Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона

Рецензія на книгу: Bland, E. Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850. New York and London, 2022.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Місто: історія, культура, суспільство
Date:2022
Main Author: Красінько, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211925
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона / О. Красінько // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 14(2). — С. 245-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859907725910081536
author Красінько, О.
author_facet Красінько, О.
citation_txt Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона / О. Красінько // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 14(2). — С. 245-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Місто: історія, культура, суспільство
description Рецензія на книгу: Bland, E. Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850. New York and London, 2022.
first_indexed 2026-03-17T11:17:09Z
format Article
fulltext Ольга Красінько, бакалавр історії, Національний університет «Києво-Могилянська академія» okrasinko@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-7226-8223 ТВОРЕННЯ ЗЛОЧИНУ: ДОСЛІДЖЕННЯ З ІСТОРІЇ ПОЛІЦІЇ ЛОНДОНА Bland, E. Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850. New York and London, 2022. Історія вивчення поліції налічує понад сто років. Попри помітне розширення підходів, жод- ний із них не став основним, тож у науковому середовищі зберігається полярність концеп- цій1. У працях початку XX ст. поліцію характеризували винятково як правоохоронну струк- туру, а її історію — як прогрес до модерної моделі2. Антропологічний поворот сформував нову проблематику, у центрі якої опинились взає- модії всередині трикутника «влада — полі- ція — населення». Під впливом лівої критики історики висвітлювали роль поліцейських як агентів державних інтересів, що сприяло про- тиставленню їх суспільству, яке перебувало під їхнім безпосереднім контролем3. На істо- ріографію третьої чверті XX ст. також помітно вплинули праці Мішеля Фуко, зокрема світ побачила низка текстів, у яких кристалізовано ідею про значення поліції у встановленні со- ціального порядку і «творенні суспільства» у широкому сенсі4. У статті Яна Терпстри ці тенденції розглянуто як розвиток двох широ- ких перспектив, похідних від уявлення про державу та чиновницький апарат: за Максом Вебером — як спосіб забезпечення «монополії на насильство», за Емілем Дюркгаймом — як регулятор суспільних норм5. 1 Див.: Ольга Красінько, Професійна ді- яльність поліції Києва у 1803–1859 рр. (Київ, 2022), 18. 2 Leonard Fuld, Police Administration. A  critical study of Police Organizations in the United States and Abroad (New York and London: Putman’s, 1909); Raymond Fosdick, European Police Systems (New York: The Century Co, 1916). 3 Egon Bittner, The Functions of the Police in the Modern Society (Maryland: National University of Mental Health, 1970); Cyril Robinson & Richard Scaglion, “The Origin and Evolution of the Police Function in So- ciety: Notes towards a Theory”, Law & Soci- ety Review, 1 (1987). 4 Pasquile Pasquano, “Theatrum Politi- cum: The Genealogy of Capital – Police and the State of Prosperity”, in The Foucalt Ef- fect. Studies in Governmentality, ed. by Gra- ham Burchell, Colin Gordon and Peter Mitchell (Chicago: The University of Chica- go Press, 1991); Marc Neocleus, The Fabri- cation of Social Order. A Critical Theory of Police Power (London: Pluto Press, 2002). 5 Jan Terpstra, “Two theories on the po- lice  – the relevance of Max Weber and Emile Durkheim to the study of the police”, International Journal of Law, Crime and Justice 39 (May 2011): 4–5, 7. © Ольга Красінько, 2022 mailto:okrasinko@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-7226-8223 246 6 Clive Emsley, Policing and its Context 1750–1870 (London: McMillan Press, 1983); Police Forces: A Cultural History of an Insti- tution, ed. Klaus Mladek (New York: Pal- grave Macmillan, 2007), 150, 158. 7 Eleanor Bland, Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850 (New York and London: Routledge, 2022), 1. Далі в тек- сті в дужках посилання на цю працю. Попри окреслені тенденції, концептуальна основа деяких текстів виходить за межі пер- спективи Вебера–Дюркгейма. До таких, скажімо, належить книжка Клайва Емслі, який за- уважував неоднаковість ставлення до поліції серед неоднорідних груп суспільства, а також збірка за редакцією Клауса Младека6. До цієї категорії праць треба віднести і книжку Елеа- нор Бленд «Police suspicion. Proactive policing in London, 1780–1850», видану 2022 р. Текст складається зі вступного і п’яти основних розділів, графічних додатків і таблиць. У фокусі праці перебуває проактивна діяльність лондонських поліцейських у 1780–1850 рр., проваджена, за визначенням