU" - 2006. - Режим доступу : http://
www.antropolog.ru/doc/persons/tulchinskiy/toulch5.
9. Бохоров К. Болезненный примат этического / К. Бохо-
ров // Логос. - 2006. - № 4. - С. 44-52.
10. Тихонова С. Мифология брендинга в обществе гло-
бального потребления / С. Тихонова // Власть. - 2008. - № 9.
- С. 45-49.
11. Жижек С. Добро пожаловать в пустыню реального /
С. Жижок. - М. : Фонд научных исследований "Прагматика
культуры", 2002. - 169 с.
12. Концепція мультикультуралізму : [зб. наук. праць] / М.
В. Попович, Н. О. Висоцька, М. Д. Култаєва, Є. К. Бистриць-
кий, Р. В. Кобець, О. В. Білий, М. О. Собуцький, В. П. Козловсь-
кий, О. А. Ярош // Філософія.ua - 2005. - С. 124. [Електронний
ресурс] - Режим доступу : http://www.philosophy.ua/ua/lib/
books/research/?doc:int=187.
K. Mala
JUSTICE AND MASS CULTURE IN MODERN SOCIETY
The features of justice phenomenon functioning in the modern world are considered in the article. The author
analyzes transformation of of social justice concept in society of mass consumption and comes to conclusion, that
today justice is functioning not only as abstract phenomenon which determines the requirements of humanity to
society, not only as the utopia but also as marketing technology. Due to lability of its internal filling it was transformed
to one of consumption society values and it is used mostly not as philosophical reflection object, but as advertising
element for popularization of commodities and ideas.
Key words: social justice, society of mass consumption, marketing, post-soviet transformation, philosophy, consumption.
© К. Мала
Надійшла до редакції 02.10.2009
УДК 141.312
ÑÈÑÒÅÌÀÒÈÇÀÖ²ß ÒÀ ÎÖ²ÍÊÀ ÌÅÒÎIJÂ
ϲÇÍÀÍÍß
ОЛЕНА ГОРЧАКОВА,
асистент кафедри "Управління виробництвом"
Донецького національного технічного університету
У роботі проводиться систематизація та структурний аналіз логіки, діалектики та триа-
лектики на предмет метричних особливостей пізнавальних засобів. Для цих цілей, за тер-
нарною методологією, будується "Матриця пізнавальних засобів", яка трансформується у
"Оціночну матрицю" для визначення рівня ефективності фундаментальних пізнавальних
засобів.
Ключові слова: метод, структура, логіка, діалектика, триалектика, метрика, тернарна мо-
дель, пізнавальні засоби.
Постановка проблеми. У сучасних умовах пе-
реходу суспільства на нову стадію цивілізованого
прогресу цілком обґрунтовано ставити питання про
коректний перегляд наявного існуючого арсеналу
пізнавальних засобів, який не дозволяє системно
відстежувати з високою мірою достовірності глибокі
якісні зміни в суспільно-економічній діяльності.
Швидше за все, проблема ефективності пізнаваль-
них засобів більшою мірою криється в помилкових
уявленнях, які Френсис Бекон називав "ідолами ро-
зуму" і закликав з ними боротися. "До них належать
найменування вигаданих, неіснуючих речей, і вер-
бальні носії поганих абстракцій" [1, с. 75]. Бекон вва-
жав необхідною реформу методу і першим кроком
цієї реформи він бачив очищення розуму від поми-
лок, які постійно загрожували йому і розгорнену кри-
тику яких він дав у "Новому Органоні". На жаль,
проблема помилок не вирішена до цих пір.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Най-
тривожнішим є те, що помилки виявляються у гіпо-
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|