Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються
У статті проаналізовані причини сучасних конфліктів у країнах, які розвиваються, простежені зміни у формах і тактиці конфліктів, особливо на прикладах конфліктів низької
 інтенсивності, та розроблено економічну модель локального конфлікту за володіння ресурсами між конкуруючими групами еліти...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21192 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються / Т. Маляренко // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 3-6. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860043829123481600 |
|---|---|
| author | Маляренко, Т. |
| author_facet | Маляренко, Т. |
| citation_txt | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються / Т. Маляренко // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 3-6. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовані причини сучасних конфліктів у країнах, які розвиваються, простежені зміни у формах і тактиці конфліктів, особливо на прикладах конфліктів низької
інтенсивності, та розроблено економічну модель локального конфлікту за володіння ресурсами між конкуруючими групами еліти.
This article analyzes the challenges of contemporary conflicts in developing countries . It discusses the changing
forms of, and tactics employed by combatants in, conflicts and proposes an economic model to explain local conflict
as generated by conflicting property claims of competing elites.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 3
УДК 338.22.01
ÂÈÊËÈÊÈ ÑÓ×ÀÑÍÈÕ ÊÎÍÔ˲ÊҲ Ó
ÊÐÀ¯ÍÀÕ, ÙÎ ÐÎÇÂÈÂÀÞÒÜÑß
ТЕТЯНА МАЛЯРЕНКО,
кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри загального та адміністративного
менеджменту Донецького державного університету управління
У статті проаналізовані причини сучасних конфліктів у країнах, які розвиваються, про-
стежені зміни у формах і тактиці конфліктів, особливо на прикладах конфліктів низької
інтенсивності, та розроблено економічну модель локального конфлікту за володіння ресур-
сами між конкуруючими групами еліти.
Ключові слова: безпека, держава, еліта, конкуренція, конфлікт, модель, стратегія, реформи
сектора безпеки.
Постановка проблеми. Зі стародавніх часів до
сьогодні класичні конвенційні війни точаться між
ієрархічно організованими арміями, які очолюють-
ся імператорами або генералами. Сучасні конфлік-
ти мають місце в країнах зі слабкими державами,
на територіях, які недостатньо контролюються та
неефективно управляються центральною владою.
Учасниками конфліктів є індивідууми або маси, а
натхненниками - конкуруючі групи еліти.
"Війна", "конфлікт", "політика" - ці слова не часто
використовуються в сучасних публікаціях із еконо-
міки. Але Вільфредо Парето писав: "Зусилля люд-
ства спрямовані на дві різних форми діяльності: або
на виробництво товарів, або на захоплення товарів,
вироблених іншими" [1]. Є інший спосіб досягти ба-
гатства. Конфіскація, експропріація, пограбування,
з одного боку, та захист, оборона з іншого, - також є
формами економічної діяльності.
Із позиції економічної теорії конфлікт є формою
конкуренції. Але конфлікти поряд із економічними
мають ще й політичні цілі. На відміну від конкуренції
діяльність у війні є менш обмеженою правилами та
законами. "Порівняння війни з торгівлею є більш
точним, ніж її порівняння з мистецтвом", - уважав
Карл фон Клаузевіц. "У війні, як і в торгівлі, є конфлікт
інтересів та дій. Але війна є актом сили, який теоре-
тично не має обмежень" [2].
У "Стратегії національної безпеки України" (зат-
вердженої Указом Президента України № 105/2007)
зазначається, що ключовими загрозами безпеці краї-
ни є внутрішні загрози, серед яких - посилення регі-
ональних тенденцій, сепаратизм, локальні конфлік-
ти, неконтрольована нелегальна міграція, посилен-
ня міжнародної організованої злочинності [3]. В ана-
літичних звітах та макроекономічних оглядах Кабі-
нету Міністрів України неодноразово зазначалось,
що серед факторів економічної кризи - висока екс-
портозалежність економіки, незахищеність прав
власності, значна соціальна нерівність, системні
порушення соціальних та економічних прав люди-
ни. "Стратегія розвитку України у період до 2020 року",
розроблена Міністерством економіки за дорученням
Кабінету Міністрів України, підкреслює, що голов-
ною стратегічною проблемою є неготовність України
до адекватної відповіді на зовнішні та внутрішні про-
блеми в умовах постійного загострення глобальних
викликів.