авторки, радше з власної ініціативи, аніж на підставі свідчень очевидців7. У вступі також охарактеризовано теоретичну й джерельну бази дослідження. Теоретичні рамки роботи охоплюють ідею творення суспільного порядку, а також складові інтелектуального контексту XIX ст. — концепт «кримінального класу» та уявлення про зв’я- зок між злочинністю і моральним занепадом (с. 7, 10, 16). Джерельна база — інструкції різних поліцейських структур Лондона, матеріали процесів Олд-Бейлі, а також поліцейські пові- домлення про судові процеси у пресі, зокрема The Times і The Morning Post (с. 19–20). У другому розділі роботи висвітлено історичний контекст поліції у Лондоні 1780–1850 рр. Елеанор Бленд підкреслила, що цей період позначився активними соціальними перетво- реннями. Зокрема, наприкінці XVIII ст. Лондон став найбільшим містом Європи. Разом із тим, на 1780–1820 рр. припав період інтенсивних реформ поліції, що зумовило дискусію довкола повноважень поліцейських та ефективності різних поліцейських структур, що дія- ли у місті. Авторка робить висновок про те, що в означений період на поліцейських покла- дали все більшу відповідальність щодо запобігання злочинам шляхом переслідування «підозрілих людей». Обов’язки сторожі правопорядку формувались під помітним тиском локальних спільнот, які прагнули ефективного захисту й уникнення фінансових зловживань із боку поліцейських (с. 45). У третьому розділі книжки окреслено конкретні очікування місцевих мешканців від полі- цейських. Елеанор Бленд розглянула думку лондонців крізь призму офіційних і приватних інструкцій та порад різним групам, які виконували поліцейські функції наприкінці XVIII — у середині XIX ст., як-от констеблі або нічна сторожа. У цих документах дослідниця заува- жила часті згадки про потребу нагляду за «підозрілими людьми». Уявлення містян про зло- чинну поведінку ілюструють не лише сформульовані приписи, а й зміна побутових практик. Зокрема, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у Лондоні активно наймали патрульних, які здебільшого діяли вночі. На думку дослідниці, така тенденція свідчить про зростання заці- кавлення у міському порядку й виокремлення потенційно небезпечних для соціуму еле- ментів (с. 60). 247 Особливу увагу у книжці приділено інструкціям нової Столичної поліції, що постала 1829 р. Елеанор Бленд зазначила, що перелік обов’язків цієї поліцейської структури мало відрізнявся від функцій традиційних констеблів, однак був детальнішим. Ця обставина, на думку дослідниці, вказує на те, що нових агентів сприймали як модерну й потенційно ефек- тивнішу щодо запобігання злочинам структуру (с. 65). Авторка не оминула увагою і позицію самих поліцейських. П’ятий розділ присвячено практиці превентивних арештів у Лондоні в означений період. За допомогою вдалих мето- дологічних рішень Елеанор Бленд продемонструвала безпосередній зв’язок між суспільни- ми уявленнями та поліцейською практикою. Зокрема, авторка проаналізувала територію, де здебільшого відбувались превентивні арешти. Високою поліцейська активність була не в кримінальних районах, а в місцевостях, заселених переважно середнім прошарком насе- лення. Дослідниця припускає, що такі результати пов’язані із суспільними очікуваннями від діяльності поліції, що унаочнювалась за рахунок видимих постійних затримань. Впливом соціальних стереотипів авторка пояснює те, що арешти відбувалися переважно в нічний час (с. 80). Елеанор Бленд зауважила і власну мотивацію службовців для здійснення превентив- них арештів. Серед вагомих чинників, що впливали на поліцейських, у книжці згадано гро- шові винагороди, просування кар’єрними сходами, захоплення відчуттям ризику, а також простір для можливої наживи за допомогою корупції (с. 95). Важливою складовою праці є аналіз маркерів, на основі яких поліцейські службовці ви- значали потенційних злочинців. Елеанор Бленд слушно зауважила персональний вимір зв’язків між сторожами правопорядку та місцевими мешканцями. Тож мірилом (не)довіри поліцейського подекуди слугувало особисте знайомство й думка про (не)добрий характер людини (с. 106, 108). Разом із тим, підставою для превентивного арешту могла бути і «підоз- ріла поведінка» на кшталт перенесення речей (вірогідно, вкрадених) або «переховування» та «тиняння» («lurking» and «loitering») (с. 114, 116). Авторка підкреслила, що статистичні дані дають змогу окреслити колективний портрет превентивно заарештованих. Підозру поліцейських викликала потенційна належність до «кримінального класу», що на неї вказували, як припустила дослідниця, чоловіча стать, юний вік і раніші звинувачення у крадіжці (с. 118–122). Розвиваючи цю ідею, у заключному шостому розділі Елеанор Бленд спробувала проаналізувати, попри обмежені джерела, на- скільки частими були випадки превентивних повторних затримань. У матеріалах судових процесів нечасто зазначали впізнання як причину