Про систему архітектури
Saved in:
| Published in: | Місто: історія, культура, суспільство |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211896 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про систему архітектури / С. Тутученко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 13(1). — С. 77-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр., англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859474646360915968 |
|---|---|
| author | Тутученко, С. |
| author_facet | Тутученко, С. |
| citation_txt | Про систему архітектури / С. Тутученко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 13(1). — С. 77-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр., англ. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Місто: історія, культура, суспільство |
| first_indexed | 2026-03-12T16:33:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Семен Тутученко
ПРО СИСТЕМУ АРХІТЕКТУРИ
Переклад українською Андрія Пучкова за: Тутученко, С. П.
(1976). О системе архитектуры. Строительство и архитек-
тура, 3, 37–38.
Семен Тутученко (1913–1994) — український архітектор
і архітектурознавець, Герой Радянського Союзу, заслуже-
ний архітектор УРСР, кандидат архітектури; у 1960–1980-х —
керівник сектору теорії архітектури КиївНДІТІ/НДІТІАМ.
Semen Tutuchenko
ON THE SYSTEM OF ARCHITECTURE
Translated by A.Puchkov. Tutuchenko S. (1976). O systeme
arkhytektury [On the system of architecture]. Stroytelstvo y
arkhytektura, 3, 37–38.
Semen Tutuchenko (1913–1994) was a Ukrainian archi-
tect and architectural historian, Hero of the Soviet Union,
Honored Architect of the Ukrainian SSR, Candidate of Archi-
tecture, Head of the Department of Theory of Architecture
of the KyivNDITI / NDITIAM.
КиївНДІТІ1 (1970) здійснено дослідження системи архітектури,
ієрархії її підсистем, елементів і зв’язків між ними, що дають змо-
гу цілеспрямовано створювати архітектурне середовище, збільшувати
його якість та ефективність. Наводимо основні положення цієї системи.
1. Основи архітектури. Даючи визначення архітектури, багато хто
покликається на відомий вислів А. К. Бурова: «Архітектура — це се-
редовище, в якому існує людство...» (Burov, 1960, p. 145). Інші з не
меншою впевненістю цитують К. О. Іванова, який пише, що «архі-
тектура — це діяльність....» (Bylinkin & i Minervin, 1957, p. 23).
Хто ж саме із цих відомих практиків і теоретиків архітектури має
рацію? Для дослідника системи архітектури це важливе питання.
Вивчаючи архітектуру як середовище, дослідник матиме справу з мі-
стами і селами, житловими й громадськими будівлями, тобто з пред-
метами. Вивчаючи архітектуру як діяльність, він студіюватиме зовсім
інший аспект: історію архітектурної думки, еволюцію концепцій,
розвиток архітектурної науки, проєктування, будівництва, питання
функціонування об’єктів архітектури, проблеми освіти створювачів
архітектурного середовища, виховання споживача, що ним користу-
ється, тобто діяльнісний аспект архітектури.
До системи архітектурної діяльності входять шість підсистем: архі-
тектурна наука, проєктування, будівництво, функціонування (експлу-
атація), освіта фахівців і виховання споживачів. Наявність цих шести
підсистем у системі архітектурної діяльності, їхні взаємозв’язок і вза-
ємодія і роблять її цілеспрямованою системою пізнання і перетворен-
ня матеріального й духовного середовища, що оточує людину й само-
ators of architectural environment, education of a consumer who uses this environment,
i. e. the activity side of architecture.
The system of architectural activity is comprised of at least six subsystems: architectural
science, design, construction, functioning (operation), professional training, and education
of the consumers. These six subsystems in the system of architectural activity, their intercon-
nection, and interplay make it a focused system of cognition/cognitive system and trans-
formation of the self-developing material and spiritual/cultural environment to meet the
requirements for human existence and functioning.
Hence, the researchers of architecture need to see the two components of the essence of
architecture as the two sides of the same coin: activity with its subsystems and numerous ele-
ments and environment, and the environment - an entire world of the objects of architecture
(cities, buildings, etc.).
Underestimating the activity aspect resulted in multivolume works on the history of archi-
tecture focusing on planning and spatial solutions/forms, i. e. an architectural environment/the
KyivNDITI (1970) conducted theoretical research on the system of architecture, on the
hierarchy of its subsystems, elements, and interconnections to form an architectural envi-
ronment and improve its quality and effectiveness. The key concepts of this system are as follows.