Необхідність розробки інституційних механізмів
запобігання розвитку конфліктів в Україні на основі
досліджень закономірностей поведінки потенційних
учасників конфліктів та шляхів упливу економічних
факторів, які формують конфліктну ситуацію, зумов-
лює актуальність дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вик-
лики сучасних конфліктів, особливо в країнах, що
розвиваються, висвітлюються в публікаціях про-
відних зарубіжних учених, зокрема нобелівських ла-
уреатів Томаса Шеллінга, Амартії Сена, українських
учених - О. С. Власюка, І. М. Коваля, Г. М. Перепе-
лиці [4-8]. Дослідники підкреслюють радикальні
зміни, які відбуваються у формах та стратегіях по-
літико-економічних конфліктів, починаючи з 1945 р.
до наших днів, та необхідність розробки нової кон-
цепції безпеки, яка фокусується на економічному
розвитку, подоланні бідності та правах людини.
У рамках поставлених задач мета статті - дос-
лідити сучасні політико-економічні конфлікти і заг-
рози для економік та систем державного управлін-
ня країн, що розвиваються; простежити зміни у фор-
мах і тактиці конфліктів; розробити економічну мо-
дель локального конфлікту за володіння ресурсами
між конкуруючими групами еліти.
Виклад основного матеріалу. Із кінця двадця-
того сторіччя військові експерти та представники соці-
альних наук обговорюють відносно нову військово-
політичну концепцію, відому як "конфлікти низької
інтенсивності". На відміну від традиційних концепцій
конвенційних війн, цей підхід не є лише військовим
за своєю суттю. Натомість, це інтегрований політи-
ко-економіко-військовий підхід, який доповнюється
психологічними та дипломатичними операціями.
У навчальному посібнику для вищого командно-
го складу, який був виданий коледжем армії США у
Карслайлі, міститься таке визначення конфліктів
низької інтенсивності: "Неконвенційна, локальна
війна, часто навколо конкуруючих принципів та ідео-
логій, яка здійснюється комбінованими методами,
включаючи політичні, економічні, інформаційні,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
4
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
військові" [9]. Конфлікти низької інтенсивності, як пра-
вило, мають місце в країнах, які розвиваються, із
нестабільними політичними режимами та значними
диспропорціями в соціально-економічному розвитку.
Відомий дослідник сучасних конфліктів Мартін
Ван Кревельд зазначає, що характеристиками
конфліктів низької інтенсивності є те, що вони ма-
ють місце в найбідніших країнах із економіками, які
залежать від видобутку та експорту сировини. Для
розв'язання конфліктів не залучаються армії, а еко-
номічні та інформаційні методи тиску переважають
над військовими [10]. Очевидним фактом є нереле-
вантність сучасних військових сил та стратегій для
упередження й вирішення конфліктів низької інтен-
сивності.
До конфліктів низької інтенсивності, які мали або
мають місце на пострадянському просторі, нале-
жать, наприклад, конфлікти навколо нелегального
видобутку ресурсів, навколо прав власності, кримі-
нальні війни на початку 1990-х рр., діяльність
скінхедів, кібертероризм, економічні війни тощо.
Провідні військові експерти визнають, що ефек-
тивними засобами протистояння глобальній військо-
во-технологічній та економічній гегемонії однополяр-
ності будуть локальні, опосередковані атаки, аси-
метричні за своєю суттю та методами впливу. Кон-
цепція "асиметричної війни" з'явилась у "Націо-
нальній стратегії безпеки США" в 1997 р. Зазнача-
лось, що слабкий, але розумний ворог, який діє стра-
тегічно, може використовувати слабкі сторони краї-
ни та завдавати їй суттєвої шкоди. "Енциклопедія
національної безпеки Сполучених Штатів" містить
таке визначення асиметричної тактики конфлікту: "Це
тактика, яка використовується незначними силами
з метою ураження специфічних слабкостей могутніх
сил і включає саботаж, партизанську війну, еко-
номічні та інформаційні війни, завдання шкоди ци-
вільним об'єктам" [11]. Особливо наголошується на
зростанні загрози цивільним об'єктам унаслідок ком-
п'ютерних атак.