арешту. Втім, дослідниця підкреслила, що багато тих самих поліцейських часто фігурували у справах про повторні затримання. На її 248 думку, арешти молодих чоловіків зумовлювались суспільними переконаннями про їхню по- тенційну належність до «кримінального класу». Разом із тим, арешти «групи ризику», що найчастіше закінчувались вироками, сприяли зміцненню соціальних стереотипів про зло- чинність (с. 153–154). У підсумку зауважимо, що у своєму дослідженні Елеанор Бленд розглянула модель вза- ємовпливу суспільних переконань про природу злочинності та поліцейської практики. Висвітлення цієї взаємодії є панорамним і подекуди ставить перед читачем більше запи- тань, аніж дає відповідей. Для аналізу настроїв містян вибрано інструкції для поліцей- ських службовців, однак не приділено уваги, наприклад, его-документам, крізь призму яких можна простежити уявлення про правопорядок. Разом із тим, не надто зрозумілим є  механізм створення інструкцій для поліцейських. Наскільки ці приписи уособлювали думку спільноти, а наскільки — приватні пропозиції? Зрештою, загалом ставлення насе- лення є доволі широкою аналітичною категорією, тож потрібно підкреслити, що воно могло варіюватися всередині різних соціальних груп, зокрема й середнього прошарку. Те саме питання стосується і самих поліцейських, що їх у праці охарактеризовано пере- важно як виконавців суспільного замовлення. Попри це, вплив на поліцейських службов- ців міг бути ширшим за очікування спільноти й стосуватися їхньої соціальної або етнічної належності, особистого досвіду, а також рішень уряду. Тим не менше, дослідження Елеа- нор Бленд є оригінальним поглядом на взаємодію поліції та місцевих мешканців під новим кутом, що робить внесок у переосмислення позицій трикутника «уряд — поліція — населення». References Bittner, Egon. The Functions of the Police in the Modern Society. Maryland: National University of Mental Health, 1970. Bland, Eleanor. Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850. New York and London: Routledge, 2022. Emsley, Clive. Policing and its Context 1750–1870. London: McMillan Press, 1983. Fosdick, Raymond. European Police Systems. New York: The Century Co, 1916. Fuld, Leonard. Police Administration. A critical study of Police Organizations in the United States and Abroad. New York and London: Putman’s, 1909. 249 Krasinko, Olha. Profesiina diialnist politsii Kyieva u 1803– 1859 rr. Kyiv, 2022. Neocleus, Marc. The Fabrication of Social Order. A Critical Theory of Police Power. London: Pluto Press, 2002. Pasquano, Pasquile. “Theatrum Politicum: The Genealogy of Capital – Police and the State of Prosperity”, in The Foucalt Effect. Studies in Governmentality, ed. by Graham Burchell, Colin Gordon and Peter Mitchell. Chicago: The University of Chicago Press, 1991. Police Forces: A Cultural History of an Institution, ed. Klaus Mladek. New York: Palgrave Macmillan, 2007. Robinson, Cyril, & Richard Scaglion. “The Origin and Evolution of the Police Function in Society: Notes towards a Theory”. Law & Society Review, 1 (1987). Terpstra, Jan. “Two theories on the police – the relevance of Max Weber and Emile Durkheim to the study of the police”. International Journal of Law, Crime and Justice 39 (May 2011): 4–5, 7. Creative Commons — Attribution-ShareAlike 4.0 International — CC BY-SA 4.0
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211925
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2616-4280
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-17T11:17:09Z
publishDate 2022
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Красінько, О.
2026-01-19T11:34:00Z
2022
Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона / О. Красінько // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 14(2). — С. 245-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
2616-4280
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211925
Рецензія на книгу: Bland, E. Police Suspicion. Proactive Policing in London, 1780–1850. New York and London, 2022.
uk
Інститут історії України НАН України
Місто: історія, культура, суспільство
Рецензії, огляди
Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
Article
published earlier
spellingShingle Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
Красінько, О.
Рецензії, огляди
title Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
title_full Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
title_fullStr Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
title_full_unstemmed Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
title_short Творення злочину: дослідження з історії поліції Лондона
title_sort творення злочину: дослідження з історії поліції лондона
topic Рецензії, огляди
topic_facet Рецензії, огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211925
work_keys_str_mv AT krasínʹkoo tvorennâzločinudoslídžennâzístoríípolícíílondona