1. Fundamentals of architecture. While defining architecture, many rely on the well-
known quote by Andrei Burov, “Architecture is the environment the mankind exists in” (Bu-
rov, 1960, p. 145). Others, no less resolutely, would quote Konstantin Ivanov who stated that
“architecture is an activity...” (Bylinkin & Minervin, 1957, p. 23).
So who of these renowned practitioners and theoreticians of architecture is right? It is
a question of interest for the researcher of the system of architecture.
Studying architecture as an environment, a scholar would deal with cities, villages,
housing, and public buildings, i. e. with the objects. Studying architecture as an activity,
one would deal with very different aspects of it: the history of architectural thought, the
evolution of conceptions, development of architectural science, design process, construc-
tion, issues of functioning of the objects of architecture, professional training of the cre-
розвивається, з метою забезпечення необхідних умов її існування,
життєдіяльності.
Отже, дослідникам архітектури потрібно бачити дві сторони сут-
ності архітектури як дві сторони медалі: діяльність з її підсистема-
ми й численними елементами; середовище, тобто весь архітектурний
предметний світ — самі міста, будинки, споруди тощо.
Недооцінювання діяльнісного аспекту призвело до того, що багато-
томні видання з історії архітектури присвячені здебільшого вивченню
розпланувань і об’ємно-просторових вирішень, тобто архітектурного
середовища, а не процесу їхнього створення — найважливіших питань
для проєктувальників, які могли б зрозуміти самий процес формотво-
рення, використовувати ці знання під час проєктування.
2. Теоретичні основи формотворення. Модель (див. іл.) унаочнює ар-
хітектурно-творчий процес. Його основні чотири підсистеми — струк-
тура процесів, структура простору, матеріально-технічна база й організа-
ція будівництва — є основою формотворення в архітектурі.
Підсистема «структура процесів» об’єднує численні природні чинни-
ки — клімат, зони, сонячне випромінювання, температурні умови, низку
геоморфологічних чинників (рельєф, ландшафт, характер і властивості
ґрунту), воду, повітря, низку елементів органічного характеру, наймено-
ваних «організми» — людину, фауну й флору, їхню будову (морфологію),
відправлення (фізіологію), характер руху тощо. З іншого боку, до цієї під-
системи належить низка чинників громадського характеру: суспільний
лад і суспільна структура, виробництво і виробничі відносини, суспільне
буття й суспільна свідомість, ідеологія, психологія сприйняття та ін.
78 СЕМЕН ТУТУЧЕНКО SEMEN TUTUCHENKO 79
1 КиївНДІТІ/
НДІТІАМ (1945–
2007 рр.) — Київ-
ський науково-дослід-
ний інститут теорії та
історії архітектури.
Усі ці чинники й умови є зовнішніми щодо архітектури, однак, по-
при те, найтісніше пов’язані з нею. Вони впливають на формування
архітектурного середовища й архітектурну діяльність.
Взаємовплив структури процесів і структури архітектурного про-
стору в конкретних об’єктах виробляє певні функції, «технологічні
нитки» процесів, що й визначають утилітарну форму в архітектурі,
яка відповідає всім фізіологічним вимогам. Але людина також ство-
рює свої предмети і за законами краси2, естетики.
Однією із найважливіших підсистем творчого процесу є підси-
стема «естетика архітектурного простору, архітектурної форми»,
що об’єднує низку таких елементів, як композиція, масштаб і про-
порції, метр і ритм, пластика і колір, елементи ужиткового мисте-
цтва тощо. Всі ці елементи розміщуються на лівому боці моделі.
Вони зумовлені потребами суспільства, вимогами правильної ор-
ганізації простору. Свої ж матеріальні втілення вони отримають за
умови врахування другої важливої категорії — можливостей су-
спільства. Потреби й можливості тут виступають у діалектичному
взаємозв’язку як мета і засіб.
Правий бік моделі й висвітлює ці можливості матеріалізації архі-
тектурної форми: наявність матеріально-технічної бази, використання
нових технічних ідей, розроблених і впроваджених у життя різних кон-
структивних систем, що враховують властивості матеріалів і правильне
їх застосування, нові гнучкі технології виготовлення виробів, нарешті,
всю систему будівельного процесу і самої організації робіт, техніку облі-
ку витрат і отриманої ефективності й якості будівництва.