Соціальні та економічні цілі, комунікації, цивіль-
на інфраструктура є важливими та необхідними ком-
понентами національної безпеки будь-якої країни.
Цивільні системи, обладнані комп'ютерними мере-
жами, є потенційними цілями для терористичних та
комп'ютерних атак.
Прикладом руйнівного впливу комп'ютерної ата-
ки на економіку та систему державного управління
економічно-розвинутої країни є події травня 2007 р.
в Естонії, коли від агресивного зовнішнього втру-
чання в комп'ютерні системи країни була паралізо-
вана діяльність провідних банків, включаючи філії
провідних європейських банків, комунікаційних ком-
паній, торговельних та транспортних мереж, урядо-
вих установ та військових об'єктів. Унаслідок цього
приватному сектору країни було завдано значної
шкоди, яку Естонія компенсувала з державного бюд-
жету. Економіка та система державного управління
такої високотехнологічної країни, як Естонія, вияви-
лись незахищеними від кібератак. Аналізуючи заг-
рози своїй безпеці, пов'язані з кібертероризмом у
напрямку цивільних об'єктів, уряд Естонії вніс зміни
до законодавства країни, затвердивши більш жор-
стке покарання порушників, упровадження превен-
тивних заходів, а НАТО прийняло рішення про зас-
нування в Естонії Центру протидії кібертероризму.
Прийнятих заходів, звичайно, недостатньо для пов-
ного захисту від кібератак. Традиційні системи обо-
рони не в змозі протидіяти зовсім іншим, асимет-
ричним загрозам. Організаційні структури комп'ютер-
них терористів утворені за мережевим принципом,
усі комунікації відбуваються в мережі Інтернет ано-
німно, із тисяч комп'ютерів, а руйнівна стратегія ре-
тельно планується.
Іншим прикладом політико-економічних
конфліктів, розповсюджених у сучасному світі, є
конфлікти навколо прав власності на ресурси. Аналіз
статистичних баз даних конфліктів Світового Банку
показує, що вичерпання та дефіцит ресурсів завж-
ди призводять до ескалації конфліктів у країнах, які
розвиваються. Конфлікти в країнах Африки є пер-
шими ластівками того, що чекає на світ у найближ-
чому майбутньому. Зміни клімату, деградація земель
сільськогосподарського призначення, лісів, забруд-
нення питної води можуть спричинювати прості ло-
кальні конфлікти. Масштабні міграції, пов'язані з по-
чатком або припиненням видобутку ресурсів, вик-
ликають низку соціальних проблем. І, нарешті, де-
фіцит ресурсів підсилює економічне обґрунтування
та політичну аргументацію на користь масштабних
міжнародних конфліктів та війн.
Систематизація досліджень Світового Банку,
COW, SIPRI дозволяє узагальнити причини та на-
слідки вичерпання ресурсів та розробити механізм
ескалації периферійних конфліктів низької інтенсив-
ності, як це показано на рисунку 1.
Рис. 1. Джерела та наслідки вичерпання ресурсів та механізм ескалації конфліктів
Причини
дефіциту
ресурсів
Зменшення
кількості та
якості
поновлюваних
ресурсів
Зростання
чисельності
населення
Нерівний
доступ до
ресурсів
Міграція
Зменшення
обсягів
виробництва
Етнічний
конфлікт
Конфлікт
навколо
захоплення
ресурсів
Зростання
дефіциту
ресурсів
Послабшання
держави
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 5
Найбільш важливим "каменем спотикання" - фак-
тором конфлікту, пов'язаним із ресурсами, є супе-
речки навколо прав власності, які в умовах слабких
інститутів призводять до ескалації насилля.
Найбільш перспективною гіпотезою в поясненні
причин виникнення конфліктів є така: конфлікти ви-
никають навколо права власності на ресурси, при-
чому в умовах надлишку ресурсів частіше, ніж в
умовах дефіциту. Конкуруюче бажання та мож-
ливість отримати доступ до ресурсів є корінним сти-
мулом для конфлікту. Але попри те, що бажання/
можливість отримати доступ до ресурсів (раціональні
мотиви) та набути образу дискримінованих груп
(емоційність) можна знайти в багатьох країнах, мас-
штабні конфлікти виникають у випадках, коли раціо-
нальні мотиви еліти сполучаються з емоційним на-
строєм мас, а соціально-економічна нерівність між
групами проявляється на горизонтальному рівні.