All these factors and conditions, being external to architecture, are, however, most closely
related to it. They impact the development of the architectural environment and architectur-
al activity/making architecture.
The interaction of the structure of processes and the (structure of ) architectural space in
specific objects produces and shapes certain functions, “technological threads” (of the process-
es) that define the utilitarian forms in architecture that meet all the physiological requirements.
Nonetheless, a man creates objects of his own, according to the laws of beauty1 and aesthetics.
One of the most important subsystems of the creative process is the subsystem "aesthetics of
architectural space, architectural form." It includes several elements, such as composition, scale
and proportions, meter and rhythm, plasticity and color, elements of applied art, etc. All these
components are grouped in the left part of the model. They respond to the needs of society, to
the requirements of efficient organization of space. They acquire their physical embodiment if
another important category is considered—the availability of the resource (in society.) In this
case, needs and resources constitute a dialectic interconnection as an aim and means.
built environment, and not on the process of their creation as such, which is of utterly impor-
tance for the designers. Understanding the very process of shaping in architecture (how and why
certain forms have come about), they could implement this knowledge into the design process.
2. Theoretical foundations of form. The model (Fig. 1) illustrates the process of architec-
tural creativity. Its four main subsystems—the structure of processes, structure of space, ma-
terial and technical resources, and construction management—are the basis for form-making
in architecture.
The “structure of processes” subsystem incorporates numerous natural factors: climate,
solar exposure, external temperatures, many geomorphological components (topography,
landscape, type and characteristics of soil), water, air, and several organic elements under the
umbrella term “organisms”—human beings, flora and fauna, their morphology, bodily func-
tions (physiology), movement patterns, etc. On the other hand, this subsystem includes po-
litical factors: Social order and social structure, mode of production, social being and social
consciousness, ideology, psychology of perception, etc.
Однак система передбачає подальше вивчення якості збудовано-
го об’єкта. Його якість, по суті, визначається новою підсистемою:
«функціонування об’єкта в процесі експлуатації», що дає змогу до-
тримати «зворотні зв’язки», використати їх у науці, проєктуванні,
будівництві, у процесі навчання нових фахівців.
Система доводить, що хоч би на які дрібні часточки було розділене
виробництво об’єктів у наше століття диференціації праці, вона може
інтегрувати їх, об’єднувати зусилля численних фахівців.
Наведена модель показує цілісність процесу створення нових
об’єктів архітектури, складний взаємозв’язок науки, проєктування,
будівництва і функціонування їх, діалектичний взаємозв’язок елемен-
тів підсистем «природні процеси», «громадські процеси», «функ-
ція простору», «естетика простору» та ін.
Пізнання сутності цих зв’язків буде ключем до управління систе-
мою, якістю, соціальною ефективністю, функцією об’єктів та естетич-
ною виразністю сучасної архітектури.
REFERENCES
Burov, A. (1960). Ob arhitekture. Moskva: Gosudarstvennoe izdatelstvo literaturyi
po stroitelstvu, arhitekture i stroitelnyim materialam.
Bylinkin, N., & i Minervin, G. (Eds.). (1957). Voprosy teorii arhitektury. Moskva:
Gosstroyizdat.
80 СЕМЕН ТУТУЧЕНКО SEMEN TUTUCHENKO 81
2 Прихована цитата
Семена Тутученка
із розмислу Карла
Маркса: «Тварина
будує тільки згідно
з міркою і потребою
того виду, до якого
вона належить, у той
час як людина вміє
виробляти за мірками
будь-якого виду,
і всюди вона вміє
докладати до пред-
мета властиву йому
мірку; в силу цього
людина будує також
і за законами краси»
(Маркс, К. (1974).
Экономическо-фи-
лософские рукописи
1844 года. В К. Маркс,
& Ф. Энгельс, Сочи-
нения (В 50 т., Т. 42,
с. 94). — Прим. пер.
1 Here, Semen Tutuchenko
implicitly quotes Karl
Marx: “The animal builds
only according to the stand-
ard and the need of the
species to which it belongs,
while man knows how to
apply the intrinsic stand-
ards to the laws of beauty”
(Marx, 1974, p. 94). (Note
by Andriy Puchkov).