Власність є економічною категорією і відбиває
суспільні відносини із приводу привласнення мате-
ріальних благ. Право власності - це правова катего-
рія й сукупність правових норм, які регулюють відно-
сини власності.
З позицій багатьох теоретичних підходів права
власності розглядаються як соціальні інститути,
включаючи формальні закони та неформальні соці-
альні норми, що сукупно визначають ряд привілеїв,
які отримують індивідууми внаслідок володіння пев-
ними економічними ресурсами.
Під час глибинних трансформацій соціально-еко-
номічної системи, політичної нестабільності або
конфліктів самовільні соціальні практики, пряме за-
стосування сили та конкуруюче розуміння легітим-
ності можуть сприяти формуванню та використанню
формальних і неформальних правил, що регулюють
доступ до ресурсів на користь певних індивідуумів
або груп. Правила та процеси формування та реалі-
зації права власності на ресурси є вагомою рушій-
ною силою, яка спричиняє конфлікти та сприяє ес-
калації насилля.
Названі нижче конфліктні ситуації систематично
виникають навколо прав власності в Україні й мо-
жуть призвести до масштабних конфліктів:
1) примусове відчуження нерухомого майна;
2) обмеження щодо продажу землі сільськогос-
подарського призначення;
3) "рейдерство", тобто незаконне чи силове за-
хоплення підприємств з подальшим узаконенням за-
хопленої власності;
4) самозахоплення землі;
5) невиконання судових рішень щодо сплати
коштів чи повернення у власність певного майна в
справах, де боржником є органи державної влади
або державні підприємства чи установи.
Стабільність та впевненість у праві власності є
одним із фундаментальних принципів економічної
безпеки держави. Зовнішні та внутрішні фактори,
наприклад, зміни в етнічній та класовій композиції
суспільства знаходять своє відображення в системі
прав власності. Нехтування соціальним контрактом
навколо прав власності може утворити передумови
для зростання напруги між етнічними, етнолінгвістич-
ними та релігійними групами.
Для розробки економічної моделі конфлікту між
двома групами еліти розглянемо гіпотетичну тери-
торію, на якій центральна влада є відносно слаб-
кою, а локальні еліти достатньо сильними. Індивіду-
альні виробники організовані та захищені елітою, яка
отримує частку від прибутку виробників, що дорів-
нює ∈α (0,1). Якщо кількість виробників у регіоні
Р, загальний прибуток, який отримує еліта, - Pα .
Крім прибутку від виробництва, регіон отримує рен-
ту від видобутку натуральних ресурсів та кошти, які
надають міжнародні організації тощо. Розмір цієї
ренти Z. Еліта кількістю Е конкурує за ренту та при-
буток від виробництва з використанням сили, яка
визначається кількістю найманців, на утримання
яких витрачаються кошти С (0,1). Для відобра-
ження характеристики локалізації уявімо, що еліта
розташована по колу і кожний представник має два
конкуренти. Ця модель розташування була запро-
понована провідними дослідниками конфліктної по-
ведінки Дж. Хіршлейфером та Г. Туллоком [12].
Рента та інший прибуток також розташовані по
колу. Рента ( ) EPZ ÷α+ повинна бути поділена між
кожною парою конкуруючої еліти. Частка прибутку,
яку отримає конкуруюча еліта Е внаслідок нападу
на сусіда Е-1 визначається "функцією успіху в кон-
куренції", як це визначив Нобелівський лауреат То-
мас Шеллінг [4]. У випадку, який розглядається,
функція успіху ( )e
e
e
e
e
e nnn 1
11
−
−− +÷ , де n - кількість
найманців.
Математичне очікування виграшу для конку-
рентів визначається так:
( )( )( ) +−÷α++÷= −
−
−−ψ 1
1
11 e
e
e
e
e
e
e
ee CnEPZnnnF
( )( )( ) 1
1
11 +
−
−− −÷α++÷+ e
e
e
e
e
e
e
e CnEPZnnn
Відповідно до особливої функції, яку ми викори-
стовуємо, половина прибутку дістається еліті, а по-
ловина витрачається на сплату найманцям. Але кон-
куренція, яка має форму конфлікту, не додає нічого
до виробництва, а конфліктуюча еліта та її прихиль-
ники відіграють паразитуючу роль, споживаючи при-
буток від виробництва для війни. Підвищення ренти
в умовах локалізованого конфлікту підвищує інтен-
сивність конкуренції-конфлікту. Це призводить до
залучення нових бійців та відволікання населення
від виробництва, що зменшує валовий продукт ре-
гіону.
Етнічність є зрозумілим аргументом, який обґрун-
товує право доступу певних груп до ресурсів та
необхідність виключення інших. Етнічний капітал є
ресурсом для політичної мобілізації мас та факто-
ром посилення впливу на них.
Наприклад, у конфліктах навколо права власності
на землю в АР Крим мобілізація протестних груп
кримськотатарського населення відбувається під
етнічними/релігійними гаслами; практикуються акції
протесту, учинення безладу, залучення міжнарод-
них правозахисних організацій до переговорів із
владою.
Розвитку конфліктів навколо права власності в
Криму сприяє недосконалість законодавства, інсти-
туціональної структури, а в багатьох випадках гру-
бе порушення чинного законодавства, яке регламен-
тує права власності та забезпечує економічні права
людини.
Ситуаційний аналіз конфліктів доводить, що про-
тиріччя, які виникають навколо права власності в
мультиетнічних суспільствах, у багатьох випадках
мають вигляд етнічних конфліктів. Не є винятком і
конфлікти в Криму.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
6
№7 (98) жовтень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
Дослідження конфліктів низької інтенсивності, які
мають місце в Україні, як і заходи щодо запобігання
насиллю, має базуватись на політико-економічному,
а не військовому підході. Для розв'язання та уник-
нення конфліктних ситуацій необхідно дати відповіді
на два основних запитання: (1) які стратегії еконо-
мічної та соціальної політики повинні бути реалізо-
вані в довгостроковому періоді для того, щоб змен-
шити вразливість країни до зовнішніх та внутрішніх
викликів та ризиків? (2) які термінові заходи мають
бути втілені для зупинення ескалації насилля на
різних стадіях розвитку конфлікту?
Стратегія національної безпеки України та її роз-
діли, присвячені економічній безпеці, повинні обґрун-
товувати середньострокові та довгострокові заходи
державної політики запобігання конфліктам. Зменшен-
ня структурних диспропорцій, нерівності та соці-
ального виключення є довгостроковими заходами
економічної політики. Середньострокові заходи, як
правило, включають впровадження систем моніторин-
гу прав людини, зміни в Конституції щодо розподілу
влади між окремими рівнями та гілками влади.
Таким чином, на основі досліджень можна зро-
бити висновки.
1. Виклики сучасних політико-економічних
конфліктів для країн, які розвиваються, полягають,
з одного боку, у поширенні нових форм конфліктів,
таких як асиметричні конфлікти та конфлікти низької
інтенсивності, локальних, але численних війн, ра-
дикалізації насилля, у використанні постіндустріаль-
них технологій для ураження суперника, а з іншого
боку - у неефективності системи безпеки, поглиб-
ленні соціально-економічної нерівності, системної
дискримінації та порушенні прав людини, слабких
інститутах держави, провалі економічних реформ.
В Україні наявність цих факторів призводить до фор-
мування складної ситуації численних локальних по-
літико-економічних конфліктів. Система безпеки
нашої країни є нерелевантною й неефективною для
запобігання подібним конфліктам та їх вирішення.
2. Основними напрямками трансформації
конфліктів та війн (конфліктів за участю держави) є:
вимирання класичних конвенційних війн, поширен-
ня конфліктів низької інтенсивності; нові конфлікти
відбуваються в "неспроможних" державах на тлі
економічного падіння, поглиблення соціальної не-
рівності, порушення прав людини; етнічні та релігійні
конфлікти відбуваються частіше, ніж ідеологічні кон-
флікти; частка жертв серед цивільного населення
значно підвищилась, а цивільні об'єкти є частими
цілями атак.