СИСТЕМА АРХІТЕКТУРИ
Основні елементи системи архітектури. О — організація архітектурного
середовища: СП — структура процесів; ПП — природні процеси; К —
кліматичні та інші умови неорганічного штибу; Ор — організми, їхня
будова; Б — суспільне буття; С — суспільна свідомість, ідеологія, психо-
логія тощо; СПр — структура простору; ФП — функція архітектурного
простору; НП — технологічна нитка процесу; УФ — утилітарна форма;
ЕП — естетика простору; ХП — характер простору; КВ — компози-
ційне вирішення архітектурного простору; М — матеріалізація архі-
тектурної форми (будівництво): МТБ — матеріально-технічна база;
ТІ — технічні ідеї; ПКС — пласкі конструктивні системи; ПрКС —
просторові конструктивні системи; ВМК — виробництво матеріалів і
конструкцій; ВМ — властивості матеріалів; ВК — виготовлення виро-
бів, конструкцій; ЗБ — здійснення будівництва; ОР — організація ро-
біт; ПОР — проєкт організації робіт; РС — робоча сила, механізми;
ЕБ — економіка будівництва; В — витрати матеріалів, робочої сили, за-
собів; Р — ефективність, якість, результати.
Understanding the essence of these connections would be a key to managing the system
and quality, social effectiveness, the function of the objects, and the aesthetic expressiveness
of modern architecture.
BASIC ELEMENTS OF THE SYSTEM OF ARCHITECTURE:
O—organization of architectural environment:
SP—structure of processes, NP—natural processes, C—climate and other non-organic con-
ditions, Org—organisms, their morphology, B—social being, S—social consciousness, ideology,
psychology, etc., StrS—structure of space, FS—function of architectural space, TT—technologi-
cal thread of the process, UF—utilitarian form, AeS—aesthetics of space, CS—characteristics of
space, CC—compositional choice for architectural space.
P—physical embodiment of the architectural form (construction):
MTR—material and technical resources, TI—technical ideas, OWS—one-way (rigid) struc-
tures, TWS—two-way (rigid) structures, PMS— production of materials and structures, PM—prop-
erties of materials, PP—production process, C—construction, OM—organizational management,
CPMP—construction project management plan, WF—workforce and mechanisms, CE—construc-
tion economics, SC—labor and material costs, supply component, R—effectiveness, quality, results.
The right part of the model highlights this potential for the materialization of the ar-
chitectural form: sufficient material and technical resources; new technical ideas developed
and implemented in different structural systems which consider the properties of the mate-
rials and correct use of them; new flexible technologies of production; and, finally, the entire
system of the construction process and management; techniques of accounting, of assessing
building efficiency and quality of construction.
However, the system suggests further quality assessment of the constructed object.
In fact, what defines its quality is a new subsystem: “functioning of the object while
in use” that allows getting “feedback” to use it in science, design, construction, and
training professionals.
That proves that whatever detailed differentiation of labor there is in our century, the
system still may integrate all these differentiated parts, consolidating the efforts of numer-
ous professionals.
The model presents the integrity of the process of creation of the new architectural ob-
jects, the complex interconnection of science, design, construction, and buildings’ function-
ing, as well as the dialectic interconnection of the elements within subsystems, such as “natu-
ral processes,” “social processes,” “function of space,” “aesthetics of space,” etc.
82 СЕМЕН ТУТУЧЕНКО SEMEN TUTUCHENKO 83
Іл. 1
Система Архітектури
Fig. 1
The System
of Architecture
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211896 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-4280 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-12T16:33:32Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тутученко, С. 2026-01-14T12:42:18Z 2022 Про систему архітектури / С. Тутученко // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 13(1). — С. 77-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр., англ. 2616-4280 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211896 uk Інститут історії України НАН України Місто: історія, культура, суспільство Київ на межі епох. Архітектура, планування і самоврядування Про систему архітектури On the system of architecture Article published earlier |
| spellingShingle | Про систему архітектури Тутученко, С. Київ на межі епох. Архітектура, планування і самоврядування |
| title | Про систему архітектури |
| title_alt | On the system of architecture |
| title_full | Про систему архітектури |
| title_fullStr | Про систему архітектури |
| title_full_unstemmed | Про систему архітектури |
| title_short | Про систему архітектури |
| title_sort | про систему архітектури |
| topic | Київ на межі епох. Архітектура, планування і самоврядування |
| topic_facet | Київ на межі епох. Архітектура, планування і самоврядування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211896 |
| work_keys_str_mv | AT tutučenkos prosistemuarhítekturi AT tutučenkos onthesystemofarchitecture |