3. Пріоритетні економічні інтереси України та ком-
плексні проблеми безпеки країни (системна еконо-
мічна криза та її наслідки - зростання бідності, без-
робіття, порушення прав людини, особливо соціаль-
них та економічних прав, зростання соціальної на-
пруги всередині країни) повинні стимулювати україн-
ську науку до переосмислення концепцій безпеки й
розробки інноваційних міждисциплінарних підходів
на основі синтезу економічної науки та класичних
наукових шкіл безпеки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Pareto V. L'etat actuel de I'talie / V. Pareto // Libre
Echangisme, Protectionnisme at socialisme. Recual d'articles. -
Geneve : Librarie Droz. - р. 277-295.
2. Клаузевиц К. фон. О войне / Карл фон Клаузевиц. - М.
: Эксмо, 2007. - 628 с.
3. Указ Президента України "Про Стратегію національної
безпеки України" від 12 лютого 2007 р. № 105/2007 [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
4. Шеллинг Томас. Стратегия конфликта / Томас Шеллинг
; [перевод с англ. Т. Даниловой / под. ред. Ю. Кузнецова,
К. Сонина]. - М. : ИРИСЗН, 2007. - 366 с.
5. Amartya Sen. Identity and Violence: The Illusion of Destiny
(Issues of Our Time) / Amartya Sen. - New York : W. W. Norton,
2006. - 224 р.
6. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в
системі науки про економіку / О. С. Власюк. - К., 2008. - 48 с.
- (Нац. ін.-т пробл. міжнар. Безпеки при Раді нац. безпеки і
оборони України).
7. Коваль І. М. Сучасні західні дослідження міжнародних
конфліктів / І. М. Коваль // Вісник ОНУ (Серія "Соціологія і полі-
тичні науки"). - 2008. - Т. 13. - Вип. 3. - С. 143-150.
8. Перепелиця Г. М. Воєнна безпека України на межі тися-
чоліть / Г. М. Перепелиця. - К. : Стилос, 2002. - 313 с.
9. United States Army War College organization and functions
manual / U. S. Army War College [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://www.carlisle.army.mil/.
10. Кревельд Мартин Ван. Трансформация войны / Мар-
тин ван Кревельд. - М. : Альпина-бизнес букс, 2006. - 344 с.
11. Samuels Richard J. Encyclopedia of United States National
Security / Richard J. Samuels. - SAGE publications, Inc, 2006. -
936 р.
12. Hirshleifer J. The Macrotechnology of Conflict / J. Hirshleifer
// Journal of Political Economy. - 2000. - 103(1). - р. 27-52.
T. Malyarenkо
SETTINGS AT MODERN VARIANCES ²N COUNTRIES WHICH DEVELOP
This article analyzes the challenges of contemporary conflicts in developing countries . It discusses the changing
forms of, and tactics employed by combatants in, conflicts and proposes an economic model to explain local conflict
as generated by conflicting property claims of competing elites.
Key words: safety, state, elite, competition, conflict, model, strategy, reforms of sector of safety.
© Т. Маляренко
Надійшла до редакції 05.08.2009
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21192 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:12Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маляренко, Т. 2011-06-15T15:13:07Z 2011-06-15T15:13:07Z 2009 Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються / Т. Маляренко // Схід. — 2009. — № 7 (98). — С. 3-6. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21192 338.22.01 У статті проаналізовані причини сучасних конфліктів у країнах, які розвиваються, простежені зміни у формах і тактиці конфліктів, особливо на прикладах конфліктів низької
 інтенсивності, та розроблено економічну модель локального конфлікту за володіння ресурсами між конкуруючими групами еліти. This article analyzes the challenges of contemporary conflicts in developing countries . It discusses the changing
 forms of, and tactics employed by combatants in, conflicts and proposes an economic model to explain local conflict
 as generated by conflicting property claims of competing elites. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються Settings at modern variances іn countries which develop Article published earlier |
| spellingShingle | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються Маляренко, Т. Економіка |
| title | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| title_alt | Settings at modern variances іn countries which develop |
| title_full | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| title_fullStr | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| title_full_unstemmed | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| title_short | Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| title_sort | виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21192 |
| work_keys_str_mv | AT malârenkot viklikisučasnihkonflíktívukraínahŝorozvivaûtʹsâ AT malârenkot settingsatmodernvariancesíncountrieswhichdevelop |